Ламбуцький Микола Михайлович. Формування структури парку міського пасажирського транспорту

Краткое описание

Ламбуцький Микола Михайлович. Формування структури парку міського пасажирського транспорту : Дис... канд. наук: 05.22.01 2008

ЛамбуцькийМ.М. Формування структури парку міського пасажирського транспорту Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 05.22.01 „Транспортні системи”. Національний транспортний університет, Київ, 2007.
Дисертація присвячена розробці методичних основ удосконалення пасажирських перевезень на маршрутах міського транспорту на основі формування структури парку міського транспорту.
В роботі формалізовано зв’язок параметрів розподілу інтервалів прибуття транспортних засобів на зупинку та часу їх простою із значенням непродуктивних простоїв рухомого складу, внаслідок чого виникає можливість розрахунку пропускної здатності зупинки з урахуванням ступеню її завантаження. Обґрунтовано розподіл інтенсивності руху на маршрутах із спільними перегонами та оптимізацію місткості транспортних засобів на маршрутах із комбінованим режимом руху. Визначено структурну пропорцію міського пасажирського парку між автомобільним та міським електротранспортом на основі надійності функціонування маршрутів різних видів транспорту та закономірностей формування маршрутної мережі міста.
Уточнено області використання транспортних засобів врахуванням соціально-екологічної складової витрат суспільства на функціонування міського пасажирського транспорту та сучасних економічних реалій.
Запропоновано зміни до методики організації міських пасажирських перевезень в частині формування структури парку транспортних засобів, які враховують вплив пасажиропотоків на маршрутах та пропускну здатність зупинок транспорту.

1. Аналіз літературних джерел, практичний досвід організації міських перевезень пасажирів свідчить, що при інших рівних умовах ефективність роботи міського транспорту визначається його структурою. Розроблені методи управління структурою парку не враховують реалії сьогодення, а результати розрахунків та вихідні теоретичні положення підтверджуються на практиці лише частково.
2. Аналітичним та експериментальним шляхом доведено, що прибуття транспортних засобів на зупинку міського пасажирського транспорту при значній кількості маршрутів описується стаціонарним пуасонівським потоком. На цій основі розроблена математична модель функціонування зупинки, як системи масового обслуговування, дозволяє встановити загальні закономірності, розрахувати експлуатаційні характеристики та визначати пропускну здатність зупинки з урахуванням її завантаження для обґрунтування раціональної помаршрутної інтенсивності руху транспортних засобів.
3. Розроблена методика визначення інтенсивностей руху на маршрутах, які мають спільні ділянки, мінімізує сумарні витрати пасажирів на очікування транспорту, що підвищує рівень транспортного обслуговування та дозволяє з урахуванням потужності пасажиропотоку розраховувати раціональну місткість транспортних засобів.
4. Доведено, що на маршрутах з комбінованим режимом руху обґрунтовувати інтенсивність руху та місткість транспортних засобів у додатковому режимі доцільно на основі максимізації прибутку.
5. На основі удосконалення методики обґрунтування областей використання видів міського пасажирського транспорту шляхом урахування соціально-екологічних аспектів ефективності транспорту встановлено, що зміни довжини маршруту, швидкості руху, середньої відстані поїздки не викликають суттєвих змін у розмежуванні областей раціонального використання видів транспорту.
Доведена необхідність пріоритетного розвитку міського електротранспорту та уточнено області раціонального використання різних видів та типів транспортних засобів.
6. На основі підтвердженої гіпотези щодо індивідуальності щільності розподілу маршрутів за потужністю пасажиропотоків в містах та положень щодо створення надійної системи міських перевезень з врахуванням різного рівня перевезень запропоновано методику обґрунтування структури парку міського транспорту. Вона передбачає визначення інтенсивності руху на маршрутній мережі з урахуванням пропускної здатності зупинок та обґрунтування соціальних нормативів перевезень і на цій основі визначення місткості транспортних засобів на маршрутах з врахуванням можливості використання комбінованого режиму руху та раціональних областей використання транспорту. Розрахована таким чином загальна сукупність транспортних засобів визначає структуру міського парку, що надає можливість розробки заходів з поліпшення перевезень.
Дослідження вікової структури парку з урахуванням інфляційних процесів свідчить, що експлуатація автобусів малого класу не повинна перевищувати 4 років, великого 7 років, а електротранспорту терміну повної амортизації, який визначають за методикою, прийнятою в Україні.
Застосування удосконаленого алгоритму організації перевезень з урахуванням пропускної здатності зупинок, раціонального розподілу інтенсивності руху між маршрутами дозволяє вибирати параметри маршруту, які визначають організацію процесів перевезень у часі.