Лиськова Леся Миколаївна. Інноваційний потенціал євроінтеграції України

Краткое описание

Лиськова Леся Миколаївна. Інноваційний потенціал євроінтеграції України : Дис... канд. наук: 08.00.02 2008
Лиськова Леся Миколаївна.

Лиськова Л.М. Інноваційний потенціал євроінтеграції України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 світове господарство і міжнародні економічні відносини. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2008.
Дисертація присвячена дослідженню теоретичних засад і практичних механізмів та інструментів формування і реалізації інноваційного потенціалу євроінтеграції України.
Досліджено теоретичні основи сучасних процесів міжнародної регіональної економічної інтеграції. Визначено роль міжнародного співробітництва в інноваційному процесі при формуванні євроінтеграційної стратегії України. Сформульовано підходи до визначення сутності інтегрованого інноваційного потенціалу і методів його оцінки. Охарактеризовано інноваційний потенціал України в контексті його складових (ресурсної, продукуючої та результативної) в розрізі європейських критеріїв та параметрів. Досліджено і системно структуровано інституційні умови, фактори та проблеми співробітництва України та ЄС в інноваційній сфері.
Розкрито комплекс мікро- та макроекономічних заходів щодо розвитку форм співробітництва України та ЄС в інноваційній сфері, запропоновано механізми організаційно-фінансового забезпечення реалізації і розвитку національного інноваційного потенціалу у процесі євроінтеграції.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання розвитку щодо інноваційного потенціалу в процесі конвергенції України та ЄС. На основі системного підходу до дослідження міжнародного співробітництва в інноваційній сфері в умовах регіональної інтеграції автором сформульовано наступні теоретичні й практичні висновки.
1. Теорії міжнародної економічної інтеграції, маючи власну методологічну мотивацію і сферу практичного втілення, еволюціонізували під впливом домінуючих парадигм світогосподарського розвитку. В сучасних умовах інноваційність розвитку є пріоритетним мотивом і ключовим компонентом регіональної інтеграції, оскільки саме на її основі генеруються нові можливості забезпечення конкурентоспроможності країни в умовах техноглобалізму. Разом з тим, в своїх сучасних проявах економічний регіоналізм віддзеркалює зростаючу суперечливість інтересів країн-інноваційних лідерів і країн аутсайдерів, що унеможливлює його одновимірно-структурний аналіз.
2. Інноваційний потенціал характеризує освітні, науково-технологічні та фінансово-економічні можливості ефективного соціально-економічного розвитку країни. В умовах інтернаціоналізації і глобалізації принципово важливе значення має взаємовигідне міжнародне науково-технічне співробітництво і, особливо, здатність країн до взаємодії національних інноваційних систем, в результаті якої формується інтегрований інноваційний потенціал феномен науково-технологічного прогресу у новій економіці знань.
3. В сучасних умовах ефективна інноваційна діяльність практично неможлива поза межами міжнародної регіональної економічної інтеграції. Для високорозвинених країн вона розширює географічні кордони і забезпечує зростаючі можливості реалізації інноваційного потенціалу, надає нових імпульсів і ресурсів глобальній ринковій експансії. Для країн з невисоким рівнем економічного розвитку міжнародна диверсифікація НДДКР, системна інноваційна взаємодія з більш розвиненими країнами створює передумови для структурного оновлення економіки на сучасній технологічній основі, забезпечує участь в окремих секторах світового виробництва високотехнологічної продукції.
4. Ключову роль в мотивації, організації та координації масштабних інновацій відіграє держава. Саме наявність чи відсутність системних механізмів державного стимулювання методами прямого і непрямого впливу характеризує і обумовлює рівень інноваційності національного розвитку у глобальній економічній системі. На світових ринках лідируючі позиції займають країни, в яких створено ефективні національні інноваційні системи, що розвиваються в руслі сучасного науково-технологічного прогресу. Модель розвитку України повинна будуватись на національному інноваційному потенціалі з чітко визначеними пріоритетами його розвитку в системі визначальних напрямів науково-технологічного прогресу із безпосередньою міжнародною взаємодією в продукуванні і запозиченні світового, насамперед, європейського технологічного досвіду.
5. Європейський Союз є найбільш інтегрованим і привабливим для України об’єднанням 27-и країн з різними рівнями економічного розвитку та інноваційного потенціалу. Аналіз співробітництва України і ЄС у науково-технічній сфері, міжкраїнові порівняльні оцінки інноваційності національних економік через систему інтегральних показників на основі «Таблоїду європейських інновацій» дозволяють виявити реальний рівень ефективності освітніх, фінансових, мотиваційних, господарських та інституційних механізмів і їх вплив на формування національної інноваційної системи європейського типу.
6. Формування умов для налагодження ефективної взаємодії інноваційної системи України з європейською потребує реалізації послідовних заходів, спрямованих на: технологічне оновлення традиційних виробництв (металургія, машинобудування, суднобудування, будівництво, лісопереробка, харчова промисловість, транспорт) з орієнтацією на споживчий ринок ЄС; знаходження власних ніш у європейському науково-технологічному просторі за рахунок пріоритетного розвитку прогресивних галузей (авіація і космос, енергетика, інформатика і телекомунікації, медицина, хімічна промисловість); сприяння трансферу технологій і комерціалізації результатів НДДКР; концентрацію інтелектуальних ресурсів на реалізацію науково-технічних програм (EUREKA, ЕСПРІТ, БРІТЕ, БАП та ін.), спрямованих на розв’язання фундаментальних проблем і досягнення синергійного ефекту від діяльності спільних дослідницьких центрів; співробітництво в освітній сфері в контексті Болонського процесу.
7. Для реалізації стратегії розвитку інноваційного потенціалу євроінтеграції необхідна політико-економічна конвергенція України і ЄС, гармонізація законодавства в інноваційній сфері та синхронізація базових інституційних регуляторів для становлення ефективних організаційно-економічних форм співробітництва у процесі формування єдиного європейського науково-дослідного простору: кластерна взаємодія, розвиток спільних технопарків за узгодженими з принципами СОТ пільгами, венчурне фінансування. В цьому контексті принципового значення набувають проблеми виходу вітчизняних промислово-фінансових груп на європейський ринок виробництва високотехнологічної продукції та інтернаціоналізації малого інноваційного підприємництва.

Інноваційний потенціал євроінтеграції України : Дис... канд. наук: 08.00.02 2008