ЛИСАК ПИЛИП ПИЛИПОВИЧ. Інформаційне забезпечення прийняття рішень в управлінні підприємствами в період становлення ринкових відносин

Краткое описание

ЛИСАК ПИЛИП ПИЛИПОВИЧ. Інформаційне забезпечення прийняття рішень в управлінні підприємствами в період становлення ринкових відносин. : Дис... канд. наук: 08.02.03 2002

Лисак П.П. Інформаційне забезпечення прийняття рішень в управлінні підприємствами в період становлення ринкових відносин. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 — організація управління, планування і регулювання економіки. - Харківський національний університет, Харків, 2002.
Дисертаційне дослідження присвячене аналізу існуючих та обґрунтуванню нових підходів до визначення сутності, складових інформаційного забезпечення прийняття рішень в управлінні підприємствами.
На основі змістовного дослідження існуючої системи інформаційного забезпечення визначено закономірності формування соціально-інформаційного моніторингу організації управління; ряд особливостей інформаційного продукту; склад полів, що охоплює інформаційне забезпечення, фактори, які їх визначають.
Запропоновано на основі розробленої концепції інформаційного забезпечення вирішити проблеми щодо прийняття адекватних рішень в управлінні підприємством, яка побудована на взаємозв’язку інформаційних потоків внутрішньої і зовнішньої спрямованості враховує фактори, що впливають на процес і умови у яких функціонує підприємство. Концепція заснована на логістичному підході.
Розроблено основи побудови міжрегіональної мережі як інституційної основи інформаційного забезпечення менеджменту господарюючих суб’єктів, визначено її інформаційний базис, що покладено в основу її роботи.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, пов’язаного з інформаційним забезпеченням прийняття рішень в управлінні підприємствами у період становлення ринкових відносин. Основні наукові і практичні результати виконаного дисертаційного дослідження зводяться до наступного.
В результаті конструктивного аналізу наукових розробок і практики господарювання виявлено, що основною метою інформаційного забезпечення управління підприємством є наявність необхідної кількості та якості інформації. Інформаційний ресурс у конкретний момент часу можна розробити або купити, цілеспрямовано підібравши систему показників, на основі яких буде визначена потреба у виробничій і економічній інформації, та застосувавши оптимізаційні методи для раціоналізації її структури і потоків.
Сучасне інформаційне забезпечення охоплює економічне, техніко-технологічне, соціальне та сутнісне поля, кожен з яких визначають ті чи інші фактори. Аналізуючи схему взаємодії даних і інформації у процесі прийняття рішень. Зазначено, що керівник як особа, уповноважена приймати управлінські рішення, у своїй діяльності спирається на інформацію про стан керованого ним об'єкта і збирає управлінську інформацію як результат виконання покладених на нього функцій. Метою використання управлінської інформації є переведення керованого об'єкта з фактичного стану в бажаний.
Доведено, що аналіз діяльності підприємства у сфері інформатизації показує, що в умовах ринкових відносин постійний рух грошових потоків, який активізує діяльність усіх підсистем підприємства є важливим чинником, що обумовлює на ефективність діяльності підприємства, його конкурентноздатність, імідж. Одночасно аналіз інформаційної діяльності підприємства, орієнтованої в зовнішнє середовище, свідчить про те, що організація, інформаційного забезпечення не достатньо гнучка і не здатна вчасно обновляти свої елементи, що в свою чергу перешкоджає дослідженню ринка наявної інформації, вибору найперспективнніших контрагентів. Виявлені тенденції показали відсутність ефективної стратегії формування сучасного інформаційного забезпечення управлінських рішень.
Визначено, що інтенсивність відновлення економічного потенціалу галузей залежить переважно від налагодженості підприємствами надійної системи взаємозв'язків і взаємовигідного співробітництва, з одного боку, та можливостей оцінки рівня продукції, що випускається - з другого. Для цього їм необхідне інформаційне середовище у межах якого можна було б реалізовувати якісне обслуговування взаємодії з зовнішнім середовищем.
Зроблено висновок, що інформаційне середовище покликане забезпечити як моніторинг, діагностику, так і необхідну інформацію для здійснення індикативного планування і прогнозування розвитку галузі. Важливою його складовою є забезпечення і підтримка зовнішніх і міжнародних економічних зв'язків, суб'єктів господарювання, однак інформаційне середовище повинне також виступати середовищем їхньої діяльності у сегменті чи у регіоні в умовах переходу до ринку на основі досить повного набору ринково-орієнтованої інформації.
Дослідження структури і складових інформаційного забезпечення показало, що інформаційне середовище є обов'язковим елементом міжгалузевого управління в сучасній ринковій економіці. Тільки завдяки йому можна досить оперативно вирішувати питання підвищення ефективності використання науково-технічного потенціалу, забезпечення відтворювальних процесів. У зв'язку з цим потрібен комплексний підхід до встановлення функцій інформаційного середовища.
Розроблені рекомендації щодо створення міжрегіональної мережі інформаційного забезпечення як інституціональної основи, яка є важливою складовою використання достовірної інформації, що неможлива без створення баз даних про суб'єктів ринку і господарські процеси.
Мережа функціонує у межах, встановлених концепцією її створення, установчих документів і добровільно делегованих їй повноважень. Склад підрозділів формується залежно від масштабів діяльності учасників на внутрішньому і зовнішньому ринках і потреб у ній користувачів. Можливості її можуть бути необмеженими завдяки модульній конфігурації.
У дисертації визначено інформаційний базис роботи міжрегіональної мережі. Він складається з типу ринку і галузі підприємницької діяльності, функцій, що виконуються в ході виконання управлінських рішень. На цій основі проводиться багатопозиційний пошук відповідно до проблем, визначених у заявці, запиті. На першому етапі здійснюється декомпозиція інформації відповідно до поточної сутності пошуку.