МІСЦЕ МІЖНАРОДНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПРАВА У СИСТЕМІ СУЧАСНОГО МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

КОРИНЕВИЧ Антон Олександрович

УДК 341.01:620.9

МІСЦЕ МІЖНАРОДНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПРАВА У СИСТЕМІ СУЧАСНОГО МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Спеціальність: 12.00.11 – міжнародне право

дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
ЗАДОРОЖНІЙ Олександр Вікторович
кандидат юридичних наук, професор

КИЇВ – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПРАВА 12
1.1. Концептуальна основа, зміст і основні напрямки міжнародно-правового регулювання енергетичних відносин 12
1.2.Інституційні механізми регулювання міжнародних енергетичних відносин………………………………………………………………………... 22
Висновки до розділу 1 51
РОЗДІЛ 2. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИКИ 53
2.1. Багатосторонні міжнародні договори в енергетичній сфері 53
2.2.Джерела міжнародно-правового регулювання енергетичних відносин на регіональному рівні 66
2.3.Міжнародно-правове регулювання енергетичних відносин на двосторонньому рівні на прикладі України 86
Висновки до розділу 2 99
РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПРАВО В СИСТЕМІ СУЧАСНОГО МІЖНАРОДНОГО ПРАВА 101
3.1. Питання аналізу системи міжнародного права в сучасній практиці та доктрині міжнародного права 101
3.2. Міжнародне енергетичне право як галузь сучасного міжнародного права 133
3.3. Співвідношення і взаємодія міжнародного енергетичного права з іншими галузями міжнародного права 145
Висновки до розділу 3 159
РОЗДІЛ 4. МІЖНАРОДНЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПРАВО ЯК НАПРЯМ ДОСЛІДЖЕНЬ В СУЧАСНІЙ ДОКТРИНІ 162
4.1. Основні питання міжнародного енергетичного права та доктрина міжнародного права 162
4.2. Перспективи розвитку досліджень міжнародного енергетичного права в науці міжнародного права і як навчальної дисципліни 184
Висновки до розділу 4 201
ВИСНОВКИ 204
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 210

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГАТТ − Генеральна угода з тарифів і торгівлі від 15 квітня 1994 р.
ДЕХ − Договір до Енергетичної Хартії від 17 грудня 1994 р.
ДРК – Демократична Республіка Конго
ЄЕК ООН − Європейська Економічна Комісія Організації Об’єднаних Націй
ЄС − Європейський Союз
МАГАТЕ − Міжнародне агентство з атомної енергії
МІЕП − Міжнародний інститут енергетичної політики і дипломатії
МЕА − Міжнародне енергетичне агентство
МНУО − Міжнародні неурядові організації
МС ООН − Міжнародний Суд ООН
НАФТА − Північноамериканська угода про вільну торгівлю від 17 грудня 1992 р.
ОБСЄ − Організація з безпеки і співробітництва в Європі
ОЕСР − Організація економічного співробітництва і розвитку
ОПЕК − Організація країн-експортерів нафти
РКЗК ООН – Рамкова конвенція ООН про зміну клімату від 9 травня 1992 р.
СОТ − Світова організація торгівлі
Торгова поправка − Поправка до пов’язаних з торгівлею положень Договору до Енергетичної Хартії від 24 квітня 1998 р.
ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розвиток сучасної науки міжнародного права неможливий без аналізу нових міжнародно-правових явищ, серед яких і міжнародне енергетичне право.
Процеси глобалізації та інтенсифікації міжнародних відносин спричинили появу у внутрішньому житті держав і в їхніх міжнародних відносинах нових факторів політичного, економічного, науково-технічного і соціального характеру, які посилюють зростаючий взаємозв’язок держав, їхню міжнародну співпрацю. Одним із них, безперечно, є фактор енергетичний. Обмін та торгівля енергетичними ресурсами відіграють провідну роль у сучасних міжнародних економічних відносинах. Енергоносії є одними з найважливіших товарів на світових ринках. Водночас, саме проблеми енергетичного розвитку та енергетичної безпеки для багатьох держав, в тому числі для України, є найбільш гострими і такими, що потребують якнайшвидшого врегулювання.
Попри зростання зацікавленості юристів-міжнародників у названій сфері, наразі у науці питання місця міжнародного енергетичного права у системі міжнародного права розроблене недостатньо. Наявні дослідження енергетично-правової тематики щодо міжнародно-правового регулювання енергетичної діяльності (К. Реджвелл), положень Договору до Енергетичної Хартії (далі – ДЕХ) та інших аспектів інвестицій, пов’язаних з енергетикою (Т. Вельде), енергетичного права Європейського Союзу (далі – ЄС) (Е. Кросс, Б. Дельво), механізму вирішення міжнародних спорів за ДЕХ (З. В. Тропін), міжнародно-правових аспектів передач ядерних матеріалів (П. С. Борцевич, А. В. Льовін), становлення і розвитку міжнародного енергетичного права (Р. Р. Дубас). Видається, що вітчизняні дослідження міжнародного енергетичного права варто продовжити аналізом і визначенням місця міжнародного енергетичного права в системі міжнародного права.
Таким чином, актуальність теми дисертаційної роботи зумовлює необхідність комплексного дослідження місця міжнародного енергетичного права в системі сучасного міжнародного права.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми «Україна в євроінтеграційних правових процесах», що є частиною планової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи» № 06БФ048-01, яка, в свою чергу, є складовою частиною комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми сталого державного розвитку України».
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення місця міжнародного енергетичного права в системі сучасного міжнародного права. Для досягнення мети поставлено такі завдання:
 дослідити концептуальну основу, зміст і основні напрямки міжнародно-правового регулювання енергетичних відносин;
 дослідити інституційний механізм регулювання міжнародних відносин в енергетичній сфері;
 дослідити міжнародний договірний механізм регулювання міжнародних відносин в енергетичній сфері;
 дослідити проблеми аналізу системи міжнародного права в сучасній доктрині міжнародного права;
 проаналізувати міжнародне енергетичне право як галузь сучасного міжнародного права;
 дослідити співвідношення і взаємодію міжнародного енергетичного права з іншими галузями міжнародного права;
 проаналізувати основні питання міжнародного енергетичного права в доктрині міжнародного права;
 дослідити перспективи розвитку досліджень міжнародного енергетичного права в науці міжнародного права і як навчальної дисципліни.
Об’єктом дослідження є міжнародно-правові відносини в сфері енергетики.
Предметом дослідження є міжнародно-правове регулювання міждержавних відносин в сфері енергетики.
Методи дослідження. Основним методом є формально-юридичний, що дозволяє виявити релевантні норми, проаналізувати їхній правовий зміст і встановити їхні взаємозв’язки для досягнення цілісного бачення предмету дослідження. Другим за важливістю виступає історичний метод, що дозволяє виявити розвиток предмету дослідження в часі, його закономірності та дати оцінку його подальших перспектив. Використано також логічний та інші спеціальні методи наукового пізнання.
Наукова новизна результатів дослідження. Дисертація є першим у вітчизняній науці комплексним дослідженням місця міжнародного енергетичного права в системі сучасного міжнародного права.
Основні результати дослідження, які відображають наукову новизну дослідження і виносяться на захист як особистий внесок дисертанта:
 досліджено питання аналізу системи міжнародного права в сучасній доктрині, критерії виокремлення галузі. Зокрема, встановлено, що всі досі пропоновані критерії виокремлення галузі міжнародного права можна звести до таких: якісна своєрідність і відособленість (автономність) певної групи міжнародно-правових норм; особливість джерел цих норм і способів їхнього створення; великий масив нормативного матеріалу, що регулює певний вид міжнародних відносин; зацікавленість міжнародної спільноти у розвитку галузі. Серед них усіх найважливіший критерій наявності спеціального системоутворюючого принципу міжнародного права, який є наріжним каменем становлення нової галузі та складає її основу;
 досліджено міжнародне енергетичне право у вітчизняній науці міжнародного права, зокрема, досліджено концептуальну основу, зміст і основні напрямки міжнародно-правового регулювання енергетичних відносин, інституційні механізми регулювання міжнародних відносин в енергетичній сфері, багатосторонні міжнародні договори в енергетичній сфері, міжнародно-правове регулювання енергетичних відносин на регіональному рівні;
 встановлено, що міжнародне енергетичне право відповідає всім критеріям виокремлення галузі міжнародного права, що висувалися в доктрині, проаналізовано міжнародне енергетичне право як галузь міжнародного права. Предметом міжнародного енергетичного права є міжнародно-правове регулювання міждержавних відносин в сфері енергетики. Об’єктом міжнародного енергетичного права є міжнародно-правові відносини в сфері енергетики. Суб’єктами міжнародного енергетичного права є держави і міжнародні міжурядові організації. Джерелами міжнародного енергетичного права є міжнародний договір та міжнародний звичай. Принцип постійного суверенітету над енергетичними ресурсами є структуроутворюючим нормативним фактором галузі міжнародного енергетичного права;
 встановлено, що важливим фактором становлення галузі міжнародного права є зацікавленість держав у становленні такої галузі;
 проаналізовано співвідношення і взаємодію міжнародного енергетичного права з іншими галузями міжнародного права. Спорідненість міжнародного енергетичного і міжнародного екологічного права визначається міжнародними договорами, що врегульовують питання подолання шкідливих наслідків дій, пов’язаних з енергетичною діяльністю, міжнародного енергетичного і міжнародного економічного — економічним аспектом міжнародного енергетичного права. Разом із тим, міжнародне енергетичне право і міжнародне економічне право є самостійними галузями сучасного міжнародного права. Це зумовлено тим, що міжнародне енергетичне право має не лише економічну, а й безпекову складову, у міжнародному енергетичному праві є галузевий механізм вирішення міжнародних спорів – механізм за ДЕХ, міжнародне енергетичне право є правом міждержавним, роль недержавних учасників у ньому не повинна бути провідною;
 встановлено, що віднесення міжнародного енергетичного права до галузі міжнародного права відповідає національним інтересам України як держави — імпортера енергетичних ресурсів, якій вигідне міжнародне публічно-правове регулювання відносин в енергетичній сфері;
 встановлено, що міжнародне атомне право є частиною міжнародного енергетичного права і входить до його безпекової складової;
 досліджено основні проблемні питання міжнародного енергетичного права в доктрині міжнародного права, зокрема висвітлено питання міжнародної енергетичної безпеки та еволюції принципу постійного суверенітету над природними ресурсами. Міжнародна енергетична безпека охоплює питання фізичного захисту персоналу та споруд, захист транспортування по суші чи морем і забезпечення стабільного юридичного і політичного клімату для торгівлі та інвестицій у енергетичній сфері. Принцип постійного суверенітету над природними ресурсами є ключовим принципом міжнародного енергетичного, економічного і міжнародного екологічного права.
Наукове і практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані висновки й теоретичні положення можуть сприяти подальшому розвиткові науки міжнародного права. Зібраний науково-практичний матеріал і висновки можуть бути використані в подальших дослідженнях з міжнародного енергетичного права. Положення дисертації можуть бути використані в навчальному процесі при розробці навчальних посібників, підручників та методичних матеріалів, а також викладанні нормативної дисципліни «Міжнародне публічне право» та спецкурсу «Міжнародне енергетичне право». Дисертація може виявитись корисною при визначенні правової та політичної позиції України з різних питань міжнародної співпраці в енергетичній галузі як при веденні переговорів, так і в разі виникнення спорів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені на Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин – 2006» (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, жовтень 2006 р.) (тези опубліковано), Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин – 2007» (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 18 жовтня 2007 р.) (тези опубліковано), Конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин – 2008» (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 23 жовтня 2008 р.) (тези опубліковано), Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 26 березня 2009 р.) (тези опубліковано), Конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин – 2009» (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 22 жовтня 2009 р.) (тези опубліковано), Всеукраїнській науково-практичній конференції «ІІІ Наукові читання присвячені пам’яті В.М. Корецького» (Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, Київський університет права НАН України, м. Київ, 18 лютого 2010 р.) (наукову статтю опубліковано), І Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і сучасність − 2010» (Центр розвитку наукового співробітництва, м. Новосибірськ, Російська Федерація, 3 березня 2010 р.) (тези опубліковано), 5-й Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економіки, соціології та права в сучасних умовах» (Міжнародна академія фінансових технологій, м. П’ятигорськ, Російська Федерація, 5 березня 2010 р.) (тези опубліковано), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Тенденції та пріоритети реформування законодавства України» (Запорізька міська громадська організація «Істина», м. Запоріжжя, 13 березня 2010 р.) (тези опубліковано), Міжнародній науково-практичній конференції «Шевченківська весна» (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 25 березня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасних державотворчих та правотворчих процесів» (Запорізька міська громадська організація «Істина», м. Запоріжжя, 28 квітня 2010 р.) (тези опубліковано), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Закарпатські правові читання» (Закарпатський державний університет, м. Ужгород, 29-30 квітня 2010 р.) (тези опубліковано), науково-практичній конференції «Проблеми імплементації міжнародних договорів України у вітчизняну правову систему» (Українська асоціація міжнародного права, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 25-26 листопада 2010 р.), конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Актуальні питання теорії та практики міжнародного права» (Міжнародний гуманітарний університет, м. Одеса, 24 грудня 2010 р.) (тези опубліковано), Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика застосування чинного вітчизняного та міжнародного законодавства в сучасних умовах» (Причорноморська фундація права, м. Одеса, 12-13 лютого 2011 р.) (тези опубліковано), на засіданнях кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження дістали відображення у восьми наукових статтях, зокрема у п’ятьох наукових публікаціях у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, а також у матеріалах науково-практичних конференцій та семінарів.
Структура дисертації обумовлена предметом, метою, завданнями та логікою дослідження і складається з переліку скорочень, вступу, чотирьох розділів, що об’єднують десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел, який нараховує 139 найменувань. Загальний обсяг дисертації складає 224 сторінки, з яких бібліографія викладена на 15 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Міжнародне енергетичне право як нове явище у сучасному міжнародному праві пройшло шлях становлення і розвитку від звичаєвих норм, що захищали інвестиції та право власності в нафтовій та видобувній галузі колишніх метрополій, виникнення національних галузей енергетичного права, початку їхнього наукового аналізу і дослідження, міжнародних договорів, що гарантували захист іноземних інвестицій у енергетичну галузь до розвинутого механізму регулювання міжнародних відносин в енергетичній галузі. Міжнародне енергетичне право можна визначити як сукупність принципів та норм міжнародного права, що регулюють міждержавні відносини щодо видобування, використання, торгівлі, транзиту, постачання енергетичних ресурсів. Воно є частиною міжнародного публічного права.
Міжнародне енергетичне право має на сьогодні розвинуту систему джерел. Головним багатостороннім міжнародним договором щодо енергетичного сектору є Договір до Енергетичної Хартії. Важливим джерелом міжнародного енергетичного права є Договір про заснування Енергетичного Співтовариства, призначений зміцнювати енергетичну безпеку Європейського Союзу шляхом поширення на сусідні країни (у тому числі Україну) правил щодо енергетичних ринків, які функціонують в Євросоюзі, шляхом гармонізації й адаптації законодавства й процедур, що регулюють енергетичну сферу, з європейськими правилами і процедурами. Але найбільшого розвитку досягло на регіональному рівні енергетичне право Європейського Союзу, що почало формуватися з підписання Договору про заснування Європейського Співтовариства Вугілля і Сталі у 1951 році, яким засновувався спільний режим для вугілля та сталі на строк у п’ятдесят років. Сьогодні у Європейському Союзі функціонує внутрішній енергетичний ринок, заснований на положеннях нормативно-правових актів Євросоюзу (головним чином директив) щодо регулювання ринку електроенергії, відновлюваних джерел, газу. Міжнародно-правові відносини на двосторонньому рівні регулюються за допомогою укладення двосторонніх міжнародних договорів, що регулюють (як видно на прикладі України) головним чином транзит і постачання природного газу й нафти. Щодо двосторонніх міжнародних договорів України, то вони, як правило, встановлюють лише загальні принципи співробітництва у вказаній сфері, тоді як конкретні фінансово-економічні показники передбачаються у зовнішньоекономічних контрактах суб'єктів господарювання.
Варто наголосити, що останнім часом на заміну міждержавним двостороннім договорам приходять зовнішньоекономічні контракти між господарюючими суб’єктами. Це зменшує роль міжнародного права у регулюванні двосторонніх відносин у сфері енергетики. На науково-експертному рівні потрібно розробити концепцію щодо повернення до міжнародного публічно-правового регулювання двосторонніх відносин в сфері енергетики.
На регулювання міжнародних відносин в енергетичній галузі значний вплив справляють міжнародні організації, зокрема Енергетична Хартія, ОПЕК, МАГАТЕ. Простежується значна роль міжнародних неурядових організацій у питаннях екологічних аспектів використання енергетичних ресурсів. Проте, предметом міжнародного енергетичного права є перш за все міждержавні відносини у сфері енергетики як такої, а не щодо супутніх питань (у тому числі захисту довкілля).
Складність установлення місця міжнародного енергетичного права в системі міжнародного права зумовлена, серед іншого, тим, що саме питання системи міжнародного права є одним з найбільш проблемних у теорії міжнародного права. Фундамент системи сучасного міжнародного права заклав Статут ООН, де визначено загальні цілі та принципи міжнародного права як головні системоутворюючі фактори: завдяки Статуту та сформульованим у ньому основним принципам міжнародне право з сукупності норм перетворилося на систему на базі єдиних цілей та принципів.
Дискусійним залишається питання виокремлення галузі міжнародного права, зокрема визначення критеріїв для такого виокремлення. В цілому, всі критерії виокремлення галузі міжнародного права, що висувалися у доктрині, можна звести до таких: якісна своєрідність і відособленість (автономність) певної групи міжнародно-правових норм; особливість джерел цих норм і способів їхнього створення; великий масив нормативного матеріалу, що регулює певний вид міжнародних відносин; зацікавленість міжнародної спільноти у розвитку галузі (або цього виду міжнародного спілкування). Серед них найважливішим є критерій наявності спеціального системоутворюючого принципу міжнародного права. Тільки за його наявності можна вести мову про те, що певна сукупність норм утворює галузь міжнародного права.
У цілому, міжнародне енергетичне право відповідає всім доктринальним критеріям виокремлення галузі. Предметом міжнародного енергетичного права є міжнародні відносини, що виникають щодо видобування, використання, торгівлі, транзиту енергетичних ресурсів, інвестування у розробку цих ресурсів, боротьби зі шкідливими наслідками дій, пов’язаних з енергетичною діяльністю. Об’єктом міжнародного енергетичного права є енергетичні ресурси. Суб’єктами міжнародного енергетичного права є держави і міжнародні міжурядові організації. У міжнародних відносинах в енергетичній сфері діють також інші недержавні актори: транснаціональні корпорації, міжнародні неурядові організації. Беручи до уваги концепцію участі, їх можна вважати учасниками в міжнародному енергетичному праві.
Джерелами міжнародного енергетичного права є міжнародний договір та міжнародний звичай. У звичаєвому міжнародному праві існують матеріальні норми, які є важливими для енергетичного сектору і можуть бути віднесені до принципів міжнародного енергетичного права. Серед таких норм: 1) постійний суверенітет над енергетичними ресурсами; 2) зобов’язання не заподіювати шкоди території інших держав або територіям, що знаходяться поза межами юрисдикції держави; 3) обов’язок попереджувати і співробітничати з іншими державами щодо ризиків, які можуть виникнути у зв’язку з небезпечною діяльністю, включаючи різноманітні екстрені випадки. Принцип постійного суверенітету над енергетичними ресурсами є структуроутворюючим принципом галузі міжнародного енергетичного права.
Складовими міжнародного енергетичного права є нафтове, газове, вугільне, електроенергетичне, ядерне право.
Важливий аргумент на користь галузевості міжнародного енергетичного права — наявність галузевого механізму вирішення міжнародних спорів, одного з найбільш розвинутих у сучасному міжнародному праві, що передбачає вирішення діагональних спорів між державою та інвестором та спорів між державами-учасницями Договору до Енергетичної Хартії.
Визначення міжнародного енергетичного права як галузі сучасного міжнародного права сприятиме збільшенню ролі міжнародного публічно-правового регулювання відносин у сфері енергетики, ролі держави в цих відносинах. Видається, таким шляхом можна напрацювати на національному і міжнародному експертному рівні концепцію повернення до міжнародної публічно-правової регламентації відносин в сфері енергетики. Це матиме велике значення для України, адже забезпечить транспарентність міждержавних відносин. Визнання міжнародного енергетичного права галуззю міжнародного права відповідатиме національним інтересам України, згідно з якими міжнародне енергетичне право повинно перш за все бути правом міждержавним.
Головною метою міжнародного енергетичного права як окремого комплексу міжнародно-правових норм є забезпечення безперервності постачань енергетичних ресурсів. Україні як державі — імпортеру енергетичних ресурсів слід відстоювати позицію, що міжнародне енергетичне право є галуззю міжнародного права. Підтримати тезу про галузевість міжнародного енергетичного права можна також завдяки функціональному обґрунтуванню: міжнародне енергетичне право є галуззю міжнародного права, оскільки його норми об’єднано вказаною головною метою (функцією) – забезпечувати безперервність постачань енергетичних ресурсів.
Міжнародне енергетичне право тісно пов’язане і взаємодіє з такими галузями міжнародного права як міжнародне право навколишнього середовища, міжнародне економічне право. Разом з тим міжнародне енергетичне право і міжнародне економічне право є двома самостійними галузями сучасного міжнародного права. Міжнародне атомне право є складовою частиною міжнародного енергетичного права.
Аналіз сучасної міжнародно-правової доктрини дає підстави для висновку, що найбільш важливими питаннями міжнародного енергетичного права у ній є гарантування міжнародної енергетичної безпеки та концепція еволюції принципу постійного суверенітету над природними ресурсами. Щодо гарантування міжнародної енергетичної безпеки, то всі держави зацікавлені в постійному, безперервному постачанні енергоресурсів, убезпеченому від впливу різноманітних політичних та економічних факторів. Що ж до еволюції принципу постійного суверенітету над природними ресурсами, то він залишається наріжним каменем, структуроутворюючим принципом міжнародного енергетичного права, будучи одночасно принципом міжнародного екологічного права. Цей принцип відіграє важливу роль у співвідношенні цих двох галузей сучасного міжнародного права з метою досягнення сталого розвитку. Таким чином, принцип постійного суверенітету над природними ресурсами може відігравати роль наріжного каменю запропонованого Декларацією Ріо-де-Жанейро по навколишньому середовищу та розвитку від 14 червня 1992 р. і “Порядком денним на ХХІ століття” міжнародного права сталого розвитку.
Міжнародне енергетичне право має перспективи і як актуальний напрям міжнародно-правових досліджень, у якому вже задіяні спеціалізовані наукові установи Європи та США. Проекти міжнародного енергетичного права досліджуються в Університеті міста Данді (Шотландія), Оксфордському інституті енергетичних досліджень, Інституті енергетичного права Центру американського і міжнародного права, Енергетичній правничій асоціації. У цій сфері вже закріпилися авторитетні імена (Кетрін Реджвелл, Томас Вельде) та сформувалися наукові школи.
Міжнародне енергетичне право також має всі підстави для того, щоб стати самостійною навчальною дисципліною.
Особливо актуальним включення навчальної дисципліни “міжнародне енергетичне право” до навчальних планів вищих навчальних закладів і розвиток досліджень міжнародного енергетичного права у науці міжнародного права є для України. Наша держава, як імпортер енергетичних ресурсів, зацікавлена в міжнародному публічно-правовому регулюванні міжнародних відносин в сфері енергетики з метою збереження транспарентності таких відносин, а також з метою захисту своїх громадян від дій суб’єктів господарювання. Вивчення теоретичних засад, сучасного стану міжнародних відносин в сфері енергетики сприятиме підготовці кваліфікованих спеціалістів, готових до роботи в енергетичній галузі української економіки. У першу чергу навчальна дисципліна “міжнародне енергетичне право” має бути включена до навчальних планів за спеціальністю “міжнародне право”. Дослідження міжнародного енергетичного права вітчизняними науковцями може відігравати важливу роль у здійсненні енергетичної політики нашої держави, у формуванні енергетичних концепцій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Література українською та російською мовами
1. Алексеев С.С. Об отраслях права / Сергей Сергеевич Алексеев. – Советское государство и право, 1972, № 3. − М. : Наука, 1972. − C. 10 – 17.
2. Алексеев С.С. Общая теория права / Сергей Сергеевич Алексеев. − М. : Юридическая литература, 1981. − 360 с.
3. Афанасьев В.Г. Системность и общество / Виктор Григорьевич Афанасьев. – М. : Политиздат, 1980. − 368 с.
4. Василенко В.А. Основы теории международного права / Владимир Андреевич Василенко. – К. : Выща школа. Головное издательство, 1988. − 288 с.
5. Галенская Л.Н. О понятии международного уголовного права / Людмила Никифоровна Галенская. – Советский ежегодник международного права 1969. – М. : Наука, 1970. – С. 247-260.
6. Иойрыш А.И. Атом и право / Абрам Исаакович Иойрыш. – М. : Международные отношения, 1969. − 224 с.
7. Керимов Д.А. Философские проблемы права / Джангир Аббасович Керимов. − М. : Мысль, 1972. − 471 с.
8. Курс международного права. В 7 т. / [ Ю.А. Баскин, Н.Б. Крылов, Д.Б. Левин и др. ]. — Т 1. Понятие, предмет и система международного права. — М. : Наука, 1989. – 360 с.
9. Кучер Б. И. Международный экономический правопорядок (Вопросы правового регулирования международных экономических отношений) / Борис Иванович Кучер. ─ К. : Выща шк. Головное изд-во, 1988. − 228 с.
10. Лазарев М.И. Теоретические вопросы современного международного морского права / Марклен Иванович Лазарев. – М. : Наука, 1983. − 302 с.
11. Левин Д.Б. Актуальные проблемы теории международного права / Давид Бенционович Левин. – М. : Наука, 1974. − 264 с.
12. Левин Д.Б. История международного права / Давид Бенционович Левин. – М. : Изд-во ИМО, 1962. − 136 с.
13. Лившиц Р.З. Отрасль права – отрасль законодательства / Роман Зиновьевич Лившиц. – Советское государство и право, № 12, 1984. − С. 26 – 32.
14. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть / Игорь Иванович Лукашук. – М. : Издательство БЕК, 2000. – 432 с.
15. Малинин С.А. Мирное использование атомной энергии. Международно-правовые вопросы / Сергей Александрович Малинин. – М. : Международные отношения, 1971. − 176 c.
16. Малинин С.А. О правотворческой деятельности международных организаций / Сергей Александрович Малинин. – Советский ежегодник международного права 1971. – М. : Наука, 1973. − С. 173 – 186.
17. Медведєва М.О. Міжнародне право навколишнього середовища як галузь сучасного міжнародного права / Марина Олександрівна Медведєва. − Порівняльно-правові дослідження, № 2, 2009. − С. 46 – 51.
18. Международное право. Учебник / [ Под. ред. А.А. Ковалева, С.В. Черниченко ] – М. : Омега-Л, 2006. − 832 с.
19. Международное атомное право / [ Отв. ред. А.И. Иойрыш, А.Н. Петросьянц, В.Ф. Петровский ]. — М. : Наука, 1987. − 400 с.
20. Международное право. Учебник / [ Отв. ред. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. ] − М. : «Международные отношения», 2001. − 720 с.
21. Международное публичное право. Учебник / [ Под. ред. К.А. Бекяшева. ] – М. : «Проспект», 1999. – 640 с.
22. Мингазов Л.Х. К вопросу о понятии отрасли современного международного права (На примере международного трудового права) / Ленарис Харисович Мингазов. − Советский ежегодник международного права, 1976. − М. : Наука, 1978. − С. 69 – 79.
23. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / [ За ред. В. Г. Буткевича. ] – К. : Либідь, 2002. − 608 с.
24. Міжнародне право. Основні галузі: Підручник / [ За ред. В. Г. Буткевича. ] – К. : Либідь, 2004. – 816 с.
25. Мовчан А.П. Международный правопорядок / Анатолий Петрович Мовчан. – М. : Институт государства и права РАН, 1996. − 103 с.
26. Нафтогазовий сектор України: Прозорість функціонування та доходів / [Олександр Малиновський, Наталя Бельцер, Олександр Тодійчук, Світлана Долінчук, Ян Клепач, Марцеліна Голембієвська ; за ред. Михайла Гончара]. − Київ, Севастополь : Анна-Т, 2008. − 340 с.
27. Поєдинок О.Р. Права біженців у контексті фрагментації міжнародного права: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.11 / Ольга Романівна Поєдинок ; [Інститут законодавства Верховної Ради України]. – К., 2010. – 20 с.
28. Пушмин Э.А. О процессуальной форме в международном праве / Эдуард Андрианович Пушмин. – Актуальные проблемы юридического процесса в общенародном государстве. – Ярославль, Изд-во Яросл. ун-та, 1980. − С. 3 – 15.
29. Райхер В.К. Общественно-исторические типы страхования / Владимир Константинович Райхер. – М. : Изд-во АН СССР, 1947. − 282 с.
30. Рулько Е.Т. Особенности системного развития международного права в современных условиях / Евгений Тимофеевич Рулько. − Вестник Киевского университета, серия Международные отношения и международное право, 1982. Вып. 15. − С. 11 – 16.
31. Система советского законодательства / [ Под. ред. И.С. Самощенко. ] – М. : Юридическая литература, 1980. − 328 c.
32. Сорокин В.Д. Метод правового регулирования. Теоретические проблемы / Валентин Дмитриевич Сорокин. – М. : Юридическая литература, 1976. − 142 с.
33. Талалаев А.Н. Международные договоры в современном мире / Анатолий Николаевич Талалаев. – М. : Международные отношения, 1973. − 248 с.
34. Теория государства и права. Учебник / [ Под. ред. А.М. Васильева. ] − М. : Юрид.лит, 1977. – 472 с.
35. Тункин Г.И. Идеологическая борьба и международное право / Григорий Иванович Тункин. − М. : Международные отношения, 1967. − 176 с.
36. Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / [ За. ред. Л.В. Губерський та ін. ]. − Т. 1. − К. : Знання України, 2004. − 760 с.
37. Усенко Е.Т. О системе международного права / Евгений Трофимович Усенко. – Сов. государство и право, № 4, 1988. − М. : Наука, 1988. − C. 117 – 126.
38. Усенко Е.Т. Принцип демократического мира — наиболее общая основа современного международного права / Евгений Трофимович Усенко // Советский ежегодник международного права, 1973. — М. : Наука, 1975. − С. 13 – 37.
39. Фельдман Д.И. Система международного права / Давид Исаакович Фельдман. — Казань : Издательство Казанского университета, 1983. − С. 119.
40. Хлестов О.Н., Блищенко И.П. Красный крест и международное гуманитарное право / Олег Николаевич Хлестов, Игорь Павлович Блищенко. − М. : Медицина, 1977. − 104 с.
41. Шибаева Е.А. Право международных организаций как отрасль современного международного права / Елена Алексеевна Шибаева. – Советское государство и право, 1978, № 1 − М. : Наука, 1978. − C. 102 – 108.
42. Явич Л.С. К вопросу о предмете и методе правового регулирования / Лев Самойлович Явич. – Вопросы общей теории советского права. – М. : Госюриздат, 1960. − C. 44 – 66.
Література іноземними мовами
43. Andresen S. The Role of Green NGOs in Promoting Climate Change Compliance / Steinar Andresen // Fridtjof Nansen Institute Report, 2003.
44. Beredjick N. Petroleum Investment Policies in Developing Countries / Nicky Beredjick / [Ed. Nicky Beredjick and Thomas Walde.] − London, Dordrecht, Boston : Graham & Trotman, 1988. − 261 p.
45. Boyle A. Dispute Settlement and the Law of the Sea Convention: Problems of Fragmentation and Jurisdiction / Alan Boyle. − International and Comparative Law Quarterly, Vol. 46, 1997. − P. 37 – 54.
46. Bradbrook A. Energy Law as an Academic Discipline / Adrian J. Bradbrook. − Journal of Energy and Natural Resources Law, Volume 14 (2), 1996. − P. 193 – 217.
47. Cameron P. The Rules of Engagement: Developing Cross-Border Petroleum Deposits in the North Sea and Carribbean / Peter Cameron. - 2006. − P. 559 – 586.
48. Charnovitz S. Nongovernmental Organizations and International Law / Steve Charnovitz. − American Journal of International Law, Volume 100, 2006. − P. 559 – 586.
49. Cross E. EU Energy Law. Legislation on Renewable Energy Sources / Eugene Daniel Cross // Energy Law in Europe / [ Ed. Martha M. Roggenkamp, Anita Rønne, Catherine Redgwell, Iñigo del Guayo. ] — Oxford : Oxford University Press, 2007. − P. 376 – 389.
50. Cross E. EU Energy Law. The Treaty Framework / Eugene Daniel Cross // Energy Law in Europe / [ Ed. Martha M. Roggenkamp, Anita Rønne, Catherine Redgwell, Iñigo del Guayo. ] — Oxford : Oxford University Press, 2007. − P. 227 – 245.
51. Deese D., Nye J. Energy and Security. A Report of Harvard's Energy and Security Research Project / David A. Deese and Joseph S. Nye. − Cambridge : Ballinger Publishing Company, 1981. − 489 p.
52. Delvaux B. EU Energy Law. Electricity Market Legislation / Bram Delvaux // Energy Law in Europe / [ Ed. Martha M. Roggenkamp, Anita Rønne, Catherine Redgwell, Iñigo del Guayo. ] — Oxford : Oxford University Press, 2007. − P. 345 – 360.
53. Delvaux B. EU Energy Law. Gas Market Legislation / Bram Delvaux // Energy Law in Europe / [ Ed. Martha M. Roggenkamp, Anita Rønne, Catherine Redgwell, Iñigo del Guayo. ] — Oxford : Oxford University Press, 2007. − P. 360 – 375.
54. Ebbesson J. Public Participation / Jonas Ebbeson // The Oxford Handbook of International Environmental Law / [ Ed. D. Bodansky, J. Brunnee and E. Hey. ] − Oxford: Oxford University Press, 2007. − P. 681 – 703.
55. Gautier P. NGOs and Law of the Sea Disputes / Philippe Gautier // Civil Society, International Courts and Compliance Bodies / [ Ed. Tullio Treves, Marco Frigessi di Rattalma, Attila Tanzi, Alessandro Fodella, Cesare Pitea, Chiara Ragni. ] − The Hague : T.M.C. Asser Press, 2005. − P. 233 – 242.
56. Higgins R. Problems & Process: International Law and How We Use It / Rosalyn Higgins. − Oxford: Oxford University Press, 2007. − 274 p.
57. Jagers N. Mainstreaming Human Rights in International Economic Organizations: Improving Judicial Access for NGOs to the World Trade Organization / Nicola Jagers. − Netherlands Quarterly of Human Rights, Vol. 24(2), 2006. − P. 229 – 270.
58. Kamminga M. The Evolving Status of NGOs under International Law: A threat to the Interstate System / Menno Kamminga // State, Sovereignty and International Governance / [ Ed. Gerard Kreijen. ] − Oxford : Oxford University Press, 2002. − P. 387 – 406.
59. Konoplyanik A., Walde T. Energy Charter Treaty and its Role in International Energy / Andrei Konoplyanik and Thomas Walde // Journal of Energy & Natural Resources Law. – Vol. 24. — No 4. — 2006. – P. 523-558.
60. Lindblom A. Non-Governmental Organizations in International Law / Anna-Karin Lindblom. − Cambridge : Cambridge University Press, 2005. − 559 p.
61. MacDougall D. European Community Energy Law: Selected Topics / David S. MacDougall / [Ed. David S. MacDougall and Thomas W. Walde.] − Norwell, Massachusetts : Martinus Nijhoff Publishers. − Kluwer Academic Publishers Group, 1994. − 318 p.
62. Mackenzie R. The Amicus Curiae in International Courts / Ruth Mackenzie // Civil Society, International Courts and Compliance Bodies / [ Ed. Tullio Treves, Marco Frigessi di Rattalma, Attila Tanzi, Alessandro Fodella, Cesare Pitea, Chiara Ragni. ] − The Hague : T.M.C. Asser Press, 2005. − P. 295 – 311.
63. Redgwell C. International Regulation of Energy Activities / Catherine Redgwell // Energy Law in Europe / [ Ed. Martha M. Roggenkamp, Anita Rønne, Catherine Redgwell, Iñigo del Guayo. ] — Oxford : Oxford University Press, 2007. − P. 13 – 51.
64. Sands P. Principles of International Environmental Law / Phillipe Sands. — 2nd ed. — Cambridge : Cambridge University Press, 2003. − 1116 p.
65. Schachter O. The Decline of the Nation-State and its Implications for International Law / Oscar Schachter. − Columbia Journal of Transnational Law, 1998. − P. 7 – 23.
66. Schrijver N. Sovereignty over Natural Resources: Balancing Rights and Duties / Nico Schrijver. − Cambridge Studies in International and Comparative Law, 1997. − 456 p.
67. Walde T. International Energy Law: An Introduction to Modern Concepts, Context, Policy and Players / Thomas Walde // Schneider/Theobald, Handbuch zum Recht der Energiewirtschaft. − 2002. − P. 1127 – 1162.
68. Wälde T. The Energy Charter Treaty: An East-West Gateway for Investment and Trade / Thomas Wälde. − London, The Hague, Boston : Kluwer Law International Ltd., 1996. − 678 p.
Джерела Інтернет
69. Декларация Рио-де-Жанейро по окружающей среде и развитию. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_455.
70. Договор к Энергетической Хартии и связанные с ним документы. – Режим доступу: http://www.encharter.org/fileadmin/user_upload/document/RU.pdf.
71. Договір про заснування Енергетичного Співтовариства. − Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_926&p=1283842403933260.
72. Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату. − Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_801&p=1273646968995743.
73. Конвенция о трансграничном загрязнении воздуха на большие расстояния. − Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_223&p=1273646968995743.
74. Конвенция Организации Объединенных Наций по морскому праву. − Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_057&p=1273646968995743.
75. Конференция “Поддержка энергетической безопасности и инвестиций в черноморском регионе: роль многостороннего сотрудничества”. − Режим доступу: http://www.encharter.org/index.php?id=482&L=1.
76. Матеріали Оксфордського інституту досліджень енергетики. − Режим доступу: http://www.oxfordenergy.org/about.shtml.
77. Международный институт энергетической политики и дипломатии. − Режим доступу: http://www.miep-mgimo.ru.
78. Невід’ємний суверенітет над природними ресурсами. A/RES/1803 (XVII), прийнята 14 грудня 1962 року. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/ga/17/docs/res17_2.htm.
79. Офіційна iнтернет-сторінка Центру енергетичного, нафтового, і природо ресурсного права і політики Університету м. Данді. − Режим доступу: http://www.dundee.ac.uk/cepmlp/main/html/Staff/pcameron.htm.
80. Офіційна інтернет-сторінка Енергетичної правничої асоціації. − Режим доступу: http://www.eba-net.org.
81. Офіційна інтернет-сторінка Інформаційного центру “Великої вісімки” в Університеті м. Торонто. − Режим доступу: http://www.g7.utoronto.ca/summit/2006stpetersburg/index.html.
82. Офіційна інтернет-сторінка Нафтового, газового і енергетичного права (портал і журнал). − Режим доступу: http://www.ogel.org/about-author-a-z-profile.asp?key=6.
83. Офіційна інтернет-сторінка Оксфордського інституту досліджень енергетики. − Режим доступу: http://www.oxfordenergy.org/about.shtml.
84. Офіційна інтернет-сторінка Центру американського і міжнародного права. − Режим доступу: http://www.cailaw.org/index.html.
85. Офіційна Інтернет-сторінка Юридичного факультету Університету Монаш. − Режим доступу: http://www.law.monash.edu.au/staff/rcantley-smith.html.
86. Поправка к связанным с торговлей положениям Договора к Энергетической Хартии. − Режим доступу: http://www.encharter.org/fileadmin/user_upload/document/RU.pdf#page=189.
87. Рамкова конвенція Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату. − Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_044&p=1273646968995743.
88. Список учасників Договору про Енергетичне Співтовариство. − Режим доступу: http://www.energy-community.org/portal/page/portal/ENC_HOME/ENERGY_COMMUNITY/Stakeholders/Parties.
89. Статус ратифікації Договору до Енергетичної Хартії. – Режим доступу: http://www.encharter.org/fileadmin/user_upload/document/Public_ratification_Treaty.pdf.
90. Статут Международного Суда ООН. − Режим доступу: http://www.un.org/russian/documen/basicdoc/statut.htm.
91. Статья 101 Конвенции Организации Объединенных Наций по морскому праву. − Режим доступу: http://www.un.org/depts/los/convention_agreements/texts/unclos/unclos_r.pdf.
92. Стокгольмская декларация. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_454.
93. Устав Организации Объединенных Наций и Устав Международного Суда. − Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_010&p=1273646968995743.
94. Хартия экономических прав и обязанностей госудаств 1974 г. — Режим доступу: http://www.zonazakona.ru/law/abro/184.
95. About the IEA. − Режим доступу: http://www.iea.org/about/index.asp.
96. Agreement on an International Energy Program (as amended 15 September 2008). − Режим доступу: http://www.iea.org/about/docs/IEP.PDF.
97. Amicus Curiae submissions to the NAFTA Chapter 11 Tribunal: Methanex Corp. v. the United States of America. – Режим доступу: http://www.iisd.org/publications/pub.aspx?id=608.
98. An Energy Policy for the European Union (White Paper). − Режим доступу: http://aei.pitt.edu/1129/01/energy_white_paper_COM_95_682.pdf.
99. Case Concerning Oil Platforms (Islamic Republic of Iran v. United States of America), Preliminary Objection, Judgment of 12 December 1996. − Режим доступу: http://www.icj-cij.org/docket/files/90/7287.pdf.
100. Case concerning Right of Passage over Indian Territory (Merits), (Portugal v. India), Judgment of 12 April 1960. − Режим доступу: http://www.icj- cij.org/docket/files/32/4521.pdf.
101. Case Concerning the Gabcikovo-Nagymaros Project (Hungary/Slovakia). – Режим доступу: http://www.icj-cij.org/docket/index.php?p1=3&p2=3&code=hs&case=92&k=8d.
102. Commission Decision of 7 November 2006 establishing the composition of the Gas Coordination Group (2006/791/EC). − Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2006:319:0049:0050:EN:PDF.
103. Convention on Environmental Impact Assessment in a Transboundary Context (Espoo, 1991). − Режим доступу: http://www.unece.org/env/eia/documents/legaltexts/conventiontextenglish.pdf.
104. Council Directive 2004/67/EC of 26 April 2004 concerning measures to safeguard security of natural gas supply. − Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2004:127:0092:0096:EN:PDF.
105. Council Directive 2009/119/EC of 14 September 2009 imposing an obligation on Member States to maintain minimum stocks of crude oil and/or petroleum products. − Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2009:265:0009:0023:EN:PDF.
106. Council Directive 85/337/EEC of 27 June 1985 on the assessment of the effects of certain public and private projects on the environment. − Режим доступу: http://ec.europa.eu/environment/eia/full-legal-text/85337.htm.
107. Council Directive of 20 December 1968 imposing an obligation on Member States of the EEC to maintain minimum stocks of crude oil and/or petroleum products (68/414/EEC). − Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/smartapi/cgi/sga_doc?smartapi!celexapi!prod!CELEXnumdoc&lg=EN&numdoc=31968L0414&model=guichett.
108. Council Directive of 24 July 1973 on measures to mitigate the effects of the difficulties in the supply of crude oil and petroleum products (73/238/EEC). − Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/smartapi/cgi/sga_doc?smartapi!celexapi!prod!CELEXnumdoc&lg=EN&numdoc=31973L0238&model=guichett.
109. Council Resolution of 8 July 1996 on the White Paper “An Energy Policy for the European Union”. − Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31996Y0801(01):EN:HTML.
110. Directive 2001/77/EC of the European Parliament and of the Council of 27 September 2001 on the promotion of electricity produced from renewable energy sources in the internal electricity market. − Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2001:283:0033:0033:EN:PDF.
111. Directive 2003/30/EC of the European Parliament and of the Council of 8 May 2003 on the promotion of the use of biofuels or other renewable fuels for transport. − Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2003:123:0042:0046:EN:PDF.
112. Directive 2003/54/EC of the European Parliament and of the Council of 26 June 2003 concerning common rules for the internal market in electricity and repealing Directive 96/92/EC. − Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2003:176:0037:0037:EN:PDF.
113. Directive 2005/89/EC of the European Parliament and of the Council of 18 January 2006 concerning measures to safeguard security of the electricity supply and infrastructure investment. − Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/smartapi/cgi/sga_doc?smartapi!celexapi!prod!CELEXnumdoc&lg=EN&numdoc=32005L0089&model=guichett.
114. Directive 96/92/EC of the European Parliament and of the Council of 19 December 1996 concerning common rules for the internal market in electricity. − Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31996L0092:EN:HTML.
115. Directive 98/30/EC of the European Parliament and of the Council of 22 June 1998 concerning common rules for the internal market in natural gas. − Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31998L0030:EN:HTML.
116. Green Paper on a European Strategy for Sustainable, Competitive and Secure Energy (2006). − Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/smartapi/cgi/sga_doc?smartapi!celexplus!prod!DocNumber&lg=en&type_doc=COMfinal&an_doc=2006&nu_doc=105.
117. International Conference on “The Role of Governments and International Organisations in Promoting Energy Security”. − Режим доступу: http://www.encharter.org/index.php?id=179&L=0.
118. James L. Smith. The Role of OPEC in the World Oil Market. Submission to the Joint Economic Committee, U.S. Congress, May 23, 2007 / James L. Smith. – Режим доступу: http://www.house.gov/jec/hearings/testimony/110/05-23-07/Smith.pdf.
119. Judgment in the Case Concerning Armed Activities on the Territory of the Congo (Democratic Republic of Congo v. Uganda), 19 December 2005. — Режим доступу: http://www.icj-cij.org/docket/files/116/10455.pdf.
120. Judgment in the Case Concerning Military and Paramilitary Activities in and against Nicaragua (Nicaragua v. United States of America), 27 June 1986. — Режим доступу: http://www.icj-cij.org/docket/files/70/6503.pdf.
121. Legality of the Use by a State of Nuclear Weapons in Armed Conflicts, Advisory Opinion of 8 July 1996. – Режим доступу: http://www.icj-cij.org/docket/files/95/7495.pdf.
122. Meeting of the Ministerial Council of the Energy Community 24 September 2010, Former Yugoslav Republic of Macedonia, Skopje. – Режим доступу: http://www.energy-community.org/portal/page/portal/ENC_HOME/INST_AND_MEETINGS/Ministerial_Council/2010/24_Sep.
123. North American Free Trade Agreement. − Режим доступу: http://www.nafta-sec-alena.org/en/view.aspx?conID=590&mtpiID=130.
124. OPEC Statute. − Режим доступу: http://www.opec.org/opec_web/static_files_project/media/downloads/publications/OS.pdf.
125. Regulation (EC) 1228/2003 of the European Parliament and of the Council of 26 June 2003 on conditions for access to the network for cross-border exchanges in electricity. − Режим доступу: http://www.energy-community.org/pls/portal/docs/36276.PDF.
126. Regulation (EC) No 1775/2005 of the European Parliament and of the Council of 28 September 2005 on conditions for access to the gas transmission networks. − Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2005:289:0001:0013:EN:PDF.
127. Reparations for Injuries suffered in the Service of the United Nations, Advisory Opinion of April 11th, 1949. − Режим доступу: http://www.icj-cij.org/docket/files/4/1835.pdf.
128. Repertoire of the Acquis Communautaire: Energy and Transport (31 December 2004). − Режим доступу: http://ec.europa.eu/dgs/energy_transport/acquis/acquis_energy_transport_en.pdf.
129. Report of the 55th Session of the International Law Commission (2003). − Режим доступу: http://untreaty.un.org/ilc/reports/2003/2003report.htm.
130. Report of the Appellate Body in United States – Imposition of Countervailing Duties on Certain Hot-Rolled Lead and Bismuth Carbon Steel Products Originating in the UK. – Режим доступу: http://www.wto.org/english/tratop_e/dispu_e/ab_reports_e.htm.
131. Report of the Appellate Body of 11 August 2004 on United States – Investigation of the International Trade Commission in Softwood Lumber from Canada. – Режим доступу: http://www.wto.org/english/tratop_e/dispu_e/ab_reports_e.htm.
132. Report of the Appellate Body of 12 October 1998 on United States – Import prohibition of certain shrimp and shrimp products. – Режим доступу: http://docsonline.wto.org/GEN_viewerwindow.asp?http://docsonline.wto.org:80/DDFDocuments/t/WT/DS/58ABR.doc.
133. Schreuer C. The Waning of the Sovereign State: Towards a New Paradigm for International Law / Christoph Schreuer. − Режим доступу: http://www.ejil.org/pdfs/4/1/1213.pdf.
134. Simons P. Energy Security as a Global Partnership. – Режим доступу: http://www.america.gov/st/energy-english/2006/July/20080520184535WRybakcuH0.1651728.html
135. Study on Energy Supply Security and Geopolitics. Final Report / Clingendael International Energy Programme (CIEP) of Institute for International Relations “Clingendael” (The Hague, The Netherlands, 2004). − Режим доступу: http://www.clingendael.nl/ciep/events/20040130/CIEP_Final_Report_Complete_Version_2004.pdf.
136. The Committee for Sustainable Energy. − Режим доступу: http://www.unece.org/energy/se/com.html.
137. The Corfu Channel Case (Merits), Judgment of April 9th, 1949. − Режим доступу: http://www.icj-cij.org/docket/files/1/1645.pdf.
138. The IAEA Statute. – Режим доступу: http://www.iaea.org/About/statute_text.html#A1.1.
139. Treaty establishing a Constitution for Europe. − Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/JOHtml.do?uri=OJ:C:2004:310:SOM:EN:HTML.