Манькут Андрій Юрійович. Адміністративно-правові засади дисциплінарної відповідальності прокурорів в Україні

Краткое описание

ПРАТ «ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ» ПРАТ «ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ»
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
МАНЬКУТ Андрій Юрійович
Прим. №
УДК 342.9
ДИСЕРТАЦІЯ
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПРОКУРОРІВ В УКРАЇНІ 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело (підпис, ініціали та прізвище здобувана)
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПРОКУРОРІВ 13
1.1 Генезис адміністративно-правових основ юридичної відповідальності
прокурора 13
1.2 Наукова інтерпретація адміністративно-правових засад дисциплінарної
відповідальності прокурорів та її сутність 63
1.3 Характерні ознаки адміністративно-правових засад дисциплінарної
відповідальності прокурорів 85
Висновки до розділу 1 96
РОЗДІЛ 2 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗНАЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПРОКУРОРІВ СЕРЕД ІНШИХ ВИДІВ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПРОКУРОРІВ 98
2.1 Місце дисциплінарної відповідальності прокурорів серед інших видів юридичної відповідальності прокурорів: адміністративно-правовий аспект 98
2.2 Специфіка адміністративно-правових основ підстав та порядку
притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності 111
Висновки до розділу 2 125
РОЗДІЛ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПРОКУРОРІВ 127
3.1 Проблеми адміністративно-правового регулювання дисциплінарної
відповідальності прокурорів в Україні та тенденції його розвитку 127
3.2 Зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання
дисциплінарної відповідальності прокурорів: шляхи запозичення в національне адміністративне законодавство 147
Висновки до розділу 3 169
ВИСНОВКИ 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 177

ДОДАТКИ 197

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що відобразилось у запропонованих пропозиціях стосовно оптимізації адміністративно-правового регулювання дисциплінарної відповідальності прокурорів.
1. Етапами становлення адміністративно-правових основ юридичної відповідальності прокурора є: перебування українських земель у складі Речі Посполитої (1578 р. - початок 1722 р.); розвиток правового статусу прокурорів за часів входження України до складу Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій (1722-1917 рр.); розвиток юридичної відповідальності прокурорів у період існування Української Народної Республіки (1917-1922 рр.); радянський етап розвитку (1922-1991 рр.), що поділяється на два підетапи: а) прийняття постанови ВуЦВК «Про затвердження Положення про прокурорський нагляд в УСРР» у 1922 році до 1955 року, в якому було прийнято Указ Президії ВР СРСР «Про затвердження Положення про прокурорський нагляд в СРСР» від 24.05.1955;
б) з 1955 р. до 1991 р.; розвиток органів прокуратури в період незалежності Української держави, який розпочався у 1991 році і тривав до прийняття нового Закону України «Про прокуратуру» у 2014 році; період європеїзації України (триває з 2014 року).
2. Адміністративно-правові засади дисциплінарної відповідальності прокурорів - це норми адміністративного права, у змісті яких закріплені вихідні, головні параметри обов'язку прокурора зазнати дисциплінарних стягнень як реакцію держави на його діяння, що проявляються в недотриманні встановлених законодавством про прокуратуру заборон, невиконанні встановлених законом обов'язків, нанесенні шкоди або завданні збитків у процесі виконання службово-трудових обов'язків (дисциплінарних проступків).
3. Виокремлено такі ознаки адміністративно-правових засад дисциплінарної відповідальності прокурорів в Україні: 1) за їх допомоги відносини між прокурорами та державою набувають певної правової форми, тобто в юридичних нормах держава вказує прокурорам міру можливої та належної поведінки під час виконання службових обов'язків; 2) мають конкретний характер, оскільки завжди пов'язані із реальним порушенням прокурором службової дисципліни; 3) мають цілеспрямований характер, адже направлені на забезпечення виконання прокурором обов'язку зазнати дисциплінарних стягнень як реакцію держави на його діяння, що проявляються в недотриманні встановлених законодавством про прокуратуру заборон, невиконанні встановлених законом обов'язків, нанесенні шкоди або завданні збитків у процесі виконання службово-трудових обов'язків; 4) реалізовуються за допомогою нормативних, категоріальних, інституційних та процесуальних елементів, які забезпечують їх ефективність та реальне функціонування; 5) гарантують реалізацію норм права, передусім Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
4. Кримінальній відповідальності прокурорів притаманні такі особливості: а) передбачає застосування за злочини у сфері службової діяльності; б) передбачає застосування за злочини проти правосуддя; в) передбачає застосування найсуворіших видів покарання до винних осіб; г) регулюється нормами Кримінального кодексу України.
Особливостями адміністративної відповідальності прокурорів є: спеціальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності; обмежений перелік фактичних підстав притягнення до адміністративної відповідальності; неможливість застосування до прокурорів громадських та виправних робіт і адміністративного арешту як видів покарань.
Особливостями цивільно-правової відповідальності прокурорів є: на державу покладається обов'язок з відшкодування шкоди, завданої особі органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органами дізнання, прокуратурою; в національному законодавстві відсутні структурно наповнені норми, які б регулювали питання застосування матеріальної відповідальності до прокурорів.
Дисциплінарній відповідальності прокурорів притаманні такі особливості: розглядається як окремий вид дисциплінарної відповідальності державних службовців; має спеціальний характер, що зумовлений особливостями правового статусу прокурорів і правового регулювання проходження служби в органах прокуратури; передбачає дисциплінарні стягнення, яким можуть піддаватись прокурори; Кваліфікаційно- дисциплінарна комісія прокурорів розглядає скарги, в яких містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
5. Порядок притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності включає: а) наявність фактів та звернення із скаргою, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; б) відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки скарги; в) перевірку відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, яка не може перевищувати двох місяців із дня реєстрації скарги (заяви), цей строк може бути продовжений, але не більше ніж на місяць; г) перегляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; ґ) рішення Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; д) оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження. Такий порядок закріплений у відповідних статтях Закону України «Про прокуратуру», він системно розкриває процес притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
6. Проблеми адміністративно-правового регулювання дисциплінарної відповідальності прокурорів стосуються насамперед відсутності належних механізмів заміни адміністративної відповідальності на дисциплінарну. Така проблема по суті наймасштабніша, адже саме існування адміністративно- правового регулювання дисциплінарної відповідальності прокурорів в Україні складає значну проблему. Інші труднощі пов'язані із недосконалістю форми законодавства про дисциплінарну відповідальність прокурорів, проте у такому контексті наголошено, що шляхом прийняття Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII законодавець вирішив переважну більшість наявних на сьогодні проблем, і загалом досліджуваний інститут характеризується досить високим рівнем адміністративно-правового регулювання.
7. Адміністративно-правова складова регулювання дисциплінарної відповідальності прокурорів у Польщі характеризується такими ознаками: 1) підставою адміністративної відповідальності переважно є проступки, передбачені нормами не адміністративного, а трудового права; 2) адміністративна відповідальність полягає в застосуванні до винних таких стягнень: попередження, догани, пониження в посаді, переведення на іншу посаду, звільнення з посади в органах прокуратури; 3) право притягувати до адміністративної відповідальності належить Дисциплінарному суду; 4) існує особливий порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
Адміністративно-правова складова регулювання дисциплінарної відповідальності прокурорів у Республіці Молдова характеризується такими ознаками: 1) підставою адміністративної відповідальності переважно є проступки, передбачені як нормами адміністративного права (за непідкупність), так і трудового; 2) дисциплінарне провадження може застосовуватися щодо діючих прокурорів і прокурорів, які припинили службові відносини, проте до останніх застосовуються не дисциплінарні, а адміністративні санкції; 3) адміністративна відповідальність полягає в накладенні до винних таких стягнень: зауваження, догани, зниження заробітної плати, пониження у посаді, звільнення з посади прокурора; 4) право притягувати до адміністративної відповідальності належить спеціальному органу - Колегії з дисципліни і етики Вищої ради прокурорів; 5 ) існує особливий порядок притягнення до адміністративної відповідальності, подібний до вітчизняного.
Адміністративно-правова складова регулювання дисциплінарної відповідальності прокурорів у Естонській Республіці характеризується такими ознаками: 1) підставою адміністративної відповідальності є проступки, вчинені як при виконанні службових обов'язків, так і у побуті, тобто передбачені як нормами адміністративного права, так і трудового; 2) адміністративна відповідальність полягає в застосуванні до винних таких стягнень: догани, скорочення заробітної плати до 30 відсотків на строк до одного року, звільнення із служби; 3) відсутній спеціальний орган, наділений правом притягувати до дисциплінарної відповідальності; 4) порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності регламентований менш вдалим чином, ніж вітчизняний.