Міщенко Ірина Миколаївна. Інноваційна діяльність у сільському господарстві

Краткое описание

Міщенко Ірина Миколаївна. Інноваційна діяльність у сільському господарстві: дис... канд. екон. наук: 08.02.02 / Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН. - К., 2005. , табл

Міщенко І.М. Інноваційна діяльність у сільському господарстві. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02. економіка та управління науково-технічним прогресом Національний науковий центр Інститут аграрної економіки” УААН, Київ 2005. Досліджено є теоретичні,методичні та практичні основи розвитку інноваційної діяльності у сільському господарстві, уточнено зміст основних понять, пов’язаних з інноваційною діяльністю; узагальнено основні напрямки стимулювання інноваційної діяльності на основі вивчення міжнародного досвіду; проаналізовано діючі організаційно-правові умови здійснення інноваційної діяльності в Україні; проведено оцінку сучасного стану наукового забезпечення інноваційного процесу; досліджено інноваційну діяльність у процесі впровадження новацій в сільське господарство; обґрунтовано перспективи і напрями активізації інноваційної діяльності в сільському господарстві; розроблено пропозиції щодо активізації інноваційної діяльності на основі технопарків, інкубаторів та інших інноваційних структур; обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення економічних взаємовідносин між науково-дослідними установами та сільськогосподарськими виробниками при використанні інтелектуальної власності.

1. Інноваційна діяльність є важливою складовою системи заходів щодо прискорення розвитку сільського господарства, підвищення його конкурентоспроможності й ефективності. У наукових дослідженнях та практиці доцільно використовувати запропоноване визначення цього поняття як функціонування організаційних структур на кожному етапі інноваційного процесу від створення новацій (здійснення маркетингових досліджень, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок, їх експериментального освоєння й апробації, оформлення у вигляді звітів, матеріального стимулювання науковців і винахідників, охорони новацій як об’єктів інтелектуальної власності) до впровадження у виробництво (перетворення в інновації).
2. У світовій практиці інноваційна діяльність підтримується державою переважно шляхом запровадження податкових пільг, зокрема: відстрочення податкових платежів у разі виникнення додаткових витрат на інноваційні цілі; зменшення податку на суму приросту витрат на інноваційні цілі; звільнення від оподаткування прибутку, отриманого від реалізації інноваційних проектів протягом декількох років; пільгове оподаткування дивідендів, отриманих по акціях фірм, що здійснюють інноваційну діяльність; зниження ставок податку на прибуток з метою спрямовування резервних коштів на замовленні державою та спільні науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки; надання пільг проектам, що виконуються за пріоритетними програмами; зменшення оподаткування прибутку на суму вартості приладів та устаткування, переданих вищим навчальним закладам, НДІ та іншим інноваційним організаціям; вирахування з прибутку до оподаткування внесків до благодійних фондів, діяльність яких пов’язана з фінансуванням інновацій; зарахування частки податку з прибутку інноваційної організації на спеціальні рахунки з наступним використанням на інноваційні цілі. Остання пільга єдина з наведених, що використовується в Україні.
3. Інноваційна діяльність у сільському господарстві суттєво уповільнилася, скоротилися як кількість і якість виконаних наукових розробок, так і чисельність науковців, винахідників та раціоналізаторів, особливо молоді, що є наслідком погіршення умов державного фінансування наукової діяльності. Економічні взаємовідносини між наукою та виробництвом недостатньо налагоджені, повільно впроваджуються у виробництво наукові розробки. Оновлення сільськогосподарського виробництва новими сортами, технікою, технологіями стримують також низька платоспроможність сільськогосподарських товаровиробників і недостатня інформованість їх щодо новітніх досягнень вітчизняної сільськогосподарської науки. Проте приклади окремих господарств, які активно впроваджують новації у виробництво, свідчать про високу ефективність інноваційної діяльності на етапі впровадження та можливості її активізації в оглядовій перспективі.
4. З метою удосконалення правових засад до Закону України Про оподаткування прибутку підприємств” необхідно включити визначення понять: роялті”ліцензійних платежів (періодичних, паушальних або комбінованих), одержаних як винагорода за надання права на користування та продаж майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності, а саме на об’єкти авторського права і промислової власності; паушального платежу” попередньої оплати роялті” за об’єкти інтелектуальної власності частково або повністю; повної ліцензії” ліцензія, яка передбачає передачу всіх майнових прав на використання об’єкта інтелектуальної власності.
5. Підвищенню ефективності інноваційної діяльності наукових установ УААН сприятиме створення маркетингових служб, які б здійснювали патентно-реферативний пошук і маркетингові дослідження. Маркетингові дослідження необхідно спрямовувати на планування наукової діяльності та просування отриманих новацій на ринок. Для підвищення інноваційної активності науковців і винахідників необхідно запровадити систему заходів щодо їх матеріального стимулювання на основі преміювання за рахунок виділення частки коштів, одержаних від реалізації їх новацій. Врегулюванню механізму передачі майнових прав на використання об’єктів інтелектуальної власності на основі ліцензійних угод сприятиме порядок розподілу доходів, одержаних від реалізації наукової продукції, між наукою та виробництвом шляхом врегулювання ліцензійних відносин. У зв’язку з цим у наукових дослідженнях та на практиці слід використовувати запропоновану автором методику оцінки вартості нових сортів і гібридів на основі витратного, доходного та ринкового підходів. Взаємовідносини щодо купівлі продажу матеріальних носіїв нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності на основі їх цін, визначених із застосуванням запропонованої методики, мають замінити існуючий механізм виплат роялті для реалізації селекційних досягнень. Для інших видів об’єктів інтелектуальної власності можна використовувати механізм укладання ліцензійних угод з використанням паушального платежу.
6. Економічна оцінка об’єктів інтелектуальної власності сприятиме залученню комерційних інвестицій в науку. У зв’язку з цим об’єкти інтелектуальної власності мають набути статусу нематеріальних активів, тобто відображатись на балансі установ оригінаторів. Для цього необхідно оцінити всі об’єкти інтелектуальної власності, законодавчо передбачити можливість постановки цих активів на баланс і не оподатковувати прибутки державних наукових установ, оскільки витрати на створення об’єктів інтелектуальної власності не відображаються в бухгалтерському обліку протягом тривалого часу.
7. Активізації інноваційної діяльності в сільському господарстві на етапах розробки, апробації та відтворення новацій сприятиме створення технопарків й інших інноваційних структур. У зв’язку з цим необхідно застосовувати запропоновану в дослідженнях схему створення технопарків на базі систем науково-дослідних інститутів, яке передбачає передачу до статутного фонду технопарку наукових часток науково-дослідного інституту та його дослідних станцій. Впровадження цієї схеми прискорить процес поширення і впровадження новацій, а також ліквідації тіньового ринку насіння, основна пропозиція якого формується дослідними станціями.
8. Запровадженню новацій у виробництво сприятиме диференціація строків дії пільг з податку на прибуток для підприємств-виробників інноваційної продукції залежно від строків відтворення та тиражування різних видів новацій. З цією метою запропоновано застосовувати такі строки дії пільг по податку на прибуток: для інформаційних ресурсів, науково-технічної інформації, новітніх розробок у сфері комп’ютерної техніки 1 рік; корисних моделей, промислових зразків нової техніки, винаходів, нових технологій 3 роки; порід тварин, однолітніх і дворічних сортів рослин 5 років; сортів багаторічних рослин 7 років.
9. З метою активізації процесу впровадження новацій у виробництво слід сприяти залученню венчурного капіталу. За розрахунками для забезпечення інноваційної моделі розвитку сільського господарства України потрібно 12 млрд. дол. США. Ці кошти доцільно спрямувати на приріст обігових коштів, придбання сільськогосподарської техніки для впровадження короткострокових інноваційних проектів у рослинництві, пов’язаних із вирощуванням одно- та дворічних культур зі строком окупності від 1 до 3 років з подальшим реінвестуванням прибутку в більш довгострокові проекти, зокрема у тваринництво.