Лимарь Тетяна Вікторівна Транспортний комплекс Полтавської області і основні напрями вдосконалення його територіальної організації

Краткое описание

Лимарь Тетяна Вікторівна, асистент кафедри географії та методики її навчання Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. Назва дисертації: «Транспортний комплекс Полтавської області і основні напрями вдосконалення його територіальної організації». Шифр та назва спеціальності 11.00.02 економічна та соціальна географія. Спецрада Д 26.001.07 Київського національногоуніверситетуіменіТараса Шевченка

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ЛИМАРЬ ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА
УДК 911:33]:338.47(477.53)(043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
І ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
ЙОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
11.00.02 – економічна та соціальна географія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________ Т. В. Лимарь
Науковий керівник – Олійник Ярослав Богданович, заслужений діяч науки і
техніки України, академік НАПН України, доктор економічних наук, професор
Київ – 2020

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………...….. 20
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СУСПІЛЬНО-
ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАНСПОРТНОГО
КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ…………………………………………..26
1.1. Транспортний комплекс регіону як об’єкт суспільно-географічного
дослідження …………………………………….…………………….26
1.2. Принципи та підходи дослідження транспортного комплексу
регіону…..……………………………………………………………40
1.3. Методичні основи суспільно-географічного дослідження
транспортного комплексу регіону………………………………… 55
Висновки до розділу 1 ……………………………………………………...62
РОЗДІЛ 2. ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ТА СТРУКТУРНІ
ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСПОРТНОГО КОМПЛЕКСУ
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ……………………………………….64
2.1. Історико-географічні особливості …………………………………64
2.2. Транспортно-географічне положення населених
пунктів…………………..…………………………………………….78
2.3. Система розселення населення як фактор територіальної організації
транспортного комплексу………………………………………..…..83
2.4. Екологічні фактори….……………………………………………….87
2.5. Галузева структура…………………………………………………...93
2.6. Територіальна структура……………………………………………117
Висновки до розділу 2 ………..…………………………………………128
РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ТРАНСПОРТНИХ КОМУНІКАЦІЙ НА СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНУ ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСТВА
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ…………………………………………...131
3.1. Рівень комунікативності міських поселень Полтавської області та
його вплив на соціально-економічні процеси в регіоні………….131
3.2. Система транспортних комунікацій як чинник розвитку сільських
19
територій Полтавщини……………………………………………136
3.3. Опорний каркас Полтавської області та оцінка його
конфігурації………………………………………………………..140
3.4. Основні напрями вдосконалення регіонального соціальноекономічного розвитку Полтавської області на основі впливу
транспортного комплексу…………………………………………145
Висновки до розділу 3 …………………………………………………...154
ВИСНОВКИ…....................................................................................................157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..162
ДОДАТКИ……………………………………………………………………… 184

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дослідженні проаналізовано теоретико-методичні засади
суспільно-географічного дослідження транспортного комплексу.
Транспортний комплекс регіону, як об’єкт суспільно-географічного
дослідження, є поєднанням усіх видів транспорту на певній території які
взаємовпливають, взаємодіють між собою та із зовнішнім середовищем, і
сформувалися під впливом певних чинників. Транспортний комплекс
характеризується галузевою, територіальною, функціональною та
управлінською структурою, задовольняє потреби господарського комплексу
та населення в перевезеннях вантажів і пасажирів.
2. У дослідженні обґрунтовано принципи формування транспортного
комплексу регіону – територіальності, комплексності, історизму,
синергетичності, перспективності, конкурентоспроможності регіону.
Основними теоретико-методологічними підходами дослідження є системний,
історичний, синергетичний.
У роботі використано методи абстрагування, аналізу, синтезу,
узагальнення, систематизації, порівняння (при обґрунтуванні теоретикометодичних засад суспільно-географічного дослідження транспортного
комплексу регіону), структурно-функціональний та комплексний підходи,
історико-географічний, метод теорії графів, статистичний, картографічний
(під час оцінки факторів формування транспортного комплексу Полтавської
області та визначення його структурних особливостей), математикостатистичний, моделювання, прогнозування (при визначенні впливу
транспортних комунікацій на соціально-економічну ефективність розвитку
господарства та основних напрямів удосконалення територіальної організації
транспортного комплексу Полтавської області).
3. У дослідженні регіонального транспортного комплексу можна
виділити наступні етапи: теоретико-методологічний, що передбачає вивчення
транспортного комплексу як цілісного утворення; вивчення чинників
формування транспортного комплексу; системно-структурний аналіз –
158
передбачає аналіз галузевої структури транспортного комплексу,
дослідження територіальної структури регіонального транспортного
комплексу – виявлення транспортних вузлів (інтегральних і спеціальних);
прогнозний – передбачає аналіз впливу транспортних комунікацій на
соціально-економічну ефективність розвитку господарства регіону,
визначення основних напрямків удосконалення регіонального соціальноекономічного розвитку регіону на основі впливу транспортного комплексу.
4. Формування регіонального транспортного комплексу відбувалося під
впливом взаємодії наступних факторів: історико-географічних особливостей,
транспортно-географічного положення населених пунктів регіону, впливу
системи розселення населення як фактору територіальної організації
транспортного комплексу, екологічних факторів розвитку транспортного
комплексу регіону.
Транспортний комплекс Полтавської області на сьогодні є досить
розвинутим. Проте формувався він протягом тривалого часу. Першими і
головними видами транспорту до появи залізниці на території Полтавщини
були річковий та гужовий. Саме водний (річковий) транспорт розвивався
паралельно із заселенням та господарським освоєнням території. Історія
залізничного транспорту на Полтавщині розпочалася наприкінці ХIХ ст.
Автомобільний транспорт з’явився у 1910-1930 рр. Повітряний транспорт
виник на Полтавщині ще в 20-х рр. ХХ ст. Формування трубопровідного
транспорту в регіоні можна прослідкувати починаючи із 1951 р., коли в
області розпочався промисловий видобуток нафти, а із 1957 р. – газу.
Полтавська область має вигідне транспортно-географічне положення –
значний транзитний потенціал (через територію області проходить
транспортний коридор «Європа-Азія», автомобільні дороги міжнародного
значення: Київ–Харків–Довжанський (М–03) та Полтава – Олександрія (М–
22), 2 національні автодороги, 4 залізничних магістралі, нафто- і
газопроводи), вихід до Дніпра, область межує із високорозвиненими
регіонами (Київська, Харківська, Дніпропетровська області).
159
Полтавська область входить до складу Північно-Східної міжобласної
системи розселення України і має дисперсно-груповий характер системи
розселення. До властивостей системи розселення, які впливають на розвиток
і розміщення транспортного комплексу Полтавської області належать:
наявність значної кількості населених пунктів, а серед них –
високорозвинених і густонаселених міст (Полтава, Кременчук); невелика
середня відстань між населеними пунктами, що сприяє збільшенню кількості
поїздок; дисперсно-груповий характер системи розселення; висока
внутрішньорайонна міграційна рухливість населення.
Транспортний комплекс регіону здійснює негативний вплив на всі
компоненти навколишнього середовища, найбільша частка – забруднення
атмосферного повітря. Одним із пріоритетних напрямів модернізації
транспортного комплексу є необхідність законодавчого закріплення й
запровадження політики його екологізації шляхом зменшення транспортного
навантаження на територію, вдосконалення транспортних засобів. Одним із
стратегічних напрямів роботи в контексті загальносвітових тенденцій є
досягнення Цілей Сталого Розвитку.
5. На сьогодні транспортний комплекс Полтавської області
представлений наступними видами транспорту: автомобільний, залізничний,
трубопровідний, повітряний та річковий. Полтавська область відіграє значну
роль у структурі транспортного комплексу України. Тип транспортної мережі
змішаний – поліцентричний у центральній частині, лінійно-розгалужений
уздовж транспортної магістралі Київ-Харків-Довжанський і моноцентричний
віялоподібний на південному-заході області, вздовж річки Дніпро.
Транспортний комплекс Полтавської області має в своєму складі 2
полікомпонентні інтегральні транспортні вузли (м. Полтава, м. Кременчук),
двокомпонентні інтегральні транспортні вузли (м. Пирятин, м. Гребінка),
галузевий залізничний транспортний вузол (селище Ромодан), 22
транспортних центри, 1628 транспортних пунктів.
160
Територію області перетинають транспортний коридор «Європа-Азія»,
автомобільні дороги міжнародного значення, національні автодороги
Бориспіль–Дніпро–Запоріжжя (Н–06), Суми–Полтава (Н–12), 6 автошляхів
регіонального значення, залізничні магістралі Лозова–Полтава–Ромодан–
Гребінка; Харків–Полтава–Кременчук; Бахмач–Ромодан–Кременчук з
відгалуженням Лохвиця – Гадяч; Бахмач–Пирятин–Гребінка з відгалуженням
Прилуки–Ніжин, магістральні нафто- і газопроводи.
6. При визначенні індексу комунікативності території враховуються
значимість лінійного чи точкового транспортного об’єкта, характер та
інтенсивність зв’язків, пропускну здатність шляхів сполучення.
Для визначення показників комунікативності міських поселень
Полтавської області України розраховано індекс комунікативності для п'яти
міст обласного значення – Гадяч, Горішні Плавні, Кременчук, Лубни,
Миргород та безпосередньо самого обласного центру – м. Полтава.
Удосконалено формулу визначення індексу комунікативності території,
зокрема враховано магістральні та регіональні трубопроводи.
Найвищі показники індексу комунікативності продемонстрували
м. Полтава та м. Кременчук. Головними факторами слід назвати вигідне
транспортно-географічне положення, а також високий рівень розвитку
промисловості. Крім того наприкінці 2017 року КП «Аеропорт–Полтава»
отримав статус міжнародного, що вплинуло на підвищення індексу
комунікативності міста Полтава.
Система транспортних комунікацій є одним із факторів, що впливає на
розвиток сільських територій. Поселенська мережа в значній мірі формується
в залежності від мережі шляхів сполучення і навпаки, особливо для автодоріг
місцевого значення. Між густотою мережі сільських поселень і щільністю
мережі транспорту існують кореляційні зв'язки. Число населених пунктів
визначає потенційну густоту транспортної мережі, що їх зв’язує; конкретна
густота цієї мережі залежить від інтенсивності зв'язків між пунктами.
Лубенська, Хорольська і Карлівська зони розселення населення мають
161
більшу густоту сільського розселення (30-40 осіб/км2
), ніж середня в регіоні
(20-30 осіб/км2
), і відповідно високу щільність автомобільних доріг.
Відповідно до реформи децентралізації на території Полтавської області
створено 60 ОТГ – 16 міських, 20 селищних і 24 сільських. При чому частина
сільських рад була включена до складу як селищних, так і міських ОТГ, а не
лише сільських, що сприятиме підвищенню транспортної доступності.
Опорний каркас Полтавської області має лінійно-вузлову (стрижневу)
конфігурацію. Його можна визначити як двоцентрично-магістральний з
транзитними магістралями (за класифікацією В. Коломийчука). Опорний
каркас території Полтавської області складається з вузлових та лінійних
елементів. Лінійними елементами є транзитні магістралі за напрямами
Північний Захід–Схід, Схід–Південь, Північ–Південь, що проходять через
територію області. Вузлові елементи представлені містами Полтава,
Кременчук і Лубни.
7. Основними напрямами вдосконалення територіальної організації
транспортного комплексу Полтавської області є: зміна конфігурації
залізничної мережі (будівництво додаткових залізничних шляхів біля
залізничних вузлів і станцій – Полтава, Гребінка, Ромодан, Лубни, Карлівка)
для підвищення пропускної спроможності і проходження швидкісних поїздів;
прокладання об’їзних доріг біля м. Полтава, м. Кременчук, селища Чутове та
виведення транзитного транспорту за межі населеного пункту; побудова
транспортної розв’язки біля м. Кобеляки; будівництво моста через Дніпро
поблизу Горішніх Плавнів; розвиток транспортної сітки з акцентом на
будівництві доріг до опорних шкіл; розвиток інтермодальних перевезень,
створення логістичних центрів (Шишаки, Велика Багачка, Решетилівка,
Диканька); розвиток мережі газотранспортної системи шляхом будівництва
газопроводів від потенційних для розробки родовищ газу; будівництво
транспортного авіаційного хабу для повітряних суден між Європою і Азією
на базі ПОКП «Аеропорт-Полтава»; проведення робіт з поглиблення дна р.
Дніпро для роботи Кременчуцького річкового порту.