Медведєва Олена Михайлівна. Інтеграційний механізм ефективної комунікації в проектах

Краткое описание

Медведєва Олена Михайлівна. Інтеграційний механізм ефективної комунікації в проектах : Дис... канд. техн. наук: 05.13.22 / Київський національний ун-т будівництва і архітектури. — К., 2006. — 231арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 183-196.

Медведєва О.М.Інтеграційний механізм ефективної комунікації в проектах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 Управління проектами і програмами. Київський національний університет будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України, Київ, 2006.
Розкрито роль та недоліки механізму комунікації в проектах у створенні передумов виконання функцій управління комунікацій в проектах. Обґрунтовано необхідність комплексного дослідження комунікації в проектах з метою адаптації механізму комунікації до умов проектного середовища. Зінтегровано закономірності й чинники процесів комунікації в проектах на основі розроблених структурної та комплексної моделей комунікації в проектах. Виявлено взаємний вплив чинників комунікації в проектах, закономірності інформаційної взаємодії учасників проекту, роль якості документа проекту як засобу забезпечення ефективних результатів комунікації в проектах. Сформовано інтеграційний механізм комунікації в проектах, спрямований на забезпечення результативної та ефективної комунікації в проектах. Запропоновано підхід до оцінки ефективності комунікації для реципієнта в комунікаціях проекту. Обґрунтовано сукупність показників якості документа проекту, визначено їх оціночні критерії. Впроваджено в практику реалізації проектів методики документування та оцінки якості документів проекту.

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання теоретичного обґрунтування удосконалення механізму комунікації в проектах. Його вирішення дозволило розробити теоретичні підходи, моделі, прикладні інструменти щодо забезпечення результативної та ефективної комунікації в проектах.
Узагальнення одержаних в ході проведеного дослідження результатів, досягнута мета та вирішені задачі дозволяють зробити наступні основні висновки.

Розуміння механізму комунікації як сукупності методів та інструментарію для реалізації процесів комунікації в проектах, які забезпечують керовану передачу інформації між його учасниками, дозволяє виявити, що саме його ефективна дія створює передумови належного виконання функцій управління комунікаціями проекту та актуалізує необхідність його удосконалення.
Можливість удосконалення механізму комунікації в проектах забезпечується залученням до його складу методів і інструментарію, які враховують закономірності й чинники комунікації в проектах. Для визначення закономірного зв’язку складових механізму з релевантними процесами й чинниками вперше розроблено структурну модель комунікації в проектах. Це дозволило обґрунтувати необхідність впровадження комплексного дослідження комунікації в проектах за необхідними та достатніми аспектами: психологічним, документознавчим, теорії інформації, теорії несилової (інформаційної) взаємодії.
На основі попереднього уточнення закономірностей і чинників комунікації з урахуванням виявленого характеру впливу на них чинників проектного середовища вперше розроблено комплексну модель комунікації в проектах, яка інтегрує їх сукупність у взаємозв’язку. Відповідно до цього уточнено показники комунікації в проектах, якими є результативність, емоційний результат, ефективність, визначено вимоги до них в проектах.
Більш детальний аналіз зв’язків чинників в механізмі комунікації в проектах передбачає виявлення їх взаємного впливу. Доведено, що комунікацію в проектах доцільно розглядати як інформаційну взаємодію між його учасниками. Виявлено, що її закономірності враховуються в процесі документування за рахунок реалізації в його межах додаткового етапу оцінки та забезпечення якості документа проекту.
До первісного складу механізму комунікації в проектах запропоновано залучити методи й інструментарій, які забезпечують врахування закономірностей і чинників комунікації в проектах у їх взаємозв’язку. Це дозволило одержати інтеграційний механізм комунікації в проектах, спрямований на реалізацію результативної та ефективної комунікації в проектах.
Розробці практичного інструментарію механізму комунікації в проектах передує розробка підходу до виміру та оцінки параметру ефективності комунікації в проектах. Наведений підхід до його оцінки базується на вимірюванні ефективності процесу комунікації кількістю часу, витраченого на досягнення його результату за одним документом. При цьому витрати часу для певного реципієнта запропоновано нормувати залежно від кількості незнайомих йому термінів в документі проекту та його сенсорних особливостей (швидкості читання).
Основу розробки практичного інструментарію механізму комунікації в проектах складають показники якості документа проекту. Для обґрунтування їх сукупності уточнено споживацькі властивості документа проекту. З урахуванням психологічних норм представлення інформації та чинників проектного середовища визначено показники якості документа проекту та їх оціночні критерії.
Результати аналізу практичного застосування інструментарію удосконаленого механізму комунікації під час реалізації проектів (у вигляді методик документування в проектах, оцінки якості документа проекту, комп’ютерної програми формалізації документування процесів проекту) підтвердили їх дієвість у забезпеченні результативної та ефективної комунікації в проектах.