Лук'яненко Марина Володимирівна. Прогнозування та профілактика гіпогалактії у жінок з пізнім прикладанням новонародженого до грудей

Краткое описание

Лук'яненко Марина Володимирівна. Прогнозування та профілактика гіпогалактії у жінок з пізнім прикладанням новонародженого до грудей: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2004

Лук’яненко М.В. Прогнозування та профілактика гіпогалактії у жінок з пізнім прикладанням новонародженного до грудей.Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.
Спеціальність 14.01.01 акушерство та гінекологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України. Київ, 2004.
Наукова праця присвячена зниженню частоти і ступеня виразності гіпогалактії у жінок з пізнім прикладанням немовляти до грудей. Уперше вивчені особливості лактації і її стан у жінок з пізнім прикладанням немовляти до грудей у залежності від причин і клінічного перебігу вагітності, пологів, післяпологового і неонатального періодів. Уперше установлений взаємозв'язок між ступенем виразності гіпогалактії і станом фетоплацентарного комплексу у жінок з різними причинами пізнього прикладання до грудей з використанням ехографічних і ендокринологічних досліджень, що дозволило розширити наявні дані про патогенез первинної гіпогалактії. Уперше науково обґрунтована методика прогнозування і поетапної профілактики первинної гіпогалактії в жінок з пізнім прикладанням немовляти до грудей на основі використання медикаментозної корекції.

В роботі наведені дані про частоту гіпогалактії при пізнім прикладанні новонароджених до грудей матері, про патогенезїї розвитку, про якісний склад та біохімічну і імунологічну характеристику молока та розроблені методи прогнозування, профілактики і лікування гіпогалактії у таких жінок.
1. Пізнє прикладання немовляти до грудей є однією з основних причин розвитку гіпогалактії з порушенням кількісного і якісного складу грудного молока.
2. Серед основних причин пізнього прикладання немовляти до грудей найчастіше мають місце плодові причини (48,0%): затримка внутрішньоутробного розвитку (14,0%); внутрішньоутробне інфікування (14,0%); важка асфіксія (8,0%); родова травма (6,0%) і гемолітична хвороба (6,0%). Материнські причини зустрічаються трохи рідше (32,0%): масивні травми м’яких тканин родових шляхів (12,0%); акушерські кровотечі (10,0%) і середньо-важкі форми прееклампсії (10,0%). У 20,0% спостережень відзначені сполучені причини: прееклампсія і затримка внутрішньоутробного розвитку плоду (10,0%); акушерські кровотечі і затримка внутрішньоутробного розвитку плоду (8,0%), а також травми м’яких тканин родових шляхів і гемолітична хвороба немовляти (2,0%).
3. В патогенезі розвитку гіпогалактії, поряд з пізнім прикладанням до грудей матері мають місце фетоплацентарна недостатність та дисгормональні порушення в організмі вагітної які починаються з 32-33 тижня вагітності і зберігаються до розродження у вигляді достовірного зниження вмісту естріолу (р < 0,05); хоріонічного гонадотропіну (р < 0,05); плацентарного лактогену (р < 0,05) і пролактину(р < 0,05).
4. У жінок з пізнім прикладанням новонародженого до грудей матері у післяпологовому періоді, починаючи з 3 доби, відзначене достовірне зниження рівня пролактину: 3 доба до 3371,8±204,7 мМЕ/л (р < 0,05); 7 доба 3581,9±188,8 мМЕ/л (р < 0,05) і 14 доба до 3714,7±193,5 мМЕ/л (р < 0,05).
5. Гіпогалактія в жінок з пізнім прикладанням немовляти до грудей характеризується достовірним зниженням кількості виділюваного молока починаючи з 1 доби (до 40,8±4,2 мл; р < 0,05) і закінчуючи у 14 день пуерперального періоду (до 421,2±18,3 мл; р < 0,05). Якісні зміни грудного молока характеризуються в 1 добу після розродження достовірним зниженням наступних параметрів: лактоза (до 38,1±2,1 г/л; р < 0,05); загальний білок (до 15,1±1,2 г/л; р < 0,05); імуноглобуліни класів G (до 0,3±0,01 г/л; р < 0,05), А (до 1,9±0,1 г/л; р < 0,05) і М (до 0,1±0,01 г/л; р < 0,05). На 3 добу додатково відбувається достовірне зменшення ще ряду показників: лактоферін (до 2,6±0,2 г/л; р < 0,05); вітаміни С (до 72,4±3,1 мкмоль/л; р < 0,05) і Е (до 1,5±0,1 г/л; р < 0,05), а також секреторний імуноглобулін А (до 5,2±0,4 г/л; р < 0,05).
6. Розроблена методика прогнозування розвитку гіпогалактії та бальна оцінка ризику її розвитку. Найбільш інформативними критеріями прогнозування гіпогалактії в жінок з високим ризиком її розвитку є: вік; родиний стан; рівень матеріальної забезпеченості; вихідна генітальна патологія; репродуктивний анамнез; екстрагенітальна патологія; патологія молочних залоз; ускладнення вагітності (фетоплацентарна недостатність, прееклампсія, анемія, ізосенсибілізація); термін розродження; ускладнення в родах (аномалії пологової діяльності, кровотечі); спосіб розродження; стан немовляти (асфіксія, інфікування, гемолітична хвороба і вади розвитку) і відношення матері до грудного вигодовування.
7. Розроблена лікувально-профілактична методика для вагітних з високим ступенем розвитку гіпогалактії складається з призначення препарата «Кратал» з 36 тижня вагітності і не менш 30 днів після розродження.
8. Використання запропонованої прогностичної і лікувально-профілактичної методики в жінок з наявністю протипоказань для раннього прикладання немовлят до грудей в віддаленому періоді після розродження (до 9 місяців) дозволяє істотно поліпшити основні показники кількісного (об’єм молока) і якісного (вміст загального білка, ліпідів, казеїну і лактози) характеру, що позитивно позначається на розвиток дітей 1 року життя.