Москаленко Віталій Валентинович. Виразкова хвороба шлунка різної локалізації: особливості клінічного перебігу та лікування

Краткое описание

Москаленко Віталій Валентинович. Виразкова хвороба шлунка різної локалізації: особливості клінічного перебігу та лікування: Дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2002. - 153арк. - Бібліогр.: арк. 125-153.

Москаленко В.В.Виразкова хвороба шлунка різної локалізації: особливості клінічного перебігу та лікування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 внутрішні хвороби. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2002.
Дисертація присвячена питанням удосконалення діагностики та підвищення ефективності лікування виразкової хвороби шлунка різної локалізації.
Встановлено, що клініко-ендоскопічні, морфологічні прояви, стан кислотоутворюючої функції шлунка та показники інфікованості H.pylori, в залежності від локалізації виразкового дефекту, не є однакові.
Доведено, що за ВХ з локалізацією виразки у верхній та середній третині шлунка до комплексу лікування поряд із антигелікобактерною терапією доцільно включати цитопротекторний препарат, яким є ербісол.

Вивчення особливостей клінічного, морфологічного стану, Н.pylori-інфікованості та кислотоутворюючої функції шлунка дає можливість удосконалити діагностику та підвищити ефективність лікування хворих на ВХШ різної локалізації.

Клініко-морфологічні особливості перебігу ВХШ залежать від локалізації виразки в шлунку. Виразкова хвороба шлунка з локалізацією у верхній та середній третині шлунка відзначається наявністю нудоти, раннього ниючого болю в епігастрії, який зменшується після прийому препаратів спазмолітичної дії, частішою, ніж за виразок антрального відділу шлунка та цибулини дванадцятипалої кишки іррадіацією болю за грудину та в ділянку серця, наявністю рефлюксного синдрому. Антральні шлункові виразки за своїм клінічним перебігом подібні до виразок ДПК.
Локалізація виразки певним чином визначає рівень кислотопродукції в шлунку. За виразок верхньої третини шлунка реєструється виражена та помірна гіпоацидність, середньої третини нормоацидність, антрального відділу шлунка помірна та виражена гіперацидність.
У більшості хворих з локалізацією виразки у верхній та середній третині шлунка спостерігається неактивний антральний гастрит зі слабким ступенем запалення, слабоактивний гастрит тіла шлунка зі слабким ступенем запалення, частіш атрофією та кишковою метаплазією в тілі шлунка, ніж у хворих із локалізацією виразки в антральному відділі шлунка та цибулині дванадцятипалої кишки, у яких виявляється активний антральний гастрит із великим та помірним ступенем запалення та неактивний гастрит тіла шлунка зі слабким ступенем запалення або його відсутність.
За виразок шлунка різної локалізації спостерігаються відмінності в розташуванні Н.pylori в тілі та антральному відділі шлунка. У хворих із локалізацією виразки в антральному відділі шлунка Н.pylori частіше визначається в антральному відділі шлунка, а у хворих на виразку верхньої та середньої третини шлунка Н.рylori достовірно частіше фіксуються в тілі шлунка.
Включення до комплексної терапії цитопротективного препарату ербісол суттєво сприяє купуванню больового та диспепсичного синдромів, зменшенню запалення та зникненню активності гастриту тіла шлунка, скорочує терміни загоєння виразкового дефекту за лікування пацієнтів із локалізацією виразки у тілі шлунка на відміну від пацієнтів з локалізацією виразки в антральному відділі шлунка чи дванадцятипалій кишці. Включення ербісолу не впливає на частоту ерадикації Н.pylori у пацієнтів на ВХШ різної локалізації та на ВХДПК.