Муляр Тамара Станіславівна. Стратегічне управління підприємствами галузі хмелярства

Краткое описание

Муляр Тамара Станіславівна. Стратегічне управління підприємствами галузі хмелярства. : Дис... канд. наук: 08.00.04 - 2011

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ
ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
МУЛЯР Тамара Станіславівна
УДК 338.24:43:633 .791
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ
ГАЛУЗІ ХМЕЛЯРСТВА
Спеціальність: 08.00.04 - економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник:
Осовська Галина Володимирівна
кандидат економічних наук, професор
Житомир - 2011
ЗМІСТ
ВСТУП 3
Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ .. 11
1.1. Сутність та зміст стратегічного управління 11
1.2. Поняття стратегії та її види 22
1.3. Алгоритм формування і реалізації стратегії 32
Висновки до Розділу 1 47
Розділ 2 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ
ПІДПРИЄМСТВАМИ ГАЛУЗІ ХМЕЛЯРСТВА 49
2.1. Трансформаційні процеси та їх вплив на розвиток галузі
хмелярства 49
2.2. Ефективність управління діяльністю підприємств галузі
хмелярства 66
2.3. Оцінка стану стратегічного управління в
хмелепідприємствах 108
Висновки до Розділу 2 121
Розділ 3 СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ГАЛУЗІ
ХМЕЛЯРСТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ 125
3.1. Формування стратегії розвитку підприємств галузі 125
хмелярства
3.2. Удосконалення механізму державної підтримки 151
хмелевиробників
3.3. Модель стратегії розвитку хмелепідприємств на кластерній
основі 165
Висновки до Розділу 3 183
ВИСНОВКИ 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 189
ДОДАТКИ

Список литературы

ВИСНОВКИ
Отримані результати дисертаційного дослідження дозволили обґрунтувати висновки і сформулювати практичні рекомендації щодо становлення та розвитку стратегічного управління підприємствами галузі хмелярства, зокрема:
1. Визначено, що стратегічне управління - це реалізація концепції, в якій поєднується цільовий та інтегральний підходи до діяльності організації. Управління, орієнтоване на довгострокову перспективу, передбачає можливість встановлення цілей розвитку, їх порівняння з наявними можливостями (потенціалом) організації та приведення у відповідність шляхом розробки та реалізації системи стратегій (“стратегічного набору”). Удосконалена інтерпретація сутнісних характеристик поняття “стратегічне управління” тлумачить його як систему принципів і методів розробки та реалізації цілей за допомогою певних інструментів, що забезпечать стійкість конкурентних позицій підприємства на віддалену перспективу за рахунок використання реальних можливості зовнішнього та внутрішнього середовищ.
2. Виробництво високоякісних хмелепрепаратів на основі поєднання ґрунтово-кліматичних, соціально-економічних, науково-технологічних, екологічних умов діяльності хмелярських підприємств є стратегічним орієнтиром зростання галузі хмелярства. Аналіз функціонування підприємств галузі хмелярства в Україні за 2005-2009 р. виявив чинники, що стримують розвиток галузі. Основними негативними факторами впливу на діяльність хмелевиробників є застарілість хмеленасаджень, зношеність техніки й обладнання, недостатній рівень фінансування та нецільове використання державних коштів, відсутність інформаційно-консультаційного забезпечення, низький рівень мотивації праці хмелярів, порушення еквівалентного міжгалузевого цінового обміну між хмелевиробниками і промисловістю, що в результаті позначається на якості продукції, її собівартості та ціні, а це, відповідно, знижує конкурентоспроможність хмелесировини.
3. В результаті застосування SWOT-аналізу встановлено пріоритетні напрями розвитку хмелепідприємств, до яких віднесено впровадження інноваційних технологій у виробництві хмелесировини, розширення ринків збуту за рахунок дієвої маркетингової політики, збільшення обсягів виробництва хмелепродуктів, кооперація підприємств, диверсифікація їх діяльності та ширше використання наявного сортового складу хмелю.
4. Стратегічне управління на вітчизняних хмелепідприємствах набуває особливої актуальності в ринкових умовах. Встановлено, що керівники та спеціалісти підприємств до необхідності розробки стратегії ставляться позитивно, визнають необхідність розробки стратегії підприємства як фактора успіху діяльності, стратегічні рішення приймають незалежно від наявності розробленої стратегії, схиляються до колегіальної підготовки стратегічно важливих рішень. До причин, що перешкоджають впровадженню стратегічного управління в підприємствах галузі хмелярства віднесено мінливість зовнішнього середовища, зміни у законодавчій базі, відсутність спеціалістів та недостатнє методичне забезпечення стратегічного управління.
5. Для успішної реалізації стратегії розвитку підприємств, які здійснюють виробництво хмелю - багаторічної, капіталозатратної, трудомісткої сільськогосподарської культури, слід застосовувати особливий алгоритм формування та реалізації стратегії. Його відмінність полягає у доповненні загальноприйнятого підходу елементами багаторічного моніторингу, стратегічного аналізу динаміки ринку хмелю, системного контролю та галузевого прогнозування.
6. Аналіз доходності виробництва хмелепродукції на основі використання показника рентабельності з огляду на нагальні проблеми реалізації хмелепродукції не висвітлює реального стану справ, тому важливим при розрахунку доходності є врахування фактичного рівня товарності хмелю. Зокрема, доцільним визнано застосування показника розміру прибутку (скорегованого на суми реалізації продукції, виробленої, але не реалізованої у попередні роки) в розрахунку на 1 га плодоносних хмеленасаджень.
7. Підвищення якості хмелесировини є ключовим чинником забезпечення її збуту. Нині потреби пивоварів в альфа-кислотах вітчизняного виробництва забезпечені на 24,4 % у співвідношенні: 74 % - ароматичні та 26 % - гіркі сорти хмелю, хоча попит пивоварів вимагає співвідношення: ароматичних і гірких сортів хмелю 35 % до 65 % відповідно. Шляхом економіко-математичного моделювання оптимізовано видове співвідношення сортів хмелю.
8. В результаті кореляційно-регресійного аналізу встановлено відсутність взаємозв’язку між рівнем державної підтримки на 1 га хмеленасаджень (1 т хмелепродукції), урожайністю хмелю, обсягом отриманого прибутку на 1 га, рівнем рентабельності. Такий стан справ потребує зміни порядку розподілу коштів державної фінансової підтримки, в цьому контексті запропоновано здійснювати його в залежності від обсягів виробництва хмелепродукцїї з урахуванням її якості та обов’язковим фінансуванням поновлення і модернізації матеріально-технічної бази галузі, науково- практичних розробок та залучення новітніх технологій.
Доведено, що доцільним є створення територіально-галузевого хмелярського кластера для поглиблення процесів горизонтальної і вертикальної інтеграції між хмелевиробниками, оптимізації використання виробничого ресурсного та інвестиційного потенціалу, вирішення проблеми адаптації галузі до ринкових умов функціонування. Це забезпечить виробництво високоякісної хмелепродукції, стійкості конкурентних позицій як на загальнодержавному рівні, так і на рівні хмелярських підприємств.