МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози)

Краткое описание

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

БОРИСОВ Олексій Олександрович

УДК 81’373=111

МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ
(на матеріалі сучасної англомовної художньої прози)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
ЛЕВИЦЬКИЙ Андрій Едуардович,
доктор філологічних наук, професор

Житомир 2005

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ............................................................................
ВСТУП..............................................................................................................................
РОЗДІЛ 1. Лінгвокогнітивні ОСНОВИ АНАЛІЗУ англомовних засобів ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ................................
1.1. Теоретичні засади лінгвістичного дослідження вербальних засобів представлення концептів.........................................................................................
1.1.1. Когнітивний підхід до розгляду проблеми співвідношення мови та мислення..........................................................................................................
1.1.2. Концепт як об’єкт мовознавчих розвідок....................................................
1.1.3. Особливості вербалізації фрагментів концептуальної картини світу......
1.1.4. Основні напрями концептуального аналізу лексики..................................
1.2. Емоції: мовна та концептуальна репрезентація.................................................
1.2.1. Представлення емоцій у лексико-семантичній системі мови...................
1.2.2. Емоційна концептосфера як структурна одиниця концептуальної картини світу англомовного суспільства....................................................
1.3. Місце емоційного концепту СТРАХ в англомовній емоційній концептосфері...
1.3.1. Лінгвопсихологічні передумови формування концепту СТРАХ...
1.3.2. Семантична структура емоційного концепту СТРАХ у сучасній англійській мові...........................................................................................
1.3.3. Аксіологічні особливості емоційного концепту СТРАХ........................
Висновки до першого розділу ....................................................................................
РОЗДІЛ 2. конЦЕПТУАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ особливості ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ страх засобами сучасної англІЙСЬКОЇ Мови...........................................................................................................................................
2.1. Номінативний простір ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові.......................
2.2. Прототипова організація номінативного простору страх” у сучасній англійській мові.......................................................................................................
2.3. Лексико-семантична парцеляція номінативного простору страх” у сучасній англійській мові........................................................................................
2.3.1. Субстантивне ЛСП страх”...........................................................................
2.3.2. Прикметникове та прислівникове ЛСП страх”.........................................
2.3.3. Дієслівне ЛСП страх”..................................................................................
2.3.4. Фразове представлення номінативного простору страх” сучасної англійської мови .....................................................................................................
2.3.4.1. Клішовані словосполучення..............................................................
2.3.4.2. Фразеологізми.....................................................................................
2.3.4.3. Паремії.................................................................................................
2.4. Стилістична організація номінативного простору страх” у сучасній англійській мові.......................................................................................................
Висновки до другого розділу ....................................................................................
РОЗДІЛ 3. СПОСОБИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ.................................................
3.1. Особливості концептуальної репрезентації страху в художньому мовленні.........
3.2. Реалізація компонентів емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі...........................................................................................................
3.2.1. Представлення слоту ЗАГРОЗА емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі....................................................... 3.2.1.1. Лінгвокогнітивний аспект реалізації слоту ЗАГРОЗА....................
3.2.1.2. Концептуально-семантичний аспект втілення слоту ЗАГРОЗА.........
3.2.2. Вербалізація СТАТАЛЬНОГО слоту емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі...........................................................
3.2.2.1. Підслот ЕКСПІРІЄНЦЕР...................................................................
3.2.2.2. Підслот СТАН СТРАХУ....................................................................
3.2.2.3. Підслот СИМПТОМ...........................................................................
3.2.3. Слот РЕАКЦІЯ емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі..................................................................................................
3.3. Особливості тропеїчних засобів представлення емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі................................................
3.3.1. Порівняння.....................................................................................................
3.3.2. Метафора........................................................................................................
3.3.2.1. Антропоморфна метафора.................................................................
3.3.2.2. Зооморфна метафора..........................................................................
3.3.2.3. Натурморфнa метафора.......................................................................
3.3.3. Метонімія........................................................................................................
3.3.4. Оксюморон......................................................................................................
3.3.5. Епітет...............................................................................................................
Висновки до третього розділу........................................................................................
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................................
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................................
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ...........................................
ДОДАТКИ............
ДОДАТОК А. Загальний фрейм ЕК СТРАХ в англомовній картині світу................
ДОДАТОК Б. Загальна якісно-референційна модель структури ЕК СТРАХ............
ДОДАТОК В. ЕК СТРАХ в англійській концептуальній та мовній картині світу............
ДОДАТОК Д. Ядерно-периферійна структура ЕК СТРАХ.........................................
ДОДАТОК Е. Парцеляція ЛСП страх” сучасної англійської мови.........................
ДОДАТОК Ж. Представлення парцел ЛСП страх” одиницями різних лексико-граматичних класів...............................................................................................
ДОДАТОК З. Репрезентація слотів фреймової структури ЕК СТРАХ у
семантичній зоні парцел ЛСП страх”...............................................................
ДОДАТОК К. Типологія видів загроз у концептуальній картині світу англомовного соціуму..........................................................................................
ДОДАТОК Л. Різновиди страху в англомовній картині світу...................................
ДОДАТОК М. Структура асоціативного простору ЕК СТРАХ в англомовній картині світу.........................................................................................................
ДОДАТОК Н. Деталізована фреймова структура ЕК СТРАХ в англомовній картині світу..........................................................................................................

ВСТУП

Одним із приоритетних напрямів лінгвістичних досліджень у рамках когнітивно-дискурсивної парадигми є вивчення взаємозв’язку мовної системи та емоційної сфери свідомості людини, що зумовлено визнанням активної участі емоцій у перебігу індивідуальної когнітивної діяльності. Проникнення емоційності в пізнавальну та номінативно-комунікативну діяльність людини пояснюється тим, що, об’єктивно відбиваючи дійсність, свідомість сполучає відображені образи з суб’єктивно-емоційним ставленням до них [168, с. 9-10; 222, с. 5; 242, с. 104; 349, с.7-9]. Однак, емоції не тільки регулюють процеси сприйняття й інтерпретації дійсності особистістю [153, с. 32; 365, с. 15]: вони самі стають об’єктом відображення, організовуючись у свідомості індивіда у вигляді індивідуально та колективно обумовлених когнітивних структур знання емоційних концептів (ЕК), які здатні отримувати втілення у семантиці мовних одиниць [152; 205; 217; 297; 347; 395; 398; 432].
Серед найважливіших концептів у структурі англійської концептуальної картини світу (ККС) виділяється ЕК СТРАХ, що концентрує інформацію про емоцію страх та способи й засоби її вербальної репрезентації [434, с. 105]. З огляду на те, що однією з основних проблем лінгвістики є дослідження тематично організованих груп одиниць, структурованих на основі польового принципу у межах інтерпретаційного поля певного концепту [3; 4; 34; 53; 61; 125; 219; 225; 229; 244; 284], інтерес представляє вивчення номінативного простору страх” сучасної англійської мови, конституенти якого відбивають різноманітні категоріальні аспекти ЕК СТРАХ. Опис структурованого ним семантичного фрагменту сучасної англійської мови дозволяє глибше пізнати загальні механізми і принципи вербального втілення емоційних смислів взагалі й страху зокрема, розкрити системні закономірності одиниць на позначення ЕК СТРАХ, сприяє розширенню меж наукового знання про концептуальну та мовну (МКС) картини світу англомовної спільноти.
Особливості вербалізації ЕК СТРАХ лексичними та фразеологічними засобами вивчалося переважно у порівняльному аспекті на прикладах сучасних російської та французької [269], російської та англійської [52; 104], російської, української та білоруської [185], російської, української та англійської [300], української та німецької мов [310]. Окремо проводився аналіз внутрішньої форми номінантів різновидів страху у сучасній польській [9] та у сучасній українській мові, зокрема, у зіставленні з їхніми сучасними англійськими вербальними корелятами [279].
У семантичному просторі німецької мови проведено розвідки з виявлення смислової структури концепту емоції страх [50; 151], а також розглянуто особливості його когнітивної взаємодії з темпоральними концептами та наступної мовної маніфестації отриманих концептуальних конфігурацій [299]. На матеріалі одиниць сучасної англійської мови було проаналізовано та змодельовано структуру ЕК СТРАХ у вигляді прототипових сценаріїв, скриптів ситуації виникнення та переживання емоції [395; 427; 430], розглянуто текстове втілення ЕК [246], виявлено механізми та принципи ідіоматичного представлення розглянутого концепту [320], встановлено корпус метонімічних та метафоричних репрезентантів ЕК СТРАХ [347; 430]. У межах лексичної семантики вивчалась лексико-фразеологічна група дієслів представлення поняття страх” у російській [261] та в англійській мовах [330], субстантивне функціонально-семантичне поле страх” у сучасній англійській мові [117; 418], розглядався аксіологічний аспект семантики англомовних одиниць представлення ЕК СТРАХ [27; 418].
Незважаючи на численність лінгвістичних розвідок, спрямованих на вивчення ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові, проведений аналіз зазначеного концепту здійснювався на обмеженому корпусі засобів його репрезентації. Крім того, не проводилося виявлення організації останніх у межах категоріально розгорнутого номінативного простору. Досі бракує робіт з фреймового моделювання розгорнутої деталізованої структури ЕК СТРАХ, а також виявлення закономірностей представлення різних її ділянок номінативними та комунікативними засобами сучасної англійської мови.
Актуальність дисертації зумовлюється загальною антропоцентричною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на вивчення та опис вербалізованих фрагментів емоційного світу людини. Своєчасним є також залучення лінгвокогнітивного підходу до аналізу англомовних репрезентантів певних емоційних концептів.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах комплексної наукової теми Міністерства освіти і науки України Когнітивно-комунікативний аспект вивчення лексичного складу англійської мови”, що розробляється кафедрою англійської філології Житомирського державного університету імені Івана Франка (тему затверджено вченою радою Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка 25 березня 2002 р., протокол № 9).
Об’єктом дослідження є засоби реалізації ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові.
Предметом вивчення виступають структурні, семантичні, ономасіологічні, лінгвокогнітивні та стилістичні аспекти засобів вираження ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові.
Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні та описі засобів вираження ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові.
Поставлена мета досягається вирішенням таких основних завдань:
уточненням поняття емоційний концепт”;
визначенням місця ЕК СТРАХ у концептуальній картині світу англомовної спільноти;
виявленням корпусу номінативних одиниць сучасної англійської мови на позначення ЕК СТРАХ;
встановленням структурних, семантичних, ономасіологічних та стилістичних особливостей англомовних одиниць, що вербалізують ЕК СТРАХ;
висвітленням принципів лексико-семантичної організації одиниць, які позначають ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові;
виявленням структури ЕК СТРАХ, фрагменти якої знаходять відображення у семантиці одиниць сучасної англійської мови;
уточненням аксіологічної значущості вербалізованого ЕК СТРАХ в англомовній картині світу;
окресленням кола концептуальних корелятів ЕК СТРАХ, що залучаються до формування його асоціативно-образної структури засобами сучасної англійської мови.
Мета та завдання роботи зумовили вибір основних методів дослідження, серед яких використовувалися: гіпотетико-дедуктивний метод, який визначив добір фактичного матеріалу; метод аналізу словникових дефініцій, застосований для виявлення особливостей мовних засобів репрезентації ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові; компонентний аналіз, здійснений для встановлення семантичного обсягу одиниць сучасної англійської мови, які вживаються для номінації страху, а також його різновид метод сітьового моделювання, залучений з метою максимально повного та наочного відтворення семантичних складників структури лексичного значення і встановлення його взаємозв’язків з іншими одиницями на позначення страху в сучасній англійській мові; ономасіологічний аналіз використано для встановлення відношення лексичної одиниці до позначеного фрагменту об’єктивної реальності; польовий підхід для виявлення ядерно-периферійної (прототипової) та тематично стратифікованої (парцельованої) організації лексичних одиниць різної частиномовної приналежності на позначення страху в сучасній англійській мові; кількісний аналіз, застосований для визначення співвідношення одиниць у тематичній та ядерно-периферійній зонах номінативного простору ЕК СТРАХ; концептуальний аналіз (а саме, фреймове моделювання) реалізований для визначення семантичної структури ЕК СТРАХ; контекстуальний аналіз, спрямований на визначення змісту номінативних одиниць на позначення страху, що використовуються у текстах сучасної англомовної художньої прози.
Матеріалом дослідження слугували 39 лексикографічних джерел різних типів, а також 68 сучасних художніх прозових творів британських та американських письменників загальним обсягом 12394 сторінки. У результаті наскрізної суцільної вибірки було виявлено 3225 лексичних одиниць сучасної англійської мови, які позначають ЕК СТРАХ, та 783 текстові фрагменти опису переживання страху персонажами проаналізованих творів.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше визначено та проаналізовано особливості польової репрезентації ЕК СТРАХ одиницями різних лексико-граматичних класів сучасної англійської мови. Новим у роботі є конструювання якісно-референційної моделі семантичної структури ЕК СТРАХ, яка виступає матрицею побудови значень різнорівневих компонентів на позначення аналізованого ЕК; тематична сегментація змісту ЕК СТРАХ; виявлення місця одиниць на позначення ЕК СТРАХ у межах англомовної картини світу. Новим також є представлення сценарного розгортання фреймової моделі концепту в сучасній англомовній художній прозі та встановлення базових концептів-корелятів, які відбивають способи осмислення емоції страх англомовною спільнотою.
Теоретична значущість полягає у подальшій розробці окремих питань теорії номінації, зокрема, механізмів та принципів іменування таких абстрактних феноменів, як емоції. Висновки щодо структурних та семантичних властивостей мовних одиниць представлення ЕК СТРАХ в сучасній англійській мові, а також системності їхньої організації та специфіки функціонування у творах сучасної англомовної художньої прози є внеском у теорію концептуальної та лексичної семантики.
Використання методу концептуального аналізу для опису польової організації вербальних засобів вираження ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові сприяє збагаченню та подальшому розвитку теорії польового моделювання у лінгвістичних розвідках. Встановлення асоціативно-образного простору концепту може бути внеском у теорію концептуальної метафори. Запропонована у роботі методика дослідження ЕК СТРАХ може бути використана для вивчення мовного втілення низки інших емоційних концептів, що зумовлено загальною тенденцією у сучасному мовознавстві до розкриття механізмів репрезентації внутрішнього світу за посередництва номінативних одиниць.
Практичне значення дослідження визначається тим, що його матеріали та результати можуть використовуватись у курсах лексикології (розділи Семантична структура слова”, Ономасіологія”, Фразеологія”), стилістики англійської мови (розділ Стилістична диференціація англійської мови”), а також у спецкурсах з когнітивної лінгвістики, емотіології та інтерпретації тексту.
Апробація результатів дослідження здійснювалася на дванадцятій міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго Мова і культура” (Київ, 2003 р.); міжнародних наукових конференціях Языковые категории: границы и свойства” (Мінськ, 2004 р.), Когнітивні та дискурсивні структури германських мов у соціокультурному просторі комунікації” (Київ, 2005 р.), Слов’янська та германська лексикографія і проблеми перекладу: сучасний стан і перспективи” (Житомир, 2005 р.); на третій національній конференції TESOL-Ukraine Goals for Ensuring Access to High Quality Teaching and Learning” (Острог, 2002 р.); Всеукраїнських наукових конференціях Література та літературознавство: історія і сучасність” (Секція Аналіз художнього тексту: лінгвістичний аспект”) (Житомир, 2004 р.), Слов’янська та германська лексикографія і проблеми перекладу: сучасний стан і перспективи” (Житомир, 2004 р.); п’ятій Регіональній науково-практичній конференції Мови у відкритому суспільстві” (Актуальні проблеми дослідження дискурсу, методики навчання іноземних мов та літератури у контексті європейської інтеграції) (Чернігів, 2004 р.); науково-практичних конференціях Київського національного лінгвістичного університету Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002 р.), Мова і культура у сучасному світі” (Київ, 2003 р.), Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 2004 р.), Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005 р.).
Публікації. Основні положення й результати дослідження висвітлені в десяти статтях, з них дев’ять у фахових виданнях ВАК України, та у трьох матеріалах доповідей на наукових конференціях.
Наукова новизна отриманих результатів може бути узагальнена в наступних положеннях, які виносяться на захист:
1. Вербалізований емоційний концепт є складним динамічним структурно-смисловим конструктом людської свідомості, який зберігає досвід етнокультурного, соціокультурного та індивідуального характеру мовця про виокремлений фрагмент емоційного буття людини та відбивається у семантичному просторі мови. Представлений засобами сучасної англійської мови ЕК СТРАХ є одним з базових концептів національної ККС, комплексним соціокультурно детермінованим когнітивним утворенням, яке фіксує знання про базову людську емоцію страх та локалізується у негативній асоціативно-образній зоні англійської ККС. Аналіз семантики різнорівневих мовних засобів позначення ЕК СТРАХ виявив, що він структурується як складна ядерно-периферійна конфігурація знань про прототипові та непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживання та усунення емоції страх. Якісна характеристика ЕК доповнюється його референційним аспектом, який відтворюється при виділенні в структурі концепту СТРАХ блоків ЗАГРОЗИ, СТАТАЛЬНОГО та РЕАКЦІЯ. Зазначені семантичні аспекти утворюють підґрунтя побудови якісно-референційної моделі структури ЕК СТРАХ, яка виступає концептуальною основою формування значень одиниць на позначення зазначеного ЕК.
2. У межах англомовної картини світу фрагмент, що представляє ЕК СТРАХ, вибудовується на основі польового принципу організації лексики різних лексико-граматичних класів, утворюючи цілісний, ієрархічно структурований номінативний простір одиниць на позначення страху. Номінанти емоції страх об’єднуються на підставі спільного для них інваріантного значення, яке найбільш чітко актуалізується в сучасній англійській мові через лексему fear, що виступає архілексемою, ім’ям номінативного простору страх” і представляє його ядро. Вказаний простір утворюється під час співположення іменникового, прикметникового, прислівникового та дієслівного частиномовних лексико-семантичних полів (ЛСП). Локалізація одиниць у межах номінативного простору ЕК СТРАХ визначається місцем інгерентної семи у ядерно-периферійній структурі їх значення та належністю до стилістичних пластів лексики. Окрім ядерної зони, структура простору страх” включає перехідну зону, ближній, далекий та маргінальний шари периферії.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Сучасні лінгвістичні пошуки у руслі когнітивно-дискурсивної парадигми, з одного боку, спрямовані на вивчення національно-мовного матеріалу з метою виявлення та моделювання представлених у людський свідомості різних типів знань про оточуючий світ. З іншого боку, вони намагаються пояснити те, яким чином когнітивні структури відбиваються в лексичній семантиці, відтворити ті механізми, завдяки яким вони беруть участь у переробці та комунікації інформації.
Подане лінгвокогнітивне дослідження мовних засобів англомовної репрезентації ЕК СТРАХ спирається на тезу про те, що національна мова виступає інструментом пізнання дійсності та втіленням світосприйняття людини, і пов’язана з номінацією об’єктів світу, формуванням та передачею думок та емоцій. З огляду на це, під ЕК розуміємо складний динамічний структурно-смисловий конструкт людської свідомості, який зберігає інформацію про виокремлений фрагмент емоційного буття людини та знаходить вираження у семантиці мовних засобів. ЕК як маркери емоційної сфери, відбивають знання про емоційно-особистісні якості та психофізичні стани індивіда, інформацію про фізіологічні реакції організму та здійснюють активну інтерпретацію реальності в ментальному світі людини.
Сукупність ієрархічно впорядкованих вербалізованих ЕК визначається нами як емоціоконцептосфера. Ядро ЕКС складають ментальні репрезентації знання про власне емоції як факти прояву діяльності емоційної сфери людини. До її позаядерної зони входить інформація про всі сфери буття людини, які так чи інакше детермінують її функціонування або осмислюються крізь призму її існування. Цей факт свідчить про накладання ЕКС на інші ділянки ККС індивіда, а отже, про її детермінуючу роль у свідомості особи: емоції є тим цементом”, який скріплює ККС представників будь-якої мовної спільноти.
ЕКС цілісний когнітивний конструкт високого рівня абстракції, який локалізується у ККС та частково відбивається у національній МКС. Загальновизнаний розподіл усіх емоційних станів індивіда на позитивно та негативно марковані, зумовлює те, що ЕКС виступає базою, на фоні якої висвітлюються домени позитивної та негативної тональності. Емоційні домени фрагменти ЕКС, де акумулюються концептуалізації різноманітних емоцій, зокрема ЕК СТРАХ.
Вербалізований засобами сучасної англійської мови ЕК СТРАХ визначається як один з базових концептів національної ЕКС, комплексне культурно та соціально детерміноване когнітивне утворення, яке фіксує знання про емоцію страх та локалізується у негативній асоціативно-образній зоні англійської ККС. Специфіка ЕК СТРАХ виявляється у тому, що погляд на світ крізь призму небезпеки приводить до специфічного викривлення дійсності, що прямо позначається на характері її сприйняття, адекватної інтерпретації існуючого стану речей, на змісті структур отриманих знань та аспектах актуалізації у номінативних засобах мови, комунікативній діяльності індивіда тощо.
ЕК СТРАХ структурується як складна ядерно-периферійна конфігурація знань про прототипові та непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживання та усунення емоції страх. Відповідне представлення конфігурації ЕК за якісним критерієм доповнюється його референційним аспектом, який відтворюється при виділенні в структурі ЕК СТРАХ блоків ЗАГРОЗИ, РЕАКЦІЯ та СТАТАЛЬНОГО блоку. Зазначена якісно-референційна конфігурація виступає матрицею побудови значень різнорівневих номінантів аналізованого ЕК.
У межах англомовної картини світу фрагмент, що представляє ЕК СТРАХ, вибудовується на основі польового принципу організації лексики різних лексико-граматичних класів, утворює цілісний, ієрархічно структурований номінативний простір одиниць на позначення страху. Структурантами простору виступають субстантивне, прикметникове, прислівникове, дієслівне лексико-семантичні поля страх”, які, відбиваючи різні ділянки інтегрального фрейму ЕК СТРАХ, визначають при цьому межі його смислового обсягу. Мовні засоби на позначення емоції страх об’єднуються на підставі спільного для них інваріантного значення, яке актуалізується в сучасній англійській мові лексемою fear, що виступає ім’ям ЛСП і представляє його ядро. Разом з іменником fear, до ядерної зони входить дієслово fear та прикметник fearful, які виступають архілексемами дієслівного та прикметникового ЛСП страх”.
Архілексема містить у своєму значенні інгерентну сему ‘fear’, яка є присутньою у різних прошарках ядерно-периферійної структури значень усіх елементів ЛСП страх”, причому її локалізація є однією з умов, що визначають місце одиниць у структурі ЛСП. До складу інгерентної семи входять прототипові семантичні ознаки номінантів страху, а саме: семи небезпека / загроза”, характер емоції”, негативна оцінка”, симптом емоції”; непрототипові компоненти: характер загрози”, об’єкт загрози”, усвідомлення небезпеки”. Виявлені семантичні ознаки периферії значень одиниць ЛСП страх”, конкретизують зміст прототипових ознак небезпека / загроза” та характер емоції страх”. Компонент небезпека / загроза” деталізується у семах визначена майбутня / теперішня небезпека / загроза”, невизначена майбутня небезпека / загроза” та природний / соціальний тип небезпеки / загрози”. Семантичний параметр характер емоції страх” конкретизується у таких семах: характер виникнення”, характер протікання”, інтенсивність емоції”, тривалість емоції”, обумовленість / безпідставність виникнення емоції”, комбінаторний характер емоції”.
Субстантивне ЛСП страх” сучасної англійської мови, яке визначає побудову полей іншої частиномовної належності, складається з упорядкованої сукупності поняттєво пов’язаних одна з одною синонімічних угрупувань лексем на позначення різновидів страху. Основним СР ЛСП страх”, який є базою логічної структури поля, найбільш концентровано відбиваючи ядро ЕК СТРАХ, є ряд синонімів, очолюваний архілексемою fear. У його межах, виділяються СР з вторинними домінантами anxiety, worry та fright, аналіз яких констатує перелік дистинктивних ознак, котрі уточнюють компоненти основного СР. Виділення домінант сприяє розумінню того, що в англомовній ЕКС та МКС вербалізований ЕК СТРАХ (FEAR), виступає архіконцептом відносно своїх складників ЕК ТРИВОГА (ANXIETY), ЗАНЕПОКОЄННЯ (WORRY) та ПЕРЕЛЯК (FRIGHT).
Номінативний простір ЕК СТРАХ, що містить іменникову, прикметникову / прислівникову та дієслівну зони, включає 3225 одиниць (з них 292 іменникових, 510 прикметникових, 227 прислівникових та 250 дієслівних стилістично нейтральних одиниць, 267 клішованих словосполучень, 598 фразеологічні одиниці, 133 паремій та 701 сленгізм). Весь масив зазначеної лексики поділяється на 1279 стилістично нейтральних та 1946 стилістично маркованих номінацій.
Референційно близькі елементи ЛСП страх” об’єднуються у парцели дрібні тематичні угрупування лексичних одиниць, основу яких складають виділені в межах усього поля СР. Серед парцел, які вербалізують фрагменти КС ЛЮДИНА такі: СТАН СТРАХУ (36,4% аналізованих одиниць), ЗАГРОЗА (21,5%), СИМПТОМ СТРАХУ (21,4%), АГЕНС (9,7%), РИСИ ХАРАКТЕРУ (10%), ЕКСПІРІЄНЦЕР СТРАХУ (0,6%), ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ (0,2%) та РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ (0,2%). Їхній перелік маніфестує зони концептуальної диференціації ЕК СТРАХ, що задають” ономасіологічні схеми об’єднаних у парцели одиниць.
Семантична структура ЕК СТРАХ є концептуальним підґрунтям парцеляції ЛСП страх” і включає декілька великих інформаційних блоків: ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ (з царинами ЕКСПІРІЄНЦЕР, СТАН СТРАХУ, СИМПТОМ), РЕАКЦІЯ, КОМПАРАТИВНИЙ, АКСІОЛОГІЧНИЙ та ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ блоки. Виділені блоки об’єднуються у єдину інформаційну конфігурацію, яка у термінах фреймової семантики моделюється у вигляді концептуальної мережі шляхом поєднання предметноцентричного, посесивного, таксономічного, акціонального та компаративного базових фреймів. Комплексна фреймова модель ЕК СТРАХ є структурою, яка містить вузли (слоти та підслоти) різного рівня генералізації. Його скелет утворюють слоти, що є фреймовими відповідниками виділених блоків семантичної структури ЕК. Представлена модель пояснює особливості формування семантики корпусу номінацій ЕК СТРАХ, дозволяє встановити їхнє розташування в межах (ядерно-периферійної, тематичної) структури ЛСП страх”.
Слот ЗАГРОЗА містить інформацію про причину або джерело, від якого надходить небезпека та про мету, бенефіціантів, помічників, інструментів залякування об’єкта загрози. Слот зберігає дані про типи загроз, серед яких наявні біологічна / соціальна, фізична / психічна / психофізична, дійсна / уявна, реальна / нереальна загроза, а також про можливі конкретні її втілення. На базі останніх виділяються прототипові для англомовного суспільства форми страху, як от страх води, висоти, темряви, хвороби, старості, смерті, невідомого тощо.
СТАТАЛЬНИЙ слот ЕК СТРАХ має вигляд сукупності трьох підслотів, які містять інформацію про налякану людину, зміни, що відбуваються з її тілом та варіативність емоції, що нею переживається. У підслоті ЕКСПІРІЄНЦЕР акцент зміщується на розгляд людини як такої, що у визначених просторово-часових рамках певним чином переживає свій страх у різних його формах. Виявлені у творах сучасної англомовної художньої прози знання, що сконцентровані в підслоті, включають кількісні дані про експірієнцера (-ів) страху, їхню емоційно-вольову сферу, психофізичний стан, освіченість, досвід, вік, соціальну, професійну належність.
Підслот СТАН СТРАХУ структурується у вигляді конфігурації вузлів, у сукупності яких фіксується полісемантична концептуалізація страху англомовною спільнотою шляхом приписування йому ролей контейнер / вміст контейнеру, рід / вид, причина / результат, інструмент. Серед якісних ознак страху, актуалізованих одиницями ЛСП страх” у текстових фрагментах, виділяються рекурентність”, залежність різновидів страху від віку особи”, новизна емоції”. Кількісна визначеність полягає у дискретному / континуальному способі осмислення страху.
У підслоті СИМПТОМ ЕК СТРАХ сконцентрована інформація про внутрішні та зовнішні психофізіологічні реакції людського тіла на страх, серед яких виділяються реакції вербальні та невербальні. До об’єктивації симптоматики страху в англомовному художньому тексті залучаються як лексичні одиниці, так і репрезентаційні можливості емоційного синтаксису, що супроводжуються фонетичними та стилістичними засобами представлення концепту.
Слот РЕАКЦІЯ ЕК СТРАХ структурується як акціональний фрейм з прототиповим набором учасників, головним з яких виступає ХТОСЬ (людина), що, знаходячись у стані страху, починає діяти на емоцію або на загрозу з метою їхнього усунення або зменшення впливу. На концептуальному рівні людина як пацієнс-експірієнцер отримує роль експірієнцера-агенса, загроза або страх перетворюється на пацієнса. Вузол РЕАКЦІЯ збагачується підслотами ЩОСЬ: мета / результат / інструмент / бенефіціант / помічник, виявлених у текстових фрагментах, які супроводжуються оцінкою поведінки індивіда, особливостей його емоційно-вольової сфери. В англомовній художній прозі вказана інформація репрезентується різнорідними одиницями і розміщується у фінальних частинах описів ситуації небезпеки.
ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ слот ЕК СТРАХ зберігає інформацію стосовно просторової та часової локалізації ситуації небезпеки. У текстових фрагментах сучасної англомовної художньої прози як просторова, так і часова визначеність ситуації небезпеки має здатність детермінувати характер певної форми емоції, будучи такою, що прототипово стимулює або притупляє відчуття страху.
АКСІОЛОГІЧНИЙ слот містить знання про оцінку емоції страх. Мовні та мовленнєві одиниці переважно позначають страх як негативно забарвлену емоцію, яка породжує неприємні та болючі для людини відчуття. Негативне маркування слоту зумовлює розміщення ЕК СТРАХ у негативно забарвленій ділянці ЕКС та ККС англомовної спільноти. Проте, на периферії ЕК, як структури знань про феномен амбівалентної природи, знаходяться знання про його позитивну роль, зумовлену креативним характером страху та роллю, яку він грає у самозбереженні індивіда.
Фреймова структура ЕК СТРАХ має здатність розглядатись як сценарій, будучи введеною до концептуально-семантичного простору мовленнєвого твору. Таке динамічне представлення фреймової моделі концепту реалізується як послідовне розгортання у межах певних просторово-часових умов ланцюга подій, що складають емоційну ситуацію небезпеки. Остання, як семантичний субстрат описів ситуацій переживання індивідом страху в сучасних англомовних художніх творах, витлумачується як фрагмент тексту, корелятом якого виступає ЕК СТРАХ.
У сучасній англомовній художній прозі ЕК СТРАХ знаходить своє вираження у семантиці стилістично нейтральних та стилістично маркованих мовних засобів. Останні представлені графіко-фонетичними (тире, три крапки, тип, розмір шрифту, графони), морфологічними (вживання абстрактного імені емоцій групи страх” у формі множини, з неозначеним артиклем, без артикля, використання підсилювальних прикметників, ступенів їх порівняння, прислівників, дієслів), лексико-стилістичними (історизми, сленгізми), лексико-синтаксичними (еліпсис, апозіопезис, паралелізм, повторення, полісиндетон, звертання, риторичні питання, модально-емоційні речення) та тропеїчними засобами вираження ЕК.
Аналіз мовного та мовленнєвого матеріалу показав, що слоти фреймової моделі ЕК СТРАХ мають здатність до свого розширення за рахунок проектування на них структури концептів неемоційних концептосфер ККС англомовної спільноти. Такі концепти складають КОМПАРАТИВНИЙ слот ЕК, підслоти якого здатні розширювати компоненти блоків ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ та РЕАКЦІЯ. Компаративне наповнення слотів актуалізується через клішовані одиниці, фразеологічні словосполучення та пареміологічні структури, а також тропеїку сучасної англомовної прози. Побудова епітету, метафори, метонімії, порівняння та оксюморону здійснюється на основі зв’язку подібності, суміжності або контрасту з такими аспектами буття, як ЖИВА та НЕЖИВА ПРИРОДА.
Набір метафор та метонімій, які експлікують ЕК СТРАХ, фіксує результати взаємодії індивіда зі світом, визначаючи втіленість” концепту. Через аналіз контекстів вживання номінацій емоції виявлено, що відповідне осмислення страху ґрунтується на досвіді людини, сформованого під час її інтеракції з оточуючою дійсністю. У зв’язку з цим у смисловій структурі ЕК СТРАХ виділяються фізичний, фізіологічний, інтелектуальний та соціокультурний сегменти, які акумулюють та структурують у своїх межах інформацію соціокультурного та біологічного характеру про емоцію страх.
Композиція якісних та кількісних ознак емоції страх, виявлених в ході аналізу її англомовних репрезентантів, дозволяє зафіксувати образ страху у вигляді деякої сутності з набором статичних та динамічних властивостей, запозичених у корелятивних концептів ЖИВА ІСТОТА, ЛЮДИНА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, КОНТЕЙНЕР / ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ, ПРЕДМЕТ (ІНСТРУМЕНТ), ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ, АРТЕФАКТ, ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, РЕЧОВИНА, СТИХІЯ, ВОРОЖА СУТНІСТЬ, ПРИМАРА, які визначають смислову структуру засобів вторинної номінації ЕК СТРАХ.
Зважаючи на постійні зміни, що відбуваються у семантичній структурі мови, виникає необхідність діахронічного дослідження семантикі англомовних номінацій ЕК СТРАХ. Перспективним також вбачається контрастивне дослідження репрезентації ЕК СТРАХ в англійській, українській та інших мовах світу з метою виявлення універсальних та відмічених національною специфікою його фрагментів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдюкова З.А. Описание пространства-вместилища через активацию объёмно-пространственного фрейма во французском языке // Коммуникативно-функциональное описание языка. Уфа: Изд-во Башкирск. ун-та, 2001. С. 12-16.
2. Аносов К.Г. Фразеологические единицы как материальные знаки национального бытия // Когнитивная лингвистика конца 20 века. Материалы Междунар. науч. конф. 7-9 октября 1997 г. В трёх частях. Ч. 2. Минск: МГЛУ. 1997. С. 52-53.
3. Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография. Т. 2. М.: Языки русской культуры, 1995. 767 с.
4. Аристов С.А., Сусов И.П. Коммуникативно-когнитивная лингвистика и разговорный дискурс: http: // homepages.tversu.ru/~susov/Aristov.htm
5. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования). М.: Просвещение, 1990. 300 с.
6. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы. М.: Наука, 1974. 383 с.
7. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
8. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 с.
9. Аскерова І.А. Внутрішня форма деяких назв СТРАХУ в польській мові // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. Вип. 13. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. С. 19-22.
10. Афанасьева О.В. Понимание прилагательного как признакового слова. Ономасиологический подход к изучению лексики // К юбилею учёного. Сб. науч. тр., посвящённых юбилею доктора филологических наук, профессора, главного научного сотрудника лаборатории теоретического языкознания РАН Елены Самойловны Кубряковой. М.: МГПУ, 1997. С. 29-36.
11. Бабушкин А.П. Объективное и субъективное в языке // Общие проблемы строения и организации языковых категорий (грамматические, словообразовательные, лексические и текстовые категории): Мат-лы науч. конф. 23-25 апреля 1998 г. М.: РАН ИЯ, 1998. С. 28-31.
12. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1996. 104 с.
13. Баженова И.С. Экспрессия эмоций в контексте гендерных исследований // Разноуровневые характеристики лексических единиц: Слово в тексте. Смоленск: СГПУ, 2001. Ч. 4. С. 100-101.
14. Балабан О.О. Метафоричне перенесення як універсальний спосіб вторинної номінації (на матеріалі української, російської та англійської мов) // Проблеми зіставної семантики. Вип. 5. К.: КДЛУ, 2001. С. 114-118.
15. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка: Пер. с франц. М.: Изд-во иностр. лит., 1961. 394 с.
16. Баранов А.Н. О типах сочетаемости метафорических моделей // Вопросы языкознания. 2003. №2. С. 73-95.
17. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Постулаты когнитивной семантики // Известия РАН. Серия литературы и языка. 1997. Т. 56, №1. С. 11-21.
18. Баранова К.М. О некоторых новых путях анализа синонимии // К юбилею учёного. Сб. науч. тр., посвящённых юбилею доктора филологических наук, профессора, главного научного сотрудника лаборатории теоретического языкознания РАН Елены Самойловны Кубряковой. М.: МГПУ, 1997. С. 29-36.
19. Барба Л.В. Лінгвокогнітивні особливості текстової ситуації Злочин Відповідальність” у різних функціональних стилях сучасної англійської мови: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 1999. 157 с.
20. Барсук Л.В. Категоризация как психолингвистическая модель // Психолингвистические проблемы функционирования слова в лексиконе человека: коллективная монография / Под общей ред. А.А.Залевской. Тверь: Тверск. гос. ун-т, 1999. С. 21-55.
21. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: Видавничий центр Академія”, 2004. 342 с.
22. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: Дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.04. К., 2002. 476 с.
23. Бєлєхова Л.І. Словесний образ в американській поезії: лінгвокогнітивний погляд. М.: ООО Звездопад”, 2004. 376 с.
24. Беляевская Е.Г. Семантическая структура слова в номинативном и когнитивном аспектах: Дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.04. М., 1991. 495 с.
25. Беляевская Е.Г. Проблема сложения смыслов при формировании семантики идиом (процесс фразеологизации в когнитивном аспекте) // Композиционная семантика: Мат-лы III-й междунар. шк.-семинара по когнитивной лингвистике, 18-20 сент. 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2 ч. Ч. 2. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. С. 4-6.
26. Бєссонова О.Л. Концепты эмоций в структуре оценочного тезауруса английского языка // Лінгвістичні студії. Вип. 2. Ч. 1. Донецьк: ДонНУ, 2003. С. 256-265.
27. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: Дис. д-ра філол. наук: 10.02.04. Донецьк, 2003. 463 с.
28. Благий Т.Л. Комуникативно-прагматические классы предложений угрозы, страха и опасения в современом немецком языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Иркутск. гос. пед. ин-т иностр. языков. Иркутск, 1994. 15 с.
29. Болдырев Н.Н. Категориальное значение глагола как способ концептуализации события // Когнитивная лингвистика конца 20 века.: Мат-лы Междунар. науч. конф. 7-9 октября 1997: В 3 ч. Ч. 2. Минск: МГЛУ, 1997. С. 9-13.
30. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во Тамбовск. ун-та, 2000. 123 с.
31. Бондаренко А.Ф. Локальное сложноподчинённое предложение (на материале французского языка) // Лексическая и грамматическая семантика романских и германских языков. Романо-германская филология. Кишинёв: Штиинца, 1989. С. 15-22.
32. Бондаренко К.М. Картина мира: опыт лингво-когнитивного синтеза // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. 200-річчя Харківської мовознавчої школи. Харків: Константа, 2004. №635. С. 8-12.
33. Бондаренко Я.О. Ключові концепти у мовленні акцентуйованих мовних особистостей (на матеріалі сучасної американської художньої прози) // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Вип. 8. К.: КНЛУ, 2002. С. 33-39.
34. Бондарко А.В. Теория функциональной грамматики. Темпоральность. Модальность. Л.: Наука, 1990. 264 с.
35. Бондарко А.В. Теория значения в системе функциональной грамматики: на материале русского языка. М.: Языки словянской культуры, 2002. 736 с.
36. Борисенко Н.Д. Гендерний аспект репрезентації персонажного мовлення в англійських драматичних творах кінця ХХ століття: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / КНЛУ. К., 2003. 20 с.
37. Борисенкова Л.М. К вопросу о некоторых особенностях немецкой концептосферы // Лексикология и стилистика. Современные тенденции развития. К 70-летию В.С.Вашунина и В.А.Портянникова. Нижний Новгород: НГЛУ им. Н.А.Добролюбова, 2004. С. 139-147.
38. Борисов А.А. Реализация концепта FEAR” паремиологическими средствами современного английского языка // Языковые категории: границы и свойства: Мат-лы докл. междунар. науч. конф. (Минск, 22-23 марта 2004 г.). Минск: МГЛУ, 2004. Ч. 2. С. 108-111.
39. Борисов А.А. Фреймовое моделирование эмоционального концепта СТРАХ: опыт концептуально-семантического анализа (на материале англоязычных лексикографических источников) // Человек и языковое пространство: аспекты взаимодействия. Нижний Новгород: НГЛУ им. Н.А.Добролюбова, 2004. С. 179-188.
40. Борисов О.О. Когнітивна метафора як засіб вираження концепту FEAR” у сучасній англійській мові (на матеріалі оповідань С.Кінга) // Мова і культура. Наукове видання. Серія Філологія. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. Вип. 6. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. 2003. Т. ІІІ/2. Ч. 2. С. 338-346.
41. Борисов О.О. Дієслівні лексичні одиниці сучасної англійської мови на позначення емоційного концепту СТРАХ” (на матеріалі лексикографічних джерел) // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка: Вип. 17. Житомир: Редакційно-видавничий відділ ЖДУ імені Івана Франка, 2004. С. 91-95.
42. Борисов О.О. Невербальні маркери вираження емоційного концепту СТРАХ” (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози) // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Вип. 16. Житомир: Редакційно-видавничий відділ ЖДУ імені Івана Франка, 2004. С. 130-134.
43. Борисов О.О. Особливості сленгової репрезентації ЕК СТРАХ (на матеріалі лексикографічних джерел сучасної англійської мови) // Мови у відкритому суспільстві: Матеріали V Регіональної науково-практичної конференції (Чернігів, 24-25 вересня 2004 р.). Чернігів: Віст-сервіс, 2004. С. 3-5.
44. Борисов О.О. Організація мовних засобів концепту СТРАХ у сучасній англійській мові // Наука і сучасність. Філологія. Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. К.: Логос, 2004. Т. 42. С. 127-135.
45. Борисов О.О. Функціонування концепту FEAR” у сучасній англомовній картині світу // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. 2004. Т. 7, №1. С. 72-80.
46. Борисов О.О. Емоційний концепт СТРАХ як репрезентант емоційної концептосфери англомовного соціуму: аксіологічно-семантичні особливості // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Зб. наук. пр. Вип. 6. К.: Київcький національний університет імені Тараса Шевченка, 2005. С. 39-44.
47. Борисов О.О. Категоризація емоції страх традиційними словосполученнями сучасної англійської мови // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. Іноземна філологія. Луганськ: Вид-во ЛНПУ імені Тараса Шевченка Альма-матер”, 2005. Ч. 1, №5. С. 18-25.
48. Борисов О.О. Лексико-синтаксичні засоби вираження слоту ВЕРБАЛЬНИЙ СИМПТОМ емоційного концепту СТРАХ (на матеріалі творів сучасної англомовної художньої прози) // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Вип. 22. Житомир: Редакційно-видавничий відділ ЖДУ імені Івана Франка, 2005. С. 100-103.
49. Борисов О.О. Фразеологічні засоби репрезентації емоційного концепту СТРАХ у сучасній англійській мові // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Зб. наук. пр. Вип. 14. К.: Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2005. С. 28-33.
50. Бородкина Г.С. Концепты Angst” и Freude” в семантическом пространстве языка и его австрийского варианта: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Воронеж. гос. ун-т. Воронеж, 2002. 22 с.
51. Брандес М.П. Стилистика текста: Теоретический курс. М.: Прогресс-Традиция, ИНФРА-М, 2004. 416 с.
52. Будянская О.О., Мягкова Е.Ю. Сопоставление средств описания эмоций в английском и русском языках (на примере страха) // Язык, коммуникация и социальная среда. Воронеж: ВГТУ, 2002. Вып. 2. С. 79-87.
53. Вальчук Г.В. Мовне втілення концепту Європейська Інтеграція”: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі англомовних документів Євросоюзу та публікацій газети The Times): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2003. 211 с.
54. Вансяцкая Е.А., Карташкова Ф.И. Оценочная лексика в текстовых ситуациях, отражающих эмоциональные реакции человека (на материале английского языка) // В.И.Даль в парадигме идей современной науки: язык-словесность-самосознание-культура: Мат-лы Всерос. науч. конф., посвящённой 200-летнему юбилею В.И.Даля.: В 2-х ч. Иваново: Ивановск. гос. ун-т, 2001. Ч. 2. С. 144-145.
55. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. М.: Высш. шк., 1990. 176 с.
56. Вежбицкая А. Культурно-обусловленные сценарии и их когнитивный статус: Пер. с англ. // Язык и структура знания. М.: Наука, 1990. С. 63-85.
57. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
58. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков: Пер. с англ. М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
59.&n