ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ВІДПРИКМЕТНИКОВИХ ДІЄСЛІВ (СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

Сорочан Ольга Вікторівна

УДК 811.161.2

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ВІДПРИКМЕТНИКОВИХ ДІЄСЛІВ (СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ)

10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Козачук Ганна Олександрівна,
кандидат філологічних наук,
професор

Київ - 2006

Зміст

Вступ.........5
Розділ І. Структурні та семантичні особливості відприкметникових дієслів........11
1.Проблеми лексико - граматичної природи дієслів........11
2. Мотиваційна основа семантики відприкметникових
дієслів .....21
2.1.Відприкметникові дієслова з безпосередньою мотивацією значення.26
2.2.Відприкметникові дієслова з опосередкованою мотивацією значення.....37
3. Відприкметникові дієслова із словотвірним значенням ”набуття ознаки”.........48
3.1.Відприкметникові дієслова, які мають значення „перебування чи переходу до певного стану, що сприймається органами відчуття”...49
3.2.Відприкметникові дієслова, які позначають зміни фізичного або матеріального стану суб’єкта ситуації.......51
3.3.Відприкметникові дієслова, які характеризують психічний стан людини, її моральні якості.......53
3.4.Семантико - словотвірна структура відприкметникових дієслів із значенням „набуття ознаки”....54
3.4.1.Прикметники як мотиватори відад’єктивних дієслів із значенням „набуття ознаки”.........55
3.4.2.Відприкметникові дієслова із словотвірним значенням набуття ознаки”, утворені суфіксальним способом.........................................57
3.4.3. Префіксально-суфіксальні відприкметникові дієслова із словотвірним значенням набуття ознаки” ....62
3.4.4.Суфіксально-постфіксальні дієслова......64
4. Відприкметникові дієслова із словотвірним значенням „вияву ознаки”.........................66
4.1.Семантико-словотвірна структура відприкметникових дієслів із значенням „ вияв ознаки”....70
4.1.1. Відприкметникові дієслова зі словотвірним значенням „вияв ознаки”, утворені суфіксальним способом..71
5.Відприкметникові дієслова із словотвірним значенням наділення ознакою”............................................................................................74
5.1. Відприкметникові дієслова із значенням „наділення ознакою”, які не мають додаткових семантичних компонентів.......76
5.2.Відприкметникові дієслова із значенням „наділення ознакою”, які мають додаткові семантичні компоненти........79
5.3.Семантико-словотвірна структура відприкметникових дієслів із словотвірним значенням „ наділення ознакою”.........80
5.3.1.Відприкметникові дієслова із словотвірним значенням наділення ознакою”, утворені суфіксальним способом........ 83
5.3.2.Відприкметникові дієслова із словотвірним значенням наділення ознакою”, утворені префіксально-суфіксальним способом........................................90
6.Морфонологічні особливості відприкметникових дієслів української мови......95
Висновки до першого розділу....98
Розділ ІІ. Семантичні особливості відприкметникових дієслів у функціональному аспекті......103
1.Моделі семантичної реалізації похідних відприкметникових дієслів..............105
1.1.Модель семантичної реалізації відприкметникових дієслів зі словотвірним значенням "набувати ознаки, названої мотивуючим прикметником".............................106
1.2.Модель семантичної реалізації відприкметникових дієслів зі словотвірним значенням "виявляти ознаку, названу мотивуючим прикметником".............................113
1.3.Модель семантичної реалізації відприкметникових дієслів зі словотвірним значенням "наділяти ознакою, яка названа мотивуючим прикметником".................................116
2.Семантичні особливості відприкметникових дієслів у процесі їх семантичної реалізації ......122
2.1.Лексичне наповнення моделей семантичної реалізації відприкметникових дієслів із семантикою "набуття ознаки”......127
2.2.Лексичне наповнення моделей семантичної реалізації відприкметникових дієслів із семантикою "виявляти ознаку”..........136
2.3.Лексичне наповнення моделей семантичної реалізації відприкметникових дієслів із семантикою "наділяти ознакою”.......138
3. Динаміка семантичного розвитку відприкметникових дієслів у тексті... .....144
Висновки до другого розділу.......................................152
Висновки.......157
Література..........163
Список використаних джерел......185

Вступ

У сучасних умовах, коли відбувається зміна наукової парадигми гуманітарного знання і на місце статичної системно-структурної приходить антропоцентрична, функціональна система уявлень, коли дослідницький інтерес лінгвістів переміщується з іманентної струкури мови на особливості її використання, особливого значення набуває вивчення лексичних одиниць як знаків, які акумулюють соціально-історичну, конкретно-емоційну і функціонально-семантичну інформацію.
Лінгвістичне осмислення будь-якого мовного явища залежить від того, як воно детермінується на різних ярусах мовної структури. Якщо мовознавці раніше зосереджували увагу на лексиці і морфології, то останнім часом головним предметом у лінгвістичних теоріях виступають семантика і синтаксис. Функціонально-семантичний підхід поширюється і на проблеми структури слова, зокрема центрального класу слів дієслова.
Особливий розряд дієслівної лексики становлять відприкметникові дієслова тобто ті, які мотивуються прикметниками і мають специфічні лексико-граматичні та функціональні параметри, що обумовлюються характеристиками мотивуючого слова. Лексико-семантична та граматична структура дієслова вже була предметом дослідження. Теоретичні засади семантичної структуризації дієслів та лексико-семантичні класифікації дієслівної лексики викладено у працях А.В.Бондарка, І.Р. Вихованця, В.В.Дятчук, І.Ф.Джочки, Н.Б.Іванницької, Л.А.Коробчинської, М.П.Кочергана, Л.А.Лисиченко, Т.Є.Масицької, Н.М.Мединської, І.І.Овчиннікової, А.А.Пузік, В.І.Пушкар, ВМ.Русанівського, П.С.Сухариної, Т.П.Усатенко, а також у працях російських мовознавців Н.С.Авілової, І.Г.Альошиної, Ю.Д.Апресяна, О.С.Ахманової, Л.І.Балашової, Р.В.Бахтуріної, С.Г.Бережана, С.В.Бромлея, Л.М.Васильєва, В.В.Волкова, З.М.Волоцької, Р.М.Гайсиної, О.П.Жданової, Є.Є.Жуковської, Т.А.Кильдибекової, Т.В.Кузнєцової, К.А.Мельникової, Т.І.Мунгалової, П.С.Сігалова, Ж.П. Соколовської, О.А.Хлєбцової, Н.Ю.Шведової, М.Н.Янценецької та ін. Але функціональний аспект вивчення дієслова ще не мав широкого представлення у науці, хоч основи функціонального підходу до вивчення мови взагалі й окремих елементів її структури в україністиці активно розвивають І.Р.Вихованець, К.Г.Городенська, А.П.Загнітко, О.К.Безпояско, Н.В.Гуйванюк, Р.П.Ткачук та ін. Дієслівний словотвір досліджували В.С.Ільїн, О.М.Зубань, Є.А.Карпіловська, Н.Ф.Клименко, Л.І.Коржик, К.В.Ленець, О.І.Літвіннікова, Л.І.Ройзензон, С.О.Соколова, К.Г.Чемерис та ін.
Відприкметникові дієслова також не були об’єктом спеціального дослідження. Наявні описи чи зауваження з приводу відад'єктивних дієслів української мови орієнтовані переважно на формальний бік деривації "прикметник - дієслово"( Т.М. Возний, В.В. Грещук, К.Г. Городенська, Л.І. Коржик, О.С. Шевчук, Л.А. Юрчук) або обмежені порівняльним аналізом семантичної структури відад'єктивних дієслів та семантичної структури мотивуючих їх прикметників (Л.А.Коробчинська, А.А. Пузік). Крім того, у сучасному мовознавстві немає єдиного погляду на семантичні, формально-граматичні та функціональні особливості відприкметникових дієслів української мови, що зумовлює різні підходи класифікацій. З огляду на це, дослідження відад’єктивних дієслів, передусім з’ясування їхньої лінгвістичної природи, установлення семантичної структури, лексико семантичних та функціональних ознак, є актуальним на сучасному етапі розвитку українського мовознавства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційного дослідження відповідає науковій проблемі кафедри україн­ської мови Національного педагогічного університету імені М.П.Драго­манова Лінгводидактичний опис функціонування української мови". Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драго­манова (протокол № 10 від 27.03.2003р.) та схвалена Координаційною радою Українська мова” Інституту української мови НАН України (протокол №25 від 25.02.2005р.)
Мета дослідження полягає у тому, щоб з’ясувати і обґрунтувати лексико-семантичні відношення відприкметникових дієслів, особливості їх функціонування в різних стилях сучасної української мови. Досягнення поставленої мети конкретизується у розв’язанні таких завдань :
- визначити склад відприкметникових дієслів в сучасній українській мові і встановити їх лексико-семантичні групи;
- з’ясувати особливості семантики відприкметникових дієслів у межах виділених груп і проаналізувати лексико-семантичні відношення у різних групах відприкметникових дієслів ;
- розглянути особливості формальної організації відприкметникових дієслів і встановити словотвірні засоби їх творення;
- з’ясувати найголовніші контекстуально-синтаксичні умови функціонування відприкметникових дієслів;
- визначити моделі семантичної реалізації відприкметникових дієслів та особливості їх лексичного наповнення.
Об’єктом дисертаційного дослідження послужили групи відприкметникових дієслів, об’єднані за словотвірними значеннями набуття ознаки”,вияв ознаки”, наділення ознакою”.
В основу аналізу відад’єктивних дієслів покладено словотвірну семантику мотивованих дієслів української мови. Як вихідні виступають лише ті значення, які співвіднесені із значеннями дієслівних формантів, прикметникових основ, і ті семантичні характеристики, які властиві деривату взагалі.
На основі аналізу фактичного матеріалу можна виділити в українській мові три групи відад’єктивних дієслів:
1. Відприкметникові дієслова зі значенням „ набуття ознаки, названої мотивуючим прикметником” (сліпнути, розбубнявіти, посмирніти, оприкріти, густішати, ситішати та ін.).
2. Відприкметникові дієслова зі значенням „вияв ознаки, на яку вказує мотивуючий прикметник” (височіти, косити, яріти, свавільничати, манірничати, гордувати, хитрувати та ін.).
3. Відприкметникові дієслова зі значенням „наділення ознакою, на яку вказує мотивуючий прикметник”. Семантичними еквівалентами цих дієслів є словосполучення, що містять дієслово, яке називає дію, спрямовану на об'єкт ситуації (віддалити зробити далеким, помутнити зробити мутним, активізувати робити активним, червонити робити червоним, удосконалити зробити досконалішим та ін).
Предметом дослідження виступають семантичні і функціональні особливості відприкметникових дієслів української мови
Методи дослідження фактичного матеріалу: описовий метод, який допомагає виявити особливості будови і функціонування відад’єктивних дієслів з урахуванням різних перехідних випадків; зіставний метод, який забезпечує з’ясування характеру мотиваційних відношень, структурних та семантичних особливостей співвіднесеності прикметника-мотиватора і дієслова як мотивованого деривата; дистрибутивний аналіз, який полягає у тому, що деривати, утворені за однією моделлю, вивчаються у їхньому лексичному оточенні; компонентний аналіз, за допомогою якого визначаються типи смислових зв’язків між похідними і твірними словами.
Джерела добору матеріалу стали Словник української мови в 11-ти томах (К.,1970-1980), Великий тлумачний словник української мови (К.-Ірпінь: ВТФ Перун”, 2003), Словарь української мови за ред. Б.Грінченка (К., 1996), Словник синонімів української мови у 2-х томах (К., 2001) та Словник фразеологізмів української мови (К.,2003). Використані науково-популярні, публіцистичні тексти, а також твори українських письменників, українська народна творчість та матеріали лексичної картотеки Інституту української мови НАН України.
У дисертації переважно використовуються дієслова літературної мови, але не залишаються поза увагою різного роду оказіоналізми, слова, що належать до розмовного мовлення. Залучення матеріалу, який включає не лише загальновживані слова, але й оказіоналізми та слова розмовної лексики, дозволяє визначити продуктивність певного форманта та точніше описати значення лексем.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше в українському мовознавстві на основі аналізу лексико-семантичних відношень та синтагматичних зв’язків через суб’єктно-об’єктну валентність, наявність необхідних конкретизаторів дії було виділено моделі семантичної реалізації відад’єктивних дієслів; з’ясовано найголовніші контекстуально-синтаксичні умови функціонування відприкметникових дієслів, закономірності семантичного розвитку їх у тексті.
Теоретичне значення. Результати проведеного дослідження сприятимуть поглибленню знань про загальні і часткові проблеми семантико-граматичної природи та функціональних особливостей відприкметникових дієслів. Аналіз синтагматичних зв’язків відприкметникових дієслів сприятиме вивченню валентності, що охоплює усі лексико-граматичні класи повнозначних слів, по-різному реалізуючись у синтаксичних побудовах.
Практичне значення роботи визначається можливістю використання висновків та узагальнень наукового дослідження у теоретичних напрацюваннях із функціонального синтаксису, у лекційних курсах із граматики української мови та підготовці підручників і посібників із синтаксису та морфології сучасної української мови для студентів філологічних спеціальностей вищої школи.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, результати дослідження були представлені на Міжнародній науковій конференції Актуальні проблеми функціональної лінгвістики”(Харків, 2005 р.), Всеукраїнській науковій конференції, присвяченій пам’яті професора С.П.Бевзенка (Одеса, 2005р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції Сучасні наукові дослідження - 2006” (Дніпропетровськ, 2006), звітно-науковій конференції викладачів і аспірантів Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова (Київ, 2005р.), обговорені на засіданнях кафедри української мови Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова. За темою дисертації опубліковано 5 праць, чотири з яких у фахових виданнях.
Матеріали дисертаційного дослідження були використані в процесі викладання української мови студентам Південнослов’янського інституту Київського славістичного університету (довідка про впровадження № 65 від 29.03.06 р.), Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини ВНЗ Відкритий міжнародний університет розвитку людини Україна” (довідка про впровадження № 15 від 25.03.06 р.), Національного університету кораблебудування імені Адмірала Макарова (довідка про впровадження № 4 від 04.04.06 р.), Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили (довідка про впровадження № 15 від 25.03.06 р.).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг - 186 сторінок, у списку використаних джерел - 234 найменування.

Список литературы

Висновки
У дослідженні були проаналізовані структурні та семантичні особливості відприкметникових дієслів із словотвірними значеннями набувати ознаки, названої мотивуючим прикметником”, виявляти ознаку, названу мотивуючим прикметником”, наділяти ознакою, названою мотивуючим прикметником”: виявлені подібності та відмінності в їхній структурі, в особливостях сполучуваності афіксів, а також у семантиці й структурі прикметників, що можуть стати базою утворення дієслів певної семантики. Семантика похідних дієслів у дослідженні також розглядається через відношення до семантики похідного слова та залежно від тих семантичних якостей, які характеризують похідне слово вже поза безпосередніми мотиваційними відношенями. Останнє визначило функціональний підхід до визначення семантичних якостей відприкметникових дієслів.
Аналіз досліджуваного фактичного матеріалу дав змогу прийти до таких висновків:
1.Було праналізовано 983 лексеми, семантика яких описана у межах класифікаційних одиниць різного ступеня абстракції. Відприкметникові дієслова із словотвірним значенням набувати ознаки, названої мотивуючим прикметником” залежно від того, який ступінь набуття ознаки вони виражають (перехід до іншого стану чи перебування у певному стані), поділяються на підгрупи : а) відприкметникові дієслова зі значенням перебування чи переходу до певного стану, що сприймається органами відчуття (блакитніти, половіти, кругліти, твердіти, шершавти, стигнути та ін.); б) відприкметникові дієслова, що позначають зміни фізичних чи матеріальних характеристик суб’єкта ситуації ( біднішати, молодіти, німіти, слабіти, юніти та ін.); в) відприкметникові дієслова, що характеризують психічні та моральні якості суб’єкта ситуації (радіти, скаженіти, добріти, зненавидіти, щедрішати та ін.). Відприкметникові дієслова зі словотвірним значенням виявляти ознаку, названу мотивуючим прикметником” позначають стан або дію, в результаті яких суб’єкт ситуації виявляє або постійну, динамічну ознаку, або ознаку, яка виявляє динаміку лише умовно. Їх можна поділити на : а)відприкметникові дієслова, які позначають ознаки суб’єкта ситуації, що сприймаються органами відчуття (гірчити, пустувати, рябіти, яріти та ін.); б)відприкметникові дієслова, які позначають фізичні якості, властивості (вади) людини (гаркавити, гугнявити, косити, кривати (діал.) та ін.); в)відприкметникові дієслова, які позначають психічний стан, моральні якості людини (божеволіти, лютіти, мудрувати, хитрувати та ін.); г)відприкметникові дієслова, які містять у своєму значенні компонент „невдоволення” (модничати, радикальничати, фамільярничати, секретничати, сентиментальничати та ін.). Відприкметникові дієслова, які мають словотвірне значення наділяти ознакою, названою мотивуючим прикметником можна поділити на дві групи залежно від наявності чи відсутності додаткових семантичних компонентів: а) дієслова без додаткових семантичних компонентів зі значенням „ діяти так, щоб об’єкт мав ознаку, яку позначає мотивуючий прикметник або мав більший вияв цієї ознаки” (близити, зменшити, умилосердити, збагатити, оновити та ін.); б) дієслова з додатковим семантичним компонентом, який конкретизує засіб наділення об’єкта дії певною ознакою (багрити, чистити, винуватити, схематизувати та ін.). Кожна підгрупа об’єднує класифікаційні одиниці меншого ступеня абстракції.
2. У результаті аналізу було встановлено, що відприкметникові дієслова української мови зазначених груп можуть мотивуватися лише якісними прикметниками, а також тими відносними, що мають значення якісності. Отже, належність прикметника до певного морфологічного розряду може сприяти або перешкоджати виникненню відповідного дієслова.
3. Важливим обмеженням є також структура самого прикметника і його лексико-семантичні властивості, причому вплив відбувається не тільки на можливість виникнення в мові відприкметникового дієслова певної семантики, але й на спосіб його утворення.
4. Прикметники окремих семантичних груп звичайно сполучаються з певними дієслівними афіксами: дієслова, які мають словотвірне значення набувати ознаки, названої мотивуючим прикметником” сполучаються із суфіксами -і-, -а-, -ну- та префіксами ви-, в-(у-), з- (с-), за-, о-, по-, роз- та постфіксом ся; дієслова, які мають словотвірне значення виявляти ознаку, названу мотивуючим прикметником”, утворюються на основі відприкметникових дієслів, які мають словотвірні значення набувати ознаки” та наділяти ознакою” і сполучаються із суфіксами ува-, -і-, -и-, -ича-; дієслова, які мають словотвірне значення наділяти ознакою, названою мотивуючим прикметником” - з суфіксами -и-, -ува-, -ізува-, -фікува- та префіксами ви-, в-(у-), з- (с-), за-, о-, про-, по-, при-, роз-, від-, на-, пере-, під-, про-, які несуть додаткове семантичне навантаження. Продуктивність суфіксального й префіксально суфіксального (постфіксального) способів словотвору в різних групах відприкметникових дієслів виявляється по-різному :
5. Аналіз словникових дефініцій дозволив зробити висновок, що не всі дієслова рівноправні щодо мотиваційної обумовленості їхнього значення. Дієслова співвідносяться з окремими значеннями мотивуючого прикметника по-різному. Між семантичними структурами дієслова та прикметника існують відмінності, що можуть не передаватися лексикографічною формулою, яка використовується в тлумаченні їхніх значень. Словники не завжди послідовно розкривають співвідношення семантичних структур словотвірно пов'язаних слів.
6. Аналіз семантики відприкметникових дієслів у її відношенні до семантики мотивуючих прикметників, враховуючи відмінності у ступені мотиваційної обумовленості значення дієслова, дозволив виділити семантичні типи відприкметникових дієслів. За прийнятими в аналізі критеріями виділені такі семантичні типи відприкметникових дієслів:
а) відприкметникові дієслова з неопосередкованою мотивацією їхнього значення значенням мотивуючого прикметника;
б) відприкметникові дієслова з опосередкованою мотиваційною обумовленістю значення.
Значення похідного дієслова з безпосередньою його мотивацією й значення мотивуючого прикметника перебувають у відношенні чистої транспозиції, безпосередньої дериваційної трансформації. Мотивуючий прикметник тільки вказує на ознаку, тобто інтерпретує непроцесуальні ознаки як якості, позначає якісну ознаковість.
7.Вказівки на безпосередню мотиваційну обумовленість значення відприкметникових дієслів містять такі різновиди словникових тлумачень : тлумачення не припускає обмеження в мотиваційних зв'язках зі значенням вихідного прикметника, тлумачення значення дієслів у співвіднесеності з окремими значеннями вихідного прикметника або декількома. А також тлумачення, у яких використовуються синонімічні можливості: у тлумачення включаються синоніми мотивуючого прикметника, можуть використовуватися синоніми похідного дієслова, а також спільнокореневі слова.
При опосередкованій мотивації в словникових дефініціях дієслів немає вказівки на прикметник, з яким дієслово пов'язане за творенням. Мотиваційна обумовленість значення дієслова виявляється тільки на основі порівняльного аналізу семантичних структур словотвірно пов'язаних слів. Загальні семантичні компоненти у відприкметникових дієсловах і мотивуючих прикметниках виявляються на базі актуалізації їх у тексті. При цьому зона референції дієслів істотно відрізняється від зони референції вихідних прикметників. Навіть при лексичному збігу сполучуваності дієслова та прикметники можуть бути семантично несумісні.
8. Значення багатозначних відприкметникових дієслів виявляють закономірності у своїх зв'язках із значеннями мотивуючих прикметників: від значення до значення цей зв'язок може слабшати. Це відбувається за рахунок актуалізації в окремому значенні дієслова потенційних сем, представлених у значенні мотивуючих прикметників і нереалізованих в основному значенні дієслова. Послаблення мотиваційних зв'язків може відбуватися через значеннєве збільшення, яке отримує дієслово на основі виникаючих асоціацій, а також у результаті спеціалізації позначуваної дієсловом дії.
9. У процесі аналізу були встановлені моделі семантичної реалізації досліджуваних дієслів. Характер лексичного наповнення цих моделей дозволив визначити семантичні особливості розглянутих похідних.
Кожна з виділених за загальним словотвірним значенням груп дієслів має свої моделі семантичної реалізації. Семантичні та граматичні валентності дієслів, що представлені у моделях, можуть мати обов'язковий і факультативний характер: у дієслів, які мають словотвірне значення набувати ознаки, названої мотивуючим прикметником” обов'язковими є позиції суб'єкта, означальних і каузативних конкретизаторів позначуваної дієсловом дії. Дієслова, які мають словотвірне значення виявляти ознаку, названу мотивуючим прикметником”, крім позиції суб'єкта, припускають обов'язковими локальні показники. Дієслова, які мають словотвірне значення наділяти ознакою, названою мотивуючим прикметником”, характеризуються переважно суб'єктно-об'єктною валентністю.
10. Результати аналізу лексичного наповнення розроблених моделей семантичної реалізації відприкметникових дієслів дозволили виявити семантичні особливості дієслів, що обумовлені як їхніми мотиваційними зв'язками, так і результатами внутрішньослівного семантичного розвитку. Лексичні зв'язки дієслів з безпосередньою мотивацією значення максимально відповідають лексичним зв'язкам мотивуючих їх прикметників. Розбіжність у лексичному наповненні моделей з лексичною сполучуваністю мотивуючих прикметників окреслює межі мотиваційних відношень у значенні похідних дієслів. Межі мотиваційних відношень визначаються категоріальним значенням дієслова, результатами внутрішньослівного семантичного розвитку.
Проведене дослідження дає можливість на новому рівні вирішувати проблеми структурної та семантичної організації відприкметникових дієслів, особливостей семантичної реалізації та динаміки їх семантичного розвитку. Водночас його результати не вичерпують усієї повноти їх висвітлення і не претендують на всебічне розкриття означеної проблеми.

ЛІТЕРАТУРА

1.Авилова Н.С. Вид глагола и семантика глагольного слова.- М.: Наука, 1976.- 328с.
2.Альошина І.Г. Структурно-семантична характеристика дієслів динамічної просторової локалізованості у французькій мові ( у зіставленні з українською): Автореф.дис. канд.філолог.наук.:10.02.01.- Донецьк, 2000.-20с.
3.Анисимова А.Н. К вопросу о соотнесении словообразовательных и структурных факторов (на материале словосочетаний с глагольным компонентом деадъективом) / Рос. гос. пед. ун-т им. А.И.Герцена.-СПб.,1992.- 11с.
4.Апресян Ю.Д. Опыт описания значений глаголов по их синтаксическим признакам: (типам управления)// Вопросы языкознания.-1965.-№5.-С.51-66.
5.Апресян Ю.Д. Экпериментальное исследование семантики русского глагола.- М.: Наука,1967.- 251с.
6.Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка.- М.: Наука, 1974.-368с.
7.Артемов А.М. Семантическая соотносительность производящих имен прилагательных и производных от них глаголов на ича(ть) в современном русском языке. Русское словообразование. Труды. Новая серия, вып.209. Самаркандский гос. университет. - Самарканд.- 1972. -С.118-127.
8.Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. М.: Наука, 1976.- 383с.
9.Бабкин А.М. Слово в контексте и словаре // Современная русская лексикография, 1976. Л.:Наука, 1977. С.3-36.
10.Балашова Л.И. Глаголы, означающие переход из одного состояния в другое с наростанием признака”(на материале глаголов со значением изменения параметров”): Автореф.дис. канд.филол.наук:10.02.01. М., 1979.- 16с.
11.Бабайцева В.В. Русский язык. Синтаксис и пунктуация.- М.: Просвещение, 1979.- 269с.
12.Бакина М.А. Имена прилагательные как производящие основы современного словообразования //Развитие словообразования современного русского языка / Под ред. Е.А.Земской, Д.Н.Шмелева. М.:Наука.- 1966. -С.55-73.
13. Баракатова Н.А. Парадигма дієслова в сучасній українській мові: Автореф.дис. канд.філолог.наук: 10.02.01./ Дніпропетровський держ. ун-т. - Дніпропетровськ, 1999.-17с.
14.Балли Ш.Общая лингвистика и вопросы французского языка. М.: Изд-во иност. лит., 1955. - 416с.
15.Бахтурина Р.В. Значение и образование отыменных глаголов с суффиком о-//-ить-//Развитие словообразования современного русского языка. М., 1966. С.74-112.
16.Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии.- Львов: Світ, 1997.- 392с.
17.Бевзенко С.П. Із історії словотвору дієслів української мови.// Наук.зап. Ужгород. ун-ту. - Ужгород: Вид-во Ужгород. ун-ту, 1958.- С.3-20.
18.Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія.- К.: Либідь,1993. -335с.
19.Белошапкова В.Современный русский язык. Синтаксис. М,1977.
20.Бережан С.Г. Обусловленность словарного значения глагола его грамматическими особенностями// Слово в грамматике и словаре. М., 1984.- С.51-59.
21.Бережан С.Г. О синонимичности однокоренных слов с разной аффиксальной частью// Лексическая синонимия :Сб.ст. -М.: Наука, 1967.- С.142-151.
22.Блинова О.И. Явление мотивированности слов в собственно лексикологическом аспекте// Вопросы сибирской диалектологии. Омск, 1976. Вып. 2. С.3-18.
23.Богуславский А.С. Образования типа белеться и отыменные глаголы. //Вопросы языкознания.- 1962. - №1.- С.77-80.
24.Бондарко А.В.Грамматическое значение и смысл.- Л.:Наука, 1978.-175 с.
25.Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии. Л.: Наука, 1983. -201с.
26.Боровикова Н.А. Регулярная многозначность в лексико-семантической группе русских глаголов: Автореф. дис. канд.филолог.наук: 10.02.01- Воронеж, 1985. -23с.
27.Бромлей С.В. Принципы классификации глагола в современном руском языке.//Вопрсы языкознания. 1965. - №5.-С.67-84.
28.Бурченко М.Е. О семантических связях однокоренных слов, относящихся к разным частям речи// Герценовские чтения. Филологические науки. Лингвистика. Л., 1973. С.22-26.
29.Вараксин Л.А. Семантический аспект русской глагольной префиксации. - Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 1996.- 179с.
30.Васильев Л.М. Семантика русского глагола. М.:Высшая школа, 1981.-184с.
31.Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика.- М.: Высшая школа, 1990.- 175с.
32.Вербовська І.Т. Словотвірна синонімія і словотвірна варіантність прикметників української мови : Автореф.дис. канд. філолог. наук.:10.02.01/ ЛНУ ім.І.Франка.- Львів, 2001.-20с.
33.Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. М. : Высшая школа, 1972.- 183с.
34.Виноградов В.В. Словообразование в его отношении к грамматике и лексикологии// Исследование по грамматике. Избранные труды.- М.:Наука, 1975.- С.116-220.
35.Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова// Вопросы языкознания.- 1953.-№5.- С.3-29.
36.Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису. К.: Нукова думка, 1992.- 222с.
37.Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. К.: Либідь, 1993.- 367с.
38.Вихованець І.Р. Частини мови у семантико-граматичному аспекті. - К.: Наукова думка, 1988.- 256с.
39.Вихованець Іван, Городенська Катерина. Теоретична морфологія української мови. К.: Пульсари, 2004. 398с.
40.Возний Т.М. Словотвір дієслів в українській мові у порівнянні з російською та білоруською. Львів, 1981.- 185с.
41.Возний Т.М. Питання дієслівного словотвору в українській мові (історія розвитку слів з суфіксами ува-, -ну-).- Лівів, 1955.- 322с.
42.Возний Т.М. Дієслівні утворення на ну-ти у східнослов’янських мовах// З історії української та інших слов’янських мов. К.:Вид-во АН УССР, 1965. С.115-123.
43.Возний Т.М. Українські дієслова на увати, утворенні від слів іншомовного походження, у порівнянні з російськими та білоруськими// Питання словотвору східнослов’янських мов : Матеріали міжвузівської респуб. наук. конференції.- К.: Наук.думка, 1969.- С.59-60.
44.Волков В.В. О правилах синтеза отадъективных глаголов со значением становления признака. - М.: МГУ,1982.- № 11915 от 28.12.1982.- 31с.
45.Волоцкая З.М. Семантическая классификация и способы образования отыменных глаголов.// Структурная типология языков. М. : Наука, 1966.- С.165-180.
46.Гак В.Г. К проблеме синтаксической семантики (семантическая интерпретация глубинных” и поверхностных структур”)// Инвариантные синтаксические значения и структура предложения.- М.: Наука, 1969.- С.77-85.
47.Гак В.Г. К проблеме гносеологических аспектов семантики слова// Вопросы описания лексико-семантической системы языка : Тез. докл. науч. конф.- Ч.1.- М., 1971.- С.5-98.
48.Гайсина Р.М. Значение и синтагматика глаголов (на материале глаголов отношения).- Уфа, 1980.-183с.
49.Гайсина Р.М. К семантической типологии глаголов русского языка//Слово в системных отношениях.- Свердловск, 1982.- С.15-21.
50.Гарипова Н.Д. О регулярности в образовании звеньев словообразовательных парадигм с исходным прилагательным// Актуальные проблемы русского словообразования: Сб. науч. ст.- Ташкент: Укитувичи, 1982.- С.294-296.
51.Гинзбург Е.Л. Словообразование и синтаксис.- М.: Наука, 1979.-264с.
52.Голев Н.Д. К соотношению лексической и словообразовательной мотивации (функциональный аспект)// Актуальные проблемы словообразования. Ташкент, 1985. С.117-123.
53.Головин В.Н., Артемов А.М. Семантическая соотносительность глаголов на еть с производящими прилагательными.// Исследования по русскому языку и словянскому языкознанию, VІ. Труды Самаркандского гос. университета. Новая серия, вып 265. Самарканд, 1975. С.77-87.
54.Горная П.Г. Адъективные словосочетания современного украинского и русского языков. Винница, 1972.- 275с.
55.Городенська К.Г., Кравченко М.В. Словотвірна структура слова (відіменні деривати) / АН УРСР Інститут мов-ва ім.О.О.Потебні. К.:Наукова думка. 1981.- 197 с.
56.Городенська К.Г. Відіменне суфіксально-префіксальне дієслівне словотворення в сучасній українській мові// Мовознавчі студії.- К.: Наук.думка, 1976.- С.11-18.
57. Городенская Е.Г. Морфологическая структура отыменных глаголов в современном ураинском языке: Автореф.дис. канд. филолог. наук: 10.02.02/ Ин-т языковедения им. А.А.Потебни АН УССР - Киев, 1975. -25с.
58.Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія: Навч.посібник.- Дніпропетровськ: ДДУ, 1998. -223с.
59.Горпинич В. О. Українська морфологія. - Дніпропетровськ: ДДУ, 2000. - 359с.
60.Грещук В.В. Український відприкметниковий словотвір. Ів.-Франк.- 1995. -206с.
61.Грещук В.В.Типологія відприкметникового словотвору в сучасній українській мові : Дис. д-ра филолог. наук: 10.02.02/ КПУ ім. М.П.Драгоманова. - Киев, 1992. -339с.
62.Граматика української мови у функціональному висвітленні : зб.наук.праць/ М.І.Степаненко : Полтавський держ.пед. університет.-Полтава.-2000.- 120с.
63.Григорян О.А. Мотивированность и семантическое развитие слова: Автореф.дис. канд.филолог.наук :10.02.01- Ташкент, 1985.-21с.
64.Грищенко А. П. Прикметник в системі частин мови // Мовознавство. - 1973. -№6.-С. 14-25.
65.Грищенко А. П. Прикметник в українській мові. - К.: Наукова думка, 1978. - 207 с.
66. Гухман М.М. Грамматическая категория и структура парадигм// Исследования по общей теории грамматики. - М.: Наука,1968.- С. 117-174.
67. ДаниленкоВ.П., Скворцов Л.И. Нориативные основы унификации терминологии// Культура речи в технической документации( на материале ГОСТОВ специальной литературы)- М.: Наука,1982.- С.5-36.
68. Денисова С.П.Типологія категорій лексичної семантики.- К.: Київ. держ. лінгвістич. ун-т, 1996.-294с.
69.Демешкина Т.А. Типы смысловых отношений мотивационно связанных слов (лексикологический аспект): Автореф. дис. канд. филолог. наук :10.02.01-Томск, 1984.- 24с.
70.Джочка І.Ф. Дериваційний потенціал дієслів конкретної фізичної дії з семантикою створення об’єкта: Автореф.дис. канд. филолог. наук: 10.02.01/ Прикарпатський ун-т ім.В.Стефаника.- Івано-Франківськ, 2003.-20с.
71.Докулил М. Структура постосновного словообразовательного форманта (к суффиксальной и безаффиксной деривации в словянских языках) // Сопоставительное изучение словообразования славянских языков. М.:Наука, 1987. С.26-33.
72.Дятчук В.В., Пустовіт Л.О. Семантична структура і функціонування лексики в українській мові.-К., 1983.
73.Ермакова О.П. Лексическое значение производных слов в русском языке. М.: Русский язык, 1984. -147с.
74.Іваницька Н.Б. Семантична структура абсолютивних дієслів української мови// Мова та історія : Періодичний збірник наукових праць. К., 1998. Вип.38. С.12-16.
75.Іваницька Н.Б. Абсолютивно-релятивна природа українського дієслова та її відтворення у словниках// Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Слов’янська філологія. Чернівці: Рута, 1999.- Вип. 52-53. С.172-175.
76.Иванникова Е.А. О роли мотивированности значения в синонимических отношениях слов//Лексическая синонимия. М.:Наука, 1967. С.104-121.
77.Иванова Т.В. К вопросу о семантической мотивации производных слов // Языковая практика и теория языка. М.:МГУ, 1974. Вып.1. С.126-138.
78.Ільїн В.С. Префікси в сучасній українській мові.- К.: Вид-во АН УРСР, 1953.-166с.
79.Жайворонок В.В. Лексична підсистема мови і значення мовних одиниць// Мовознавство.- 1999.-№6.-С.32-46.
80.Жданова О.П. Стилистическая и интеллектуальная оценочность глаголов поведения// Лексико-семантические группы слов современного русского языка.- Новосибирск, 1985.- С.48-55.
81. Загнітко А.П. Основи функціональної морфології української мови.- К.: Вища школа, 1991.- 77с.
82.Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. Донецьк: Дон НУ,2001. 662с.
83.Зарицкий Н.С. Производные глаголы современного русского языка, образованные от других частей речи// Русское языкознание: Респ. науч. межведомств. сб.- К.: Из-во Киев. гос. ун-та, 1985.- Вып.11.-С.70-78.
84.Звегинцев В.А Семасиология.- М, 1957.- 321с.
85.Земская Е.А. Понятия производности, оформленности и членимости слов. //Развитие словообразования современного русского языка./ Под ред. Е.А.Земской, Д.Н.Шмелева М.: Наука, 1966.- С. 3-12.
86. Земская Е.А. Заметки по современному русскому словообразованию// Вопросы языкознания.- 1965.-№3.- С.102-110.
87.Земская Е.А. Производное слово в толковых словарях русского языка//Современная русская лексикография, 1976.- М.: Наука, 1977.- С.110-122.
88.Золотова Г.А. Синтаксис текста. М.:Наука, 1979.- 368с.
89.Зубань О.М. Морфеміка суфіксальної зони українського дієслова : Автореф.дис. канд. филолог. наук:10.02.01. /Київ.ун-ту ім. Т.Г.Шевченка К., 1998.- 23с.
90.Кадькалова Э.П. Лексическое значение производных слов// Русский язык в школе.- 1972.-№5.- С.86-91.
91.Казак М.Ю. Методика исследования способов словообразования в отадъективных словообразовательных целях// Технологии гуманитарного поиска: Лингвистика. История. Белгород, 2000.- С.20-25.
92.Казак М.Ю. Методика исследования частеречного потенциала отадъективных словообразовательных гнезд// Технологии гуманитарного поиска: Лингвистика. История. Белгород, 2000.- С.17-20.
93.Калиущенко В.Д. Типология отыменных глаголов.- Донецк: Донеччина, 1994.- 422с.
94.Калиущенко В.Д. Некоторые специфические черты терминологического словообразования// Диахрония и типология языка. Лингвистические исследования 1980. М.: Ин-т языкознания АН СССР, 1980. С.114-123.
95.Карпиловская Е.А. Конструирование глагольных сем словообразовательных гнезд (на метериале украинских глаголов звучания) : Автореф.дис. канд.филолог.наук :10.02.21.-Л., 1987. -19с.
96.Карпіловська Є.А. Суфіксальна підсистема сучасної української літературної мови : будова та реалізація.-К.:Наукова думка, 1999.- 295с.
97.Кацнельсон С.Д. К понятию типов валентности// Вопросы языкознания.- 1987. -№3.- С.20-32.
98.Кильдибекова Т.А. Глаголы действия в современном русском языке: Опыт функционально-семантического анализа.- Саратов: Из-во Саратов. ун-та, 1985. -160с.
99.Кириченко А.П. До семантичної характеристики назв кольорів у східнослов’янських мовах// Питання українського мовознавства.-Кн.4.- Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1960.- С.127-136.
100.Киселева Л.А.Коммуникативные языковые функции и семантическое строение словесного значения // Проблемы семантики. М.:Наука, 1977. С.66-75.
101.Кияк Т.Р. О внутренней форме ” лексических единиц// Вопросы языкознания.- 1987. -№3.-С.58-68.
102.Клеменцова Н.Н. Значение производного слова в словаре и тексте// Сб.науч.трудов Моск.гос.пед.ин-та иностр.яз. им. М.Тореза- М., 1985-Вып.253. С.154-165.
103.Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови: Навч. посіб. для студентів філолог. фак-ів ун-ів та педін-ів. К.: ІЗМН, 1998. 182с.
104.Клименко Н.Ф. Система афіксального словотвору в сучасній українській літературній мові.- К., 1973.- 186с.
105.Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові. К.: Наукова думка, 1984. 252с.
106.Клобуков Е.В. Семантика падежных форм в современном русском языке. М.:МГУ, 1986. -118с.
107.Кобозева И.М. Лингвистическая семантика.- М.:Эдиториал УРСС, 2000.- 352с.
108.Ковалик І.І. Вчення про словотвір.- Львів: Вид-во Льв. ун-ту, 1958.- 78с.
109. Ковалик І.І. Дериватологія (словотвір) як самостійна лінгвістична дисципліна та її місце у системі науки про мову// Словотвір сучасної української мови.- К., 1979.- С.5-56.
110.Козка І.К. Класифікація прикметників, що виражають фізичні властивості людини// Лінгвістичні дослідження : Зб.наук.праць.- Харків, 1992.- Вип.2- С.71-74.
111.Колосова Т.А. Семантические отношения в предложениях// Филологические науки. 1972.-№2. С.76-80.
112.Колшанский Г.В. Контекстная семантика. М.:Наука, 1980. 149с.
113.Коржик Л.І. Полісемія у словотвірних ланцюжках// Ономастика і апелятиви (проблеми словотвірної дериватології). Дніпропетровськ, 1999.- Вип.7.-С.113-116.
114.Коржик Л.І.Структурно-семантична типологія словотвірних ланцюжків прикметників на позначення кольору// Актуальні проблеми граматики: Зб.наук.праць. Кіровоград: Кіровоград. держ. пед. ун-т, 1997.-Вип.2. С.44-48.
115.Коржик Л.І. Із спостережень над семантичною трансформацією кореня у словотвірних ланцюжках// Матеріали ІІІ-х наук. читань Актуальні проблеми українського словотвору”. Ів.-Франківськ: Плай, 1995. С.79-80.
116.Коробчинська Л.А. Особливості семантики відприкметникових дієслів.-//Мовознавство.- 1967.- №2.- с.66-70.
117.Крижанська О. М. Колір та способи його передачі в українській мові // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії. Ужгород, 1999. - С. 110- 115.
118.Критенко А. П. Семантична структура назв кольорів в українській мові // Славістичний збірник (укр. комітет славістів). - К.: Наук. думка, 1963. - С. 97 -111.
119.Кронгауз М.А. Семантика.- М.: Рос.гос.гуманит.ун-т, 2001.- 399с.
120.Кузнецова Э.В. Грамматические классы и лексико-семантические группы слов// Актуальные проблемы лексикологии и словообразования. - М., 1974.- Вып.3.-С.39-45.
121.Кубрякова Е.C. Части речи в ономасеологическом освещении. -М.: Наука, 1978.- 115с.
122.Кубрякова Е.C. Производное слово в лексике и грамматике// Слово в грамматике и словаре. М., 1984. С.60-69.
123.Кубрякова Е.C. Типы языковых значений. Семантика производного слова. М.: Наука , 1981. 200с.
124.Кубрякова Е.C. Лексическая и синтаксическая сочетаемость и ее отражение в процессах словообразования// Проблемы сочетаемости слов.- М.,1979.- С.24-30.
125.Кузнецова Э.В. Классы глаголов в функциональном аспекте. Свердловск, 1986. 153с.
126.Кузнецова Т.В. Лексические значения однокорневых отадъективных глаголов с суффиксами е(ть), -и(ть)// Предложение и слово: парадигматический, текстовый и коммуникативный аспекты.- Саратов, 2000.-С.89-91.
127.Курс сучасної української літературної мови / За ред. Л.А.Булаховського. Т. І. -К.: Рад.шк., 1951.- 373с.
128.Лексико-семантические группы русских глаголов// под.ред. Э.В.Кузнецовой.- Иркутск, 1989.- 180с.
129.Ленець К.В. Подвійно префіксовані дієслова з префіксом по-// Мовознавство.- 1979.-№3.- С.26-29.
130.Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. К.: Вища школа, 1983. -264с.
131.Літвіннікова О.І. Словотвірна парадигматика російського діалектного дієслова : Автор.дис. докт. филолог. наук :10.02.02. /НАН України, Ін-т укр.мови. К., 1995. 46 с.
132.Лисиченко Л.А. Лексико-семантична система української мови.- Харків: ХДУ, 1997.-129с.
133.Лопатин В.В. Рождение слова. Неологизмы и окказиональные образования. М.:Наука, 1973. 152с.
134.Лукьянова Н.А. Однокоренные синонимы и варианты слова// Синонимия в языке и речи: Доклады конференции.- Новосибирск, 1970.- С.151-163.
135.Лукьянова Н.А. Нарушение семантической соотносительности между производными и производящими словами// Актуальные проблемы лексикологии. Новосибирск, 1969. С.17-25.
136.Маймакова А.Д. Словотворча семантика суфіксів відносних прикметників та її інтерпритація носіями мови: Автореф. дис. канд. филолог. наук: 10.02.01./ Київський ун-т ім. Т.Г.Шевченка. К., 1995. -18с.
137. Масицька Т.Є. Семантико синтаксична валентність дієслова: Автореф.дис. канд. филолог. наук:10.02.01/НАН України, Ін-т укр.мови.- К., 1995.- 16с.
138. Маслов Ю.С. Система основных понятий и терминов славянской аспектологии// Вопросы общего языкознания. Л.: Изд-во ЛГУ, 1965.- С.53-80.
139. Мауро Тилио Де Введение в семантику. М.,2000.- 234с.
140.Мединська Н.М. Семна організація структури дієслів багатократно-дистрибутивної і розподільної дії // Система і структура східнослова’янських мов: Міжкафедральний збірник наукових праць.- К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2000.-С.16-23.
141.Мединська Н.М. Граматична се