Левчишина Олена Леонідівна Розгляд та вирішення в адміністративному судочинстві України публічно-правових спорів за участю організацій саморегулівних професій

Краткое описание

Левчишина Олена Леонідівна, юрист ГО «СЕКРЕТА­РІАТ РГК»: «Розгляд та вирішення в адміністративному судочинстві України публічно-правових спорів за участю організацій саморегулівних професій» (12.00.07 - адміні­стративне право і процес; фінансове право; інформаційне право). Спецрада Д 26.001.04 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ЛЕВЧИШИНА ОЛЕНА ЛЕОНІДІВНА
УДК 342.9:347.998.85] (477) (043.3)
РОЗГЛЯД ТА ВИРІШЕННЯ ВАДМІНІСТРАТИВНОМУ
СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИХ СПОРІВ ЗА
УЧАСТЮ ОРГАНІЗАЦІЙ САМОРЕГУЛІВНИХ ПРОФЕСІЙ
12.00.07 — адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________________________ (підпис, ініціали та прізвище)
Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент
Герасименко Євген Станіславович
Київ – 2019

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ........................................................... 12
ВСТУП............................................................................................................... 13
Розділ I. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВНОПРОЦЕСУАЛЬНОГО СТАТУСУ ОРГАНІЗАЦІЙ САМОРЕГУЛІВНИХ
ПРОФЕСІЙ ....................................................................................................... 24
1.1. Адміністративно-правовий статус організацій саморегулівних професій
як передумова участі в адміністративному судочинстві ................................. 24
1.2. Підстави участі організацій саморегулівних професій в
адміністративному судочинстві ........................................................................ 55
Висновки до розділу 1........................................................................................ 93
Розділ II. ОРГАНІЗАЦІЇ САМОРЕГУЛІВНИХ ПРОФЕСІЙ ЯК
УЧаСНИКИ АДМІНІСТРаТИВНОГО СУДОЧИНСТВА......................... 98
2.1. Організації саморегулівних професій як позивачі в адміністративному
судочинстві......................................................................................................... 98
2.2. Організації саморегулівних професій як відповідачі в адміністративному
судочинстві України ........................................................................................ 116
2.3. Організації саморегулівних професій як треті особи у вирішенні
адміністративних справ ................................................................................... 134
Висновки до розділу 2...................................................................................... 139
Розділ III. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОПРОЦЕСУАЛЬНОГО СТАТУСУ ОРГАНІЗАЦІЙ САМОРЕГУЛІВНИХ
ПРОФЕСІЙ ..................................................................................................... 142
3.1. Адміністративно-правове регулювання статусу організацій
саморегулівних професій в зарубіжних країнах та практика Європейського
суду з прав людини щодо спорів за участю організацій саморегулівних
професій............................................................................................................ 142
3.2. Удосконалення нормативно-правового регулювання участі організацій
саморегулівних професій в адміністративному судочинстві......................... 159
Висновки до розділу 3...................................................................................... 166
11
ВИСНОВКИ.................................................................................................... 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................... 176
ДОДАТКИ ....................................................................................................... 196
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ............ 196
ВІДОМОСТІ ПРО АПРОБАЦІЮ.................................................................... 198

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дослідженні наведено теоретичне узагальнення і практичне
розв’язання наукового завдання, яке полягає у розробці комплексних
адміністративно-правових засад участі організацій саморегулівних професій
в адміністративному судочинстві України та наданні науково обґрунтованих
пропозицій щодо вдосконалення законодавства у цій сфері.
Основні наукові та практичні результати дослідження полягають у
наступному:
1. Визначено, що організація, до складу якої входять члени професії,
які надають публічні послуги, встановлює професійні норми, стандарти і
правила, може притягувати до відповідальності членів професії, а також
захищає їх права, є організацією саморегулівної професії.
Виділено періодизацію становлення й розвитку функціонування
організацій саморегулівних професій, яку можна поділити на три періоди,
кожен з яких характеризується своєю особливістю.
Встановлено, що організаціям саморегулівних професій в XX ст.
активно почали передаватися публічно-владні управлінські функції або
делеговані повноваження від держави організаціям саморегулівних
професій, що є позитивним та прогресивним для розвитку діяльності
організацій саморегулівних професій та впровадження принципу
дерегуляції в Україні.
2. З’ясовано, що правова природа організацій саморегулівних
професій свідчить про те, що такі організації у випадку здійснення ними
публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства або
делегованих повноважень належать до суб’єктів владних повноважень.
Автором констатовано, що дослідження функціонування організацій
саморегулівних професій є позитивним та актуальним як для
адміністративного судочинства, так і для адміністративного права.
3. Здійснено видову характеристику організацій
170
саморегулівнихпрофесій в Україні та встановлено, що до організацій, які
функціонують в публічній сфері та представники яких надають публічні
послуги, варто віднести: Національну асоціацію адвокатів України,
Аудиторську палату України, Нотаріальну палату Україну, Асоціацію
приватних виконавців, організацію саморегулівної професії арбітражних
керуючих, організацію саморегулівної професії оцінювачів.
Окрім цього, наголошено, що функціонують також інші
організаціїсаморегулівних професій, проте їх представники не надають
публічні послуги, а їх організації здійснюють частину публічно-владних
управлінських функцій.
Встановлено, що не всі організації саморегулівних професій, які
здійснюють публічно-владні управлінські функції, беруть участь у розгляді
та вирішенні публічно-правових спорів в порядку адміністративного
судочинства. Це пояснюється тим, що в законодавстві не закріплено
правовий статус таких організацій, хоча вони беруть учать в
адміністративних правовідносинах.
4. Визначені наступні види адміністративно-правових відносин за
участю організацій саморегулівних професій, спори щодо яких
розглядаються в порядку адміністративного судочинства: зовнішні та
внутрішні.
Зовнішні адміністративно-правові відносини – правовідносини, у
яких організації саморегулівних професій перебувають з іншими суб’єктами
права у відносинах у зв’язку із виконанням своїх обов’язків, передбачених
адміністративним законодавством. До них, зокрема, можна віднести такі:
– адміністративно-правові відносини, які виникають у зв’язку із
приписами Закону України «Про звернення громадян»;
– адміністративно-правові відносини, які виникають у зв’язку із
приписами Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
–адміністративно-правові відносини за участю ОСП щодо визнання
спеціального правового статусу за фізичними особами, які знаходять своє
171
відображення в організації та проведенні випробувань, іспитів щодо
допущення до зайняття певним видом діяльності фізичних осіб.
Внутрішні правовідносини можна поділити на підвиди, зокрема,
внутрішні правовідносини за участю організацій саморегулівних професій
щодо контролю, притягнення представників ОСП до дисциплінарної
відповідальності у разі порушення ними норм та приписів нормативноправових актів та правовідносини щодо організації навчання, підвищення
кваліфікації представників ОСП.
5. Визначено, що публічно-владні управлінські функції організацій
саморегулівних професій – це владно-організуючий вплив на суспільні
відносини і процеси, спрямований на задоволення публічного інтересу.
Здійснюючи публічно-владі управлінські функції, організації
саморегулівних професій реалізують свою роль як суб’єкти владних
повноважень.
Виділені наступні види публічно-владних управлінських функцій, які
здійснюють організації саморегулівних професій в адміністративному
судочинстві, а саме: 1) вирішення питань про допуск до професійної
діяльності; 2) припинення чи зупинення дозволу на зайняття професійним
видом діяльності; 3) вирішення питань про притягнення до дисциплінарної
відповідальності представників професій, які надають публічні послуги або
виконують делеговані повноваження, 4) прийняття нормативно-правових
актів, якими затверджуються стандарти професійної діяльності та допуску
до професії. ОСП володіють публічною компетенцією певного обсягу і
змісту, тому що дані саморегулівні організації можуть приймати рішення,
які змінюють правовий статус представників деяких професій, які надають
публічні послуги.
6. Наголошено, що участь організацій саморегулівних професій
реалізується через завдання, основними серед яких є забезпечення та захист
прав, свобод та інтересів юридичних і фізичних осіб; захист прав членів
організації саморегулівної професії.
172
Розкрито, що підставами участі організацій саморегулівних професій
в адміністративному судочинстві є сукупність положень, визначених в
нормах КАС та в законах України, що регламентують професійну
діяльність організацій саморегулівних професій, документи, рішення, дії
(або бездіяльність) та інші фактичні обставини, на основі яких виникає
право або обов’язок організацій саморегулівних професій звернутися до
адміністративного суду будь-якого рівня або вступити у вже розпочатий
адміністративний процес за позовом інших суб’єктів з метою захисту
власних професійних прав та інтересів, представництва інтересів інших осіб
або для сприяння у встановленні істини у справі.
Здійснення публічно-владних управлінських функцій є підставою
участі ОСП в адміністративному судочинстві.
Обґрунтовано висновок, що: 1) організації саморегулівних професій
не тільки відстоюють власні інтереси, а й сприяють встановленню істини у
справі, доповнюючи доказову базу прийнятими актами та іншими
матеріалами, у разі участі у статусі третьої особи; 2) можуть залучатися до
участі в справі як за ініціативою сторони, так і за ініціативою судді
адміністративного суду.
Організації саморегулівних професій реалізовують адміністративнопроцесуальний статус у ролі позивачів, відповідачів та третіх осіб.
7. Визначено, що організації саморегулівних професій у судах першої,
апеляційної та касаційної інстанцій беруть участь у розгляді та вирішенні
публічно-правових спорів щодо рішень організацій саморегулівних
професій та стосовно дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
Проаналізовано, що враховуючи природу ОСП як суб’єкта
приватного права, покликаного насамперед об’єднувати членів організацій
саморегулівних професій, самостійно врегульовувати їх діяльність,
захищати їх права, є доцільним запровадження обов’язкового досудового
порядку розгляду спорів щодо оскарження рішень, дії чи бездіяльності
ОСП, в яких ОСП є суб’єктом владних повноважень.