Каталог / ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ НАУКИ / Теория и методика обучения и воспитания (по областям и уровням образования)
скачать файл:
- Название:
- МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВІДБОРУ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КРАЄЗНАВЧОЇ СКЛАДОВОЇ КУРСУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В 7-8 КЛАСАХ
- Альтернативное название:
- МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ВЫБОРА И РЕАЛИЗАЦИИ КРАЕВЕДЧЕСКОЙ СОСТАВЛЯЮЩЕЙ КУРСА ИСТОРИИ УКРАИНЫ В 7-8 КЛАССАХ
- ВУЗ:
- ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
- Краткое описание:
- ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
На правах рукопису
УДК: 373.5.046.16 (043.5)
ЛУНІКА Ольга Василівна
МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВІДБОРУ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КРАЄЗНАВЧОЇ СКЛАДОВОЇ КУРСУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В 7-8 КЛАСАХ
13.00.02 – теорія і методика навчання
(історія та суспільствознавчі дисципліни)
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Науковий керівник:
Сєрова Галина Володимирівна
кандидат педагогічних наук
Київ – 2012
ЗМІСТ
ВСТУП.............................................................................................................. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 12
1.1. Краєзнавство як складова шкільної історичної освіти……………… 12
1.2. Методичні принципи відбору краєзнавчого змісту курсу історії України в основній школі …………………………………………….
43
1.3. Організація пізнавальної діяльності учнів з опанування змістом краєзнавчої складової на уроках історії України в 7-8 класах……..
62
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1……………………………………………….. 71
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА РЕАЛІЗАЦІЇ КРАЄЗНАВЧОЇ СКЛАДОВОЇ КУРСУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В 7-8 КЛАСАХ……………………………………………………………………...
76
2.1. Аналіз нормативного та методичного забезпечення вивчення краєзнавчих матеріалів у курсі історії України в 7-8 класах загальноосвітньої школи на сучасному етапі………………………..
76
2.2. Методика реалізації краєзнавчої складової у навчанні історії України 7-8 класів……………………………..……………………….
99
2.3. Хід і результати педагогічного експерименту...…………………….. 144
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2……………………………………………….. 155
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. 159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ………………… 163
ДОДАТКИ…………………………………………………………………… 192
ВСТУП
Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку українського суспільства і держави, поступова інтеграція країни в європейський простір вимагають від української школи виховання соціально підготовленої, самостійної, творчої особистості, адаптованої до реалій сучасного динамічного життя. Особлива роль у забезпеченні умов для набуття підростаючим поколінням життєвої компетентності і духовних цінностей, формування громадянської позиції і патріотизму належить історичній освіті. Окреслені завдання обумовлюють необхідність якісних змін у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи, запровадження нового змісту і технологій навчання, перетворення учнів на активних суб’єктів пізнавальної діяльності.
Одним із ефективних засобів досягнення зазначених цілей є включення у структуру шкільної історичної освіти краєзнавчої складової та опанування учнями краєзнавчими знаннями шкільного курсу історії України на засадах нової особистісно орієнтованої та діяльнісної освітньої парадигми. Саме краєзнавство є безцінною скарбницею збереження історичного досвіду багатьох поколінь, всього того найкращого, що витримало випробування часом у сфері матеріальної і духовної культури.
Завдяки вивченню історії рідного краю школярі пересвідчуються у тому, що люди тієї або іншої епохи діяли відповідно до усталених звичаїв і традицій, які формувалися на основі глибинних, ментальних рис у процесі культурно-господарського освоєння територій. Дослідження учнями краєзнавчих матеріалів дозволяє розкрити специфіку й особливості загальних історичних процесів на місцевому, доступному матеріалі, що сприяє формуванню у них цілісного бачення вітчизняної історії, узагальненого розуміння всесвітньо-історичного руху людства. Краєзнавчий компонент змісту шкільного курсу історії України надає школярам простір для дослідницької та пошуково-творчої діяльності та набуття ними предметної компетентності.
Разом з тим, аналіз сучасної практики викладання історії у загальноосвітній школі свідчить, що потенціал краєзнавчої складової шкільної історичної освіти використовується вчителями недостатньо, відсутні як теоретичні напрацювання щодо методики сучасного навчання краєзнавства, так і сучасне навчально-методичне забезпечення відповідних занять.
У різні періоди на позитивне значення краєзнавства у вихованні і навчанні дітей вказували видатні українські вчені, педагоги, серед яких Г. Ващенко, Н. Вессель, О. Духнович, С. Русова, С. Рудницький, Г. Сковорода, К. Ушинський, І. Франко та інші. Виключно важливу роль історії найближчого оточення у формуванні духовності, громадянських переконань і патріотичних почуттів, високої культури і моралі, неодноразово визначав В. Сухомлинський. На його думку, природа, мова, історія рідного краю – це ті джерела, з яких живиться могутнє почуття любові до Батьківщини.
Дослідженню шкіль¬ного краєзнавства як дидактичної категорії присвячені праці радянських науковців та педагогів В. Ашуркова,
П. Іванова, Г. Матюшина, Н. Мілонова, К. Строєва та ін. Широкий спектр краєзнавчої проблематики відображений у спеціальних педагогічних дослідженнях, здійснених І. Прусом, П. Бурдейним.
У працях А. Большакова, В. Буданова, П. Волобуєва, К. Дубняка, Є.Звягінцева, Л. Миловидова, П. Мостового, О. Музиченка та інших узагальнено історико-методичні надбання щодо сутності, принципів, функцій і методів навчання шкільного краєзнавства.
У дослідженнях О. Сухомлинської, Т. Самоплавської подається цілісна картина розвитку краєзнавства в контексті становлення українського шкільництва від початку XX століття до середини 30-х років, краєзнавство визначається одним із напрямів українізації радянської школи у 20-х–30-х роках ХХ століття, засобом активізації пізнавальної діяльності учнів, формування патріотизму. Регіональному аспекту розвитку та становленню шкільного краєзнавства цього періоду присвячені дисертаційні дослідження В. Бугрія, Н. Рудницької.
Для предмета нашого дослідження важливими є також напрацювання українського вченого-методиста радянських часів, історика М. Лисенка, який заклав основи методичної системи використання історико-краєзнавчого матеріалу на уроках історії і в позакласній роботі.
Значний теоретичний та практичний матеріал міститься у працях патріарха українського краєзнавства П. Тронька. Важливими для уточнення понятійно-категоріального апарату дослідження для нас стали праці вчених Я. Верменич, В. Дергачова, О. Мовчан, С. Маловічка, В. Наулка, О. Рубльова. Актуальні питання теорії і методології українського краєзнавства у навчально-виховному процесі загальноосвітніх закладів визначені М. Кострицею, В. Обозним. Розвиток краєзнавчо-пошукової роботи учнів загальноосвітніх шкіл у період 1950-2000 років розглянуті у дисертації М. Соловея.
Проблема формування змісту шкільної історичної освіти, його структурних компонентів була предметом дослідження відомих радянських фахівців з методики навчання історії О. Вагіна, П. Гори, Н. Дайрі, Г. Донського, Ф. Коровкіна, І. Лернера, М. Лисенка, Г. Підлуцького, В. Пунського та ін.
Значний досвід теоретичних та методичних напрацювань попередніх років щодо змісту, структури та організаційно-методичних засад шкільної історичної освіти висвітлено в історико-педагогічних працях А. Булди, О. Пометун. Використанню краєзнавчих матеріалів в оновленні змісту історичної освіти на етапі її реформування присвячено дисертаційне дослідження Я. Треф’яка. Інтегральна характеристика історичного краєзнавства підтверджується сучасними розробками методистів В. Бадяка, Г. Бондаренко, Л. Баженова, О. Тімець та ін. Цікавими з погляду реалізації регіонального компоненту історичної освіти є також дослідження сучасних російських вчених-методистів Є. Вяземського, А. Сейненського, О. Стрєлової.
У сучасній методиці навчання історії проблема реалізації краєзнавчої складової змісту шкільного курсу історії України досліджувалась у межах історичної регіоналістики (Я. Верменич), методології і методики україністики (О. Рубльов), історичного краєзнавства (П. Тронько), методології змісту шкільної історичної освіти (К. Баханов, А. Булда, О. Пометун, О. Удод, Г. Фрейман та ін.); методики підручникотворення (В. Комаров, Т. Ладиченко, П. Мороз, О. Пометун, А. Приходько, Г. Швидько та ін.), методичних засад реалізації етнологічного компоненту курсу історії України (Г. Сєрова), методики використання краєзнавчих матеріалів у межах певного шкільного курсу (В. Власов, В. Мисан, Ю. Малієнко, Т. Мацейків, А. Федчиняк та ін.).
Проте аналіз наукових та методичних праць свідчить про відсутність спеціального цілісного дослідження, присвяченого методиці реалізації краєзнавчої складової змісту шкільної історичної освіти у контексті сучасних вимог до навчання історії.
Таким чином, об’єктивні потреби розвитку історичної освіти України, практика навчання історії в загальноосвітній школі, а також методична нерозробленість зазначеної проблеми обумовили вибір та актуальність теми дисертаційного дослідження «Методичні засади відбору та реалізації краєзнавчої складової курсу історії України в 7-8 класах».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України згідно з комплексним тематичним планом досліджень за темами «Методичні засади діяльнісного підходу до навчання історії» (реєстраційний номер 0105U000272). Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Інституту педагогіки НАПН України (протокол № 1 від 29.01.2007р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 3 від 20.03.2007 р.)
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці методичних засад відбору та реалізації краєзнавчої складової курсу історії України в 7-8 класах.
Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:
1) визначити сутність та особливості краєзнавства як складової змісту шкільної історичної освіти;
2) з’ясувати методичні підходи до формування краєзнавчої складової та її реалізації у процесі навчання історії України;
3) обґрунтувати вимоги-принципи відбору змісту краєзнавчої складової шкільного курсу історії України 7-8 класів;
4) визначити методичні умови, форми і методи організації пізнавальної діяльності учнів на уроках краєзнавчого змісту;
5) розробити та експериментально перевірити цілісну методику реалізації краєзнавчої складової у процесі навчання історії України в 7-8 класах.
Об’єкт дослідження – процес навчання історії України в 7-8 класах загальноосвітньої школи.
Предмет дослідження – реалізація краєзнавчої складової змісту шкільного курсу історії України у навчанні учнів 7-8 класів.
Методологічну основу дослідження становлять положення сучасної філософії освіти про взаємозв'язок навчання, виховання і розвитку особистості, гносеологічні та аксіологічні підходи до розгляду педагогічної реальності, принципи науковості, цілісності, історизму, наступності, соціокультурної зумовленості розвитку педагогічних явищ про закономірності розвитку пізнавальної діяльності учнів основної школи (Л. Виготський, В. Давидов, Д. Ельконін, Н. Менчинська, А. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Н. Тализіна та ін.); концепції демократизації, гуманізації освіти і виховання (Ю. Мальований, О. Савченко, О. Сухомлинська та ін.); загальнодидактичні та методичні теорії визначення змісту, форм і методів навчання (Ю. Бабанський, О. Вагін, П. Гора, І. Лернер, М. Скаткін та ін.); теоретичні положення щодо запровадження особистісно орієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів у навчанні історії (К. Баханов, А. Булда, Т. Ладиченко, О. Пометун, О. Турянська, О. Удод, Г. Фрейман та ін.).
Окреслені завдання розв’язуються із застосуванням таких методів дослідження:
теоретичні – аналіз і синтез наукових джерел з теми дослідження, аналогія, моделювання, порівняння, систематизація, узагальнення, які використовувались для вивчення психологічної, історико-педагогічної, методичної літератури з метою уточнення сутності базових понять дослідження, визначення особливостей краєзнавчого змісту як складової змісту сучасної історичної освіти; обґрунтування методичних вимог до вибору змісту краєзнавчого матеріалу з історії України; методики реалізації краєзнавчої складової курсу історії України в 7-8 класах;
емпіричні – анкетування, тестування, спостереження, бесіда, складання та аналіз творчих завдань застосовувалися з метою дослідження стану розробленості проблеми у масовій практиці навчання історії України і
впливу експериментальної методики на рівень сформованості предметної компетентності з історії учнів 7-8 класів;
педагогічний експеримент використовувався з метою перевірки ефективності розробленої методики реалізації краєзнавчої складової курсу історії України в 7-8 класах;
методи математичної статистики використовувались з метою відстеження динаміки рівнів історичної компетентності учнів 7-8 класів як показника ефективності запропонованої методики.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась у Сумській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 19, Сумській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 21, Сумській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 23, Сумському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, Житомирському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, Інституті післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка. Всього в експериментальній роботі на різних етапах взяли участь 416 учнів, 148 учителів.
Дослідження проводилось у три етапи.
На першому етапі (2006-2008 рр.) аналізувалась вітчизняна та зарубіжна педагогічна, психологічна, історична, краєзнавча, навчально-методична література, вивчалась нормативна документація, визначались мета і завдання, теоретичні засади дослідження, узагальнювався педагогічний
досвід впровадження шкільного краєзнавства, викладання краєзнавства в
окремих навчальних курсах і в курсі історії України, складався план експериментальної роботи, складались програми спостережень, розроблялись засоби контролю, обробки та аналізу інформації, визначалися навчальні
заклади для участі в експерименті.
На другому етапі (2008-2009 рр.) проводився констатувальний експеримент, під час якого визначався пізнавальний інтерес до краєзнавчих знань учнів 7-8 класів загальноосвітніх шкіл, рівень сформованості уявлень, понять, навчально-пізнавальних умінь з місцевої та регіональної історії як складових курсу історії України. Апробувались методи та прийоми організації пізнавальної діяльності учнів з опанування краєзнавчим змістом курсу на уроках історії України в 7-8 класах.
На третьому етапі (2009–2011 рр.) здійснювався формувальний етап експерименту щодо апробації і перевірки результативності розробленої методики реалізації краєзнавчої складової курсу історії України у процесі навчання історії учнів 7-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів, аналізувались методичні умови цього процесу, узагальнювався експериментальний матеріал, формулювались висновки, здійснювалось технічне і літературне оформлення тексту дисертації.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше як особлива методична проблема досліджені питання змісту і реалізації краєзнавчої складової курсу історії України у 7-8 класах; визначено поняття «краєзнавча складова курсу історії України», обґрунтовано методичні вимоги до відбору змісту краєзнавчих матеріалів; з’ясовано методичні умови організації пізнавальної діяльності учнів 7-8 класів у процесі опанування краєзнавчою складовою курсу історії України в контексті розвитку історичної компетентності;
- удосконалено понятійно-категоріальний апарат досліджуваної проблеми, зокрема, уточнено поняття «краєзнавчий зміст» курсу історії України 7-8 класу, «структура краєзнавчого змісту», критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у процесі вивчення краєзнавчих матеріалів;
- набули подальшого розвитку ідеї особистісно орієнтованого, компетентнісного, системного й ціннісно-діяльнісного підходів до навчання історії України в загальноосвітній школі.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що її теоретичні висновки та узагальнення, експериментальні матеріали можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних та методичних посібників до шкільних курсів історії основної школи. Науково-теоретичні результати дослідження можуть стати в пригоді для розроблення спецкурсів з методики історії у вищих навчальних педагогічних закладах та системі підвищення кваліфікації вчителів історії.
Основні положення, результати й висновки впроваджені в навчальний процес загальноосвітніх шкіл м. Суми № 19 (довідка про впровадження № 87 від 23.05.2010 р.), № 21 (довідка про впровадження 94/1 від 20.05.2010 р. ),
№ 23 (довідка про впровадження № 30 від 21.05.2010 р.), Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка про впровадження № 358 від 29.03.2012 р.), Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка (довідка про впровадження № 178 від 10.05.2012 р.), Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка про впровадження № 1/ 339 від 08.05.2012 р.).
Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю його положень та комплексним використанням методів дослідження, адекватних його предмету, меті та завданням, репрезентативністю експериментальних даних, кількісним та якісним аналізом отриманих емпіричних даних з використанням методів математичної статистики.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднювалися і обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях «Краєзнавство і учитель» (Харків, 2008, 2009, 2010); всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання методики викладання суспільних дисциплін в умовах розбудови сучасної школи» (Суми, 2011); регіональній науково-практичній конференції VII Сумська наукова історико-краєзнавча конференція (Суми, 2007); щорічних науково-практичних конференціях Інституту педагогіки НАПН України (2007–2010); засіданнях лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України, засіданнях кафедри методики викладання суспільних дисциплін Сумського державного педагогічного університету імені А С. Макаренка.
Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 10 друкованих працях автора, серед них 8 статей опубліковано у фахових наукових виданнях, 2 – матеріали конференцій. Усі публікації одноосібні.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів (теоретичного й експериментального), висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації 226 с.
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
1. Аналіз філософської, історичної, краєзнавчої, психолого-педагогічної та методичної літератури дозволяє простежити інтеграцію краєзнавства в освітні системи різних періодів нашої держави та становлення системи знань про історичне минуле рідного села, міста, краю, регіону.
У педагогічній думці краєзнавство пов’язується із соціально-дидактичними і педагогічними ідеями: подоланням академічного характеру освіти шляхом засвоєння навчального матеріалу на основі особистого досвіду учня, самоідентифікації та культурації учня через зв'язок особистості учня із природним, соціальним та культурним оточенням.
У практиці шкіл 20–30-х років ХХ століття краєзнавство як складова шкільної освіти було спрямоване на реалізацію головних принципів трудової школи, мало краєзнавчо-виробничий характер. Історія рідного краю вивчалась у контексті навчального курсу «Суспільствознавство». Зміна освітньої стратегії наприкінці 1930-х років призвела до зменшення ролі історії краю у навчально-виховному процесі школи. Після уніфікації радянської школи основний акцент робився на виховній функції краєзнавчого змісту шкільних курсів загалом, курсу історії зокрема, головними визнавались політичні цінності, далекі від повсякденності і багатоманітності форм історико-культурного буття локальної та регіональної спільноти. Методика краєзнавства розвивалась у контексті окремих предметів: історії, географії, літератури тощо.
У 1950–1980-х роках «Історія рідного краю» стає компонентом як обов’язкового, так і позашкільного вивчення історії, підпорядковуючись провідним принципам радянської школи: ідейній спрямованості навчально-виховного процесу і зв'язку навчання з практикою комуністичного будівництва.
Зміна політико-ідеологічної ситуації на початку 1990-х років призвела до кардинальних перетворень у системі шкільної історичної освіти, зокрема посилила роль краєзнавчої складової у навчанні вітчизняної історії.
2. Аналіз здобутків історичної і методичної наук, шкільної практики навчання історії України дозволив встановити головні компоненти краєзнавчої складової, яка розглядається як система історичних відомостей про соціально-економічні, політичні, соціальні, етнокультурні аспекти розвитку краю та регіону. Її особливостями у порівнянні з іншими складовими змісту шкільної історичної освіти є:
- інтегрований характер краєзнавчих знань, розгляд історії краю та регіону в контексті загальнонаціональної історії;
- наближення у процесі опанування краєзнавчим змістом до суб’єкта історичного процесу – людини – в її природному та соціокультурному дослідженні;
- широкі евристичні та виховні можливості навчального змісту у зв’язку з необхідністю пошуку та використання учнем нових джерел інформації; індивідуалізація історичного знання через залучення учнів до пошуково-дослідницької діяльності; розуміння учнями загальних тенденцій розвитку країни та специфіки її окремих частин; усвідомлення зв’язків між поколіннями та власної єдності з ними; виховання патріотизму.
3. Зміст краєзнавчої складової курсу історії України будується на засадах відповідності державному стандартові освітньої галузі «Суспільствознавство», діяльнісної парадигми навчання і моделювання на її основі ціннісно-цільових засад представлення історичної специфіки окремих регіонів сучасної України, реалізації цієї складової шляхом організації творчо-пошукової і проблемно-дослідницької діяльності школярів.
Розробка краєзнавчих навчально-методичних матеріалів для учнів 7-8 класів має будуватись з урахуванням загальнодидактичних принципів: науковості, доступності, систематичності і послідовності викладення матеріалу, формування та розвитку пізнавальних інтересів учнів. Відбір і структурування змісту краєзнавчої складової шкільного курсу історії України у контексті діяльнісної та компетентнісної парадигми навчання передбачає дотримання таких методичних принципів: здійснення структурно-методичного аналізу історичного навчального матеріалу, визначення співвідношення місцевої, регіональної та національної історії, структурування історико-краєзнавчих відомостей за галузями історичного знання: історико-соціологічні, етнологічні, біографічні тощо; визначення обсягу історико-краєзнавчих знань і способів діяльності в курсі історії України, що підлягають засвоєнню учнями, з урахуванням особистісної мотивації учнів і можливостей організації їх пошуково-дослідницької діяльності; врахування вікових можливостей учнів певного віку.
4. Основними методичними умовами реалізації краєзнавчої складової у навчанні історії є:
- забезпечення активної діяльності учнів на кожному з етапів пізнавальної діяльності за допомогою таких засобів, як а) інтерактивні методи навчання; б) система пізнавальних завдань, орієнтованих на самостійну роботу учнів з опрацювання навчального історичного матеріалу з локальної та регіональної історії, поданого у підручниках і посібниках; в) проведення учнями нескладних самостійних досліджень з історії рідного краю з використанням різних джерел знань;
- структура уроку історії, що передбачає такі етапи: 1) актуалізація, мотивація пізнавальної діяльності учнів; 2) усвідомлення ними цілей і завдань цієї діяльності; 3) сприймання, осмислення, запам’ятовування школярами нового матеріалу; 4) усвідомлення та застосування учнями набутих знань, умінь і навичок; 5) рефлексія учнями попередньої пізнавальної діяльності, самоконтроль, самооцінка;
- врахування у змісті та методиці навчання учнів вікових та психолого-педагогічних особливостей підлітків.
5. Констатувальні дослідження масової практики навчання історії засвідчили, що в загальноосвітній школі недостатньо реалізується потенціал краєзнавчої складової курсу історії України в 7-8 класах. Краєзнавчі знання формуються в основному в межах окремих краєзнавчих курсів, розроблених на районному чи обласному рівнях. Нерозв’язаними залишаються питання висвітлення історії окремих регіонів у підручниках з національної історії, методичного апарату з опрацювання краєзнавчих матеріалів у підручниках і навчальних посібниках. У більшості місцевих видань з історії краю, в свою чергу, простежується відсутність чітко визначених і розроблених підходів до формування краєзнавчих навчальних матеріалів та їх недостатнє методичне опрацювання.
6. Експериментальна методика передбачала внесення змін до всіх елементів процесу навчання і структури уроків. Елементами цієї методики стали: реалізація визначених вище методичних умов реалізації краєзнавчої складової, спеціальні прийоми актуалізації й мотивації діяльності учнів на уроках історії (бесіди, проблемні запитання, пізнавальні завдання); система пізнавальних завдань історико-краєзнавчого змісту, що пропонувались учням у певній послідовності з урахуванням: етапу пізнавальної діяльності на уроці, особливостей засвоюваного навчального змісту, етапу формування краєзнавчих знань у курсі, рівня володіння учнями уміннями дослідницької діяльності.
Отримані результати експериментальної перевірки пропонованої методики у процесі навчання історії статистично підтвердили її ефективність. В експериментальних класах було засвідчено позитивну динаміку розвитку історичної компетентності учнів. Таким чином, результати експериментального дослідження дають підстави стверджувати, що мету дисертаційного дослідження досягнуто, основні поставлені завдання розв’язано.
Дисертація не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми, зокрема подальшого вивчення потребують такі питання як розробка регіональних програм та регіональних навчальних посібників та підручників з історії, запровадження інноваційних технологій у викладання краєзнавчої складової змісту шкільної історичної освіти, використання ІКТ у вивченні краєзнавчого змісту на уроках історії України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аббасов А.М. Основні етапи розвитку вітчизняного краєзнавства / А.М. Аббасов // Український історичний журнал. – 1969. – № 12. –
С. 115–121.
2. Автухов И. Общие методы школьной работы / И. Автухов. – [3-є изд.]. – М.: Рабпрос, 1929.
3. Александров О. Суспільствознавство в другому концентрі трудової школи / О. Александров // Шлях освіти. – 1929. – № 1 – 2. – С. 48–56.
4. Алтабаєва К.Б. Про проблеми інтеграції національної та регіональної історії у викладанні курсу історії України / К.Б. Алтабаєва / Збірник наукових праць Бердянського держ-го пед-го університету (Педагогічні науки). – № 7. – Бердянськ: БДПУ, 2002. – С. 155–159.
5. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе / Ю.К. Бабанский. – М.: Просвещение, 1985. – 208 с.
6. Бабишин С.Д. Краеведение как средство связи школы с жизнью и подготовки учащихся к труду: автореф. дис. канд. пед. наук / С.Д. Бабишин. – М., 1963. – 20 с.
7. Бадяк В.П. Історичне краєзнавство як начальний курс / В.П. Бадяк / Історичне краєзнавство в системі освіти України: здобутки, проблеми, перспективи: Науковий збірник. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. – С. 15–24.
8. Баженов Л.В. Стан і проблеми створення та видання навчальних посібників з регіональної історії України для вузів і шкіл України / Л.В. Баженов / Історичне краєзнавство в системі освіти України: здобутки, проблеми, перспективи: Науковий збірник. – Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. – С. 37–42.
9. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: [монографія] / К.О. Баханов. – Запоріжжя: Просвіта, 2004. – 238 с.: іл.
10. Баханов К. О. Оновлення змісту сучасної шкільної історичної освіти: [монографія] / К.О. Баханов. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, ЛТД», 2005. – 394 с.
11. Белов А.В. Новые подходы к изучению местной истории и использование краеведческого материала в школе /А.В. Белов // Преподавание истории в школе. – 2000. – № 10. – С. 47–49.
12. Бенедюк В. Краєзнавчий принцип навчання: історичний аспект / В. Бенедюк // Географія та основи економіки в школі. – 1998. – № 1. – С. 30
13. Березівська Л.Д. Реформування шкільної освіти в Україні у ХХ столітті: [монографія] / Л.Д. Березівська. – К.: Богданова А.М., 2008. – 406 с.
14. Бездрабко В.В. Часопис «Краєзнавство» та краєзнавча справа в Україні (кінець 1920-х–1930-х рр.) / В.В. Бездрабко. – Київ – Кам’янець-Подільський, 2005. – 224 с.
15. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии / В.П. Беспалько. – М., 1989. – 192 с.
16. Білоусько О.А. Інноваційні технології при створенні начально-методичного комплексу «Історія Полтавщини» / О.А. Білоусько, О.П. Єрмак / 36. наук. праць. Серія «Історія та географія» / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Харків: Майдан, 2008. – Вип. 29-30. – С. 180–182.
17. Білоусько О.А. Нова історія Полтавщини (друга половина ХVI–друга половина XVIII століття): [Пробний підручник для 8 кл. загальноосвітньої школи] / О.А. Білоусько, В.О. Мокляк. – Полтава: «Оріяна», 2006. – 264 с.
18. Білоусько О.А. Середньовічна історія Полтавщини (V–першої половини XVI ст.): [Підручник для 7-го класу загальноосвітньої школи] / О.А. Білоусько, О.Б. Супруненко, К.М. Мироненко. – Полтава: «Оріяна», 2004. – 200 с.
19. Большаков А.М. Введение в краеведение / А.М. Большаков, предисл. С.Ф. Ольденберга. – Ленинград: Прибой, 1929. – 208 с.
20. Бойко А.В. Історія рідного краю. Для 9 класу / А.В. Бойко, Ф.Г. Турченко. – Запоріжжя, 2001.
21. Бондаренко Г.В. Історичне краєзнавство в системі краєзнавчої освіти (на матеріалах Волинської області) / Г.В. Бондаренко / 3б. наук, праць. Серія «Історія та географія» / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Харків: Майдан, 2007. – Вип. 25-26. – С. 204–207.
22. Бондаренко Г.В. Краєзнавча освіта – важливий аспект виховання патріота і громадянина / Г.В. Бондаренко / 3б. наук, праць. Серія «Історія та географія» / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Харків: Майдан, 2006. – Вип. 21-22. – С. 170–172.
23. Бондаренко Г.В. Методологічні проблеми шкільного і вузівського історичного краєзнавства / Г.В. Бондаренко / Історичне краєзнавство в системі освіти України: здобутки, проблеми, перспективи: Науковий збірник. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. – С. 9–15.
24. Бугрій В.С. Становлення та розвиток системи краєзнавчої роботи в школах Північно-Східної України (20–30-ті рр. XX ст.): дисер. канд. пед. наук: 13.00.01 / В.С. Бугрій. – Суми, 2006. – 234 с.
25. Буданов В.П. Краєзнавство й учитель / В.П. Буданов / Краєзнавство в трудовій школі. – X.: ДВУ, 1926. – С. 36–45.
26. Бурдейний П.А. Формування моральних відносин старшокласників у процесі краєзнавчої діяльності: автореф. дис. канд. пед. наук / П.А. Бурдейний. – К., 1969. – 22 с.
27. Вагин А.А. Методика преподавания истории в средней школе / А.А. Вагин. – М.: Просвещение, 1968. – 431 с.
28. Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів / Г. Ващенко. – [видання перше]. – К.: Українська видавнича спілка, 1997. – 441 с.
29. Верменич Я.В. Історична регіоналістика в Україні / Я.В. Верменич // Український історичний журнал. – 2001. – № 6. – С. 3–21.
30. Верменич Я.В. Історична регіоналістика в Україні / Я.В. Верменич // Український історичний журнал. – 2002. – № 2. – С. 3–26.
31. Верменич Я.В. Суб'єктивні межі і об'єктивні можливості історичного краєзнавства: деякі міркування щодо шляхів осмислення місцевої історії / Я.В. Верменич // Український історичний журнал. – 2008. – № 2. – С. 129–144.
32. Верменич Я.В. Теоретико-методологічні проблеми історичної регіоналістики в Україні / Я.В. Верменич. – К.: Інститут історії НАН України, 2003. – 516 с.
33. Вессель Н.Х. Педагогические сочинения / Н.Х. Вессель / Сост. В.Я. Струминский. – М., 1959. – 319 с.
34. Використання краєзнавчих матеріалів з історії Чернігівщини у викладанні елементарного курсу історії СРСР і УРСР у 7 класі: [Метод, посібник на допомогу вчителям історії восьмирічних і середніх шкіл]. – Чернігів, 1962. – 64 с.
35. Власов В. Історія України: [Підручник для 7-го класу] / В. Власов. – К.: Генеза, 2005.
36. Власов В. Історія України: [Підруч. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл.] / В. Власов; за ред. Ю.А. Мисика. – К.: Ґенеза, 2004. – 256 с.
37. Водарский Я.Е. Историческое краеведение: проблемы и задачи / Историческое краеведение в СССР: вопросы теории и практики: Сб. ст. / АН Украины. Ин-т истории Украины и др. / Я.Е. Водарский; редкол. П.Т. Тронько и др. – К.: Наукова думка, 1991. – С. 16–18.
38. Возрастные возможности усвоения знаний / Под ред. Д.Б Эльконина, В.В. Давыдова .– М.: Просвещение, 1996.– 442 с.
39. Волинезнавство. Програма факультативного курсу для загальноосвітніх шкіл (ВІППО) / Упоряд. Г. Бондаренко. – Луцьк, 2005. – 25 с. Рукопис.
40. Волобуїв П. Краєзнавство в трудовій школі / П. Волобуїв, П. Мостовий. – X.: ДВУ, 1926. – 101 с.
41. Вяземский Е.Е. Национально-региональный компонент исторического образования: [Пособие для учителя] / Е.Е. Вяземский, О.Ю. Стрелова. – М.: Просвещние, 2008. – 175 с.
42. Вяземский Е.Е. Теория и методика преподавания истории: [Учеб. для студ. вузов] / Е.Е. Вяземский, О.Ю. Стрелова. – М.: «Владос», 2003. – 382 с.
43. Галюн І. Краєзнавство й школа / І. Галюн // Радянська школа. 1925. – травень. – С. 51–58.
44. Гісем О.В. Історія України. 8 клас: [Підручник для загальноосвіт. навч. закл.] / О.В. Гісем, О.О. Мартинюк. – Х.: Видавництво «Ранок», 2008. – 256 с.
45. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
46. Гончаренко С.У. Методика як наука / С.У. Гончаренко // Шлях освіти. – 2000. – № 1. – С. 2–6; – № 2. – С. 5–11.
47. Гора П.В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе / П.В. Гора. – М.: Просвещение, 1988. – 208 с. – (Б-ка учителя ист., основ Сов. гос-ва и права, обществоведения).
48. Горбатюк О.В. Науково-методична спадщина Миколи Лисенка: дисер. канд. пед. наук: 13.00.02. / О.В. Горбатюк. – К., 2009.
49. Горбик В.О. До питання про районування України / В.О. Горбик, П.І. Скрипник // Український історичний журнал. – 1995. – № 1. – С. 3–12.
50. Горбунов Ю.І. Посібник з історії Криму / Ю.І. Горбунов // Рідна школа. – 1994. – № 8. – С. 80–81.
51. Грабарь М. И. Применение математической статистики в педагогических исследованиях./ М.И. Грабарь., К.А. Краснянская – М.: Педагогика, 1977. – 216 с.
52. Грушевський М.С. Як жив український народ: Для серед. та ст. шк. віку [Вступ. слово В.О. Шевчука]; Худож. О.В.Штанко / М.С. Грушевський. – К.: Веселка, 1999. – 111 с. : іл.
53. Гуменюк Г. Краєзнавство в українських гімназіях Галичини (початок XX ст.) / Г. Гуменюк // Шлях освіти. – 2003. – № 2. – С. 46–50.
54. Гуменюк Г.М. Формування національної самосвідомості в учнів середнього шкільного віку засобами туристсько-краєзнавчої роботи: дисер. канд. пед. наук: 13.00.07 / Гуменюк Галина Михайлівна. – Тернопіль, 2000. – 210 с.
55. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического экспериментального психологического исследования / В.В. Давыдов. – М.: Педагогика, 1986. – 240 с.
56. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении: Логико-психологические проблемы построения учебных предметов / В.В. Давыдов. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 480 с.
57. Дайри Н.Г. Обучение истории в старших класах средней школы: познавательная активность учащихся и эффективность обучения / Н.Г. Дайри. – М.: Просвещение, 1966.– 437с.
58. Дайри Н.Г. Современные требование к уроку истории: [пособие для учителя] / Н.Г. Дайри. – М. : Просвещение, 1978. – 160 с.
59. Дем'янчук Г. Українське краєзнавство: сторінки історії / Г. Дем’янчук, А. Дем’янчук, Б. Дем’янчук. – К, 2006. – 296 с.
60. Дергачев В.А. Регионалистика / Дергачев В.А. Научные труды в семи книгах. Кн. 2. Электронное издание на CD. – Издательский проект профессора Дергачева, 2008 / [Электронный ресурс] – режим доступу: http://dergachev.ru/book-7/06-2.html
61. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття). – К.: Райдуга, 1994. – 62 с.
62. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (Освітня галузь «Суспільствознавство») / Книга вчителя історії, етики, основ правознавства: [Довідково-методичне видання] / Упоряд. Р.І. Євтушенко, О.В. Галєгова. – [вид. 2-ге, доповн.]. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – С. 93–109.
63. Державний стандарт загальної середньої освіти за спрямуванням «Історія» (Проект) / Історія в школі. – 1997. – № 7. – С. 5–22.
64. Дядиченко В. Історія Української РСР: [Підручник для 7-8 класів] / В. Дядиченко, Ф. Лось. – К.: Радянська школа, 1969.
65. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В.Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
66. Жигалкин В.Я. Изучение краеведческого материала в курсе истории / Организация краеведческой работы в школе [Сборник статей] / В.Я. Жигалкин. – Курск, 1969. – С. 79–88.
67. Жук Л. Використання краєзнавчих матеріалів у процесі навчання історії / Л. Жук / Історія України. – 2006. – № 10. – С. 13–17.
68. Жупанський Я. Про об'єкт і предмет вивчення національного краєзнавства / Я. Жупанський, В. Круль // Краєзнавство. – 1994. – № 1–2. – С. 3–6.
69. Журавльов И.К. Типология учебных предметов и принципы организации учебного материала И.К. Журавльов // Проблемы школьного учебника. – Вып. 15. – М.: Просвещение, 1985. – С. 53–69.
70. З досвіду туристично-екскурсійної та краєзнавчої роботи в школі. Збірник статей. – К.: Радянська школа. – 1957. – Вип. 2. – 120 с.
71. З резолюції з'їзду Комуністичної партії Радянського Союзу на звіт Центрального комітету КПРС / Керівні матеріали про школу [Довідник директора школи] / Упоряд. Є.С. Березняк, Г.К. Гончаренко, О.Г. Сивець. – К.: Радянська школа, 1966. – 550 с.
72. Задорожна Л. Методика використання документів у процесі навчання історії / Л. Задорожна // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. – 2005. – №1. – С. 29–33.
73. Зайцев Б.П. Історія рідного краю (Харківщинознавство): [навч. посіб.] / Б.П. Зайцев, В.В. Скирда, В.В. Воропаєва, О.С. Марченко, І.М. Скирта. – Харків: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2002. – 264 с.
74. Зайченко І.B. Педагогіка. [Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів] / І.В. Зайченко. – [2-е вид.]. – К.: «Освіта України», «КНТ», 2008. – 528 с.
75. Закон про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток народної освіти / Керівні матеріали про школу. – К.: Радянська школа, 1962. – 386 с.
76. Заставецький Б.І. Краєзнавчі ідеї у творах Івана Франка / Б.І. Заставецький // Краєзнавство в школі. [Методичний збірник] / за ред. М.П. Откаленка; упоряд А.С. Волкова. – К.: Рад. школа, 1970. – С. 21–25.
77. Заставний Ф.Д. Українські етнічні землі / Ф.Д. Заставний. – Львів: Світ, 1993. – 175 с.
78. Звіт Українського Комітету Краєзнавства // Краєзнавство. – 1928. – № 6–10. – С. 90–95.
79. Звягинцев Е.А. Родиноведение и локализация в народной школе / Е.А. Звягинцев. – М.: Изд-во журн. «Народный учитель», 1919. – 96 с.
80. Зінченко А. Наш край – Поділля: [Навчальний посібник для школи] / А.Зінченко. – Вінниця, 1992.
81. Зінченко А. Поділля: [Навчальний посібник з історії рідного краю для 5-9 класів] / А. Зінченко. – Вінниця, 1998.
82. Іваненко Ф.Л. Краєзнавчий матеріал на уроках історії СРСР / Ф.Л. Іваненко // Радянська школа. – 1950. – № 4. – С. 54–59.
83. Іванішин О. Вивчення рідного краю як засіб виховання високих моральних якостей в учнів / О. Іванішин // Краєзнавство в школі. – К.: Радянська школа. – 1957. – Вип. 4. – С.З–29.
84. Иванов П.В. Значение краеведения в осуществлении связи школы с жизнью / П.В. Иванов // Советская педагогика. – 1961. – № 9. – С. 83–88.
85. Иванов П.В. Основы школьного краеведения / П.В. Иванов. – Петрозаводск, 1977. – 108 с.
86. Иванов П.В. Педагогические основы школьного краеведения / П.В. Иванов. – Петрозаводск, 1974. – 120 с.
87. Іващенко О.В. Козацькі повстання 1637-1638 рр. і Роменщина / О.В. Іваненко / Матеріали восьмої Сумської наукової історико-краєзнавчої конференції (27-30 жовтня 2009 р.). – Суми: Вид-во СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2009. – С. 29–33.
88. Ігнатенко М. Micцe історичного краєзнавства у викладанні icтopiї України в школах / М. Ігнатенко // 1сторія в школі – 2001. – № 3-4. – С. 40–42.
89. Ігнатуша О.М. Історія рідного краю. Для 10 класу / О.М. Ігнатуша, В.Г. Ткаченко та ін. – Запоріжжя, 2001.
90. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 1998. – № 14. – С. 19–23.
91. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2004. – № 19–20. – С. 56–62.
92. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2007. – № 22-23-24. – С. 18–27.
93. Историческое краеведение. (Основные источники изучения истории родного края). [Пособие для студентов педвузов] / Под ред. Н.П. Милонова. – М.: Просвещение, 1969. – 319 с.
94. Историческое краеведение в СССР: вопросы теории и практики: Сб. ст. / АН Украины. Ин-т истории Украины и др.; Редкол. П.Т. Тронько и др. – К.: Наукова думка, 1991.
95. Историческое краеведение: [Учеб. пособие для ист. фак. пед. ин-тов] / В.Н. Ашурков, Д.В. Кацюба, Г.Н. Матюшин; под ред. Г.Н. Матюшина. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Просвещение, 1980. – 192 с.
96. Историческое краеведение: [Учеб. пособие для ист. фак. пед. ин-тов] / Н.П. Милонов, В.Н. Ашурков, Д.В. Кацюба, Г.Н. Матюшин; под ред. Г.Н. Матюшина. – М.: Просвещение, 1975. – 176 с.
97. Історичне краєзнавство в Українській РСР / П.Т. Тронько, В.О. Горбик, О.І. Лугова та ін.; відп. ред. П.Т. Тронько; АН УРСР; Ін-т історії. – К.: Наук. думка, 1989. –240 с.
98. Історія Волині з найдавніших часів. [Програма для студентів і слухачів системи підвищення кваліфікації вчителів] / Г.В. Бондаренко – Луцьк: ВОШПОПК, 1998. – 26 с.
99. Історія України. Всесвітня історія: 5-12 класи: Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. / Кол. авт.: В.С. Власов, Н.М. Гупан, П.Б. Полянський та ін. – К. – Ірпінь: Перун, 2005. – 141 с.
100. Йова Н. В. Історія рідного краю: Бориспільщина від найдавніших часів до кінця XX ст.: Навч. посіб. з історії для учнів 5-11 кл. / Н. В. Йова, Т. М. Гойда. – К.: ПП «Люксар», 2002. – 144 с.
101. Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование умственной деятельности и умственное развитие учащихся / Е. Н. Кабанова-Меллер. – М.: Просвещение, 1968. – 288 c.
102. Кашаба О. Історичне краєзнавство як складова національної освіти: теоретичний аспект / Кашаба О. // Краєзнавство: науковий журнал. – К.: Вид-во «Телесик», 2010. – Ч. 1–2. – С. 96–104.
103. Кашин М. Краеведение – важное средство обучения и воспитания / М. Кашин // Народное образование. – 1964. - № 5. – С. 18–24.
104. Кацюба Д.В. Пути приобщения студентов к исследовательской деятельности средствами исторического краеведения / Подготовка студентов педагогических вузов к краеведческой и природоохранительной работе с учащимися / Д.В. Кацюба. – М., 1974. – 152 с.
105. Керівні матеріали про школу. – К.: Рад. школа, 1962. – 386 с.
106. Ковбасюк Т. Розвиток самостійності учнів основної школи в процесі формування вмінь працювати з історичними джерелами / Т. Ковбасюк // Вісник Житомирського державного університету. Педагогічні науки. – Житомир. – № 47. – С. 126–133.
107. Козак Б.І. Використання краєзнавчого принципу у формуванні основних компетентностей учнів / Б.І. Козак // Географія. – 2008. – №4. – С.5–8.
108. Комарницький Т. П. Краєзнавчий матеріал у викладанні історії СРСР у VIII-X класах / Історія в школі. Методичний зб-к. Вип.–2./ Т.П. Комарницький / Упоряд. І.М. Скрипкін. – К.: Рад. шк., 1952. – С. 89–102.
109. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: [Бібліотека з освітньої політики] / під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112 с.
110. Концепція безперервної історичної освіти в Україні. Проект // Збірник наказів Міністерства освіти України. –1995. – №8. – С. 10\–24.
111. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) / Книга вчителя історії, етики, основ правознавства: [Довідково-методичне видання] / Упоряд. Р.І. Євтушенко, О.В. Галєгова. – [вид. 2-ге, доповн.]. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – С. 72–92.
112. Концепція краєзнавчої освіти та виховання: (шкільної, позашкільної, вищої педагогічної) / Уклад. В.В. Обозний. – К.: Науковий світ, 2000. – 47 с.
113. Концепція та програми викладання історії України в школі (проекти): матеріали IV та V Робочої наради з моніторингу шкільних підручників історії України «Концепція історичної освіти» / [упоряд. та ред.: Наталя Яковенко, Людмила Ведмідь. Систематизація перебігу дискусій над програмами: Людмила Ведмідь]. – К.: ВД «Стилос», 2009. – 126 с.
114. Корж Л.В. Школа і краєзнавство: шляхи взаємодії (історичний аспект) / Л.В. Корж // Матеріали Четвертої Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції. – Суми, 2001. – С. 13–15.
115. Корогод Г. І. Заснування м. Суми: його розбудова і роль в історії: матеріали четвертої Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції (14-15 грудня 2001 р.). / Г.І. Корогод. – Ч.1.– Суми: Вид-во СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2001. – 244 с.
116. Короткова М.В. Проблема изучения культуры в школьном курсе истории: взгляд методиста / М.В. Короткова // Преподавание истории в школе. – 2010. – № 5. – С. 3–7.
117. Костриця М.Ю. Національне краєзнавство: актуальні питання теорії і методології / М.Ю. Костриця / Історичне краєзнавство в системі освіти України: здобутки, проблеми, перспективи: Науковий збірник. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. – С. З–9.
118. Краєзнавчий матеріал Сумщини. – Суми: Видання Сумського окр. кабінету соцвиху, 1929. – 46 с.
119. Краєзнавчі матеріали з історії Чернігівщини: [Посібник для вчителів]. – К.: Рад. школа, 1968. – 170 с.
120. Краеведение в школе /Сб. материалов под научн. ред. О.В. Савиновой. Тверь: ТОИУУ, 2010. [Электронный ресурс] – режим доступу: http://www.tiuu.ru/
121. Краеведение: [Пособие для учителя] / А.В. Даринский, Л.Н. Кривоносова, В.А. Круглова, В.К. Луканенкова; под ред. А.В. Даринского. – М.: Просвещение, 1987. – 158 с.
122. Краевский В.В. Проблемы научного обоснования обучения: Методологический анализ / В.В. Краевский. – М.: Педагогика, 1977. – 178 с.
123. Крапив'янський С.М. Регіональна історія Чернігівщини в контексті підручника Ф.Г. Турченка «Новітня історія України. Частина перша. 1917–1945 рр. 10 клас» / С.М. Крапив’янський / 3б. наук. Праць. Серія «Історія та географія» / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Харків: Майдан, 2005. – Вип.. 21–22. – С. 85–88.
124. Кузин Н.И. О методах применения краеведческого материала в преподавании истории / Н.И. Кузин // Преподавание истории в школе. – 1954. –№ 5. – С.61–73.
125. Кулінич О. Програмні матеріали з суспільствознавства старшого концентру / О. Кулініч // Шлях освіти – 1930. – № 3. – С. 82–88.
126. Культура і побут населення України: Навчальний посібник / В.І. Наулко, Л.Ф. Горленко та ін. – [2-е вид., доп. та перероб.]. – К.: Либідь, 1993. – 288 с.іл.
127. Куций І. Краєзнавча проблематика в науково-історичній спадщині членів «Руської трійці»/ І. Куций / Історичне краєзнавство в системі освіти України: здобутки, проблеми, перспективи: Науковий збірник. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. – С. 198–201.
128. Ладиченко Т. Нові методи викладання історії у багатокультурному суспільстві / Т. Ладиченко // Історія в школах України. – 2008. – № 11–12. – С.9–11.
129. Лазаріс А. Українське краєзнавство і перспективи його розвитку / А. Лазаріс // Радянська освіта. – 1925. – № 5. – С. 49–51.
130. Левітас Ф. Л. Методика викладання історії. [Практикум для вчителя] / Ф.Л. Левітас, О.О. Салата. – Х.: Основа, 2007. – 112 с.
131. Лень І. Про принципи побудови «Програмних матеріалів для 2-го концентру трудових шкіл» / І. Лень // Шлях освіти. – 1930. – № 3. – С. 78–82.
132. Леонтьєва Г.Г. Ми – сумчани! Експериментальний навч. посібник для 3 класу початкової школи / Г.Г. Леонтьєва, М.О. Манько, Т.О. Пушкарьова. – Суми: Вид-во «Слобожанщина», 2000. – 68 с.
133. Лернер И.Я. Дидактическая система методов обучения / И.Я. Лернер. – М.: Знание, 1976. – 48 с.
134. Лернер И.Я. Познавательные задачи в обучении гуманитарным наукам: /Сб. статей / Под. ред. И.Я. Лернера. – М.: Педагогика, 1972. – 239 с.
135. Лернер И.Я. Развитие мышления учащихся в процессе обучения иcтории: [Пособие для учителей] / И.Я. Лернер. – М.: Просвещение, 1982.– 191 с.
136. Лернер И.Я. Состав содержания образования и пути его воплощения в учебнике. – В сб.: Проблемы школьного учебника. – Вып. 6. – М., 1978.
137. Леонтьев А.Н. Овладение учащимися научными понятиями как проблема педагогической психологии / А.Н. Леонтьев; под ред. И.И. Ильясова, В.Я. Ляудис // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. – М,: Изд-во Моск. Ун-та, 1980.– С. 161–165
138. Лисенко М.М. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії М.М. Лисенко // Український історичний журнал. – 1959. – № 1. – С. 120–130.
139. Лисенко М.М. Методика викладання історії Української РСР. 7-8 класи. Ч. І. / М.М. Лисенко. – К.: Радянська школа, 1970. – 191 с.
140. Лисенко М.М. Методика використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії СРСР / М.М. Лисенко. – К.: Радянська школа, 1961. – 202 с.
141. Лисенко М.М. Методика історії на Україні за 50 років / Народна освіта і педагогічна наука в Українській РСР за 50 років (тези ювілейної наукової сесії) / М.М. Лисенко. – К.: Рад. Школа, 1967. – С. 178–181.
142. Луніка О.В. Про деякі проблеми викладання краєзнавчої складової на уроках історії України в 7-8-х класах / Ольга Луніка / Зб. наук. праць. Серія «Історія та географія» / Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. – Харків: Майдан, 2010. – Вип.. 39. – С. 170 -174.
143. Луніка О.В. Історія рідного краю як засіб реалізації основних компонентів уроку вітчизняної історії в 7-8-х класах / Ольга Луніка / Теорія та методика навчання та виховання / Зб. наук. праць за редакцією член-кор. НАПН України А.В. Троцко. – Харків, 2011. – Вип. 27. – С. 88-96.
144. Лях Р.Д. Історія України. З найдавніших часів до XV ст.: [Підруч. для 7-го кл. серед. шк.] / Р.Д. Лях, Н.Р. Темірова – К.: Генеза, 2000. – 320 с.
145. Лях С.Р. Історія рідного краю: Запорізький край у козацьку добу (XVI–XVIII ст.) : [підручн. для 8 класу серед. загальноосв. школи] / С. Р. Лях, О. К. Лях. – Запоріжжя : Прем’єр, 2000. – 192 с.
146. Мазур І.Д. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії / І.Д. Мазур. // Радянська школа. – 1982. – № 10. – С. 37 – 42.
147. .Мала енциклопедія етнодержавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького; ред. колегія.: Ю.І. Римаренко (відп. ред.) та ін. – К.: Довіра і Ґенеза, 1996. – 942с.
148. Малієнко Ю. Роль підручника у розвитку дослідницьких умінь учнів у контексті профілізації старшої школи / Ю. Малієнко // Історія в школах України. – 2009. – № 6. – С. 33–38.
149. Маловичко С.И. Современная историческая наука и изучение локальной истории / С.И. Маловичко. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://abuss.narod.ru/Biblio/malovichko.htm.
150. Мальований Ю.І. Регіональний і шкільний компоненти як складова державного стандарту загальної середньої освіти / Регіональний і шкільний компоненти змісту загальної середньої освіти: здобутки, проблеми, перспективи // Матеріали другої всеукраїнської науково-практичної конференції у м. Донецьку 13-14 листопада 1997 р. – К. – Донецьк, 1997. – С.11-14.
151. Матвієнко П. І. До проблеми регіонального аспекту вивчення літератури та історії в школах Полтавщини / П. І. Матвієнко / Регіональний і шкільний компоненти змісту загальної середньої освіти: здобутки, проблеми, перспективи: матеріали другої всеукраїнської науково-практичної конференції у м. Донецьку 13–14 листопада 1997 р. – К. – Донецьк, 1997. – С. 92–93.
152. Матюшин Г.Н. Историческое краеведение: учебно-методическое пособие для студентов пед. ин-тов по спец. «История» / Г.Н. Матюшин. – М.: Просвещение, 1987. – 207 с.
153. Мельник Л.Г. Методика викладання історії в середній школі / Л.Г. Мельник. – К.: Вища школа, 1974. – 221 с.
154. Методика историко-краеведческой работы в школе: [Пособие для учителей] / Н.С. Борисов, В.В. Дранишников, П.В. Иванов, Д.В. Коцюба; под ред. Н.С. Борисова. – М.: Просвещение, 1982. – 223 с.
155. Методика обучения истории в средней школе : [пос. для учителя]: в 2-х ч. / отв. ред. Ф.П. Коровкин. – М. : Просвещение, 1978. – Ч. 1. – 288 с.
156. Миловидов Л. Краєзнавство в школі / Л. Миловидов – X.: ДВУ, 1929. – 146 с.
157. Милонов Н.П. Изучение истории области в средней школе. Из опыта работы / Н.П. Милонов. – М.: Учпедгиз, 1960. – 175 с.
158. Мисан В.О. Джерело: [Навчальна книга-хрестоматія з початкового курсу історії України для 5-го класу серед, шк.] / В.О. Мисан. – К.: Генеза, 1997. – 72 с.
159. Мисан В. Сучасне шкільне історичне краєзнавство: стан та перспективи розвитку / В. Мисан // Історія України. – 2008. – №13. – С. 1–7.
160. Мій рідний край – Прикарпаття: Навч. пос. для загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, професійно-технічних училищ, вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації / Відп. ред. В.І. Кононенко. – Івано-Франківськ: Пласт, 2000. – 375 с.
161. Мовчан О.М. Повсякденне життя робітників УСРР. 1920-ті рр. / О. М. Мовчан / НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2011. – 312 с.
162. Морогов А.В. Формування громадянської компетентності школярів під час науково-дослідної роботи з історичного краєзнавства / А.В. Морогов / 3б. наук, праць. Серія «Історія та географія» / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Харків: Майдан, 2007. – Вип. 25–26. – С. 211–212.
163. Мороко В.М. Історія рідного краю / В.М. Мороко, Ф.Г. Турченко. – Запоріжжя, 2001.
164. Моцак С.І. Використання краєзнавчого матеріалу в позаурочній роботі з історії / С.І. Моцак // Збірник наукових праць. Серія «Історія та географія» / Харк. Нац. Пед. ун-т ім.. Г.С. Сковороди. – Х.: Майдан, 2010. – Вип. 39. – С. 167–170.
165. Мочкіна Л. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії України / Л. Мочкіна // Педагогічний пошук. – 2004. – №2. – С. 50–51.
166. Музиченко С.М. До 50-річчя заснування Етнографічної комісії ВУАН / С.М. Музиченко // Український історичний журнал. – 1971. – № 6. – С. 128–129.
167. Муханов Б.В. Изучение родного края в школе. [Метод, пособие] / Б.В. Муханов. – Алма-Ата: «Мектеп», 1964. – С. 58–59.
168. Нагорна Т. Знати, любити, берегти.. (Курс «Історія Полтавщини» та його роль у системі вивчення вітчизняної історії) / Т. Нагорна // Історія в школах України. – 2005. – № 5. – С. 39–40.
169. Нариси культури давньої Волині. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. – 600 с.
170. Науменко Ф.І. Основи педагогіки О.В. Духновича / Ф.І. Науменко. – Львів, 1964. – 212 с.
171. Наш край в курсі вивчення історії України / Упор. С. Ю. Рибчинчук. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004. – 178 с.
172. Наш край на уроках истории. [Пособие для учителей истории 7-10-х классов школ Краснодарского края] / Н.В. Анфимов, И.В. Жерноклев, В.А. Кусьш, Н.Ф. Юркин. – [изд-е 2-е, доп.]. – Краснодар: Кн. изд-во, 1973. – 119 с.
173. Обозний В. Краєзнавча підготовка вчителя: теоретичні і організаційно-практичні аспекти / Василь Обозний. – К., 2001. – 254 с.
174. Обсяг знань з історії Української РСР в єдиному курсі історії СРСР і УРСР у VII-X класах середньої школи // Український історичний журнал. – 1966. – № 2. – С. 120–126.
175. Олійник М.М. Доля вітчизняного історичного краєзнавства в кінці 20-х–початку 30-х рр. XX ст. / М.М. Олійник, Т.Г. Пітінова / Збірник наук, праць. Серія «Історія та географія». – Вип. І. – X.: Основа, 1997. – С. 155–162.
176. Педагогика. Учебное пособие для студентов пед. вузов и пед. колледжей / Под ред. П.И. Пидкасистого/ – М.: Пед. об-во России, 1998. – 640 с.
177. Педагогічний словник / За ред. дійсного члена АПН України М.Д. Ярмаченка – К.: Педагогічна думка, 2001. – 516 с.
178. Педагогічна спадщина С. Русової і сучасна освіта: Науково-методичний посібник / За ред. В.Г. Слюсаренка, О.В. Проскури. – К.: ІЗМН, 1998. – С. 111–114.
179. Пидкасистый И.И. Н.К. Крупская о школьном краеведении / И.И. Пидкасистый // Советская педагогика. – 1963. – № 2. – С. 104–112.
180. Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: Навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів / І.П. Підласий. – К.: Україна, 1998. – 343 с.
181. Піщанський А.Й. За дальший розвиток туристсько-краєзнавчої роботи серед піонерів і школярів. З досвіду екскурсійно-туристської та краєзнавч
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн