Ляшенко Ігор Володимирович. Розвиток малих форм господарювання та забезпечення їх ефективного функціонування в Криму

Краткое описание

Ляшенко Ігор Володимирович. Розвиток малих форм господарювання та забезпечення їх ефективного функціонування в Криму: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний ун-т харчових технологій. - К., 2004

Ляшенко І. В.Розвиток малих форм господарювання та забезпечення їх ефективного функціонування в Криму.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація і управління підприємствами. Національний університет харчових технологій, м. Київ, 2004.
Дисертація присвячена розробці теоретичних і організаційно-економічних підходів до формування й ефективного функціонування малих форм господарювання в аграрній сфері. Розглянуто сутність фермерських, особистих господарств та інших форм малого сільського бізнесу з точки зору сукупності складових поняття "малі форми господарювання". Поглиблено класифікацію малих форм господарювання. Малі форми господарювання можуть бути класифіковані на виробничі, переробні, посередницькі, обслуговуючі і діючі в сфері сільського і зеленого туризму.
Здійснено аналіз сучасного рівня розвитку фермерських, особистих господарств та інших форм малого бізнесу сільських жителів Криму по широкому комплексу економічних показників. Визначено їх роль у забезпеченні населення сільськогосподарською продукцією і підвищенню рівня життя сільського населення. Оцінено ризики функціонування малих форм господарювання на селі. Розроблено прогноз чисельності зайнятих в сфері малого бізнесу сільської місцевості Криму.
Комплекс першочергових заходів для розвитку малих форм господарювання повинний здійснюватися в наступних напрямках: правове забезпечення; формування системи кредитного забезпечення; інформаційно-технічне забезпечення; формування системи економічної безпеки.

1. Малі форми господарювання на селі можна охарактеризувати як суб'єкти малого підприємництва, що створюються на основі певної форми власності (як правило, приватної) для здійснення господарської діяльності, одержання прибутку чи в споживчих цілях, і, що мають деяку самостійність.
2. Основним критерієм класифікації малих форм господарювання є виробничі відносини, сутність яких поетапно трансформується від колективних садів, городів і особистих господарств до класичних форм господарювання. Малі форми господарювання, що одержали розвиток в Україні можуть бути класифіковані по формах власності, сфері і виду діяльності та організаційно-правовій формі.
3. Для вивчення практики функціонування сільського малого бізнесу доцільно використовувати: метод парних порівнянь на основі багатомірного шкалування (для оцінки ризику функціонування суб'єктів малого підприємництва); метод експертних оцінок (для аналізу факторів, що впливають на функціонування малих форм господарювання), кореляційно-регресійний аналіз (для встановлення залежності прибутковості фермерських господарств від площі сільськогосподарських угідь), економічних порівнянь (для співставлення економічних характеристик малих форм господарювання), балансовий метод (для аналізу складу та структури сімейних бюджетів сільських жителів).
4. Рівень життя сільського населення в даний час неприпустимо низький. Середньодушовий доход більш ніж 60% сільського населення не перевищує 210 грн, а близько 83% мають рівень витрат нижче прожиткового мінімуму. Тільки 12% жителів села мають місячний рівень доходів більш 360 грн. Тому подальший розвиток малих форм господарювання в сфері обслуговування та переробки продукції є засобом виживання та забезпечення зростання доходів значної частини сільського населення.
5. Переваги малих форм господарювання полягають у: швидкої адаптації до зміни умов функціонування, мобільності, гнучкості в прийнятті рішень, динамічності, цілеспрямованості, готовності до ризику та умінні їм керувати. Сучасні умови господарювання обумовили виконання малими формами наступних функцій: розвиток нових напрямків та видів підприємницької діяльності сільського населення; розширення сфер вкладення капіталу; ліквідація безробіття та ін.
6. Особисті господарства Криму в 2002 р. виробили 95,8% картоплі, 71,1% овочів, 56,9% фруктів і ягід, 68,6% м'яса, 80,3% молока, 44,4% яєць, 62% вовни, 97,4%. Фермерські господарства не одержали розвитку. Крім особистих і фермерських господарств у сільській місцевості Криму розвивається більш 20 форм малого бізнесу. Найбільш розповсюдженими та рентабельними є посередницька торгівля, послуги суспільного харчування, туристичні послуги, ремонт автомобілів, виготовлення сувенірів, автоперевезення та ін.
7. При оцінці факторів ризику розвитку малих форм господарювання встановлено, що найбільш значний негативний вплив мають організаційні та економічні фактори ризику: відсутність чіткої працюючої системи державної підтримки (16%), нестабільне законодавство (14%), недостатнє інформаційне забезпечення (12%) і монополізм постачальників (11%). Менш вагома група соціальних факторів ризику.
8. За прогнозними оцінками найбільш ефективним є розвиток наступних видів і форм малих господарств: за організаційною формою господарювання - кооперативів і приватних господарств; за рівнем товарності - високотоварних господарств; за рівнем спеціалізації - вузькоспеціалізованих господарств; по видах діяльності - підприємств сфери послуг та переробки продукції. Прогнозується збільшення числа зайнятих у: сфері виробництва продуктів харчування на 11%, готельному бізнесі і сфері суспільного харчування на 22,6%, сфері виготовлення сувенірів на 17%, сфері туризму, відпочинку, розваг, культури і спорту на 27%. У майбутньому економічна роль дрібних підприємців буде поетапно скорочуватися, відбудеться укрупнення суб'єктів господарської діяльності.
9. Перспективним напрямком розвитку сільського малого бізнесу є екологічний, зелений, сільський та агротуризм. Сільський туризм у порівнянні з іншими видами господарської діяльності має ряд переваг: легкість організації і здійснення в сільській місцевості, самостійність, свобода та оперативність прийняття рішень економічного та іншого характеру.