Мартинюк Людмила Анатоліївна. Особливості становлення та розвитку системи управління малими підприємствами України

Краткое описание

Мартинюк Людмила Анатоліївна. Особливості становлення та розвитку системи управління малими підприємствами України: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004

Мартинюк Л.А.Особливості становлення та розвитку системиуправління малими підприємствами України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація і управління підприємствами. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.
Дисертаційну роботу присвячено дослідженню становлення та розвитку системи управління малими підприємствами України в умовах трансформації економічних відносин. У роботі представлені науково-методичні підходи та практичні рекомендації щодо вдосконалення механізму управління господарською діяльністю малих підприємств.
Визначено особливості управління малими підприємствами як підприємствами, що потребують підприємницького стилю управління. Виявлено основні фактори впливу на становлення системи управління малими підприємствами. Запропоновано критерії з метою оцінки ефективності управління малими підприємствами різних форм власності. Розглянуто особливості та основні проблеми використання стратегічного планування вітчизняними малими підприємствами. Проаналізовано особливості створення малих підприємств у секторі малого бізнесу. Запропоновано механізм стратегічного розвитку малих підприємств з метою підвищення ефективності їх функціонування.

У дисертації науково обґрунтовано, що необхідною умовою сталого економічного зростання суб’єктів малого підприємництва є розвиток та вдосконалення системи управління малими підприємствами, що дозволило зробити такі висновки:

Основою виникнення малих підприємств є поглиблення суспільного поділу праці, підвищення рівня усуспільнення виробництва, що поєднує процеси відокремлення та інтеграції суб’єктів господарювання. Мале підприємство як організація, що має господарсько-фінансову незалежність, володіє значними конкурентними перевагами в порівнянні з іншими господарюючими суб’єктами, а саме: мобільність; технологічна гнучкість виробничих процесів; низька капіталоємність; здатність до мобілізації доступних ресурсів; раціональна організація управлінської діяльності. Для формування системи управління малими підприємствами необхідно здійснювати їх класифікацію за наступними ознаками: тип економічного зростання, сектор економіки, характер ринку, галузева належність, ступінь самостійності функціонування на ринку, форма власності, ступінь підпорядкованості великим підприємствам.
Основним методологічним підходом аналізу становлення системи управління малими підприємствами є системний підхід. Система управління малими підприємствами це сукупність принципів, методів і засобів управління всіма видами ресурсів з метою посилення життєздатності і досягнення цілей їх діяльності в сучасних умовах функціонування економіки України. Характерною ознакою системи управління малими підприємствами є її здатність до швидкої адаптації відповідно до вимог зовнішнього середовища. Становлення системи управління малими підприємствами базується на сукупності класичних та сучасних принципів управління. Система управління малими підприємствами включає організаційний та економічний механізми. Доведено, що діяльність малих підприємств в сучасних умовах потребує посилення організаційного механізму як складової системи управління, оскільки на етапі становлення ринкової економіки сектор малого підприємництва в Україні якісними характеристиками суттєво відрізняється від аналогічного сектору в країнах з розвиненою ринковою економікою.

В теорії управління виділяють 4 типи моделей організацій, для яких характерною рисою є наявність специфічної системи управління. Малі підприємства відносяться до четвертого класу моделей організації. Для такого типу моделей характерним є підприємницький стиль діяльності, в основу якого покладено концепцію підприємницького управління. Підприємницький тип управління посилює здатність малих підприємств функціонувати в умовах невизначеності, значних ресурсних обмежень, конфліктів із зовнішнім середовищем.
Ефективність управління малими підприємствами як відкритими соціально-економічними системами, однією із характерних рис яких є персоніфікація власності, праці, управління і відповідальності, поєднаних в одній особі, великою мірою залежить як від внутрішнього, так і зовнішнього середовища функціонування підприємства та від мотивації самого підприємця. Основними факторами впливу на становлення системи управління малими підприємствами в сучасних умовах господарювання є: тип підприємства, сфера діяльності, цілі бізнесу, внутрішній потенціал підприємства, стан ринкової кон’юнктури, забезпеченість управлінським персоналом.
Для більш глибокого розуміння специфіки формування системи управління малим підприємством слід використовувати поняття підприємницький потенціал керівника”. Останній можна охарактеризувати як потенційну можливість підприємця приймати та реалізовувати найбільш ефективні управлінські рішення, які потребують від нього прояву певних здібностей, особистих рис характеру, використання комплексу спеціальних знань, вмінь, для чого проаналізовано три базові ролі керівника підприємства: власник, підприємець, управлінець. Запропонована піраміда розвитку управлінських навичок згідно з базовими ролями керівника.
При формуванні організаційної структури управління малими підприємствами необхідним є використання цільового підходу, який полягає в тому, що кожний структуроутворюючий елемент, взаємодіючи з іншими, повинен бути орієнтованим на досягнення загальних цілей організації. Раціональна структура управління малими підприємствами повинна передбачати чіткий розподіл всіх функцій управління між відповідними ланками; мінімальну кількість ланок управління; дотримання норм керованості; мінімальну кількість джерел прийому” і виходу” у кожної ланки управління.
Аргументовано необхідність для малих підприємств розробки та реалізації конкурентних стратегій для успішного ведення конкурентної боротьби. Доведено, що зосередженість малих підприємств на випуску вузькоспеціалізованої продукції суттєво підвищує їх конкурентноспроможність. Проаналізовано три різновиди стратегії фокусування, кожна з яких має свої особливості і можливості розвитку. Мале підприємство, використовуючи стратегію фокусування, може зосередити свою діяльність на певному регіональному ринку, на поставці продукції великим підприємствам, на пропозиції унікального товару.

8. Визначено характерні риси стратегічного планування на малих підприємствах. Перша особливість переважання неформальних прийомів (аналіз зовнішнього середовища зводиться на вітчизняних малих підприємствах до вивчення споживачів та постачальників). Друга специфічна роль керівника-власника (стратегія малих підприємств визначається кваліфікацією підприємця, рівнем прагнень, здатністю до аналізу, схильністю до ризику). Третя мале підприємство, як правило, провадить діяльність в одній зоні господарювання (спеціалізація на виготовленні одного або декількох видів продукції). Четверта особливість нестача фінансових ресурсів, особливо на початковому етапі функціонування, що позбавляє можливості маневрування на ринку. П’ята більш компактна система стратегій (для малих підприємств вона може бути обмеженою і включати тільки фінансову і маркетингову). Встановлено, що в Україні стратегічне планування використовують лише 13- 15 % малих підприємств. Основними причинами відсутності стратегічного планування є: незнання методів стратегічного планування, невизначеність майбутньої економічної ситуації в країні, брак часу, пов’язаний із завантаженістю повсякденною роботою.
9. Запропоновано механізм стратегічного розвитку малих підприємств України. Формування даного механізму передбачає використання малими підприємствами їх конкурентних переваг, а саме: швидкої адаптованості до вимог ринку, використання місцевих джерел сировини, здатності до перебудови організаційної структури управління, наявності постійного сегменту споживачів тощо. Для реалізації механізму стратегічного розвитку малих підприємств необхідними є виважена державна політика підтримки сектору малого підприємництва, розвиток інфраструктури щодо надання консультаційних та інформаційних послуг, співпраця та кооперація малих підприємств з великими.