Макарова Ірина Сергіївна. Економіко-математичне моделювання розвитку інформаційного суспільства в Україні

Краткое описание

Макарова Ірина Сергіївна. Економіко-математичне моделювання розвитку інформаційного суспільства в Україні.- Дис. канд. екон. наук: 08.00.11, Східноєвроп. ун-т економіки і менеджменту. - Черкаси, 2014.- 205 с.

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

МАКАРОВА ІРИНА СЕРГІЇВНА
УДК 330.46:519.86

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ

Спеціальність: 08.00.11 –
Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук, доцент Бакурова Анна Володимирівна

Запоріжжя – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

11
1.1. Сутність розвитку інформаційного суспільства в Україні і світі
11
1.2. Сучасний стан та проблеми розвитку інформаційного суспільства в Україні
23
1.3. Аналіз досвіду моделювання розвитку інформаційного суспільства
40
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 57

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

60
2.1. Концептуальні положення економіко-математичного моделювання розвитку інформаційного суспільства
60
2.2. Моделювання міжсекторної взаємодії в інформаційному суспільстві як фактору його розвитку
80
2.3. Удосконалення моделі розподілу колективного блага з урахуванням ієрархії в інформаційному суспільстві
95
2.4. Модель управління державним боргом в інформаційному суспільстві
102
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 111

РОЗДІЛ 3. ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ УКРАЇНИ

115
3.1. Діагностика стану розвитку інформаційного суспільства
115
3.2. Виявлення оптимальних стратегій поведінки агентів у інформаційному суспільстві за допомогою адаптованої експериментальної моделі розподілу колективного блага

137
3.3. Запровадження імовірнісної складової у модель управління державним боргом в інформаційному суспільстві
143
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 158

ВИСНОВКИ
161

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 164

ВСТУП

Актуальність теми. Умови розвитку сучасної економіки визначаються як нова форма організації життя – інформаційне суспільство. Дедалі більше поширюються наукоємні блага, товари-носії інформації, а також безпосередньо інформація як товар. Про включення до процесів трансформації України свідчить активний розвиток у державі відповідної нормативно-правової бази, основу якої складають Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки», постанова Кабінету Міністрів України «Про запровадження Національної системи індикаторів розвитку інформаційного суспільства», розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні».
Розвиток інформаційного суспільства – це сфера, прийняття рішень в якій пов’язане із дуже високими ризиками. Прорахувати та спрогнозувати можливі наслідки прийняття масштабних суспільно важливих рішень без завдання шкоди суспільству дають змогу його моделі. Тому моделювання розвитку суспільства та його сучасних реалій – економіки інформаційного суспільства – є перспективним та актуальним завданням.
Фундаментальними дослідженнями сутності поняття інформаційного суспільства, трансформаційних процесів, які проходить людство на шляху до нього, проблем і перспектив його розвитку, є праці таких учених, як П. Дракер [8], М. Згуровський [64], В. Іноземцев [107], М. Кастельс [4], Л. Мельник [99], Т. Меркулова [101], Е. Тоффлер [141], А. Чугунов [147], А. Чухно [148, 149] тощо. Однак попри високу увагу, яка приділяється дослідженням розвитку інформаційного суспільства, у науковій спільноті не сформувалось єдиного підходу до розуміння базових категорій. Значний науковий внесок у теоретичні та практичні аспекти розвитку економіко-математичних моделей, пов’язаних з питаннями інформаційної економіки, зробили: А. Бакурова [31], І. Лук’яненко [73], В. Макаров [75], О. Михайлов [124], В. Порохня [112], О. Пушкар [118], О. Самарський [124], Л. Сергєєва [127], О. Смірнов [129], С. Солодухін [132], Ф. Робертс [120] та інші.
Разом з тим в Україні практично не створено моделей розвитку інформаційного суспільства, які б могли стати у нагоді управлінцям під час прийняття ними рішень. Тому теоретична актуальність теми дисертації пов’язана із необхідністю розробки концепції економіко-математичного моделювання розвитку інформаційного суспільства. Практична актуальність теми дисертації та наукових досліджень, здійснених у її контексті, полягає у побудові нових та удосконаленні існуючих економіко-математичних моделей розвитку інформаційного суспільства, що враховують реалії сучасної економіки України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Здійснені в роботі дослідження виконувались в межах науково-дослідних робіт на кафедрі економічної кібернетики та статистики Класичного приватного університету: «Теоретичне обґрунтування та розробка механізмів підтримки прийняття ефективних рішень» (2011–2012 рр., державний реєстраційний номер 0107U007364), «Розробка кількісних методів оцінювання та механізмів забезпечення сталого розвитку соціально-економічних систем» (2012–2013 рр., державний реєстраційний номер 0112U007364).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є побудова економіко-математичних моделей розвитку інформаційного суспільства в Україні, що дозволяють розробляти стратегії для кожного з секторів громадянського суспільства у контексті економіки інформаційного суспільства та виконувати моніторинг його розвитку.
Для досягнення визначеної мети роботи поставлено такі завдання:

− проаналізувати стан розвитку інформаційного суспільства в Україні та здійснити його порівняння зі світовими тенденціями;
− зробити огляд існуючих моделей розвитку соціально-економічних систем, що самоорганізуються, визначити їхні можливості щодо моделювання розвитку інформаційного суспільства;
− розробити концептуальні положення щодо моделювання розвитку інформаційного суспільства в Україні;
− удосконалити розкриття сутності поняття «інформаційне суспільство» за рахунок побудови його структурної моделі;
− побудувати когнітивну модель розвитку інформаційного суспільства з урахуванням показників міжсекторної взаємодії як базису інформаційного суспільства;
− удосконалити модель управління державним боргом;
− розвинути рефлексивну модель оцінювання якості адміністративних послуг в інформаційному суспільстві;
− розвинути модель розподілу колективного блага у системі з ієрархією.
Об’єктом дослідження виступає розвиток інформаційного суспільства та процеси управління соціально-економічними системами, що відбуваються у його середовищі.
Предмет дослідження становлять економіко-математичні моделі розвитку інформаційного суспільства.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є фундаментальні положення зарубіжної та вітчизняної теорії інформаційного суспільства, економіко-математичного моделювання: підходи до розуміння розвитку інформаційного суспільства та важливості ролі сектору громади у цьому процесі (А. Чухно); теорії колективних благ в інформаційному суспільстві та побудови штучних суспільств (В. Макаров); теоретичні аспекти моделювання управління державним боргом (О. Смірнов).
Для досягнення визначеної мети та вирішення поставлених завдань застосовувались загальнонаукові методи: класифікації та теоретичного узагальнення – при систематизації підходів до визначення інформаційного суспільства, періодизації його розвитку та моделювання (п. 1.1–1.3); системний аналіз, теорія та методологія економіко-математичного моделювання – в розробці концепції моделювання розвитку інформаційного суспільства (п. 2.1). Для роботи над моделями розвитку інформаційного суспільства залучено методи: когнітивного моделювання – для побудови структурної моделі поняття інформаційного суспільства (п. 1.1), експертного оцінювання та теорії імпульсних процесів – для побудови когнітивної моделі розвитку інформаційного суспільства (п. 2.2, 3.1), рефлексивного управління та кластерного аналізу – для розвитку рефлексивної моделі оцінювання якості адміністративних послуг в інформаційному суспільстві (п. 2.2, 3.1), теорії соціальної справедливості та експериментальної економіки – для розвитку моделі розподілу колективного блага у системі з ієрархію (п. 2.3, 3.2), теорії державного боргу та теорії штучних суспільств – для удосконалення моделі управління державним боргом (п. 2.4, 3.3).
Інформаційною базою дослідження є дані Кабінету Міністрів України, Державної служби статистики України, Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, Рахункової палати України, Міжнародного союзу електрозв’язку, Світового банку, матеріали консалтингових компаній, періодичні видання, монографії та наукові публікації зарубіжних і вітчизняних учених-економістів, інформація мережі Інтернет, власні дослідження автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
– розроблено концептуальні положення щодо моделювання розвитку інформаційного суспільства на основі теорії штучних суспільств В. Макарова, що дозволяє визначати стратегію і тактику управління розвитком інформаційного суспільства;
удосконалено:
– розкриття сутності поняття «інформаційне суспільство» за рахунок побудови його структурної моделі, яка включає основні ознаки, індикатори, учасників цього процесу – представників трьох секторів суспільства (влади, бізнесу, громади), що дає можливість моделювати сценарії розвитку для вибору оптимальної стратегії управління державним боргом та колективним благом;
– когнітивну модель розвитку інформаційного суспільства шляхом урахування міжсекторної взаємодії як базису інформаційного суспільства, що дає можливість моніторингу та прогнозування його розвитку;
– модель управління державним боргом, яка відрізняється включенням випадкової складової, що дозволяє розробляти сценарії тактичного управління розвитком інформаційного суспільства та оцінювати якість цього процесу в межах штучного суспільства;
дістали подальшого розвитку:
– рефлексивна модель оцінювання якості адміністративних послуг в інформаційному суспільстві, яка, на відміну від існуючих, ураховує сприйняття себе та одним одного учасників процесу надання адміністративних послуг та дає можливість визначити рівень вмотивованості представників сектору влади до підвищення якості своїх послуг;
– модель розподілу колективного блага, в якій, на відміну від відомої, формалізовано поведінку економічних агентів за умови реалізації скінченної множини сценаріїв розподілу колективного блага, що дозволяє збільшувати обсяг колективного блага в межах штучного суспільства.
Практичне значення отриманих наукових результатів полягає в тому, що запропоновані в дисертації моделі і методи розвитку інформаційного суспільства є придатними для використання підприємствами та органами державної влади України відповідно до компетенції.
Основні результати дослідження було впроваджено в діяльність Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України (довідка від 09.12.2013 № 1/06-1-1119), Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Спілка молодих політологів України» (довідка від 24.12.2013 № 02/12-13).
Теоретичні положення, методи й моделі, що становлять наукову новизну дисертації, використовуються в навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні дисциплін «Економічна кібернетика», «Прикладні задачі моделювання економічних процесів» (довідка від 05.02.2014 № 01-14).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою, всі результати якої одержані безпосередньо здобувачем і знайшли відображення в наукових публікаціях. Внесок автора у роботи, що виконані у співавторстві, наведено у списку основних праць за темою дисертації.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися й одержали схвалення на наукових та науково-практичних конференціях різного рівня, основними з яких є такі: І Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології та моделювання в економіці» (м. Черкаси, 2009 р.), науково-практична конференція за міжнародною участю «Демократичне врядування: наука, освіта, практика» (м. Київ, 2009 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Прогнозування соціально-економічних процесів» (ПСЕП-2010) (м. Бердянськ, 2010 р.), ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Рефлексивні процеси та управління в економіці» (м. Херсон, 2011 р.), ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічний розвиток України і регіонів» (м. Запоріжжя, 2011 р.), Конференція студентів та молодих вчених «Електронний уряд в Україні: засади та перспективи впровадження» (м. Київ, 2011 р.), XX міжнародна наукова конференція студентів і молодих учених «Наука і вища освіта» (м. Запоріжжя, 2012 р.), Міжнародний науковий конгрес «Научное наследие В. И. Вернадского – фундаментальная основа научно-образовательной революции XXI века и стратегии глобального устойчивого развития» (м. Санкт-Петербург, 2013 р.), ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічний розвиток України і регіонів» (м. Запоріжжя, 2013 р.).
Публікації. Основні наукові положення, висновки і результати дослідження опубліковано в 15 наукових працях. З них 7 – статті у наукових фахових виданнях, 8 наукових праць за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 7,18 друк. арк., у тому числі обсяг матеріалів, що належать особисто автору, становить 5,13 друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи становить 163 сторінки, матеріал дисертації ілюструють 18 таблиць та 48 рисунків. Список використаних джерел включає 151 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання з теоретичного узагальнення та побудови економіко-математичних моделей розвитку інформаційного суспільства в Україні, що дозволяють розробляти стратегії для кожного з секторів громадянського суспільства у контексті економіки інформаційного суспільства та виконувати моніторинг його розвитку. За результатами дослідження сформульовано такі основні висновки та практичні рекомендації:
1. Аналіз стану розвитку інформаційного суспільства засвідчив, що рівень його розбудови в Україні не відповідає її потенціалу та можливостям країни. У міжнародних рейтингах, які оцінюють розвиток інформаційного суспільства, Україна поступається як найбільш розвиненим Канаді та США, так і своїм географічним сусідам – зокрема, Росії та Польщі.
2. Перспективними у контексті моделювання сценаріїв розвитку інформаційного суспільства визначено: методи когнітивного моделювання із використанням теорії графів, моделі рефлексивного управління, методи експериментальної економіки, моделі штучних суспільств.
3. Виходячи з того, що метою дослідження розвитку інформаційного суспільства є підвищення ефективності управління цим процесом, розроблено концептуальні положення економіко-математичного моделювання розвитку інформаційного суспільства відповідно до рівнів управління (стратегічний, тактичний, оперативний). Якість здійснення управлінських рішень визначається у аспектах розподілу колективного блага, управління державним боргом, надання адміністративних послуг.
4. Розвиток інформаційного суспільства визначено як процес зміни його основних ознак у часі під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. У реаліях України зовнішніми факторами розвитку інформаційного суспільства є фактори міжнародної економіки, а внутрішніми – процеси міжсекторної взаємодії. Матеріальним базисом розвитку інформаційного суспільства є колективне благо, яке фактично втілює у собі державний бюджет. Можливим є також залучення до базису додаткових ресурсів, таких як внутрішні й зовнішні позики. Ця категорія відображається у базисі як державний борг. Учасниками цього процесу є три сектори суспільства – влада, громада та бізнес, між якими постійно відбувається взаємодія при вирішенні стратегічних завдань.
5. На основі побудованої когнітивної моделі розвитку інформаційного суспільства визначено, що одним з першочергових завдань розвитку інформаційного суспільства має бути зниження відсотка, який складають тарифи доступу до мережі Інтернет та мобільного зв’язку в доході пересічного українця. Іншим важливим напрямом державної політики розбудови інформаційного суспільства має стати розвиток інтернет-ресурсів органів державної влади.
6. За результатами імітаційного моделювання розвитку штучного суспільства визначено, що максимально швидке подолання державного боргу відбувається за умови встановлення ставки податку на рівні 30–40 %. Такі ж висновки було отримано й під час проведення ігрових експериментів за участю представників громадських організацій в різних містах України.
7. Побудована рефлексивна модель оцінювання якості адміністративних послуг в інформаційному суспільстві дозволила врахувати сприйняття себе та одним одного учасників процесу надання адміністративних послуг. Проведене опитування учасників процесу міжсекторної взаємодії дозволило визначити потенційні точки непорозуміння між секторами в оцінці важливостей критеріїв для органів влади. До таких точок непорозуміння належать регулярне підвищення кваліфікації працівників у сфері надання адмінпослуг та можливість безперешкодного доступу до приміщення адміністративного органу. Тому управлінські ініціативи щодо підвищення якості взаємодії мають бути спрямовані передусім на ці аспекти. Аналіз вмотивованості до покращення взаємодії засвідчив, що опитані представники органів влади та громади бачать ідеальний образ органів влади як таких, що надають адміністративні послуги, однаково – на 90,4 %. Тобто органи влади усвідомлюють, якими хочуть бачити їх споживачі послуг, і теоретично мають високу мотивацію стати такими.
8. Здійснений розвиток моделі розподілу колективного блага та результати проведених експериментів дали можливість дійти висновку про те, що у великих групах обсяг колективного блага збільшується тоді, коли адміністратор отримує найменше. На практиці це означає, що той, хто знаходиться на верхніх рівнях ієрархії, повинен мати не лише фінансову мотивацію. На основі розробленого в межах дослідження програмного продукту здійснено імітаційне моделювання адаптованого експерименту «Колективне благо» для реалій конкретної організації. Визначено, що найбільш вигідною стратегією збільшення колективного блага є «Собі та іншим пропорційно внеску до спільного ресурсу», для максимізації доходу адміністратора – «Собі рівну частину, іншим – пропорційно внеску до ресурсу». При цьому невигідними виявилися стратегії, за яких адміністратор отримує максимальну частину ресурсу.
9. Впровадження результатів дисертаційної роботи у Державному агентстві з питань науки, інновацій та інформатизації дозволило виявити перспективні напрями та підвищити ефективність організації виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» у Держінформнауки. На основі моделі управління спільним боргом спільно з ВМГО «Спілка молодих політологів України» проведено понад 50 симуляцій для активістів громадського руху в більш ніж 15 містах України (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Львів, Херсон, Севастополь, Кіровоград, Луганськ, Чернігів та ін.). 
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Belianin A., Novarese М. Trust, communication and equlibrium behaviour in public goods game: a cross-country experimental study [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hse.ru/data/406/506/1225/PresIAREP06_corr.ppt.
2. Bell D. Notes on the Post-Industrial Society/ D. Bell // The Public Interest. – 1967. – № 7. – P. 102.
3. Cassels E. Book 1. Introduction, B820 Strategy / E. Cassels. – The Open University, Walton Hall, Milton Keynes, 2000.
4. Castells M. The Power of Identity, The Information Age: Economy, Society and Culture. – Vol. II. – Cambridge, MA; Oxford, UK : Blackwell, 1997 (second edition, 2004).
5. Chaudhuri A., Maitra P., Skeath S. Communication, Advice and Beliefs in an Experimental Public Goods Game [Електронний ресурс] –Режим доступу: http://www.buseco.monash.edu.au/eco/research/papers/2006/0506chaudhurimaitraskeath.pdf.
6. Clarke E.H. Multipart Pricing of Public Goods. / E.H. Clarke // Public Choice. – 1971. – № 11. – Р. 17–33.
7. Corruption Perceptions Index. Overview [електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.transparency.org/research/cpi/overview
8. Drucker P.F. Post-Capitalist Society / P.F. Drucker. – N.Y., 1993. – P. 4-6, 14-15.
9. Erceg Ch.J., Guerrieri L., Gust Ch.: SIGMA: A New Open Economy Model for Policy Analysis / International Finance Discussion Paper № 835 (Revised). – 2006. – Washington (D.C.): Board of Governors of the Federal Reserve System
10. Fehr E. Cooperation and punishment in public good experiments / E. Fehr, S. Gachter // American Economic Review. – 2000 (90). – Р. 980–994.
11. Gilbert N., Conte R. (Eds.) Artificial Societies: Computer Simulation of social life. – 1995. – London: UCL Press
12. Hampton K.N. Why most Facebook users get more than they give (публікація дослідження компанії PewInternet на офіційному веб-сайті) [Електронний ресурс] / K.N. Hampton, L.S. Goulet, C. Marlow. – Режим доступу: http://pewinternet.org/~/media//Files/Reports/2012/PIP_Facebook%20users_2.3.12.pdf.
13. Masuda Y. The Information Society as Postindustrial Society / Y. Masuda. – Washington : World Future Soc., 1983.
14. Measuring the Information Society [Електронний ресурс] / International Telecommunication Union. – 2012. – Режим доступу: http://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publications/mis2012/MIS2012_without_Annex_4.pdf
15. Mittoni L. Free riding and norms of control: self determination and imposition. An experimental comparison / L. Mittoni, F. Bartolami // CEEL Working Paper. 4 – 07. – June, 2007.
16. Proskura К.P. An effect of the electronic document circulation system's application in Ukraine on the efficiency of the tax administration / К.П. Проскура // Незалежний аудитор. – 2013. – № 6 (ІV). – С.60-69