МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ РУХОВИХ УМІНЬ І НАВИЧОК МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Т.Г. ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ДЕЙНЕКО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 378.016:796.012.4.

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ РУХОВИХ УМІНЬ І НАВИЧОК МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.02 – теорія та методика навчання
(фізична культура, основи здоров’я)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидат педагогічних наук

Науковий керівник:
Дейкун Микола Петрович кандидат медичних наук, доцент

Чернігів - 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ....................................................................4
ВСТУП......................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ СПЕЦІАЛЬНИМ РУХОВИМ ДІЯМ...................................................................13
1.1. Цілеспрямовані заняття плаванням – ефективний засіб оздоровлення організму.......................................................................13
1.2. Науково-методичні й педагогічні етапи формування рухової навички в плаванні...............................................................................20
1.3. Визначення вікових морфологічних і функціональних особливостей студентів і їх вплив на оволодіння технікою плавання……………...……………………………………………….37
1.4. Біомеханічні знання та сучасні методи навчання у професійній підготовці майбутніх учителів фізичної культури............................40
Висновки до першого розділу....................................................................48
РОЗДІЛ 2 БІОМЕХАНІЧНИЙ АНАЛІЗ РУХОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ПЛАВАННЯМ………………………………………………………………...…51
2.1. Організація і методи дослідження………...………………………..51
2.2. Особливості моторики студентів факультету фізичного
виховання – майбутніх учителів фізичної культури…………..…..58
2.3. Біомеханічні моделі рухових здібностей майбутніх учителів фізичної культури………………...…………………………………..63
2.4. Біомеханічні моделі біодинамічної структури технічних елементів у плаванні в майбутніх учителів фізичної культури………...……..70
Висновки до другого розділу…………………………………………….75

РОЗДІЛ 3 ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ РУХОВИХ УМІНЬ І НАВИЧОК МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОГО
ВИХОВАННЯ……………………………………………………………………78
3.1. Методика формування рухових умінь і навичок студентів факультету фізичного виховання на заняттях із плавання…………78
3.2. Управління навчально-педагогічним процесом формування рухових навичок майбутніх учителів фізичної культури на заняттях із плавання……………………………………………………………107
3.3. Модельна оцінка показників спеціальної підготовленості студентів факультету фізичного виховання на заняттях із плавання..............123
Висновки до третього розділу..................................................................142
ВИСНОВКИ.........................................................................................................145
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................148
ДОДАТКИ…………………………………………………...................……….172

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВНЗ Вищій навчальний заклад
ЕГ Експериментальна група
ЕОМ Електронно-обчислювальна машина
ЗЦМ Загальний центр маси тіла
КГ Контрольна група
КФР Коефіцієнт (якість) функції рівноваги, %
МГ Модельна група
ОРА Опорно-руховий апарат
СДС Статодинамічна стійкість
СПУ Спортивно-педагогічне удосконалення
ФВ Фізичне виховання
ЦВ Центр ваги
ЦМ Центр маси біоланки тіла
ЧНПУ Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка
EllS Площа статокінезіограми (еліпса), кв. мм.
Fmax Максимальне значення складових опорних реакцій під час виконанні технічних дій (результуюча сила), Н
Fmax/P Співвідношення максимального значення силових показників опорних реакцій до ваги тіла спортсмена, ум. од.
Fzmax Максимальна сила відштовхування відносно вертикальної осі, Н
Fуmax Максимальна сила відштовхування відносно фронтальної осі, Н
Fхmax Максимальна сила відштовхування відносно сагітальної осі, Н
GRAD Градієнт сили, Н•с-1
Hmax Максимальна висота підйому ЗЦМ тіла спортсмена при відштовхуванні від опори, м
LFS Довжина залежно від площі, 1/мм
LX Довжина траєкторії ЦВ по фронталі, мм
LY Довжина траєкторії ЦВ по сагіталі, мм
MO(x) Зміщення по фронталі
MO(y) Зміщення по сагіталі
OD Оцінка руху
R Середній розкид, мм
Th Час польоту, с
Tmax Час досягнення максимальної сили, с
Tmax+Tо Сумарний час фази відштовхування тіла спортсмена, с
Tps Час підсіду, с
Tsum Сумарний час виконання рухової дії, с
Tо Час відриву тіла спортсмена від опори, с
V Середня швидкість переміщення ЦВ, мм/сек.
І Імпульс сили, Н•с

ВСТУП

Актуальність теми. Національна доктрина розвитку освіти в розділі “Освіта і фізичне виховання – основа для забезпечення здоров’я громадян” визначає пріоритетним завданням системи освіти виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищої суспільної цінності [142].
В умовах підвищення соціальної значимості фізичної культури та розширення її функцій змінюються погляди на професійну підготовку майбутніх учителів фізичної культури, яка повинна забезпечити готовність студентів до діяльності щодо зміцнення та збереження здоров’я населення, профілактики захворювань, підвищення продуктивності праці, організації дозвілля, продовження творчої активності, формування навичок здорового способу життя. Теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у вищих навчальних закладах розглядали вітчизняні вчені (І.Л. Ганчар, 2000; Р.П. Карпюк, 2002; О.С. Куц, 1998; Л.П. Сущенко, 2000; О.В. Тимошенко, 2005; Б.М. Шиян, 2001; Ю.М. Шкребтій 1998 та інші).
Нові підходи до забезпечення фахової підготовки майбутнього викладача фізичної культури відображають необхідність якісного зростання рівня знань професійних і особистісних якостей студента і вимагають перегляду пріоритетів у процесі їх навчання [193].
Критерієм готовності студентів факультету фізичного виховання до професійної діяльності має бути достатній рівень їх компетентності, що виражається в опануванні теоретико-методичними знаннями навчальної програми, вмінні використовувати педагогічні, фізіологічні та біомеханічні знання та навички у професійній діяльності [75].
Одним із найактуальніших питань фахової підготовки є пошук шляхів підвищення ефективності процесу навчання руховим діям. Окремі аспекти розвитку рухової функції в учнівської і студентської молоді досліджувались такими вченими: Е.С. Вільчковський, 2007; Л.В. Волков, 2005; А.М. Лапутін, 1989; М.О. Носко, 2003 та інші.
Аналіз численних досліджень показує, що є значна кількість робіт, присвячених проблемі формування рухових навичок у легкій атлетиці, спортивних іграх, єдиноборствах, але, на наш погляд, недостатньо вивчене питання формування рухових умінь і навичок у водному середовищі [33].
Під час плавання багато фізіологічних процесів в організмі людини протікають інакше, ніж на суші, тому що у воді тіло людини перебуває в стані “невагомості”, на кору головного мозку з боку опорно-рухового апарату, серця, легенів й інших органів діють подразники, що утворилися в нових умовах. Видозмінюються й відповідні реакції головного мозку. Під час плавання в головний мозок надходять подразнення, які активізують діяльність всієї нервової системи [33, 142, 144].
На думку Т.М. Абсалямова (2003), на сучасному етапі розвитку нас не можуть влаштовувати наукові праці, які дають відповідь, що і для чого потрібно робити. На перший план виходять ті, які можуть дати відповідь на питання, як потрібно робити, щоб покращити формування рухової навички в плаванні.
Питанню вдосконалення техніки плавання приділяли увагу вітчизняні та зарубіжні вчені (В.В. Белоковський, 1985; В.Т. Гриньов, 1990; А.І. Кудряшова, 1966; Б.І. Онопрієнко, 1981; Р.Б. Хальнда, 1981; G. Levin, 1986; E. Schramm 1987 та інші), вдосконалення методики навчання висвітлено в працях (В.А. Аікіна, 1988; Н.А. Бутовича, 1962; А.Д. Вікулова, 1995; В.І. Маслова, 1969; Д.Ф Мосунова, 1997; Б.М. Нікитського, 1983; В.А. Парфенова, 1981; А.І. Погребного, 1988; G. Wolter, 1985; K. Wilke 1997 та інших).
У навчальному процесі факультету фізичного виховання у ВНЗ плавання займає дуже важливу роль у фаховій підготовці майбутніх учителів фізичної культури, але проблема саме в цьому напрямку стоїть дуже гостро через відсутність досконалої методики формування рухових умінь і навичок у студентів.
На думку В.М. Платонова (2004), з кожним роком ефективність підготовки плавців визначається рівнем знань, умінь тренера, отже, для вдосконалення процесу навчання плавати на сучасному етапі необхідна методика, яка б використовувала новітні засоби, методи і форми навчання, застосовувала у практиці біомеханічні методи контролю за формуванням рухових навичок студентів факультету фізичного виховання на заняттях із плавання. Це обумовило вибір теми: “ Методика формування рухових умінь і навичок майбутніх учителів фізичної культури в процесі фахової підготовки”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає плану наукової роботи факультету фізичного виховання Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, яка входить до загальної університетських тем “Дидактичні основи формування рухової функції осіб, які займаються фізичним вихованням та спортом” (№ державної реєстрації 0108U000854 від 19 лютого 2008 р.) та “Методичні засади професійної підготовки майбутніх вчителів фізичного виховання до формування здорового способу життя сучасної молоді” (№ державної реєстрації 0110U000020 від 29 січня 2010 р.).
Тема затверджена Вченою радою Чернігівського національного педагогіч¬ного університету імені Т. Г. Шевченка (протокол № 7 від 25 лютого 2009 року), та узгоджена в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (Протокол № 3 від 28 квітня 2009 р.)
Мета дослідження – розробити, обґрунтувати та впровадити в практику методику формування рухових умінь і навичок студентів факультету фізичного виховання на заняттях із плавання.

Відповідно до теми та мети дослідження було поставлено задачі дослідження:
1. Проаналізувати науково-педагогічні джерела з проблеми формування рухових умінь і навичок.
2. Дослідити показники фізичного розвитку студентів факультету фізичного виховання.
3. Побудувати біомеханічної моделі основних технічних елементів плавання.
4. Розробити, обґрунтувати та визначити ефективність запропонованої методики формування рухових умінь і навичок студентів факультету фізичного виховання на заняттях з плавання.
Об’єкт дослідження – навчально-педагогічний процес майбутніх учителів фізичного виховання на заняттях із плавання.
Предмет дослідження – формування рухових умінь і навичок майбутніх учителів фізичного виховання на заняттях із плавання.
Для розв’язання поставлених завдань і отримання об’єктивних даних у роботі використано такі методи дослідження:
теоретичні:аналіз – для вивчення навчально-нормативної документації, педагогічної, методичної та спеціальної літератури, навчальних програм і навчальних планів, дисертацій та авторефератів, матеріалів конференцій і періодичних фахових видань з метою визначення стану та перспектив досліджуваної проблеми; зіставлення – для порівняння різних поглядів учених на досліджувану проблему, визначення напрямів дослідження та понятійно-категорійного апарату; синтез, порівняння, узагальнення, моделювання;
емпіричні:спостереження за навчальним процесом, анкетування, тестування, бесіди зі студентами та викладачами факультету фізичного виховання із метою визначення реального стану сформованості рухових здібностей у майбутніх учителів фізичної культури; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний), який дав можливість отримати достовірні дані про ефективність застосування методики формування та контролю рухових умінь і навичок майбутніх фахівців; спеціальні біомеханічні методи: кількісні методи дослідження моторики, методи кількісної реєстрації рухів: антропометрія, міографія, тензодинамографія, стабілографія;
статистичні: математична статистика – для обробки результатів наукового пошуку, визначення стану та динаміки розвитку рухових здібностей студентів.
Названі методи взаємно доповнювали один одного і забезпечили можливість комплексного пізнання предмета дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
– побудовано біомеханічні моделі основних технічних дій студентів факультету фізичного виховання на заняттях із плавання;
– розроблено методику формування рухових умінь і навичок студентів факультету фізичного виховання на заняттях із плавання.
Дістало подальшого розвитку дослідження показників моторики студентів вищих навчальних закладів факультету фізичного виховання.
Удосконалено методи вимірів розвитку рухових якостей у студентів факультету фізичного виховання в процесі занять плаванням.
Практичне значення одержаних результатів Методика формування рухових умінь і навичок майбутніх учителів фізичного виховання в процесі занять із плавання, впроваджена в навчальний процес факультету фізичного виховання Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (Довідка від 16.05.2011 р.), Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (Довідка від 13.09.2011 р.), Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (Довідка від 06.02.2012 р.), Донецького державного інституту здоров’я і спорту при національному університеті фізичного виховання і спорту України (Довідка від 26.01.2012 р.), Одеської національної морської академії (Довідка від 20.01.2012 р.).
Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні проблеми, постановці мети, завдань, організації дослідження та безпосередньому виконанні дослідницької роботи, доведенні ефективності “Методики формування рухових умінь та навичок майбутніх учителів фізичного виховання в процесі фахової підготовки”.
У публікації з О. О. Бойко , Ю. Ю. Солонець, С. М. Лисюком “Модельні показники виконання технічних дій в спортивних іграх”, автору належить статистична обробка отриманих результатів.
У статті з О. М Торубарою., А. А. Давиденком “Шляхи вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури” особистий внесок полягає в теоретичному обґрунтуванні актуальності проблеми професійної підготовці майбутніх учителів фізичної культури.
У опублікованій статті у співавторстві з В. А. Помазом “Системне уявлення про поширення сучасного спорту як способу буття людини” автором проведено збір та аналіз матеріалів про роль фізичної культури в житті людини.
Дисертаційна робота не містить матеріалів розробок співавторів.
Апробація результатів дисертації. Відповідні доповіді й обговорення, за темою дисертаційного дослідження, проводились на засіданні кафедри гімнастики, хореографії і плавання, на методичних семінарах, нарадах, факультету фізичного виховання Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (2008 – 2012 рр.). Результати роботи висвітлені на науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми сучасної біомеханіки фізичного виховання та спорту” (м. Чернігів 2008 – 2011 рр.), на ІІ Міжнародній науково-методичній конференції “Сучасні тенденції та перспективи розвитку фізичного виховання, здоров’я і професійно педагогічної підготовки різних верств населення” (м. Київ, 2010 р.) та на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми та перспективи розвитку фізичного виховання, здоров’я і професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту” (м. Київ, 2011 р.). “Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту на сучасному етапі і шляхи їх вирішення” (м. Чернігів 2009 – 2011 рр.), на ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Реалізація здорового способу життя – сучасні підходи” (м. Дрогобич, 2011 р.), VІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Перший крок у науку” (м. Луганськ, 2001р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць. Основні наукові результати дисертації відображено одноосібно у 5 наукових фахових виданнях України, 3 наукові праці у співавторстві, які додатково відображають результати дисертації.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (226 найменувань на 23 сторінках) та додатків (5 на 43 сторінках). Повний обсяг дисертації складає 215 сторінок, основний зміст дисертації викладений українською мовою на 147 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Плавання – один із найбільш популярних видів рухової діяльності, що добре розвиває витривалість, силу, швидкість, спритність і гнучкість, а також підвищує загальну працездатність. Це дає можливість широко використо¬вувати плавання з метою зміцнення здоров’я всіх категорій людей. Під час плавання активно працює більше 90% м’язів тіла, тому що плавальні рухи пов’язані з опором води, що вимагає більших фізичних зусиль.
1. Систематизація та результати аналізу літературних джерел свідчать про те, що технологія навчання це процес, який виражається у вигляді відповідної методики навчання, реалізованої в певній послідовності дій того, кого навчають, і педагога з метою придбання знань і досвіду, що відповідають певному рівню.
Навчання плаванню повинно забезпечувати в студентів своєчасне формування широкого, варіативного запасу рухових навичок, на базі яких можливе вивчення техніки плавання. У процесі регулярних занять плаванням студенти засвоюють і вдосконалюють навичку плавання, розвивають функціональні можливості, удосконалюють діяльність всіх систем організму, підвищують рівень розвитку фізичних якостей і досягають високих результатів. Для вдосконалення процесу навчання плавання на сучасному етапі, необхідна методика, яка б використовувала новітні засоби, методи і форми навчання, застосовувала на практиці біомеханічні методи контролю за формуванням рухових умінь і навичок студентів факультету фізичного виховання на заняттях із плавання.
2. З’ясовано, що безпосередній вплив на формування рухових навичок мають морфологічні особливості через вагові, ростові показники, а також через прояв рухових здібностей. Індивідуальні риси техніки значною мірою залежать від конституційних особливостей: тотальних розмірів та пропорцій тіла. Отримані данні свідчать, що студенти І курсу мають у середньому масу тіла – 72,3±3,5 кг, показники ОГК на (вдиху) – 94,2±1,89 см, на (видиху) – 89,1±1,1 см, показники обхвату передпліччя, плеча, стегна та гомілки становлять 24,2±1,5 см, 30,6±0,71 см, 57,1±1,12 см. і 35,2±0,5 см відповідно. Довжина тіла становить – 174,2±2,61 см, голови – 21,3±0,7 см, тулуба –56,9±0,85 см, руки – 76,1±1,2 см, плеча – 30,4±0,46 см, передпліччя –28±0,42 см, кисті – 18,4±0,26 см, стегна – 43,6±0,34 см, гомілки – 44,4±0,6 см, стопи – 26,7±0,31 см відповідно. На підставі даних статистичного аналізу можна стверджувати, що всі показники фізичного розвитку студентів, мають однорідний характер розподілу (V