МЕХАНІЗМ РЕОРГАНІЗАЦІЇ БАНКІВ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На правах рукопису

КОПИЛЮК НАЗАР ЮРІЙОВИЧ

УДК 336.71:[330.332+336.77]

МЕХАНІЗМ РЕОРГАНІЗАЦІЇ БАНКІВ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор Козоріз Марія Андріївна

Львів – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ РЕОРГАНІЗАЦІЇ БАНКІВ……………………………… 10
1.1. Суть, особливості та етапи здійснення реструктуризації та
реорганізації банків…………..…………………………………………………. 10
1.2. Форми і методи реорганізації банків…………………………………….... 30
1.3. Структура і функції механізму реорганізації в банківських установах……………………………………………………………………….... 46
Висновки до розділу 1…………………………………………………………... 59
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ОСОБЛИВОСТЕЙ І ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕОРГАНІЗАЦІЇ БАНКІВ……….. 62
2.1. Аналіз фінансово-економічних показників проблемних банків
України, які потребують реорганізації………………………………………... 62
2.2. Методичні підходи до обґрунтування доцільності реорганізації
банків……………………………………………………………………………... 91
2.3. Концептуальні підходи до вибору методів оцінки вартості банків в процесі їх реорганізації…………………………………………………………. 102
Висновки до розділу 2…………………………………………………………... 114
РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ РЕОРГАНІЗАЦІЇ БАНКІВ………………………………………………………………………….. 118
3.1. Економіко-математичні методи прогнозування доцільності
реорганізації банківських установ…………………………………………….... 118
3.2. Удосконалення санаційної підтримки реорганізаційних процедур
у банківській сфері…………………………………………………………….... 137
3.3. Адаптація нормативно-правових засад з питань реорганізації
банків до європейських вимог………………………………………………..... 148
Висновки до розділу 3…………………………………………………………... 159
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. 163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………. 169
ДОДАТКИ………………………………………………………………………. 189

ВСТУП

Актуальність теми. У посткризовий період розвитку економіки України спостерігається позитивна тенденція відновлення довіри до банківської системи, яка супроводжується зростанням рівня капіталізації установ, залучених й запозичених ресурсів та їх трансформацією у дохідні активи із врахуванням існуючих ризиків та загроз. Поруч із цим, окремі установи банківського сектора із недостатнім обсягом капіталу, проблемним кредитним портфелем, незбалансованою структурою активів і пасивів стають збитковими і неплатоспрожними. За таких умов актуалізується необхідність наукового обґрунтування доцільності здійснення реструктуризації банківської системи й реорганізації окремих установ шляхом придбання, злиття, приєднання, виділення, перетворення, поділу або їх ліквідації.
Світовий та вітчизняний досвід свідчить про активізацію процесів злиття й придбання бізнес-структур, їх інтенсивність та всеохоплюючий характер в різних секторах економіки, що виступає одним із чинників запобігання їх банкрутства та ліквідації. Такі тенденції характерні як для глобальних й інтернаціональних фінансових ринків, так і банківського сектора України, в якому відбуваються реорганізаційні процедури шляхом злиття, придбання й перетворення банківських установ. Реорганізація банків в умовах фінансової нестабільності розглядається як дієвий спосіб консолідації банківського бізнесу, підвищення його прибутковості та ефективності за рахунок досягнення конкурентних переваг, синергетичного ефекту, розширення масштабів діяльності, економії на витратах та освоєння нових сегментів ринку банківських продуктів і послуг.
Дослідженню теоретичних і прикладних аспектів формування та реалізації комплексу заходів щодо здійснення реорганізаційних процедур у банківській сфері України присвячені наукові розробки О. Барановського, В. Базилевича, І. Бланка, З. Васильченко, В. Геєця, А. Даниленка, О. Дзюблюка, М. Козоріз, А. Кузнєцової, А. Ковалюка, Р. Корнилюка, В. Міщенка, Р. Слав’юка, Т. Смовженко, О. Чуб та інших. До зарубіжних вчених, які здійснили вагомий внесок у дослідження даної проблематики, можна віднести: Р. Брейлі, Д. Ван Хорна, П. Гохана, Д. Депамфіліса, Г. Калашнікова, Р. Коха, І Ларіонової, А. Мовсесяна, П. Роуза, Дж. Сінкі, Р. Муна та інших.
Проте, залишаються недостатньо дослідженими питання, пов’язані з оцінкою впливу реорганізаційних процедур на стан розвитку банківської системи, їх ефективність та доцільність здійснення, впровадження механізму проведення реорганізації у відповідності із обраними форми та методами.
Це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначило її мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання дисертаційної роботи здійснювалось в межах науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України за темами: ”Механізм підвищення ефективності використання фінансового потенціалу регіону” (номер державної реєстрації 0110U002026) – особисто автором розроблено механізм здійснення реорганізаційних процедур та прогнозування потреб у реорганізації на основі виявлених економіко-математичних залежностей між обсягом активів, сукупних зобов’язань та власного капіталу від впливу різних факторних змінних банківських установ; ”Фінансові механізми формування конвергентної моделі регіонального розвитку” (номер державної реєстрації 0112U000460), де автором розкрито економічну суть реорганізації банків, форми і методи її проведення.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методологічних засад здійснення процесів реорганізації банків в Україні і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму їх реалізації.
Поставлена мета дослідження зумовила необхідність вирішення таких завдань:
 з’ясувати суть, особливості та етапи здійснення реорганізації банків;
 розкрити форми і методи реорганізації банків в умовах фінансової нестабільності;
 обґрунтувати зміст та складові механізму реорганізації банків;
 проаналізувати фінансово-економічні показники діяльності проблемних банків України та встановити потребу в їх реорганізації;
 сформулювати методичні підходи до оцінки рівня фінансової стабільності банків в процесі бізнес-планування реорганізаційних процедур;
 обґрунтувати вибір економіко-статистичних моделей та здійснити прогнозування потреби у реорганізації вітчизняних банків;
 запропонувати шляхи санаційної підтримки реорганізаційних процедур у банківській сфері;
 визначити напрями вдосконалення механізму реорганізації банків з врахуванням європейського досвіду.
Об’єктом дослідження є процеси реорганізації банків в умовах фінансової нестабільності.
Предметом дослідження є теоретичні і прикладні засади удосконалення механізму реорганізації банків в Україні.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації послужили фундаментальні положення економічної науки щодо дослідження суті реорганізації банків та формування ефективного механізму її здійснення, а також загальнонаукові та спеціальні методи економічних досліджень.
У роботі використано системно-синергетичний підхід для виявлення основ реорганізації банків та обґрунтування необхідності вдосконалення механізму її проведення, а також широкий спектр методів: історичний, абстрактно-логічний, аналіз і синтез, індукції і дедукції (для з'ясування суті, принципів та форм реорганізації банків); економіко-статистичних методів: порівняння, групування та методів економічного аналізу (для аналізу та оцінки фінансово-економічних показників діяльності банків, які потребують реорганізації); графічний метод та економіко-математичного моделювання (для вивчення динаміки показників з метою виявлення проблем та обґрунтування необхідності прогнозування процесів реорганізації банківських установ).
Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Національного банку України, Державної служби статистики України, періодичних видань Національного банку України, річна звітність банків України, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених, матеріали наукових конференцій та семінарів, Інтернет-ресурси.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні шляхів вдосконалення механізму реорганізації банківських установ, що дозволило одержати результати, які характеризують новизну та особистий внесок автора:
вперше:
 запропоновано методичний інструментарій вибору варіантів й ухвалення рішень із реорганізації банків, який дозволяє конкретизувати послідовність дій при здійсненні процесів злиття, приєднання, поглинання, поділ, виділення, придбання, перетворення, купівля-продаж;
удосконалено:
 зміст понять “реструктуризація” й “реорганізація” банків. Реструктуризація банків розглядається як комплекс організаційних, операційних, фінансових, правових та соціальних заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності і ліквідності банків, підвищення їх конкурентоспроможності й зростання ринкової вартості. Такий підхід дозволить конкретизувати основні напрями реструктуризації банків на мікрорівні в контексті мети їх функціонування. Реорганізація передбачає припинення функціонування юридичної особи та пов’язана з повною чи частковою зміною власників корпоративних прав, універсальним або парцелярним правонаступництвом й використанням таких форм її проведення, як: об’єднання, поділ, придбання й створення нових банківських установ на основі перетворення організаційно-правової форми та передавання активів, зобов’язань і капіталу банкам-правонаступникам. На відміну від існуючих, такий підхід дозволяє враховувати корпоративні права при здійсненні реорганізаційних процедур;
 механізм реорганізації банків, сутність якого визначається сукупністю інструментів, форм, методів та важелів, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування як окремих установ, так і банківської системи загалом в умовах економічної нестабільності. Запропонований механізм базується на використанні комплексу специфічних методів, важелів та інструментів, які супроводжують процес реорганізації банківських установ;
дістали подальшого розвитку:
 методичний підхід до розмежування операцій злиття, придбання і поглинання банків з використанням таких характеристик, як: національна приналежність об’єднуваних компаній, відношення компаній до операцій інтеграції капіталу, спосіб об’єднання потенціалу, рівень повноважень акціонерів (власників) банків у прийнятті рішень про здійснення операції, величина активів і капіталу банків учасників реорганізації, мета та умови операції, характер інтеграції бізнесу;
 обґрунтування потреби в реорганізації банків у розрізі їх груп на основі виявлених економіко-математичних залежностей між обсягом активів, сукупних зобов’язань та власного капіталу з врахуванням впливу різних факторних змінних, що дозволяє кількісно визначити необхідність здійснення реорганізаційних процедур;
 напрями адаптації вітчизняної нормативно-правової бази з питань реорганізації банків до європейських вимог з урахуванням удосконалення організаційно-економічних та фінансово-економічних аспектів з метою систематизації проблемних сторін законодавства й альтернативних шляхів їх вирішення.
Практичне значення отриманих результатів полягає в розробленні рекомендацій, які дозволяють сформувати ефективний механізм реорганізації банків, спрямований на підвищення економічної та соціальної ефективності функціонування банківської системи України.
Низка положень дисертації, зокрема рекомендації щодо оцінки вартості банківського бізнесу в процесі придбання банківських установ та оцінки ефективності здійснення реорганізаційних процедур використані Управлінням Національного банку України у Львівській області (довідка № 71-011/692 від 07.06.2012р.). Пропозиції щодо обґрунтування основних форм внутрішньобанківської реструктуризації та реорганізації, здійснення ефективних реорганізаційних процедур шляхом консолідації проблемних й нежиттєздатних відділень та філій банку використані в роботі ПАТ ”Астра Банк” (довідка № 263/1-94 від 26.06.2012р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійного виконання автором наукових досліджень, які дозволили обґрунтувати ідеї щодо формування і використання механізму реорганізації банківських установ в умовах фінансової нестабільності в країні.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи пройшли апробацію на шести науково-практичних конференціях: ІІ Міжнародній науково-практичної конференції ”Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи в Україні” (21 – 22 травня 2009 р., м. Львів); Міжнародній науково-практичній конференції ”Економічний простір України: регіоналізація та інтеграція в умовах суспільних трансформацій” (28―29 жовтня 2010 року, м. Львів); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансово-економічні механізми підприємницької діяльності структур ВПК та напрямки їх удосконалення» (09-10 листопада 2010 року, м.Львів); VIІ Міжнародній науково-практичній конференції ”Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України” (19-20 жовтня 2011р., м. Київ); VІ Міжнародній науково-практичній конференції ” Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків” (19 – 21 жовтня 2011р., м. Черкаси); І Всеукраїнській науково-практичній конференції ”Проблеми забезпечення стабільного розвитку національних банківських систем: теорія, практика та світовий досвід” (13―14 січня 2012 року, м.Львів).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 13 одноосібних наукових праць загальним обсягом 3,46 друк. арк., у тому числі 9 статей обсягом 3,26 друк. арк. ― у наукових фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел з 217 найменувань; включає 22 таблиці, 13 рисунків та 10 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 221 сторінку компютерного тексту, з них основний текст займає 168 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення важливого наукового завдання щодо вдосконалення механізму реорганізації банків і підвищення його ефективності. За результатами проведеного дослідження сформульовано низку висновків та узагальнень.
1. В контексті проведеного дослідження доведено доцільність виокремлення реструктуризації банківської системи на макрорівні; реструктуризації окремої банківської установи на макрорівні та реорганізації банків. Узагальнення наукових підходів дозволило стверджувати, що реструктуризація банків на мікрорівні – це комплекс організаційних, операційних, фінансових, правових та соціальних заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності і ліквідності банків, підвищення їх конкурентоспроможності і зростання ринкової вартості. Реорганізація – одна із форм припинення функціонування юридичної особи, пов’язана з повною або частковою зміною власників корпоративних прав з універсальним або парцелярним правонаступництвом з використанням таких форм її проведення: об’єднання банківських установ, поділ банківських установ, придбання й створення нових банківських установ на основі перетворення організаційно-правової форми та передавання активів, зобов’язань та капіталу банкам-правонаступникам.
2. Представлено авторський підхід до розмежування операцій злиття, придбання і поглинання банків з використанням таких характеристик як: ступінь корпоративного контролю, національна приналежність об’єднуваних компаній, відношення компаній до операцій інтеграції капіталу, спосіб об’єднання потенціалу, рівень повноважень акціонерів (власників) банків у прийнятті рішень про здійснення операції, величина активів і капіталу банків учасників реорганізації, мета та умови операції, механізм інтеграції. Відзначено, що реорганізація пов’язана із встановленням ступеня корпоративного контролю, що визначає частку власників у статутному капіталі з виокремленням таких його форм, як: простий; блокуючий; рівноправний; переважаючий; домінуючий.
3. Обґрунтовано форми реорганізації банків з врахуванням об’єднувальних, розподільчих форм, шляхом перетворення та купівлі-продажу. Розкрито економічний зміст таких понять, як: злиття – це форма добровільного припинення діяльності двох або більше банків юридичних осіб з універсальним правонаступництвом з передаванням усіх активів прав та зобов’язань новоствореному банку правонаступнику в обмін на його корпоративні права з метою збільшення масштабів діяльності та зростання вартості банку правонаступника. Приєднання – це форма добровільного припинення діяльності одного або декількох банків як юридичних осіб з універсальним правонаступництвом, з передачею належних їм активів, прав та зобов’язань банку-правонаступнику без зміни його юридичного статусу. Поглинання – це ворожа форма реорганізації банків, яка передбачає операції аквізиції і супроводжується купівлею корпоративних прав з метою одержання рівноправного, переважаючого або домінуючого рівня корпоративного контролю над банком, що підлягає реорганізації. Під придбанням банків слід розуміти операції купівлі-продажу, в результаті яких банк-покупець здійснює повну або часткову купівлю інших банківських установ шляхом придбання контрольного пакету акцій, купівлі чистих активів іншого банку чи часткової купівлю довгострокових активів або групи чистих активів і зобов’язань.
4. Вдосконалення процесу реорганізації банків доцільно поглибити з використанням стратегічного підходу, який, як нами було зазначено, спрямований на максимізацію ринкової вартості банків і охоплює стратегічний, тактичний та оперативний рівні і включає такі етапи реорганізації: стратегія реорганізації, бізнес-планування реорганізаційних процедур, планування інтеграції, процес інтеграції (об’єднання), постінтеграційний період.
5. Обґрунтовано, що механізм реорганізації банків представляє собою систему, яка містить сукупність інструментів, форм, методів та важелів за допомогою яких здійснюється реорганізація банків з метою досягнення як економічної так і соціальної ефективності діяльності як окремих банківських установ та і банківської системи в цілому.
6. Розроблено модель доцільності прийняття рішення щодо реорганізації банків, яка дозволяє здійснити комплексну оцінку управлінських рішень при виборі найбільш ефективних форм здійснення даного процесу.
7. На основі застосування ресурсного (обліково-звітного), структурного (функціонального) та цільового (проблемно-орієнтованого) підходів здійснено оцінку фінансово-економічних показників діяльності банків України, що дозволило виявити проблемні аспекти діяльності та ознаки неплатоспроможності, які є основою для застосування реорганізаційних процедур. Зокрема, відзначено: 1) недостатню розвинутість інституціальної структури банківської системи України, що зумовлено значною кількістю середніх і малих банків, чисельність яких зросла за 2005-2011р.р. з 135 до 139 одиниць, або до 78,9% їх сукупної кількості; 2) сконцентрованість в малих та середніх банках на 01.01.2012р 18,3% або 193187531 тис. грн. сукупних активів, й 18,6% або 32031044 тис. грн. сукупного банківського капіталу; 3) у 30 установах, або 21,5% загальної чисельності спостерігається перевищення статутного над балансовим капіталом; 4) обмеженість фінансової спроможності малих і середніх банків у наданні широкого спектра послуг кредитно-інвестиційного характеру, недостатня ефективність діяльності; 5) загострення проблем внаслідок фінансово-економічної нестабільності у найбільших та великих банках, які мають системоутворюючий характер і пов’язані перш за все із збитковою діяльністю; 6) необхідність забезпечення інтеграції та диверсифікації бізнесу зумовить розширення угод злиття і поглинання особливо в установах в яких наявні проблеми капіталізації.
8. Виявлено, що проблема неякісних активів в банківському секторі, насамперед, пов’язана із проблемними кредитами, обсяг і частка яких у кредитних портфелях банків підвищилась у 2010-2011рр., тобто у період фінансової нестабільності й поступового виходу з неї. Дослідження якості кредитного портфеля банків України у розрізі груп дозволяють констатувати: на 01.01.2010р. мали неякісний кредитний портфель, а сформовані резерви для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями не покривали обсяг проблемної заборгованості: у групі системно важливих банків 11 установ або 61,1%; великих банків 5 установ (26,3% від загальної кількості); середніх 8 установ (42,1% від загальної їх кількості); малих 7 установ (6% від їх загальної кількості). Впродовж 2011 2012рр. спостерігалося скорочення чисельності таких банків. Зокрема, у групі системоутворюючих установ виокремлено 2 проблемних банки (11,8% від їх загальної кількості), у групі великих – 7 банків (36,8% від їх загальної чисельності), у групі середніх – 3 банки (13,6% від загальної кількості), у групі малих – 7 банків (6% їх загальної кількості). Аналіз рівня капіталізації, якості активів та кредитного портфеля банку з позицій його ризиковості та знеціненості дозволив зробити висновки, що саме ці чинники спричинили від'ємний результат діяльності банківської системи загалом та окремих груп банків.
9. Відзначено, що з метою активізації процесу подальшої трансформації банків та їх реорганізації необхідно враховувати наступне: 1) посилення вимог НБУ до розміру статутного капіталу, співвідношення регулятивного капіталу до активів та інших зумовлює процеси консолідації банківського сектору шляхом злиття, приєднання й придбання передусім у групах фінансово нестабільних малих і середніх установ з більш фінансово стійкими банками й створення на їх базі філій та відділень; 2) у групах найбільших та великих банків процеси реорганізації відбуватимуться шляхом купівлі-продажу установ та із зміною прав власності на корпоративні права. У зв’язку із суттєвим збільшенням операційних та загальноадміністративних витрат у системоутворюючих банках відбуватиметься модернізація регіональних мереж шляхом об’єднання неефективних філій і відділень, створення операційних офісів на новітніх ІТ-платформах; 3) з метою диверсифікації бізнесу й присутності на регіональних ринках відбуватиметься реорганізація місцевих „проблемних” банків із фінансово стійкими та системними банками.
10. Для оцінки вартості банківського бізнесу в процесі реорганізації використовуються різні методичні підходи, які базуються на застосуванні дохідного, витратного й порівняльного методів. Найбільш прийнятними методами оцінки вартості банків в процесі реорганізації визначено метод угод (продажів), який ґрунтується на дослідженні ринкової кон’юнктури з придбання банків-аналогів та визначенням премії (надбавки), а також методи галузевих коефіцієнтів і витратний метод.
11. В роботі здійснено прогнозування потреби банків у реорганізації на основі застосування лінійних, параболічних та експоненціальних моделей, а також лінійних парних і множинних рівнянь регресії залежності обсягу активів, зобов’язань та капіталу банків України від впливу таких факторних змінних як обсяг кредитного портфеля, залучених і запозичених фінансових ресурсів від роздрібних та корпоративних клієнтів. На основі економетричних моделей обчислено прогнозні значення основних фінансово-економічних показників банківського сектору України і відзначено, що суттєвий вплив на величину кредитного портфеля банків України має прострочена заборгованість за кредитами, значно менший вплив – довгострокові кредити, зокрема, при збільшенні простроченої заборгованості за кредитами банків України на 1 млрд. грн. очікується збільшення величини кредитного портфеля в середньому на 7,534 млрд. грн.; при збільшенні довгострокових кредитів на один млрд. грн. очікується збільшення величини кредитного портфеля в середньому на 1,666 млрд. грн.
12. Обгрунтовано потребу у реорганізації банків України у розрізі їх груп. Результати економіко-математичного моделювання засвідчили, що: 1) у першій, другій та третій групах банків найбільший вплив на обсяг активів має власний капітал (додатній) як результат трансформації, найменший – вартість сукупних зобов’язань; на вартість сукупних зобов’язань найбільший вплив мають кошти юридичних осіб, найменший – кошти банків України; 2) у четвертій групі банків найбільший вплив на обсяг активів має власний капітал (від'ємний), трохи менший вплив – величина кредитного портфеля, найменший вплив – вартість сукупних зобов’язань.
13. Санаційна підтримка реорганізаційних процедур є дієвим засобом відновлення платоспроможності й ліквідності у проблемних установах. Запропоновано модель санаційної підтримки реорганізаційних процедур у банківській сфері, яка ґрунтується на аналізі і оцінці основних показників рівня фінансової стабільності установ й дозволяє приймати рішення про доцільність санаційної підтримки, цілі санації, стратегію і тактику її проведення, методи роботи з проблемними банками та ефективне впровадження й моніторинг програм санації та фінансового оздоровлення.
14. Формування стратегії і тактики проведення санації банків здійснюється на основі розробки різних типів санаційних заходів, а саме: фінансово-економічних, організаційно-правових, маркетингових та соціальних. В рамках здійснення соціальних санаційних заходів, спрямованих на захист інтересів акціонерів банку, який потребує реорганізації запропоновано визначати коефіцієнт конвертації акцій (Кконв.) і величину, яку отримає акціонер банку, що реорганізується в обмін на одну свою акцію.
15. З метою систематизації проблемних сторін законодавства та пошуку шляхів їх вирішення систематизовано вітчизняну нормативно-правову базу з питань реорганізації банків і запропоновано напрями її удосконалення у відповідності до Європейських вимог з урахуванням організаційно-економічних та фінансово-економічних аспектів. Визначено ряд проблемних аспектів здійснення реорганізаційних процедур, які потребують внесення змін до нормативних та законодавчих актів, зокрема: отримання ліцензій впродовж періоду злиття; призупинення обігу облігацій; податковий облік збитків; можливості збільшення капіталу; визначення коефіцієнта конвертації акцій; спільне правління банків-учасників реорганізації та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Україна. Закон. Про акціонерні товариства : від 29.04.2009 р. № 514-17 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 81. – С. 7
2. Україна. Закон. Про банки і банківську діяльність : від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 5–6. – С. 30.
3. Україна. Закон. Про відновлення платоспроможності платника або визнання його банкрутом : від 14.05.1992. № 2344-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. – С. 440.
4. Україна. Закон. Про Національний банк України : від 27.02.2004 р. із змінами, внесеними згідно із Законом № 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005 р. // Відомості Верховної Ради. – 2006. – № 9. – С. 96.
5. Україна. Закон. Про систему гарантування вкладів фізичних осіб : від 23.02.2012 р. № 4452-VI // Нормативні і законодавчі акти з питань банківської діяльності. – 2012. № 3-4.
6. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – С. 356.
7. Україна. Національний банк. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні : затв. постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 368 (зі змінами і доповненнями) // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 2001. ― № 10.
8. Постанова Правління Національного банку України від 19.02.2009 р. № 80 «Про здійснення діагностичного обстеження банків 2, 3 та 4 груп» // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 2009. – № 5. – С. 71.
9. Постанова Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. № 405 «Про затвердження Спеціального порядку здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення банків» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2008 р. за № 1210/15901) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
10. Україна. Національний банк. Положення про порядок регулювання діяльності банківських груп : затв. постановою Правління НБУ від 20.06.2012 р. № 254 зі змінами і доп. // Офіційний вісник України. – 2012. № 56. – С. 83.
11. Україна. Національний банк. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства : затв. постановою Правління НБУ від 17.08.2012 р. № 346 (зі змінами і доповненнями) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
12. Україна. Національний банк. Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів : затв. постановою Правління НБУ від 08.09.2011 р. № 306 // Офіційний вісник України. – 2011. – 84. – С. 141.
13. Україна. Міністерство фінансів України. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об΄єднання підприємств» : затв. Наказом Мін. Фінансів України від 07.07.1999р. № 163 // Офіційний вісник України. – 1999. № 30. – с. 205.
14. Україна. Національний банк. Положення про затвердження Порядку участі держави у капіталізації банків : затв. постановою Правління НБУ від 04.11.2008 р. № 960 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
15. Україна. Національний банк. Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України : затв. постановою Правління НБУ від 13.07.2010 р. № 327 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
16. Україна. Національний банк. Положення про особливості реорганізації банків за рішенням його власників : затв. постановою Правління НБУ від 18.11.2009 р. № 683 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
17. Україна. Національний банк. Положення про схвалення Методичних рекомендацій про порядок реорганізації, реструктуризації комерційних банків : затв. постановою Правління НБУ від 09.10.2000 року № 395 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
18. Україна. Національний банк. Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України : затв. Постановою Правління НБУ від 24.10.2011 р. № 373 // Офіційний вісник України. – 2011. № 90. – С. 40.
19. Україна. Національний банк. Стратегія Національного банку України щодо реструктуризації та реорганізації банків у стані фінансової скрути : схвал. постановою Правління НБУ 01.12.1998 р. № 502 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
20. Україна. Національний банк. Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями : затв. Постановою Правління НБУ від 25.01.2012р. № 23 // Офіційний вісник України. – 2012. № 16. – с. 192.
21. Директива ЄС від 9 жовтня 1978 року „Про злиття акціонерних товариств”
22. Директива 2001/24/EC Европейского Парламента и Совета от 4 апреля 2001 года «О реорганизации и ликвидации кредитных учреждений». [Электронний ресурс]. – Режим доступу: www.jvi.org
23. Міжнародний стандарт фінансової звітності (IFRS) 3 ”Об'єднання бізнесу” [Електронний ресурс] — режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/929_006.
24. Угоди про капітал Базельського комітету з питань банківського нагляду [Електронний ресурс] — режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=45251
25. МСФ3 7 „Фінансові інструменти: розкриття інформації: [Електронний ресурс] — режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/file/link/320320/file/IFRS%2007.pdf
26. Положение Центрального банка Российской Федерации О реорганизации кредитных организаций в форме слияния и присоединения № 1289-У от 4 июня 2003г. / [Електронний ресурс] . — Режим доступу :http://www.budgetrf.ru/Publications/Magazines/VestnikCBR/2003/vestnikcbr16072003/vestnikcbr16072003710.htm
27. Аналіз банківської діяльності : підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін. ; за ред. А. М. Герасимовича. – К. : КНЕУ, 2003. – 599 с.
28. Бадзим О.С. Процеси транскордонного злиття та поглинання у фінансовому секторі України. / О.С Бадзим, Ю.Ю. Кривошапка // Актуальні проблеми економіки. — 2008. — №9(87) — С. 155-159.
29. Базилевич В. Концентрація у банківському секторі України: сучасний стан та шляхи регулювання / В. Базилевич, В. Филюк // Банківська справа. – 2012. № 2. С. 3-18.
30. Банки и небанковские кредитные организации и их операции : учебник / [Е. Ф. Жуков, Л. М. Максимова, Н. М. Зеленкова и др.] ; под ред. Е. Ф. Жукова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Вузовский учебник, 2009. – 528 с.
31. Банківська діяльність (вітчизняний та зарубіжний досвід) : навч. посіб. / С. М. Лаптєв, М. П. Денисенко, В. Г. Кабанов, О. С. Любунь. – К. : Професіонал, 2004. – 320 с.
32. Банківська система України : монографія / В. В. Коваленко, О. Г. Коренєва, К. Ф. Черкашина, О. В. Крухмаль. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2010. – 187с.
33. Банківський менеджмент : підручник / за ред. О. А. Кириченка, В. І. Міщенка. – К. : Знання, 2005. – 831 с.
34. Банківський менеджмент: питання теорії та практики [Текст] : монографія / [О. А. Криклій, Н. Г. Маслак, О. М. Пожар та ін.]. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2011. – 152 c.
35. Банківський нагляд: підручник / [О.І. Скаско, Т.С. Смовженко, М.П. Могильницька та ін. ; за заг. ред. Т.С. Смовженко]. – К. : УБС НБУ, 2011. – 632 с.
36. Банковская система в современной экономике: учебное пособие/ ред. О. И. Лаврушин. - 2-е изд., стереотип.. - М.: Кнорус, 2012. - 354 с.
37. Барановський О. І. Проблемні банки: виявлення і лікування / О. І. Барановський // Вісник НБУ. – 2009. - № 11.-С. 18-31.
38. Барановський О. Сьогодення світового ринку банківських послуг / О. Барановський // Вісник НБУ. – 2012. № 4. – С. 18 – 23.
39. Барановський О.І. Фінансові кризи: передумови, наслідки і шляхи запобігання : монографія / О. І. Барановський. –К. : КТЕУ, 2009. – 754 с.
40. Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка - М.: Логос, 2009. – 546 с.
41. Бланк. И. А. Словарь-справочник финансового менеджера / И. А. Бланк. – К.: «Ника-Центр», 1998. – 480 с.
42. Бланк. И. А. Управление финансовой безопасностью предприятия : учебн. пособие / И. А. Бланк.– К.: Эльта, 2009. – 777 с.
43. Брейли Р. Принципы корпоративних финансов / Брейли Р., Майерс С. – М.: Олимп-Бизнес, 1997. – 1120 с.
44. Ван Хорн Д. К. Основы управления финансами / Д. К.Ван Хорн. – [пер. с англ.] – М.: Финансы и статистика, 1996. – 800 с.
45. Васильченко З. М. Комерційні банки: реструктуризація та реорганізація: монографія / З.М. Васильченко – К. : Кондор, 2004. – 528 с.
46. Васюренко О. В. Банківський менеджмент : посібник / О. В. Васюренко. – К. : Видавничий центр «Академія», 2001. – 320 с.
47. Васюренко О. В. Економічний аналіз діяльності комерційних банків / О. В. Васюренко, К. О. Волохата. - К. : Знання, 2007. - 463 с.
48. Віднійчук-Вірван Л.А. Міжнародний банківський бізнес: базові категорії, поняття терміни: навч. посіб. / Л. А. Віднійчук-Вірван. — Львів: «Магнолія 2006», 2007. — 312с.
49. Владимирова И. Г. Слияния и поглощения компаний [Электронный ресурс] – Режим доступа : http://www.cfin.ru/press/ management/1999. – 1/03.shtml.
50. Вожжов С. П. Ресурсогенеруючий потенціал банківської системи як чинник підвищення її ліквідності та стабільності / С. П. Вожжов // Вісник Університету банківської справи НБУ. – 2011. № 2(11). – С. 162 – 166.
51. Ворода Л. Консолідація банківських установ, як ефективний спосіб нарощення власного капіталу банків/ Л. Ворода // Банківська справа. — 2007. — №6 — С. 26-36.
52. Галапуп Н. Д. Тимчасова адміністрація: особливості впровадження та реалії функціонування в банківських установах України / Н. Д. Галапуп // Українська наука: минуле сучасне, майбутнє. – 2011. – Випуск 16. – С. 35–42.
53. Геєць В. Іноземний капітал у банківській системі України / В. Геєць // Дзеркало тижня. — 2006. — № 26 (605). — С. 7.
54. Геєць В.М. Посткризові перспективи та проблеми розвитку економік України й Росії (макроекономічний спектр) / В.М. Геєць // Фінанси України.– 2011. – № 2 (183). – С. 11-23.
55. Голубов М. И. Тенденции на мировом рынке слияний и поглощений / М. И. Голубов // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецк, 2011. –Ч.1. – С.170-173.
56. Горелая Н. В. Зарубежный опыт моделирования эффективности банковских слияний / Н. В. Горелая //Деньги и кредит. 2006. № 6. С. 35 41
57. Гохан П. А. Слияние, поглощение и реструктуризация компаний / П. А. Гохан [пер.с англ.А. Шматова].- М. : Альпина Бизнес Букс, 2007.-С. 159.
58. Грегори А. Стратегическая оценка компаний: практическое руководство/ А. Грегори [пер. с англ . Л. И. Лопатников]. — М. : КВИНТО-КОНСАЛТИНГ, 2003. — 234 с.
59. Ґудзь Т.П. Банківський нагляд: навч. посібник / Т.П. Гудзь. К.: Ліра-К. – 2008. – 380с.
60. Гуляєва Л. Регіональні аспекти функціонування комерційних банків України / Л. Гуляєва // Вісник ТДЕУ. 2006. – № 1. – С. 36-41.
61. Дамордаран А. Инвестиционная оценка. Инструменты и техника оценки любих активов / Дамордаран А. [перев. с англ.]. – М.: Альпина Бизнес Букс. 2004. – 1342 с.
62. Даниленко А. І. Фінансово-монетарні важелі економічного розвитку : в 3 т. / [за ред. А. І. Даниленка]. – К.: Фенікс, 2008. – Т. 2: Фінанси підприємств: тенденції, стан і проблеми управління. – 2008. – 322 с.
63. Даниленко А. І. Фінансово-монетарні важелі економічного розвитку : в 3 т. / [за ред. А. І. Даниленка]. – К.: Фенікс, 2008. – Т. 3: Фінанси підприємств: тенденції, стан і проблеми управління. – 2008. – 308 с.
64. Данилишин Б. М. Світова фінансова криза – тест для України / Б. М. Данилишин // Дзеркало тижня. – 11 жовтня 2008р. – С. 1-2.
65. Демапфилис Д. Слияния, поглощения и другие способы реструктуризации компании / Д. Демапфилис [пер. с англ.] – М. : Олимп-Бизнес, 2007. – 960с.
66. Дзюблюк О. Глобалізаційні процеси та участь іноземного капіталу у розвитку вітчизняної банківської системи / О. Дзюблюк // Банківська справа. – 2008. № 2. – С. 37-45.
67. Диба М. Безпека банківської діяльності та умови її організації в Україні / М. Диба, Яременко С. // Банківська справа. 2012. №1. С. 13 23.
68. Диба М. Вплив глобалізації на банківську систему України / М. Диба, Є. Осадчий // Вісник НБУ. – 2011. № 11. С. 19 24.
69. Довгань Ж. Капіталізація банківської системи України / Ж. Довгань // Вісник НБУ. – 2008. № 11. – С. 10 14.
70. Дроб’язко А. Якою банківська система України виходить із кризи 2008-2009 років ? / А. Дроб’язко // Вісник НБУ. – 2011. № 2. С. 4 8.
71. Еркес О. Антикризове управління як інструмент оздоровлення банку / О. Еркес // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2011. – № 3. – С. 69–79.
72. Ерофеев А. Реструктуризация корпоративной банковской задолженности / А. Ерофеев // Аналитический банковский журнал. – 2010. – № 6. – С. 34–37.
73. Єгорова С. Б. Організація діяльності банків у зарубіжних країнах: навч. посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2007 — 208 с.
74. Забезпечення умов стабільного функціонування банківського сектору України : монографія / [О. М. Колодізєв, О. В. Бойко, І. О. Губарєва та ін. ; за заг. ред. О. М. Колодізєва]. – Харків : Вид-во ХНЕУ, 2010. – 311 с.
75. Забезпечення фінансової стабільності в Україні в умовах посткризової економіки : аналіт. доповідь / [Я. В. Белінська, Д. С. Покришка, О. О. Молдован та ін. ; за ред. Я. В. Белінської] ; Нац. ін-т стратегічних досліджень. – К. : НІСД, 2011. – 88 с.
76. Загородній А. Г. Фінансово-економічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2005. – 714 с.
77. Зайцев О. Превентивная антикризисная программа / О. Зайцев // Банковская практика за рубежом. – 2009. – № 5. – С. 18–25.
78. Звєряков М. І.Банківський капітал. Вимоги Базеля ІІІ / М. І. Звєряков, В. В. Коваленко // Фінанси України. – 2011. –№ 6. – С. 13.
79. Зусманович К. А. Покупка, поглощение и слияние компаний: основы // [Електронний ресурс]. ― Режим доступу: http://www.GAAP.ru.
80. Иванов Ю.В. Слияния, поглощения и разделение компаний: стратегия и тактика трансформации бизнеса / Ю. В. Иванов. – М.: Альпина Паблишер, 2001. –244с.
81. Івасів І. Б. Управління вартістю банку : монографія / І. Б. Івасів. К.: КНЕУ, 2008 288 с.
82. Іщенко О. Санація та реструктуризація банків: теоретичне розмежування дефініцій / О.Іщенко // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 8. – С.94 – 97.
83. Калашников Г. О. Слияние и поглощение компаний по праву Европейского Союза / Г. О. Калашников. – М.: Международные отношения, 2007. – 264 с.
84. Карпунь І. Н. Управління фінансовою санацією підприємства : навч. посібник / І. Н. Карпунь. – Львів : Магнолія-2006, 2007. – 418 с.
85. Карпунь І. Н. Фінансова санація та банкрутство підприємств : : навч. посібник / І. Н. Карпунь. – Львів : Магнолія-2006, 2008. – 432 с.
86. Карчева Г. Основні проблеми розвитку банківської системи України у посткризовий період та шляхи їх вирішення / Г. Карчева // Вісник Національного банку України. – 2010. – № 8. – С. 30–36.
87. Кириченко М.М. Процеси транснаціоналізації банківської діяльності та перспективи їхнього розвитку в Україні / М. М.Кириченко // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 1. – C.132-140.
88. Коваленко В. В. Антикризове управління в забезпеченні фінансової стійкості банківської системи : монографія / В. В. Коваленко, О. В. Крохмаль. – Суми: УАБС НБУ, 2007. – 198 с.
89. Козак О. Концепція моделювання фінансового планування у комерційному банку / О. Козак // Вісник НБУ . 2012. № 1. – С.11 – 13.
90. Козоріз М. А. Методологічні засади дослідження впливу іноземного капіталу та розвиток банківської системи України / М. А. Козоріз // Фінанси України. – 2007. № 11. – С. 95-102.
91. Ковалюк А.О. Методи оцінки вартості банків у разі їх реструктуризації / А.О. Ковалюк / Формування ринкової економіки в Україні: зб. наук. праць. – Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка. 2010. Випуск 21. С. 238 242.
92. Копилюк Н. Ю. Консолідація банків як чинник кредитно-інвестиційної діяльності в Україні / Н. Ю. Копилюк // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Інвестиційна привабливість регіону та механізми її забезпечення: [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; відп. ред. Є.І. Бойко. – Львів, 2010. – Вип. 3(83). – С. 97-104.
93. Копилюк Н. Ю. Методи запобігання неплатоспроможності банків України в сучасних умовах / Н. Ю. Копилюк // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Посткризовий розвиток фінансової системи України: проблеми та перспективи: [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; редкол.: відп. ред. Є.І.Бойко. – Львів,2011. – Вип. 2(88). – С. 384-392.
94. Копилюк Н. Ю. Організаційно-економічний механізм реорганізації банків в умовах наростання кризових явищ / Н. Ю. Копилюк // Формування ринкових відносин в Україні: збірник наукових праць. Вип. 11(114) / наук. ред. І.Г. Манцуров]. – К., 2010. – С. 101-106.
95. Копилюк Н. Ю. Реорганізація малих банків як напрям підвищення їх діяльності на рівні регіону / Н. Ю. Копилюк // Економічний простір України: регіоналізація та інтеграція в умовах суспільних трансформацій: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Львів, Інститут регіональних досліджень НАН України, 28-29 жовтня 2010 р. – С. 13.
96. Копилюк Н. Ю. Реорганізація як форма консолідації банків в умовах фінансової нестабільності / Н. Ю. Копилюк // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції: збірник наукових праць. – Випуск XV. – Рівне, Національний університет водного господарства та природокористування, 2009. – С. 59 64.
97. Копилюк Н. Ю. Сучасний стан, особливості та економічна ефективність реорганізації банків України / Н. Ю. Копилюк // Наукові записки. – 2011. –№1(34). – С. 109 113.
98. Копилюк Н. Ю. Сучасні підходи до оцінки вартості банків / Н. Ю. Копилюк // Проблеми забезпечення стабільного розвитку національних банківських систем: теорія, практика та світовий досвід: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Львів, 13-14 січня 2012р. Львівська комерційна академія, 2012 – С. 76-78.
99. Копилюк Н. Ю. Теоретичні засади реструктуризації та реорганізації банків / Н. Ю. Копилюк // Бізнес навігатор: науково-виробничий журнал. – 2012. –№ 1(27). – С. 139 143.
100. Копилюк Н. Ю. Удосконалення процедури злиття і поглинання банків: вітчизняний та зарубіжний досвід / Н. Ю. Копилюк // Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України: матеріали VIІ Міжнародної науково-практичної конференції, Академія муніципального управління. м. Київ, 19-20 жовтня 2011р. – С. 11-13.
101. Копилюк Н. Ю. Удосконалення стратегічного управління банком в процесі реорганізації // Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків: матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції, м. Черкаси, 19-21 жовтня 2011р. Черкаський інститут банківської справи УБС НБУ, м. Київ. 2011 – С. 79-81.
102. Копилюк Н. Ю. Фінансово-економічні показники діяльності банків України в контексті реорганізаційних процедур / Н. Ю. Копилюк // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.9. – С. 213 – 220.
103. Копилюк Н. Ю. Форми і методи реорганізації банків в умовах фінансової нестабільності / Н. Ю. Копилюк // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Управління активами регіону на основі їх капіталізації: [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень, редкол.: Є.І. Бойко (відп. ред.). – Львів, 2009. – Вип. 3(77) . –С. 175-182.
104. Копилюк Н. Ю. Шляхи реорганізації банків в умовах євроінтеграції України / Н. Ю. Копилюк // Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи в Україні: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Львів, 21-22 травня 2009р. – Львів, Львівська комерційна академія. – 2009 – С. 38-41.
105. Копилюк Н.Ю. Оцінка вартості банку в процесі його реорганізації / Н.Ю. Копилюк / Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Управління фінансовими ресурсами регіону: [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. – Львів, 2011. – Вип. 3(89) . –С. 313-319.
106. Корнилюк Р. Вплив іноземних банків на розвиток кредитного ринку України / Р. Корнилюк // Банківська справа. – 2011. № 4 (98). – С. 50 58.
107. Костогриз В. Аспекти антикризового управління банківською діяльністю в Україні / В. Костогриз // Економічний аналіз. — 2010. — Вип. 7. — С. 156–158.
108. Коупленд Т. Стоимость компаний: оценка и управление / Т. Коупленд, Т. Колер, Дж. Мурин [3-е изд., перераб и допов]. пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005. – 576 с.
109. Кох Р. Менеджмент и финансы от А до Я / Р. Кох. – СПб. : Питер, 1999. – 496 с.
110. Кочетков В. М. Оцінка ринкової вартості банку як ділового підприємства: монографія / В. М. Кочетков, Ю.С. Комарицький. – К.: МУФ, 2009. – 175 с.
111. Кравченко І. Банківська система та проблеми стратегічного розвитку / І. Кравченко, Г. Багратян, Є. Мазіна // Вісник НБУ . 2012. № 1. – С. 7 – 10.
112. Кривошапов О. Емкость рынка M&A / О. Кривошапов // Слияния и поглощения. — 2009. —№1-2. — С. 23-24.
113. Крилова В. Санаційний банк як механізм роботи з нежиттєздатними банками / В. Крилова, М. Ніконова // Вісник НБУ. – 2010 - № 9. – С. 26.
114. Крупка М. І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України / М. І. Крупка. – Львів: Видавничий центр ЛНУ. – 2001. – 608 с.
115. Кудряшов В. Рекапіталізація проблемних банків з використанням державних ресурсів // Економіка України. – 2010. – № 1. – С. 37–48.
116. Кузнєцова А. Я. Антикризовий аспект моніторингу стійкості банківського сектору України / А. Я. Кузнєцова В. О. Джулай // Фінанси України. – 2010. № 5 – С. 86-97.
117. Лавріненко О. В. Антикризова політика в світовій валютній сфері / О. В. Лавріненко // Економіка та держава. – 2010. – № 7. – С. 47–50.
118. Лаврушин О. І. Банківський менеджмент / О. І. Лаврушин [2-ге вид. перероб. і допов]. –М. : КНОРУС, 2009.– 560 с.
119. Лаптєв С. М. Банківська діяльність (вітчизняний та зарубіжний досвід). / С. М. Лаптєв, М. П. Денисенко, В. Г. Кабанов, О. С. Любунь. Київ: ВД "Професіонал", 2004, 320 с.
120. Ларионова И.В. Реорганизация коммерческих банков / И. В. Ларионова— М.: Финансы и статистика, 2002. — 198 с.
121. Любіч О. О. Фінансова стабільність та інструменти запобігання фінансовим кризам : міжнародний досвід і рекомендації для України / О. О. Любіч, В. М. Домрачев // Фінанси України. – 2011. – № 5. – С. 78–93.
122. Лютий І. Особливості глобального економічного середовища діяльності банків / І. Лютий, О. Юрчук // Вісник НБУ. – 2008. № 4 . – С. 46-51.
123. Мазур И. И. Реструктуризація предприятий и компаний : справочное пособие / И. И. Мазур, В. Д. Шапиро. – М., Высшая школа, 2000. – 587с.
124. Мамонтов А. Новые банковские стратегии / А. Мамонтов // Банковская практика за рубежом. – 2008. – № 5. – С. 10–16.
125. Міжнародна інвестиційна діяльність : навч. посібник / І. Г. Єгорова, Г. І. Матукова, Я. О. Ізмайлов [та ін.] ; М-во освіти і науки України, Криворізький екон. ін-т ДВНЗ "КНЕУ ім. Вадима Гетьмана", Полтавський ун-т економіки і торгівлі. – Кривий Ріг : Видавничий дім, 2010. – 290 с.
126. Міщенко В. Базель ІІІ: нові підходи до регулювання банківського сектору. / В. Міщенко, А. Незнамова. // Вісник НБУ. – 2011. – №1. – с. 4-9.
127. Міщенко В. І. Вдосконалення управління проблемними активами банків / В. І. Міщенко, А. І. Граділь // Фінанси України. – 2009. №5. С. 43-54.
128. Міщенко В. І. Реорганізація та реструктуризація комерційних банків / В. І. Міщенко, А. В. Шаповалов, В. В. Салтинський, І. М. Вядрова. К., Знання, 2002. 216 с
129. Міщенко В. І. Санаційний банк – „бридж банк” як механізм роботи з нежиттєздатними банками / В. І. Міщенко, В. В. Крилова, М. В. Ніконова, В. П. Малюков, С. Г. Куликов. – К. : УБС НБУ, 2011. – 119 с.
130. Міщенко В. І. Удосконалення регулювання і нагляду за реорганізацією банків/ В. Міщенко, М. Олексійчук // Банківська справа. 2010. № 1. С. 3 11.
131. Міщенко В. Міжнародний досвід реструктуризації банківської системи за участю держави / В. Міщенко, А. Петріна // Вісник НБУ. – 2011. - № 4. – С. 12-17.
132. Мовсесян А. Мировой опыт реорганизации банковских систем / А. Мовсесян, А. Лиман // Банковское дело в Москве. –2002. № 2 (86). С.37-38.
133. Моделювання економічної динаміки: навч. посіб. / Г. В. Лавінський, О. С. Пшенишнюк, С. В. Устенко, О. Д. Шарапов. – К. : Атіка, 2006. – 276 с.
134. Моисеев С. Консолидация сектора увеличит его эффективность/ С. Моисеев, М. Сухов // Банковское обозрение. – 2010. – № 4. – С. 35–40.
135. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін / [за ред. В. С. Стельмаха].- К.: Центр наукових досліджень Національного банку України, УБС НБУ, 2009.- 404 с.
136. Назарова Е. В. Антикризисное управление кредитными организациями : учеб.-метод. комплекс / Е. В. Назарова. — М. : Изд. центр ЕАОИ, 2007. — 237 с.
137. Намонюк В. Є. Ефективність міжнародних злиттів і поглинань в банківській сфері: роль синергетичних вигод / В. Є. Намонюк // Економічний простір. – 2008. № 10. – С. 19 – 25.
138. Науменкова С. В. Обгрунтування методичних підходів до оцінки стійкості фінансової системи: [інфор.-аналіт. мат.] / С. В. Науменкова, Р. С. Лисенко, Д. С. Попов та ін. – К.: Національний банк України, 2006. – Вип. 6. – 162 с.
139. Науменкова С. Нові тенденції в механізмі регулювання фінансового сектору / С. Науменкова // Вісник НБУ. – 2011. № 12. – С. 4 – 10.
140. Национальние банковские системи: учебник / [под общ. ред. проф. В.И.Рыбина]. – М. : ИНФРА-М, 2009. – 528 с.
141. Національний банк України : офіційне інтернет-представництво : Публікації : Вісник Національного банку України. - Режим доступу до електронних ресурсів : http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=60949.
142. НБУ засекретив інформацію про рефінансування банків. [Электронний ресурс]. – Режим доступу: http://tsn.ua/groshi/nbu-zasekretiv-informatsiyu-pro-refinansuvannya-bankiv.html
143. Нигматзянова А. Брид