МУСТЕЦА Ігор Васильович. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПРАЦІ

Краткое описание

МУСТЕЦА Ігор Васильович. Назва дисертаційної роботи: "ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПРАЦІ"

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
МУСТЕЦА ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ
Прим. № ____
УДК 349.2
ДИСЕРТАЦІЯ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ ПІДПРИЄМСТВА ЗА
ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПРАЦІ
Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення
(081 – Право)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
(доктора філософії)
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________________________
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий керівник –
кандидат юридичних наук, доцент
Арсентьєва Олена Сергіївна
Київ – 2017

ЗМІСТ
ВСТУП.......................................................................................................................11
Розділ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПОСАДОВИХ ОСІБ ПІДПРИЄМСТВА ЗА
ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПРАЦІ....................................19
1.1 Сутність трудоправового статусу посадових осіб підприємства....................19
1.2 Поняття та ознаки відповідальності посадових осіб підприємства за
порушення законодавства у сфері праці.................................................................27
Висновки до розділу 1...............................................................................................57
Розділ 2 ВИДИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПОСАДОВИХ ОСІБ
ПІДПРИЄМСТВА ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ
ПРАЦІ........................................................................................................................60
2.1 Дисциплінарна, матеріальна та цивільно-правова відповідальність
посадових осіб підприємства...................................................................................60
2.2 Адміністративна відповідальність посадових осіб підприємства..................85
2.3 Кримінальна відповідальність посадових осіб підприємства.......................106
Висновки до розділу 2.............................................................................................127
Розділ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПОСАДОВИХ ОСІБ
ПІДПРИЄМСТВА ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ
ПРАЦІ......................................................................................................................132
3.1 Проблеми відповідальності посадових осіб підприємства за порушення
законодавства у сфері праці та пропозиції щодо їх вирішення………………..132
3.2 Зарубіжний досвід відповідальності посадових осіб підприємства за
порушення законодавства у сфері праці…………………………………….......161
Висновки до розділу 3.............................................................................................189
ВИСНОВКИ............................................................................................................193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................198
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...215
11
ВСТУП
Актуальність теми. Соціально-економічні зміни кінця ХХ – початку ХХІ
століття зумовили істотні зрушення в багатьох сферах суспільного життя
України. В галузі праці вони дістали свій прояв у розвитку та становленні
ринкової економіки, появі нових видів роботодавців, зменшенні рівня контролю
та ступеня втручання держави в діяльність суб’єктів, які використовують
найману працю, зниженні ролі профспілкових організацій, зростанні числа
зайнятості працівників у приватній сфері трудової діяльності та інших факторів,
які суттєво вплинули на стан дотримання прав та законних інтересів учасників
трудових правовідносин, що має наслідком зростання кількості правопорушень у
відповідній сфері.
Сучасний стан вітчизняного нормативно-правового регулювання праці дає
всі підстави стверджувати, що забезпечення та гарантування трудових прав
найманих працівників, у тому числі і посадових осіб підприємств, не відповідає
вимогам міжнародних стандартів, а також соціальним, економічним, політичним
і правовим реаліям сьогодення. За таких обставин надзвичайно важливою та
актуальною проблемою є реформування діючої нормативної бази з питань праці
і приведення її у відповідність до ступеня розвитку фактичних суспільних
відносин в Україні, які склалися у трудовій галузі. Це має створити та
забезпечити необхідні умови для належного захисту трудових прав та законних
інтересів найманих працівників, зокрема й посадових осіб підприємств, у
випадках їх притягнення до юридичної відповідальності за правопорушення у
сфері праці. Крім істотних недоліків нормативно-правового регулювання
досліджуваної тематики, увага до відповідних проблем зумовлена і
різноманітністю існуючих доктринальних підходів до розуміння як юридичної
відповідальності в теорії права загалом, так і дискусій у межах трудового права
стосовно відповідальності найманих працівників, у тому числі і такої їх окремої
категорії як посадові особи підприємств, за правопорушення у сфері праці.
Господарська та організаційна діяльність майже кожного суб’єктароботодавця пов’язана із здійсненням керівництва усім підприємством, його
12
окремою частиною, структурним підрозділом, певною ділянкою роботи тощо.
В таких умовах важлива роль відводиться найманим працівникам, у даному
випадку посадовим особам, які відповідальні за здійснення такого керівництва,
оскільки наділяються необхідним трудоправовим статусом, що дає змогу
реалізувати функції з управління на тому або іншому рівні (притягати до
дисциплінарної відповідальності, приймати та звільняти з роботи тощо).
Враховуючи, що стан дотримання норм трудового законодавства в Україні на
конкретному підприємстві, в установі або організації у значній мірі залежить від
організаційних, управлінських, контрольних та інших функцій посадових осіб
того чи іншого суб’єкта, який використовує найману працю, важливе значення
має дослідження питання юридичної відповідальності названих осіб за допущені
ними порушення законодавства у сфері праці.
Необхідність вивчення даної проблематики викликана потребою у
виробленні однозначного трактування відповідної правової категорії, яка на
сьогодні відсутня в чинному трудовому законодавстві України, що має
позитивно вплинути на правильність застосування правових норм у випадку
притягнення відповідних суб’єктів до встановленої законом відповідальності за
недотримання нормативних приписів у галузі трудової діяльності. Також для
проведення науково-теоретичного обґрунтування поняття юридичної
відповідальності посадових осіб у трудовому праві та встановлення їх специфіки
слід визначити систему ознак, яка дозволить відмежувати назване правове явище
від суміжних, що теж має сприяти належній правозастосовній діяльності у сфері
праці.
У теорії трудового права дослідженням порушеної проблематики у тій чи
іншій мірі займалися численні представники юридичної науки, зокрема:
О.А. Абрамова, В.М. Андріїв, О.В. Андрійчук, О.С. Арсентьєва, О.Т. Барабаш,
В.Я. Бурак, С.Я. Вавженчук, В.С. Венедіктов, С.В.Венедіктов,
С.В. Вишновецька, Ю.М. Гришина, В.В. Жернаков, О.А. Замченко,
Т.А. Занфірова, М.І. Іншин, М.М. Клемпарський, І.П. Климишин,
С.С. Коринський, І.Д. Копайгора, Л.Р. Косьмій, В.В. Лазор, Л.І. Лазор,
С.С. Лукаш, Т.Г. Маркін, Н.О. Мельничук, І.В. Новосельська, О.М. Обушенко,
13
Ю.М. Полєтаєв, С.М. Прилипко, О.І. Процевський, В.Г. Ротань,
В.М. Скобєлкін, П.Р. Стависький, Л.О. Сироватська, Р.С. Харчук, Н.М. Хуторян,
Г.І. Чанишева, Б.О. Шеломов, І.І. Шемелинець, В.І. Щербина, О.М. Ярошенко та
інші.
Аналіз теоретичних джерел у правовому регулюванні в галузі праці
свідчить, що в переважній більшості вчені-правники приділяють увагу або
загальнотеоретичним питанням відповідальності найманих працівників за
вчинені ними трудові правопорушення, або проблематиці їх дисциплінарної та
матеріальної відповідальності. В той же час, важливою та актуальною
залишається тематика доктринального вивчення юридичної відповідальності
окремих категорій учасників трудових правовідносин, зокрема посадових осіб
підприємств, установ та організацій. Однак на сьогодні відповідним
нерозв’язаним питанням у теорії трудового права приділено недостатньо уваги,
що зумовлює необхідність проведення подальших наукових досліджень у цій
сфері з метою з’ясування наявних невирішених проблем, а також розроблення
пропозицій стосовно їх подолання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана у Східноукраїнському національному
університеті імені Володимира Даля відповідно до теми кафедри правознавства
юридичного факультету «Проблеми розвитку вітчизняного законодавства та
імплементації в Україні норм міжнародного та європейського права»,
затвердженої на період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2016 року, Пріоритетних
напрямів розвитку правової науки на 2011–2015 роки, затверджених постановою
загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня
2010 pоку № 14, Переліку перспективних напрямів кандидатських та
докторських дисертацій за юридичними спеціальностями, затвердженого
постановою Президії Національної академії правових наук України від 18
жовтня 2013 pоку № 86/11.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
розробка теоретико-практичних пропозицій та рекомендацій щодо вирішення
проблем відповідальності посадових осіб підприємства за порушення
14
законодавства у сфері праці. Мета дослідження зумовила необхідність
постановки та досягнення наступних завдань:
 охарактеризувати сутність трудоправового статусу посадових осіб
підприємства;
 визначити поняття відповідальності посадових осіб підприємства за
порушення законодавства у сфері праці;
 з’ясувати зміст ознак відповідальності посадових осіб підприємства за
порушення законодавства у сфері праці;
 розкрити особливості дисциплінарної та матеріальної відповідальності
посадових осіб підприємства за порушення законодавства у сфері праці;
 охарактеризувати особливості адміністративної та кримінальної
відповідальності посадових осіб підприємства за порушення законодавства у
сфері праці;
 узагальнити проблеми відповідальності посадових осіб підприємства за
порушення законодавства у сфері праці та надати пропозиції щодо їх вирішення;
 сформулювати шляхи запозичення зарубіжного досвіду відповідальності
посадових осіб підприємства за порушення законодавства у сфері праці.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у
сфері трудової діяльності посадових осіб підприємства та притягнення їх до
юридичної відповідальності.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні проблеми правового
регулювання відповідальності посадових осіб підприємства за порушення
законодавства у сфері праці.
Методи дослідження. У процесі теоретико-правового аналізу використано
загальноправові і спеціальні методи наукового дослідження. В основу системи
методології наукового аналізу відповідальності посадових осіб підприємства за
порушення законодавства у сфері праці покладено наступні методи:
1) діалектичний метод – дав змогу дослідити внутрішню сутність речей у процесі
їх розвитку, а також внутрішніх та зовнішніх суперечностей, зокрема за
допомогою даного методу проаналізовано правову природу відповідальності
15
посадових осіб підприємства за порушення законодавства у сфері праці та
сучасний стан її правового регулювання (підрозділи 1.1–1.2); 2) системний метод
– дозволив здійснити повне та об’єктивне дослідження відповідного конкретно
окресленого предмета, зокрема видів відповідальності посадових осіб
підприємства за порушення законодавства у сфері праці (підрозділи 2.1–2.3); 3)
логічні методи і прийоми – дедукція, індукція, аналогія, аналіз, синтез –
застосовувалися впродовж здійснення усього наукового аналізу. Використання
структурно-логічного методу та методу моделювання дозволило виділити
проблеми та шляхи їх вирішення у сфері відповідальності посадових осіб
підприємства за порушення законодавства у сфері праці, а також надати
пропозиції щодо застосування позитивного зарубіжного досвіду з даної тематики
в Україні (підрозділи 3.1–3.2).
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація
є першою спробою комплексно, з використанням сучасних методів пізнання та
урахуванням новітніх досягнень науки трудового права дослідити
відповідальність посадових осіб підприємства за порушення законодавства у
сфері праці. За результатами дисертаційного дослідження сформульовано
основні авторські положення, які виносяться на захист і містять елементи
наукової новизни. Назвемо основні з них.
Уперше:
 сформульовано визначення поняття «посадова особа у сфері праці», під
яким запропоновано розуміти окрему категорію найманих працівників, які на
підставі трудового договору (контракту) здійснюють керівництво (управління)
підприємством, установою, організацією, їх структурними одиницями або
певними ділянками роботи (виробництва, процесу тощо), що наділені
необхідним правовим статусом, який передбачає виконання організаційнорозпорядчих та/або адміністративно-господарських обов’язків щодо
підпорядкованих працівників, майна, матеріальних цінностей тощо;
 визначено, що під відповідальністю посадової особи підприємства за
порушення законодавства про працю слід розуміти застосування уповноваженим
державним органом чи роботодавцем до найманого працівника, який є
16
посадовою особою, тобто виконує постійно, тимчасово або спеціально на
підприємстві, в установі чи організації організаційно-розпорядчі та/або
адміністративно-господарські функції, негативних наслідків особистого,
майнового або іншого характеру, внаслідок вчинення ним винного,
протиправного трудового правопорушення, що пов’язане з невиконанням чи
неналежним виконанням своїх трудових обов’язків, та полягає в можливості
роботодавця або обов’язку компетентного державного органу накласти на такого
найманого працівника стягнення у порядку, межах та на підставах, встановлених
законодавчими актами про працю та інших галузей права, з метою попередження
вчинення нових правопорушень у майбутньому (негативний/ретроспективний
аспект) та усвідомлення посадовою особою значення і важливості виконуваних
трудових функцій, що мотивує дотримання трудового правопорядку, сумлінне та
відповідальне виконання трудових обов’язків;
 встановлено, що специфіка юридичної відповідальності посадових осіб
підприємств характеризується наступними ознаками: 1) наявністю трудових
правовідносин; 2) особистим характер відповідальності; 3) винністю діянь
посадової особи; 4) наявністю трудового правопорушення як підстави для її
настання; 5) комплексним характером юридичної відповідальності; 6) суворістю
санкцій; 7) наявністю статусу посадової особи підприємства, установи або
організації.
Удосконалено:
 тлумачення дисциплінарної відповідальності посадових осіб
підприємства за порушення законодавства у сфері праці як інституту трудового
права, який полягає у правовідношенні посадової особи із власником чи
уповноваженим ним органом з приводу здійснення її трудових обов’язків
організаційно-розпорядчого та/або адміністративно-господарського характеру,
пов’язаних з управлінням, організацією та локальним регулюванням трудових
правовідносин з іншими працівниками підприємства, які підпорядковані в тій чи
іншій мірі такій посадовій особі; і за такого правовідношення при здійсненні
порушень трудових прав підпорядкованих працівників з вини посадової особи
(вчиненні трудового правопорушення) до неї власником або уповноваженим ним
17
органом застосовується дисциплінарне стягнення на умовах, визначених
законодавством чи іншими актами, до яких законодавство відсилає;
 характеристику особливостей матеріальної відповідальності посадових
осіб підприємства, до яких відносяться наступні: 1) можливість нести
матеріальну відповідальність за неодержаний прибуток; 2) повна матеріальна
відповідальність за винне незаконне звільнення або переведення працівника на
іншу роботу; 3) повна матеріальна відповідальність керівника підприємства,
винного у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело
до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що
Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної
форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством; 4)
можливість врегулювати в установчих документах підприємства матеріальну
відповідальність посадових осіб за розголошення комерційної таємниці чи
конфіденційної інформації;
 узагальнення комплексного переліку проблем по кожному з видів
юридичної відповідальності посадових осіб підприємства за порушення
законодавства у сфері праці та пропозиції щодо їх вирішення.
Дістали подальшого розвитку:
 узагальнення, що трудоправове положення посадових осіб
підприємства виражає взаємовідносини між ними та роботодавцями під час їх
участі у трудових правовідносинах, що проявляється у таких характеристиках:
1) трудовій правосуб’єктності посадових осіб; 2) моменті набуття та втрати
правового статусу посадової особи; 3) трудових правах і обов’язках посадових
осіб; 4) юридичній відповідальності посадових осіб за порушення трудового
законодавства України;
 пропозиції щодо запозичення позитивного зарубіжного досвіду
стосовно відповідальності посадових осіб підприємства за порушення
законодавства у сфері праці.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що
викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані:
18
– у науково-дослідницькій роботі – для подальших загальних і
спеціальних наукових досліджень теоретичних та практичних проблем
відповідальності посадових осіб підприємства за порушення законодавства у
сфері праці;
– у правотворчості – при перегляді та вдосконаленні положень чинного
Кодексу законів про працю, доопрацюванні проекту Трудового кодексу України;
– у правозастосовній діяльності – результати дослідження сприятимуть
вдосконаленню практики застосування положень нормативно-правових актів
щодо відповідальності посадових осіб підприємства за порушення законодавства
у сфері праці;
– у навчально-методичній роботі – в процесі вивчення навчальної
дисципліни «Трудове право», при написанні підручників, навчально-методичних
посібників, при проведенні семінарських занять із студентами й написанні ними
рефератів, курсових і дипломних робіт.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в
цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення й висновки доповідалися
дисертантом на засіданнях кафедри правознавства Східноукраїнського
національного університету імені Володимира Даля, а також були оприлюднені
на міжнародних науково-практичних конференціях: «Пріоритетні проблеми
юридичної науки: сучасний стан та перспективи вдосконалення» (м. Київ, 18–19
червня 2015 року), «Актуальні проблеми сучасного правознавства» (м. Київ, 28–
29 січня 2016 року).
Публікації. Основні результати дисертації, висновки та пропозиції
знайшли відображення у чотирьох статтях, опублікованих у наукових фахових
виданнях України, одній статті – у науковому виданні іншої держави, а також у
двох тезах доповідей і повідомлень на вказаних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення
наукового завдання, що отримало вияв у запропонованих пропозиціях щодо
удосконалення відповідальності посадових осіб підприємства за порушення
законодавства у сфері праці.
1. Посадові особи у сфері праці – це окрема категорія найманих
працівників, які на підставі трудового договору (контракту) здійснюють
керівництво (управління) підприємством, установою, організацією, їх
структурними одиницями або певними ділянками роботи (виробництва,
процесу тощо), наділені необхідним правовим статусом, який передбачає
виконання організаційно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських
обов’язків щодо підпорядкованих йому працівників, майна, матеріальних
цінностей тощо.
2. Відповідальність посадової особи підприємства за порушення
законодавства про працю – це застосування уповноваженим державним
органом чи роботодавцем до найманого працівника, який є посадовою особою,
тобто виконує постійно, тимчасово або спеціально на підприємстві, в установі
чи організації організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські
функції, негативних наслідків особистого, майнового або іншого характеру за
вчинення ним винного, протиправного трудового правопорушення, що
пов’язане з невиконанням чи неналежним виконанням своїх трудових
обов’язків та полягає в можливості роботодавця або обов’язку компетентного
державного органу накласти на такого найманого працівника стягнення у
порядку, межах та на підставах, встановлених законодавчими актами про
працю та інших галузей права, з метою попередження вчинення нових
правопорушень у майбутньому (негативний/ретроспективний аспект) та
усвідомлення посадовою особою значення і важливості виконуваних трудових
функцій, що мотивує дотримання трудового правопорядку, сумлінне та
відповідальне виконання трудових обов’язків.
194
3. Специфіка юридичної відповідальності посадових осіб підприємств
виражається в наступних характерних рисах: 1) наявності трудових
правовідносин; 2) особистому характері відповідальності; 3) винності діянь
посадової особи; 4) наявності трудового правопорушення як підстави для її
настання; 5) комплексному характері юридичної відповідальності; 6) суворості
санкцій; 7) наявності статусу посадової особи підприємства, установи або
організації.
4. Особливостями дисциплінарної відповідальності посадових осіб
підприємства є наступні: 1) зв’язок із порушенням трудових прав
підпорядкованих найманих працівників, у тому числі самої посадової особи;
2) повне дублювання підстав дисциплінарної відповідальності посадових осіб із
відповідними підставами для притягнення до адміністративної
відповідальності; 3) необов’язковість її застосування; 4) можливість визначення
повноважень, підстав та рівня такої відповідальності у положеннях трудових
договорів та контрактів, інших актах соціально партнерського чи локального
правового регулювання.
Особливостями матеріальної відповідальності посадових осіб
підприємства є такі: 1) можливість нести матеріальну відповідальність за
неодержаний прибуток; 2) повна матеріальна відповідальність за винне
незаконне звільнення або переведення працівника на іншу роботу; 3) повна
матеріальна відповідальність керівника підприємства, винного у несвоєчасній
виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати
компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний
бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми
власності не мають заборгованості перед цим підприємством; 4) можливість
врегулювати в установчих документах підприємства матеріальну
відповідальність посадових осіб за розголошення комерційної таємниці чи
конфіденційної інформації.
5. Адміністративна відповідальність посадової особи за порушення
законодавства у сфері праці – вид юридичної відповідальності, який передбачає
притягнення посадової особи підприємства уповноваженими державними
195
органами за правилами, встановленими Кодексом України про
адміністративні правопорушення, який настає за неналежне виконання особою
її посадових обов’язків організаційно-розпорядчого та господарськоадміністративного характеру з приводу дотримання законодавства у сфері
праці, зокрема відповідного законодавства про охорону праці, що мало
наслідком порушення положень законодавства у сфері праці та трудових прав
найманих працівників, за умови, що в її діях відсутній склад злочину, і полягає
в застосуванні штрафів до такої особи або інших засобів стягнення.
Структуровано суб’єктів злочинів у сфері трудових правовідносин, до
яких віднесено посадових осіб підприємств, і тим самим запропоновано новий
удосконалений погляд на суб’єктний склад злочинів, що наведено нижче:
– ст. 172 КК України – спеціальний суб’єкт злочину – посадова особа
підприємства уповноважена приймати на роботу та звільняти найманих
працівників у повній мірі чи в підрозділах підприємства;
– ст. ст. 173, 174 КК України – загальний суб’єкт злочину;
– ст. 175 КК України – спеціальний суб’єкт злочину – керівник
підприємства;
– ст. 271 КК України – спеціальний суб’єкт злочину – службова особа
підприємства;
– ст.ст. 272–275 КК України – спеціальний суб’єкт злочину – «особа, яка
зобов’язана дотримуватись правил…», що зазвичай є робітником без
відповідних службових повноважень, а також службова особа підприємства –
керівник та спеціалісти служби праці або ж особи, які виконують функції
служби праці на підприємстві.
6. У сфері дисциплінарної відповідальності посадових осіб підприємств
за порушення законодавства про працю виявлено та охарактеризовано наступні
проблеми: 1) відсутність законодавчого визначення поняття «трудова
дисципліна» з одночасним його встановленням як єдиної підстави несення
дисциплінарної відповідальності (якщо тлумачити законодавство формально);
2) невизначеність підстав для застосування звільнення як заходу
дисциплінарної відповідальності посадових осіб підприємства; 3) відсутність
196
орієнтиру для вибору заходу стягнення, що може бути застосованим до
посадових осіб підприємств.
У сфері матеріальної відповідальності посадових осіб підприємств за
порушення законодавства про працю виявлено та охарактеризовано такі
проблеми: 1) розмежування з цивільно-правовою відповідальністю; 2) нечітке
формулювання окремих положень, що регулюють механізм реалізації
матеріальної відповідальності, у тому числі розмірів відрахувань;
3) неможливість реалізувати за проектом ТК України примусове стягнення сум
матеріальної відповідальності до середньомісячного розміру виключно на
підставі наказу; 4) відсутність у проекті серед працівників, з якими можливо
укласти договір про повну матеріальну відповідальність, посадових осіб,
відповідальних за організацію та управління реалізації положень законодавства
у сфері праці на підприємстві.
У сфері адміністративної відповідальності посадових осіб підприємств
за порушення законодавства про працю виявлено та охарактеризовано
наступні проблеми: 1) визначення поняття «посадова особа підприємства» у
ст. 41 КУпАП, яке виключає можливість відповідальності інших осіб в
окремих випадках; 2) невідповідність санкцій, що передбачені у положеннях
КУпАП, загальній системі кримінально-адміністративних покарань, які
можуть застосовуватися до посадових осіб підприємств за порушення
законодавства у сфері праці; 3) узагальнене визначення об’єктивної сторони
адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері праці.
У сфері кримінальної відповідальності посадових осіб підприємств за
порушення законодавства про працю виявлено та охарактеризовано такі
проблеми: 1) посилання у ст. 172 КК України на Закон України «Про засади
запобігання і протидії корупції», який втратив чинність у зв’язку з
набранням чинності Закону України «Про запобігання корупції»;
2) існування узагальненого визначення об’єктивної сторони правопорушення
у ч. 1 ст. 172 КК України; 3) відсутність юридичної визначеності у питанні
притягнення до кримінальної відповідальності за неоформлення трудових
правовідносин.
197
7. На основі вивчення зарубіжного досвіду відповідальності посадових
осіб підприємства за порушення законодавства у сфері праці запропоновано
наступні напрями його запозичення в Україну, а саме: доповнити ст. 41 КУпАП
положенням про окремий склад правопорушення: «Дискримінація з будь-яких
підстав при прийнятті на роботу, звільненні, нарахуванні заробітної плати чи в
інших випадках тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб
підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних
осіб-підприємців, які використовують найману працю, від п’ятдесяти до ста
п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» (досвід Франції);
доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 272-1 «Грубе
порушення законодавства у сфері соціального та пенсійного забезпечення», де
передбачити диференційовану кримінальну відповідальність за неоформлені
трудові правовідносини або ж приховування реального розміру заробітної
плати (досвід Польщі); доповнити ст. 41 КУпАП формулюванням «або інша
особа, яка виконує їх функції за дорученням чи іншим договором» (досвід
Німеччини).