Міщенко Вікторія Анатоліївна. Клініко-лабораторні особливості, морфологічні ознаки та нові технології діагностики герпетичної моно і мікст-інфекції у дітей

Краткое описание

Міщенко Вікторія Анатоліївна. Клініко-лабораторні особливості, морфологічні ознаки та нові технології діагностики герпетичної моно і мікст-інфекції у дітей: дис... д-ра мед. наук: 14.01.13 / АМН України; Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського. - К., 2004

Міщенко В.А.Клініко-лабораторні особливості, морфологічні ознаки та нові технології діагностики герпетичної моно- і мікст-інфекції у дітей. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.13 інфекційні хвороби. Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, 2004.
Дисертація присвячена питанням удосконалення та оптимізації діагностики герпетичної інфекції у дітей різних вікових груп на підставі вивчення її поширеності, клініко-морфологічних особливостей перебігу, серологічних та молекулярно-біологічних маркерів.
В роботі представлені основні аспекти клінічного перебігу герпетичної інфекції залежно від строків інфікування дитини, встановлені стратегичні моменти динаміки серологічних маркерів HSV. Вивчені вікові особливості (з урахуванням строків інфікування) імунної відповіді у дітей хворих на герпетичну моно- та мікст-інфекцію. Отримані нові дані щодо оцінки діагностичної значимості серологічних маркерів при герпетичній моно- та мікст-інфекції у дітей різних вікових груп. На базі встановлених закономірностей розроблена уніфікована класифікація герпетичної інфекції у дітей. Встановлено високий рівень інфікування HSV дітей у віці від 1 місяця до 14 років. Виявлені найбільш уразливі для герпетичної інфекції контингенти дітей. Встановлена домінуюча роль герпетичної інфекції у формуванні симптомокомплексу, особливостей клінічного перебігу у хворих на гострі кишкові інфекції, гострі інфекції дихальних шляхів, гострі нейроінфекції, гострі вірусні гепатити. Підтверджена провідна роль HSV у розвитку тяжких форм гострих інфекцій, визначено місце HSV як етіологічного чинника в генезі інфекційних процесів з летальним наслідком. На підставі проведених досліджень розроблена оригінальна експертна комп’ютерна система HERPESDIAMED” для удосконалення ранньої діагностики герпетичної інфекції у дітей. Розроблено комплекс морфологічних критеріїв діагностики герпетичної інфекції у дітей, визначені їх вікові особливості, ступень виразності залежно від важкості та тривалості інфекційного процесу, встановлено вибірковий тропізм HSV переважно до клітин тканин мезенхімального походження.

В дисертації наведено узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні місця герпетичної моно- та мікст-інфекції в структурі гострих інфекційних захворювань у дітей; окреслені клініко-лабораторні та морфологічні особливості перебігу ГІ, а також ГІ асоційованої з бактеріальними та вірусними збудниками; показана можливість прогнозування перебігу захворювання та його найближчих наслідків на підставі отриманих результатів дослідження; обґрунтовані нові шляхи ранньої діагностики і класифікація герпетичної інфекції у дітей.
1. На підставі сукупності анамнестичних, клінічних, серологічних та молекулярно-біологічних методів дослідження 455 дітей з інфекційною патологією було виявлено, що в етіологічній структурі ГКІ на долю герпетичної моноінфекції, як етіологічного чинника захворювання припадає 20,0%, герпетичної мікст-інфекції 56,0%, серед хворих на ГІДШ відповідно 29,6% та 36,1%, в етіологічній структурі ГНІ 20,9% та 51,3% випадків, в етіологічній структурі ГВГ 8,2% та 53,0%.
2. Найвірогіднішими анамнестичними маркерами ГІ у дітей слід вважати обтяжений сімейний анамнез у вiдношеннi ГI (низьку масу тiла при народженнi, ускладнений перебiг постнатального перiоду, вiдставання у психомоторному розвитку, тривалу анемiю). Мало iнформативними, згiдно з проведеними дослiдженнями, виявилися такi ознаки, як ускладнений перебіг вагітності, патологiчнi пологи, частота застудних захворювань” та наявнiсть неврологiчної симптоматики.
3. Встановлено, що локалiзована форма ГІ становила 16,1%, генералiзована форма 83,8% випадкiв. Генералiзована перебігала з одночасним пошкодженням нервової та дихальної системи у 38,2%, дихальної, нервової та кишкової системи у 25,3%, дихальної та кишкової системи - у 19,3% спостережень. Вищезазначений факт забезпечував формування певної клінічної синдромології (менінгеальний, кишковий та запально-респіраторний синдроми).
4. Iнтенсивнiсть та тривалiсть холестатичного синдрому, поряд з обтяженим сiмейним анамнезом по ГI роблять за доцiльне призначення обстеження на наявність специфічних маркерів ГI хворим на ГВГ.
5. Для ІФА діагностики ГІ доцільно в першу чергу проводити дослідження на Ag HSV крові, а при ГНІ, поряд з кров’ю - ліквору. При негативному результаті ІФА, отриманому у дитини з обтяженим по ГІ анамнезом та несприятливим перебігом захворювання доцільно додатково провести дослідження на DNK HSV зазначених рідин методом ПЛР.
6. Рівень Ag HSV та антитіл до нього в крові має не тільки діагностичне, але і прогностичне значення. Виявлено, що найбільш несприятливий перебіг захворювання спостерігається при відсутності антитіл до HSV або при рівні, який перевищував ОЩкру 3 рази та більше на фоні концентрації Ag HSV у крові вище ОЩкру 22,5 рази.
7. Для ГІ характерні специфічні та неспецифічні морфологічні ознаки, що найчастіше виявляються в тканинах мезенхімального походження. Саме вони дозволяють запобігти помилок діагностики та створити цілісний діагностичний підхід до ГІ незалежно від форми, фази та можливих ускладнень.
8. Асоційовані з HSV інфекційні збудники змінюють клінічні прояви і значно ускладнюють перебіг захворювання, що знайшло свій відбиток в інтенсивності клінічних синдромів (катарального, кишкового, менінгеального та холестатичного) та підвищенні частоти летального наслідку у 22,5 рази в порівнянні з контрольною групою.
9. Ретроспективний аналіз протоколів розтину померлих хворих не тільки виявив показчики летальності при моно- та мікст-інфекціях у разі ГКІ, ГІДШ, ГНІ та ГВГ, але й підтвердив основну тезу робочої гіпотези відносно діагностики їх на клінічному етапі. З 159 померлих хворих морфологічні ознаки притаманні для HSV-інфекції при ГКІ були виявлені у 32 (65%), у разі ГІДШ - у 21 (41%), та при ГНІ у 22 (37,2%).
10. Згідно до розробленої класифікації ГІ слід реєструвати період виникнення, форму інфекції, фази інфекційного процесу, можливі ускладнення та вихід захворювання. Це дозволить розробити для кожної форми хвороби алгоритм діагностики, лікувально-профілактичні заходи, що позитивно вплинуть на рівень захворюваності дітей на ГІ.
11. Використання для діагностики ГІ у дітей розробленої експертної комп’ютерної системи HERPESDIAMED” дозволяє, на підставі проведеного аналізу сукупності введених епідеміологічно-анамнестичних, клініко-лабораторних показників та обчислення порогової суми їх дiагностичних коефiцiєнтiв, діагностувати різні форми ГІ з високим ступенем вірогідності, завдяки чому досягається об’єктивне підвищення інформативності одержаних результатів та значно покращується діагностика ГІ.