Малиняк Богдан Степанович. Інвестиційна складова державного та місцевих бюджетів України

Краткое описание

Малиняк Богдан Степанович. Інвестиційна складова державного та місцевих бюджетів України. : Дис... канд. наук: 08.00.08 2007

Малиняк Б. С. Інвестиційна складова державного та місцевих бюджетів України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 гроші, фінанси і кредит. Тернопільський національний економічний університет, Тернопіль, 2007.
Проведено комплексне дослідження теоретичних та практичних аспектів інвестиційної складової бюджету в контексті оптимізації бюджетних інвестицій відповідно до сучасної ролі держави. Розкрито економічну сутність інвестиційної складової бюджету, функції бюджетних інвестицій та способи їхньої реалізації, розроблено їхню класифікацію відповідно до цільового призначення.
Проведено багатоаспектну оцінку й аналіз прагматики формування та здійснення інвестицій з державного і місцевих бюджетів України, виявлено основні проблеми у цій сфері.
Визначено концептуальні підходи до вдосконалення планування інвестицій державного та місцевих бюджетів. Обґрунтовано пропозиції щодо покращення фінансового забезпечення бюджетних інвестицій. Розроблено формалізовану методику розподілу субвенцій з державного бюджету на соціально-економічний розвиток регіонів.

У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та отримано нове вирішення наукової проблеми обґрунтування концептуальних підходів до формування і використання інвестиційної складової бюджету в Україні на сучасному етапі державотворення. Це стало основою для розробки рекомендацій прикладного характеру щодо оптимізації інвестиційної складової державного і місцевих бюджетів, зокрема:

У процесі виконання дисертаційної роботи було встановлено недостатність комплексних теоретичних досліджень проблем інвестиційної складової бюджету в країнах з економікою транзитивного типу. Наявний категоріальний апарат не сприяв всебічному дослідженню бюджетних інвестицій та джерел їхнього фінансування з урахуванням положень сучасної фінансової науки. Формулювання теоретичних засад формування інвестиційної складової державного і місцевих бюджетів сприяло виробленню науково обґрунтованих пропозицій щодо посилення дієвості бюджетних інвестицій у забезпеченні соціального та економічного розвитку держави.
Розкрито механізм впливу інвестиційної складової бюджету на економіку країни. З’ясовано, що в результаті спрямування бюджетних ресурсів на придбання або виготовлення основних засобів відбувається їхнє відновлення або розширення, що водночас активізує один із чинників суспільного виробництва. Використання бюджетних коштів для надання капітальних трансфертів населенню чи суб’єктам господарювання або для здійснення внесків у статутні фонди підприємств призводить до перерозподілу інвестиційних ресурсів. Динаміка обсягів і структури закупівель інвестиційних товарів, основних фондів держави та капітальних трансфертів, зумовлена зміною бюджетних інвестицій, впливає на стабільність економічної системи.
Обґрунтовано доцільність розмежування бюджетних інвестицій на окремі види, відповідно до їхнього цільового призначення. Окреслено роль кожного з видів бюджетних інвестицій для соціально-економічного розвитку держави і досліджено особливості застосування різних способів спрямування бюджетних ресурсів на інвестиційні цілі. Застосування розробленої класифікації для аналізу інвестиційної складової державного та місцевих бюджетів України дало змогу встановити ряд суттєвих недоліків. Зокрема, головними з них є: висока нестабільність структури капітальних видатків; спрямування значних обсягів інвестицій у реальний сектор економіки при недостатніх інвестиціях у бюджетний сектор, інфраструктуру та для забезпечення соціального захисту населення; обмеженість способів спрямування бюджетних коштів для фінансування інвестицій.

На основі розроблених у дисертації принципів формування ресурсів бюджету для фінансування інвестицій обґрунтовано напрямки пріоритетного спрямування різних груп надходжень бюджету на фінансування кожного виду бюджетних інвестицій. Так, склалися передумови для того, щоб ресурси загального фонду бюджету передусім спрямовувати на фінансування інвестицій у бюджетний сектор, для забезпечення соціального захисту і в інфраструктуру. Власні надходження бюджетних установ доцільно залучати для фінансування капітальних видатків тільки в тому разі, коли діяльність установ, пов’язана з мобілізацією таких ресурсів, не призведе до негативних наслідків. Кошти, отримані від запозичень, краще використовувати для здійснення інвестицій у реальний сектор економіки та інфраструктуру. Надходження від приватизації доцільно використовувати, перш за все, для розвитку інфраструктури. Керуючись принципами при проведенні аналізу інвестиційної складової державного і місцевих бюджетів, зроблено висновки про наявність істотних проблем при визначенні джерел фінансування бюджетних інвестицій.
Аргументовано, що запорукою ухвалення представницькими органами влади виважених рішень щодо виділення бюджетних коштів на інвестиційні цілі є забезпечення публічності та прозорості, чітке дотримання встановленої процедури, яка передбачає, зокрема, оприлюднення достовірного висновку з оцінкою інвестицій. На основі сформульованих у дисертації принципів побудови раціональної системи оцінки бюджетних інвестицій досліджено позитивні й негативні наслідки застосування різних способів встановлення доцільності капітальних видатків. Окреслено умови використання того чи іншого способу оцінки бюджетних інвестицій залежно від специфіки інвестиційних проектів та можливостей застосування відомих методик. Запропоновано визначати доцільність на основі встановлення потреби в капітальних видатках у разі, коли вони призначені для приведення основних засобів у відповідність із чинними нормами безпеки або показниками забезпеченості мінімальної потреби в необоротних активах, необхідних для виробництва гарантованих послуг. Інакше залежно від вартості проекту та можливостей застосування методик доцільно використовувати оцінку ефективності за допомогою формалізованих способів, застосування бальної оцінки на основі системи критеріїв або проведення інших видів оцінювання.
Аналіз процесу планування бюджетних капітальних видатків дав змогу виокремити процедури, в межах яких відбуваються підготовка й ухвалення рішень щодо виділення бюджетних коштів на інвестиційні цілі, та виявити характерні для них проблеми. Так, найбільшим недоліком порядку планування бюджетних капіталовкладень є недосконалість механізму проведення їхнього конкурсного відбору, що істотно звужує сферу його застосування. Проблеми планування капітальних видатків бюджетних установ на основі заявленої в них потреби полягають у відсутності чіткої регламентації процесу визначення і врахування такої потреби, що призводить до непрозорості цього процесу. Недосконалість практики планування інвестицій бюджету на основі ухвалених державних або регіональних програм полягає в тому, що процедура їхніх розробки та ухвалення не передбачає належного аналітичного обґрунтування, до того ж вона зумовлена неспроможністю уряду повноцінно реалізувати всі ухвалені програми через їхню велику кількість. Порядок планування бюджетних інвестицій, що фінансуються за рахунок субвенцій місцевим бюджетам, неправомірно звужує повноваження органів місцевого самоврядування у цій сфері. Спільними найбільш суттєвими недоліками практики планування капітальних видатків бюджету є: невідповідність встановлених пріоритетів бюджетного інвестування сучасній ролі держави в економіці; відсутність єдиного підходу до застосування методик оцінки бюджетних інвестицій; можливість ухвалення представницьким органом влади рішення про виділення коштів на інвестиційні цілі без наявності аргументованого висновку компетентного органу; короткий період бюджетного планування.
Проведена оцінка реалізації інвестиційної складової державного бюджету дала змогу зробити висновок про недосконалість її фінансового забезпечення. Так, обмеженість ресурсів загального фонду, що спрямовуються на інвестиції у бюджетний сектор, спонукає розпорядників коштів до активного залучення на вказану мету власних надходжень бюджетних установ. Водночас встановлено відсутність прямої залежності між розміром вказаних надходжень та ефективністю діяльності бюджетних закладів, а також сумою ресурсів загального фонду бюджету, що спрямовуються на капітальні видатки. Це призводить до значної диференціації ступеня забезпеченості інвестиційних потреб бюджетних установ, що виконують різні загальнодержавні функції або підпорядковані певним головним розпорядникам бюджетних коштів. Вказано на негативну тенденцію до зростання обсягів інвестицій бюджету, які фінансуються за рахунок надходжень від спеціально встановлених видів доходів. Переважно це зумовлено суттєвими недоліками практики фінансування інвестицій за рахунок коштів загального фонду бюджету, основними з яких є значна неритмічність виділення ресурсів і висока залежність від органу, що здійснює оперативне управління видатками бюджету. З метою подолання названих недоліків запропоновано вдосконалити порядок здійснення видатків загального фонду бюджету, а саме: забезпечити реалізацію прав розпорядників бюджетних коштів на самостійне визначення періоду реєстрації зобов’язань у межах показників річного та помісячного розпису асигнувань та строків їхньої оплати.
На підставі проведеного дослідження практики здійснення капітальних видатків місцевих бюджетів зроблено висновок про наявність значних міжрегіональних диспропорцій в обсягах усіх видів інвестицій у розрахунку на одну особу наявного населення регіонів, що призводить до неоднакової доступності бюджетних послуг. Одним з основних інструментів подолання значної диференціації в середньодушових обсягах бюджетних інвестицій є міжбюджетні трансферти. Встановлено відсутність чітких прозорих правил надання інвестиційних субвенцій місцевим бюджетам, що зумовлює негативні тенденції у цій сфері. Запропоновано застосовувати різні методичні підходи до розподілу інвестиційних субвенцій, призначених для забезпечення органів місцевого самоврядування основними засобами, необхідними для виконання делегованих державною владою повноважень, і субвенцій на соціально-економічний розвиток регіонів. Для розподілу інвестиційних трансфертів другого типу розроблено формалізовану методику розподілу субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів на основі інтегрального показника інвестиційної спроможності місцевих бюджетів, що сприятиме поступовому зменшенню міжрегіональних диспропорцій.
Встановлено недостатність обсягів інвестицій місцевих бюджетів, свідченням чого є постійне зростання ступеня зношення основних засобів бюджетного сектору та інфраструктури, що утримується за рахунок відповідних бюджетів. Аргументовано необхідність активізації місцевих запозичень для фінансування інвестиційних видатків. На основі критичного аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду розроблено пропозиції щодо оптимізації системи місцевих запозичень в Україні, зокрема поліпшення нормативно-правової регламентації у напрямі розширення повноважень органів місцевого самоврядування у цій сфері, оптимізації чинної системи обмежень обсягу місцевих позик, розвитку інфраструктури ринку місцевих запозичень