Мут'єв Андрій Вікторович. Розвиток рухової сфери глухих школярів засобами спортивних єдиноборств

Краткое описание

Мут'єв Андрій Вікторович. Розвиток рухової сфери глухих школярів засобами спортивних єдиноборств: дисертація канд. пед. наук: 13.00.03 / Південноукраїнський держ. педагогічний ун-т (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського. - О., 2003

Мут’єв А.В. Розвиток рухової сфери глухих школярів засобами спортивних єдиноборств. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.03 - корекційна педагогіка - Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського, Одеса, 2003.
Дисертація присвячена проблемі корекції рухової сфери глухих підлітків, які займаються спортивними єдиноборствами.
У дисертаційній роботі представлено експериментальну методику корекції рухової сфери в досліджуваному напрямку, описано принципи, зміст та організацію, основи корекційно-тренувальної роботи, визначено показники, охарактеризовано рівні розвитку основних рухових здібностей глухих школярів, подано систему мовленнєвого забезпечення на заняттях з таеквон-до.
Провідними педагогічними умовами корекції рухових функцій глухих школярів на заняттях спортивними єдиноборствами виступили: проведення тренувального процесу в сумісних групах зі здоровими школярами за спеціально розробленою програмою, яка враховує рівень розвитку основних рухових здібностей; збалансоване співвідношення аеробних та анаеробних навантажень швидкісного і швидкісно-силового характеру, спеціальне мовленнєве забезпечення тренувального процесу та застосування відповідних методів навчання.
Глухі школярі експериментальної групи значно збагатили словниковий запас і фразеологію, а також скоротили відставання в мовленнєвому розвитку та розвитку основних рухових здібностей від своїх здорових одноліток.

У дисертації досліджувалась проблема розвитку рухової сфери глухих школярів засобами спортивних єдиноборств, зокрема таеквон-до; розроблено й науково обгрунтовано методику корекції рухових функцій глухих учнів, визначено педагогічні умови її реалізації.
1. Недостатня мовленнєва діяльність, зменшення обсягу інформації, щонадходить глухим, відбивається на розвитку всієї пізнавальної діяльності і формуванні рухової сфери. Особливості розвитку рухової сфери у глухих обумовлені трьома факторами: функціональним порушенням деяких фізіологічних систем, відсутністю слуху і недостатнім розвитком мовлення.
2. Встановлено особливості функціонального стану рухового аналізатора. У реагуючій здібності у глухих підлітків з 13 до 15 років рівень реакції на «ловлю лінійки» виявився нижчим, ніж у їхніх однолітків з нормальним слухом. Середні групові показники складної сенсорно-рухової реакції виявилися набагато нижчими, ніж показники простої реакції, а різниця в їх рівнях у глухих і школярів з нормальним слухом була достовірною (Р<0,01). За показниками сенсорно-рухової реакції глухі відставали у швидкості реагування від своїх однолітків, які чують. Витрати на одну реакцію у глухих у 13-15 років склали від 176 до 173 млс, а в тих, хто чує, відповідно - від 122 до 110 млс. У підлітків, які чують, точність сприйняття часу (ТВВ) була кращою, ніж у їхніх глухих однолітків. У точності сприйняття заданого руху розходження між глухими і підлітками, які чують, складали до 43%. Відставання глухих у бігу на 30 м порівняно з тими, які чують склало від 13 до 21,8%. За частотою рухів правої і лівої руки розходження у підлітків склали до 15,7%. Розвиток стрибучості і здатності до координації рухів був різний при відштовхуванні поштовховою ногою і при відштовхуванні махової чи двома ногами, а рівень розвитку стрибучості виявився вищи при відштовхуванні двома ногами.
3. Для оцінки інтенсивності і структури енерговитрат при виконанні різних вправ був розроблений і застосований пульсометричний показник, який корелює з параметрами енергозабезпечення (r=0,94-0,96). Адаптація кардіо-респіраторної системи і її реакція на фізичне навантаження у відновлювальному періоді залежить від віку і кількості серій технічних ударів ногами. Зі збільшенням віку дозовані фізичні навантаження, пов'язані з виконанням складнокоординованих технічних елементів у спортивних єдиноборствах, виконуються економніше”. При виконанні 2 і 5 серій технічних ударів ногами в таеквон-до у глухих підлітків за величиною відносного споживання кисню (мл/хв/кг) не спостерігалося статистично значимих розходжень між віковими групами. Навантаження з 5 серіями технічних ударів ногами в таэквон-до викликає у глухих підлітків значну напругу аеробної системи.
4. Запропонована програма тестування дозволила розробити критерії спеціального корекційного контролю й оцінити рівні розвитку базових рухових здібностей. Для глухих підлітків 13-15 років були розроблені показники оцінювання базових рухових здібностей за такими рівнями: низький, нижче середнього, середній, вище середнього і високий. Виявилося, що високий та рівень вище середнього мали 15% учнів, середній 13,9%, нижче середнього 64,5% та низький рівень 6,4%. Критерії оцінювання базових рухових здібностей дозволили запропонувати карту обстеження при організації фізкультурно-масової роботи серед інвалідів з порушеннями слуху.
5. Корекція рухової сфери у глухих підлітків 13-15 років здійснювалася засобами спортивних єдиноборств, виконанням техніки дій руками і ногами, атакуючих і захисних дій з ефективним співвідношенням вправ анаеробної і аеробної спрямованості в поєднанні з мовленнєвими і руховими іграми, розвиток зорово-просторової орієнтації, зорової пам'яті, зорово-моторної координації, розвиток мовлення, формування подиху, фонематичного слуху, розширення словникового запасу.
6. Корекційно-тренувальні заняття з таеквон-до дозволили глухим підліткам 13-15 років значно збагатити свій словниковий запас спеціальною термінологією, фразеологізмами, сформувати в них відповідні поняття. Найбільш ефективним виявилось у цьому плані усно-писемне мовлення з опорою на наочні компоненти. Словесні компоненти інформації були спрямовані в корекційно-тренувальному процесі з таэквон-до з глухими підлітками на засвоєння основних елементів техніки і вправ на розвиток рухових якостей, передачу знань, умінь і навичок з навчання і вдосконалення технічних елементів і прийомів, засвоєння системи завдань для виконання навчально-тренувальної роботи. Співвідношення словесних і наочних засобів дозволило інтенсифікувати процес навчання таэквон-до з глухими підлітками 13-15 років.
7. У процесі формуючього експерименту була виявлена найбільш ефективна форма передачі глухим підліткам інформації різного напряму. При цьому було знайдено шляхи не тільки ефективної і раціональної методики навчання техніки таеквон-до, але і виявлено форми передачі інформації, необхідної для забезпечення корекційно-тренувального процесу адекватної для даної категорії підлітків. Було виявлено в них недостатній розвиток словесного мовлення, що обмежувало можливість інформаційної передачі техніки таеквон-до. Джерелами таких утруднень виступили обмеженість спеціального словникового запасу і труднощі розуміння ряду граматичних форм. Для оперативної корекції рухової сфери глухих підлітків найбільш ефективними формами виступили усне мовлення, підкріплене дактилюванням і вказівними жестами, у сполученні зі словесними і наочними компонентами. Корекційно-тренувальні заняття з глухими підлітками 13-15 років на етапі початкової підготовки дозволили нівелювати розходження між глухими і підлітками, які чують, у мовленнєвому розвитку, а також базових рухових якостях, і функціональному стані кардио-респираторної системі в більш короткий термін порівняно з тими даними, які є в корекційної педагогіці.
Проведене дослідження не претендує на вичерпаний розгляд усіх аспектів даної проблеми. Актуальними для корекційної педагогіки залишаються питання про фізіологічні механізми взаємовпливу рухових якостей у глухих школярів зі складною структурою дефекту на заняттях спортивними єдиноборствами: вдосконалення змісту компенсаторних програм корекційного впливу на їхній розвиток, технології реалізації таких програм з урахуванням індивідуальних і типологічних особливостей дітей.