Лисенок Олексій Володимирович. Управління ризиками в банку

Краткое описание

Лисенок Олексій Володимирович. Управління ризиками в банку : дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. — К., 2006. — 267арк. — Бібліогр.: арк. 202-215

Лисенок О.В. Управління ризиками в банку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 Фінанси, грошовий обіг та кредит. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. Київ. 2006.
Дисертацію присвячено вдосконаленню теоретичних, методичних та практичних засад управління ризиками в банку. Реалізовано комплексний підхід до процесу управління банківськими ризиками, обґрунтовано нові та існуючі підходи і методики оцінки ризиків в кредитних установах та побудовано ефективну систему управління ризиками у банку. Сформовано систему базових показників, котрі дають можливість оцінити процес управління ризиками у банківській сфері та окреслюють зміст і спрямування розвитку ризик-менеджменту в банках. На підставі комплексного підходу до управління банківськими ризиками удосконалено методику їхньої оперативної оцінки та аналізу. Запроваджено новий підхід до комплексної оцінки ризикованості банку, заснований на застосуванні прийомів непараметричної статистики та реалізований через побудову моделі динамічного нормативу банку. Здійснено загальне дослідження проблем управління фінансовими та функціональними ризиками, їхнього контролю, та сформовано методично-аналітичний інструментарій оцінювання ризикованості комерційних банків України.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у формуванні теоретичних основ та методичного і практичного інструментарію процесу управління банківськими ризиками. Це дозволило сформулювати ряд висновків, які відображають вирішення основних завдань дослідження відповідно до поставленої мети.

Проведене дослідження економічної сутності поняття „банківський ризик”, особливостей його прояву в банківському бізнесі, дозволило уточнити його економічний зміст. Банківський ризик це об’єктивне явище, пов’язане з ймовірністю втрати банком частини своїх ресурсів, недоотримання запланованих доходів, а також потенційною можливістю одержати позитивний фінансовий результат у разі сприятливої кон’юнктури ринку.
Удосконалено класифікацію банківських ризиків, зокрема внутрішні та зовнішні ризики поділено на ризики, які піддаються кількісній оцінці та ризики, які не піддаються кількісній оцінці. В ній вперше розглядається такий банківський ризик, як моральний, під яким пропонується розуміти можливість акціонерів чи керівників банку використовувати своє службове становище для здійснення операцій з підвищеним ризиком, в разі реалізації якого, негативні наслідки перекладаються на вкладників або кредиторів банку.
У дисертації обґрунтовано, що одним із сучасних та перспективних методів управління ризиками є лімітування, яке передбачає встановлення лімітів на окремі позиції банку, контрагентів, продукти. Запропонована система лімітів як для банку в цілому, так і окремих його підрозділів, яка включає два основні різновиди лімітів: ліміти на обсяг, які обмежують величину відкритої позиції за тим чи іншим ризиком та ліміти на чутливість, які враховують ступінь вразливості відкритої позиції до коливань ринкової кон’юнктури.
Процес управління ризиками реалізується за допомогою системи ризик-менеджменту, побудова якої в банках є однією з основних складових створення надійних та ефективних систем управління банком. Здійснивши дослідження і узагальнивши сучасний зарубіжний та вітчизняний теоретичний і практичний досвід, у дисертації пропонується власний підхід до побудови комплексної системи управління ризиками в банках. Головними елементами цієї системи є: політика банку в області управління ризиками, процедури прийняття рішень про наявність ризику та вибору методів його зниження чи уникнення, організаційна структура управління ризиками, наявність інформаційної системи управління та організація внутрішньобанківського контролю.
В сучасних умовах глобалізації світових фінансових ринків одне із провідних місць в системі цінових банківських ризиків відводиться вивченню ринкового ризику. На підставі проведеного дослідження запропоновано стратегію управління ринковим ризиком, яка направлена на захист банківського капіталу від негативних дій несприятливих змін ринкових цін.
Оцінці ризику ліквідності традиційно приділяється пріоритетна увага в процесі діяльності комерційних банків. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що на даному етапі вдосконалення методів управління ризиком банківської ліквідності, вітчизняні банки віддають перевагу лімітуванню та оцінюванню потреби в ліквідних коштах за методом грошових потоків, який є основою побудови системи оперативного управління ризиком ліквідності в банку.
В останній час банки різних країн все гостріше відчувають проблеми оцінювання та управління кредитним ризиком, які також є актуальними і для вітчизняної банківської системи. Як показало дослідження, найефективнішим методом управління кредитним ризиком є сек’юритизація, сутність якої полягає в продажу активів банку через перетворення їх в цінні папери, котрі в подальшому розміщуються на ринку. А для сукупної оцінки кредитного ризику клієнта банку в дисертації запропоновано використовувати удосконалену аналітичну модель, яка дозволить комерційному банку точніше оцінити кредитний ризик, оскільки враховує залежність вкладень банку від комерційних, політичних, ринкових та інших ризиків у діяльності клієнта.

Важливу роль в управлінні банком відіграє контроль та нагляд за їх діяльністю. У дисертації запропоновано карту ризиків для наочного відображення ступеня ризикованості конкретного комерційного банку, яку можна використати у системі нагляду Національного банку України. А внутрішній контроль за ризиками пропонується здійснювати за допомогою спеціально створеного окремого структурного підрозділу банку служби внутрішнього контролю за ризиками, який взаємодіє з іншими контролюючими підрозділами, що забезпечить незалежний та ефективний контроль банківських ризиків.
Проблеми формування універсальної комплексної методики оцінки ризикованості кредитних установ на даний час залишаються ще невирішеними. Реалізувати таку комплексну оцінку ризикованості банку дозволяє запропонована у дисертації методика побудови динамічного нормативу, яка дозволяє враховувати такі види ризиків як валютний, кредитний, відсотковий та ризик ліквідності і не лише аналізувати ступінь ризикованості банку, але й передбачати подальший розвиток ситуації через формування нормативно-індексної моделі, та, вважаємо, є одним з найбільш обґрунтованих, реалістичних й економічно інтерпретованих методичних прийомів комплексної оцінки ризикованості банку.
Банківський ризик-менеджмент є важливою складовою системи управління банком, а в умовах постійного підвищення нестабільності міжнародних та національних фінансових ринків його значення особливо зростає. Дослідження теоретичних та практичних засад процесу управління банківськими ризиками і формування адекватного методичного інструментарію їхньої оцінки дозволяє підвищити ефективність діяльності кредитних установ та рівень виконання своїх функцій банківською системою в цілому, а також сприяє певною мірою збільшенню довіри до банків з боку суспільства.