Лю Нань Принципи вико­навської інтерпретації поетики камерних вокальних тво­рів М. Мусоргського

Краткое описание

Лю Нань, викладач кафедри музики Сяменьського університету, провінція Фуцзянь, КНР: «Принципи вико­навської інтерпретації поетики камерних вокальних тво­рів М. Мусоргського» (17.00.03 - музичне мистецтво). Спецрада К 41.857.01 в Одеській національній музичній академії імені А. В. Нежданової

Міністерство культури України
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ЛЮ НАНЬ
УДК: 78.071.1 + 781.68 + 784.3 + 784.95
ПРИНЦИПИ ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ПОЕТИКИ
КАМЕРНИХ ВОКАЛЬНИХ ТВОРІВ М. МУСОРГСЬКОГО
Спеціальність 17.00.03 - музичне мистецтво
Подається на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства (доктора філософії)
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Лю Нань
Науковий керівник - ШИП Сергій Васильович
доктор мистецтвознавства, професор
ОДЕСА - 2018

ЗМІСТ
ВСТУП 15
ПЕРШИЙ РОЗДІЛ. МУЗИЧНА ПОЕТИКА. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
1.1. Поетика як естетична, мистецтвознавча та музикознавча
категорія 21
1.2. Категорія музичної поетики у теоретичній інтерпретації 40
Висновки до першого розділу 52
ДРУГИЙ РОЗДІЛ. ПОЕТИКА КАМЕРНО-ВОКАЛЬНИХ ТВОРІВ
М. МУСОРГСЬКОГО
2.1. Загальні властивості поетики камерно-вокальної музики 55
2.2. Чинник ґенезу та особливості музичної поетики Мусоргського 70
Висновки до другого розділу 116
ТРЕТІЙ РОЗДІЛ. ВОКАЛЬНИЙ ЦИКЛ М. МУСОРГСЬКОГО «ПІСНІ І ТАНЦІ СМЕРТІ» ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
3.1. Поетика вокального циклу Мусоргського і Голенищева-Кутузова
«Пісні і танці смерті» 119
3.2. Художні завдання виконавської інтерпретації циклу «Пісні и танці
смерти» (порівняльній аналіз інтерпретацій) 135
3.3. Принципи інтерпретації поетики камерно-вокальних творів
Мусоргського та методи їх впровадження в академічну практику 160
Висновки до третього розділу 177
ВИСНОВКИ 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 183
ДОДАТКИ 199

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Музична поетика - словесне вираження, яке здавна увійшло до європейської літератури про музику. Його значення і сфери застосування змінювалися протягом багатьох століть. У становленні теоретичних уявлень про музичну поетику виділяються чотири етапи: античний, коли уявлення про «пойетике» розроблялося переважно на матеріалі словесних видів мистецтва (Аристотель, Горацій); риторичний етап (ХУП-ХУШ століття), коли в лексиконі музикознавців з'явився термін poetica musica, співвіднесений з риторичними принципами організації музичної форми і вченням про музичні фігури; ініційований І. Стравінським неокласичний етап (з середини минулого століття), який характеризується поверненням до універсального змісту античного поняття про закономірності і правила творчої діяльності; сучасний етап, коли при досить широкому вжитку, вираз «музична поетика» не має статусу наукової категорії і терміну із загальновизнаним теоретичним значенням.
2. Критичне осмислення різних інтерпретацій поняття дозволило сформулювати наступне його визначення: музична поетика - це комплекс (чи система) нормативів творчості індивіда (етносу, класу, групи, історико - культурного ареалу, народу, творчої школи, музичного жанру тощо). Прийняте визначення стосується не тільки композиторської, але також виконавської творчості. Структурний підхід дозволив виділити в комплексі нормативів музично-творчих дій такі компоненти: 1) ставлення автора до завдань творчості (етичні та естетичні імперативи); 2) принципи відбору та інтерпретації сюжетів, героїв, ідей і психологічних модальностей; 3) ставлення до мови мистецтва, до відбору та інтерпретації мовних норм і мовленнєвого узусу; 4) принципи компонування форми, художньо-виразні прийоми. Нормативність втілюється: а) у конкретних артефактах і творчих діях (імпліцитна поетика); б) в конкретних висловлюваннях, літературних текстах (експліцитна поетика). Не тільки експліцитна, але й імпліцитно поетика, як правило, усвідомлюється творцем художнього твору. З'ясування причин тих чи інших норм, правил і прийомів становить специфічне завдання музично-поетичного аналізу.
3. У дослідженні виділено такі особливості жанрової поетики камерно-вокальної музики: а) спрямованість на гедоністичну, естетичну та комунікативну функції; б) стислість, лаконічність, безсюжетність, обмеженість одним-двома персонажами, виражений характер ліричного героя; в) домінування ідей, сюжетів, модальностей, властивих побутовому спілкуванню з пасивним зворотним зв'язком і націленістю на пояснення, переконання і спонукання; г) консервативне ставлення до засобів музичної і словесної мови; д) норми організації темпоритму, динаміки, артикуляції, фразування і композиції, що обумовлені синтетичною (словесно-музичною) природою форми.
4. Виявлено особливості музичної поетики Мусоргського: а)
калокагатійность, прагнення до реалізації комунікативної, експресивної, гностичної, катарсичної, ідеологічної та морально-орієнтуючої функцій як прояв нормативного ставлення композитора до завдань творчості; б) атиповість багатьох персонажів і сюжетів, психологічних модальностей і ідей; схильність до втілення образів людей хворих, знедолених, одиноких, неприкаяних, які переживають стани тривожного збудження, пригніченої свідомості, депресії, страху, душевного страждання тощо; в) своєрідний образ ліричного героя, охарактеризований як homo misericordes, обумовлений особистісними якостями композитора; г) конструктивний критицизм, виражений в запереченні норм мови, що заважають втіленню художньо-образних задумів і створенню власних нормативів написання музики.
До суттєвих властивостей музичної мови Мусоргського віднесені: а) інтонаційна гетерогенність мелодики; б) прийом стилізації; в) ефективне використання можливостей темпоритмічної організації форми (неадитивний синтез словесно-мовного, словесно-поетичного, музично-мелодійного і музично-фактурного темпоритмічних планів); г) використання співзвуч для створення звукопросторових образів і колористичних ефектів; д) опора на найприродніші для даної жанрової області типи строфічної і варіантно- строфічної композиції.
5. На основі дослідження поетики вокального циклу «Пісні і танці смерті» і компаративного аналізу шести версій виконання циклу
встановлено принципи виконавської інтерпретації камерно-вокальних творів Мусоргського. А саме: а) принцип утримання виконавця від навмисної демонстрації чеснот голосу і віртуозних умінь; б) принцип виняткової уваги до словесного тексту (фонетики, орфоепії, значень словесних форм,
особливостей мовленнєвого стилю, інтонаційної виразності); в) принцип гармонійного узгодження декламаційного і кантиленного співу; г) принцип залучення художньо-виразних засобів акторського мистецтва; д) принцип цілеспрямованого освоєння граматики і лексики музичної мови
композитора; е) принцип акумулювання культурологічних знань про композитора і його твори; ж) принцип прецизійності і поетапності в роботі над формою твору; з) принцип рівноправної взаємодії голосу співака і звучання фортепіано; і) принцип прагнення гармонії і краси музичної форми твору.
Подальший розвиток дослідження є доцільним у напрямках:
поглиблення уявлень про внутрішні і зовнішні (культурогенні) чинники музичної поетики Мусоргського; порівняльного вивчення властивостей інших пісенних циклів композитора з метою уточнення положень про його персональну музичну поетику; розширення бази і аспектів компаративного аналізу різних інтерпретацій камерно-вокальних творів майстра; подальшої розробки рекомендацій до процесу академічного освоєння опусів Мусоргського в класі спеціального вокалу.