Москалюк Наталія Петрівна. Державна інвестиційна політика в умовах стабілізації національної економіки

Краткое описание

Москалюк Наталія Петрівна. Державна інвестиційна політика в умовах стабілізації національної економіки: Дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2002. - 215 арк. , табл. - Бібліогр.: арк. 190-203

Москалюк Н.П. Державна інвестиційна політика в умовах стабілізації національної економіки.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 Організація управління, планування і регулювання економікою. - Київський національний економічний університет, Київ, 2002.
Дисертація присвячена питанням формування державної інвестиційної політики і вдосконалення механізму її реалізації в умовах стабілізації національної економіки. В роботі розкрита роль державного регулювання інвестиційної діяльності та його інструментів. Проведено ґрунтовний аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності і на його основі виявлено внутрішні та зовнішні джерела інвестиційних ресурсів національної економіки та розкрито основні результати інвестиційної діяльності в Україні.
У ході дослідження визначено основні напрями вдосконалення державної інвестиційної політики та розроблено ряд пропозицій, спрямованих на покращення механізму податкової, амортизаційної та грошово-кредитної політики, які посилять інвестування економіки в умовах стабілізації.

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо вдосконалення державної інвестиційної політики та посилення інвестиційної спрямованості економічних регуляторів в умовах стабілізації національної економіки. Результати проведеного дисертаційного дослідження дають можливість зробити такі висновки і пропозиції:

Визначено, що інвестиції є важливим фактором та суттєвою детермінантою економічного зростання, а інвестиційна діяльність являє собою сукупність практичних дій економічних суб’єктів, спрямованих на реалізацію інвестицій. Забезпечення високого рівня інвестування слугує цільовим орієнтиром та основним завданням державної стратегії соціально-економічного розвитку. Тому надзвичайно важливе значення має державне регулювання інвестиційної діяльності. Подано авторське тлумачення економічної суті державної інвестиційної політики, яка розглядається як діяльність держави щодо визначення мети, основних завдань, пріоритетних напрямів інвестиційної діяльності в країні та комплексу заходів, спрямованих на реалізацію поставлених завдань.
Проведено критичний аналіз діючого чинного законодавства в частині регулювання інвестиційної діяльності, який засвідчив, що сьогодні в Україні частина нормативно-правових актів має застарілий характер і недостатньо відповідає сучасним умовам і завданням інвестиційної діяльності, а велика кількість нормативних положень не дають можливості іноземним інвесторам зорієнтуватись на інвестиційному ринку. Дослідження функціонування інвестиційного механізму дозволило визначити об’єкти державного регулювання інвестиційної діяльності, якими повинні бути не лише умови інвестування, а й результати діяльності цього процесу. Це зумовлює посилення регулюючого впливу держави на процеси інвестування національної економіки. Ключовим питанням заохочення іноземних інвестицій в Україну виступає необхідність створення нормативно-правових умов, які б поєднували стабільність законодавства та взаємозв’язок між усіма складовими цього законодавства податкового, амортизаційного, валютного, митного, торговельного, приватизаційного тощо.
Проаналізовано сучасний стан фінансового забезпечення інвестиційної діяльності і на основі макроекономічної моделі заощадження інвестиції” визначено основні складові, що впливають на інвестування національної економіки такі, як приватні заощадження, державні заощадження, іноземні заощадження. На підставі проведених розрахунків обґрунтована необхідність зростання інвестиційних ресурсів за рахунок збільшення заощаджень домашніх господарств та заощаджень нефінансового сектору.
Визначено, що збільшення обсягів інвестицій і кредитів за останні три роки хоча й характеризують активізацію інвестиційного процесу і є вагомою макроструктурною передумовою інвестиційної моделі економічного зростання, але ще не свідчить про постійні ознаки стійкості інвестування національної економіки, оскільки рівень інвестування не перевищує 14% ВВП і не покриває вибуття та зношення основних фондів, що спричиняє їх скорочення. Тому важливим є закріплення стабілізаційних ознак, що намітилися останнім часом в економіці України, шляхом посилення регулюючого впливу держави на інвестиційну діяльність, визначивши основні напрямки вдосконалення інвестиційної політики, до яких можна віднести такі: орієнтація стратегії державної інвестиційної політики на інноваційну модель економічного розвитку; спрямування податкового механізму на стимулювання підприємств до ефективної інвестиційної діяльності; посилення ролі кредитного механізму у фінансуванні інвестиційної діяльності; удосконалення умов інвестиційної діяльності в спеціальних економічних зонах та територіях пріоритетного розвитку; підвищення ролі фондового ринку в залученні інвестиційних ресурсів.
Доведено, що одним із методів посилення інвестиційної спрямованості оподаткування прибутку підприємств може бути його регресивне оподаткування в динамічній формі. Запропоновано застосування динамічної моделі регресивного оподаткування прибутку, в основі якої лежить безперервне зменшення регресивної податкової ставки порівняно з базовою ставкою залежно від коефіцієнта зростання прибутку, зниженого на 0,1. Така модель забезпечить підприємствам вигідні умови самостійно заробляти зниження податкової ставки і одночасно не спричинить зменшення доходів бюджету, а навпаки слугуватиме збільшенню податкових відрахування до державного бюджету.
Обґрунтовано застосування інвестиційного податкового кредиту, який має значні переваги порівняно з банківським кредитом, оскільки надається безкоштовно і на довгостроковий період. В умовах обмеженості бюджетних коштів метою його застосування має бути лише стимулювання інноваційної діяльності підприємств. Інвестиційний податковий кредит повинен надаватися лише під ефективні інноваційні проекти зі строком окупності не більше п’яти років і на суму, яка не перевищує суму податку на прибуток від реалізації інноваційного проекту протягом строку його окупності.
Зазначено, що вагомий вплив на інвестиційну діяльність підприємств справляє амортизаційна політика держави. Визначено, що головним недоліком чинної системи податкової амортизації є надмірна регламентація амортизаційного механізму, нав’язування всім підприємствам єдиного методу прискореної амортизації незалежно від їх технічного та фінансового стану. Обстоюється позиція, згідно з якою підвищення ефективності амортизаційної системи можна досягти лише на основі лібералізації амортизаційного механізму під державним контролем. Держава має встановлювати підприємствам не регламент щодо прийняття рішень, а загальні обмеження їх амортизаційної діяльності, що покликані забезпечувати дотримання загальнодержавних інтересів. До таких обмежень належить перелік можливих методів амортизації, класифікація основних фондів, інвестиційна спрямованість амортизаційних коштів, вплив амортизаційних відрахувань на оподатковану частину прибутку тощо.
Досліджено, що в умовах дефіциту власних фінансових ресурсів важливим джерелом інвестування повинен бути кредит. В першу чергу це стосується банківського кредиту, оскільки сьогодні рівень банківського кредитування української економіки є дуже низьким. Серед причин низького кредитування української економіки виділено: низький рівень капіталізації банків, малі обсяги строкових депозитів, високі процентні ставки за кредитами, великі кредитні ризики тощо. Запропоновано деякі шляхи, посилення ролі кредитного механізму в інвестуванні національної економіки: підвищення рівня капіталізації банків як за рахунок акціонерів, так і внаслідок концентрації банків на основі їх злиття або приєднання; стимулювання розвитку інститутів спільного інвестування; запровадження механізму захисту прав кредиторів на основі створення системи кредитного гарантування.
Доведено, що стійкість кредитного забезпечення інвестиційної діяльності повинна базуватись на суттєвому збільшенні пасивів банківської системи за рахунок: посилення мотивації населення до заощадження через наближення української системи гарантування депозитів фізичних осіб до стандартів ЄС; доповнення до Закону України Про Національний банк України” норми, яка має надавати право Національному банку України здійснювати рефінансування комерційних банків з метою цільового використання коштів для кредитування високоефективних інвестиційних проектів під гарантії уряду; вдосконалення процентної політики Національного банку України на основі підвищення рівня стабільності облікової ставки протягом року та забезпечення її тісної залежності від інфляції.
Визначено, що в умовах недостатньої забезпеченості економіки довгостроковими кредитами посилюється роль лізингу як фінансового інструменту інвестування національної економіки. Запропоновано підвищення ефективності лізингового механізму здійснити на основі надання учасникам лізингового договору права самостійно визначати тривалість корисного використання об’єкту лізингу, строк його викупу та його закупівельну ціну.