Малихіна Тетяна Іванівна. Управління конкурентоспроможністю підприємств машинобудування

Краткое описание

Малихіна Тетяна Іванівна. Управління конкурентоспроможністю підприємств машинобудування : дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Гуманітарний ун-т "Запорізький ін-т держ. та муніципального управління". — Запоріжжя, 2006. — 228арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 178-191

Малихіна Т.І. Управління конкурентоспроможністю підприємств машинобудування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація і управління підприємствами. Гуманітарний університет "Запорізький інститут державного та муніципального управління", Запоріжжя, 2006.
Дисертацію присвячено розробці науково-теоретичного обґрунтування системи управління конкурентоспроможністю підприємств в умовах розвитку ринкових відносин. У дисертації визначено сутність конкурентоспроможності підприємств та факторів, що її зумовлюють. Узагальнено сучасні теоретичні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємств на основі аналізу досягнень українських і зарубіжних учених. Визначено вплив соціально-економічних чинників на стан конкурентоспроможності підприємств машинобудування. Розроблено нові методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємств. Удосконалено оцінку системи управління конкурентоспроможністю підприємств, засновану на використанні SWOT-аналізу. Обґрунтовано систему моніторингу параметрів конкурентоспроможності.

У дисертації на основі проведених досліджень здійснені теоретичні обґрунтування, методичні й практичні рекомендації щодо вдосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємств машинобудування. Основні висновки зводяться до такого.
1. На основі аналізу наукової літератури українських і зарубіжних учених визначено, що підвищення конкурентоспроможності підприємств є основою їх виживання в ринкових умовах. Сутність конкурентоспроможності підприємства полягає в його реальній і потенційній здатності у сучасних умовах проектувати, виробляти і збувати продукцію, що за ціновими і неціновими характеристиками є більш привабливою для споживачів, ніж продукція його конкурентів.
2. В процесі дослідження встановлено, що рівень конкурентоспроможності підприємств визначається рівнем конкурентоспроможності продукції, яку вони випускають. Під конкурентоспроможністю продукції, у свою чергу, слід розуміти рівень її привабливості для споживача, який здійснює реальну купівлю в даний момент часу і на даному ринку. Позицію підприємств на ринку визначають конкурентні переваги.
3. Фактори, що визначають конкурентоспроможність підприємств машинобудування доцільно поділити таким чином: у внутрішньому середовищі потенціал виробництва, потенціал розвитку, інвестиційний потенціал; у зовнішньому середовищі конкуренти, споживачі, контактні аудиторії, постачальники, науково-технічне середовище, політичне середовище, економічне середовище, природне середовище, культурне середовище, територіальне розташування.
4. Визначено, що прийняття управлінських рішень на підставі оцінки конкурентоспроможності підприємств слід здійснювати на трьох рівнях: на рівні підприємства для визначення пріоритетних напрямів інвестування та організації системи безперервного процесу управління; на рівні банківської системи для визначення фінансового стану та ефективності діяльності; на регіональному рівні для подальшого формування ефективних заходів щодо подолання кризового стану.
5. Встановлено, що тривале зниження капіталовкладень в економіку Запорізької області в 1990-ті рр. призвело до того, що для підприємств машинобудування нині характерним є випуск значної частки морально застарілої продукції. Відсутність стабільності у фінансуванні наукових досліджень не дає змоги проводити роботи зі створення конкурентоспроможної наукоємної продукції, стримує інвестиційну активність підприємств машинобудування і є гальмом для зростання їх конкурентоспроможності. Аналіз діяльності ВАТ "Завод "Запоріжавтоматика" та ВАТ "Радіоприлад" свідчить, що потужності підприємств завантажені тільки на 38%. Головною причиною такої ситуації є недооцінка конкурентоспроможності продукції, орієнтація в основному на внутрішній ринок, втрата висококваліфікованих кадрів, що негативно позначається на якості продукції (30 % браку відбувається з вини працівників).
6. У результаті досліджень запропоновано методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємств, які враховують набір параметрів з характеристиками конкурентних переваг виробника й урахуванням їх значення для споживача. Переваги таких підходів полягають у можливості визначення факторів, що стримують підвищення конкурентоспроможності продукції та в оцінці факторів зовнішнього середовища для розробки конкурентної стратегії підприємства. Це дає змогу аналізувати й в оперативному режимі адаптувати внутрішньосистемні фактори конкурентоспроможності до динаміки змін зовнішнього ринкового середовища.
7. Для оцінки системи управління конкурентоспроможністю підприємства розроблено метод, заснований на використанні SWOT-аналізу, за допомогою інтегрального показника. Абсолютне його значення за спеціально розробленою шкалою визначає рівень управління конкурентоспроможністю. На ВАТ "Завод "Запоріжавтоматика" значення показника -1,75, на ВАТ "Радіоприлад" -2,05, свідчать про незадовільний рівень управління конкурентоспроможністю. В подальшому на підприємствах необхідно визначити "вузькі місця" в управлінні і розробити комплекс заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності.
8. В роботі запропоновано систему моніторингу параметрів конкурентоспроможності (аналіз, оцінку і прогноз часового запасу конкурентоспроможності; рівня конкурентоспроможних цін; можливого обсягу продажів) на кожному з етапів управління: прийняття пропозицій щодо зміни конкурентоспроможності товару, техніко-економічного обґрунтування, створення дослідного зразка, реалізації на ринку. Така система дає можливість поліпшити основні показники діяльності підприємства в результаті зміни рівня конкурентоспроможності.
9. В результаті проведеного моніторингу параметрів конкурентоспроможності визначено, що завантаження виробничих потужностей, приведення майнового комплексу у відповідність із параметрами виробничої програми, зниження рівня накладних витрат підприємств сприятиме зменшенню порога рентабельності і збільшенню запасу їх фінансової міцності. Збільшення значень інтегрального показника конкурентоспроможності в результаті запропонованих заходів на ВАТ "Завод "Запоріжавтоматика" до -1,23 та ВАТ "Радіоприлад" до -1,5 підтверджує зазначені тенденції.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації на основі проведених досліджень здійснені теоретичні обґрунтування, методичні й практичні рекомендації щодо вдосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємств машинобудування. Основні висновки зводяться до такого.
1. На основі аналізу наукової літератури українських і зарубіжних учених визначено, що підвищення конкурентоспроможності підприємств є основою їх виживання в ринкових умовах. Сутність
конкурентоспроможності підприємства полягає в його реальній і потенційній здатності у сучасних умовах проектувати, виробляти і збувати продукцію, що за ціновими і неціновими характеристиками є більш привабливою для споживачів, ніж продукція його конкурентів.
2. В процесі дослідження встановлено, що рівень конкурентоспроможності підприємств визначається рівнем конкурентоспроможності продукції, яку вони випускають. Під конкурентоспроможністю продукції, у свою чергу, слід розуміти рівень її привабливості для споживача, який здійснює реальну купівлю в даний момент часу і на даному ринку. Позицію підприємств на ринку визначають конкурентні переваги.
3. Фактори, що визначають конкурентоспроможність підприємств машинобудування доцільно поділити таким чином: у внутрішньому середовищі – потенціал виробництва, потенціал розвитку, інвестиційний потенціал; у зовнішньому середовищі – конкуренти, споживачі, контактні аудиторії, постачальники, науково-технічне середовище, політичне середовище, економічне середовище, природне середовище, культурне середовище, територіальне розташування.
4. Визначено, що прийняття управлінських рішень на підставі оцінки конкурентоспроможності підприємств слід здійснювати на трьох рівнях: на рівні підприємства для визначення пріоритетних напрямів інвестування та організації системи безперервного процесу управління; на рівні банківської системи для визначення фінансового стану та ефективності діяльності; на регіональному рівні для подальшого формування ефективних заходів щодо подолання кризового стану.
5. Встановлено, що тривале зниження капіталовкладень в економіку Запорізької області в 1990-ті рр.
призвело до того, що для підприємств машинобудування нині характерним є випуск значної частки морально застарілої продукції. Відсутність стабільності у фінансуванні наукових досліджень не дає змоги проводити роботи зі створення конкурентоспроможної наукоємної продукції, стримує інвестиційну активність підприємств машинобудування і є гальмом для зростання їх конкурентоспроможності. Аналіз діяльності ВАТ "
Завод "Запоріжавтоматика" та ВАТ "Радіоприлад" свідчить, що потужності підприємств завантажені тільки на 38%. Головною причиною такої ситуації є недооцінка конкурентоспроможності продукції, орієнтація в основному на внутрішній ринок, втрата висококваліфікованих кадрів, що негативно позначається на якості продукції (30 % браку відбувається з вини працівників).
6. У результаті досліджень запропоновано методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємств, які враховують набір параметрів з характеристиками конкурентних переваг виробника й урахуванням їх значення для споживача. Переваги таких підходів полягають у можливості визначення факторів, що стримують підвищення конкурентоспроможності продукції та в оцінці факторів зовнішнього середовища для розробки конкурентної стратегії підприємства. Це дає змогу аналізувати й в оперативному режимі адаптувати внутрішньосистемні фактори конкурентоспроможності до динаміки змін зовнішнього ринкового середовища.
7. Для оцінки системи управління конкурентоспроможністю підприємства розроблено метод, заснований на використанні SWOT-аналізу, за допомогою інтегрального показника. Абсолютне його значення за спеціально розробленою шкалою визначає рівень управління конкурентоспроможністю. На ВАТ "Завод " Запоріжавтоматика" значення показника – -1,75, на ВАТ "Радіоприлад" – -2,05, свідчать про незадовільний рівень управління конкурентоспроможністю. В подальшому на підприємствах необхідно визначити "вузькі місця" в управлінні і розробити комплекс заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності.
8. В роботі запропоновано систему моніторингу параметрів конкурентоспроможності (аналіз, оцінку і прогноз часового запасу конкурентоспроможності; рівня конкурентоспроможних цін; можливого обсягу
продажів) на кожному з етапів управління: прийняття пропозицій щодо зміни конкурентоспроможності товару, техніко-економічного обґрунтування, створення дослідного зразка, реалізації на ринку. Така система дає можливість поліпшити основні показники діяльності підприємства в результаті зміни рівня конкурентоспроможності.
В результаті проведеного моніторингу параметрів конкурентоспроможності визначено, що завантаження виробничих потужностей, приведення майнового комплексу у відповідність із параметрами виробничої програми, зниження рівня накладних витрат підприємств сприятиме зменшенню порога рентабельності і збільшенню запасу їх фінансової міцності. Збільшення значень інтегрального показника конкурентоспроможності в результаті запропонованих заходів на ВАТ "Завод "Запоріжавтоматика" до -1,23 та ВАТ "Радіоприлад" до -1,5 підтверджує зазначені тенденції.