Лузан Катерина Олександрівна. Комплексна оцінка науково-технічного потенціалу Української академії аграрних наук та її місце в академічному секторі науки України

Краткое описание

Лузан Катерина Олександрівна. Комплексна оцінка науково-технічного потенціалу Української академії аграрних наук та її місце в академічному секторі науки України : дис... канд. екон. наук: 08.02.02 / НАН України; Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва. — К., 2006. — 294арк. — Бібліогр.: арк. 201-218

Лузан К.О. Комплексна оцінка науково-технічного потенціалу Української академії аграрних наук та її місце в академічному секторі науки України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 економіка та управління науково-технічним прогресом. Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена дослідженню науково-технічного потенціалу Української академії аграрних наук (УААН). Розглянуто та поглиблено теоретичні основи дослідження науково-технічного потенціалу. Розроблено методичний підхід до здійснення комплексної оцінки науково-технічного потенціалу академії наук, який включає проведення статистичних, соціологічних та наукометричних досліджень і дозволяє системно розглянути проблему, одержати об'єктивну інформацію про розвиток академії за рахунок взаємодоповнення джерел інформації та використання різних методів дослідження, робити певні зрізи та проводити порівняння, зробити обґрунтовані висновки та розробити пропозиції щодо розвитку академії в сучасних умовах.
На основі розробленого методичного підходу проведений комплексний аналіз науково-технічного потенціалу УААН, що дозволило визначити комплекс проблем Академії та розробити рекомендації щодо їх вирішення та подальшого розвитку УААН в сучасних умовах.

В дисертаційній роботі поглиблено теоретичні основи дослідження науково-технічного потенціалу та розроблено методичний підхід до проведення комплексної оцінки науково-технічного потенціалу академії наук, в якому виникла необхідність у зв'язку зі зміною політико-економічних умов розвитку країни. На основі розробленого методичного підходу здійснене дослідження тенденцій, проблем та перспектив розвитку Української академії аграрних наук та сформульовано рекомендації щодо підвищення ефективності її функціонування. Проведене в роботі дослідження дозволило обґрунтувати наступні висновки:
1. Розглянуто сутність та зміст категорії "науково-технічний потенціал", сформульовано визначення поняття "науково-технічний потенціал" як здатність наукової системи одержувати наукові результати, досягати поставлених цілей та вирішувати сьогоднішні та майбутні проблеми, які постають перед наукою, що визначається наявними ресурсами та їхнім використанням, яке, в свою чергу, характеризується раніше одержаними результатами. Запропоноване в роботі трактування сутності та змісту науково-технічного потенціалу поглиблює теоретико-методичні основи дослідження категорії "науково-технічний потенціал", розкриває його місце серед інших потенціалів суспільства та системні взаємозв'язки з ними.
2. Розглянуто та уточнено зміст складових науково-технічного потенціалу: кадрової, організаційної, матеріально-технічної, фінансової, інформаційної, та визначено напрямки їх оцінки, що дозволяє використовуючи сучасні джерела інформації в науково-технічній сфері здійснити детальну по-компонентну оцінку науково-технічного потенціалу.
3. Розроблено методичний підхід до здійснення комплексного дослідження науково-технічного потенціалу академії наук, який включає проведення статистичних досліджень за запропонованими напрямками по-компонентної оцінки науково-технічного потенціалу; соціологічних досліджень за розробленою анкетою науковця та програмою інтерв'ю з директорами інститутів; наукометричних досліджень за розробленою методикою аналізу наукового журналу та тематичних напрямків досліджень. Запропонований методичний підхід дає можливість системно розглянути проблему оцінки науково-технічного потенціалу в сучасних умовах розвитку ринкових відносин; одержати об'єктивну інформацію про розвиток академії за рахунок взаємодоповнення джерел інформації та використання різних методів дослідження; робити певні зрізи та проводити порівняння; зробити обґрунтовані висновки та розробити пропозиції щодо розвитку академії в нових умовах.
4. Виявлено тенденції та особливості розвитку науково-технічних потенціалів державних академій наук України. Показано, що загальні тенденції розвиту НАН України та УААН є в основному схожими. Протягом 90-х років науково-технічний потенціал цих академій зазнав значних втрат у зв'язку із загальною економічною кризою. З 1999-2001 рр. почалася певна стабілізація, що виявляється в уповільненні спадних тенденцій, а також зростанні окремих показників. Три інші державні академії наук України (Академія педагогічних наук, Академія медичних наук та Академія правових наук України ) розвивалися протягом досліджуваного періоду, що супроводжувалося коливаннями аналізованих показників, але з загальною тенденцією до зростання.
5. Показано, що УААН займає значне місце в науково-технічному потенціалі академічного сектору науки України і за розмірами потенціалу серед державних академій наук України посідає другу позицію після НАН України. УААН в співробітництві з НАН України та галузевими інститутами аграрного профілю здійснює основний науковий супровід розвитку АПК України.
6. Визначено тенденції розвитку науково-технічного потенціалу УААН, які свідчать про помітне скорочення потенціалу Академії в 90-х роках ХХ століття у зв'язку із кризовою ситуацією в економіці України. Виявлено диспропорції в структурі науково-технічного потенціалу УААН, які утворилися внаслідок його спонтанного та безсистемного скорочення і негативно позначаються на результативному аспекті його функціонування, на його віддачі. Поряд із цим в останні роки спостерігаються деякі позитивні зрушення в роботі Академії.
7. На основі кореляційно-регресійного аналізу здійснено моделювання впливу ресурсних факторів (компонентів науково-технічного потенціалу) на результативність наукової діяльності вчених в УААН, яке дозволило виявити, що в сучасних умовах найбільший вплив на кількість результатів має рівень наукової кваліфікації вченого. Це зумовлює необхідність приділити особливу увагу збереженню в УААН висококваліфікованих кадрів та питанням підготовки молодого покоління науковців.
8. Виявлено, що кардинальних змін в організації наукових досліджень в Академії за період її функціонування в умовах незалежності України не відбулося. Поряд із цим слід зазначити, що в УААН проводиться робота по вирішенню проблем та адаптації Академії до нових умов існування, здійснюються реформування, постійно вдосконалюється її організаційна структура. Тематика наукових досліджень в Академії, яка в цілому була продовженням розпочатих за радянських часів напрямків робіт по широкому полю досліджень аграрної проблематики, також зазнала певних змін в одних інститутах більшою, в інших меншою мірою у зв'язку із зростанням актуальності тих чи інших питань. Це свідчить про притаманність УААН певної адаптивності та її намагання відповідати вимогам часу.
9. За оцінками науковців та експертів з вищого керівного складу УААН визначено, що всі інститути Академії, які залишилися на сьогоднішній день, знайшли своє місце в сучасних умовах, однак ступінь їх адаптації різний. Це пов'язано з різною успішністю впровадження їх наукових результатів на практиці, що значною мірою обумовлюється рівнем фундаментальності досліджень інститутів. В складній ситуації опинилися ті інститути, що проводили роботи теоретичного характеру і не мали конкретного кінцевого продукту, який можна реалізувати на ринку. Причиною такого становища є не систематизованість впровадження наукових розробок в Академії.
10. Визначено, що реформи в Академії необхідні, але не кардинальні. Оскільки кардинальні реформи пов'язані із значним ризиком, а також значними фінансовими витратами. Потрібні поступові реформи, спрямовані на адаптацію Академії до ринкових умов та підвищення її ролі в інноваційному розвитку АПК. Статус Академії як найвищої державної наукової установи країни в галузі аграрної науки повинен бути збережений.
11. Визначено, що УААН має значний науково-технічний потенціал і спроможна забезпечити науковий супровід розвитку аграрної галузі економіки країни та її переведення на інноваційний шлях розвитку. Але на сьогоднішній день наявний потенціал використовується не повністю через відсутність платоспроможного попиту на результати наукових досліджень та не відпрацьованість механізму їх комерціалізації.
12. Виявлено на основі аналізу статистичних даних та проведення соціологічного дослідження в УААН комплекс проблем Академії, який включає фінансові, кадрові, організаційні проблеми, проблеми комерціалізації наукових результатів, матеріально-технічного, інформаційного забезпечення, проблеми міжнародного співробітництва та планування досліджень. Визначено, що основою фінансування УААН залишається базове фінансування з державного бюджету. У зв'язку з його значним скороченням, а також кризою в аграрному секторі економіки країни, що заважає знаходити інші джерела фінансування, в Академії і виникла значна кількість проблем. Також визначено, що система комерціалізації наукових результатів в Академії є неефективною і потребує реформування.
13. На основі аналізу виявлених проблем УААН в роботі розроблено комплекс заходів спрямованих на підвищення ефективності функціонування та розвиток Академії в сучасних умовах, який включає рекомендації для різних рівнів прийняття управлінських рішень як в УААН, так і в країні в цілому.