МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОРГАНІЗАЦІЇ З БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

КУБІЄВИЧ СЕРГІЙ ПЕТРОВИЧ

УДК 341.17:341.181

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОРГАНІЗАЦІЇ З БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 12.00.11 – МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
к.ю.н., проф. Репецький В.М.

Львів – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ З БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИТЦВА В ЄВРОПІ………...11

1.1 Основні етапи становлення та розвитку Організації з безпеки і співробітництва в Європі………………………………………………………..11
1.2. Місце Організації з безпеки і співробітництва в Європі в системі європейського співробітництва…………………………………………………44
Висновки до І-го розділу………………………………………………………62

РОЗДІЛ ІІ. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ОРГАНІЗАЦІЇ З БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ…………………………………………….64

2.1 Доктринальні підходи до юридичної природи міжнародних організацій………………………………………………………………………..64
2.2 Юридичні підстави діяльності Організації з безпеки і співробітництва в Європі…………………………………………………………………………….69
2.3 Правове положення Організації з безпеки і співробітництва в Європі…………………………………………………………………………….86
2.3.1. Внутрішньоорганізаційний механізм Організації з безпеки і співробітництва в Європі………………………………………………………..86
2.3.2. Механізм правового регулювання міжорганізаційних зв’язків Організації з безпеки і співробітництва в Європі……………………………102
2.4. Міжнародна правосуб’єктність Організації з безпеки і співробітництва в Європі…………………………………………………………………………...107
Висновки до ІІ-го розділу…………………………………………………….128

РОЗДІЛ ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ З БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ В МЕХАНІЗМІ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ……………………………………………………………..130

3.1 Організаційно-правові форми діяльності Організації з безпеки і співробітництва в Європі………………………………………………………130
3.2 Механізм врегулювання спорів в рамках Організації з безпеки і співробітництва в Європі:……………………....………………………….......145
Висновки до ІІІ-го розділу…………………………………………………...170

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………172

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….......175

ВСТУП

Актуальність і ступінь дослідження теми дисертації. Сучасні міжнародно-правові відносини характеризуються високим рівнем взаємозалежності держав, що планомірно посилюється в міру процесів глобалізації, пошуку якісно нових форм міжнародного співробітництва. Одним із феноменів міжнародного права ХХ–ХХІ століть і надбання людства загалом виступають міжнародні організації, які покликані вирішувати колективні інтереси держав. Більше того, в умовах динаміки викликів і загроз міжнародних відносин сучасного зразка міжнародні організації особливо затребувані в механізмі міжнародно-правового регулювання. Сьогодні є очевидним, що міжнародні організації як колективні об’єднання держав наділені значним потенціалом щодо забезпечення тих актуальних завдань і проблем міжнародного співтовариства, які неможливо вирішити поодинці.
Важливу роль у системі міжнародного співробітництва відіграє Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Будучи інтегрованою в правове регулювання міжнародних відносин, ОБСЄ займає окрему нішу у сфері попередження конфліктів, превентивної дипломатії, забезпечення прав людини, поширення демократії, побудови громадянського суспільства. Унікальність ОБСЄ полягає в тому, що ця організація якісно вирізняється на тлі інших європейських міжнародних організацій, як-от: Рада Європи, Європейський Союз, Західноєвропейський Союз, Співдружність Незалежних Держав, що, на перший погляд, виконують схожі з ОБСЄ завдання. Особливість цієї міжнародної організації зумовлена специфікою її внутрішньоорганізаційного механізму, що є досить складним і водночас нетиповим у своєму роді явищем. Крім того, значний інтерес викликають і організаційно-правові форми співробітництва ОБСЄ, які вражають кількістю їх видової класифікації, що відтак створює додаткові можливості для досягнення цілей і вирішення завдань ОБСЄ.
Втім, ключове питання, яке сьогодні залишається нерозв’язаним у доктрині і практиці міжнародного права, стосується юридичної природи ОБСЄ. У зв’язку з цим виникає цілий комплекс питань, які потребують академічної дискусії та теоретичного обґрунтування таких аспектів юридичної природи ОБСЄ, як статус суб’єкта міжнародного права, наявність міжнародної правосуб’єктності, з усіма наслідками, що випливають. Саме це зумовлює актуальність досліджуваної теми.
Теоретичну основу дисертації склали праці вітчизняних і закордонних правознавців міжнародного публічного права, в яких аналізуються питання міжнародно-правового статусу Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Зокрема, сучасні доктринальні розробки, присвячені юридичній природі, структурі та формам діяльності ОБСЄ, місцю в механізмі міжнародно-правового регулювання, мають здебільшого фрагментарний характер.
Представники російської школи міжнародного права в основному досліджують загальнотеоретичні питання діяльності ОБСЄ, тоді як сучасна практика ОБСЄ, зміни в її внутрішньоорганізаційному механізмі, проблеми надання привілеїв та імунітетів, необхідність розробки установчого акта ОБСЄ залишаються поза увагою вчених. Серед російських теоретиків міжнародного права слід насамперед виокремити праці І. Лукашука, Ю. Колосова, Г. Нєшатаєвої, А. Талалаєва, Б. Тузмухамедова.
В українській доктрині міжнародного права ОБСЄ розглядається, як правило, з позицій аналізу її функцій і завдань, системи органів, історії становлення. На цьому тлі вирізнється науковий доробок М. Буроменського, В. Буткевича, А. Дмитрієва та інших дослідників.
Наукові дослідження іноземних юристів-міжнародників здебільшого ґрунтуються на засадах систематизації особливостей практичної діяльності ОБСЄ, розробки теоретичних конструкцій щодо міжнародноної правосуб’єктності ОБСЄ тощо. Важливе теоретичне і прикладне значення мають праці таких учених, як К. Браво, К. Генсон, П. Грудзінський, Дж. Джашарі, Л. Палмер, Д. Чігас та інші.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках планових наукових досліджень кафедри міжнародного права Львівського національного університету імені Івана Франка в контексті теми «Міжнародно-правовий захист прав людини: теорія, сучасність, перспективи» (реєстраційний номер 01050004926).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в комплексному дослідженні та розкритті особливостей міжнародно-правового статусу Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Для досягнення зазначеної мети автор визначив такі завдання:
- проаналізувати історичні етапи становлення ОБСЄ та виявити закономірності її розвитку на сучасному етапі міжнародних відносин;
- розглянути особливості юридичної природи ОБСЄ;
- дослідити юридичні підстави діяльності внутрішньоорганізаційного механізму ОБСЄ;
- розкрити процедуру прийняття рішень органами ОБСЄ та виокремити їх особливості;
- з’ясувати види і специфіку організаційно-правових форм діяльності ОБСЄ;
- дослідити особливості міжнародно-правового співробітництва ОБСЄ з іншими міжнародними організаціями.
Об’єктом дисертаційного дослідження є міжнародно-правові відносини, що виникають у зв’язку з виконанням ОБСЄ покладених на неї завдань і функцій у межах своєї компетенції.
Предмет дисертаційного дослідження складають юридичні норми міжнародно-правових актів і норми м’якого права внутрішніх документів ОБСЄ, судова практика, які визначають міжнародно-правовий статус ОБСЄ.
Методологічну основу дослідження становить система взаємопов’язаних загальнонаукових та спеціальних методів наукового дослідження, застосування яких забезпечує достовірність знання та вирішення поставлених цілей і завдань. У процесі виконання дисертаційного дослідження використано низку загальнонаукових і спеціально-наукових методів: історичний метод – при визначенні інституціоналізації та розвитку ОБСЄ; порівняльний метод – при зіставленні повноважень органів, привілеїв та імунітетів ОБСЄ; метод тлумачення права – при дослідженні документів ОБСЄ внутрішнього характеру, заключних актів ОБСЄ, рішень конференцій; метод прогнозування і моделювання – при визначенні основних тенденцій розвитку ОБСЄ, розробці практичних рекомендацій щодо адаптації ОБСЄ до сучасних реалій міжнародних відносин.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в українській науці міжнародного права було зроблено спробу комплексного дослідження міжнародно-правового статусу Організації з безпеки і співробітництва в Європі.
У проведеному дисертаційному дослідженні:
комплексно та достатньо якісно проаналізовано питання міжнародно-правового статусу ОБСЄ, зокрема:
- запропоновано тезу про те, що одним із нових способів закріплення привілеїв та імунітетів міжнародних організацій виступають рішення, які приймаються органами організацій (у практиці ОБСЄ рішення про привілеї та імунітети розроблені Постійною радою, а механізм його виконання покладено на держави – члени ОБСЄ). Незважаючи на рекомендаційний характер рішень органів ОБСЄ, це явище є унікальним;
- сформульовано твердження про те, що ОБСЄ виступає квазіміжнародною організацією, оскільки вона не відповідає окремим основним критеріям міжнародної організації, як-от: наявність міжнародної правосуб’єктності, привілеїв та імунітетів, установчого акта, але водночас має розгалужену постійно діючу систему органів, членство, бюджет;
- проведено класифікацію органів ОБСЄ за функціональним критерієм та розкрито їх особливості у порівнянні з органами системи ООН. Незважаючи на появу розгалуженої системи органів ОБСЄ (директивні та офіційні органи), яка діє на постійній основі, існуючий інституційний механізм не містить чіткого розмежування повноважень між цими органами. За таких умов компетенція окремих органів ОБСЄ нерідко має розпливчастий характер, а в інших випадках збігається з повноваженнями інших органів ОБСЄ;
- запропоновано тезу про те, що виконавчі структури доцільно віднести до категорії директивних органів ОБСЄ, оскільки саме перші виконують усю повноту покладених на них завдань і функцій директивних органів ОБСЄ. На практиці це забезпечить чітку структуризацію внутрішньоорганізаційного механізму ОБСЄ, на відміну від того вигляду, в якому він існує сьогодні;
набули подальшого розвитку:
- теоретичні дослідження, присвячені питанню історії становлення ОБСЄ, а саме – розуміння того, що процес розвитку та інституціоналізації ОБСЄ структурно охоплює три етапи: підготовка конференції НБСЄ (1973–1975 рр.), перехідний період (1975–1995 рр.), новітній період (1995 р. – наші дні). Характерними ознаками новітнього періоду розвитку ОБСЄ виступають розробка установчого акта ОБСЄ та визнання її міжнародної правосуб’єктності;
удосконалено:
- теоретичну розробку питання внутрішньоорганізаційного механізму ОБСЄ та її організаційно-правових форм діяльності. Зокрема, виявлено, що на сучасному етапі розвитку органи ОБСЄ поділяються на директивні та офіційні. За способом утворення виконавчі структури є допоміжними і похідними від директивних органів. В ОБСЄ існує вертикально інтегрована система органів, що передбачає взаємне підпорядкування між цими органами. Організаційно-правові основи діяльності органів ОБСЄ регламентують головним чином правила процедури ОБСЄ 2006 р. Встановлено, що організаційно-правові форми діяльності ОБСЄ є вираженням її функцій і завдань. Практичну реалізацію таких форм діяльності, яка втілюється здебільшого у трьох вимірах (військово-політичному, економічно-екологічному і «людському»), забезпечує внутрішньоорганізаційний механізм.
Практичне значення одержаних результатів визначається актуальністю, новизною та сукупністю положень, які виносяться на захист. Щодо науково-теоретичного аспекту в дослідженні реалізуються деякі проблемні питання діяльності ОБСЄ, які не було розглянуто в доктрині міжнародного права достатньою мірою. Щодо прикладного аспекту, то результати дослідження можуть придатися державним структурам, які безпосередньо займаються питаннями безпеки в українській зовнішній політиці. Присутній і навчальний аспект, адже представлені матеріали, висновки та оцінки можуть бути використані у підготовці й доповненні нормативних і спеціальних курсів, присвячених проблемам безпеки, а також діяльності міжнародних організацій. Так, згідно з актом №11 від 24 лютого 2011 року «Про впровадження в навчальний процес Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ основних результатів дисертації Кубієвича Сергія Петровича на тему: «Міжнародно-правовий статус Організації з безпеки і співробітництва в Європі»», основні результати дисертаційного дослідження були впроваджені у навчальний процес кафедри конституційного та міжнародного права Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародного права Львівського національного університету імені Івана Франка та пройшли апробацію під час проведення таких науково-практичних конференцій: ІІІ Міжнародна конференція аспірантів, студентів та здобувачів «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» – Україна та ОБСЄ: співробітництво у світлі євроатлантичних інтеграційних процесів, (Україна, м. Луцьк, 23–24 березня 2007 р.) (тези опубліковано); Міжнародна науково-практична конференція «Запорізькі правові читання» – Імплементація міжнародно-правових стандартів ОБСЄ з прав людини в Україні (Україна, м. Запоріжжя, 15–16 травня 2008 р.) (тези опубліковано); V Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання реформування правової системи України» – Особливості застосування превентивних механізмів у діяльності Організації з безпеки і співробітництва в Європі, (Україна, м. Луцьк, 30–31 травня 2008 р.) (тези опубліковано); Науково-практична конференція присвячена 60-річчю проголошення Загальної декларації прав людини «Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні» – Імплементація міжнародно-правових стандартів у сфері боротьби з торгівлею людьми (Україна, м. Івано¬-Франківськ, 28 листопада 2008 р.) (тези опубліковано); Міжнародна науково-практична конференція «Моральні основи права» – Мораль і міжнародне право: взаємодія і співвідношення (Україна, м. Івано¬-Франківськ, 16 грудня 2010 р.) (тези опубліковано).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в 12 наукових публікаціях, оприлюднених у фахових виданнях.
Структура і обсяг дисертаційного дослідження. Структура дисертаційного дослідження зумовлена його метою та завданнями. Робота складається із вступу, трьох розділів, поділених на сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 204 сторінки, з них 29 сторінок – список використаних джерел, який складається з 245 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й якісне вирішення наукової проблеми визначення міжнародно-правового статусу Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Його результатом стало вироблення й обґрунтування основних положень теорії міжнародної правосуб’єктності міжнародних організацій в контексті становлення та розвитку Організації з безпеки і співробітництва в Європі як міжнародної організації sui generis. В роботі сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на опрацювання нових підходів до визначення юридичної природи та міжнародно-правового статусу Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Основні з них наступні:
1. Сьогодні ОБСЄ відіграє важливу роль у правовій регламентації міжнародних відносин. Пройшовши декілька етапів історичного розвитку (підготовка конференції НБСЄ (1973 – 1975 рр.), перехідний період (1975 – 1995 рр.), новітній період (1995 – наші дні)) в ОБСЄ відбулись якісні зміни, що позначили її процес трансформації з міжнародної конференції у міжнародну організацію. Динаміка розвитку ОБСЄ свідчить на користь того, що цей процес триває.
2. Незважаючи на появу розгалуженої системи органів ОБСЄ (директивні та офіційні органи), яка діє на постійній основі, існуючий інституційний механізм не містить чіткого розмежування повноважень між цими органами. За таких умов компетенція окремих органів ОБСЄ нерідко носить розпливчастий характер, а в інших випадках співпадає з повноваженнями інших органів ОБСЄ.
3. До основних директивних органів ОБСЄ належать Зустріч глав держав та урядів, Рада міністрів, Постійна рада, Форум із співробітництва у сфері безпеки. Компетенція директивних органів, як правило, є чітко визначеною. Повноту виконання завдань і функцій директивних органів ОБСЄ забезпечують виконавчі структури (секретаріат, інститути, польові операції, спеціальні представники та інші оперативні інструменти). Формально виконавчі структури виокремлюються в окрему категорію органів ОБСЄ. Враховуючи домінантну роль директивних органів у створенні виконавчих структур, останні доцільно включити до групи директивних органів. На практиці це створить передумови для забезпечення чіткої структуризації внутрішньоорганізаційного механізму ОБСЄ, на відміну від того вигляду, в якому він існує сьогодні.
4. Особливий статус в системі органів ОБСЄ характерний для Парламентської асамблеї та Суду ОБСЄ з примирення та арбітражу. Наявність власних правил процедури та окремого міжнародного секретаріату Парламентської асамблеї ОБСЄ та конвенційний порядок створення Суду ОБСЄ з примирення та арбітражу виразно підтверджують їх особливий статус серед інших органів ОБСЄ. Незважаючи на такого роду відособленість цих органів, їх діяльність у повній мірі спрямована на виконання завдань і цілей ОБСЄ.
5. Чинні механізми мирного вирішення спорів в рамках ОБСЄ (військовий антикризовий механізм, механізм консультацій та співпраці з надзвичайних ситуацій, механізм з людського виміру, механізм раннього попередження та ранніх дій Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, механізми мирного вирішення спорів) обумовлені завданнями і цілями ОБСЄ, а також органічно доповнюють її систему органів.
6. Разом з тим, сьогодні передчасно стверджувати про наявність в ОБСЄ статусу суб’єкта міжнародного права в формально юридичному розумінні цієї категорії. На даному етапі свого розвитку ОБСЄ не відповідає основним ознакам, які висуваються до міжнародних організацій, втім існують об’єктивні передумови для перетворення ОБСЄ у повноцінну міжнародну організацію в недалекому майбутньому. До таких чинників безумовно слід віднести розробку установчого акту, угоди про привілеї та імунітети ОБСЄ, яка відбувається в наш час. Водночас слід зауважити, що ОБСЄ користується правоздатністю у приватно-правових відносинах (купівля рухомого і нерухомого майна, укладення цивільно-правових угод), котра, втім, не є тотожною міжнародній правосуб’єктності. Тому станом на сьогоднішній день ОБСЄ слід кваліфікувати як квазі міжнародну організацію.
7. Унікальний статус ОБСЄ вбачається у спробі запровадженні нового способу закріплення привілеїв та імунітетів у формі рішення органу ОБСЄ (Постійна рада), яке покладає механізм його виконання на держави-члени.
8. Організаційно-правові форми діяльності ОБСЄ виступають виразом її функцій і завдань. Практичну реалізацію таких форм діяльності, яка втілюється головним чином у трьох сферах (військово-політичний вимір, економічно-екологічний вимір, “людський” вимір). Важливу роль при цьому відіграють відповідні місії, бюро, кординатори проектів ОБСЄ, які самостійно або за співучасті з іншими органами ОБСЄ створюють сприятливі передумови для держав-членів у виконанні низки зобов’язань у сфері військово-політичного, економічно-екологічного та “людського” вимірів.
9. В системі європейського співробітництва ОБСЄ активно співпрацює із міжнародними організаціями регіонального і універсального характеру. Основні форми співробітництва складають участь в роботі органів, надання технічної допомоги, розробка законопроектів, обмін інформацією тощо.
10. Міжнародне співтовариство не у повній мірі розкрило потенціал ОБСЄ. Позитивний імпульс та якісно нове наповнення ОБСЄ може отримати у випадку підписання установчого акту, визнання привілеїв та імунітетів, наділення компетенцією приймати юридично обов’язкові рішення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальные проблемы деятельности международных организаций: теория и практика /А.Н. Калядин и др. / Отв. ред. Г. И. Морозова. М.: Международные отношения, 1982. − 352 с.
2. Андрианов В. И. Устав ООН как договор sui generis / Автореф. дис. к.ю.н./ В. И. Андрианов – М, 1976. – 20 с.
3. Бахов А. С. Организация Варшавского Договора (правовые аспекты). Отв.ред. Г. В. Шарамазанашвили /А. С. Бахов. – М.:«Наука», 1971. – 158 с.
4. Бекяшев К.А., Волосов М.Е. Международное публичное право. Практикум, схемы. – 2-е изд., перераб. и доп. / К. А. Бекяшев , М. Е. Волосов. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – 463 с.
5. Бирюков П.Н. Международное право: Учебное пособие. – 3-е изд., перераб. и доп. / П. Н. Бирюков. – М.: Юристь, 2006. – 685 с.
6. Блищенко И. П., Солнцева М. М. Мировая политика и международное право / И. П. Блищенко, М. М. Солнцева. – М.: Международные отношения, 1991. – 211 с.
7. Бояршинов В. Г. Организационные основы новой системы безопасности в Европе / В. Г. Бояршинов / Московский журнал международного права, 1992, №1. – С.172-185.
8. Бруз В. В. Роль стран – участниц Организации Варшавского договора в созыве и проведении Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе / В. В. Бруз / Военно-исторический журнал. – 2008. – № 7. – С. 32-39.
9. Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. Основи теорії / В. Г. Буткевич, В. В. Мицик, О. В. Задорожній. – К.: Либідь, 2002. – 608 с.
10. Великий енциклопедичний юридичний словник / [За ред. Ю. С. Шемчушенка]. – К.: Юридична думка, 2007. – 992 с.
11. Венская конвенция о праве международных договоров. Комментарий / [Составитель и автор комментария А.Н. Талалаев].– М.: Юридическая литература, 1997. – 336 с.
12. Венская конвенция о праве международных договоров от 23 мая 1969 года. – Відомості Верховної Ради Української РСР. Офіц. вид. – 1986. – №17. – Ст.343.
13. Венская конвенция о представительстве государств в их отношениях с международными организациями универсального характера от 14 марта 1975 года / Действующее международное право / [Сост. Ю.М.Колосов и Э.С.Кривчикова] в 3 т. – М., 1996. Т. 1. С. 582-615.
14. Венская конвенция 1986 года о праве договоров между государствами и международными организациями или между международными организациями / Международное публичное право. Сборник документов / [Cост. и авт. предисл. К. А. Бекяшев, Д. К. Бекяшев]. – М.: Проспект, 2009. – 1200 с.
15. Выступление Д-ра Хейнриха Дюрмайера, президента Ассоциации юристов-демократов Австрии / Известия, 5 августа 1975г. – С.2.
16. Гердеген М. Європейське право / Пер. з німецької – К.: / М. Гердеген / К.І.С, 2008. –528 с.
17. Григеленис Я. А. К вопросу о правовой природе Хельсинского заключительного акта Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе 1975г. / Советский ежегодник международного права / Я. А. Григеленис. – М.: Наука, 1979. – С.165-176.
18. Декларация об укреплении мира и безопасности в Европе, принятая Политическим консультативным комитетом государств-участников Варшавского Договора на совещании в Бухаресте / Организация Варшавского Договора: Документы и материалы, 1955–1985. C. 81–96.
19. Дерябин Ю. С. Парижский отсчет времени для Европы / Ю. С. Дерябин / Международная жизнь, 1991, №1. – С. 21-28.
20. Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право: Навч. посіб. – Стер. вид. / Відп. Редактори Ю.С. Шемшученко, Л.В. Губернський / А. І. Дмитрієв, В. І. Муравйов. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 638 с.
21. Документ Московского совещания конференции по человеческому измерению СБСЕ / Документы по человеческому измерению ОБСЕ, –Варшава, БДИПЛ, 1995. – 85 c.
22. Документ по укреплению доверия и некоторым аспектам безопасности и разоружения / Хельсинский Заключительный акт СБСЕ, Хельсинки, 1975. Документ на официальном сайте СБСЕ .– [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/docs/russian/1990-1999/summits/helfa75r.htm
23. Документ четвертой встречи Совета министров СБСЕ 1993 года «СБСЕ и новая Европа: наша безопасность неделима».Решение Римской встречи Совета». Документ на официальном сайте ОБСЕ. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/docs/russian/1990-1999/mcs/4rome93r.htm
24. Ерпылева Н.Ю. Международное банковское право / Н. Ю. Ерпылева. – М.: Дело. 2004. – 480 с.
25. Журек О. Н. Внутриорганизационный механизм общих межправительственных организаций. Автореферат дис. канд. юрид. наук / О. Н. Журек. – М., 1988. − 24 с.
26. Зайцева О.Г. Международные организации: принятие решений / О. Г. Зайцева. – М.: Наука. 1989. – 159 с.
27. Заключительный Хельсинский документ – «Вызов времени перемен», четвертая встреча на высшем уровне / Документы по человеческому измерению ОБСЕ, – Варшава, БДИПЛ, 1995. – 95 c.
28. Итоговый документ Венской встречи, состоявшейся на основе положений Заключительного Акта, относящихся к дальнейшим шагам после Совещания / Документы по человеческому измерению ОБСЕ, –Варшава, БДИПЛ, 1995. – 95 c.
29. Каламкарян Р.А. Мигачев Ю. И. Международное право: Курс лекций./ Р. А. Каламкарян, Ю. И. Мигачев.− М., 2006. − 385 с.
30. Карташкин В. А. Совещание по безопасноти и сотрудничеству в Европе и права человека / В. А. Карташкин/Советское государство и право, 1976, №9 – С. 85-93.
31. Колосов Ю. М. Хельсинский объединительный процесс / Курс международного права. В 7 т. Т.7. Международно-правовые формы нтеграционных процессов в современном мире (М.П.Бардина, С.А.Войтович, Ю.М.Колосов и др.) / Ю. М. Колосов. – М.: Наука, 1993. Гл.6, ч.1. – 822 с.
32. Кольяр К. А. Международные организации и учреждения./ К. А. Кольяр. − Москва, 1972. – 632 с.
33. Конвенция по примирению и арбитражу в рамках СБСЕ 1992 г. / Международное право: Сб. документов / Сост.: К. А. Бекяшев, А. Г. Ходаков. – М.: БЕК, 1996. –570 c.
34. Курс международного права в 7-ми томах. Т.6. − Москва, 1992. − 312 с.
35. Левицкий Т.И. Юридическая природа и правовое положение Совета Европы. Дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / Т. И. Левицкий. − Москва, 1993. − 263 с.
36. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть: Учебник. – Изд. 3-е, перераб. и доп. / И. И. Лукашук. – М.: Волтерс Клувер, 2005. –544 с.
37. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть: Учебник. – Изд. 3-е, перераб. и доп./ И. И. Лукашук. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 432 с.
38. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть: Учебник. – Изд. 3-е, перераб. и доп. / И. И. Лукашук. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 544 с.
39. Лукашук И.И. Право международной ответственности / И. И. Лукашук. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 404 с.
40. Лукашук И.И. Структура и форма международного договора / И. И. Лукашук. – Изд. Сарат. ун-та, 1960. – 131 с.
41. Лукашук И. И. Форма международных договоров / И. И. Лукашук. – М.: Спаркс, 2001. – 275 с.
42. Мазов В. А. Принципы Хельсинки и международное право / В. А. Мазов. – М.: Наука, 1979. – 115 с.
43. Малинин С. А. Совещание в Хельсинки (1975 г.) и международное право / Избранное: статьи и урывки из книг: Право международной безопасности и международных организаций; договорное, морское, атомное право / С. А. Малинин. – СПб., 2003. – 233 с.
44. Малинин С. А., Ковалева Т. М. Правотворческая деятельность международных организаций как способ реализации учредительного акта / Проблемы реализации норм международного права. Межвузовский сборник научных трудов / С. А. Малинин, Т. М. Ковалева. – Свердловск, 1989. – С. 56-57
45. Международное право. Общая часть: учеб. для студ. юрид. фак. и вузов / Под ред. И.И. Лукашука: Рос.акад.наук, Ин-т государства и права, Академ. Правовой ун-т. – Изд. 3-е, перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 432 с.
46. Международное право: Учебник для вузов / Отв. ред. Г.В. Игнатенко, О.И. Тиунов. – 3-е изд., перераб. и доп.. – М.: Норма, 2005. – 624 с.
47. Международное право: Ученик для студентов вузов, обучающихся по специальности «Юриспруденция» / [Ашавский Б. М. и др.] / Под. ред. А. А. Ковалева, С. В. Черниченко. – 2-е изд., стер. – М.: Омега-Л, 2007. – 744 с.
48. Международное право: Учебник. Отв. ред. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. – М.: Международные отношения, 2001. – 713 с.
49. Международное право: Учебник / Отв. ред. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Междунар. отношения, Юрайт-Издат, 2007. – 635 с.
50. Международное право. Под. ред. Ю.М. Колосова, В.И. Кузнецова. – М.: Международные отношения, 1998. – 495 с.
51. Международное право: Учебник / Отв. ред. В.И. Кузнецов. – М.: Юристь, 2001. – 672 с.
52. Международное право : учебник / Отв. ред. В.И. Кузнецов, Б.Р. Тузмухамедов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, 2007. – 944 с.
53. Международное право: Учебник / Под. ред. А.И. Микульшина. – М.: Международные отношения, 2005. – 360 с.
54. Международное право: Учебник / Отв. ред. В. И. Кузнецов, Б. Р. Тузмухамедов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, 2007. – 944 с.
55. Международная правосубъектность (некоторые вопроси теории) / Отв. ред. Фельдман Д.И. – Москва, 1979. – 187 с.
56. Международное публичное право: Учебник. Отв. ред. К.А. Бекяшев. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Проспект. 2004. – 928 с.
57. Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією з безпеки і співробітництва в Європі від 15 червня 1999 року/ SEC.FR/06/02 .– [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_309
58. Местников В. А. Проблемы статуса и деятельности Организации по безопасноти и сотрудничеству в Европе (ОБСЕ)[Электронный ресурс]: Дис…канд. юрид. наук: 12.00.10./ В. А. Местников. – М.: РГБ, 2005. – 220 с.
59. Міжнародне право: Навч. Посібник / За ред. М.В. Буроменського – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 336 с.
60. Міжнародне право: Основні галузі: Підручник / За ред. В.Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2004. – 816 с.
61. Моравецкий В. Функции международных организаций / В. Моравецкий. – М.: Прогресс, 1976. – 389 с.
62. Морозов Г. И. Международные организации. Некоторые вопроси теории / Г. И. Морозов. − М.: Мысль, 1974. − 228 с.
63. Морозов Г. И. Организация Объединенных Нации / Г. И. Морозов. – М.: Изд-во ИМО, 1962. – 511 с.
64. Наринский М.М. История международных отношений. 1945-1975: Учебное пособие / М. М. Наринский. – М.: "Российская политическая энциклопедия" (РОССПЭН), 2004. – 544 с.
65. Нгуен Куок Динь, Патрик Дайе, Ален Пэлле. Международное публичное право: В 2-х т. Т.1: Кн.1.: Формирование международного права. Кн.2.: Международное сообщество / Пер. с фр. / Нгуен Куок Динь, Патрик Дайе, Ален Пэлле. – К.: Сфера, 2000. – 440 с.
66. Нешатаева Г.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании. 2-е изд. / Г. Н. Нешатаева. – М.: Дело, 1999. – 272 с.
67. Нурумов Д. Международная правосубьектность индивида: преодоление дихотомии „субьект – обьект” / Международное право/ Д. Нурумов. – 2000. – № 2. –С.65-86.
68. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Венский документ 1994 года переговоров по мерам укрепления доверия и безопасности. – Вена, 1994. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/fsc/1994/11/4264_ru.pdf
69. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Четвертый саммит глав государств и правительств. Будапештский документ 1994 года На пути к полинному партнерству в новую епоху. – Будапешт, 1994. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/1994/12/4048_ru.pdf
70. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Пятый саммит глав государств и правительств. Лиссабонский документ 1996 года. – Лиссабон, 1996. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // www.osce.org/documents/mcs/1996/12/4049_ru.pdf
71. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Седьмая встреча Совета министров. Декларация министров на встрече в Осло. Завление по Косово. Резюме Председателя. Доклады встрече Совета минитров в Осло. – Осло, 1998. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/1998/12/4168_ru.pdf
72. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Восьмая встреча Совета министров. Венская декларация о роли ОБСЕ в Юго-Восточной Европе. Решения Венской встречи Совета министорв. Заявление действующего председателя. Доклады Веской встрече Совета министров. Документ ОБСЕ о легком и стрелковом оружии. – Вена, 2000. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // www.osce.org/documents/mcs/2000/11/4170_ru.pdf
73. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Девятая встреча Совета министров. Бухарестская декларация Совета министров. Решение о борьбе с тероризмом. Бухаресткий план действий по борьбе с тероризмом. Заявления Совета министров. Решения Бухарестской встречи Совета министров. Доклады Бухарестской встрече Совета министров. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // ww.osce.org/documents/mcs/2001/12/4173_ru.pdf 2001
74. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Десятая встреча Совета министров. Декларация встречи Совета министров в Порту. Хартия ОБСЕ о предупреждении терроризма и борьбе с ним. Декларация о торговле людьми. Завления Совета министров. Решения встречи Совета министров. Доклады встрече Совета министров. – Порту, 2002. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // www.osce.org/documents/mcs/2002/12/4174_ru.pdf
75. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Одинадцатая встреча Совета министров. Стратегия ОБСЕ по противодействию угрозам безопасности и стабильности в ХХІ веке. Документ-стратегия ОБСЕ в области экономического и экологического измерения. Заявление о Юго-Восточной Европе как регионе сотрудничества. Решения Совета министров. Заявление о понимании председателя. Доклады Совета министров в Маастрихте. – Маастрихт, 2003. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // www.osce.org/documents/mcs/2003/12/4175_ru.pdf
76. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Двенадцатая встреча Совета министров. Заявление Совета министров в Софии по предупреждению терроризма и борьбе с ним. Декларация министров о шестидесятой годовщине окончания второй мировой войны. Заявления Совета министров о нагорнокарабахском конфликте. Решения Совета министров. Заявление председателя. Доклады встрече Совета министров в Софии. Меморандум о взаимопонимании между Секретариатом ОБСЕ и Секретариатом ЕЭК ООН. – София, 2004. –[Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // www.osce.org/documents/mcs/2005/02/4307_ru.pdf
77. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Тринадцатая встреча Совета министров. Завления и декларации Совета министров. Концепция в области безопасности границ и пограничного режима. Решения Совета министров. Заявления Действующего Председателя и делегаций. Доклады встрече Совета министров. – Любляна, 2005. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // www.osce.org/documents/mcs/2005/12/18653_ru.pdf
78. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Четырнадцатая встреча Совета министров. Заявления и декларации Совета министров. Решения Совета министров. Правила процедуры ОБСЕ. Заявления Действующего Председателя и делегаций. Доклады встрече Совета министров. – Брюссель, 2006. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/2006/12/24411_ru.pdf/
79. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Пятнадцатая встреча Совета министров. Заявления и декларации Совета министров. Решения Совета министров. Документы с изложением понимания Председательства. Заявления делегаций. Доклады встрече Совета министров. – Мадрид, 2007. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/2009/03/36857_ru.pdf
80. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Шестнадцатая встреча Совета министров. Заявления и декларации Совета министров. Решения Совета министров. Документы с изложением понимания Председательства. Заявления делегаций. Доклады встречеСовета министров. – Хельсинки, 2008. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/2009/03/36852_ru.pdf
81. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Семнадцатая встреча Совета министров. Заявления и декларации Совета министров. Решения Совета министров. Заявления делегаций. Доклады встрече Совета министров. – Афины, 2009. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/2009/12/43412_ru.pdf
82. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Встреча на высшем уровне. Астана, 2010 год. Заявление делегации Соединенных Штатов Америки. Заявление делегации Российской Федерации. Заявление Действующего председателя. Астанинская юбилейная Декларация на пути к сообществу безопасности. – Астана, 2010. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/cio/2010/12/48226_ru.pdf
83. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Совет министров. Дальнейшее повышение эффективности исполнительных структур ОБСЕ. – MC.DEC/18/06, 5 декабря 2006 года. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/node/23124
84. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Парламентская Асамблея. Правила процедуры. – 18 ноября 2006 года. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/2006/12/24411_ru.pdf/
85. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Совет Министров. Правила процедуры Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе. – MC.DOC/1/06, 1 ноября 2006 года. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/node/22361
86. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Тринадцатая встреча Совета министров. Завления и декларации Совета министров. Концепция в области безопасности границ и пограничного режима. Решения Совета министров. Заявления Действующего Председателя и делегаций. Доклады встрече Совета министров. – Любляна, 2005. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/2005/12/18653_ru.pdf/
87. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Двенадцатая встреча Совета министров. Заявление Совета министров в Софии по предупреждению терроризма и борьбе с ним. Декларация министров о шестидесятой годовщине окончания второй мировой войны. Заявления Совета министров о нагорнокарабахском конфликте. Решения Совета министров. Заявление председателя. Доклады встрече Совета министров в Софии. Меморандум о взаимопонимании между Секретариатом ОБСЕ и Секретариатом ЕЭК ООН. – София, 2004. –[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/2005/02/4307_ru.pdf
88. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Одинадцатая встреча Совета министров. Стратегия ОБСЕ по противодействию угрозам безопасности и стабильности в ХХІ веке. Документ-стратегия ОБСЕ в области экономического и экологического измерения. Заявление о Юго-Восточной Европе как регионе сотрудничества. Решения Совета министров. Заявление о понимании председателя. Доклады Совета министров в Маастрихте. – Маастрихт, 2003. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/2003/12/4175_ru.pdf
89. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Постоянный совет. Решение № 550. Утверждение положений о персонале ОБСЕ. – PC.DEC/550, 27 июня 2003 г. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/node/42751
90. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Десятая встреча Совета министров. Декларация встречи Совета министров в Порту. Хартия ОБСЕ о предупреждении терроризма и борьбе с ним. Декларация о торговле людьми. Завления Совета министров. Решения встречи Совета министров. Доклады встрече Совета министров. – Порту, 2002. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/2002/12/4174_ru.pdf/
91. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Девятая встреча Совета министров. Бухарестская декларация Совета министров. Решение о борьбе с тероризмом. Бухаресткий план действий по борьбе с тероризмом. Заявления Совета министров. Решения Бухарестской встречи Совета министров. Доклады Бухарестской встрече Совета министров. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/2001/12/4173_ru.pdf 2001/
92. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Восьмая встреча Совета министров. Венская декларация о роли ОБСЕ в Юго-Восточной Европе. Решения Венской встречи Совета министорв. Заявление действующего председателя. Доклады Веской встрече Совета министров. Документ ОБСЕ о легком и стрелковом оружии. – Вена, 2000. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/2000/11/4170_ru.pdf
93. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Совет Министров. Проект решения о правоспособности ОБСЕ и ее привилегиях и иммунитетах. – PC.DEC/383, 26 ноября 2000 г. – Дополнение 8 к приложению. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/node/24384
94. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Седьмая встреча Совета министров. Декларация министров на встрече в Осло. Завление по Косово. Резюме Председателя. Доклады встрече Совета минитров в Осло. – Осло, 1998. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/1998/12/4168_ru.pdf
95. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Шестая встреча Совета министров. Резюме председателя. Решения Копенгагенской встречи Совета министров. Доклады Копенгагенской встрече Совета министров. – Копенгаген, 1997. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/1996/12/4049_ru.pdf
96. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Пятый саммит глав государств и правительств. Лиссабонский документ 1996 года. – Лиссабон, 1996. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/1996/12/4049_ru.pdf
97. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Четвертая встреча Совета. Рим, 1993 г. Положения касающиеся правоспособности инисттутов НБСЕ, а также привилегий и иммунитетов. – CSCE/4-C/Dec.2, 1 December 1993. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/node/40405
98. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Стамбульская встреча на высшем уровне. Стамбульский документ 1999 г. 18 ноября 1999 г. Хартия европейской безопасности. Декларация Стамбульской встречи на высшем уровне. Заявления, касающиеся Стамбульской встречи на высшем уровне. Венский документ 1999 года переговоров по мерам укрепления доверия и безопасности. Заключительный акт конференции государств-участников договора об обычных вооруженных силах в Европе. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/1999/11/4050_ru.pdf
99. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Совет Министров. Проект решения о правоспособности ОБСЕ и ее привилегиях и иммунитетах. – PC.DEC/383, 26 ноября 2000 г. – Дополнение 8 к приложению. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/node/24384
100. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Совет министров. 2-й день Девятой встречи. MC(9) Journal No.2, пункт девятый повестки дня/ MC(9) DEC/1/ 4 декабря 2001 года / http://www.osce.org/documents/mcs/2001/12/2229_ru.pdf
101. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Совет министров Решение № 8 Роль действующего председательства ОБСЕ / MC(10) DEC/8/ 7 декабря 2002 года / http://www.osce.org/documents/mcs/2002/12/4174_ru.pdf
102. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Совет Министров. Правила процедури Парламенсткой Ассамблеи Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе 2006 г. – MC.DOC/1/06, 1 ноября 2006 г. http://www.oscepa.org/images/stories/documents/rules_of_procedure/rules_of_procedure_2006_russian.2655.pdf
103. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Совет Министров. Правила процедуры Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе. – MC.DOC/1/06, 1 ноября 2006 г. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/2006/12/22361_ru.pdf
104. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Совет министров Решение № 16/06 Правовой статус, привилегии и иммунитеты ОБСЕ/ MC(14) Journal No. 2, пункт 8 повестки дня/ 5 декабря 2006 года. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/2006/12/22611_ru.pdf
105. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Совет министров Решение № 4/06 Комитет старших должностных лиц ОБСЕ / MC. DEC/ 4/06/ 26 июня 2006 года. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/2006/12/22360_ru.pdf
106. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Совет министров Решение № 17/06 Усовершенствование процесса консультаций / MC(14) Journal No. 2, пункт 8 повестки дня/ 5 декабря 2006 года. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/2006/12/22608_ru.pdf
107. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. Совет министров Решение № 4/08 Укрепление правовой базы ОБСЕ/ MC(16) Journal No. 2, пункт 8 повестки дня/ 8 декабря 2008 года. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/2008/12/35591_ru.pdf
108. Парижская хартия для новой Европы. Документ на офиц. сайте ОБСЕ. http://www.osce.org/docs/russian/1990-1999/summits/paris90r.htm
109. Посельський В. Конституційний устрій Європейського Союзу: Навч. Посібник / В. Посельський. – К.: Таскон. – 280 с.
110. Право Европейского Союза: Учебник для вузов / Под ред. С.Ю. Кашкина. – М. Юристь, 2004. – 925 с.
111. Пражский документ о дальнейшем развитии институтов и структур СБСЕ / Московский журнал международного права, 1992. № 2. – С. 167-168.
112. Прaжский документ о дальнейшем развитии институтов и структур СБСЕ 1992 года / Действующее международное право. – М., 1996. – С. 165-166.
113. Пражский документ о дальнейшем развитии институтов и структур СБСЕ 1992 г. / Действующее международное право в 3-х томах. Т.1: Разд. 1-13 / Сост. Ю.М.Колосов и Э.С.Кривчикова. М.: Изд-во Моск. независимого ин-та междунар. права, 1996. – С.695-702.
114. Пражские документы второго совещания Совета СБСЕ 30-31 января 1992 года / Документ на офиц. сайте ОБСЕ. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/docs/russian/1990-1999/mcs/2prag92r.htm
115. Репецький В.М. Дипломатичне і консульське право: Підручник. – 2-е вид., переробл. і доп./ В. М. Репецький. – К.: Знання, 2006. – 372 с.
116. Решения четвертой встречи Совета министров СБСЕ, Рим, 1994 г. Документ на официальном сайте ОБСЕ. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // www.osce.org/docs/russian/1990-1999/mcs/4rome93r.htm
117. Рощин А. А. Послевоенное урегулирование в Европе / А. А. Рощин. – М.: Мысль, 1984. – 221 с.
118. Сборник основных документов Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе (1973-1975 гг.), МИД СССР, Москва 1977 г. с. 641-643.
119. СБСЕ. Будапештский документ 1994 г. На пути к подлинному партнерству в новую эпоху. 1994 г./ . – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/1994/12/4048_ru.pdf
120. Совещание по безопасности и сотрудничеству в Европе. Первая встреча Министров иностранных дел. – Хельсинки, 3 июля 1973 г. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/1975/01/4136_ru.pdf
121. Совещание по безопасности и сотрудничеству в Европе. Венский документ 1990 года переговоров по мерам укрепления доверия и безопасности, созванных согласно соответствующим положениям Итогового документа Венской встречи Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе. – Вена, 1990. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/fsc/1990/11/4262_ru.pdf
122. Совещание по безопасности и сотрудничеству в Европе. Итоговый документ Венской встречи 1986 года представителей государств-учасников Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе, состояшейся на основе положений Заключительного акта, относящихся к дальнейшим шагам после совещания. Вена, 1989. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/fsc/1986/09/4261_ru.pdf-1986
123. Совещание по безопасности и сотрудничеству в Европе. Документ Стокгольмской конференции по мерам укрепления доверия и безопасности и разоружению в Европе, созванной согласно соответствующим положениям Итогового документа Мадридской встречи Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе. – Стокгольм, 1986. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/1986/11/4224_ru.pdf
124. Совещание по безопасности и сотрудничеству в Европе. Итоговый документ Мадридской встречи 1980 года представителей государств-учасников Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе, состояшейся на основе положений Заключительного акта, относящихся к дальнейшим шагам после совещания. Мадрид, 1983. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/1980/11/4223_ru.pdf
125. Совещание по безопасности и сотрудничеству в Европе. Итоговый документ Белградской встречи 1977 года представителей государств-учасников Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе, состояшейся на основе положений Заключительного акта, относящихся к дальнейшим шагам после совещания. Белград, 1978. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/1977/10/4222_ru.pdf
126. Совещание по безопасности и сотрудничеству в Европе. Доклад Совещания экспертов, представляющих государтсва-учасников Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе, предусмотренного Итоговым документом Белградской встречи 1977 года для изучения в рамках главы Заключительного акта о Средиземноморье, возможностей и средтсв содействия конкретным инициативам для взаемовыгодного сотрудничества, охватывающего различные экономические, научные и культурне области, в дополнение к другим уже предпринимаемым инициативам по вышеупомянутым вопросам. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/html/pdftohtml/15968_en.pdf.html
127. Совещание по безопасности и сотрудничеству в Европе. Четвертая встреча Совета. СБСЕ и новая Европа – наша безопасность неделима. Решения Римской встречи совета. – Рим, 1993. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/1993/11/4165_ru.pdf
128. Совещание по безопасности и сотрудничеству в Европе. Второе совещание Совета. Резюме выводов. Пражский документ о дальнейшем развити институтов и структур СБСЕ. Декларация Совета СБСЕ о нераспространении и торговли оружием. – Прага, 1992. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/1992/01/4142_ru.pdf
129. Совещание по безопасности и сотрудничеству в Европе. Первая встреча Совета. Резюме выводов. Заявление об обстановке в Югославии. – Берлин, 1991. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/1991/06/4138_ru.pdf
130. Совещание по безопасности и сотрудничеству в Европе. Первая встреча Министров иностранных дел. – Хельсинки, 3 июля 1973 г. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/mcs/1975/01/4136_ru.pdf
131. Стул ван дер М. Соответствие международных стандартов защите национальных меньшинств / Международное право / М. ван дер Стул. – М., 2001. – Спец. вып. – июнь. – С.25-40.
132. Талалаев А. Н. Право международных договоров. Общие вопросы / А. Н. Талалаев. – М.: Международные отношения, 1980. – 280 с.
133. Талалаев А. Н. Международные договоры в современном мире: Вопросы права международных договоров в свете работы Венской конференции ООН 1968-69 годов / А. Н. Талалаев. – М.: МО, 1973. – 246 с.
134. Талалаев А. Н. Хельсинки: принципы и реальность/ А. Н. Талалаев. – М.: Юрид. лит-ра., 1985. – 192 с.
135. Тункин Г. И. О некоторых вопросах международного договора в связи с Варшавским договором / Г. И. Тункин. – Советское государство и право», 1956, №1. – С. 98-104.
136. Тункин Г. И. Право и сила в международной системе / / Г. И. Тункин. – М.: Международные отношения, 1983. – 200 с.
137. Тункин Г. И. Теория международного права / Г. И. Тункин. − М.: Зерцало, 2000. − 416 с.
138. Федоров В. И. Организация Обьединенных Наций, другие международные организации и их роль в ХХІ веке / В. И. Федоров. – М.: Логос, 2007. – 944 с.
139. Хартия европейской безопасности, Стамбул, 1999г. Документ на официальном сайте ОБСЕ. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org/docs/russian/1990-1999/summits/istachart99r.htm
140. Хельсинский документ «Вызов времени премен» 1992 г. Документ на официальном сайте ОБСЕ. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // www.osce.org/docs/russian/1990-1999/summits/hels92r.htm
141. Черниченко С. В. Нормы и принципы международного права. Дипакадемия МИД РФ / С. В. Черниченко. – М.: Научная книга, 1998. – 115 с.
142. Шармазанашвили Г. В. Международные межправительственные организации: Учебное пособие / Г. В. Шармазанашвили. – М.: Издательство УДН, 1986. – 88 с.
143. Шибаева Е. А. Международно-правовые вопросы взаимоотношений общих межправительственных организаций / Советский ежегодник международного права, 1971/ Е. А. Шибаева. – М.: 1973. – С.189-200.
144. Шибаева Е. А. Некоторые правовые вопроси сотрудничества государств в рамках международных организаций/ Е. А. Шибаева. − Москва, 1982. − С. 201-209.
145. Шибаева Е. А. Право международных организаций/ Е. А. Шибаева. − Москва, 1986. − 160 с.
146. Шибаева Е. А. Некоторые юридические особенности учредительных актов специализированных учреждений ООН/ Е. А. Шибаева. – Правоведение, №1, 1964. – С.166-169.
147. Шиба