Малихіна Тетяна Ігорівна. Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування диференційованих методів санаторно-курортного лікування хворих на хронічний коліт

Краткое описание

Малихіна Тетяна Ігорівна. Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування диференційованих методів санаторно-курортного лікування хворих на хронічний коліт: дис... канд. мед. наук: 14.01.33 / Український НДІ медичної реабілітації та курортології. - О., 2004

Малихіна Т.І. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування диференційованих методів санаторно-курортного лікування хворих на хронічний коліт. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.33 курортологія та фізіотерапія. Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації і курортології МОЗ України. Одеса, 2004.
Дисертаційна робота присвячена розробці диференційованих методів санаторно-курортного лікування хворих на хронічний коліт з урахуванням характеру дисбіотичних та імунологічних порушень з метою підвищення ефективності терапії.
На підставі результатів комплексного клінічного, лабораторного, інструментального та гістологічного обстеження хворих, визначених взаємозв'язків між імунологічними, дисбіотичними, морфологічними порушеннями та характером клінічного перебігу хронічного коліту розроблені диференційовані комплекси лікування з використанням комбінацій пробіотика, гальванічного струму, пелоідотерапії і внутрішнього застосування маломінералізованих мінеральних вод різного хімічного складу.
На підставі вивчення безпосередніх та віддалених результатів лікування доведено, що застосування розроблених комплексів лікування хворих на хронічний коліт на санаторно-курортному етапі в залежності від характеру дисбіотичних й імунологічних порушень сприяє значному підвищенню ефективності лікування та підтримує тривалу ремісію захворювання.

У хворих на хронічний коліт в 100 % випадків визначається дисбіоз товстої кишки, частіше ІІ-ІІІ ступеня, на тлі зниження неспецифічної резистентності організму. При цьому характер клінічного перебігу захворювання і морфологічних змін слизової оболонки товстої кишки прямо корелюють з виразністю дисбіотичних порушень (r=0,924), а показники фагоцитозу із ступенем зниження облігатної мікрофлори (r=0,876).
Застосування базисного комплексу лікування хворих на хронічний коліт з використанням внутрішнього прийому сульфатно-гідрокарбонатно-хлоридно-натрієвої або хлоридно-натрієвої маломінералізованої мінеральної води (залежно від вихідного рівня інтрагастральної рН) сприяє нормалізації кислотоутворюючої функції шлунка, що покращує клінічний перебіг захворювання, проте не приводить до вірогідного поліпшення досліджуваних дисбіотичних та імунологічних показників, чим пояснюється його недостатній протизапальний ефект.
Використання грязьових аплікацій в комплексі курортної терапії хворих на хронічний коліт, на відміну від базового, приводить до вірогідної активації фагоцитозу на фоні зниження ЦІК і антитіл до тканин дванадцятипалої кишки, шлунка, печінки і підшлункової залози, проте не впливає на стан мікрофлори товстої кишки.
Включення у комплекс відновлювального лікування хворих на хронічний коліт поперечної гальванізації кишечнику сприяє зниженню концентрації окремих представників патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, що супроводжується небажаним пригніченням облігатної мікрофлори за відсутності імунокорегуючого ефекту.
Застосування на етапі санаторного лікування внутрішньоорганного електрофорезу колібактерину обумовлює зменшення запальних змін слизової оболонки товстої кишки на фоні відновлення кількісного і якісного складу її мікрофлори, проте є недостатнім для корекції імунологічних порушень у хворих на хронічний коліт.
Чергування грязьових аплікацій і внутрішньоорганного електрофорезу колібактерину, на відміну від решти комплексів, приводить до зникнення або значного зменшення запальних змін слизової оболонки товстої кишки, повної нормалізації кількісного і якісного складу її мікрофлори, активації фагоцитозу і обмеження аутоімунних реакцій.

7. Розроблені комплекси відновлювального лікування хворих на хронічний коліт є диференційованими залежно від характеру дисбіотичних й імунологічних порушень, що виявляється патогенетично обґрунтованим, сприяє значному підвищенню ефективності лікування, підтримує тривалу ремісію захворювання і запобігає розвитку ускладнень, що виникають внаслідок тривалого хронічного перебігу запального процесу в кишечнику, у тому числі і колоректального раку.