лептоспіроз свиней в україні (етіологічна структура, діагностика та специфічна профілактика)

Краткое описание

українська академія аграрних наук
ІНСТИТУТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

На правах рукопису

УХОВСЬКИЙ ВІТАЛІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК 619:616.98:579.834.115:636.4

лептоспіроз свиней в україні (етіологічна структура, діагностика та специфічна профілактика)

16.00.08 епізоотологія та інфекційні хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
Кучерявенко Олексій Олександрович, кандидат біологічних наук,
старший науковий співробітник

Київ 2008

Зміст

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

4

ВСТУП.........................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..............................................................

10

1.1. Коротка історична довідка щодо лептоспірозу свиней......

10

1.2. Етіологічна структура лептоспірозу та його поширення...

12

1.3. Діагностика лептоспірозу......................................................

18

1.4. Імунітет та специфічна профілактика лептоспірозу...........

25

1.5. Заключення з огляду літератури...........................................

29

РОЗДІЛ 2 ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ.............................

31

2.1. Штами лептоспір та умови їх культивування......................

31

2.2. Постановка реакції мікроаглютинації (РМА)......................

34

2.3. Постановка реакції імуноадсорбції...............................

36

2.4. Створення дослідних серій полівалентної вакцини проти лептоспірозу свиней......................................................................

36

2.5. Методи контролювання.........................................................

38

2.5.1. Визначення зовнішнього вигляду та кольору...........

38

2.5.2. Визначення концентрації водневих іонів (рН) вакцини...

38

2.5.3. Визначення стерильності ...........................................

38

2.5.4.Визначення повноти інактивації.................................

38

2.5.5. Визначення нешкідливості.........................................

39

2.5.6. Визначення залишкової кількості інактиватора.......

39

2.5.7. Визначення імуногенності (специфічності)..............

40

2.6. Статистична обробка даних результатів досліджень..........

41

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ..........................

42

3.1. Епізоотична ситуація щодо захворювання свиней на лептоспіроз в Україні....................................................................

42

3.2. Епізоотолого-географічна характеристика лептоспірозу свиней на території України.........................................................

50

3.3. Вивчення ролі серовару bratislava (серогрупа Australis) в етіологічній структурі лептоспірозу свиней на території України............................................................................................

57

3.4. Вивчення серогрупової належності збудника лептоспірозу у змішаних реакціях

66

3.5. Обґрунтування доцільності введення серовару bratislava (серогрупа Australis) до переліку діагностичних штамів...........

70

3.6. Специфічна профілактика лептоспірозу свиней..................

72

3.6.1. Дослідження експериментальних серій вакцини проти лептоспірозу свиней в лабораторних умовах...

75

3.6.2. Визначення оптимальної імунізуючої дози вакцини

81

3.6.3. Дослідження імуногенності вакцини у виробничих умовах .....................................................................................

92

3.6.4. Проведення комісійних міжвідомчих випробувань вакцини...................................................................................

96

3.7. Розрахунок економічної ефективності профілактичних заходів.............................................................................................

99

РОЗДІЛ 4 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ...............................................................................

103

Висновки................................................................................................

112

Пропозиції виробництву................................................................

114

Додатки...................................................................................................

115

Список використаних ЛІТЕРАТУРНИХ джерел...................

126

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

РМА реакція мікроаглютинації
ІФА імуноферментний аналіз
РЗК реакція зв’язування комплементу
РІ реакція імуноадсорбції
ПЛР полімеразно-ланцюгова реакція
Ig - імуноглобулін
ВРХ велика рогата худоба
ПЕГ поліетиленгліколь
МПБ м'ясопептонний бульон
МПА м'ясопептонний агар
М середнє арифметичне
m похибка середнього арифметичного

Вступ

Розвитку свинарства, як і іншим галузям тваринництва, перешкоджають багато заразних захворювань, в тому числі й лептоспіроз, який є однією з найбільш розповсюджених антропозоонозних інфекцій в багатьох країнах світу [15] та в Україні зокрема [6].
За даними офіційних джерел, Україна перебуває у групі з найскладнішою епідемічною та епізоотичною ситуацією щодо лептоспірозу [7].
Лептоспіроз у свиней в більшості випадків характеризується поліморфізмом клінічних ознак та патологічних змін. Хвороба вражає свиней усіх вікових груп. У дорослих захворювання переважно має безсимптомний перебіг. Хворі та перехворілі тварини тривалий час залишаються лептоспіроносіями та прихованими джерелами інфекції [811]. В результаті цих чинників лептоспіроз свиней має широке розповсюдження та наносить значні економічні збитки.
Оздоровлення тварин від лептоспірозу, як антропозоонозного захворювання, є досить актуальною проблемою ще й тому, що хворі тварини створюють велику загрозу захворюванню людей [12, 13].
Для ефективної специфічної профілактики та серологічної діагностики лептоспірозу необхідні знання поширеності та етіологічної структури даного захворювання, тобто переліку сероварів лептоспір, які викликають захворювання сільськогосподарських тварин в кожному регіоні (області).
Поліетіологічна структура та постійно зростаюча кількість нових сероварів лептоспірозу, ускладнюють діагностику захворювання. На сьогодні нараховується більше 250 сероварів лептоспір, об’єднаних в 26 серогруп [14, 15].
Актуальність теми. Епізоотологія лептоспірозу в сучасний період дещо змінюється через інтенсивний вплив людини на вогнища інфекції. Виникає ситуація, яка ставить перед лікарями ветеринарної медицини нові завдання щодо діагностики та профілактики даного захворювання.
В останні роки все частіше відмічається зміна етіологічної структури лептоспірозу сільськогосподарських тварин та свиней зокрема, а саме: виявлення нових (екзотичних) серогруп лептоспір, які раніше не реєструвались в Україні [16, 17].
Нині на території України для профілактики лептоспірозу свиней використовують вакцини, до складу яких входять лептоспіри серогруп: Icterohaemorrhagiae, Tarassovi, Pomona, Canicola. Через зміну етіологічної структури збудника застосування згаданих вакцин не може повною мірою забезпечити профілактику лептоспірозу серед свинопоголів’я тому, що до складу вакцин, які застосовуються сьогодні, входять лептоспіри не всіх серогруп, що домінують на території нашої країни.
Така ситуація обумовила необхідність вивчення етіологічної структури лептоспірозу свиней на території України, удосконалення системи діагностики і профілактики захворювання та стала науковим завданням дисертаційної роботи, зумовивши її структурну та цільову спрямованість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт лабораторії лептоспірозу сільськогосподарських тварин з музеєм штамів мікроорганізмів Інституту ветеринарної медицини УААН за державними завданнями: на 20012005 рр. Розробити методи діагностики, профілактики та систему заходів боротьби з лептоспірозом” (номер державної реєстрації 0206U000469); на 20062010 рр. Вивчити біоценотичні зв’язки патогенних лептоспір в навколишньому середовищі, особливості перебігу лептоспірозу в сучасних умовах ведення тваринництва та розробити інтегральну систему захисту тварин від лептоспірозу” (номер державної реєстрації 0106U000385).
Мета і завдання дослідження. Вивчити розповсюдження і етіологічну структуру лептоспірозу свиней на території України та вдосконалити систему діагностики і профілактики захворювання.
Для досягнення поставленої нами мети необхідно було вирішити такі завдання:
- вивчити епізоотичну ситуацію щодо захворювання свиней на лептоспіроз в Україні за 20012006 роки;
- провести епізоотолого-географічний аналіз щодо лептоспірозу свиней на території України;
- встановити етіологічну структуру лептоспірозу свиней ;
- підібрати серовари лептоспір для виготовлення полівалентної вакцини проти лептоспірозу свиней;
- визначити оптимальну імунізуючу дозу створеної вакцини;
- вивчити імуногенність створеної вакцини на лабораторних тваринах та у виробничих умовах.
Об’єкт дослідження удосконалення способів діагностики та профілактики лептоспірозу свиней.
Предмет дослідження сироватка крові свиней; результати серологічних досліджень сироваток крові свиней на лептоспіроз; дані ветеринарної звітності Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини (ЦДЛВМ).
Методи дослідження. Комплексний епізоотологічний (епізоотологічне обстеження господарств і спостереження за ними, порівняльно-географічний опис епізоотичного процесу, статистичне дослідження і епізоотологічний аналіз), серологічний (дослідження сироватки крові в реакції мікроаглютинації та реакції імуноадсорбції), імунологічний (визначення імуногенності вакцини) та клінічний методи досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено сучасну епізоотичну ситуацію щодо захворювання свиней лептоспірозом на території України та з’ясовано етіологічну структуру захворювання даного виду тварин; вперше створено карту етіологічної структури лептоспірозу свиней в усіх областях України; вперше складено карту напруженості епізоотичної ситуації лептоспірозу свиней в розрізі областей країни, на якій залежно від кількості випадків захворювання свиней усі області країни були поділені на чотири зони: низької, середньої, високої та дуже високої напруженості епізоотичної ситуації; вперше створена вітчизняна інактивована вакцина проти лептоспірозу свиней з урахуванням етіологічної структури захворювання, яка склалась в останній час; вперше обґрунтовано доцільність використання штаму Leptospira interrogans Yez bratislava серогрупа Australis, серовар bratislava для виготовлення інактивованої вакцини проти лептоспірозу тварин та діагностикумів (отримано патент України на корисну модель №22917).
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали наукових досліджень були використані при розробці нормативної документації на Вакцину проти лептоспірозу тварин полівалентну (варіант suis)”, яка затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини ТУ У 24.4 -05510830-056:2007. На вакцину отримане реєстраційне посвідчення № 2874 -04-0319-07, видане Державним департаментом ветеринарної медицини України 5 жовтня 2007 року.
Проведено вивчення ефективності застосування вакцини проти лептоспірозу тварин полівалентної (варіант suis) та визначено оптимальну імунізуючу дозу даного препарату.
На основі проведених досліджень з розповсюдженості лептоспір серовару bratislava (серогрупа Australis) рекомендовано практичні заходи щодо удосконалення способів діагностики лептоспірозу свиней на території України.
Особистий внесок здобувача. Експериментальні дослідження, аналіз отриманих результатів, їх узагальнення та статистична обробка виконана здобувачем особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на:
- щорічних засіданнях вченої ради Інституту ветеринарної медицини Української академії аграрних наук (ІВМ УААН) у 20042006 роках;
- конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва (56 квітня 2006р., м. Київ);
- науково-практичній конференції Проблеми епізоотології, імунології та біотехнології у ветеринарній медицині” (2426 травня 2006р., м. Полтава);
- Міжнародній науково-практичній конференції Сучасні проблеми ветеринарної медицини в свинарстві” (24 жовтня 2006р., м. Київ).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, серед яких 6 статей (із них 3 одноосібних), опублікованих у наукових виданнях, що входять до затвердженого ВАК України переліку; отримано деклараційний патент України № 22917 на корисну модель.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у з’ясуванні розповсюдженості лептоспірозу свиней, територіальної приуроченості спалахів захворювання на території України та встановленні основних серогруп лептоспір (етіологічної структури), які викликають захворювання свиней на лептоспіроз. На підставі аналізу отриманих результатів досліджень удосконалена система діагностики та специфічної профілактики лептоспірозу свиней.
2. Встановлено серологічний спектр лептоспір у свиней на території України: Icterohaemorrhagiae 41,6 %, Pomona 14,9 %, Tarassovi 10,6 %, Grippotyphosa 2,2 %, Canicola 2,0 %, Hebdomadis 0,6 %, Sejroe 0,5 %. У сироватці крові 27,6 % позитивно реагуючих свиней виявлені антитіла до лептоспір декількох серогруп.
3. У різних областях України етіологічна структура збудників лептоспірозу свиней неоднорідна. В Миколаївській, Чернівецькій, Чернігівській, Херсонській та Сумській областях вона представлена лептоспірами майже всіх серогруп. Є області, де етіологічна структура одноманітна й представлена лептоспірами лише кількох серогруп, наприклад: Івано-Франківська, Львівська, Житомирська. Вперше була складена карта етіологічної структури лептоспірозу свиней всіх областей України.
4. Епізоотична ситуація щодо лептоспірозу свиней в різних областях України має свої особливості. Вперше була складена карта напруженості епізоотичної ситуації лептоспірозу свиней на території України за останні шість років (20012006).
5. За результатами серологічних досліджень сироватки крові свиней РМА з’ясовано, що серовар bratislava (серогрупа Australis) є широко розповсюдженим на території України та має провідну роль у захворюванні свиней на лептоспіроз (із 642 позитивних проб 325 були викликані серогрупою Australis, що становить 50,6 % від кількості позитивно реагуючих тварин).
6. Доведена роль лептоспір серогрупи Australis, як етіологічного чинника лептоспірозу свиней в реакції імуноадсорбції.
7. Розроблена технологія виготовлення вакцини інактивованої проти лептоспірозу свиней дозволяє отримувати стерильний, нешкідливий та антигенно активний препарат.
8. Створена вакцина характеризується високою імуногенністю для лабораторних тварин (введення вакцини забезпечує високі аглютинаційні титри в сироваткці крові щеплених кролів).
9. Оптимальні імунізуючі дози вакцини проти лептоспірозу тварин полівалентної (варіант suis) становлять: для свиней віком до одного року 3 см3, свиням віком старше одного року 5 см3.
10. Імунізація свиней створеною вакциною зумовлює виражену індукцію лептоспірозних антитіл до серогруп лептоспір, які входять до складу вакцини. У свиней ремонтного та основного стада титри антитіл в РМА досягали максимальних показників на 21-у добу після вакцинації 1:118,2±17,9 та 1:132,3±19,8; на 60-ту добу вони різко знижувались до 1:18,7±2,7 та 1:18,8±2,7 у свиней ремонтного і основного стада відповідно.
11. Економічна ефективність профілактичних заходів із застосуванням створеної вакцини становить 49,32 грн. на 1 грн. витрат.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ
ДЖЕРЕЛ
1. Smythe L. Leptospirosis worldwide / L. Smythe // Wkly Epidemiol. Rec. 1999. Vol. 74. P. 237242.
2. Vinetz J. M. Leptospirosis / J. M. Vinetz // Cur. Op. Infect. Dis. 2001. Vol. 14. P. 527538.
3. Kariv R. The changing epidemiology of leptospirosis in Israel / R. Kariv, R. Klempfner, A. Barnea // Emerg. Infect. Dis. 2001. Vol. 7, № 6. P. 445447.
4. Search for leptospires and specific antibodies in wild animals trapped in a periurban area of Rio de Janeiro, Brazil. / M. Pereira, H. Korver, J. Mazonnelli [et al.]: Proceedings of the leptospirosis Research Conference 1990 Ed. Kobayashi; publ.Hokusen-Sha Publishing Co., 1991. P. 4252.
5. Survey of four leptospira serovars in dairy cows on Prince Eduard Island. // Can. Vet J. 1995. Vol. 36 (12) P. 769770.
6. Вержиховський О. М. Епізоотична ситуація в Україні / О. М. Вержиховський // Сучасна ветеринарна медицина. 2005. № 3. С. 45.
7. Лептоспіроз: епізоотологічний моніторинг / В. Бусол, О-р Кучерявенко, В. Постой [та ін.] // Ветеринарна медицина України. 2002. № 6. С. 69.
8. Практичний посібник по роботі з імуноферментною тест-системою для визначення антитіл проти лептоспір ІФА-лептоспіроз-ВРХ” / [Н. В. Іванська, О-й О. Кучерявенко, О-р О. Кучерявенко та ін.]. Київ, 2003. 28 с.
9. Павлов Ф. Н. Особенности лептоспироза свиней / Ф. Н. Павлов: Тр. V Всесоюзн. конф. по лептоспирозам человека и животных. Казань, 1971. С. 309310.
10. Малахов Ю. А. Свинья как один из резервуаров патогенных лептоспир в природе / Ю. А. Малахов: Тр. V Всесоюзн. конф. по лептоспирозам человека и животных. Казань, 1971. С. 299306.
11. Бобровский В. И. Лептоспироз свиней в Куйбышевской области и разработка мер борьбы с ним: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. вет. наук: спец. 16.00.03 ,,Ветеринарная микробиология”/ В. И. Бобровский. М., 1973. 21с.
12. Нафеев А. А. Пораженность лептоспирозом некоторых профессиональных групп населения / А. А. Нафеев // Мед. паразитол. 2002. № 1. С. 5758.
13. Терских В. И. Лептоспирозные заболевания людей / В. И. Терских, И. Л. Коковин. М.: Медгиз, 1964. 268 с.
14. Kmety E. Classification of the species leptospira interrogans and history of its serovars / E. Kmety, H. Dikken. Groningen-Netherlands: University Press Groningen, 1993. Р. 104.
15. Brenner D. J. Further determination of DNA relatedness between serogroups and serovars in the family Leptospiraceae with a proposal for Leptospira alexanderi sp. nov. and four new Leptospira genomospecies / D. J. Brenner, A. F. Kaufmann, K. R. Sulzer // Int. J. Syst. Bacteriol. 1999. Vol. 49. № 2. Р. 839858.
16. L. interrogans серовар bratislava ­ серологічний аналіз циркуляції збудника на території України / В. А. Піотрович, О-р О. Кучерявенко, О-й О. Кучерявенко, В. В. Уховський // Ветеринарна медицина України. 2005. № 6. С. 1921.
17. Нтахоншикіра Ш. Виявлення антитіл проти L. bratislava у сироватці крові свиней в Україні / Ш. Нтахоншикіра // Вісник Білоцерківського ДАУ. 1999. № 8. С. 177181.
18. Малахов Ю. А. Лептоспироз животных / Ю. А. Малахов, А. Н. Панин, Г.Л. Соболева. Я.: ДИА-пресс, 2000. 584 с.
19. Савченко Г.К. Лептоспіроз сільськогосподарських тварин / Г.К. Савченко. К.: Урожай, 1969. 137 с.
20. Шатров А. П. Лептоспироз свиней и меры борьбы с ним / А. П. Шатров. Алма-Ата: Кайнар, 1967. 14 с.
21. Прояв лептоспірозу в лисиць / Б. Ярчук, М. Симоненко, В. Нищик, М. Симоненко // Ветеринарна медицина України. 2000. № 7. С. 17.
22. Агаев И. А. Самоподдержание природных очагов лептоспироза / И. А. Агаев // Ж. микробиолог., эпидемиолог. и иммунобиолог. 1990. № 12. С. 4044.
23. Ананьина Ю.В. Проблемы экологии патогенных лептоспир: Автореф. дисс. на соискание науч. степени д-ра мед. наук: спец. 14.02.02 ,,Эпидемиология”/ Ю. В. Ананьина. М., 1993. 46 с.
24. Росада М. О. Імунологічні методи в системі епіднагляду за лептоспірозами / М. О. Росада // Інфекційні хвороби. 2003. № 1. С. 4143.
25. Лапшов В. А. Исследование мелких млекопитающих северо-восточных Каракумов на зараженность лептоспирозом / В. А. Лапшов, Ф. М. Бокштейн // Ж. микробиолог., эпидемиолог. и иммунобиолог. 1991. №7. С. 4245.
26. Мессорош В.Г. Лептоспирозная инфекция среди северных оленей в Мурманской области / В. Г. Мессорош // Патогенез, диагностика и лечение бактериальных заболеваний мелких домашних животных. СПб., 1996. С. 22-23.
27. Солошенко И. З. Возможные переносчики и носители лептоспир / И. З. Солошенко // Лептоспирозы людей и животных. М.: Медицина, 1970. С. 208221.
28. Bolin C. Leptospirosis / C. Bolin // Emerging diseases of animals. 2000. Vol. 82. Р. 185200.
29. Hartskeerl R. A. Leptospirosis in wild animals / R. A. Hartskeerl, W. J. Terpstra // Vet. J. 1996. Vol. 18. P. 149150.
30. The etiology, mode of infection, and specific therapy of Weil's disease (spirochaetosis icterohaemorrhagica) / R. Inada, Y. Ido, R. Hoki, R. Kaneko // J. Exp. Med. 1916. Vol. 23. P. 377402.
31. Uhlenhuth P. Experimentelle Untersuchungen über die sogenannte Weilsche Krankheit (ansteckende Gelbsucht) / P. Uhlenhuth, W. Fromme // Med. Klin. 1915. Vol. 44. P. 12021203.
32. Hübener E. Beiträge zur etiologie der Weilschen Krankheit / E. Hübener, H. Reiter // Dtsch. Med. Wochenschr 1915. Vol. 41. P. 12751277.
33. Everard J. D. Leptospirosis / J. D. Everard // The Wellcome Trust illustrated history of tropical diseases. London. 1996. P. 416418.
34. Джанков И. Т. Лептоспироз животных / И. Т. Джанков. Минск: Ураджай, 1985. 128 с.
35. Дегтярёв В. И. Клинико-эпизоотологическая и патологоанатомическая характеристика лептоспироза свиней в условиях Ростовской области / В. И. Дегтярёв: Материалы научно-производственной конференции по лептоспирозу. Киев, 1965. С. 4656.
36. Тутов И. К. Роль отечественных учёных в изучении лептоспироза / И. К. Тутов, А. П. Сурмило, В. Г. Харченко // Актуальные проблемы инвазионной, инфекционной и незаразной патологии животных. Ставрополь, 2003. С. 208211.
37. Горбань Н. И. Лептоспироз свиней / Н. И. Горбань // Ветеринария. 1951. № 6. С. 2124.
38. Юрков Г. Г. Свиньи источник патогенных лептоспир / Г. Г. Юрков, Е. А. Андриян // Ветеринария. 1968. № 8. С. 3537.
39. Кузнецова А. М. Лептоспироз сельскохозяйственных животных в Черкасской области / А. М. Кузнецова: Материалы научно-производственной конференции по лептоспирозу. Киев, 1965. С. 2030.
40. Настенко В. Д. Изучение експериментального лептоспироза у свиней / В. Д. Настенко: Материалы научно-производственной конференции по лептоспирозу. Киев, 1965. С. 8189.
41. Божко Г. К. Состояние и меры борьбы с лептоспирозом сельськохозяйственных животных в Украинской СРСР / Г. К. Божко: Материалы научно-производственной конференции по лептоспирозу. Киев, 1965. С. 512.
42. Кнафельман Т. Ф. Лептоспироз сельскохозяйственных животных в Одесской области / Т. Ф. Кнафельман: Материалы научно-производственной конференции по лептоспирозу. Киев, 1965. С. 125130.
43. Сергиенко Е. С. Лептоспироз сельскохозяйственных животных в Херсонской области / Е. С. Сергиенко: Материалы научно-производственной конференции по лептоспирозу. Киев, 1965. С. 118124.
44. Архангельская Л. Н., Быстрова Е. В. Материалы к энзоотии лептоспироза свиней в совхозе ″Зеленовский″ / Л. Н. Архангельская, Е. В. Быстрова // Лептоспирозы. Труды том XCV (112), Саратов, 1976. С. 8891.
45. Шматкова А. И. Материалы по изучению лептоспироза свиней: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. вет. наук: спец. 16.803 ,,Ветеринарная микробиология (эпизоотология)”/ А. И. Шматкова. Персиановка, 1972. 20 с.
46. Шорохов В. В. Свиньи как основной источник лептоспирозной инфекции / В. В. Шорохов: Матер. 10-й Всерос. науч.-практ. конф. по лептоспирозу. Краснодар, 2003. С. 3738.
47. Болоцкий И. А. Лептоспироз животных в зоне Северного Кавказа: автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра вет. наук: спец. 16.00.03 ,,Ветеринарная микробиология”/ И. А. Болоцкий. М., 1998. 55 с.
48. Болоцкий И. А. Этиологическая структура лептопироза животных на Северном Кавказе / И. А. Болоцкий, В. И. Семенов, М. Ф. Резникова // Ветеринария. 1999. № 11. С. 1719.
49. Рыбакова Н. А. Зооантропонозные болезни в условиях Европейского Севера России: автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра биолог. наук: спец. 03.00.07 ,,Микробиология”/ Н. А. Рыбакова. СПб., 1996. 48 с.
50. Матвеева А. А. Этиологическая структура лептоспирозов животных в Молдавской ССР: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. вет. наук: спец. 16.00.03 ,,Ветеринарная микробиология”/ А. А. Матвеева. Казань, 1973. 23 с.
51. Babudieri B. Animal reservoirs of leptospirosis / B. Babudieri // Ann. N.Y. Acad. Sci. 1958. Vol. 70. P. 393413.
52. Bahaman A. R. The bacteriological prevalence of leptospiral infection in cattle and buffaloes in West Malaysia / A. R. Bahaman, A. L. Ibrahim, N. D. Stallman // Epidemiol. Infect. 1988. Vol. 100. P. 239246.
53. Gollop J. H. Rat-bite leptospirosis / J. H. Gollop, A. R. Katz, R. C. Rudoy // West. J. Med. 1993. Vol. 159. P. 76-77.
54. Everard J. D. Leptospirosis in the Caribbean / J. D. Everard, C. O. Everard // Rev. Med. Microbiol. 1993. Vol. 4. P. 114122.
55. Ratnam S. Leptospirosis: an Indian perspective / S. Ratnam // Indian J. Med. Microbiol. 1994. Vol. 12. P. 228239.
56. Leptospirosis associated with severe pulmonary haemorrhage in Far North Queensland / F. G. Simpson, K. A. Green, G. J. Haug, D. L. Brookes // Med. J. Aust. 1998. Vol. 169. P. 151153.
57. Guitian J. Infertility and abortion among first-lactation dairy cows seropositive or seronegative for Leptospira interrogans serovar hardjo / J. Guitian, M. Thurmond, S. Hietala // J.A.V.M.A. 1999. Vol. 215. P. 515518.
58. Holk K. Human leptospirosis in Denmark 1970-1996: an epidemiological and clinical study / K. Holk, S. Nielsen, T. Ronne // Scand. J. Infect. Dis. 2000. Vol. 32. P. 533538.
59. Katz A.R. Assessment of the clinical presentation and treatment of 353 cases of laboratory-confirmed leptospirosis in Hawaii, 1974-1998 / A.R. Katz // Clin. Infect. Dis. 2001. Vol. 33. P. 1834-1841.
60. Meites E. Reemerging leptospirosis, California / E. Meites // Emerg. Infect. Dis. 2004. Vol. 10. P. 406412.
61. Seijo A. Lethal leptospiral pulmonary hemorrhage: an emerging disease in Buenos Aires, Argentina / A. Seijo // Emerg. Infect. Dis. 2002. Vol. 8. P. 10041005.
62. Tyndall A. Leptospirosis presenting as haemorrhagic fever in visitor to Africa / A. Tyndall // The Lancet. 1997. Vol. 349. P. 254255.
63. Ward M. P. Prevalence of and risk factors for leptospirosis among dogs in the United States and Canada: 677 cases (1970-1998) / M. P. Ward, L. T. Glickman, L. F. Guptill // J.A.V.M.A. 2002. Vol. 220. P. 5358.
64. Нафеев А. А. Природные очаги лептоспирозов и геморрагической лихорадки с почечным синдромом на территории Ульяновской области / А. А. Нафеев // Ж. микробиолог., эпидемиолог. и иммунобиолог. 2004. № 3. С. 119120.
65. Спалах лептоспірозу в Миколаївській області / Баздирєва Н. Г., Ігнатенко В. О., Крамаренко С. С. [та ін.] // Санитарная охрана территории Украины и профилактика особо опасных инфекций. Одесса, 1997. С. 16.
66. Олексенко О. В. Епідеміологія лептоспірозу в Північному регіоні України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.02.02 ,,Епідеміологія”/ О. В. Олексенко. Київ, 2005. 20 с.
67. Кирпиченок В. А. Эпизоотология и совершенствование мер борьбы с лептоспирозом свиней и КРС в Республике Беларусь: автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра вет. наук: спец. 16.00.03 ,,Ветеринарная микробиология”/ В. А. Кирпиченок. Минск, 1996. 34 с.
68. Довгань В. Резервуар збудників лептоспірозу / В. Довгань, В. Атамась, І. Фучижі // Ветеринарна медицина України. 1998. № 7. С. 1617.
69. Киндрас Т. М. Лептоспироз в свинокомплексах и меры его ликвидации / Т. М. Киндрас: Краткие тезисы докладов к научно-производственной конференции. Ветеринарное обеспечение крупных животноводческих комплексов на промышленной основе. Ленинград, 1982. С. 7576.
70. Мандигра М. С. Моніторинг епізоотичної ситуації щодо лептоспірозу в Рівненській області / М. С. Мандигра, В. М. Ракович, Г. К. Приступа // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. Біла Церква, 2001. Випуск 16. С. 130135.
71. Гулай О. В. Проблема лептоспірозу у Кіровоградській області / О. В. Гулай // Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України в сучасних умовах. [Збірник наукових праць]. Кіровоград: РВЦ КДПУ імені Володимира Винниченка. 2000. С. 9192.
72. Гулай О. В. Екологічні зв’язки водно-болотяних птахів і Leptospira interrogans / О. В. Гулай: Матеріали і тези доповідей VIII наукової конференції орнітологів заходу України. Кам’янець-Подільський, 2003. С. 124126.
73. Зайцев С. В. О влиянии почвы открытой среды на биологические свойства патогенных лептоспир / С. В. Зайцев, Ю. Г. Чернуха: Тезисы докладов VII Всесоюзной конференции по лептоспирозам. К., 1979. С. 4143.
74. Выживаемость лептоспир серогруппы pomona в почве природного очага лептоспироза / С. В. Зайцев, Ю.Г. Чернуха, О.А. Евдокимова, А.С. Белов // Ж. микробиолог., эпидемиолог. и иммунобиолог. 1982. - № 2. С. 6467.
75. Игнатенко В. А. Эпидемиологическая и природная очаговость лептоспироза в Николаевской области / В. А. Игнатенко, К. Е. Воронова: Материалы Всесоюзной конференции Эпизоотология, эпидемиология, средства диагностики и специфической профилактики инфекционных болезней общих для человека и животных”. Львов, 1988. С. 171172.
76. Вишняков И. Ф. К вопросу о бессимптомном лептоспирозе крупного рогатого скота / И. Ф. Вишняков // Науч. труд. М., 1977. С. 2527.
77. Сосов Р. Ф. Об иммунизирующей лептоспирозной субинфекции / Р. Ф. Сосов // Ветеринария. 1973. № 4 . С. 3941.
78. Кирпичёв А. Ф. Высота титров антител у зараженных лептоспирами животных / А. Ф. Кирпичёв // Ветеринария. 1972. № 10. С. 6364.
79. Наконечна Т. Хронічні та латентні форми лептоспірозу / Т. Наконечна, І. Наконечний // Ветеринарна медицина України. 1998. № 1. С. 3233.
80. Ахмедов М. М. Эпизоотология лептоспироза животных / М. М. Ахмедов, К. Г. Амаев, Ю. С. Салихов // Ветеринария. 1979. № 1. С. 4243.
81. Уласович П. И. Этиология и эпизоотология лептоспироза сельскохозяйственных животных в Белоруссии / П. И. Уласович: Тр. БНИИЭВ. Минск, 1982. С. 5558.
82. Драгомир А. В. Изучение эпизоотологии и этиологической структуры лептоспироза / А. В. Драгомир // Ветеринария. 1974. № 6. С. 4950.
83. Сосницкий В. И. Этиологическая характеристика лептоспирозов в Архангельской области / В. И. Сосницкий: Лептоспирозы. Тез. докл. VI Всесоюз. конф. по лептоспирозам. Баку, 1975. С. 119120.
84. Бутузов Г. М. Лептоспироз свиней и меры борьбы с ним / Г. М. Бутузов, А. С. Романченко. Омск, 1970. 28 с.
85. Слинько В. Г. Про перебіг лептоспірозу у свиней у відгодівельних господарствах / В. Г. Слинько, М. І. Судаков // Республіканський міжвідомчий тематичний науковий збірник «Ветеринарія». Київ. 1969. Випуск № 20. С. 8891.
86. Болоцкий И. А. К эпизоотологии лептоспироза / И. А.