Лавриш Ірина Михайлівна. Методика формування естетичних орієнтацій підлітків засобами дитячого музичного театру-студії

Краткое описание

Лавриш Ірина Михайлівна. Методика формування естетичних орієнтацій підлітків засобами дитячого музичного театру-студії : Дис... канд. наук: 13.00.02 2008

ЛавришІ.М.Методика формування естетичних орієнтацій підлітків засобами дитячого музичного театру-студії.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02-теорія та методика навчання музики. - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Київ, 2008.
Основу дисертації становить наукове обґрунтування методики формування естетичних орієнтацій підлітків засобами дитячого музичного театру-студії.
У процесі дослідження визначено сутність поняття „естетичні орієнтації”, обгрунтовано зміст і структуру, особливості педагогічного процесу, уточнено поняття „музична вистава”, з’ясовано критерії та встановлено рівні сформованості естетичних орієнтацій підлітків. Досліджено педагогічний процес, умови і засоби формування естетичних орієнтацій. Розроблено та експериментально перевірено методику формування естетичних орієнтацій підлітків засобами дитячого музичного театру-студії. Науково обґрунтовані результати дослідно-експериментальної діяльності дають змогу підвищити рівень навчально-виховної роботи дитячого музичного театру-студії в позашкільних закладах.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і розв’язання проблеми формування естетичних орієнтацій підлітків засобами дитячого музичного театру-студії. Це виявляється у педагогічному обґрунтуванні його змісту і структурних компонентах, визначенні педагогічних умов, встановленні критеріїв та рівнів сформованості естетичних орієнтацій підлітків у музичному театрі-студії. Результати дослідження підтвердили ефективність запропонованої методики і дали змогу зробити певні висновки.
1. Аналіз наукової літератури засвідчив: естетичні орієнтації розглядаються як цілісне функціональне утворення, яке спрямовує та наближує особистість до досконалості, довершеності; включає уявлення про естетичний ідеал, втілює потребу в гармонії та Красі, що є нормою і стимулом творчості.
2. Доведено, що сутність естетичних орієнтацій підлітків полягає в особистісній спрямованості на естетизацію власних потреб. Естетичні орієнтації характеризуються пізнавальною потребою, виявом інтелектуальної ініціативи, розумовою активністю, творчими здібностями, можливістю оволодіти цінностями світової культури. Визначено структуру естетичних орієнтацій, яка складається з когнітивно-пізнавального, емоційно-емпатійного та діяльнісно-творчого компонентів, взаємозалежність і взаємовплив яких передбачає поєднання зусиль для здобуття найбільшого результату у формуванні естетичних орієнтацій підлітків.
3. Виявлено, що ефективність формування естетичних орієнтацій забезпечується такими освітньо-виховними функціями: естетичною, соціально-виховною, педагогічною, ціннісно-змістовною, художньо-творчою. Ці функції посилюють дієвість дитячого музичного театру-студії; сприяють розв’язанню проблеми комплексного впливу синтезу мистецтв; активізують творчо-пошукову діяльність підлітків, що істотно впливає на їхню увагу і зацікавленість певною інформацією; встановлюють наступність організаційного і змістового планів розвитку навчальної діяльності в музичному театрі-студії.
4. Проаналізовано педагогічні умови формування естетичних орієнтацій підлітків засобами дитячого музичного театру-студії. Серед них запропоновано такі: орієнтація діяльності керівників музичного театру-студії на теорію і практику гуманістичного виховання, створення системи студійних занять у музично-сценічній роботі; забезпечення інтеграції різних видів художньо-творчої діяльності при постановці музичної вистави. У дослідженні визначено засоби формування естетичних орієнтацій підлітків: жанрово-культурологічний, комунікативно-пізнавальний і художньо-візуальний.
5. Критеріями сформованості естетичних орієнтацій підлітків засобами дитячого музичного театру-студії визначено: когнітивно-пізнавальний; емоційно-емпатійний; діяльнісно-творчий. Кількісний та якісний аналіз матеріалів діагностики формування естетичних орієнтацій підлітків виявив, що: серед підлітків існує три групи, які відповідають визначеним у дослідженні рівням сформованості естетичних орієнтацій; значна кількість підлітків прагне до різноманітного відображення властивостей і якостей запропонованого матеріалу, використовують упорядкований засіб поєднання елементів музичного, поетичного тексту в цілісну систему, усвідомлюють змістові й операційні моменти діяльності, орієнтуються на їхній взаємозв’язок; підліткам через брак освіченості, не вистачає ерудованості, правильної оцінки емоційно-естетичних вражень, вони не здатні глибоко сприймати образи; низький рівень сформованості естетичних орієнтацій свідчить і про низький рівень загального розвитку підлітків. Чисельність саме останньої групи підлітків потребує особливої педагогічної уваги.
6. Розроблено та експериментально перевірено методику формування естетичних орієнтацій підлітків засобами дитячого музичного театру-студії. Вона передбачала включення підлітків в індивідуальні, групові та колективні форми роботи, використання системи спеціальних творчих завдань, ігор, що їх впроваджували у творчу діяльність ( репетиції, виступи), створення ситуацій успіху через залучення вихованців до сценічної діяльності. Отримані в ході експериментального дослідження дані про основні параметри формування естетичних орієнтацій підлітків засвідчують якісні зміни в рівнях сформованості. Це відображено у рефлексивних процесах, вивчення яких дає змогу визначити індивідуальні якості вихованців, здатність до творчого спілкування з музичними образами, ступінь володіння виражально-смисловими значеннями та орієнтацію на переосмислення власного „Я” під впливом музики.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого наукового вивчення потребують питання стосовно вироблення інших підходів до відбору змісту і методики організації театральної діяльності в підлітковому середовищі, з’ясування педагогічного впливу у музично-театральній сфері, розкриття функціональних можливостей музичного театру-студії.