МАРЧЕНКО Володимир Володимирович Конституційно-правовий статус уряду в країнах ЄС (на прикладі Франції, Федеративної Республіки Німеччини, Іспанії)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

На правах рукопису

МАРЧЕНКО Володимир Володимирович

УДК 342.518

Конституційно-правовий статус уряду в країнах ЄС
(на прикладі Франції, Федеративної Республіки Німеччини, Іспанії)

Спеціальність 12.00.02 – конституційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
БУРОМЕНСЬКИЙ
Михайло Всеволодович,
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2008

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ І СТРУКТУРИ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В КРАЇНАХ
ЄВРОПЕЙСЬКОГО ОЮЗУ……………………………………………………..10
1.1. Сутність і поняття виконавчої влади ………………………………….……...10
1.2. Становлення вищих органів виконавчої влади
Франції, Німеччині та Іспанії………………………………….………………..….27
1.3. Конституційно-правові основи формування органів виконавчої
влади в країнах ЄС………………………….……………….……………………...61
Висновки до Розділу 1…………………………………………..………………….67
РОЗДІЛ 2. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ
ФУНКЦІОНУВАННЯ УРЯДІВ ФРАНЦІЇ, НІМЕЧЧИНИ, ІСПАНІЇ.….….69
2.1. Уряд в системі вищих органів виконавчої влади. Структура й
порядок формування. ……….………………………..…………………..………...69
2.2. Конституційно-правове закріплення статусу глави уряду…………………...92
2.3. Взаємодія уряду з главою держави й парламентом………………...…….…102
2.4. Парламентський контроль і відповідальність уряду в
країнах-членах ЄС …………………………………………….………………….115
Висновки до Розділу 2…………………………………...…………………….….139
РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНІ Й ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ
ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ………………………..………....142
3.1. Питання взаємодії вищих органів виконавчої
влади з іншими національними органами державної влади в країнах ЄС……...142
3.2. Питання необхідності гармонізації законодавства України щодо
регулювання діяльності вищих органів виконавчої влади з
європейськими стандартами……………………………………..………...……..157
Висновки до Розділу 3…………………………………………….………..…..…180
ВИСНОВКИ………………………………..………………………………….....184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..….....188

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Стабільність соціально-економічного розвитку сучасної цивілізованої держави у значній мірі залежить від ефективної діяльності вищого органу виконавчої влади. У свою чергу, результативність роботи уряду значною мірою обумовлена особливостями його конституційно-правового статусу.
Обраний нашою державою курс на інтеграцію з Європейським Союзом, проголошений як провідний напрямок зовнішньої політики України, свідчить про важливість дослідження основних закономірностей та тенденцій розвитку вищих органів виконавчої влади у країнах ЄС, які мають тривалий досвід демократичних процесів. Враховуючи, що наша держава нещодавно ступила на шлях демократичних перетворень, а більша частина її історії пов’язана із пануванням автократичного режиму, з-поміж країн-членів Європейського Союзу доцільно виділити такі, в державній практиці яких спостерігалися схожі явища, і досвід конституційного будівництва яких може бути корисним для національної практики. Франція, Федеративна Республіка Німеччина та Іспанія мають різні форми правління, що дає можливість на основі аналізу конституційного матеріалу, організації і функціонування виконавчої влади визначити найбільш оптимальний варіант розвитку конституційно-правового регулювання діяльності українського Уряду.
Однак сьогодні у науці конституційного права питання конституційно-правового статусу урядів держав-членів ЄС досліджено недостатньо. Певні аспекти проблематики конституційно-правового регулювання державних органів закордонних країн висвітлено у роботах українських учених – юристів: Ю.Барабаша, В.Гаращука, А. Ґеорґіци, В. Горшеньова, В.Гробової, І.Дахової, В.Журавського, І.Залюбовської, А.Колодія, Ю.Коломійця, Л.Кривенка, О.Кузьменка, О.Майданника, Н.Мироненко, В.Опришка, М.Орзіха, В.Погорілка, Л.Савченка, М.Селівона, В. Серьогіна, С.Серьогіної, Ю.Тодики, О.Хоменка, В. Шаповала, І.Шахова, Ю. Шемшученка, В.Шестака, В.Шувалової; російських дослідників: С.Авак’яна, М.Баглая, В.Бойцової, І.Гранкіна, М.Ісаєва, М.Ентіна, Б.Ебзеєва, А.Керімова, А.Корнілаєвої, О.Коврякової, М.Крутоголова, В.Маклакова, А.Медушевського, А.Мішина, М.Могунової, І.Ракітської, Б.Топорніна, Ю.Урьяса, Т.Хабрієвої, Н.Хаманьової, В.Чиркіна, А.Шашкової, К.Шоріної; західноєвропейських учених: М. Амеллера, А.Бара, Ж.Бартелемі, Дж.Блонделя, Т.Брауна, Л.Гаїти, Б.Гунтена, Л.Дюгі, М.Дюверже, К.Зонтхаймера, К.Мальберга, І.Мені, М.Мертеса, М.Мерчана, Д.Мосса, А.Олівана, М.Оріу, М.Прело, К. Хессе та ін. Однак правовий статус та особливості функціонування урядів Франції, Німеччини та Іспанії ще не були предметом дисертаційного дослідження.
Недоліки у правовому регулюванні діяльності Уряду України та недостатність науково-методологічного підґрунтя, базуючись на якому, можна було б виробити обґрунтовані пропозиції з удосконалення законодавчої бази його функціонування, обумовлюють актуальність і важливість комплексного дослідження широкого кола питань, пов’язаних із діяльністю урядів країни-членів Європейського Союзу.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до цільової комплексної програми Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого за напрямом дослідження «Проблеми історії теорії та практики державного права зарубіжних країн і міжнародного права» державна реєстрація №0106и002284 та п.2.1 Плану дій «Україна-Європейський Союз» і п.12 Державної програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004-2007 роки, затвердженої указом Президента України від 13 грудня 2003 року № 1433/2003.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні правових засад організації та закономірностей функціонування урядів Франції, Федеративної Республіки Німеччини та Іспанії і формулювання на цій основі пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання діяльності Кабінету Міністрів України.
Для досягнення вказаної мети у дослідженні було поставлено такі завдання:
- на підставі аналізу досвіду конституційного будівництва Франції, Німеччини та Іспанії визначити основні умови функціонування уряду, за яких забезпечується рівновага у розподілі влади, високий рівень демократизації та прозорості у діяльності державних органів та досягнення ефективної діяльності державного механізму;
- дослідити сучасний стан організації виконавчої влади у Франції, Німеччині та Іспанії;
- проаналізувати структуру та конституційно-правові основи формування вищих органів виконавчої влади у вказаних країнах ЄС;
- дослідити конституційні засади статусу глави уряду;
- проаналізувати особливості взаємодії уряду з главою держави і парламентом;
- дослідити особливості парламентського контролю за діяльністю уряду та його відповідальності;
- на основі аналізу національного законодавства, що регламентує діяльність Кабінету Міністрів України, виділити низку притаманних йому недоліків, які, з огляду на досвід держав-членів ЄС, довели свою неефективність з точки зору конституційного будівництва, розробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання діяльності українського Уряду.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини в сфері функціонування вищих органів виконавчої влади.
Предметом дослідження є конституційно-правове регулювання діяльності урядів Франції, Німеччини, Іспанії та України.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є система загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, призначених для отримання об’єктивних достовірних результатів. Застосування порівняльно-правового методу дослідження було зумовлено самою темою дисертаційної роботи, яка охоплює питання функціонування урядів в обраних державах-членах ЄС та в Україні. На його основі в дисертації виявляються загальне, особливе й одиночне у конституційно-правовому регулюванні діяльності урядів. Діалектично-матеріалістичний метод оцінки соціальних процесів і явищ застосовувався під час дослідження становлення вищих органів виконавчої влади Франції, Німеччини і Іспанії (підрозділ 1.2.). Структурно-функціональний метод дав змогу визначити особливості структури і порядку формування уряду, його взаємодії з главою держави і парламентом (підрозділи 1.3, 2.3). За допомогою методів системного аналізу та синтезу досліджено особливості парламентського контролю та відповідальності уряду у Франції, Німеччині й Іспанії (підрозділ 2.4). За допомогою формально-логічного та логіко-семантичного методів удосконалено понятійний апарат проблематики функціонування вищих органів виконавчої влади (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2).
Нормативною та емпіричною базою дисертаційного дослідження є конституції та законодавство України, Французької Республіки, Федеративної Республіки Німеччини та Іспанії, правові акти Європейського Союзу, аналітичні матеріали та статистичні дані щодо діяльності вищих органів виконавчої влади.
Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що дисертаційна робота є першим у вітчизняній науці дослідженням конституційно-правових засад функціонування вищих органів виконавчої влади Франції, Німеччини та Іспанії. В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення і висновки, які виносяться на захист.
У дисертації вперше:
- на підставі аналізу досвіду конституційного будівництва Франції, Німеччини та Іспанії визначено основні умови функціонування уряду, за яких забезпечується рівновага у розподілі влади, високий рівень демократизації та прозорості у діяльності державних органів та досягнення ефективної діяльності державного механізму. До таких умов віднесено наступні: а) участь глави держави у процесі висунення кандидатур на посаду глави уряду та прозорість такого процесу; б) затвердження складу уряду главою держави; в) наявність альтернативного механізму утворення уряду меншості на основі презумпції довіри; г) наявність чітких часових рамок щодо затвердження політичної програми діяльності уряду; д) можливість припинення повноважень уряду шляхом висловлення парламентом вотуму недовіри; е) прозора та ефективна процедура контролю за діяльністю уряду; є) чітко визначені підстави відповідальності членів уряду; ж) закріплене у законі розмежування повноважень між урядом та іншими державними органами та органами місцевого самоврядування;
- на підставі дослідження державотворчих процесів, які відбуваються в межах Європейського Союзу, виділено дві основні тенденції розвитку правового статусу національних урядів: з одного боку, спостерігається звуження їх компетенції за рахунок передання частини функцій загальноєвропейським органам, зокрема, у сферах спільної сільськогосподарської політики, митного союзу та спільного ринку, економічного та монетарного союзу, спільної зовнішньої політики та політики безпеки, з іншого боку – члени національних урядів мають можливість здійснювати вплив на всі важливі процеси, віднесені до компетенції ЄС, що відбувається шляхом їх участі у діяльності Ради ЄС (Ради Міністрів ЄС), яка є головним органом ухвалювання рішень в ЄС;
- обґрунтовано, що провідною тенденцією сучасного стану організації виконавчої влади у Франції, Німеччині та Іспанії є часткова передача повноважень вищих органів виконавчої влади на регіональний рівень;
удосконалено:
- визначення виконавчої влади як виду державної влади, здійснюваного спеціальною системою визначених Конституцією та законами державних органів шляхом управління суспільними відносинами з метою збереження державного суверенітету, економічної самостійності держави, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики, виконання конституції і законів, додержання прав, свобод та інтересів учасників суспільних відносин;
- поняття «уряд», яке повинно розглядатися у широкому та вузькому аспектах. У широкому аспекті під ним розуміється сукупність органів виконавчої влади, які здійснюють свою діяльність відповідно до визначених конституціями та законами держави повноважень з метою забезпечення сталого соціально-політичного та соціально-економічного розвитку держави, додержання прав, свобод та інтересів учасників суспільних відносин. У вузькому аспекті уряд має розумітися як діючий на підставі конституційних положень вищий загальнодержавний колегіальний орган, який здійснює управління виконавчою та розпорядчою діяльністю в державі з метою реалізації внутрішньої та зовнішньої політики і додержання конституційних прав, свобод та інтересів учасників суспільних відносин;
набули подальшого розвитку:
- на основі аналізу національного законодавства, що регламентує діяльність Кабінету Міністрів України, виділено низку притаманних йому недоліків, які, з огляду на досвід держав-членів ЄС, довели свою неефективність з точки зору конституційного будівництва. До таких недоліків необхідно віднести, по-перше, невизначеність правового регулювання контролю за діяльністю Уряду; по-друге, відсутність альтернативної процедури обрання Прем’єр-міністра України у випадку, якщо коаліція партійних депутатських фракцій не досягла згоди щодо висунення його кандидатури або під час голосування кандидат не отримав необхідні голоси конституційної більшості, що робить єдиним засобом вирішення такої ситуації припинення повноважень Верховної Ради України; по-третє, непрозорість процедури та надмірну залежність формування складу уряду від коаліції партійних депутатських фракцій Верховної Ради України; по-четверте, надмірне розширення компетенції Кабінету Міністрів України за рахунок звуження компетенції місцевих державних адміністрацій та за відсутності механізму стримувань та противаг такого впливу Уряду, по-п’яте, відсутність чітко визначених підстав та умов притягнення до відповідальності Прем’єр-міністра та членів Кабінету Міністрів України;
- на підставі аналізу європейського досвіду запропоновано внести зміни до Закону України «Про Кабінет Міністрів України», спрямовані на підвищення ефективності діяльності вищого органу виконавчої влади України.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації пропозиції i висновки можуть бути використані:
- у науково - дослідницьких цілях - для подальших розробок проблеми діяльності органів виконавчої влади в Україні;
- у правотворчій роботі вони можуть бути враховані як теоретичний матеріал при розробці i прийнятті законів України, що визначають конституційно-правові засади діяльності органів виконавчої влади;
- у правозастосуванні - для оптимізації форм i методів діяльності Кабінету Міністрів України;
- у навчальному процесі - при пiдготовцi вiдповiдних роздiлiв пiдручникiв і навчальних посiбникiв з конституційного права, у викладанні курсу конституційного права зарубіжних країн, у науково-дослідницькій роботі студентів.
Апробація результатів дослідження. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на чотирьох міжнародних науково-практичних конференціях, таких як «Десяті Харківські політологічні читання» (Харків, 30 травня 2000 року), «Актуальні проблеми правознавства» (Харків, 11-12 листопада 2004 року), «Актуальні проблеми політики» (Миколаїв, 25 листопада 2005 року), «Визначальні тенденції генезису державності і права» (Миколаїв, 23-24 листопада 2007 року) та засіданні «круглого столу» Конституція України – гарант розвитку творчих здібностей молоді (Харків, 27 червня 2002 року).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено у тринадцяти публікаціях, з них вісім наукових статей, опублікованих у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць та п’яти доповідях на наукових конференціях.
Структура дисертації. Структура дисертації обумовлена метою, об’єктом і предметом дослідження, а також тими конкретними завданнями стосовно комплексного і всебічного розкриття теми, що ставились дисертантом на початку дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що поділені на дев’ять підрозділів, висновків і списку використаних джерел.
Загальний обсяг дисертації складає 187 сторінок, не враховуючи списку використаних джерел, який вміщено на 25 сторінках (267 джерел).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Вирішення наукового завдання, яке полягало у визначенні конституційно-правових засад організації та закономірностей функціонування урядів Франції, Федеративної Республіки Німеччини та Іспанії, дало змогу автору досягти наукових результатів, основними з яких є наступні.
1. Виконавчій владі властиві наступні ознаки: а) це вид державної влади, що здійснюється спеціальною системою державних органів, правовий статус яких визначений законом; б) призначенням виконавчої влади є здійснення управління суспільними відносинами з метою збереження державного суверенітету, економічної й політичної самостійності держави, здійснення внутрішньої й зовнішньої політики, виконання конституції й законів, захист і дотримання прав, свобод і інтересів учасників суспільних відносин; в) виконавча влада в межах, визначених конституцією і законами, наділена повноваженнями встановлювати за допомогою нормативних актів правила поведінки, які є загальнообов'язковими для учасників суспільних відносин.
2. Виконавчу владу в демократичній державі можна визначити як вид державної влади, здійснюваною спеціальною системою визначених конституцією й законами державних органів шляхом управління суспільними відносинами з метою збереження державного суверенітету, економічної й політичної самостійності держави, здійснення внутрішньої й зовнішньої політики, виконання конституції й законів, дотримання прав, свобод і інтересів учасників суспільних відносин.
3. Поняття «уряд» повинно розглядатися в широкому й вузькому аспектах. У широкому аспекті під ним розуміється сукупність органів виконавчої влади, які здійснюють свою діяльність відповідно до визначених конституцією і законами держави повноваженнями з метою забезпечення постійного соціально-політичного й соціально-економічного розвитку держави, дотримання прав, свобод і інтересів учасників суспільних відносин. У вузькому аспекті уряд повинне розумітися як діючий на підставі конституційних положень вищий загальнодержавний колегіальний орган, що здійснює управління виконавчо-розпорядницькою діяльністю в державі з метою реалізації внутрішньої й зовнішньої політики й дотримання конституційних прав, свобод і інтересів учасників суспільних відносин.
4. Досвід конституційного будівництва Франції, Німеччини та Іспанії дозволяє виділити основні умови функціонування уряду, за яких забезпечується рівновага у поділі влад, високий рівень демократизації та прозорості у діяльності державних органів та досягнення ефективної діяльності державного механізму. До таких умов необхідно віднести наступні: а) участь голови держави у процесі висунення кандидатур на посаду голови Уряду та прозорість такого процесу; б) затвердження складу Уряду головою держави; в) наявність альтернативного механізму утворення уряду меншості на основі презумпції довіри; г) наявність чітких часових рамок щодо затвердження Програми діяльності Уряду; д) можливість припинення повноважень уряду шляхом висловлення парламентом вотуму недовіри; е) прозора та ефективна процедура контролю за діяльністю уряду; є) чітко визначені підстави відповідальності членів уряду; ж) закріплене у законі розмежування повноважень між урядом та іншими державними органами та органами місцевого самоврядування.
5. Державотворчі процеси, які відбуваються у межах Європейського Союзу, дозволяють виділити дві основні тенденції розвитку правового статусу національних урядів: з одного боку, спостерігається звуження їх компетенції за рахунок передання частини функцій загальноєвропейським органам, зокрема, у сферах спільної сільськогосподарської політики, митного союзу та спільного ринку, економічного та монетарного союзу, спільної зовнішньої політики та політики безпеки, з іншого боку – члени національних урядів мають можливість здійснювати вплив на всі важливі процеси, віднесені до компетенції ЄС, що відбувається шляхом їх участі у діяльності Ради ЄС (Раді Міністрів ЄС), яка є головним органом ухвалювання рішень в ЄС.
6. Прийняття Закону України «Про Кабінет Міністрів України» знаменує собою новий етап розвитку конституційного законодавства нашої держави, являє собою новий крок на шляху створення правової держави. У даному Законі здобули своє закріплення такі важливі з огляду на розвиток конституційного законодавства країн-членів ЄС положення, якими є правова регламентація відносин виконавчої, законодавчої та судової гілок влади, порядок формування та діяльності Уряду, припинення його повноважень, сфера компетенції та низка інших. Однак аналіз національного законодавства, яке регламентує діяльність Кабінету Міністрів України, дозволяє виділити низку притаманних йому недоліків, які, з огляду на досвід держав-членів ЄС, довели свою неефективність з точки зору конституційного будівництва. До таких недоліків необхідно віднести, по-перше, невизначеність правового регулювання контролю за діяльністю Уряду; по-друге, відсутність альтернативної процедури обрання Прем’єр-Міністра України у випадку, якщо коаліція партійних депутатських фракцій не досягла згоди щодо висунення його кандидатури або під час голосування кандидат не отримав необхідні голоси конституційної більшості, що робить єдиним засобом вирішення такої ситуації припинення повноважень Верховної Ради України; по-третє, непрозорість процедури та надмірну залежність формування складу уряду від коаліції партійних депутатських фракцій Верховної Ради України; по-четверте, надмірне розширення компетенції Кабінету Міністрів України за рахунок звуження компетенцій місцевих державних адміністрацій та за відсутності механізму стримувань та противаг такого впливу Уряду, якими, наприклад за умов ФРН є діяльність Бундесрату; по-п’яте, відсутність чітко визначених підстав та умов притягнення до відповідальності Прем’єр-Міністра та членів Кабінету Міністрів України.
7. Закон України «Про Кабінет Міністрів України» в редакції від 28.12.2007 р. визначає лише функції та повноваження Кабінету Міністрів України, а завдання уряду у сфері державного управління в ньому не визначені. З цього приводу, як ми вважаємо, Україні було б доцільно врахувати досвід Німеччини, в якій детально регламентовано компетенцію Федерального уряду в основних сферах державного управління. Враховуючи, що відсутність чіткої правової регламентації статусу Кабінету Міністрів України та завдань, які він має вирішувати, стала, на нашу думку, головною причиною частих звернень Президента України до Конституційного Суду для визначення конституційності правових актів Кабінету Міністрів України саме з приводу завдань та повноважень останнього, було б доцільно чітко визначити не лише повноваження вищого органу виконавчої влади України, але й завдання, які він має вирішувати.
8. У Законі України «Про Кабінет Міністрів України» в редакції від 28.12.2007 р. роль Президента у призначенні Прем’єр-Міністра зведена до мінімуму, який значно нижче навіть ролі такого, що не має значних повноважень Федерального Президента Німеччини. На відміну від України, в якій у 2006 році неможливість протягом тривалого часу сформувати уряд ледве не призвела до масових заворушень, існуючий у ФРН механізм дозволяє конструктивно вирішувати існуючі між політичними силами суперечності та формувати вищий орган виконавчої влади у стислі терміни без шкоди для життєдіяльності держави.
9. З огляду на європейську практику доцільним уявляється обмеження кількості посад у вищому органі виконавчої влади України, у тому числі і посад віце-прем’єрів. Питання збільшення кількості віце-прем’єрів тісно пов’язане з тенденціями централізму: необхідність здійснювати детальний контроль за великою кількістю органів неминуче призводить до розширення штатної чисельності центрального органу виконавчої влади. З цього приводу доцільно звернутися до досвіду здійснення адміністративної реформи у Франції. Як свідчить практика цієї країни, передання частини повноважень вищого органу виконавчої влади на місця дозволило досягти зменшення кількості регламентарних документів та спрощення адміністративних процедур, прискорення процесу прийняття рішень органами виконавчої влади тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Соціальна філософія: Короткий Енциклопедичний словник/[уклад. Андрущенко В.П., Горлач М.І.]. – К.-Х.: ВМП «Рубікон», 1997 – 400 с.
2. Кистяковский Б.А. Государственное право (общее и русское) /Богдан Александрович Кистяковский. - СПб.: Российский христианский гуманитарный институт ХГИ, 1999.- 800 с. – (Русская социология XX века, т.4).
3. Локк Дж. Сочинения: В 3 т./Джон Локк., пер. с англ. и лат. Нарского И.С. - Т. 3. - [Ред. и сост. авт. примеч. А.Л.Субботин.] – М.: Мысль, 1988. - 668 с.
4. Монтескье Ш.Л. Избранные произведения. – /Ш.Л.Монтескье, сост., пер. с франц. и коммент. примеч. авт. А. В. Матешук. - М.:Мысль, 1955.- 810 с.
5. Дюги Л. Конституционное право Общ. Часть: Государство /Леон Дюги, пер. с франц. А. Ященко, В. Краснокутского и Б. Сыромятникова ; с предисл. к рус. пер. П. Новгородцева – М.: Типография Т-ва И.Д. Сытина, 1908 – 957 с. (Библиотека для самообразования).
6. Hauriou M. Precis de Droit Cоnstitutionnel /Maurice Hauriou. – Paris: Librairie du Recueil Sirey, 1929. – 246 р.
7. Хоменко О.В. Виконавча влада: соціально-правова природа, особливості: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.01 /Хоменко Олена Василівна. – Х., 2005. - 209 с.
8. Verlag K. B. The Road to Karlsruhe: The Federal Constitutional Court in the History of the Federal Republic / K. B.Verlag. - London: A.S.N., 2004. – 413 p.
9. Федерализм: Энцикл. словарь. /[авт.-сост. Кузубов Д.А.].– М.: ИНФРА-М, 1997. –288 с.
10. Автономов А.С. Правовая онтология политики: к построению системы категорій /Автономов Алексей Станиславович. - М: Инфограф, 1999. –384 с. (Методология юридической науки).
11. Comella V.F. The European model of constitutional review of legislation: Toward decentralization? / V.F. Comella // International Journal of Constitutional Law. – 2004. – №2. - Р. 461 - 491.
12. Тихомиров Ю.А. Исполнительная власть: ее сила и слабость /Ю.А.Тихомиров, А.В.Кортуков, С.В. Ивдева // Формирование политической системы России – М.: Изд-во «Политикум», 1996. – С. 83-96.
13. Лазарев В.В. Общая теория государства и права: учебн. пособ. [для высш. учебн. завед]/ В.В.Лазарев. – М.: Юристъ, 1994. – 628 [1]с.
14. Виконавча влада і адміністративне право / [В.Б. Авеp'янов, О.Ф. Андpійко, Ю.П. Битяк та ін.; Ред. В.Б. Авеp'янов]. – К.: Видавн. Дім "Ін-Юpе", 2002. — 668 с. — (Сеp. наук. вид. "Адміністративно-пpавова pефоpма в Укpаїні").
15. Исполнительная власть в России: теория и практика ее осуществления / [Бобылев А.И., Горшкова Н.Г., Ивакин В.И.] – М.: Право и государство, 2003. – 304 с.
16. Загальна теорія держави і права: підручн. [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] /[М.В.Цвік, В.Д.Ткаченко, О.В. Петришин.] – Х.: Право, 2002. – 432 с.
17. Эбзеев Б.С. Конституция. Правовое государство. Конституционный суд: учеб. пособ. [для студентов высших учебн. завед.] /Эбзеев Борис Сафарович. - М.: Закон и право: ЮНИТИ, 1996. – 349 [1] с.
18. Choudhry S. The Lochner era and comparative constitutionalism / S.Choudhry //International Journal of Constitutional Law. - 2004. - №2. – Р. 1 - 55.
19. Колодій А. Основи демократії: навч. посіб. [для студентів вищ. навч. закл.] /А. Колодій. – Вид. 2-ге, стереотипне. – К.: Ай Бі, 2004. – 668 с.
20. Bermann G. A. Executive power in the new European constitution / G. A. Bermann //International Journal of Constitutional Law. - 2005. - №3. – Р. 440 - 447.
21. Авер'янов В. Ще раз про зміст і співвідношення понять «державне управління» і «виконавча влада»: полемічні нотатки /В. Авер'янов //Право України. – 2004. - №5. - С.113-116.
22. Конституція України/ Верховна Рада України. - Офіц. вид.//Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
23. Мартинюк Р.С. Реалізація принципу поділу функцій влади в сучасній Україні: політико-правовий аналіз: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.політ.наук: спец. 23.00.02 «Політичні інститути і процеси» /Р.С.Мартинюк. – Львів, 2005. – 19 с.
24. Краткий этимологический словарь русского языка [сост. С.Г.Бархударов и др.]. – М.: Просвещение, 1971. – 542 с.
25. Философский словарь [сост. И.Т.Фролов и др.]. – М.: Политиздат, 1987. – 590 с.
26. Ленин В.И. Полное собрание сочинений /Ленин Владимир Ильич. – М.: Прогресс, 1981. - Т.36. – 568 с.
27. Политологический словарь: учебн. пособ. [для студентов высших учебн. завед.] /[Р. Г. Григорян, А. В. Гришин; Г. И. Демин и др.; под ред. В. Ф. Халипова]. М.: Высш. шк., 1995. - 192 с.
28. Политология. Краткий энциклопедический словарь-справочник /[Сост. Ю.С.Борцов, И.Д.Коротец и др.]. - Ростов н/Д: Феникс; Москва: Зевс, 1997. – 608 с.
29. Сравнительное конституционное право: учебн. пособ. [для студентов высших учебн. завед.]/ [В.Е.Чиркин, В.А.Кромин и др.]. – М.: Международные отношения, 2002. – 448 с.
30. Большой юридический словарь / [сост. А.Л. Сухарев, В.Д. Зорькин, В.Е. Крутских и др.]. - М.: Инфра-М, 1997. – 704 с.
31. Law Dіctіonary / [Edіted By Elіzabeth A. Martіn]. - Fourth Edіtіon – Oxford, New York: Oxford Unіversіty Press. - Fourth edіtіon - 1997. – 780 р.
32. Драго Р. Административная наука / Р.Драго, пер. с фр. А.И.Иванова. - /под ред. и с послесл. Б.М. Лазарева. - М.: Прогресс, 1982. - 245 с.
33. Ran Hirschl R., Juristocracy Т. The Origins and Consequences of the New Constitutionalism / R. Ran Hirschl, Т. Juristocracy – Harvard: Harvard University Press, 2004. - 286 p.
34. Цит. по Чесноков А.С. Исполнительная власть в Российской Федерации: Теоретико-правовой анализ: дисс. …канд. юрид. наук: 12.00.01 / Чесноков Алексей Сергеевич. – М., 2001- 182 с.
35. Конституційне право України: підручн. [для студентів юрид.спеціальностей вищих закладів освіти]. - /[В.Ф.Погорілко, О.Ф.Фрицький, О.В.Городецький та ін.]. – К.: Наукова думка, 2000. – 734 с. - (Національна академія наук України, Інститут держави і права ім.В.М.Корецького та ін.).
36. Горшкова Н. Г. Теория исполнительной власти и механизм ее осуществления: автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. юрид. наук: 12.00.01 «Теория и история права и государства»; «История правовых учений» /Н.Г.Горшкова. –Уфа, 2002. - 22 с.
37. Дахова І.І. Конституційно-правовий статус уряду в зарубіжних країнах: порівняльно-правовий аспект: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.02 /Дахова Ірина Іванівна. – Х., 2006. – 197 с.
38. Єрмолін В.П. Конституційні засади виконавчої влади в Україні (проблеми теорії і практики): дис. …канд.юрид.наук: 12.00.02 /Єрмолін Володимир Павлович. - Київ, 2002.- 185 с.
39. Пилипенко С.Г. Органы исполнительной власти в системе местного самоуправления в Российской Федерации: дисс. …канд.юрид.наук: 12.00.02 /Пилипенко Сергей Григорьевич. - Саранск, 2001.- 223 с.
40. Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні: дис. …доктора юрид. наук: 12.00.07 /Комзюк Анатолій Трохимович. – Х., 2002. – 408 с.
41. Про утворення Кабінету Міністрів Української РСР: Закон Української РСР/ Верховна УРСР. — Офіц. вид. //Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. - №19. – Ст.230.
42. Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР у зв'язку з вдосконаленням системи державного управління: Закон УРСР від 21 травня 1991 p. Верховна УРСР. - Офіц. вид.//Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - N 26, ст.294
43. Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України (ч.1 ст.19) / Верховна України. - Офіц. вид.// Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 18. - Ст.133
44. Романюк А., Шведа Ю. Партії та електоральна політика /А.Романюк, Ю.Шведа – Львів: ЦПД - „Астролябія”, 2005. – 348 с. – (ЛНУ ім.І.Франка).
45. Перепелиця Г.М. Україна: 10 років державотворення /Г.М. Перепелиця. – К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2001. - 75 с. - (Серія «Інформаційно-аналітичний огляд»).
46. Черкасов А.И. Глава государства и правительство в странах современного мира (Конституционно-правовое регулирование и практика) /Черкасов А.И. – М.: Экзамен, 2006. – 222 с.
47. Шаповал В.М. Конституція і виконавча влада /В.М.Шаповал – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 80 с.
48. Конституционное право зарубежных стран: учебн. пособ. [для студентов высших учебн. завед.]/ [М.В.Баглай, Ю.И.Лейбо, Л.М.Энтин и др]. – М.: Норма, 2005. - 1056 с. - (Московский государственный институт международных отношений (Университет) МИД России).
49. Duverger M. A New Political System Model: Semi-Presidential Government / M. Duverger // European Journal of Political Research. – 1980. – V. 8. – P.165-187.
50. Мазур Д.В. Акти правотворчості президента в республіках зі змішаною формою правління (загальнотеоретичний аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права»; «Історія політичних і правових учень» /Д.В.Мазур. – Х., 2006. – 20 с.
51. Бєлов Д.М. Порівняльно-правовий аналіз інституту президентства в Україні та Франції: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.02/Бєлов Дмитро Миколайович. – К., 2005. - 225 с.
52. Чиркин В.Е. Элементы сравнительного государствоведения /В.Е.Чиркин. — М.: Ин-т гос. и права РАН, 1994. - 152 с.
53. Франция: Конституция Французской республики от 4 октября 1958 года //Конституции государств Европейского Союза /[Под ред. Л.А.Окунькова и др.] – М.: Норма, 1997. – 816 с.
54. Maus D. De la IV-e Rйpublique: Ruptures et continutйs // Maus D. Йtudes sur la Constitution de la V-e Rйpublique Mise en place pratique. – Paris: Les Йditions STN, 1990.- 720 Р.
55. Медушевский А.Н. Бонапартистская модель власти для России /А.Н.Медушевский //Вестник Европы. – 2001. - № 1. – С. 31-58.
56. Carrй de Malberg R. Contribution б la thйorie gйnйrale de l'etat / R. Carrй de Malberg - Paris: Sirey, 1920. –349 р.
57. Barthelemy J. La crise de la dйmocratie contemporaine / J. Barthelemy – Paris: PUF, 1931. – 380 р.
58. Capitant R. Йcrits constitutionnells / Capitant R. – Paris: CNRS, 1982. – 360 р.
59. Медушевский А.Н. Теория конституционных циклов /А.Н.Медушевский – М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2005. – 574 с.
60. Конституция Французской республики (1946 г.) //Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (Новое и Новейшее время). - /[сост.Н. А. Крашенинникова]. – М.: Зерцало, 1999. – 438 с.
61. Прело М. Конституционное право Франции /М.Прело, пер. с франц. Ф.А. Кублицкого. - М.: Изд. иност. литературы, 1957. – 626 с.
62. Браун Т. Стислий огляд конституційних засад у Франції, Німеччині, Іспанії та Сполучених Штатах /Браун Тимоти. - К., 2000. – 80 с. (Програма сприяння парламентові України).
63. Конституции зарубежных государств: Великобритания, Франция, Германия, Италия, Европейский Союз, Соедин. Штаты Америки, Япония, Индия: учеб.пособие [для студентов высших учебн. завед.]./ [сост. В.В.Маклаков]. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 608 с.
64. Пилипенко А.Н. Вводная статья к Конституции Франции // Конституции государств Европейского Союза. - [сост. А.Н.Пилипенко и др.]. - М., 1997. - С. 658-660.
65. Ordonnance n°58-1099 du 17 novembre 1958 Ordonnance portant loi organique pour l'application de l'article 23 de la Constitution version consolidйe au 18 novembre 1958 - [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.legifrance.gouv.fr/texteconsolide/PPFAA.htm
66. Ordonnance n° 58-1136 du 28 novembre 1958 portant loi concernant les nominations aux emplois civils et militaires de l'Etat - [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.legifrance.gouv.fr/texteconsolide/PPFAA.htm
67. Волощук О.Т. Президент – активний учасник законодавчого процесу (порівняльний аналіз конституційно-правових норм Франції, Росії та України) /О.Т.Волощук // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Право. Випуск 1. – 2002. – С. 56 – 61.
68. Козырин А. Н. Правовое регулирование деятельности правительства Франции /А.Н.Козырин //Правоведение. -2006. - № 6. - С. 198 - 213
69. Gicquel J.-E. La dйcision du Premier ministre chargeant un parlementaire d'une mission n'est pas un acte de gouvernement / Jean-Eric Gicquel. – Р: LPA, 1999 - 109 р.
70. Vialle F. Droit constitutionnel et institutions politiques. / F. Vialle. – Р.:L’Hermиs, 1998. – 642 p.
71. Vilanova P. Stabilitй gouvernementale et complexitй territoriale / Pere Vilanova. - Pouvoirs, 1999 - 161 р.
72. Крутоголов М.А. Президент Французской Республіки /М.А. Крутого лов. - М.: Наука, 1980. - 336 c.
73. Duverger М. Le systeme polіtіque francaіs: droіt constіtutіonnel et systemes polіtіques/Duverger М.- Parіs. Presses Unіversіtaіres de France.-1990.-438 р.
74. Конституция Французской Республики// Конституции зарубежных государств: Великобритания, Франция, Германия, Италия, Европейский Союз, Соедин. Штаты Америки, Япония, Индия: учебн. пособие [для студентов высших учебн. завед.]./[сост. В.В.Маклаков].–М.: Волтерс Клувер, 2006.–С.51-80.
75. De Gunten B. Les іnstіtutіons de la France / В. De Gunten, А.Martіn, М.Nіogret. - Parіs.-Edіtіons Nathan.-1998. – 356 р.
76. Цит.: по Корнев Б.А. Реформирование системы государственного управления Франции / Б.А.Корнев // Вестник ВГУ. – 1998. – № 2. - С.51-52.
77. Мертес М. Немецкие вопросы – европейские ответы / М.Мертес. – М.: Московская школа политических исследований, 2001. –336 с.
78. Communiquй de la Prйsidence de la Rйpublique concernant la composition du gouvernement de M. Franзois Fillon, Premier ministre.- Paris, le vendredi 18 mai 2007. - [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.elysee.fr/elysee/elysee.fr/francais/salle_de_presse/communiques/2007/mai/composition_du_gouvernement_communique.77059.html
79. Основной Закон Федеративной Республики Германия // Конституции зарубежных государств: Великобритания, Франция, Германия, Италия, Европейский Союз, Соедин. Штаты Америки, Япония, Индия: учеб.пособ. [для студентов высших учебн. завед.]/сост. В.В.Маклаков. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – С.114-176.
80. Закон от 14 июля 1933 года // Хрестоматія з історії держави і права України: навч. посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / [Уклад. В. Д. Гончаренко та ін.]- 3-тє вид., перероб. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - 800 с.
81. Гробова В.П. Парламентаризм Німеччини: становлення, розвиток, історико-правовий досвід: дис. …канд.юрид.наук:12.00.01 /Гробова Вікторія Павлівна. - Х., 2005. –208 с.
82. Katz A. Staatsrecht: Grundkurs im offentlichen Recht / А.Katz. - Heidelberg, 2002. - 348 S.
83. Die Rolle der Bundeskanzlerin oder des Bundeskanzlers - [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.bundesregierung.de/Webs/Breg/DE/Homepage/home.html.
84. Stern K. Das Staatsrecht der Bundesrepublik Deutschland /К. Stern – Mьnchen: Beck, 1984. – 896 s.
85. Hans D. Jarass Grundgesetz fьr die Bundesrepublik Deutschland / D.Hans - Mьnchen :C.H. Beck, 2006.- 536 s.
86. Закон ФРН про правовий статус членів Федерального Уряду в ред. від 27 липня 1971 р., із змінами від 15 грудня 2004 р. (BGB1. I. P.S. 1166; - [Електронний ресурс].–Режим доступу: http://www.rechtliches.de/ info_BMinG.html).
87. Регламент Уряди від 11 травня 1951 р. (GMB1. P.S. 137) із змінами і доповненнями. Текст Регламенту розміщений на офіційному сайті Уряду ФРН - [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.bundesregierung.de/PureHtml/12560.430051/dokument.htm.
88. Егорова М. О., Ялбулганов А. А., Правовые основы деятельности Правительства ФРГ /М.О.Егорова, А.А.Ялбуганов //Правоведение . -2006. - № 5. - С. 205 – 215.
89. Munch I. Staatsrecht / I.Munch. – Stuttgart: Aufl, 2000. – 520 s.
90. Frotscher W. Bodo Pieroth: Verfassungsgeschichte / W.Frotscher. - Mьnchen, 2005. - 428 s.
91. Degenhart C. Staatsrecht. Staatszielbestimmungen, Staatsorgane, Staatsfunktionen / Degenhart С. - 14. Aufl.– Heidelberg: C.F. Mьller, 1997. – 458 s.
92. Bar A. La estructura у funcionamiento del Gobierno en Espana: una aproximacion analitica / А. Bar - Madrid, 1993.- 188 р.
93. Савин В.А. Система органов власти и управления в Испании: учеб. пособ. [для высш. учебн. завед]/ В.А.Савин – М.: МГИМО, 1982. – 85 с.
94. Merchan М. Regimenes historicos espanoles / М.Merchan - Madrid, 1988. – 286 р.
95. Ley 50/1997, de 27 de noviembre, del Gobierno - [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso.
96. Ley 10/1983, de 16 de agosto, de la Organizacion de la Administracion Central del Estado // ВОЕ num. 197, de 18 de agosto de 1983. - [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso.
97. Texto refundido aprobado por Decreto de 26 de julio de 1957. Regimen Juridico de la Administracion del Estado // ВОЕ num. 31, de julio de 1957. - [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso.
98. Ley de 17 de julio de 1958, del Procedimiento Administrative // ВОЕ num. 18, de julio de 1958. - [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso.
99. Comella V.F. Justicia constitucional y democracia / V.F. Comella - Madrid : Centro de Estudios Polнticos y Constitucionales, 1997. - 398 р.
100. Ordonnance n°58-1099 du 17 novembre 1958 Ordonnance portant loi organique pour l'application de l'article 23 de la Constitution version consolidйe au 18 novembre 1958 - [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.legifrance.gouv.fr/texteconsolide/PPFAA.htm.
101. Основной Закон Федеративной Республики Германия // Конституции зарубежных государств: Великобритания, Франция, Германия, Италия, Европейский Союз, Соедин. Штаты Америки, Япония, Индия: учеб.пособие . [для студентов высших учебн. завед.]/ [сост. В.В.Маклаков]. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – С.114-176.
102. Конституция Королевства Испания //Бібліотека Верховної Ради України. - [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/LIBRARY/catalog/law/ispan_constitut.html.
103. Bar C. El Presidente del Gobierno / Bar А. - Madrid, 2000. – 260 р.
104. Урьяс Ю.П. Правительственная власть в современном буржуазном государстве /Ю.П.Урьяс // Государство и право. – 1972. - № 9. - С.125-130.
105. Шашкова А.В. Правительство Испании: организационно-правовые проблемы: дис. …канд.юрид.наук: 12.00.02 /Шашкова Анна Владиславовна. – М., 2001 – 166 с.
106. Юридичний словник [уклад.Б.М.Бабій, Ф.Г.Бурчак, В.М.Корецький та ін. ]. - К.: Головна редакція УРЕ, 1983. – 872 с.
107. Ильинский И.П. Государственное право зарубежных социалистических стран / Ильинский И.П., Страшун Б.А., Ястребов В.И., отв.ред. И.П.Ильинский. - М.Международные отношения, 1985. – 464 с.
108. Селиванов В.Н. Государственный механизм управления США в условиях углубления общего кризиса капитализма /В.Н.Селиванов. – К.: Наукова думка, 1983. – 190 с.
109. Конституция Португальской республики// Бібліотека Верховної Ради України. - [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/LIBRARY/catalog/law/portugal_constitut.html.
110. Цит. за: Жарраф Мохаммед Політичний аналіз конституцій Марокко: 1962-1996 pp. / Мохаммед Жарраф //Право України. – 2003. - №9. - С.147-149.
111. «Русская Правда» П.И.Пестеля и сочинения, ей предшествующие //Восстание декабристов / [под ред.М.В.Нечкиной]. - М.: Госполитиздат, 1958. - С.111 - 168.
112. Black's law dictionary / Bryan A. Garner, editor in chief. - 7th ed. - St. Paul, Minn.: West Group, 1999. -1738 р.
113. Barnett H. Constitutional and administrative law / Barnett Н. - London: LLM. - 977 р.
114. Gaіta L. El Consejo de Mіnіstros / L. Gaіta - Madrіd, 1959. – 280 p.
115. Goyanes S. Constіtucіon espanola comentada / S. Goyanes. - Madrіd, 1981. – 486 p.
116. Gonzalez Marinas P. Genesis у evolucion de la Presidencia del Consejo de Ministros en Еspana / Р.Gonzalez Marinas. - Madrid: IEA. 1994. – 380 р.
117. Савин В.А., Система органов власти и управления в Испании /В.А.Савин. – М.: МГИМО, 1982. – 85 с.
118. Olivan A. De la Administracion publica en relacion a Espana / А. Olivan. - Madrid, 1843. – 328 p.
119. Козлов А. Е. Конституционное право: учебн. [для студ. юрид. вузов и фак. ]. - / А.Е. Козлов. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 435 с.
120. Оувери Р. Геринг /Р.Оувери, пер. с англ. В.Ланей. - Минск :Попурри, 2003- 479 c.
121. Наринский М.М. Борьба классов и партий во Франции, 1944-1958 /М.М.Наринский. – М.: Наука, 1983. – 365 с.
122. Конституційне право зарубіжних країн: навч. посібник [для студентів юрид. навч. закл.]. /[В.О. Ріяка, B.C. Семенов, М.В. Цвік та ін.; за заг. ред. В.О. Ріяки.] — К.: Юрінком Інтер, 2002. - 512 с.
123. Голубев В.В. Юридическая ответственность Правительства Российской Федерации: дисс. …канд.юрид.наук: 12.00.02, 12.00.14 /Голубев Владислав Валерьевич. -– М., 2006. – 153 с.
124. Про призначення А. Толстоухова Міністром Кабінету Міністрів України: Указ Президента України від 25.07.1997 № 711/97. /Кабінет Міністрів України. — Офіц. вид. //Урядовий кур'єр вiд 29.07.1997; Про призначення А. Толстоухова Міністром Кабінету Міністрів України: Указ Президента України від 31.07.2003 № 775/2003 . /Кабінет Міністрів України. — Офіц. вид. // Урядовий кур'єр вiд 02.08.2003 - № 142; Про формування складу Кабінету Міністрів України: Постанова Верховної Ради України вiд 04.08.2006 № 88-V /Верховна Рада України. – Офіц. вид. //Відомості Верховної Ради України. – 2006. - N 37. - Ст.323.
125. Топоркова М.К. Конституционно-правовой статус членов Правительства Российской Федерации: дисс. .. канд. юрид. наук:12.00.02 /Топоркова Мария Константиновна. - М., 2004. – 148 с.
126. Регламент Кабінету Міністрів України: затверджений постановою Кабінету Міністрів України 18 липня 2007 р. N 950 . /Кабінет Міністрів України. — Офіц. вид. // Офіційний вісник України вiд 03.08.2007. - № 54. – Ст. 2180.
127. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 21.12.2006 № 514-V / Верховна Рада України. — Офіц. вид.// Відомості Верховної Ради України. – 2007. - N 11. - Ст.94.
128. Жискар д'Эстен В. Власть и жизнь (Воспоминания бывшего президента Франции) /В. Жискар д'Эстен. – М.: Международные отношения, 1990. – 320 с.
129. Тroper М. Le gouvernement des juges, mode d’emploi / Тroper М. - Quйbec: PU Laval, 2007. – 56 р.
130. Composition of the Government [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.premier-ministre.gouv.fr/en/acteurs/gouvernement/
131. Referencia del Consejo de Ministros [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.la-moncloa.es/ConsejodeMinistros/Referencias/_2007/refc20071116.htm.
132. Gouvernement Lionel Jospin // Historique des gouvernements de la France - [Електронний ресурс].– Режим доступу:http://www.legifrance.gouv.fr.
133. Орешин В.П. Государственное регулирование национальной экономики /В.П.Орешин. – М.: Инфра-М, 2001. – 124 с.
134. Государственное право Германии: в 2-х т. – /Топорнин Б.Н. - Т.1. – М.: ИГиПРАН, 1994.– 312 с.
135. Совгиря О.В. Правовий статус парламентської опозиції /О.В.Совгиря. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 264 с.
136. Кислий П., Вайз Ч. Становлення парламентської демократії в Україні: На тлі світового досвіду /П.Кислий, Ч.Вайз. – К.: Абрис, 2000. – 414 с.
137. Ключкович А.Ю. Партійна система Німеччини: політологічний аналіз механізму взаємодії органів державної влади та політичних партій (1990 – 2005 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.політ.наук: спец. 23.00.02 «Політичні інститути і процеси» /А.Ю.Ключкович. - Львів, 2006 – 20 с.
138. Жалинский А., Рерихт А. Введение в немецкое право / А.Жалинский, А. Рерихт. – М.: Спарк, 2001. – 767 с.
139. Конституция Королівства Испания //Бібліотека Верховної Ради України. [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/LIBRARY/catalog/law/ispan_constitut.html; Ley 10/1983, de 16 de agosto, de la Organizacion de la Administracion Central del Estado // Boletнn Oficial del Estado. - № 197. - de 18 de agosto de 1983.
140. Ley 6/1997, de 14 de abril, de Organizacion у Funcionamiento de la Administracion General del Estado // Boletнn Oficial del Estado. - № 90. – 15.04.97.
141. Chіrrіdo Falla F. Los secretarіos de Estado. Іnformacіones / F.Chіrrіdo Falla. – Madrid, 16 julіo 1977. – 26 р.
142. Garcia Trevijano J.A. Tratado de Derecho Administrativo / J.A.Garcia Trevijano. - Madrid: Revista de Derecho Privado, 1998. – 620 р.
143. Ley 29/1998 de 13 de julio, de la Juridiccion Contencioso - administrativa // Boletнn Oficial del Estado. - № 78. – de 30 julio de 1998.
144. Ley 10/1983, de 16 de agosto, de la Organizacion de la Administracion Central del Estado // Boletнn Oficial del Estado. - № 197. -de 18 de agosto de 1983.
145. Constituciуn : problemas filosуficos / ediciуn a cargo de Francisco J. Laporta ; Josep Aguilу. [et al.]. Madrid : Ministerio de la Presidencia, Centro de Publicaciones : Centro de Estudios Polнticos y Constitucionales, 2003. – 678 р.
146. Ley 6/1997, de 14 de abril, de Organizacion у Funcionamiento de la Administracion General del Estado // Boletнn Oficial del Estado. - № 90. – 15.04.97.
147. Global Corruption Report 2007.- Cambridge University Press, 2007.-372 р.
148. Марченко В.В. Деякі особливості конституційного положення Президента Франції/Володимир Володимирович Марченко. – Х.: ХДАДТУ: Збірник наукових праць. Серія «Економіка і право». - 1999. - № 3. – С.63-68.
149. Billot В. D'un Chirac l'autre / Billot В. – Paris: Йditions Bernard de Fallois, 2005. - 558 p.
150. Geschдftsordnung derBundesregierung (GOBReg) 11. Mai 1951 (GMBl. S. 137) Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.bundesregierung.de/Webs/Breg/DE/Service/Suche/Functions/FilterFormular,templateId=processForm.html.
151. Texto refundido aprobado por Decreto de 26 de julio de 1957. Regimen Juridico de la Administracion del Estado // // Boletнn Oficial del Estado. - № 31. - de 11 julio de 1957.
152. Ley 10/1983, de 16 de agosto, de la Organizacion de la Administracion Central del Estado // // Boletнn Oficial del Estado. - № 197. - de 18 de agosto de 1983.
153. Ley 6/1997, de 14 de abril, de Organizacion у Funcionamiento de la Administracion General del Estado // Boletнn Oficial del Estado. - № 90. - de 15.04.97.
154. Ley 6/1997, de 14 de abril, de Organizacion у Funcionamiento de la Administracion General del Estado //// Boletнn Oficial del Estado. - № 90. - de 15.04.97.
155. Bar А. Articulo 99: Nombramiento del Presidente del Gobierno, en O. Algada (ed.). Comentarios a las leye politicas: Constitucion Espanola de 1978 /А. Bar. - Madrid: Revista de Derecho Privado, 1993. – 348 р.
156. Blondel J. Government Ministers in the Contemporary World / J. Blondel - London: Sage, 1994.- 588 p.
157. LOI no 2006-396 du 31 mars 2006 pour l'йgalitй des chances - [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.admi.net/jo/20060402/SOCX0500298L.html.
158. Про Державний бюджет України на 2000 рік»: Закон України від 17.02.2000 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид.//Відомості Верховної Ради України. – 2000. - N 14-15-16. - Ст.121.
159. Про Державний бюджет України на 1993 рік»: Закон України від 09.04.2000 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. //Відомості Верховної Ради України. - 1993. - N 20. - Ст.212.
160. Горгес Р. Так работают правительство и парламент /Р.Горгес. - М.: Дело, 1993. – 96 с.
161. Здіорук С.І., Бичек В.В. Проблеми функціонування політичних партій України в системі владних відносин / С.І. Здіорук, В.В. Бичек //Стратегія політики і політичний аналіз. – 2001. - Вип.6. – С.21-25.
162. Santamaria J. Las relaciones entre Gobierno в Cortes en el Anteproyecto, en el volumen colectivo / J.Santamaria - Madrid: Centre de Estudios Constitucionales, 1978. – 456 p.
163. Campo S. F. Impresiones sobre la Constituciуn de 1978 / S. F. Campo. - Madrid : Universidad Rey Juan Carlos : Fundaciуn ICO, 2004. – 564 р.
164. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту: Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII / Верховна Рада України. — Офіц. вид. //Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 45. - Ст.425.
165. Про жертви нацистських переслідувань: Закон України від 23 березня 2000 року № 1584-III / Верховна Рада України. — Офіц. вид. //Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 24. - Ст.182.
166. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від 19 листопада 1992 року N 2801-XII / Верховна Рада України. — Офіц. вид. //Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 4. - Ст.19.
167. Основи законодавства України про культуру: Закон України від 14 лютого 1992 року N 2117-XII / Верховна Рада України. — Офіц. вид. //Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 21. - Ст.294.
168. Про освіту: Закон України від 23 травня 1991 року N 1060-XII / Верховна Рада України. — Офіц. вид. //Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 34. - Ст.451.
169. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007. - Справа N 1-29/2007. /Конституційний суд України. – Офіц. вид. // Офіційний вісник України. - 2007. - № 52. – Ст. 138.
170. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 58, 60 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 2, 3, 4, 5, 8, 9 частини першої статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" і підпункту 1 пункту 1 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002. - Справа N 1-15/2002. // Вісник Конституційного суду України – 2002. - № 2. – С.10.
171. Про соціальний захист дітей війни: Закон України від 18 листопада 2004 року N 2195-IV / Верховна Рада України. — Офіц. вид. //Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 4. - Ст.94.
172. Про Державний бюджет України на 2006 рік: Закон України від 20.12.2005 № 3235-IV / Верховна Рада України. — Офіц. вид.//Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 9, № 10-11, Ст.96.
173. Про Державний бюджет України на 2007 рік: Закон України від 19.12.2006 № 489-V/ Верховна Рада України. — Офіц. вид. //Відомості Верховної Ради України України. – 2007. - № 7-8. - Ст.66.
174. Burdeau G. Traite de Science Politique. Les facades institutionelles de la democratic gouvernante / G. Burdeau. - Paris: Librairie Generale de Droit et Jurisprudence, 1976. – 480 р.
175. Шаповал В.М. Контроль парламентський // Юридична енциклопедія: в 15 т. /[уклад. В.М.Шаповал та ін.]. - К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2001.- Т.3.- С. 323.
176. Журавський В.С. Теоретичні та організаційно-правові проблеми становлення і розвитку українського парламентаризму: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень», 12.00.02 «Конституційне право» /В.С.Журавський. - Одеса, 2001. - 397 с.
177. Залюбовська І.К. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади як засіб забезпечення законності у сфері державного управління: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.07 / Залюбовська Ірина Костянтинівна. – Одеса, 2002. - 175 с.
178. Утяшев М.М., Корнилаева А.А. Контрольные функции региональных парламентов: сравнительный анализ /М.М.Утяшев, А.А.Корнилаева // Право и политика.- 2001. - № 1. - С. 29-34.
179. Коврякова Е.В. Парламентский контроль в зарубежных странах: дис. …канд.юрид.наук: 12.00.02 / Коврякова Елена Владимировна. - М., 2002. –219 с.
180. Барабаш Ю.Г. Парламентський контроль в Україні: питання теорії і практики: дис. …канд.юрид.наук: 12.00.02 /Барабаш Юрій Григорович. – Х., 2003. – 205 с.
181. Загальна теорія держави і права: підручн. [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. ]. - / М.В.Цвік, В.Д.Ткаченко, О.В. Петришин.–Х.: Право, 2002.– 432 с.
182. Ефимов В.И. Система государственной власти /В.И.Ефимов, под ред. Г.В. Мальцева. – М.: Универсум, 1994. – 223 с.
183. Четвернин В.А. Демократическое конституционное государство: введение в теорію /В.А.Четвернин. – М.: ИГиПРАН, 1993. – 140 с.
184. Цвик М.В. Актуальные проблемы организации власти в Украине /М.В.Цвик // Пробл. Законності: Республ. междувед. науч. сб./ отв. ред. В.Я. Таций. – Х., 1995. – Вып. №30. – С.21-26.
185. Коркунов Н.М. Русское государственное право /Н.М.Коркунов. - Изд. 7-ое. – С.Пб.: Тип. М.М. Стасюлевича,1909. – 632 с.
186. Конституція України: Науково-практичний коментар /В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк та ін.- Х.: Вид-во Право; К.: Концерн Вид. дім „Ін Юре”, 2003. – 808 с.
187. Марченко В.В. Уряд як суб’єкт конституційно-правової відповідальності/Володимир Володимирович Марченко.-Х.:Збірник наукових праць. Серія «Право». - 2006. - № 6. – С.9-12.
188. Тодыка Ю.Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики:монограф. /Ю.Н.Тодыка. - Х.: Факт, 2000. – 473 с.
189. Кутафин О.Е. Предмет конституционного права: монограф. /О.Е.Кутафин. - М.: Юристъ, 2001.- 490 с.
190. Колосова Н.М. Конституционная ответственность в РФ: монограф. /Н.М.Колосова - М.: Городец, 2000.- 192 с.
191. Наливайко Л.Р. Конституційно-правова відповідальність: питання теорії та практики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.02 «Конституційне право» / Л.Р.Наливайко - К., 2000. — 16 с.
192. Мельник О.В. Конституційно- правова відповідальність вищих органів державної влади: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.02 «Конституційне право» / О.В.Мельник. - К., 2000. — 17 с.
193. Assemblйes parlementaires. [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.legifrance.gouv.fr/html/index.html
194. Организация Национального собрания Парламента Французской Республики /[сост.А.Ребо и др.]. - М.: Юристъ, 2000. – 186 с.
195. Пилипенко А.Н. Парламентський контроль во Франции /А.Н.Пилипенко // Журнал росийского права. – 2000. - № 12. – С.124. - 131
196. Исполнительная Власть, Законодатель