Мирна Олена Вячеславівна. Профілактика наслідків гострих інтоксикацій у постраждалих в техногенних аваріях гірників із застосуванням гіпербаричної оксигенації

Краткое описание

Мирна Олена Вячеславівна. Профілактика наслідків гострих інтоксикацій у постраждалих в техногенних аваріях гірників із застосуванням гіпербаричної оксигенації : дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Інститут медицини праці АМН України. - К., 2006

Мирна О.В. Профілактика наслідків гострих інтоксикацій у постраждалих в техногенних аваріях гірників із застосуванням гіпербаричної оксигенації. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна. Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2005.
Дисертацію присвячено вивченню особливостей техногенних аварій на вугільний шахтах та розробці заходів щодо профілактики наслідків гострих інтоксикацій у постраждалих гірників із застосуванням гіпербаричної оксигенації. Проведено аналіз техногенній аварій на вугільних шахтах Донбасу. Встановлено, що найбільш частими причинами техногенних аварій на вугільних шахтах Донбасу є пожежі та раптові викиди і вибухи вугілля і газу; домінуючими ушкоджуючими факторами є дія токсичних речовин (монооксиду вуглецю) та гіпоксична гіпоксія.
Вперше проаналізовано клінічні прояви віддалених наслідків гострих інтоксикацій, для яких характерні ураження серцево-судинної і нервової систем на фоні прогресуючого погіршення психоемоційного стану. Доведено, що факторами ризику розвитку віддалених наслідків гострих інтоксикацій у гірників є ступень тяжкості ураження, відстрочений початок надання медичної допомоги, психічна травма від спостерігання епізодів смерті. Розроблено заходи з реабілітації гірників із віддаленими наслідками інтоксикацій, доведено доцільність використання гіпербаричної оксигенації в комплексі профілактичних заходів та проведено аналіз її медичної ефективності. Запропоновано алгоритм індивідуального призначення гіпербаричної оксигенації за допомогою показників гемодинаміки та варіабельності ритму серця. Розроблено схему диспансерного спостереження.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі комплексної профілактики і реабілітації гірників із віддаленими наслідками промислових інтоксикацій внаслідок техногенних аварій на вугільних шахтах.

Найбільш частими причинами техногенних аварій на вугільних шахтах Донбасу є екзо- і ендогенні пожежі та раптові викиди і вибухи вугілля і газу. На раптові вибухи вугілля і газу, які складають 17,5 % від усіх аварій на шахтах Донбасу, припадає 61,9 % постраждалих і 74,2 % загиблих гірників. Це складає в середньому 11,5 нещасних випадки на 1 аварію (у тому числі 4,9 смертельних), що значно перевищує цій показник в Україні. На підставі висновку про лінійні контрасти Шефе встановлено прямий зв'язок між глибиною видобутку вугілля, метановістю видобувних ділянок, температурою вміщуючих порід і кількістю аварій зі смертельним і несмертельним травматизмом гірників. На глибині більше 750 м, де значно зростає метановість і температура вміщуючих порід, виникає 49,3 % від всіх аварій, кількість постраждалих складає в середньому 28 чоловік на 1 аварію, у тому числі 10 загиблих.
Ураження гірників під час аварії на шахті визначаються комплексною дією певних факторів: токсичних (монооксид вуглецю, вуглекислий газ, продукти горіння, підвищена концентрація гомологів метану), гіпоксичних (зниження вмісту кисню в атмосфері), температурних (висока температура вміщуючих порід та полум'я), стресових (перебування в замкнутому, ізольованому просторі, змушена гіпокінезія, страх смерті, травмування і смерть товарищів). Домінуючими ушкоджуючими факторами у більшості постраждалих є дія токсичних речовин та гіпоксична гіпоксія: перевищення в шахтній атмосфері вмісту монооксиду вуглецю більше ГДК реєструється у 89,7 % аварій, вуглекислого газу у 47,8 %, вмісту метану у 31,3 %; зниження вмісту кисню в повітрі виробок нижче ГДК у 50,0 % випадків.
На медичні наслідки аварій істотно впливають організаційно-особистісні фактори. Так, на вихідні і післясвяткові дні приходиться 87,3 % потерпілих і 88,4 % загиблих гірників. Аварії із смертельним травматизмом частіше виникають у ремонтно-підготовчі зміни, ніж у видобувні (t=2,34, p<0,02); серед видобувних найбільш небезпечними є нічні зміни.
В структурі уражень потерпілих в аваріях гірників превалюють легкі токсичні ураження, які діагностовано у 49,1 % постраждалих; у 13,0 % діагностовано ураження середнього ступеня тяжкості, у 1,7 % - тяжкі отруєння токсичними газами. Комбіновані ураження (у вигляді різноманітних комбінацій інтоксикацій, опіків, травм, теплових уражень) зареєстровано у 13,0 % гірників. У 23,0 % гірників, що знаходилися в зоні дії аварійних факторів, клінічних ознак інтоксикації не визначено. Внаслідок стресового впливу аварійних факторів у 18,5 % потерпілих гірників розвиваються психоемоційні розлади, на тлі яких формуються негативні мотивації до праці, страх потенційної небезпечної ситуації.
У гірників, які постраждали в аваріях на шахтах, розвивається відповідний синдромокомплекс віддалених наслідків гострих інтоксикацій (ВНГІ), для якого характерні ураження серцево-судинної і нервової систем на фоні прогресуючого погіршення психоемоційного стану. Частота розвитку ВНГІ складає: у гірників с комбінованими ураженнями 60,0 %, з ГІ середнього ступеня тяжкості 78,6 %, легкого ступеня 27,8 %.Крім того, розвиток віддалених наслідків відбувається у 2,4 % гірників, які безпосередньо після аварії не мали клінічних проявів інтоксикації. Серед клінічних проявів наслідків інтоксикації ВСД складає 70,0 %, артеріальна гіпертензія 40,0 %, дисциркуляторна енцефалопатія 30,0 % (у тому числі з рефлекторною пірамідною недостатністю 16,0 %, з вестибулопатією 15,0 %), психічні розлади 19,0 %. Дисциркуляторна енцефалопатія вірогідно частіше розвивається у гірників 30-39 років, розлади психоемоційної сфери в віковій групі 40-49 років.
Встановлені фактори ризику розвитку віддалених наслідків гострих інтоксикацій:

Ризик розвитку віддалених наслідків промислових інтоксикацій та ефективність профілактики ВНГІ визначається терміном початку лікувально-профілактичних заходів (із застосуванням ГБО), що минув з моменту виникнення аварії: при проведенні необхідних лікувально-профілактичних заходів у першу добу після аварії ВНГІ розвивається у 18 % гірників, через три доби після ТА у 33 % через чотири доби і пізніше - у 55 % гірників і більше.
ВНГІ частіше розвиваються в гірників, що були очевидцями загибелі своїх товаришів під час аварії (r++=4,09 р<0,05).
Вірогідно частіше ВНГІ реєструється у вибійників та робітників керівної ланки, рідше у підземних електрослюсарів. В гірників основних професій віддалені наслідки гострих інтоксикацій протікають з переважним ураженням серцево-судинної системи, а в гірничих фахівців і працівників керівної ланки центральної нервової системи, що обумовлено характером їх праці.

За даними психофізіологічного обстеження у 80,0 % гірників із ВНГІ спостерігаються низькі показники самопочуття-активності-настрою; у половини гірників - високі рівні тривожності і депресії, низький і вкрай низький рівень концентрації уваги.
Гіпербарична оксигенація як універсальний адаптоген є провідним методом реабілітації гірників із наслідками гострих інтоксикацій за умов використання диференційованих режимів під контролем критеріїв ефективності показників ВСР, ПОЛ, центральної гемодинаміки, психоемоційного стану. У гірників із ВНГІ є доцільним застосування „м’яких” режимів ГБО (8-10 сеансів, тиск 1,1-1,3 ата, експозиція 20-40 хвилин). Режими ГБО визначаються індивідуально згідно з розробленим алгоритмом. Доцільність проведення реабілітаційних курсів ГБО (2-3 рази на рік протягом першого року після аварії та 1 раз на рік в подальшому) визначається тривалістю клініко-функціонального ефекту після застосування ГБО.
Розроблено схему диспансерного спостереження за постраждалими в аваріях гірниками з гострими інтоксикаціями та їх наслідками, яка передбачає: застосування запропонованого комплексу лікувально-профілактичних заходів з використанням ГБО; з метою профілактики ВНГІ проведення однорічного диспансерного спостереження та превентивних лікувальних заходів усім гірникам, що зазнали впливу шкідливих факторів під час ТА, незалежно від виразності ВНГІ.