МЕТОДИКА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НОРМУВАННЯ РУХОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ІВАНІЙ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 373.3.016:796(083.7)

МЕТОДИКА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ
НОРМУВАННЯ РУХОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.02 – теорія та методика навчання
(фізична культура, основи здоровя’я )

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Дубогай Олександра Дмитрівна,
доктор педагогічних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………..…...
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НОРМУВАННЯ РУХОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я ПРИ НАВЧАННІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ……………………………………………………………………….
1.1. Проблема навчання фізичної культури молодших школярів у науково-педагогічних дослідженнях ………………………………..……….…..
1.2. Основи реалізації індивідуалізації нормування рухових навантажень з використанням здоров’язбережувальних технологій при навчанні фізичної культури молодших школярів ………………………............
Висновки до розділу 1 …………………………………………………......
РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НОРМУВАННЯ РУХОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ......
2.1. Організація та методи вирішення завдань дослідження ..
2.1.1. Методи та організація дослідження ..
2.1.2. Комп’ютерна програма «Школа» сприяння організації роботи вчителя фізичної культури (моніторинг процесу навчання) ..
2.2. Взаємозв’язок фізичного та інтелектуального розвитку зі здоров’ям молодших школярів (констатувальний експеримент) ..
2.3. Методична система індивідуалізації нормування рухових навантажень молодших школярів із застосуванням здоров’язбережувальних технологій ..
Висновки до розділу 2 . ..
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИКИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НОРМУВАННЯ РУХОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ..
3.1. Організація процесу навчання фізичної культури учнів початкової школи на основі розробленої методичної системи (формувальний експеримент) .
3.2. Результати експериментальної перевірки ефективності авторської методичної системи навчання фізичної культури учнів початкової школи ..
3.3. Аналіз та узагальнення результатів дослідження ..
Висновки до розділу 3 ..
ВИСНОВКИ ..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..
ДОДАТКИ ..

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток українського суспільства на засадах демократизації вимагає такого підходу до навчання школярів, який забезпечить створення оптимальних умов для духовного і культурного зростання, повноцінної реалізації психофізичних можливостей та збереження здоров'я. Виконання загальнодержавних програм, і в сфері фізичної культури зокрема, передбачає перехід до нового типу гуманістичної освіти, яка сприятиме зростанню самостійності особистості, формуванню відповідального ставлення до власного здоров’я як найвищої індивідуальної й суспільної цінності, що може бути забезпечено при побудові начально-виховного процесу на основі індивідуального підходу до школярів.
При великій кількості сучасних теоретико-методичних та концептуальних підходів до навчання фізичної культури школярів (Вільчковський Е.С., [37-39]; Дубогай О.Д., [55, 56]; Круцевич Т.Ю., [96]; Матвеев А.П., [116, 117]; Москаленко Н.В., [121]; Сущенко Л.П., [165]; Шиян Б.М., [190, 191] та ін.), серед фахівців немає заперечень відносно необхідності організації особистісно спрямованої і здоров'язбережувальної системи педагогічного впливу на школяра, комплексного засвоєння ним цінностей фізичної культури. Однак, якщо в осмисленні цілей і завдань навчання фізичної культури школярів в останній час відбулися достатньо значні зрушення, то в засобах і методах, які б враховували унікальність індивідуальних рис кожного учня, досягнень значно менше.
Аспекти індивідуального підходу до навчання фізичної культури певною мірою представлено у дисертаційних роботах де розглядаються питання особистісно орієнтованої освіти (Барбашов С.В., [19]; Фролова Н.О., [178]; Якимович В.С., [196]), формування фізичної культури особистості учнів (Аксьонова О.П., [2]; Кузнецов В.І., [101]). Окремі питання індивідуалізації процесу навчання школярів розглянуто в ряді досліджень: вивчення специфічної адаптації молодших школярів до статичного компоненту, пов'язаного з їх розумовим і фізичним навантаженням (Вільчковський Е.С., [39]; Столітенко Є.В., [162]; Цвек С.Ф., [38] та ін); нових підходів до складання навчальних програм і планування (Васьков Ю.В., [35]; Віндюк А.В., [40]; Круцевич Т.Ю., [173]; Сінгаєвський С.М., [160]), оптимізації дозування фізичних навантажень з урахуванням типологічних, психофізіологічних і соціальних особливостей учнів (Вайнабаум Я.С., [33]; Дубогай О.Д., [56]; Матвєєв Л.П., [117] та ін.); результативних форм організації діяльності школярів, що активізують інтерес учнів до уроків фізичної культури (Бальсевич В.К., [15]; Віленський М.Я., [34]; Волков Л.В., [46]; та ін.).
Однак, незважаючи на безумовну цінність і важливість результатів, отриманих в цих працях, аналіз наукових джерел свідчить про недостатність спеціальних досліджень, в яких розглядаються питання індивідуального підходу до школярів, що реалізується на засадах виявлення і розвитку потенційних можливостей кожного учня в процесі його усвідомленої навчальної діяльності. Зокрема залишаються питання пошуку шляхів і засобів, які будуть забезпечувати перехід від традиційних форм навчання фізичної культури, що розраховані на всіх учнів в однаковій мірі, до індивідуального підходу, спрямованого на гармонізацію рухових навантажень і стану здоров’я молодшого школяра, використання здоров’язбережувальних технологій.
До вивчення проблеми спонукали також виявлені суперечності: між соціальним замовленням до школи щодо надання школярам високої якості підготовки в галузі фізичної культури і здоров’я та нездатністю традиційної системи навчання задовольнити цей запит; між вимогами суспільства (і потребою учня) щодо погодження фізичних навантажень зі здоров’ям школярів та стилем педагогічної діяльності вчителів фізичної культури, спрямованим на виконання фіксованих нормативів. Ці суперечності особливо загострюються в початковій школі, де відбувається формування навчальної діяльності школяра, яка зумовлює його подальшу успішність у навчанні, ведення здорового способу життя, а індивідуальні особливості молодших школярів мають бути враховані вчителем фізичної культури.
Актуальність проблеми, необхідність вирішення визначених суперечностей та недостатня методична і практична розробленість у контексті індивідуального підходу до її розв’язання, потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Методика індивідуалізації нормування рухових навантажень молодших школярів із використанням здоров’язбережувальних технологій».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання і здоров’я Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова за темою 1.2.7 «Розробка критеріїв оцінки здоров’язберігаючих технологій у загальноосвітніх навчальних закладах» (номер державної реєстрації 0106U000613). Тему дослідження затверджено вченою радою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 7 від 28.12.2010 р.) й узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 29.03.2011 р.).
Метою дослідження є теоретична розробка та експериментальна перевірка методики індивідуалізації нормування рухових навантажень молодших школярів із використанням здоров’язбережувальних технологій у процесі навчання фізичної культури.
Відповідно до мети визначено задачі дослідження:
1. Провести ретроспективний аналіз науково-педагогічної літератури з питань фізичних навантажень молодших школярів у процесі занять фізичними вправами та визначити показники взаємозв’язку рівня фізичного здоров’я і рухових здібностей як передумови забезпечення індивідуалізації нормування їх рухових навантажень.
2. Розробити комп’ютерну програму для обліку показників фізичного стану, фізичної підготовленості й фізичної і духовної активності та індивідуалізації планування навчальних навантажень молодших школярів.
3. Обґрунтувати структурно-функціональну модель індивідуалізації нормування рухових навантажень молодших школярів із використанням здоров’язбережувальних технологій.
4. Експериментально перевірити ефективність моделі індивідуалізації нормування рухових навантажень із використанням здоров’язбережувальних технологій учнів початкової школи у процесі навчання фізичної культури.
Об’єкт дослідження – процес навчання фізичної культури молодших школярів.
Предмет дослідження – засоби та методи індивідуалізації нормування рухових навантажень молодших школярів із застосуванням здоров’я-збережувальних технологій у процесі навчання фізичної культури молодших школярів.
У ході дослідження було висунуто гіпотезу, яка ґрунтується на припущенні про те, що успішність індивідуалізації нормування рухових навантажень молодших школярів із використанням здоров’язбережувальних технологій у процесі навчання фізичної культури буде ефективною, якщо розробити й запровадити науково обґрунтовану методику, в якій епіцентром індивідуалізації є учень як суб’єкт здоров’язбережувального процесу та власного фізичного розвитку, а її структура включає: цілі та завдання; моніторинг показників фізичного стану, фізичної підготовленості й особистісного розвитку та визначення обсягу й інтенсивності індивідуальних фізичних навантажень за допомогою комп’ютерної програми; зміст педагогічної діяльності, спрямованої на поетапне засвоєння цінностей фізичної культури на основі комплексу технологій, які забезпечують гармонізацію компонентів особистісного розвитку і здоров’я школяра відповідно індивідуальних можливостей.
З метою реалізації визначених задач і перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження – теоретичні: аналіз психолого-педагогічної, та науково-методичної літератури, нормативних документів, вивчення досвіду використання інформаційних технологій в процесі навчання фізичної культури. Вказані методи дали можливість з’ясувати сучасний стан досліджуваної проблеми, розробити систему комп’ютерного моніторингу процесу навчання, обґрунтувати методику індивідуалізації нормування рухових навантажень молодших школярів із використанням здоров’язбережувальних технологій; емпіричні: спостереження, анкетування, опитування, бесіди, оцінювання (експертне й самооцінювання), вивчення продуктів навчально-пізнавальної діяльності для визначення готовності учнів і вчителів до використання запропонованої методики, педагогічний експеримент для виявлення ефективності реалізації розробленої методичної системи в процесі навчання фізичної культури молодших школярів; методи математичної статистики: для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше:
- визначено показники взаємозв’язку рівня фізичного здоров’я з руховими можливостями молодших школярів та створено спеціальну комп’ютерну програму їх обліку для планування обсягу індивідуального навчального навантаження рухової, інтелектуальної і оздоровчої спрямованості;
- розроблено і теоретично обґрунтовано структурно-функціональну модель індивідуалізації нормування рухових навантажень молодших школярів із використанням здоров’язбережувальних технологій як сукупності взаємопов’язаних структурних компонентів (мети, завдань, системи діагностики, змісту, форми, методів та засобів), що дозволяє вчителю: отримувати рекомендації з використання обсягу й інтенсивності рухових навантажень в індивідуальній програмі навчання фізичної культури; визначити зміст педагогічної діяльності, яка забезпечує гармонізацію компонентів фізичного та інтелектуального розвитку і здоров’я молодшого школяра, розвиток і збагачення його рухових умінь і навичок на основі формування ціннісних орієнтацій на фізичне вдосконалення й здоровий спосіб життя.
Удосконалено: діагностичну та здоров’язбережувальну діяльность вчителя фізичної культури як такої, що спрямована на активізацію процесів особистісного розвитку молодшого школяра та запропоновано відповідне методичне забезпечення цієї діяльності.
Подальшого розвитку дістали зміст понять «комп'ютерний моніторинг процесу навчання фізичної культури школярів», «здоров’язбережувальна педагогічна технологія».
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та впровадженні теоретично обґрунтованої й експериментально перевіреної методики індивідуалізації нормування рухових навантажень із застосуванням здоров’язбережувальних технологій в практику початкової школи; навчальної програми спецкурсу та навчально-методичного посібника «Фізична культура - особисте здоров'я молодшого школяра» для вчителів фізичної культури та студентів-магістрів; оригінальних методичних розробок і рекомендацій, дидактичних матеріалів, які можуть бути застосовані вчителями шкіл, студентами і викладачами педагогічних ВНЗ, інститутів післядипломної педагогічної освіти, науковцями і методистами.
Результати дослідження впроваджено у навчальний процес гімназії №1
м. Суми (окремі положення увійшли до експериментальної регіональної програми «Здорові діти – могутня держава»), (довідка №430 від 16.11.11 p.), загальноосвітньої школи №10 м. Суми (довідка №460 від 24.11.11 p.), загальноосвітньої школи № 3 м. Глухів (довідка №158 від 08.12.11 p.). Матеріали дослідження використовуються в курсах лекцій і практичних занять Інституту фізичної культури Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка (довідка № 1693 від 12.10.10 p.), Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 336 від 15.12.11 p.).
Розроблена комп’ютерна програма «Школа», яка сприяє організації навчальної роботи вчителя фізичної культури, зареєстрована як нововведення Державним департаментом інтелектуальної власності: А.с. № 38435.
Особистий внесок автора у працях, написаних у співавторстві, полягає в теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми [58], [77], отриманні теоретичних та емпіричних даних, аналізу і узагальненні результатів дослідження [76, 78].
Вірогідність результатів дослідження й основних висновків дисертаційної роботи забезпечено теоретико-методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, послідовною реалізацією особистісного, технологічного, системно-синергетичного й діяльнісного підходів; репрезентативністю вибірки, використанням комплексу методів дослідження, адекватних його об’єкту, меті й завданням; експериментальною перевіркою гіпотези, кількісного та якісного аналізу одержаних результатів та корективною математико-статистичною їх обробкою за допомогою розробленої комп’ютерної програми; ефектом упровадження результатів дослідження в практику роботи шкіл та підготовки вчителів фізичної культури.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на міжнародних наукових конференціях: «Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я в сучасному суспільстві» (Луцьк, 2005, 2008); «Наука и образование» (Днепропетровск, 2007); «Розвиток творчої особистості як суб’єкта педагогічної взаємодії» (Донецьк, 2007); IV науковій конференції «Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту» (Харків, 2008); І науковій конференції молодих вчених (НУФВСУ, Київ, 2008); Всеукраїнській науковій конференції «Методологічні, теоретичні і технологічні проблеми сучасної освіти» (Суми, 2007), а також на щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (2004-2007) та Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка (2004-2011).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено в 12 публікаціях (з них 9 – у наукових фахових виданнях України), у тому числі: 1 навчально-методичний посібник; 1 – методичні рекомендації, 1 – авторське свідоцтво на комп’ютерну програму «Школа», 8 робіт виконано одноосібно.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 228 сторінок, основний текст 168 сторінок, список використаних джерел охоплює 20 сторінок (202 найменування, з них 8 – іноземною мовою). Робота ілюстрована 24 таблицями, 15 рисунками, має 14 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Теоретичний аналіз наукової та науково-методичної літератури дає підстави стверджувати про недостатність розробок щодо індивідуального підходу до навчання фізичної культури, який реалізується на засадах виявлення і розвитку потенційних функціональних та рухових можливостей організму кожного школяра в процесі його усвідомленої навчальної діяльності. Це потребує пошуку методик, які будуть забезпечувати перехід від традиційних форм навчання фізичної культури, що розраховані на всіх учнів, до індивідуального підходу, спрямованого на відповідність обсягу, змісту та інтенсивності рухових навантажень індивідуальному фізичному стану учня, встановлення фізичних навантажень відповідно стану його здоров’я, що сукупно є основою здоров’язбережувальних технологій.
2. Узагальнення практичного досвіду вчителів фізичної культури дозволило визначити індивідуальні особливості молодших школярів, які є найбільш важливими в системі навчання фізичної культури учнів початкової школи та визначають їх схильність до рухової діяльності. При плануванні навчального процесу з молодшими школярами враховуються вікові на психологічні особливості, показники фізичного стану та рівень фізичної підготовленості, які надають достатньої інформації про ефективність впливу освітнього і оздоровчого середовища на розвиток школяра та дозволяють вдосконалювати методику навчання фізичної культури.
3. Розкрито поняття «моніторинг процесу навчання фізичної культури» як технолізовану систему заходів по безперервному науково обґрунтованому зібранню, обробці, систематизації та аналізу за допомогою комп’ютерної програми даних про стан навчання фізичної культури школяра (класу, школи). Розроблено спеціальну комп’ютерну програму «Школа», яка дозволяє вчителю вести облік індивідуальних та групових (за класами) показників фізичного стану, фізичної підготовленості та показників фізичної і духовної активності, на основі статистичного аналізу досліджувати відповідні їх зміни, проводити пошук кількісного взаємозв’язку індивідуальних показників, отримувати рекомендації щодо обсягу навчального навантаження кожного школяра.
4. На констатувальному етапі дослідження виконано оцінку рівнів показників фізичного стану і особистісного розвитку учнів 1-4 класів та перевірено, що отримані результати підпорядковані нормальному закону розподілу, а достовірна різниця між показниками учнів контрольних і експериментальних класів відсутня (p0,05). Виявлено лінійні форми залежності рівнів фізичної підготовленості,успішності і стану здоров’я, що надало підстав розрахувати різні варіанти обсягів навчального навантаження рухової, інтелектуальної і оздоровчої спрямованості в залежності від заданих рівнів відповідних показників. Результати розрахунків надають можливість за допомогою комп’ютерної програми провести індивідуалізацію планування обсягу навчальних навантажень школярів на основі даних їх тестування.
5. Теоретично обґрунтовано та розроблено структурно-функціональну модель індивідуалізації нормування рухових навантажень із використанням здоров’язбережувальних технологій в процесі навчання фізичної культури молодших школярів. В представленій моделі епіцентром індивідуалізації є учень як суб’єкт здорового способу життя та власного фізичного розвитку, а її структурними компонентами є: цілі та завдання; моніторинг стану фізичного здоров’я і показників фізичної й духовної активності та визначення на їх основі за допомогою комп’ютерної програми обсягу індивідуальних навчальних навантажень; система формування обсягу та інтенсивності фізичних навантажень на основі гармонізації фізичного та інтелектуального розвитку зі здоров’ям школяра; зміст педагогічної діяльності з реалізації здоров’я-збережувальних технологій для забезпечення оптимального співвідношення компонентів особистісного розвитку і здоров’я молодшого школяра.
6. Експериментально перевірено результативність упровадження розробленої структурно-функціональної моделі індивідуалізації нормування рухових навантажень із використанням здоров’язбережувальних технологій в процесі навчання фізичної культури учнів початкових класів. Дослідження довело, що найбільш ефективно втілити запропоновану модель можливо за умов забезпечення цілісності процесу нормування індивідуальних рухових навантажень школярів, розвитку і збагачення їхніх рухових умінь і навичок та формування ціннісних орієнтацій на фізичне вдосконалення й здоровий спосіб життя за технологічними етапами: усвідомлення (цінність – відсутність захворювань); приручення (цінність – рухи, вправи); проживання (цінність – радість, успіх, задоволення).
7. Впровадження розробленої методики в процес навчання фізичної культури експериментальних класів сприяло достовірному підвищенню показників фізичного стану та особистісного розвитку в порівнянні з контрольними: відсоток учнів експериментальних класів з високим рівнем за індексом Кетле становить 32% (проти 25% у контрольних), 17,72% учнів експериментальних класів покращили власний розвиток на один рівень, 18,41% – на два (p≤0,001); встановлена позитивна динаміка показників за індексом Руф’є у 88% учнів (проти 26%), 65,51% учнів експериментальних класів покращили показники на один рівень, 12,47% – на два (р0,05); найбільший приріст в показниках особистісного розвитку учнів експериментальних класів спостерігається в рівнях знань, умінь і навичок в середньому на 20%, індивідуально-психічному розвитку – на 26%, відношення учнів до занять фізичною культурою – на 23% (р