Миронов Олексій Геннадійович. Методи та моделі прогнозування розвитку промисловості на середньостроковий період

Краткое описание

Миронов Олексій Геннадійович. Методи та моделі прогнозування розвитку промисловості на середньостроковий період: Дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Науково-дослідний економічний ін-т Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. - К., 2002. - 176арк. - Бібліогр.: арк. 164-175

Миронов О.Г. Методи та моделі прогнозування розвитку промисловості на середньостроковий період.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук по спеціальності 08.02.03 організація управління, планування і регулювання економікою. Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Київ, 2002.
Робота присвячена питанням прогнозних розрахунків показників промисловості України на середньострокову перспективу. Виявлені особливості та встановлено місце і роль державної промислової політики розвинених країн у період спаду виробництва. Досліджується оптимальний вплив держави на національні виробничі процеси, вивчаються теоретичні і практичні питання зв’язку прогнозних результатів із цілями й завданнями регулювання промислового розвитку. Обґрунтовується підбір прогнозних показників промисловості, який базується на статистичному і експертному допрогнозному аналізі, застосуванні економіко-математичного апарату для оцінки напрямку, характеру, типу й рівня динаміки змін. Здійснюються комплексні прогнозні розрахунки показників промисловості в абсолютному та у відносному вимірі у вигляді індексів, коефіцієнтів, пропорцій; проводиться оцінка очікуваних результатів прогнозу розвитку промисловості. На основі проведеного прогнозного дослідження пропонуються напрямки і заходи регулювання економіки для формування ефективної галузевої й макроекономічної структури промисловості України .

1. В умовах переходу України на ринкові відносини актуальним є визначення дієвих методів і важелів державного регулювання промисловості для забезпечення сталого розвитку й довгострокового зростання економіки. Аналіз динаміки галузевої структурі макроекономічних показників та факторів виробництва надає можливість проведення науково-обґрунтованого визначення напрямків і заходів державної промислової політики на перспективу.
2. Світовий і національний досвід регулювання виробничої сфери свідчить про те, що пропорції використання факторів і результатів виробництва ефективне співвідношення проміжного споживання й валового випуску, оптимальна галузева структура випуску продукції являють собою важливу проблему регулювання розвитку економіки. Розробка державної промислової політики в умовах проведення структурних перетворень повинна забезпечувати зростання економіки і розвиток випереджаючими темпами галузей з найглибшим ступенем обробки продукції та повинна базуватись на підвищенні обсягу, якості й ефективності виробництва.
3. При дослідженні і узагальненні поширених методів прогнозування встановлено доцільність використання запропонованої методики триетапного прогнозування розвитку промисловості України, суть якої полягає впроведенні допрогнозногологічного і кореляційного аналізу між обсягами виробництва продукції промисловості в цілому, її галузей, та ресурсною базою;здійсненні економіко-математичних розрахунківза пропонованою модифікацією виробничої функції і трендовими моделями;проведенні оцінки очікуваних результатівпрогнозу через економічний аналіз негативних та позитивних тенденцій, узагальнення характеристик розвитку.
4. При проведеннідопрогнозного аналізустану промисловості у звітному періоді 1990-2000 рр. зроблено висновки про наявність деформації галузевої структури у бік паливно-енергетичного сектора й металургії, та позитивної тенденції збільшення виробництва продукції галузей через зменшення проміжного споживання й зниження матеріаломісткості продукції. В дисертаційній роботі встановлені негативні наслідки проведення існуючої політики збільшення обсягів випуску продукції при відставанні у розвитку факторів виробництва, що без підвищення ефективності виробництва уповільнює зростання базових галузей промисловості в середньостроковій перспективі.
5. Результати опрацювання класифікаційних ознак економічного програмування і прогнозування встановили доцільність регулювання розвитку промисловості України на основі синтезу нормативного та пошукового прогнозування. Прогнозування за пошуковим підходом основних показників розвитку промисловості запропоновано здійснювати з використанням комбінування однофакторних моделей та багатофакторною модифікованою моделлю виробничої функції Кобба-Дугласа.
6. Узагальненняпроведення оцінки очікуваних результатівпрогнозу розвитку промисловості на середньострокову перспективу свідчить про позитивну тенденцію зростання у галузях, які виробляють продукцію кінцевого споживання. Інтенсивний тип зростання індексу фізичного обсягу випуску продукції промисловості, при відставанні темпів нарощення капіталовкладень, має граничну межу й уповільнюється після 2004 року. Розвиток промисловості можливо прискорити через стимулювання екстенсивного типу виробництва за допомогою залучення капітальних вкладень підвищеними темпами. При цьому, виявлений однорічний лаг впливу капітальних вкладень на випуск продукції характеризує випереджаюче збільшення інвестицій по відношенню до нарощування обсягів виробництва.
7. На основі аналізу теоретичного і практичного досвіду регулювання виробничої сфери, апробації запропонованого апарату прогнозування показників промисловості і факторів зростання, визначено, що розвиток галузей промисловості України у середньостроковому періоді повинний базуватися на пропорційному нарощуванні обсягів виробництва в економіці та подальшій галузевій реструктуризації. Для зміцнення позитивної тенденції зростання виробництва, що відбувається в останні роки, необхідне прийняття ряду заходів промислової політики у напрямках: закріплення існуючої оптимальної частки випуску продукції промисловості в економіці на рівні близької до 50%; підвищення валової доданої вартості галузей з найглибшим ступенем переробки при зменшенні матеріаловитратності продукції та стимулюванні вкладень у промислово-виробничі фонди; збільшення рівня конкурентоспроможності продукції, зорієнтованої на задоволення платоспроможного попиту внутрішнього й зовнішнього ринку через стимулювання інноваційної діяльності підприємств