Люльчук Марія Геннадіївна. Характеристика епідемічного процесу ВІЛ-інфекції в Україні в залежності від шляху інфікування

Краткое описание

Люльчук Марія Геннадіївна. Характеристика епідемічного процесу ВІЛ-інфекції в Україні в залежності від шляху інфікування : дис... канд. мед. наук: 14.02.02 / АМН України; Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського. - К., 2005.

Люльчук М.Г.Характеристика епідемічного процесу ВІЛ-інфекції в Україні в залежності від шляху інфікування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 епідеміологія. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, м. Київ, 2005 р.
Дисертація присвячена вивченню взаємозв’язку між особливостями поширення ВІЛ-інфекції, шляхом інфікування та субтиповою структурою ВІЛ-1, що циркулює в Україні.
Встановлені тенденції поширення епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні, визначені основні етапи розвитку епідемічного процесу. Виявлено взаємозв’язок між шляхом інфікування та особливостями поширення ВІЛ-інфекції. Доведено, що на сучасному етапі відбувається сумісний вплив на епідпроцес парентерального (споживання ін’єкційних наркотиків) та статевого шляхів інфікування. Виявлено, що шлях інфікування може впливати на прояви вірусних інфекцій в межах організму. Встановлено динаміку у зміні домінуючих субтипів ВІЛ-1 у ході епідемічного процесу в 1987-2003 роках в окремих регіонах України, в групах з парентеральним (ін’єкційним) та статевим шляхами інфікування. Доведено домінування субтипу А ВІЛ-1 у більшості областей України, мультиваріантних штамів та субтипу В у Миколаївській області.

Епідемія ВІЛ-інфекції/СНІДу поширюється в Україні без будь-яких ознак до стабілізації. Виявлено зростання основних показників, що характеризують розвиток епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні за період з 1994 по 2004 роки: захворюваності на ВІЛ-інфекцію з 0,09 до 26,22; захворюваності на СНІД з 0,02 до 5,76; смертності від СНІДу з 0,00 до 3,73 на 100 тис. населення. Темпи розвитку захворюваності на СНІД та смертності від СНІДу щорічно перевищують в 1,5-2 рази темпи захворюваності на ВІЛ-інфекцію, що свідчить про погіршення епідемічної ситуації з ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні.
Виявлено відмінності в темпах розвитку епідемічного процесу ВІЛ-інфекції в різних регіонах України. Найбільш постраждали області Південно-Східного регіону, в яких сконцентрована значна кількість наркоспоживачів. Епідемічний процес ВІЛ-інфекції в Західних областях розвивається повільно завдяки низькому рівню споживання ін’єкційних наркотиків серед населення та збереженню моральних устоїв щодо відсутності великої кількості статевих партнерів.
Провідним шляхом інфікування в Україні є парентеральний (споживання ін’єкційних наркотиків) (55,6%), проте зросла питома вага статевого шляху (26,95%) та вертикальної трансмісії (14,2%). Сумісний вплив на епідпроцес парентерального (ін’єкційного) та статевого шляхів інфікування призвів до різкого зростання темпів поширення епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в більшості областей України.
У ВІЛ-інфікованих пацієнтів, на тлі відсутності клінічних проявів визначається високий рівень реплікативної активності збудників опортуністичних інфекцій, що обумовлює необхідність профілактики останніх вже на безманіфестній стадії ВІЛ-інфекції. Так, у осіб, інфікованих статевим шляхом, частота виявлення реплікативної активності ВПГ становила (88,96±2,53)%, ЦМВ (78,57±3,31)%; в групі СІН наведені показники були на рівні (74,67±2,87)% та (64,63±3,16)% відповідно.

5. Встановлено, що у ВІЛ-інфікованих наркоспоживачів, разом з активацією опортуністичних інфекцій, з високою частотою визначалась реплікативна активність вірусів гепатиту С (79,91±2,65)% та гепатиту В (64,63±3,16)%, у той час, як в інфікованих статевим шляхом частота виявлення реплікативної активності вірусів гепатитів С та В була незначною (4,55±1,68)% та (21,43±3,31)% відповідно. Тобто, споживання ін’єкційних наркотиків призводить до формування у ВІЛ-інфікованих споживачів ін’єкційних наркотиків мікст-інфекції: опортуністичних інфекцій та вірусних гепатитів.

Рівень вірусного навантаження у ВІЛ-інфікованих осіб залежить від тривалості вірусоносійства. При збільшенні тривалості захворювання від 1-5 до 10-15 років частота виявлення високого рівня вірусного навантаження ВІЛ-1 достовірно зростає з (35±10,66)% до (90,91±9,04)%.

7. Встановлено серотипову структуру популяції ВІЛ-1: у споживачів ін’єкційних наркотиків частіше визначались антитіла до серотипу А/С (38,33±3,62)%, в осіб, інфікованих статевим шляхом до серотипу А (26,67±4,04)%.
8. Визначено певну динамічну зміну у циркуляції окремих субтипів ВІЛ-1 в Україні. Доведено, що в більшості областей превалює субтип А ВІЛ-1 (39,14±2,8)%, у Миколаївській області мультиваріантні штами (22,64±5,75)% та субтип В (13,21±4,65)% ВІЛ-1.
9. Виявлено наявність взаємозв’язку між темпами розповсюдження епідемії, шляхом інфікування, проявами ВІЛ-інфекції в групах ризику та спектром субтипової структури ВІЛ, що циркулює в Україні. Отримані дані можуть бути використані для визначення закономірностей розвитку епідемії, при проведенні епідеміологічних розслідувань, плануванні профілактичних заходів, для створення майбутніх вакцинних препаратів та діагностичних систем.