Ломикін Олександр Петрович. Комплексна профілактика і лікування післяпологових гнійно-септичних ускладнень у породіль із запальними захворюваннями сечовидільної системи

Краткое описание

Ломикін Олександр Петрович. Комплексна профілактика і лікування післяпологових гнійно-септичних ускладнень у породіль із запальними захворюваннями сечовидільної системи: Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2002. - 123л. : іл. - Бібліогр.: л. 102-123

Ломикін О.П. Комплексна профілактика і лікування післяпологових гнійно-септичних ускладнень у породіль із запальними захворюваннями сечовидільної системи. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Київський медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2002.
Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження породіль із запальними захворюваннями сечовидільної системи з метою зниження післяпологових ГСУ. На підставі гістоморфологічного дослідження встановлено, що морфологічні зміни в плацентах у жінок з цією патологією не є специфічними, найчастішими серед них є запальні. Використання препарату канефрон під час вагітності сприяє зменшенню цих змін у даного контингенту жінок в 2 рази. При впровадженні нового препарату йодобак встановлено, що профілактична санація цим препаратом після пологів сечового міхура й порожнини матки сприяє достовірному зниженню бактеріального засівання останніх, підвищенню темпів інволюції матки і зменшенню кількості ГСУ. Це дозволило обгрунтувати, розробити та впровадити новий метод профілактики та лікування післяпологових ГСУ у жінок із запальними захворюваннями сечовидільної системи. Застосування цієї методики дозволило знизити частоту післяпологових гнійно-септичних ускладнень у даного контингенту жінок в 3 рази.

В роботі вирішена актуальна задача сучасного акушерства зниження частоти ГСУ у породіль із запальними захворюваннями сечовидільної системи шляхом удосконалення лікувально-профілактичних заходів з урахуванням спектру сечостатевої інфекції та гістоморфологічного стану плацент.
1. У структурі запальної патології сечовидільної системи переважають гестаційний пієлонефрит (28,4%) і безсимптомна бактеріурія (27,9%). Найчастішими ускладненнями протягом вагітності при даних захворюваннях є анемія вагітних (50,7%), гестоз (41,6%) і ФПН (35,6%). У 25,2% випадків має місце загроза переривання вагітності, переважно у II триместрі. Перебіг пологів через природні статеві шляхи супроводжується передчасним та раннім відтіканням навколоплодових вод (25,1%), гіпоксією плода (18%), аномаліями пологової діяльності (8,7%) і кровотечею (12,1%).
2. Жінки із запальними захворюваннями сечовидільної системи складають групу високого ризику щодо виникнення післяпологових ГСУ. Гнійно-септичні захворювання ускладнюють перебіг післяпологового періоду у 14,7% породіль, в т. ч. у 4,1% розвивається ендометрит. У 24,3% породіль має місце субінволюція матки, яка вимагає медикаментозної корекції.
3. Персистенція інфекційно-запального процесу в організмі вагітної призводить до порушення компенсаторно-пристосовних механізмів і формує морфофункціональні зміни, характерні для плацентарної недостатності. У плацентах породіль з інфекційними захворюваннями сечовидільної системи (гестаційний пієлонефрит і безсимптомна бактеріурія) достовірно частіше відмічаються запальні, диспластичні, інволютивно-дистрофічні й циркуляторні порушення. Запальні ураження плаценти мають місце в 90,4% випадків.
4. Мікробний склад порожнини матки у породіль із запальними захворюваннями сечовидільної системи на 1-шу добу післяпологового періоду характеризується високим рівнем виділення патогенної та умовнопатогенної флори (75,0%), що вдвічі більше, ніж у жінок контрольної групи (42,8%). Аероби було висіяно в 28,8% випадків, анаероби в 9,6%, асоціації мікроорганізмів в 36,5%; відповідно в контрольній групі в 35,7%, 7,1% та 0%. Найчастіші збудники: епідермальні стафілококи, ентерококи і кишкові палички. Анаеробна флора порожнини матки представлена лактобактеріями.
5. Застосування рослинного препарату канефрон до комплексного методу профілактики післяпологових ГСУ у вагітних із запальними захворюваннями сечовидільної системи дозволило зменшити морфологічні зміни в плацентах запального характеру в 2 рази і знизити ріст мікрофлори порожнини матки з 75 до 70,7%, особливо асоціацій мікроорганізмів з 36,5 до 31%.
6. Використання в комплексному методі профілактики та лікування післяпологових ГСУ одноразової санації сечового міхура й порожнини матки розчином йодобаку дозволило збільшити показник стерильних посівів сечі з 25,9 до 75,9% і метроаспірату з 29,3 до 67,3% (р<0,05), знизити рівень засівання порожнини матки в 2 рази, а сечового міхура в 3 рази, добитися прискорення темпів інволюції матки за рахунок збільшення її контрактильної здатності і знизити частоту розвитку післяпологових ГСУ у породіль із запальними захворюваннями сечовидільної системи в 3 рази.
7. Запропонований комплексний метод профілактики та лікування післяпологових ГСУ у жінок із запальними захворюваннями сечовидільної системи є високоефективним і скорочує час перебування породіль у стаціонарі на 2 ліжко-дні.