Мартиненко Борис Дмитрович. Гарантії суб'єктів провадження у справах про адміністративні проступки

Краткое описание

Мартиненко Борис Дмитрович. Гарантії суб'єктів провадження у справах про адміністративні проступки : дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Львівський держ. ун-т внутрішніх справ. — Л., 2007. — 198арк. — Бібліогр.: арк. 178-198

Мартиненко Б.Д. Гарантії суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Львівський державний університет внутрішніх справ, Львів, 2007.
Дисертація присвячена дослідженню правових гарантій суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки. Розглядається зміст та види гарантій прав і свобод людини, детально аналізується система правових гарантій, досліджуються матеріальні та процесуальні гаранті.
Значну увагу приділено дослідженню провадження у справах про адміністративні проступки та його місця у структурі адміністративного процесу. Охарактеризовано структуру зазначеного провадження, відокремлено його структурні частини.
У роботі здійснено аналіз суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки, запропоновано їх класифікацію.
Також здійснено детальний розгляд матеріальних та процесуальних гарантій суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки. Запропоновано більше тридцяти змін та доповнень до діючого КУпАП та проекту КУпАП.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в комплексному визначенні теоретичних, законодавчих та практичних аспектів гарантій прав і свобод людини та громадянина у провадженні у справах про адміністративні проступки на сучасному етапі розвитку суспільства.
Гарантіями прав і свобод людини є умови та засоби, які забезпечують реалізацію прав і свобод людини. Характер гарантій залежить від самого гарантійного права чи свободи, а також від концепції, яка визначається роллю держави в економічній і соціальній сферах.
Таким чином, гарантії прав і свобод людини це комплекс взаємопов’язаних та взаємообумовлених, нормативно закріплених засобів, способів та умов, які створюються для задоволення публічних інтересів суспільства взагалі та охорони, захисту прав і свобод людини зокрема.
Основним критерієм класифікації гарантій може бути ознака тієї галузі суспільних відносин, у якій вони виявляються, діють та удосконалюються.
Політичні, економічні, соціальні гарантії стають такими тільки тоді, коли вони приймають вигляд правової форми форми норм, які містяться в різних правових актах тієї або іншої юридичної сили.
Загальними в теорії права прийнято вважати політичні, економічні і соціальні гарантії.
Політичні гарантії це умови, способи, засоби, спрямовані на забезпечення необхідного рівня політичного розвитку людини в державі та суспільстві.
Економічні гарантії це умови, способи та засоби, які використовуються державою заради економічного ладу суспільства, заснованого на обґрунтованому та передбаченому розвитку економіки задля постійного зростання публічного та приватного добробуту та благоустрою.
Соціальні гарантії це умови, способи і засоби, сукупність яких сприяє належній реалізації заходів соціального характеру для здійснення відповідних прав і свобод людини.
Спеціальними в теорії права вважають юридичні гарантії. Юридичні гарантії забезпечення прав і свобод особи поділити на дві групи: нормативні та організаційні.
Донормативних гарантійправ і свобод особи відносяться матеріальні та процесуальні гарантії, які у своїй сукупності становлять вихідні нормативні положення, що закріплюють основні правові засади забезпечення реалізації, охорони і захисту прав та свобод особи.
Матеріальні гарантії прав і свобод людини являють собою головні основи суспільного устрою, а також загальнообов'язкові правила поведінки суб'єктів суспільних відносин держави, органів публічної адміністрації та її посадових осіб, окремих індивідів, яким вони повинні слідувати для створення належних умов ефективної реалізації прав і свобод, попередження будь-яких порушень прав і свобод, а у випадках їх порушення для захисту і відновлення.
Процесуальні гарантії свобод людини це встановлені законом специфічні юридичні засоби процедурного забезпечення реалізації норм, які закріплюють матеріальні гарантії прав та свобод і потребують певного порядку втілення, наприклад, право на судовий захист, право на оскарження дій або бездіяльності органів публічної адміністрації та її посадових осіб.
Гарантії прав і свобод людини і громадянина є засобами забезпечення законності при реалізації провадження у справах про адміністративні проступки.
Провадження у справах про адміністративні проступки це урегульована адміністративно-процесуальними нормами діяльність публічної адміністрації, спрямована на розгляд індивідуальних справ про адміністративні проступки.
Аналіз правових гарантій прав і свобод людини та громадянина дав можливість відокремити групи конституційних матеріальних і процесуальних гарантій, якими забезпечується зазначене провадження, та матеріальні і процесуальні гарантії, передбачені законодавством про адміністративні проступки.
Разом з тим, акцентовано увагу на тому, що адміністративна юрисдикція це врегульована адміністративно-правовими нормами діяльність відповідних суб’єктів щодо розгляду і вирішення справ про адміністративні проступки і застосування за їх вчинення адміністративних стягнень та інших видів адміністративної відповідальності
Відзначено, що процесуальні гарантії суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки це встановлені законом юридичні засоби процесуального забезпечення реалізації норм, які закріплюють матеріальні гарантії прав та свобод у провадженні у справах про адміністративні проступки і потребують певного порядку втілення.
Дослідження гарантій прав і свобод особи у провадженні у справах про адміністративні проступки дало можливість запропонувати більше 30 змін та доповнення до діючого КУпАП та проекту КУпАП. Разом з тим, запропоновано прийняти проект закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення», який має передбачати приведення положень чинного законодавства у відповідність до європейських стандартів щодо забезпечення прав і свобод осіб. Тому у ньому має піти мова про надання додаткових процесуальних прав особі, яку затримано або яку може бути притягнуто до відповідальності у вигляді адміністративного арешту; про внесення змін до порядку складення та направлення протоколу про адміністративне правопорушення; про зміну підстав зупинення (припинення) провадження у справі про адміністративне правопорушення; про внесення змін до норм, які встановлюють процедуру адміністративного затримання.