МОТИВАЦІЙНО-СМИСЛОВА РЕГУЛЯЦІЯ У ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГА

Краткое описание

ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

На правах рукопису

ВІРНА Жанна Петрівна

УДК 159.923.2-051

МОТИВАЦІЙНО-СМИСЛОВА РЕГУЛЯЦІЯ
У ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГА

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора психологічних наук

Науковий консультант:
Максименко Сергій Дмитрович,
дійсний член Академії АПН України,
доктор психологічних наук, професор

ЛУЦЬК - 2004

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ І. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ
ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
1.1. Методологічний аналіз проблеми професійного самовизначення
особистості 13
1.2. Професіоналізація і динаміка професійного розвитку
особистості 41
1.3. Атрибуція життєвого шляху у професійному досвіді
особистості 67
Висновки до розділу І 96
РОЗДІЛ П. ТЕНДЕНЦІЇ ВИВЧЕННЯ МОТИВАЦІЙНО-СМИСЛОВОЇ
РЕГУЛЯЦІЇ ОСОБИСТІСНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
2.1. Структурно-функціональний аналіз мотиваційно-смислової
регуляції 99
2.2. Мотиваційно-смислова регуляція в структурі діяльності 110
2.3. Мотиваційно-смислова регуляція в структурі свідомості 125
2.4. Життєво-стильовий концепт мотиваційно-смислової регуляції
особистісної реалізації 136
Висновки до розділу П 150
РОЗДІЛ Ш. ЗАГАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ТА ЗАСОБИ ДОСЛІДЖЕННЯ
МОТИВАЦІЙНО-СМИСЛОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ У ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ
ПСИХОЛОГА
3.1. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації особистості:
програма емпіричного дослідження 154
3.2. Обґрунтування хронології дослідження та вибірки
випробуваних 170
3.3. Підбір методів і методик дослідження 182
Висновки до розділу Ш 195
РОЗДІЛ ІV. РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЙНО-СМИСЛОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ
ПРОФЕСІЙНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГА
4.1. Визначення форм професійної ідентифікації та
їх психологічного змісту 197
4.2. Мотивація та ціннісні орієнтації в професійному досвіді
психолога 238
4.3. Основні показники автобіографічних вимірювань 266
4.4. Операційна та тенденційна фіксація професійного досвіду 287
Висновки до розділу ІV 321
РОЗДІЛ V. ЗАКОНОМІРНОСТІ СТИЛЬОВОГО ПРОЯВУ
МОТИВАЦІЙНО-СМИСЛОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ
РЕАЛІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГА
5.1. Особливості стильового прояву мотиваційно-смислової
регуляції професійної реалізації особистості 323
5.2. Специфіка стильового прояву мотиваційно-смислової
регуляції професійної реалізації психолога 338
5.3. Змістова модель мотиваційно-смислової регуляції у
професіоналізації особистості 352
Висновки до розділу V 370
ВИСНОВКИ 373
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 377
ДОДАТКИ 415

ВСТУП

Актуальність проблеми дослідження. Динаміка суспільного життя і темп науково-технічного прогресу, що породжують необхідність у перегляді змісту професій, а з ними й відповідних вимог до людини, потребують перегляду існуючої практики організації процесу професіоналізації сучасного фахівця, адже в умовах ринкових відносин виробництво орієнтується на поповнення молодими і перспективними спеціалістами, здатних кваліфіковано й оперативно вирішувати професійні задачі. У зв’язку з цим все частіше постає питання про необхідність поглибленого науково-психологічного обґрунтування різноманітних видів трудової діяльності та розробки надійних критеріїв професійної придатності людини до тих чи інших видів праці. Зазначена проблема не є новою, проте особливо на переломних етапах соціально-економічного розвитку суспільства, вона набуває особливої актуальності. Як відомо, така проблема на початку ХХ століття вже піднімалася психотехніками, однак, в силу певних обставин вона не отримала свого розвитку, у зв’язку з чим необхідна психологічна кваліфікація людини на рівні фундаментальних досліджень різноманітних видів професійної діяльності.
Відсутність психологічних узагальнень гальмує процес професійного добору спеціалістів, можливість прогнозу їх професійної успішності. Також перелік психологічних вимог постає неодмінною умовою ефективної підготовки спеціалістів у відповідності з перспективою їх професійного росту.
В останні десятиліття психологічні дослідження особистості фахівця спрямовувалися як на пошук окремих індивідуально-психологічних особливостей, необхідних для тієї чи іншої професійної діяльності, так у напрямку встановлення взаємозв’язку між професійно-важливими якостями особистості та конкретними вимогами професійної діяльності. Здійснений нами аналіз відповідних літературних джерел з досліджуваної проблеми дозволив встановити сплеск інтересу науковців до особистості фахівця як відкритої психологічної системи, здатної до самореалізації в різноманітних умовах набуття ним професійного досвіду.
Зазначені проблеми стосуються й професійної діяльності психолога. Проведено чимало досліджень, присвячених вивченню й аналізу професійної діяльності психолога, його професійно важливих якостей, особливостей індивідуальності й регуляції діяльності (О.Ф.Бондаренко, А.В.Долинська, Н.І.Пов’якель, Н.В.Пророк, О.С.Романова, О.П.Саннікова, Н.В.Чепелєва, Н.Ф.Шевченко та ін.). Водночас не можна не зафіксувати певну фрагментарність підходів до змісту й засобів вивчення особистості фахівця-психолога як суб’єкта професійної діяльності. Досі бракує обґрунтованих уявлень про інтрапсихічні детермінанти професійного самовизначення психолога, про структуру й механізм функціонування мотиваційно-смислової сфери як провідного чинника життєздійснення, регуляторний зміст якого закономірно зумовлює процесуальні й результативні показники його професійного досвіду.
Недостатня розробленість зазначеної проблеми, відсутність засобів оптимізації дієвості мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога обумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Міра наукової розробленості проблеми. Результати аналізу основних теоретичних уявлень і експериментальних даних щодо особливостей мотиваційно-смислової регуляції у вітчизняній та зарубіжній психології, дозволив виділити функцію мотиваційно-смислових утворень як основної у регуляції діяльності та їх структурно-функціональній репрезентації в свідомості суб’єкта діяльності (О.Ю.Артем’єва, В.Г.Асєєв, Б.С.Братусь, Л.С.Виготський, Д.О.Леонтьєв, О.С.Мазур, В.Ф.Петренко, С.Л.Рубінштейн, Б.О.Сосновський, В.В.Столін та ін.). Проте, існуючі теоретичні підходи не спираються у своїй переважній більшості на емпіричний фундамент, що унеможливлює їх переклад на мову експериментатики.
Задоволення цієї умови може бути досягнуто через розкриття специфіки структурно-функціональної організації системи мотиваційно-смислової регуляції особистості, через розроблення адекватного методу дослідження змістових й динамічних особливостей її цілісного функціонування. Тут можна опертися на вихідні ідеї та результати психологічних досліджень, присвячених вивченню стильових особливостей індивідуальності (Б.О.Вяткін, Є.О.Климов, В.С.Мерлін, В.І.Моросанова, В.О.Толочек та ін).
Аналіз досліджень, присвячених вивченню ролі мотиваційно-смислового утворення в професійному становленні особистості (Є.П.Ільїн, Г.В.Ложкін, С.Д.Максименко, Л.М.Мітіна, М.С.Пряжніков, В.В.Рибалка, В.А.Семіченко, Б.О.Сосновський, Т.С.Яценко та ін.) показав, що значна низка аспектів цієї проблеми потребує додаткового дослідження, а саме: недостатньо розкрито уявлення про регуляторні функції мотиваційно-смислових утворень у професійному досвіді особистості, відсутня емпірична аргументація динамічних характеристик стильового прояву мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації, залишається відкритим також питання про зміст показників успішності професійної реалізації фахівців. Прикладна значущість вказаних питань загострюється в разі необхідності визначення критеріїв ефективної професійної реалізації фахівців, які працюють у сфері відносин „людина - людина”, зокрема фахівців-психологів.
Отже, актуальність дисертаційного дослідження зумовлюється недостатнім теоретико-експериментальним вивченням інтрапсихічних детермінант процесу професіоналізації психолога, а також необхідністю встановлення психологічних закономірностей стильового прояву мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога.
Об’єктом дослідження виступає процес професіоналізації психолога від оптанта до дипломованого фахівця з досвідом роботи.
Предмет дослідження - структурно-функціональні та динамічні особливості мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога.
Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі структурно-функціонального та динамічного аналізу виявити закономірності прояву стильових характеристик мотиваційно-смислової регуляції процесу професійної реалізації, закласти концептуальну основу і методичний інструментарій вивчення, представити модель функціонування системи мотиваційно-смислової регуляції у процесі професійної реалізації психолога.
Відповідно до мети дослідження були поставлені такі основні завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми та обґрунтувати концепт мотиваційно-смислової регуляції особистісної реалізації.
2. З’ясувати специфіку мотиваційно-смислової регуляції процесу професіоналізації особистості.
3. Визначити основні параметри структурно-функціонального та динамічного проявів мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога на всіх етапах його становлення як професіонала.
4. Розробити діагностичний метод фіксації та оцінки проявів мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога.
5. Провести типологію стилів мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога та виявити їх психологічний зміст.
6. Розкрити психологічний зміст та основні закономірності стильового прояву мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації студентів та практикуючих психологів в залежності від рівня їх професійного досвіду та компетентності.
7. Побудувати змістову модель мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога.
Теоретико-методологічна база дослідження: загальнопсихологічні положення про сутність і розвиток особистості як суб’єкта власної життєдіяльності (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, А.В.Брушлинський, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн, В.О.Татенко та ін.); взаємозв’язок смислової сфери особистості та регулятивних процесів в контексті вивчення мотиваційно-смислових утворень як регуляторів діяльності (Б.С.Братусь, Г.О.Балл, О.О.Конопкін, Г.В.Ложкін, О.С.Мазур, В.О.Моляко, А.Я.Чебикін та ін.) та з’ясування їх структурно-функціональної репрезентації в свідомості суб’єкта діяльності (А.Ю.Агафонов, О.Ю.Артем’єва, М.Й.Боришевський, Л.Ф.Бурлачук, З.С.Карпенко, Д.О.Леонтьєв, В.Ф.Петренко, В.В.Столін, Т.С.Яценко та ін.); життєвий та професійний розвиток особистості в межах онтогенетичних досліджень проблем життєвої часової перспективи (Д.Г.Елькін, В.П.Зінченко, В.І.Ковальов, О.М.Лактіонов, Н.О.Логінова, Т.М.Титаренко, В.А.Роменець та ін.) та професійного самовизначення особистості як складової життєвого розвитку особистості (Є.І.Головаха, Ю.М.Забродін, І.С.Кон, О.О.Кроник, І.П.Маноха, О.Б.Старовойтенко та ін.); вплив мотиваційно-смислової сфери на професійне становлення особистості в контексті вивчення мотивації професійної діяльності (Є.П.Ільїн, В.О.Бодров, Г.С.Нікіфоров, В.В.Рибалка, Б.О.Федоришин, В.Д.Шадріков та ін.), розвитку і трансформації мотиваційно-смислової структури суб’єкта професійної діяльності (В.І.Моросанова, Л.Е.Орбан-Лембрик, М.М.Пейсахов, М.С.Пряжніков, В.А.Семіченко, Б.О.Сосновський та ін.), формування індивідуального та професійного стилю діяльності (Б.О.Вяткін, Є.О.Климов, В.С.Мерлін, В.О.Толочек, М.О.Холодна, Щукін М.Р. та ін.); особливості професіоналізації психологів (О.Ф.Бондаренко, Н.І.Пов’якель, Н.В.Пророк, О.С.Романова, О.П.Саннікова, Н.В.Чепелєва, Н.Ф.Шевченко та ін.).
Методи дослідження. Для реалізації завдань дослідження було дібрано комплекс методів: теоретичний аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми, аналіз концептуального апарату дослідження; емпіричні методи дослідження спостереження, бесіди, тестування із використанням стандартизованих та проективних методик; статистична обробка отриманих даних здійснювалося за допомогою дисперсійного та кореляційного аналізу.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що:
- розглянуто мотиваційно-смислову регуляцію професійної реалізації психолога у стильовому аспекті її прояву;
- виявлено структурно-функціональні та динамічні особливості мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації, особливості репрезентації процесуальних і результативних характеристик професійного досвіду на кожному з етапів професійного становлення психолога;
- розкрито загальну стратегію і засоби визначення стилю мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога;
- визначено закономірності стильового прояву мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога, а також засіб фіксації й оцінки досліджуваного феномену;
- встановлено стильову типологію мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації та шляхи ефективного набуття професійного досвіду психолога;
- розроблено модель мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога й окреслена її концептуальна універсальність як засіб вивчення інтрапсихічних детермінант професіоналізації особистості.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в: обґрунтуванні стильового підходу до вивчення мотиваційно-смислової регуляції особистісної реалізації та розкритті особливостей стильового прояву мотиваційно-смислової регуляції у професіоналізації психолога; поглибленні уявлення про психологічну будову, зміст та рівні стильового прояву мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога; розкритті психологічної природи операційної та тенденційної фіксації професійного досвіду психолога; з’ясуванні критеріїв стильового прояву мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації в межах актуального професійного досвіду та потенційних тенденцій його розвитку в ході становлення психолога; репрезентації стильової типології мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації, яка демонструє специфічність особистісно-типологічної самореалізації психолога та прогностичні орієнтири його успішної професіоналізації; обґрунтуванні багатоваріантності конструктивної реалізації актуальних і потенційних професійних можливостей психолога.
Практична значення. Отримані результати щодо закономірностей стильового прояву мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога можуть бути використані у психологічній практиці у вигляді: рекомендацій з визначення професійної придатності студентів-психологів та особливостей професійної адаптації практикуючих психологів; розробки прогностичних схем психолого-педагогічного розвитку та удосконалення здатності особистості до саморегуляції. Запропонований метод визначення стилю мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації використовується у навчально-дослідницьких проектах вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку психологів. Результати даного дослідження і розроблені у його ході діагностичні процедури можуть бути використані в прикладних дослідженнях у галузі психології праці та професійної підготовки фахівців різного профілю.
Надійність та вірогідність результатів забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, застосуванням методів статистичної обробки отриманих даних.
Особистий внесок автора. Розроблені теоретичні положення й отримані емпіричні результати належать виключно автору. У двох наукових статтях, написаних у співавторстві, доробок здобувача полягає у визначенні загальної ідеї, теоретичному аналізі проблеми, узагальненні експериментальних даних, формулюванні висновків. Розробки та ідеї співавторів у дисертації не використовувалися.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри загальної та соціальної психології Волинського державного університету імені Лесі Українки Професійний і життєвий шлях особистості” (2000-2003 рр). Тема затверджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №2 від 24 лютого 2004р.).
Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження віднайшли застосування у діагностичних програмах вивчення професійної придатності студентів-психологів у Волинському державному університету імені Лесі Українки та Запорізькому державному університеті. Розроблений спосіб визначення стилів мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога успішно реалізується у науково-дослідницьких практикумах із студентами соціально-гуманітарного профілю Прикарпатського університету імені В.Стефаника, Дрогобицького педагогічного університету імені І.Франка, Рівненського державного гуманітарного університету, а також у корекційно-діагностичних програмах соціально-психологічної служби Волинського обласного відділу освіти і науки та центру практичної психології і соціології Київського міського педагогічного університету імені Б.Г.Грінченка, спрямованих на підвищення рівня професійної кваліфікації практикуючих шкільних психологів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації дістали своє відображення в публікаціях автора, доповідалися й обговорювалися на розширених засіданнях кафедри загальної та соціальної психології Волинського державного університету імені Лесі Українки.
Результати роботи доповідалися автором на наукових та науково-практичних конференціях і семінарах, а саме: на Міжнародній науково-практичній конференції Психологічній службі системи освіти 10 років: здобутки, проблеми, перспективи” (22-23 жовтня 2001 року, м.Запоріжжя); Міжнародній науковій конференції Теоретико-методологічні аспекти генетичної психології” (17-18 грудня 2001 року, м.Київ); Міжнародній науково-методичній конференції Викладання психолого-педагогічних дисциплін в технічному університеті: методологія, досвід, перспективи” (25-26 жовтня 2001 року, м.Київ); науково-практичній конференції Ціннісні орієнтації молоді” (9 січня 2002 року, м.Остріг); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених Актуальні проблеми практичної психології в системі освіти” (13-14 лютого 2002 року, м.Херсон); міжрегіональному науковому семінарі Конструктивна психологія і професіоналізація особистості” (21-22 лютого 2002 року, м.Луцьк); Міжнародній науково-практичній конференції Психолого-педагогічні проблеми соціальної роботи та професійна підготовка до неї: теорія, практика (10-11 квітня 2002 року, м.Самбір); Міжнародній науковій конференції Філософські проблеми гуманізації освіти” (28-30 травня 2002 року, м.Одеса); Міжнародній науково-практичній конференції Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців” (3-4 жовтня 2002 року, м.Львів); науковій конференції Психологічні проблеми на шляху до зовнішньої і внутрішньої свободи” (грудень 2002 року, м.Львів); VІ Костюківських читаннях Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку (28-29 січня 2003 року, м.Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні проблеми практичної психології в системі освіти” (12-13 лютого 2003 року, м.Херсон), науково-практичному семінарі Саморозвиток особистості, спільноти, організацій: теорія і практика” (30 травня - 1 червня 2003 року, м.Луцьк), V Міжнародних психологічних читаннях „Психологія: історія і сучасність” (24 жовтня 2003 року, м.Харків).

Публікації.Матеріали дисертаційного дослідження опубліковані у 32 працях, в тому числі в 1 монографії, 1 навчальному посібнику, 21 статті у фахових журналах і 9 статтях у збірниках матеріалів наукових конференцій і семінарів.

Список литературы

ВИСНОВКИ:

1. Наукові дані відносно формальних і змістових аспектів професіоналізації особистості представлено в узагальненому розумінні проблеми набуття професійного досвіду як доцільної діяльності людини в залежності від етапу її розвитку як суб’єкта праці. Упорядкування теоретико-методологічних положень ефективної професіоналізації дає змогу стверджувати, що набуття професійного досвіду залежить від суб’єктивного фактора, де інтегруючу позицію займає мотиваційно-смислова регуляція в аспекті її стильового прояву у професійній реалізації особистості.
2. Розроблений життєво-стильовий концепт мотиваційно-смислової регуляції особистісної реалізації виступив теоретичним орієнтиром в обґрунтуванні структурно-функціональних та динамічних особливостей прояву мотиваційно-смислової регуляції у професіоналізації особистості. Згідно з цим концептом, психологічний зміст функціонування актуально-функціональної та потенційно-перспективної сфер життєдіяльності особистості знаходить реалізацію у багаторівневих регуляційних системах діяльності й свідомості та пояснює прояв мотиваційно-смислової регуляції у життєвому стилі особистості.
Набуття професійного досвіду здійснюється у межах життєдіяльності людини, де суб’єкт напрацьовує низку професійно важливих властивостей, які відображають рівень пристосування до вимог діяльності, а також виражають перспективні можливості професійної реалізації у стильових характеристиках мотиваційно-смислової регуляції.
3. Обґрунтування структурно-функціональних та динамічних особливостей прояву мотиваційно-смислової регуляції у професіоналізації засобом репрезентації процесуальних і результативних характеристик професійного досвіду на кожному з етапів становлення психолога покладено в основу побудови програми експериментального дослідження проблеми.
Основними параметром структурно-функціонального прояву мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога виступає професійна ідентифікація як усвідомлення особистістю образу професійної діяльності та власних можливостей ефективної реалізації у ній. Динамічний прояв мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога аргументований розвитком професійного досвіду у послідовності - етапи оптації, адепта, адаптації, інтернала і майстра, - у якій реалізується усвідомлення образу професійної діяльності, набуття професійних навичок і вмінь та вироблення професійного стилю діяльності.
Вивчення змісту професійної ідентифікації на кожному з етапів професійного становлення вміщує аналіз мотиваційних і ціннісних тенденцій, автобіографічних відомостей випробуваних та симптомокомплексів особистісних властивостей, які узагальнюють цілісну психологічну характеристику особистості у її стильових особливостях мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації.
4. Впровадження методу визначення стилю мотиваційно-смислової професійної реалізації дало змогу дослідити психологічну будову, зміст та рівні стильового прояву зазначеного психологічного феномену засобом операційної та тенденційної фіксації професійного досвіду.
На рівні операційної фіксації професійного досвіду у різних комбінаціях психологічної наповненості форм професійної ідентифікації та змісту типів взаємодії зовнішньої та внутрішньої мотивації, із відповідним визначенням адекватності (неадекватності) ціннісних орієнтацій та смислової диференційованості життєвих подій випробуваних, розрізнено конструктивний та деструктивний стилі мотиваційно-смислової регуляції актуального професійного досвіду.
Загальна кількість комбінацій операційної фіксації професійного досвіду у їх динаміці згідно з етапами становлення студентів-психологів визначає стилі мотиваційно-смислової регуляції професійного досвіду - стиль конструктивного удосконалення, стиль заперечення конструктивного удосконалення, стиль деструктивного репродукування, стиль подолання деструктивного репродукування та нестійкий стиль.
5. Побудова типології стилів мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації дала можливість здійснити психологічну характеристику їх сутності та виявити основні критерії прояву. Зокрема, стилі мотиваційно-смислової регуляції актуального професійного досвіду характеризуються контрастним рівнем вираження індивідуального стилю саморегуляції, особистісних властивостей, самоставлення, інтернальності, ціннісних орієнтацій та автобіографічних відомостей випробуваних.
Визначено, що конструктивний стиль мотиваційно-смислової регуляції виділяється орієнтацією на відчуження, яка супроводжується інтровертивними реакціями стриманності, орієнтації на справу, непомітності, спокійності, витривалості, а деструктивний стиль - орієнтацією на людей, що проявляється в активності, життєрадісності, комунікативності, оптимістичності, імпульсивності. Векторизація психологічного змісту стилів мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації студентів-психологів спрямована від високих показників інтроверсії, врівноваженості, самоінтересу, самоприйняття, саморозуміння та рефлексії минулих сумних життєвих подій (стиль конструктивного удосконалення, стиль подолання деструктивного репродукування) до показників вираженої екстраверсії, що проявляється у невротичності, дратівливості, спонтанній та реактивній агресивності, негативному самосприйнятті, відсутності саморозуміння і самоповаги та вираженій продуктивності життя у минулих радісних подіях (стиль деструктивного репродукування, стиль заперечення конструктивного удосконалення, нестійкий стиль).
Стилі мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога демонструють полярність вираження за критеріями: стабільності - нестабільності; активної - пасивної адаптації, рефлексивності - нерефлексивності. Зазначена дихотомія стильового прояву вміщує кардинальні принципи когнітивної та гедоністичної моделей мотивації поведінки.
6. Специфіка застосування запропонованого методу на вибірці психологів вміщує характерні особливості оцінки й інтерпретації отриманих результатів. Аналіз психологічного змісту стилів мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога на усіх етапах його становлення показує, що ефективність професіоналізації залежить від умов обов’язкового включення елементів особистісного відчуження як деонтологічної складової професійної діяльності.
Проведення порівняння між стилями мотиваційно-смислової регуляції актуального професійного досвіду та особистісною типологією підтвердило особистісно-типологічну специфіку професійної реалізації психолога. Розкриття співвідношення стилів мотиваційно-смислової регуляції актуального професійного досвіду із типологією вирішення консультативних проблем підтвердило необхідність випередження деструктивних аспектів консультування шляхом формування особистісної узгодженості психолога з вибраним ним способом та методами взаємодії з клієнтом.
7. Проведений аналіз моделі мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога дозволяє у її функціонально-динамічній структурі надати прерогативу стильовим характеристикам. Стиль мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації виступає своєрідним проявом усвідомлення вимог професійної діяльності, що виражається в ефективному застосуванні накопичених знань і практичних навичок. Розгляд актуально-функціональної та потенційно-перспективної сфер життєдіяльності особистості дозволяє фіксувати актуальні стильові характеристики мотиваційно-смислової регуляції та прогнозувати перспективи професійної реалізації.
Для подальшого вивчення проблеми вважаємо перспективними дослідження стильового прояву мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації психолога засобами верифікації таких особистісних чинників як неусвідомлювані компоненти професійної та особистісної ідентифікації, невротичний супровід професійної дезадаптації, індивідуально-типологічні детермінанти професійної придатності. Необхідним виступає аналіз стильового прояву мотиваційно-смислової регуляції у професіоналізації фахівців різних спеціальностей щодо прогнозування їх професійної придатності й успішності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. - М.: Изд-во МПА, 1995. - 262с.
Абульханова-Славская К.А. Жизненные перспективы личности // Психология личности и образ жизни / Отв. ред. Е.В.Шорохова. - М.: Наука, 1987. - С.137-144.
Абульханова-Славская К.А. Личностная регуляция времени // Психология личности в социалистическом обществе. Личность и ее жизненный путь / Отв. ред. Б.Ф.Ломов. - М.: Наука, 1990. - С.114-129.
Абульханова-Славская К.А. О субъекте психической деятельности. Методологические проблемы психологии. - М.: Наука, 1973. -287с.
Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 1991.- 299с.
Абульханова-Славская К.А. Типологический подход к личности профессионала // Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала / Под ред. В.А.Бодрова. - М.: Ин-т психологии АН СССР, 1991.- С.27-42.
Абульханова-Славская К.А., Брушлинский А.В. Философско-психологическая концепция С.Л.Рубинштейна. - М.: Наука, 1989. - 246с.
Агафонов А.Ю. Человек как смысловая модель мира. - Самара, 2000. -280c.
Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. - М.: Дайджест, 1995. -296с.
Акмеологические основы профессионального самосознания личности: учебное пособие // А.А.Деркач, О.В. Москаленко, В.А.Пятин, Е.В. Селезнева. - Астрахань: Изд-во Астр. гос. пед ун-та, 2000. - 329с.
Александров А.А. Современная психотерапия. Курс лекций. - Спб.: Академический проект, 1997.- 335с.
Ананьев Б.Г. Билатеральное регулирование как механизм поведения. - Вопросы психологии. - 1963. - №5. - С.83-98.
Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1977. - 380с.
Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Спб.: Питер, 2001. -282с.
Андреева Г.М. Процессы каузальной атрибуции в межличностном восприятии. - Вопросы психологии. 1979. № 6. С. 2636.
Андрос О.Я. Стиль самоорганизации деятельности студента в структуре интегральной индивидуальности // Интегральное исследование индивидуальности: стиль деятельности и общения / Под ред. Б.А.Вяткина. - Пермь, 1992. - С.104-122.
Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. - Л.: Наука, 1975. - 280с.
Анцыферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системе // Психология формирования и развития личности. -М.: Наука, 1981. - С.3-19.
Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмисливание, преобразование ситуации и психологическая защита. - Психологический журнал. - 1994. - №1. - С.3-18.
Анцыферова Л.И. Некоторые вопросы исследования личности в современной психологии капиталистических стран // Теоретические проблемы психологии личности. - М.: Наука, 1974. - С.278-318.
Анцыферова Л.И. Некоторые теоретические проблемы психологии личности. - Вопросы психологии.- 1978. - №1. - С.37-51.
Апресян Р.Г. Когнитивный аспект функционирования эмоций и интеллекта в нравственности // Рациональное и эмоциональное в морали / Под ред. А.И.Титаренко, Е.Л.Дубко. - М.: Изд-во МГУ, 1980. - 128с.
Аптер М.Дж. Теория реверсивности и человеческая активность. - Вопросы психологии. - 1987. - №1. - С.162-199.
Аргайл М. Психология счастья. - М.: Прогресс, 1990. - 336с.
Артемьева Е.Ю. Основы психологии субъективной семантики. - М.Смысл, 1999. - 352с.
Артемьева Е.Ю. Психология субъективной семантики. - М.: Изд-во МГУ, 1980. -128с.
Артемьева Е.Ю., Стрелков Ю.К., Серкин В.П. Описание структур субъективного опыта: контекст и задачи // Мышление, общение, опыт. - Ярославль: ЯрГУ, 1983. - С.99-108.
Артемьева Т.И. Взаимосвязь потенциального и актуального в развитии личности // Психология формирования и развития личности. -М.: Наука, 1981. - С. 67-86.
Архангельский С.Н. Очерки по психологии труда / Под ред. Н.Ф.Добрынина. - М.: Трудрезервиздат, 1958. - 160с.
Асеев В.Г. Значимость и временная стратегия поведения. - Психологический журнал. - 1981. - Т.2. - №6. - С.28-37.
Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. - М.: Мысль, 1976. - 158с.
Асеев В.Г. Преодоление монотонности труда в промышленности. - М.: Экономика, 1974. - 191с.
Асмолов А.Г. Деятельность и установка. - М.: Изд-во МГУ, 1979. - 151с.
Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - 104с.
Асмолов А.Г. О предмете психологии личности. - Вопросы психологии. - 1983. - №3. - С.118-125.
Асмолов А.Г. Психология личности. - М.: Изд-во МГУ, 1990. -367с.
Асмолов А.Г., Насиновская Е.Е., Басина Е.З. Принципы исследования смысловых образований личности // Развитие эргономики в системе дизайна: тезисы докладов Всесоюзной конференции. - Боржоми, 1979. - С.219-224.
Асмолов А.Г., Братусь Б.С. и др. О некоторых перспективах исследования смысловых образований личности. - Вопросы психологии. - 1979. - №4. - С.35-46.
Байметов В.А. Диалог в профессиональном самоопределении (в контексте психологического консультирования по выбору професии). - Автореф. дис... канд. психол. наук. - М., 1990. - 24с.
Бакланова Н.К. Профессиональное мастерство работника культуры: учебное пособие. - М.: Изд-во Моск. гос. ин-та культуры, 1994. - 120с.
Балл Г.А. Понятие личная надежность” в гуманистической интерпретации. - Вісник НТУ КПІ”. Філософія. Психологія. Педагогика: Зб. наук. праць. - К.: ІВЦ Політехніка”, 2001. - №3. - Кн.1. - С.43-46.
Балл Г.О. Види наукової діяльності і предмет психології // Практична психологія: теория, методи, технология. Материали наукового семінару. - К.: Ніка-центр, 1997. - С.28-32.
Басина Е.З. Идентификация с другими как механизм формирования смысловой сферы личности. - Автореф. дис... канд. психол. наук. - М.,1986. - 23с.
Басов М.Я. Избранные психологические произведения. - М.: Педагогика, 1975. - 432с.
Бассин Ф.В. К развитию проблемы значения и смысла. - Вопросы психологии. -1973. - №6. - С.13-24.
Батурин Н.А. Успех, неудача и результативность деятельности. - Психологический журнал. 1987. № 3. Т. 8. С. 8793.
Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. - М.: Искусство,1986. -444с.
Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры. Психология человеской судьбы. - М.: Прамеб, 1992. - 384с.
Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. - М.: Медицина, 1966. - 349с.
Бехтерев В.М. Объективная психология. - М.: Наука, 1991.-480с.
Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Л. Мозг, разум и поведение. - М.: Мир. - 248с.
Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения. - М.: Наука, 1978. -311с.
Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. - РнД.: Изд-во Рост.ун-та, 1983.- 173ч.
Бодалев А.А. Акме - эффект личностного самоосуществления в процессе социализации и индивидуализации взрослого человека. - Мир психологии. - 1998. -№1. - С.59-65.
Бодалев А.А. Восприятие человека человеком. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1965. - 123с.
Бодров В.А. Психологическое исследование проблемы профессионализации личности // Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала / Под ред. В.А.Бодрова. - М.: Ин-т психологии АН СССР, 1991. - С.3-26.
Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. Учебное пособие для вузов. - М.: ПЕРСЭ, 2001. - 511с.
Бодунов М.В. Структура формально-динамических особенностей активности личности. - Вопросы психологии. - 1977. - №5. - С.129-134.
Божович Л.И. Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности / Под ред. Д.И.Фельдштейна. - М.: Изд-во МПА, 1995. - 208с.
Божович Л.И. Проблема развития мотивационной сферы ребенка // Изучение мотивации поведения детей и подростков. - М.: Просвещение, 1972. - С.7-44.
Бондаренко А.Ф. Личностное и профессиональное самоопределение отечественного психолога-практика. - Московский психотерапевтический журнал. - 1993. - №1. - С. 63-76.
Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. - К.:Укртехпресс, 1997. - 216с.
Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности. - К.: КГПИИЯ, 1991. - 167с.
Борисова Е.М. О роли профессиональной деятельности в формировании личности // Психология формирования и развития личности / Под ред. Л.И.Анцыферовой. - М.: Наука, 1981. - С.159-177.
Борисова Е.М., Гуревич К.М. Психологическая диагностика в школьной профориентации. - Вопросы психологии. - 1988. - №1. - С.77-82.
Боришевський М.Й. Развитие саморегуляции поведения школьников. - Диссер. в форме доклада на соиск. уч. ст. д-ра психол. наук. - К., 1982. -77с.
Братусь Б.С. Аномалии личности. - М.: Мысль, 1988. - 304с.
Братусь Б.С. К изучению смысловой сферы личности. - Вест. МГУ, серия №14 Психология”. - 1981. - №2. - С.45-56.
Братусь Б.С. Нравственное сознание личности: психологическое исследование. - М.: Знание, 1985. - 64с.
Братусь Б.С. Общепсихологическая теория деятельности и проблема единиц анализа личности // А.Н.Леонтьев и современная психология / Под ред. А.В.Запорожца и др. - М.: Изд-во МГУ, 1983. - С.212-219.
Бреусенко О.А. Динаміка ціннісно-смислової сфери особистості в умовах екзістенційної кризи. - Автореф. дис... канд. психол. наук. - К., 2000. - 20с.
Бринза І.В. Особливості переживання професійної кризи у осіб з різним типом емоційності. - Автореф. дис... канд. психол. наук. - К, 2000. - 16с.
Брушлинский А.В. Проблема субъекта в психологической науке. - Психологический журнал. - 1991. - Т.2. - №6. - С.3-11.
Брушлинский А.В. Проблемы психологии субъекта. - М.: Ин-т психологии РАН, 1994. - 109с.
Бурлачук Л.Ф. Введение в практическую психологию. - К.: Ника-Центр, 1997. - 126с.
Бурлачук Л.Ф. Основи психотерапии: учебное пособие для студентов вузов. - К.: Ника-центр, 1999. - 317с.
Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. К.: Наукова думка, 1989. 198с.
Валеева Г.Ш., Пейсахов Н.М. Психологическая модель специалиста высшей квалификации // Психологическая служба в вузе. - Казань: Изд-во Казан.ун-та, 1981.- С.43-55.
Василюк Ф.Е. Психология переживания. Анализ преодоления критических ситуаций. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - 200с.
Василюк Ф.Е. От психологической практики к психотехнической теории. - Московский психотерапевтический журнал. - 1992. - №1. - С.15-33.
Василюк Ф.Е. Структура образа. - Вопросы психологии. - 1993. - №5. - С.5-19.
Васильев И.А. К анализу условий возникновения интеллектуальных эмоций // Психологические исследования интеллектуальной деятельности /Под ред. О.К.Тихомирова. - М.: Изд-во МГУ, 1979. - С.55-62.
Васильев И.А., Куль Ю. Влияние индивидуальних психологических различий на процесс решения проблем. - Вопросы психологии. - 1985. - №1. - С.140-148.
Васильев И.А., Поплужный В.Л., Тихомиров О.К. Эмоции и мышление. - М.: Изд-во МГУ, 1980. - 192с.
Визгина А.В. Роль внутреннего диалога в самосознании личности. - Автореф. дис... канд. психол. наук. - М., 1987.- 20с.
Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. - М.: Изд-во МГУ, 1976. - 142с.
86. Вірна Ж.П. До проблеми професійної успішності практикуючого психолога. - Психологічні перспективи. - 2002. - Випуск.2. - С. 132-140.
Вірна Ж.П. Життєві та професійні перспективи в структурі особистісної саморегуляції. - Психологія. - Збірник наукових праць. - Випуск 15. - Київ, 2002. - С.22-31.
Вірна Ж.П. Імперативний модус самоставлення у стильових характеристиках саморегуляції психологів. - Наукові записки. Серія Психологія і педагогіка”. -Випуск 4. - Остріг, 2003. - С.24-33.
Вірна Ж.П. Інтернальність та індивідуальний стиль саморегуляції в професійному становленні психолога - Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2003. - №1. - С. 192-202.
Вірна Ж.П. Мотиваційно-смислова саморегуляція особистості: панорама структурно-функціональних проявів // Проблеми загальної та педагогічної психологіі. - Збірник наукових праць. Київ, 2001. - Т.Ш. - Ч.7. - С.35-42.
91. Вірна Ж.П. Основи професійної орієнтації: Навч. посібник. - Луцьк, РВВ Вежа. - 156с.
Вірна Ж.П. Особливості професійної ідентифікації та індивідуального стилю саморегуляції психологів. - Психологічні перспективи. - 2003. - Випуск 4. - С.77-82.
Вірна Ж.П. Професійна ідентифікація: побудова і валідизація тесту кольорових відношень для діагностики усвідомлення професійного образу. - Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - №3.- С.21-24.
Вірна Ж.П. Формування професійного ставлення до клієнта в процесі підготовки практичних психологів. - Автореф. дис... канд. психол. наук. - К., 1996. - 24с.
Вірна Ж.П. Ціннісні орієнтири професійного досвіду психологів // Проблеми загальної та педагогічної психологіі. - Збірник наукових праць. Київ, 2003. - Т.5.- Ч.ІY . - С.82-90.
Воробьева Т.А. Профессиональная пригодность как центральная проблема профессиональной подготовки специалиста // Проблемы отбора и профессиональной подготовки специалистов в вузах / Под ред. Н.В.Кузьминой. - Л., 1970. - С.3-17.
Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. - М.: Изд-во Акад. пед. наук, 1960.- 500с.
Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6-ти томах // Под ред. А.М.Матюшкина. - М.: Педагогика, 1983.
Вяткин Б.А. Стиль активности как фактор развития интегральной индивидуальности // Интегральное исследование индивидуальности: стиль деятельности и общения / Под ред. Б.А.Вяткина. - Пермь, 1992. - С.36-55.
Галажинский Э.В. Ригидность как общесистемное свойство человека и самореализация личности // Человек в психологии: ориентиры исследований в новом столетии. - Караганда: Изд-во КарГУ, 2001. - С.38-48.
Гальперин П.Я. Введение в психологию. - М.: Изд-во МГУ,1976.-150с.
Гальперин П.Я. Теория поэтапного формирования умственных действий // Исследования мышления в советской психологии. М., 1966. - С. 236-277.
Гинзбург М.Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема. - Вопросы психологии, 1988. - №2. - С.19-26.
Гиттик Л.С. Системность и системогенез в физиологии: методические указания для учителей биологии и студентов биологических специальностей. - Луцк, 1991. - 22с.
Гозман Л.Я. Психологические аспекты торможения социальных изменений. - Вопросы психологии. 1988. № 6. С. 515.
Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. - Автореф. дис...д-ра философ. наук. - К., 19