МОТИВАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Краткое описание

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису

ГОЛЬДА Анатолій Володимирович
УДК: 331.52

МОТИВАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Спеціальність: 08.00.03 –
економіка та управління
національним господарством

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник -
Лич Володимир Миколайович,
доктор економічних наук, професор

Усі примірники дисертації
ідентичні за змістом

Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради Рудченко О.Ю.

Київ – 2007

ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................................................4
РОЗДІЛ І. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ………………………………………………………..11
1.1. Теоретико-методологічні передумови генезису мотивації трудового потенціалу в системі економічних категорій..............................................................11
1.2. Сутність і основні засади формування мотиваційного механізму ефективного використання трудового потенціалу.....................................................27
1.3. Методичні основи визначення показників дії мотиваційного механізму ефективного використання трудового потенціалу.....................................................44
Висновки до І розділу...........................................................................................62

РОЗДІЛ ІІ. ОЦІНКА РІВНЯ МОТИВАЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ……………………..65
2.1. Сучасний стан мотивації вітчизняного трудового потенціалу.............65
2.2. Проблеми зростання продуктивності праці та їх вплив на мотивацію трудового потенціалу....................................................................................................80
2.3. Соціальна складова як мотиваційний чинник ефективного використання трудового потенціалу....................................................................................................95
Висновки до ІІ розділу........................................................................................107

РОЗДІЛ ІІІ. ОСНОВНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МОТИВАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ………………………………………………………111
3.1. Удосконалення вітчизняної законодавчо-нормативної бази....................112
3.2. Формування системи мотивації та стимулювання трудової діяльності з орієнтацією на кінцевий результат............................................................................126
3.3. Державне регулювання процесу удосконалення мотиваційного механізму ефективного використання трудового потенціалу...................................................145
Висновки до ІІІ розділу.......................................................................................158

ВИСНОВКИ.........................................................................................................162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................166

ВСТУП
Актуальність теми. Ефективність процесу генезису соціально орієнтованої ринкової економіки все в більшій мірі визначається станом використання трудового потенціалу, зростанням ролі і значення людського капіталу як визначального елементу розширеного відтворення благ та послуг. Реалізація інноваційної моделі розвитку вимагає створення на державному рівні відповідних системних умов мотивації та стимулювання трудової діяльності населення. Досягти підвищення ефективності використання трудового потенціалу можна, перш за все, шляхом розробки та впровадження в практику господарської діяльності як на макро-, так і мікрорівнях сучасного мотиваційного механізму, який би об’єктивно спонукав особистий чинник виробництва до зростання продуктивності праці, збільшення доходів, гармонійного розвитку особистості і суспільства в цілому.
Сучасний стан вітчизняної економіки засвідчує наявність кризових явищ у суспільному відтворенні. Однією з найбільш актуальних проблем, котра вимагає оперативного вирішення і є загрозою національної безпеки, є відсутність належної мотивації трудового потенціалу до високоефективної праці. Вже сьогодні нам необхідно формувати таку соціально-економічну систему, в якій трудовий потенціал виступав би в діалектичній єдності інтелектуальних, духовних і фізичних засад і не був би тільки засобом розвитку даної системи, але й її метою, де на першому місці знаходиться конкретна людина зі своїми потребами, інтересами, цінностями, ментальністю і т.п., де мотиваційний механізм відіграватиме визначальну роль в зростанні продуктивності праці, конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, підвищенні добробуту населення.
Проблеми людського розвитку, відтворення робочої сили постійно знаходяться в полі зору як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Серед українських, зокрема, необхідно виділити - А. Базилюк, Д. Богиню, І. Бондар, О. Грішнову, Т. Заяць, М. Карліна, Т. Кир’ян, А. Колота, Ю. Краснова, Е. Лібанову, В. Лича, О. Новикову, В. Онікієнка, І. Петрову, Є. Пирожкова, О. Рудченка, О. Сологуб, А. Чухна, Г. Ярошенко та ін.; зарубіжних - А. Альберта, І. Белова, М. Бердяєва, Д.-К. Гелбрейта, Е. Капустіна, Ф. Кейнса, Ф. Кене, Л. Костіна, К. Маркса, А. Маршалла, А. Маслоу, Д. Рікардо, П. Самуельсона, А. Сміта, Ф. Тейлора, Ф. Хайєка, Й. Шумпетера та ін.
Але, відмічаючи безсумнівну цінність та значимість проведених наукових досліджень, ми вважаємо, що за сучасних умов має місце нагальна потреба у системній, комплексній розробці мотиваційного механізму підвищення ефективності використання трудового потенціалу, так як існуючий не забезпечує зростання конкурентоспроможності національної економіки, розширеного відтворення людського капіталу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з планами науково-дослідних робіт НДЕІ та Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА). В НДЕІ автор приймав участь у виконанні досліджень з тем: «Розробка моделі прогнозування фонду оплати праці працівників у цілому в Україні та в розрізі видів економічної діяльності на коротко- та середньострокову перспективу» (№ держреєстрації 0104U008416, 2004 р.) та «Розробка економічних важелів щодо становлення і збільшення прошарку середнього класу» (№ держреєстрації 0105U008972, 2005 р.). Особистий внесок: дослідження теоретико-методологічних аспектів формування мотиваційного механізму підвищення ефективності використання трудового потенціалу, аналіз сучасного стану оплати праці працівників на державному рівні; обґрунтування необхідності його зростання та впливу мотивації на становлення середнього класу. В КНУБА - за темою: «Людський капітал України: стан, проблеми, перспективи відтворення» (№ держреєстрації 0105U005442, 2005-2007 рр.). Особистий внесок: дослідження стану та проблем мотивації трудової діяльності вітчизняного людського потенціалу.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка та удосконалення теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій щодо генезису мотиваційного механізму підвищення ефективності використання вітчизняного трудового потенціалу за умов становлення соціально орієнтованої ринкової економіки.
Для досягнення даної мети в дисертації вирішувалися наступні завдання:
- обґрунтувати теоретико-методологічні аспекти формування мотиваційного механізму ефективного використання трудового потенціалу через систему взаємодії економічних категорій;
- розкрити сутність і основні елементи мотиваційного механізму ефективного використання трудового потенціалу;
- визначити методичні основи показників дії мотиваційного механізму ефективності використання трудового потенціалу;
- провести аналіз сучасного стану мотивації вітчизняного трудового потенціалу;
- виокремити проблему зростання продуктивності праці та заробітної плати і їх впливу на мотивацію трудового потенціалу;
- проаналізувати соціальний захист як чинник підвищення ефективності використання трудового потенціалу;
- удосконалити вітчизняну законодавчо-нормативну базу щодо стимулювання ефективного використання трудового потенціалу;
- обґрунтувати необхідність та сутність систем мотивації та стимулювання трудової діяльності з орієнтацією на кінцевий результат;
- обґрунтувати напрями удосконалення державного регулювання мотиваційного механізму ефективного використання трудового потенціалу.
Об’єктом дисертаційної роботи є процес мотивації трудового потенціалу в економіці України, а його предметом - теоретико-методологічні, методичні та практичні питання щодо мотиваційного механізму ефективного використання трудового потенціалу в умовах ринкової економіки.
Методи дослідження. В процесі написання роботи автором використовувались загальнонаукові і спеціальні методи, які дали можливість системно дослідити проблему мотивації раціонального використання трудового потенціалу. Зокрема, застосування історико-логічного методу забезпечило визначення закономірностей розвитку наукової думки з питань мотивації трудового потенціалу; діалектичного і структурно-функціонального – сутності і функціональної взаємозалежності структурних елементів мотиваційного механізму ефективності використання трудового потенціалу та основних напрямів його удосконалення в умовах ринкових відносин; аналізу та синтезу, конкретного та абстрактного, порівняльних характеристик – при розробці структурно-логічних схем, графіків, таблиць, узагальнень у вигляді висновків і пропозицій.
При дослідженні також використовувались наступні програмні продукти: MS Word, MS Excel, Internet Explorer тощо.
Наукова новизна одержаних результатів. В процесі дослідження здобувачем отримані такі результати, що мають наукову новизну та виносяться на захист:
одержано вперше:
- розроблено структурно-логічну схему взаємодії основних елементів мотиваційного механізму підвищення ефективності використання трудового потенціалу та їх спрямованості на досягнення мотиваційного синергічного ефекту на рівні держави, роботодавця та найманого працівника. Визначена на кожному із рівнів мета, засоби для її досягнення, види мотивацій та зростаюча результативність використання трудового потенціалу в процесі генезису ринкових відносин;
удосконалено:
- науково-методологічні основи еволюції мотивації трудового потенціалу в системі економічних категорій, де головна роль належить потребам, інтересам, стимулам та конкуренції. Визначальною методологічною передумовою тут є розвиток теорій мотивації, в основі яких знаходяться теорії потреб, очікування, підкріплення;
- методологічні підходи стосовно необхідності обов’язкового врахування в процесі трудової діяльності різниці між простою і складною працею та диференціації систем винагород для створення конкурентних переваг щодо залучення і ефективного використання фахівців. Вони мають базуватись на наступних принципах: забезпечення взаємозв’язку між продуктивністю, рівнем оплати та якістю праці; зростання значимості непрямих форм стимулювання; поєднання результатів праці і систем винагород в єдине ціле для досягнення бізнес-стратегії;
дістало подальший розвиток:
- удосконалено мотиваційний механізм ефективного використання трудового потенціалу шляхом забезпечення комплексної взаємодії зовнішнього та внутрішнього середовища на основі впровадження інноваційної моделі розвитку з орієнтацією на досягнення оптимально-високого кінцевого результату – забезпечення зростання добробуту населення, створення умов гармонійного генезису особистості;
- визначення закономірностей трансформаційних процесів, які відбулися у мотивації вітчизняного трудового потенціалу за період 1996-2006 рр., що дало можливість поглибити оцінку стану ринку праці та визначити основні напрями удосконалення організації державного управління процесом відтворення трудового потенціалу;
- визначення напрямів подальшого розвитку системного державного регулювання мотиваційного механізму підвищення ефективності використання трудового потенціалу шляхом запровадження стимулів до індивідуальних та сімейних інвестицій в людський капітал, забезпечення безперервної та якісної освіти, підготовки та перепідготовки трудового потенціалу, а також розробка та впровадження сучасних моделей мотивації, котрі ґрунтуються на системах індивідуального матеріального, соціального та морального стимулювання та індивідуальної відповідальності за кінцеві результати господарської діяльності.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній, на основі комплексного дослідження проблеми, розроблено заходи щодо основних напрямів удосконалення механізму мотивації в Україні в умовах ринкових відносин.
Запропоновані практичні рекомендації та пропозиції стосовно вирішення проблем мотиваційного механізму підвищення ефективності використання трудового потенціалу, удосконалення державних важелів сприяння його якісному відтворенню мають загальнодержавне значення та були використані: Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва при розробці проектів законодавчих та нормативних актів з питань розвитку малого та середнього підприємництва (довідка про впровадження №842 від 06.02.2007 р.); НДЕІ протягом 2004-2006 рр. при виконанні планів НДР з питань розвитку ринку праці, відтворення трудового потенціалу, становлення середнього класу (довідка про впровадження №А/376 від 24.10.2006 р.); Київським національним університетом будівництва і архітектури - при розробці НДР та викладанні економічних дисциплін у темах, де розглядаються питання мотивації, ефективного використання трудового потенціалу (довідка про впровадження №2704-297 від 19.10.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою. Усі наукові висновки та рекомендації, викладені в дисертаційному дослідженні, які виносяться на захист, отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та результати досліджень висвітлювалися автором у доповідях і виступах на багатьох міжнародних та всеукраїнських конференціях і семінарах, основні з яких: ІХ Конгрес ділових, наукових і творчих кіл “Україна відкрита для співпраці” (Київ, 2007 р.); Х Міжнародна науково-практична конференція “Інвестиції ХХІ століття в контексті програми ООН ЦРТ. Інвестиційно-інноваційна модель розвитку в Україні” (Умань, 2006 р.); Міжнародний економічний форум “Теорія і практика розвитку корпоративного сектора економіки України в контексті цілей тисячоліття та світової глобалізації” (Київ, 2004 р.); ІІ науково-практична конференція “Управління економікою в ринкових умовах у контексті стратегічних напрямків розвитку України до 2011 року”, (Київ, 2004 р.); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Від лідера особистості до держави-лідера” (Київ, 2003 р.); 65-68 науково-практичні конференції Київського національного університету будівництва і архітектури (Київ, 2004-2007 рр.).
Публікації. Основні ідеї, положення та результати досліджень висвітлені у 11 опублікованих роботах (з них 10 – одноосібних), з яких 7 – у фахових виданнях; загальний обсяг публікацій – 4,3 д.а., з них 4,05 д.а. належать особисто дисертантові.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дисертаційна робота спрямована на вирішення однієї з найбільш важливих соціально-економічних проблем – удосконалення мотиваційного механізму підвищення ефективності використання трудового потенціалу. Вона узагальнює та розвиває науково-теоретичні аспекти генезису мотиваційного механізму ефективного використання трудового потенціалу, дає оцінку рівня мотивації людського капіталу в Україні та визначає існуючі тут проблеми, обґрунтовує основні напрями їх вирішення на державному рівні. Результати проведеного дослідження дають можливість зробити такі висновки та пропозиції.
1. Результати дослідження теоретико-методологічних основ мотивації трудового потенціалу в умовах ринкової економіки засвідчують посилення взаємозв’язків в системі таких категорій, як потреби, інтереси, мотиви і стимули. Людський капітал тут відіграє провідну роль в забезпеченні розширеного відтворення благ та послуг, а мотивація займає визначальне місце в структурі продуктивного використання трудового потенціалу.
2. Ефективне використання трудового потенціалу необхідно здійснювати за допомогою мотиваторів до продуктивної праці у вигляді системи, що поєднує матеріальні, соціальні та моральні стимули. Мотиваційний механізм ефективного використання трудового потенціалу можна визначити як систему, комплекс діалектично взаємодіючих принципів: цільового, безперервності, пропорційності та динамізму, демократичності, науковості та ефективності управління. Такий сучасний мотиваційний механізм на макрорівні – це механізм ефективного управління відтворення трудового потенціалу та ринкової економіки в цілому. В процесі еволюції ринкових відносин використання трудового потенціалу необхідно обов’язково врахувати різницю між простою і складною працею, диференціювати системи винагород для створення конкурентних переваг залученню і ефективного використання висококваліфікованих фахівців.
3. Аналіз існуючих мотиваційних систем в країнах з розвиненою ринковою економікою засвідчує необхідність їх врахування при розробці й впровадженні в практику господарської діяльності власної моделі, яка би першочергово базувалась на ефективному відтворенні вітчизняних ресурсів, забезпеченні потреб внутрішнього ринку, створювала сприятливі умови гармонійного розвитку особистості. Найбільш прийнятними елементами зарубіжних систем мотивації праці трудового потенціалу, які б могли використовувати вітчизняні підприємства, можуть бути такі, як: поєднання елементів погодинної і відрядної систем оплати праці; гнучкі тарифні системи; індивідуалізація оплати праці з урахуванням всіх можливих проявів цієї категорії; надання суттєвої соціальної допомоги та певних соціальних гарантій; можливості залучення працюючих до управління виробництвом, розвитку співробітництва та соціального партнерства.
4. Діалектика методичних підходів до визначення показників дії мотиваційного механізму ефективного використання трудового потенціалу від функціонального підходу до системного відбувається на основі розвитку аналізу макроекономіки – загальнонаціональної, державної, соціально-економічної діяльності. Вона інтерпретує всі елементи економічної системи в єдине ціле і функціонує на основі розвитку мікроекономіки – таких окремих елементів і структур, як домогосподарство та підприємство. Їх діяльність відбувається на основі проведення ефективної економічної політики держави, яка використовує фінансово-кредитну систему та інші важелі впливу на економічний і соціальний розвиток суспільства.
5. Аналіз сучасного стану мотивації вітчизняного трудового потенціалу засвідчує відсутність належних умов, стимулів до зростання ефективності використання економічно активного населення та наявності тут багатьох проблем, які потребують якнайшвидшого вирішення. Розподіл реального трудового потенціалу за розмірами заробітної плати свідчить про наявність значної міжгалузевої, регіональної диференціації та відсутність достатньої залежності розміру заробітної плати від професійно-кваліфікаційного рівня працівників, продуктивності праці, як у сфері виробництва, так і послуг.
6. Держава як регулятор і гарант колективно-договірних взаємовідносин має сприяти налагодженню ефективних відносин між всіма суб’єктами ринку, враховувати пропозиції тристороннього представництва. Враховуючи багатоаспектний ринковий простір, людина з її рівнем освіти, продуктивності праці та доходів, повинна відображати наступну взаємозалежність: інвестиції в людський потенціал – формування трудового потенціалу та зростання його якості – більш високий результат трудової діяльності з відповідним підвищенням продуктивності праці – збільшення доходів як вираз більш ефективного використання трудового потенціалу. Кардинальне поліпшення конкурентоспроможності вітчизняного ринку праці вимагає розробки науково обґрунтованого бачення стратегії і тактики подальшого генезису мотиваційного механізму ефективного використання трудового потенціалу шляхами: формування належних умов для розширеного відтворення трудового потенціалу, особливо професійно-інтелектуального розвитку, створення можливостей для продуктивного його використання через відповідне економічне підґрунтя, збалансований регіональний розвиток, впровадження системи стимулів до праці, забезпечення відповідних умов праці, а також реалізація соціальних гарантій зайнятого і незайнятого населення, що створить передумови для поліпшення всіх параметрів відтворення трудового потенціалу.
7. В основу формування мотиваційного механізму підвищення ефективності використання трудового потенціалу має бути покладено систему соціально-економічних, законодавчих та адміністративних методів, важелів, заходів та організаційних форм як ринкового, так і державного регулювання та управління системою відтворення трудового потенціалу, які охоплюють всю сукупність ознак останнього і приведення в дію яких забезпечує зростання ефективності його використання. Формування мотиваційних стимулів до конкурентоспроможної праці об'єктивно перетворюється в ін¬новаційну мотивацію, яку можна визначити як систему взаємопов'язаних та взаємообумовлених стимулів, мотиваційних важелів, які мають впливати на соціальних партнерів, спонукаю¬чи їх до активізації діяльності творчого змісту, спря¬мованої на створення на основі НТП нових продуктів, послуг, організаційних форм та інших нових спожив¬чих вартостей, які користуються попитом, їх впровадження, використання, комерціалізацію з метою одержання корисного ефекту та задоволення суспільних потреб. Вважаємо, що проблему мотиваційного забезпечен¬ня конкурентоспроможної праці слід розглядати з по¬зицій інтересів усіх соціальних партнерів, виходячи з розуміння необхідності масштабної інтелектуальної, технічної та технологічної модернізації національної економіки, розши¬реного відтворення науково-технічного та високотехнологічного потенціалу.
8. Комплексний, ситуаційний підхід до державного регулювання ефективного використання трудового потенціалу полягає у розробці та реалізації пріоритетних напрямків формування його мотиваційного механізму, який має стати невід’ємною частиною державної програми соціального розвитку та захисту трудового потенціалу, бути спрямованим на підвищення ціни послуг робочої сили, зростання життєвого рівня низькооплачуваних працівників та зниження внаслідок цього рівня бідності населення. Удосконалення державного регулювання у сфері мотивації праці має передбачати підвищення ефективності використання трудового потенціалу шляхом оптимального співвідношення між їх продуктивністю і оплатою послуг праці на основі принципу “результат-винагорода”; розширене відтворення трудового потенціалу на базу інноваційного розвитку виробництва, поліпшення умов праці, зростання розмірів доходів; запровадження стимулів до індивідуальних та сімейних інвестицій в людський капітал; забезпечення безперервної та якісної освіти, підготовки та перепідготовки трудового потенціалу; розробка та впровадження сучасних моделей мотивації, котрі ґрунтуються на системах індивідуального матеріального, соціального та морального стимулювання та індивідуальної відповідальності за кінцеві результати господарської діяльності; сприяння зростанню ефективних власників, менеджерів-підприємців та забезпечення їх прав та інтересів; методологічно забезпечити розрахунки трьох основних складових: мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії, які повинні базуватись на основі макроекономічного моделювання і прогнозних значеннях таких мікро- і макроекономічних показників, як вартість життя, безробіття, інфляція, продуктивність праці та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Історія економічних учень: Підручник / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко, А.М. Поручник та ін.: За ред. Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко. – К.: КНЕУ, 2001. – 564 с.
2. Колот А.М. Мотивація персоналу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002. – 337 с.
3. Економічна енциклопедія: У трьох томах. / Редкол.: ...С.В. Мочерний (від. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 848 с.
4. Maslow A.H. A theory of human motivation // Psychological Review. – 1943. – Vol.50.
5. McGregor D. The Human Side of Enterprise. N.Y., 1960.
6. Економічний словник-довідник: За ред. С.В. Мочерного / Худ.оф. В.М.Штогрина. – К.: Феміна, 1995. – 368 с.
7. Herzberg F., Mausner B., Snyderman B. The motivation to work. – New York: Wiley, 1959.
8. Богиня Д.П., Семикіна М.В. Трудовий менталітет у системі мотивації праці. – Кіровоград: “Поліграф-Терція”, 2002. – 226 с.
9. Куликов Г.Т. Мотивация труда наемных работников. Монография. / Отв. ред. Д.П. Богиня. – К.: Институт экономики НАН Украины, 2002. – 339 с.
10. Основи економічної теорії / С.В. Мочерний, С.А. Єрохін, Л.О. Каніщенко та ін. За ред. С.В. Мочерного. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 464 с.
11. Карлін М.І. Стимулювання праці в освітньо-науковій сфері: проблеми теорії і практики. – Луцьк: Вежа, 2000. – 192 с.
12. Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія: Навч. посібник / Упоряд. І.О. Слєпцов; Пер. з рос. Л.І. Козій, М.І. Матрохіна, П.Л. Пироженко. – К.: Либідь, 1993. – 304 с.
13. Друкер П.Ф. Задачи менеджмента в ХХI веке: Учеб. пособие: Пер. с англ. – М.: Изд. дом «Вильямс», 2000. – 272 с.
14. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 702 с.
15. Моніторинг соціальних процесів в Україні / За ред. І. К. Бондар, Г. В. Ярошенко та ін. – К.: Знання, 1999. – 260 с.
16. Мотивація праці та формування ринку робочої сили / За ред. П. Т. Саблука, О. А. Бугуцького. – К.: Урожай, 1993. – 416 с.
17. Лич В.М. Трудовий потенціал: теорія та практика відтворення: Монографія. – К.: Наук. світ, 2003. – 313 с.
18. Богиня Д.П., Долгова Л.І., Куликов Г.Т., Лисогор Л.С. та ін. Мотивація праці в ринковій економіці: проблеми теорії і практики. – К.: Ін-т економіки НАН України,1997. – 182 с.
19. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор’єва М.І. Економіка праці й соціально-економічні відносини: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 440 с.
20. Генкин Б.М. Экономика и социология труда. Учеб. для вузов по экон. спец. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2001. – 432 с.
21. Ким М.Н. Трудовой потенциал: формирование, использование, управление: Учеб. пособие / Харьковский национальный ун-т им. В.Н. Каразина. – Х.: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2003. – 248 с.
22. Маковеев П.С. Формирование системы мотивации труда в условиях развития рыночных отношений: Учеб. пособие. – Одесса: ОГПУ, 1999. – 218 с.
23. Приймак В.І. Трудовий потенціал і механізм його реалізації в регіоні. – Львів, 2002. – 576 с.
24. Тельнов А. Формування мотиваційного механізму якості праці в системі управління якістю інноваційної продукції // Україна: аспекти праці. – 2004. – С. 38–44.
25. Гольда А.В. Роль мотивації у підвищенні ефективності використання трудового потенціалу // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Наук. ред. І.К. Бондар. – 2004. – № 11 (42). – С. 76–79.
26. Гольда А.В. Зарубіжний досвід мотивації праці трудового потенціалу в умовах ринкової економіки // Формування ринкової економіки в Україні: Збірник наукових праць. Наук. ред. І.К. Бондар. – 2004. - № 2 (33).– С. 94–97.
27. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) “Шляхом Європейської інтеграції” / Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
28. Абрамов В.М., Данюк В.М., Колот А.М. Мотивація і стимулювання праці в умовах переходу до ринку. – Одеса: ОФКА, 1995. – 96 с.
29. Крикун К.В. Економіка будівництва: Тема: Трудові ресурси будівельної галузі. Оплата праці. – К.: КНУБА, 2002. – 48 с.
30. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник – К.: КНЕУ, 2003. – 300 с.
31. Кельдер Т.Л. Економіка праці: Підручник. – К.: МАУП, 2003. – 369 с.
32. Заяць Т.А. Проблеми мотивації продуктивності трудової діяльності // Україна: аспекти праці. – 1996. – № 6. – С. 34–37.
33. Пітюлич М.І., Бібен М.І., Мікловда В.В. Трудовий потенціал регіону: стратегія розвитку і функціонування. – Ужгород: Карпати, 1996. – 139 с.
34. Трубич С.Ю. Трудовий потенціал і зайнятість населення України в умовах переходу до ринку. – Тернопіль: Економічна думка, 1996. – 198 с.
35. Кендюхов О. Мотивація творчої інтелектуальної праці: дослідження основних підходів // Економіка України. – 2005. - № 3. – С. 49–56.
36. Афонин А. Основы мотивации труда: организационно-экономические аспекты. – К.: МЗУУП, 1994. – 304 с.
37. Липов В.В. Формування випереджаючих моделей розвитку економіки і стимулювання праці // Проблеми формування ринкової економіки. Управління людськими ресурсами. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 546–552.
38. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2006. – 432 с.
39. Хекхаузен Х. Мотив и мотивация: восемь основных проблем // www.flogiston.ru
40. Довгань Л.Є. “Праця керівника, або Практичний менеджмент”: Навч. посібник. – К.: “ЕксОб”, 2002. – 384 с.
41. Кульман А. Экономические механизмы. – М.: “Прогресс”, “Универс”, 1993. – С. 13–14.
42. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы – СПб.: Питер, 2000. – 508 с.
43. Шаульська Л. Умови розвитку трудового потенціалу // Економіст. – 2005. – № 7. – С. 58–62.
44. Основные макроэкономические показатели Украины // Всеукраинский рейтинг. Программа Гвардия. – июнь 2006 г. – С. 12–13.
45. Статистичний щорічник України за 2005 рік / За ред. О.Г. Осауленка. Від. за випуск В.А. Головко. – К.: Видавництво „Консультант”, 2006. – 575 с.
46. Соціальні індикатори рівня життя населення: Стат. збірник / Державний комітет статистики України. Від. за випуск І. Калачова. – К., 2006. – 243 с.
47. Українське суспільство 1994-2004: соціологічний моніторинг / За ред. Н. Паніної. – К.: “Заповіт”, 2004. – 64 с.
48. Праця України 2005: Статистичний збірник / Державний комітет статистики України. Відп. за випуск Н.В.Григорович – К., 2006. – 352 с.
49. ТОП-100. Рейтинг лучших компаний Украины. – 21 июня 2005 г. – № 2. – 114 с.
50. Соціальний розвиток: тенденції оптимістичні // Урядовий кур’єр. – №131. – 18 липня 2006 р. – С. 5.
51. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку: Монографія / За ред. З.С. Варналія. – К.: Знання України, 2005. – 498 с.
52. Гольда А.В. Мотивація праці // Енциклопедія корпоративного управління. 2 том. / Науковий редактор, керівник авторського колективу Бондар І.К. – К.: Видавничий дім „Корпорація”, 2006. – С. 297-298.
53. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2001. – 313 с.
54. Соколик М. Підвищення заробітної плати як фактор формування середнього класу в Україні // Економіст. – 2005. - № 7. – С. 30–33.
55. Бердичевская М., Власенко А. Украина, которой больше не будет // Власть денег. – 23-29 сентября 2005. – № 38 (53). – С. 31–32.
56. Єременко В.О. Підвищення продуктивності: теорія, світовий досвід, шлях України. – Краматорськ: Вид-во центру продуктивності Міністерства праці та соціальної політики України, 2000. – 397 с.
57. Заяць Т. Продуктивність людських ресурсів України та регіональні можливості її забезпечення // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 3. – С. 25–29.
58. Яковлєв Р. Динаміка продуктивності і заробітної плати в пострадянській Росії: чи є взаємозв’язок? // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 4. – С. 26–34.
59. Якість трудового потенціалу та управління трудовою сферою в Україні: соціальна експертиза: Монографія / О.І. Амоша, О.Ф. Новікова, В.П. Антонюк, Л.В. Шаульська, та ін. / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2006. – 208 с.
60. Інформаційне забезпечення державного та регіонального соціального управління: Монографія / О.Г. Осауленко, О.Ф. Новікова, Н.С. Власенко, І.В. Калачева та ін. / НАН України. Ін-т економіки пром-сті; Держкомстат України. – Київ; Донецьк, 2004. – 656 с.
61. Колот А.М. Вартість і ціна послуг робочої сили: теоретичні аспекти формування // Україна: аспекти праці. – 1998. – № 6. – С.14–19.
62. Абрамов В.М., Данюк В.М., Гриненко А.М., Колот А.М., Чернов В.І. Нормування праці: Підручник / За ред. В.М. Данюка і В.М. Абрамова. – К., 1995. – 208 с.
63. Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України у 2006 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України) / Статистичний збірник. Державний комітет статистики України. – К., 2006. – 72 с.
64. Самооцінка домогосподарствами України рівня своїх доходів (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України) / Статистичний збірник. Державний комітет статистики України. – К., 2006. – 86 с.
65. Гольда А.В. Мотивація трудової діяльності – необхідна умова формування соціально-орієнтованої економіки. // Збірник доповідей та тез Міжнародного економічного форуму “Теорія і практика розвитку корпоративного сектора економіки України в контексті цілей тисячоліття та світової глобалізації”. У двох частинах. Частина перша. – К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2004. – С. 226-229.
66. Новий формат стратегії і тактики соціально-економічного розвитку України: людина, громада, держава. – К.: Видавничий дім «Корпорація», 2005. – 384 с.
67. Семикіна М. Філософія мотивації праці в умовах формування конкурентних відносин // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 2. – С. 31–38.
68. Послання Президента України до Верховної Ради України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році”. – К.: ІВЦ Держкомстату України. – 414 с.
69. Наукова та інноваційна діяльність в Україні / Статистичний збірник. – К.: ДП “Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України”, 2006. – 362 с.
70. Офіційний сайт Міністерства праці та соціальної політики України – www.minpraci.gov.ua
71. Соціально-економічна захищеність населення України, за матеріалами вибіркового обстеження Державного комітету статистики, вересень 2006 р.
72. Донецький регіон у дзеркалі економічної соціології: Монографія / НАН України. Ін-т соціології; Ін-т економіки пром-сті / Є.І. Суїменко, О.Ф. Новикова, О.В. Панькова та ін. – Київ; Донецьк, 2006. – 400 с.
73. Шаульська Л.В. Стратегія розвитку трудового потенціалу України: Монографія / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2005. – 502 с.
74. Злупко С.М., Радецький Й.І. Людський потенціал, занятість і соціальний захист населення в Україні. – Львів: Видав. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 192 с.
75. Левченко О.М. Управління якістю трудового потенціалу регіону: Монографія. – Кіровоград: КОД, 2002. – 136 с.
76. Трансформація моделі економіки України (ідеологія, протиріччя, перспективи). Інститут економічного прогнозування; за редакцією академіка НАН України В.М. Гейця. – К.: Логос, 1999. – 500 с.
77. Збірка договорів Ради Європи. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – 654 с.
78. Макарова О.В. Державні соціальні програми: теоретичні аспекти, методика розробки та оцінки. / Монографія. – К.: Ліра – К, 2004. – 328 с.
79. Калина А.В. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004. – 272 с.
80. Людський розвиток регіонів України: методика оцінки та сучасний стан / За ред. Е.М. Лібанової. – К.: РВПС України НАНУ та UNDP. – 2002. – 123 с.
81. Соціально-економічна захищеність населення України, за матеріалами вибіркового обстеження Державного комітету статистики, вересень 2006 р. – www.ukrstat.gov.ua
82. Кодекс законів про працю України. – К.: Парламентське вид-во, 2003. – 108 с.
83. Лич В.М. Соціально-економічні аспекти законодавчо-нормативного механізму відтворення трудового потенціалу // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Наук. ред. І.К. Бондар. – 2004. – Вип. 11 (42). – С. 59–64.
84. Закон України “Про оплату праці” від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР // Голос України. – 25 травня 1995 р. – С. 7–8.
85. Додонов О., Кузьменко В. Стан та дальше підвищення рівня гармонізації законодавчих та нормативних актів з оплати праці в Україні до рівня відповідних актів європейських країн // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 7. – С. 42–45.
86. Зайцев Ю. Умови відновлення мотиваційної природи заробітної плати в перехідній економіці України // Економіка України. – 2002. – № 8. – С. 45–50.
87. Гольда А.В. Формування системи мотивації та стимулювання трудової діяльності з орієнтацією на кінцевий результат // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Наук. ред. І.К. Бондар. – 2006. – № 9 (64) – С. 158–162.
88. Багрова І.В. Нормування праці: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 212 с.
89. Шаульська Л.В. Соціально-трудові відносини як чинник розвитку трудового потенціалу // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 6 (48). – С. 136–143.
90. Зуєва Л.С., Драган О.І. Подолання тіньової економіки – нагальна проблема суспільства // Економіка. Фінанси. Право. – 2004. – № 7. – С. 26–28.
91. Кочума І. Інституційні передумови людського розвитку в Україні // Україна: аспекти праці. – 2006. – № 5. – С. 35–40.
92. Указ Президента України “Концепція дальшого реформування оплати праці в Україні” від 25 грудня 2000 р. №1375/2000 // www.rada.gov.ua
93. Шегда А.В. Менеджмент: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 687 с.
94. Україна у вимірі економіки знань / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. – К.: „Основа”, 2006. – 592 с.
95. Васильченко В.С., Гриненко А.М., Грішнова О.А., Керб Л.П. Управління трудовим потенціалом: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 403 с.
96. Середній клас України: проблеми та соціально-економічні передумови становлення. – К.: Видавничий дім «Корпорація», 2004. – 582 с.
97. Мазур И.И. Корпоративный менеджмент: Справочник для профессионалов / И.И. Мазур, В.Д. Шапиро, Н.Г. Ольдерогге и др.; Под. общ. ред. И.И. Мазура. – М.: Высшая школа, 2003. – 1077 с.
98. Михайлик О. Про правове забезпечення конституційних гарантій прав і свобод людини в Україні // Підприємство, господарство і право. – 2006. – № 9. – С. 55–57.
99. Гольда А.В. Теоретико-методологічні передумови генезису мотивації трудового потенціалу в системі економічних категорій // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – № 3 (70) – С. 185–192.
100. Бандур С.І., Заяць Т.А., Онікієнко В.В., Кучинська О.О., Туранський Ю.П. Соціальні пріоритети ринку праці: методологія, практика, шляхи забезпечення / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. – К.: РВПС України НАН України, 2001. – 260 с.
101. Жуков В., Скуратівський В. Соціальне партнерство в Україні: Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 200 с.
102. Послання Президента України до Верховної ради України «Європейський вибір: концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 рр.» // Урядовий кур’єр. – 4 червня 2002 р. – № 100. – С. 5–12.
103. Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – Львів: “Новий світ-2000”, 2004. – 248 с.
104. Ясинский В.Л. Нетрадиционные системы материального стимулирования труда. – Одесса, 1992. – 88 с.
105. Соціальна захищеність населення України / О.Ф. Новикова, О.Г. Осауленко, І.В. Калачева та ін.. – Донецьк; Київ: ІЕП НАН України, Держкомстат України, 2001. – 360 с.
106. Модели и методы управления персоналом: Российско-Британское учебное пособие / Под ред. Е.Б. Моргунова (Серия "Библиотека журнала "Управление персоналом"). – М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 2001. – 464 с.
107. Артемов Ю.М. и др. Финансовые методы материального стимулирования производства. – М: Финансы и статистика, 1999. – 128 с.
108. Варданин И. Новые тенденции к мотивации персонала. // Управление персоналом. – 2005. - № 9–10. – С. 93–95.
109. Воронецька А. Мотивація управління персоналом: сучасний погляд // Регіональні перспективи. – 2001. - № 1. – С. 76–78.
110. Гандич И. Чудо нематериального стимулирования // Менеджмент и менеджер. – 2005. - № 3. – С. 31–35.
111. Гольда А.В. Реформування оплати послуг праці – необхідна умова ефективного використання трудового потенціалу // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Збірник наук. праць. Вип.11.- К., 2005. – С. 210-216.
112. Дыриков А. Экономическая прибыль и мотивация персонала // Управление компанией. – 2005. - № 2 – С. 51–53.
113. Жадан О.В., Вовк І.Є. Адресна мотивація персоналу щодо підвищення ефективності роботи підприємства // Менеджер. – 2002. – № 1. – С. 95–98.
114. Карпенко А.М. Резерви продуктивної праці – К.: Будівельник, 1998. – 38 с.
115. Иванова С. Всегда ли хороша мотивация? // Кадровый менеджмент. – 2004. – № 7. – С. 51–53.
116. Катульский Е. Мотивация на ринке труда // Вопросы экономики. – 1999. – № 2. – С. 92–101.
117. Коваленко М. Обучение как элемент мотивации персонала // Справочник кадровика. – 2004. – № 5. – С. 76–79.
118. Пак Ю.Е., Хализов С.С. Экономика труда в строительстве. – М.: Стройиздат, 1999. – 317 с.
119. Панкова В.А. Стимулирование профессионального персонала – фактор роста интеллектуального потенциала // Менеджер. – 2005. - № 2. – С. 147–153.
120. Петрова И.В. Методы мотивации деятельности в управлении // Менеджер. – 2005. - № 1. – С. 187–191.
121. Побережна Г.Р. Мотивація як складова ефективного управління персоналом організації // Економіка АПК. – 2000. – № 1. – С. 78–83.
122. Подольчак Н. R- теорія мотивації і розвиток системи менеджменту організації. // Персонал. – 2004. – № 10. – С. 74–80.
123. Притула О. Особливості формування мотиваційних механізмів підвищення ефективності господарювання в сфері підприємств. // Регіональна економіка. – 2001. – № 1. – С. 112–118.
124. Ремесник А.Д. Стимулирование инициативы трудовых коллективов. – К.: Наук. Думка, 1999. – 165 с.
125. Гольда А.В. Зростання ролі держави у підвищенні конкурентоспроможності трудового потенціалу // Колективна монографія. Стратегія соціально-економічного розвитку: держава, суспільство, особистість. – К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2005. - С. 165-166.
126. Терещенко Н. Методологія дослідження процесу мотивації трудової діяльності // Вісник Української Академії державного управління. – 2002. – № 2. – С. 320–329.
127. Федоренко В.Г. Повышение эффективности труда в строительстве. – К.: Будівельник, 1999. – 128 с.
128. Сорока И.В. Мотивация предпринимательства как экономико-философский феномен, сущность, эволюция, современные проблемы. – Донецк: ДГУЭТ, 1999. – 124 с.
129. Антошкіна Л.І. Економіка вищої освіти: тенденції та перспективи реформування. – К.: Видавничий дім «Корпорація», 2005. – 368 с.
130. Гольда А.В. Шляхи підвищення мотивації використання трудового потенціалу. Тези доповідей 65-ї науково-практичної конференції: У 4-х ч. // Відповідальний за випуск П.В. Кривенко. – К.: КНУБА, 2004. – Ч.1. – С. 46-47.
131. Лич В.М., Гольда А.В. Проблеми інвестиційного забезпечення розвитку людського капіталу // Економіка України: інвестиційно-інноваційні проблеми розвитку. Колективна монографія / За ред. В.Ф. Беседіна, А.С. Музиченка. – К.: НДЕІ, 2006. – С. 460-465.
132. Калачева Л.Л. Условия труда: методологические вопросы комплексного исследования. – Новосибирск: Наука, 1978. – 288 с.
133. Макарова О.В. Державні соціальні програми: теоретичні аспекти, методика розробки та оцінки: Монографія. – К.: Ліра, 2004. – 328 с.
134. Занюк С. Психология мотивации. Теория и практика мотивирования. Мотивационный тренинг. – К.: Эльга-Н; Ника-Центр, 2002. – 352 с.
135. Щекин Г.В. Как эффективно управлять людьми. – К.: МАУП, 1999. – 400 с.
136. Мандибура В.О. Рівень життя населення України та проблеми реформування механізмів його регулювання. – К.: Парламентське видавництво, 1998. – 256 с.
137. Гольда А.В. Проблеми державного регулювання зайнятості населення // Теорія і практика розвитку корпоративного сектора економіки України в контексті цілей тисячоліття та світової глобалізації. Матеріали ІІ науково-практичної конференції “Управління економікою в ринкових умовах у контексті стратегічних напрямків розвитку України до 2011 року” – К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2004. – С. 92-96.
138. Левченко О.М. Якість трудового потенціалу. Монографія: “Код”, 2002. – 136 с.
139. Решетов В.О. Мотиваційний механізм високо результативної праці на малих підприємствах: Навч. посібник. – Кіровоград: “Імекс ЛТД”, 1999. – 54 с.
140. Казановський А.В., Колот А.М. Соціальне партнерство на ринку праці. – Краматорськ: Вид. Національного центру продуктивності, 1995. – 152 с.