Михалюк Марина Михайлівна Етнокультурний по­тенціал єврейського етносу малих містечок Столичного суспільно-географічного району України

Краткое описание

Михалюк Марина Михайлівна, оператор електрон­но-обчислювальних та обчислювальних машин (0,5 ставки) інформаційно-обчислювального сектору гео­графічного факультету Київського національного уні­верситету імені Тараса Шевченка: «Етнокультурний по­тенціал єврейського етносу малих містечок Столичного суспільно-географічного району України» (11.00.02 - економічна та соціальна географія). Спецрада Д
у Київському національному університеті іме­ні Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
МИХАЛЮК МАРИНА МИХАЙЛІВНА
УДК 911.3:316.7(=411.16):711.435(477.42+477.41+477.51)
ДИСЕРТАЦІЯ
ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЄВРЕЙСЬКОГО ЕТНОСУ МАЛИХ
МІСТЕЧОК СТОЛИЧНОГО СУСПІЛЬНО – ГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУ
УКРАЇНИ
Спеціальність 11.00.02 – економічна та соціальна географія
Подається на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
________Михалюк М.М.
Науковий керівник – Любіцева Ольга Олександрівна, доктор географічних
наук, професор.
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................................................................16
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО - МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СУСПІЛЬНО -
ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ ЄВРЕЙСЬКОГО ЕТНОСУ В УКРАЇНІ..................................23
1.1.Етнокультурний потенціал як наукова категорія суспільної
географії................................................................................................................................23
1.2. Територіальна етнокультурна система єврейського етносу в Європі та
Україні...................................................................................................................................44
1.3.Містечка- штетли як осередки традиційної культури єврейського
етносу в Україні ...............................................................................................................60
1.4.Методика суспільно - географічного дослідження етнокультурного
потенціалу єврейського етносу в малих містах......................................................69
Висновки до розділу 1.....................................................................................................84
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ ЄВРЕЙСЬКОГО ЕТНОСУ У СТОЛИЧНОМУ СГР
УКРАЇНИ............................................................................................................................... 88
2.1.Особливості формування традиційної культури євреїв на теренах
України..................................................................................................................................88
2.2. Характеристика традиційної єврейської культури та розселення євреїв
в межах сучасного Столичного СГР України.........................................................96
2.3.Суспільно- географічна оцінка сучасної геокультурної ситуації малих
містечок з традиційної єврейської культури у Столичному СГР
України...............................................................................................................................108
Висновки до розділу 2...................................................................................................122
РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
МАЛИХ МІСТЕЧОК СТОЛИЧНОГО СГР УКРАЇНИ................................124
3.1. Оцінка рівня використання етнокультурного потенціалу малих
містечок Столичного СГР України................................................................124
3.2.Узагальнення зарубіжного (європейського) досвіду
15
використання етнокультурного потенціалу єврейства.........................131
3.3. Єврейський етнокультурний потенціал як чинник для розвитку
туризму в Столичному СГР України......................................................................144
Висновки до розділу 3..................................................................................................158
ВИСНОВКИ........................................................................................................................161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................165
ДОДАТКИ............................................................................................................................186

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Сукупність матеріальних і нематеріальних об’єктів і засобів
традиційної культури, сформованих на певній території в процесі
етнокультурогенезу, які можуть бути використані для задоволення потреб
людей і підвищення конкурентоспроможності регіону визначається як
етнокультурний потенціал (ЕКП). Структурними компонентами ЕКП є:
історико - культурний, соціально - економічний, духовно - культурний,
виробничо - технологічний, організаційно -управлінський, біосоціальний,
інвестиційний та меценатський, соціально - культурний, інноваційно -
комерційний, освітньо - науковий, національно - культурний.
2. Методика суспільно-географічного дослідження ЕКП включає
ряд послідовних етапів: осмислення теми роботи та обґрунтування її
актуальності, висування робочої гіпотези, вибір об’єкта, предмета, території
дослідження; розгляд теоретико-методологічних засад формування ЕКП як
наукової категорії; дослідження розселення єврейського етносу в Європі та
Україні з виділенням форм територіальної організації; оцінки сучасної
традиційної єврейської культури в містечках Столичного СГР; дослідження
зарубіжного (європейського) досвіду з використання ЕКП єврейства
містечок; дослідження ставлення мешканців міста до відновлення об’єктів
єврейської спадщини з метою розвитку туризму; надання пропозицій щодо
використання ЕКП єврейського етносу Столичного СГР України у туризмі.
3. Історико-географічний аналіз культурної спадщини єврейства в
містечках досліджуваного району до часів незалежності України ми
пропонуємо розглянути в межах декількох етапів: давній (1897 – 1914рр.),
модерний (1914 – 1941 рр.), новий (1941 – 1991 рр.), сучасний (1991р.–
сьогодення). На нашу думку, штетл – це невелике містечко у Східній Європі,
що знаходилися на території, що з кін. XVIIIст. становила смугу осілості
Російській імперії. Більшість населення становили євреї, які підтримували
основну мережу установ, що мають важливе значення для єврейського
163
суспільного життя (синагогу, ритуальну купальню, цвинтар, школи, та
громадські обʼєднання), та мали постійні відносини із місцевим населенням.
Географічна локалізація штетлів пов’язана із політико - культурними (розпад
Речі Посполитої, численні обмеження з боку Російської Імперії, зокрема
встановлення Смуги осілості), соціально - економічними (розроблена
система оренди в Речі Посполітій, торгово - економічні звʼязки із селами,
транспортні шляхи), природно - географічними (планувальна структура
поселень) факторами.
Встановлено, що за даними «Першого перепису населення Російської
імперії 1897р.». Інколи в середніх і великих містах (штотах) чисельність
єврейського населення становила більше 20 тис. осіб, і відсоток від загальної
кількості мешканців перевищував 50% (Житомир, Бердичів, Біла Церква).
Водночас вищий відсоток єврейського населення найчастіше спостерігався у
малих містечках (штетлах) – понад 90 % у Тетіїві, Баранівці. Найбільша
кількість єврейського населення мешкала в Сквирі, Радомишлі, Богуславі –
понад 7 тис. осіб. На давній та модерний етапи припадає найбільший
відсоток євреїв від загальної кількості населення містечок, найбільша
кількість релігійних та освітніх закладів, національно-культурних,
політичних, економічних та громадських єврейських організацій.
4. Рівень розвитку ЕКП єврейського етносу визначений за
показником інтегрального балу, який було покладено в основу ранжування
елементів територіальної структури: пункти І-го рангу (високої
інтенсивності етнокультурної діяльності) – Сквира, Богуслав; пункти ІІ-го
рангу (помірної інтенсивності етнокультурної діяльності) – Новгород -
Сіверський, Тараща, Радомишль; потенційні етнокультурні пункти (слабкої
інтенсивності етнокультурної діяльності) – Баранівка, Овруч, Олевськ,
Кагарлик, Бахмач, Борзна, Городня, Ічня, Корюківка, Мена, Сновськ. В решті
містечок ЕКП єврейського етносу повністю або майже відсутній. Нині ЕКП
єврейського етносу в досліджуваних містечках майже не використовується.
До основних проблем його використання належать: недостатня підтримка
164
розвитку туризму єврейською спадщиною в малих містах на державному,
регіональному та місцевому рівні; питання реституції єврейської спадщини;
складна економічна та соціально-демографічна ситуація в малих містечках;
незадовільний стан більшості об’єктів єврейської історико-культурної
спадщини та їх використання не за прямим призначенням; часткове
залучення об’єктів єврейської етнокультурної спадщини до туризму;
відсутність едукативних програм використання ЕКП для малого та
середнього бізнесу в малих містечках.
5. Вивчення та узагальнення досвіду країн, на території яких
перебували штетли (Молдови, Литви, Латвії, Білорусі, Росії та Польщі)
дозволило виділити освітньо - науковий та просвітницько -комемораційний,
комерційний та туристичний напрямки використання ЕКП єврейського
етносу. Найбільше зазначений ресурс використовується в Польщі та Литві.
Найпоширенішими видами туризму із використанням ЕКП єврейського
етносу малих містечок є: культурно - пізнавальний, етнічний (зокрема,
ностальгічний та етнографічний), релігійний, музейний, подієвий
(фестивальний).
6. В залежності від форми територіальної організації містечка
можуть мати різні шляхи використання зазначеного потенціалу, де основну
увагу слід приділити пунктам І-го та ІІ-го рангів. Перспективними
напрямками використання ЕКП малих містечок СГР України є освітньо -
науковий та просвітницько - комемораційний, комерційний та туристичний.
Основними учасниками реалізації ЕКП єврейського етносу досліджуваних
містечок можуть виступити представники єврейської громади містечка,
місцеві органи влади, науково-дослідні та навчальні заклади, різноманітні
підприємства і організації та приватні особи. Важливим кроком щодо
використання ЕКП єврейського етносу досліджуваних містечок для цілей
туризму є розробка відповідних туристичних маршрутів. Основними темами
екскурсій може бути: поширення хасидизму – «Шляхами хасидських
праведників», життя в єврейському містечку – «Богуслав – втрачена
165
«Красилівка», Голокост «Важкий пісок»: історія втрачених життів».
Створена геоінформаційна база етнокультурних ресурсів єврейського етносу
малих містечок Столичного СГР за допомогою програмного забезпечення
ArcGis, відображає детальну інформацію про збережені та латентні об’єкти
єврейської спадщини.