Манаєв Олександр Юрійович. Охорона та використання пам'яток історії та культури в Автономній Республіці Крим (1991-2006 рр.)

Краткое описание

Манаєв Олександр Юрійович. Охорона та використання пам'яток історії та культури в Автономній Республіці Крим (1991-2006 рр.). : Дис... канд. наук: 26.00.05 2009

Манаєв О. Ю. Охорона та використання пам’яток історії та культури в Автономній Республіці Крим (19912006 рр.). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 26.00.05 музеєзнавство. Пам’яткознавство. Центр пам’яткознавства Національної Академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Київ, 2008.
Дисертація присвячена науковій реконструкції пам’яткоохоронних процесів у Автономній Республіці Крим у 19912006 роках і є першим комплексним дослідженням, в якому на основі репрезентативного корпусу архівних джерел і докладного вивчення історіографії проблеми, подано аналіз основних напрямів у сфері охорони культурної спадщини в АРК. Виокремлено сучасні проблеми в пам’яткоохоронній сфері автономії: чисельні некрополі античного і середньовічного часу потерпають від грабіжницьких розкопок, із метою збереження архітектурних ансамблів необхідна розробка історичних ареалів населених місць.
Розглядається діяльність наукових, громадських, благодійних організацій у галузі охорони історичної спадщини АРК. Визначено провідну роль спеціалізованих науково-дослідних інститутів, науково-проектних установ. Вперше узагальнено внесок Республіканського комітету АРК з охорони культурної спадщини спеціально уповноваженого органа виконавчої влади АРК у справі збереження пам’яток. Зазначена координуюча роль цієї установи в реалізації державної політики у сфері охорони пам’яток.
Проаналізовано й узагальнено досвід пам’яткоохоронної діяльності історико-культурних заповідників АРК. Визначено основні напрями такої їх діяльності: облік пам’яток, здійснення охоронних археологічних досліджень, ремонтно-реставраційних робіт щодо охоронюваних об’єктів на території цих заповідників. Запропоновано заходи щодо поліпшення стану справ із охорони історичної спадщини АРК.

1. Станом на 2008 рік у АРК під охороною держави знаходяться 4095 пам’яток національного та місцевого значення. З урахуванням внутрішньокомплексних об’єктів число пам’яток зростає до 8693, з них за видами: пам’ятки історії 1279 (2582); пам’ятки археології 2037 (5190); пам’ятки монументального мистецтва 260 (260); пам’яток архітектури та містобудування 519 (661). Статус пам’яток національного значення мають 118 об’єктів (без урахування внутрішньокомплексних). Порівняно з 1991 р. кількість облікованих пам’яток у АРК зросла майже на тисячу об’єктів.
2. Одним із основних напрямів роботи у сфері охорони культурної спадщини в АРК є виявлення та взяття на державний облік об’єктів культурної спадщини України. Впродовж 90-х років XX ст. ВР АРК і РМ АРК було прийнято 19 постанов, згідно з якими об’єкти отримували статус пам’яток історії та культури. Важливим кроком стало видання в 1995 р. «Державного реєстру нерухомих пам’яток історії та культури АРК».
3. Інструментарієм сучасної пам’ятокохороннної справи в Україні є нормативно-правова база. До 2000 р. в Україні діяв Закон УРСР «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», який був скасований Законом України «Про охорону культурної спадщини». Нині статті цього документу доповнюють і розкривають Закони України «Про охорону археологічної спадщини», декілька десятків постанов ВР України, КМ України, укази Президента України. Органами влади АРК у сфері охорони пам’яток впродовж 19912006 років було прийнято більше 50 нормативно-правових актів, серед яких можна виділити Закон Республіки Крим «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», що діяв у 19931998 роках. Одночасно, правова база України в пам’яткоохоронній сфері, попри численність нормативних актів, далека від досконалості. Ключовою є проблема реалізації багатьох правових норм.
4. У АРК регулярно проводяться заходи щодо збереження пам’яток археології, які руйнуються як внаслідок природної дії (вивітрювання, абразія морського берегу), так і під впливом антропогенного чинника. Пограбування пам’яток археології завдають культурній спадщині найбільшого збитку. В Бахчисарайському, Ленінському, Сімферопольському районах цей процес нині досяг практично промислового масштабу. Причиною тому, передусім, є підвищення попиту на предмети антикваріату. Виявлені в ході археологічних досліджень архітектурні комплекси вимагають здійснення консерваційних робіт, а в перспективі музеєфікації. Відтак, актуальною є ідея створення так званих музеїв просто неба на базі певних пам’яток археології, а також археологічних парків. Зараз розробляється проект створення першого такого парку на основі античного городища Тірітака в Керчі.
5. Щорічно в АРК здійснюються ремонтно-реставраційні роботи щодо пам’яток архітектури та історії. Відновлені десятки пам’яток, пов’язаних із подіями Кримської війни 18531856 років, зокрема, впорядковано військовий цвинтар у Сімферополі. Відреставрований середньовічний монастир Сурб-Хач поблизу Старого Криму, після пожежі відремонтовані фасади та внутрішні приміщення будівлі колишнього губернського суду в Сімферополі. Регулярно здійснюється впорядкування пам’ятників Другої світової війни. Протягом останнього часу сформувався новий комплексний підхід до охорони об’єктів культурної спадщини, заснований на принципі збереження об’єкту в контексті містобудівного та ландшафтного середовища, що склалося. Результатом такого підходу стало затвердження історичних ареалів Ялти та Євпаторії. Водночас, гострою залишається проблема несанкціонованого ремонту й перебудування пам’яток, а також будівельних робіт у їх охоронних зонах. Це приводить до спотворення зовнішнього вигляду об’єктів культурної спадщини, позбавляє їх автентичності.
6. Останнім часом сформувалася система державних органів, що здійснюють охорону об’єктів культурної спадщини. В АРК спеціально вповноваженим органом у цій сфері є РКОКС, створений у 1993 р. Цією установою практично щорічно фінансуються охоронні археологічні дослідження Усть-Альмінського некрополя античного часу, середньовічних могильників Нейзац, охоронних археологічних досліджень поблизу с. Лучисте, в районі городища Мангуп-Кале. Організовуються ремонтно-реставраційні роботи: колишньої садиби Функа в Судаку, будівлі колишньої казенної жіночої гімназії в Сімферополі, караїмських кенас у Євпаторії.
7. Пам’яткоохоронні заходи в АРК здійснюють також спеціалізовані установи. Останні кілька років засвідчили в цьому напрямі помітну роль Кримського відділення Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, Наукового центру історико-краєзнавчих досліджень і Зводу пам’яток України в АРК, КРО УТОПІК. В розробці проектів ремонтно-реставраційних робіт і їх реалізації, складанні облікової й технічної документації щодо пам’яток безпосередню участь беруть науково-проектні організації. Провідні позиції у сфері охорони археологічної спадщини належать КФІА НАН України та КВІС НАН України. Значною є пам’яткоохоронна діяльність ДКП «Пілігрим» в Алушті, добродійних фондів.
8. У АРК функціонують 5 історико-культурних заповідників, які знаходяться в підпорядкуванні Міністерства культури АРК, а також відділ «Музей «Судацька фортеця»» Національного заповідника «Софія Київська». Ними здійснюються ремонтно-реставраційні роботи, організуються охоронні археологічні дослідження. Типовими проблемами роботи заповідників у АРК є відсутність чіткої державної програми розвитку заповідників, незавершений процес закріплення за заповідниками земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти культурної спадщини; щодо багатьох пам’яток відсутні охоронні договори.
Аналіз стану охорони пам’яток у АРК впродовж 19912006 років дозволяє запропонувати певні заходи, здійснення яких може суттєво поліпшити ситуацію. Особливу увагу слід приділити розробці облікової документації пам’яток, яка стане підґрунтям щодо занесення об’єктів культурної спадщини до «Державного реєстру нерухомих пам’яток України». Необхідно здійснити ревізію нормативно-правової бази України, скасувавши наявні в ній суперечності. Нині єдиним реальним стримуючим фактором щодо пограбування некрополів і поселень в АРК є проведення планових і охоронних археологічних досліджень. Потрібно активізувати роботу з визначення земель історико-культурного призначення, до яких мають бути віднесені території, на яких розташовані пам’ятки. У населених пунктах, які внесені до «Списку історичних населених місць України», необхідно розробити історико-архітектурні опорні плани, з визначенними охоронними зонами, на основі яких мають бути затверджені історичні ареали. Створення відповідних структурних одиниць відділів із охорони об’єктів культурної спадщини у штатному розпису органів місцевого самоврядування або районних державних адміністрацій дозволить сформувати завершену вертикаль влади в пам’яткоохоронній галузі. Історико-культурним заповідникам необхідно звернути увагу на розробку облікової документації щодо пам’яток, які знаходяться на їхньому балансі. Враховуючи унікальність пам’яток, доцільно надати статус національних Керченському історико-культурному й Алупкінському палацово-парковому заповідникам.
Увага суспільства до збереження історичних цінностей підкреслює необхідність сучасних пам’яткознавчих досліджень. Виконання стратегічних напрямів роботи у сфері охорони культурної спадщини дозволить народові України пишатися станом пам’яток минулого.