МУЗИЧНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ А.КУШНІРЕНКА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНО-ХОРОВОГО ВИКОНАВСТВА НА БУКОВИНІ

Краткое описание

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ
КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

На правах рукопису

Ярошенко Ірина Володимирівна

УДК 78.071

МУЗИЧНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ А.КУШНІРЕНКА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ
ПРОФЕСІЙНО-ХОРОВОГО ВИКОНАВСТВА
НА БУКОВИНІ

Спеціальність 17.00.01 теорія та історія культури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник
Уланова С.І.,
доктор філософських наук, професор

Київ 2005

ЗМІСТ

Вступ 3

Розділ І. Розвиток професійно-виконавського хорового мистецтва
на Буковині.. 9
1.1. Основні тенденції розвитку музично-просвітницького руху на
Буковині у дорадянський період........................................................... 9
1.2. Особливості становлення вокально-хорового виконавства на буковинських землях у ХІХ першій половині ХХ ст... 46
1.3. Розвиток професійно хорового виконавства на Буковині у
4060-ті роки ХХ ст. 61

Розділ ІІ. Творча та музично-просвітницька діяльність
А.М.Кушніренка..... 92
2.1. Напрямки музично-просвітницької діяльності А.Кушніренка у
70 80-ті роки ХХ ст.................................. 92
2.2. Музично-просвітницька діяльність Кушніренка в умовах
відродження української державності.................................. 126
2.3. Творчість Кушніренка та розвиток буковинських
співацько-хорових і просвітницьких традицій..... 146

Висновки... 179
Список використаної літератури.. ...................... 182

ВСТУП

Актуальність теми. Інтерес до історії музично-просвітницького руху в Україні після проголошення її незалежності має постійну тенденцію до зростання. Проблематика, пов’язана з цим явищем, розглядалася багатьма музикознавцями, але найбільш вагомими виявилися здобутки, в яких увага дослідників була зосереджена на вивченні процесів виокремлення національних ознак музичної культури порівняно з іншими традиціями, що мали вплив на неї.
Позитивний досвід у цьому напрямку демонструють наукові розробки, присвячені аналізу творчості та просвітницької діяльності тих, хто розбудовував українську музичну історію на теренах Західної України в умовах, коли території, що входять сьогодні до її складу, тривалий час перебували під диктатом різних державних та національних ідеологій. Особливо помітним він став у ХІХ столітті, досягнувши своєї критичної межі у передвоєнний та післявоєнний періоди ХХ століття, коли спостерігається нескінченна зміна адміністративних підпорядкувань західноукраїнських територій. Їх розривають та ділять між собою Австро-Угорщина, Німеччина, Польща, Росія (спочатку імперська, а згодом і радянська).
Така складність історичного буття українського етносу не стала перешкодою для збереження ним власних традицій та розвитку на їх основі своєї культури в усіх її формах, про що свідчать праці М.Білинської, Ю.Булки, Й.Волинського, Р.Горака, І.Гриневецької, К.Демочко, М.Загайкевич, Л.Кияновської, М.Пономаренка, С.Процика, М.Черепанина, Ю.Ясіновського, в яких розглядається діяльність західноукраїнських митців ХІХ першої третини ХХ століття у її багатоаспектних вимірах. Проте зорієнтовані ці музикознавчі розвідки на питання, що висвітлюють специфічність становлення національних музичних традицій на територіях Галичини. Саме у такому напрямку вивчалась і культура буковинського краю, який, як і інші західноукраїнські землі, входив до складу Австро-Угорщини і певний час підпорядковувався польсько-галицькому територіально-адміністративному устрою. Буковинська музично-культурна спадщина представлена у мистецтвознавчих дослідженнях або в контексті цих зв’язків або у вигляді окремих нарисів, журнальних та газетних статей. Отже, на сьогодні немає досліджень, які б системно і цілісно відтворювали протікання культуротворчого процесу у цьому ареалі, і в тому числі, його складової музичної творчості.
Посилює необхідність більш предметного вивчення буковинської культури наявність чисельної кількості яскравих постатей, якими вона представлена, особливо у ХХ столітті.
Серед них фундатор і керівник Буковинського ансамблю пісні і танцю, диригент, фольклорист, педагог, композитор, Народний артист України, лауреат Yаціональної премії України імені Тараса Григоровича Шевченка та літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича, громадський діяч, з іменем якого пов’язана музична історія буковинського краю, академік Академії мистецтв України А.Кушніренко.
Багатогранність його музичної діяльності неодноразово привертала увагу відомих діячів української науки і мистецтва: А.Гнатишина, М.Головащенка, А.Добрянського, А.Мокренка, О.Правдюка, М.Ткача та інших, які у своїх висловлюваннях і відгуках оцінках його творчості підкреслюють вагомість внеску, що зробив А.Кушніренко у розвиток професійно-хорового виконавства на Буковині, й історичну значущість його діяльності у збереження та подальший розвиток музично-просвітницьких традицій цього краю.
Отже, актуальність дослідження зумовлена недостатнім вивченням творчої діяльності А.Кушніренка і професійно-хорового виконавства на Буковині в цілому, необхідністю використання досвіду митця у сучасних умовах, важливістю об’єктивної оцінки його ролі в національному поступі. Це й обумовило вибір теми Музично-просвітницька діяльність А.Кушніренка в контексті розвитку професійно-хорового виконавства на Буковині”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з програмою наукових досліджень і планами наукової діяльності кафедри теорії, історії та практики культури Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
Мета дослідження виявити характерні риси музично-просвітницької діяльності та її особливості в контексті загальних тенденцій, що обумовили розвиток професійно-хорового виконавства на Буковині.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
визначити основні тенденції розвитку музично-просвітницького руху на Буковині порівняно з Галичиною;
виокремити особливості становлення в межах цих тенденцій хорового виконавства на буковинських землях у ХІХ першій половині ХХ століття;
простежити подальший розвиток професійно-хорового виконавства на Буковині у радянський період на прикладі діяльності Буковинського ансамблю пісні і танцю під керівництвом А.Кушніренка;
охарактеризувати напрямки творчої діяльності цього митця у 70 80-ті роки ХХ століття та в умовах відродження української державності;
узагальнити його досягнення у проекції на історичні особливості розвитку співацько-хорових та просвітницьких традицій буковинського краю.
Об’єкт дослідження розвиток професійно-хорового виконавства як складової музично-просвітницького руху на західноукраїнських землях.
Предмет дослідження музично-просвітницька діяльність А.Кушніренка в контексті історичних традицій професійно-хорового виконавства на Буковині.
Для розв’язання поставлених завдань використовувались такі методи дослідження: аналітичний при вивченні документальних матеріалів, які характеризують динаміку розвитку тенденцій, що сприяли становленню професійно-хорового виконавства на Буковині та творчої спадщини тих митців, які їх визначали своєю діяльністю; порівняльно-історичний у виокремленні передумов, що визначили специфічність протікання цього процесу на буковинських землях порівняно з галицькими; контент аналізу для з’ясування вагомості внеску в розвиток музично-просвітницьких традицій А.Кушніренка; теоретичний у підведенні підсумків дослідження; частково використовувалися також елементи етнометодології у характеристиках діалектики передачі етновагомої інформації в умовах впливу ідеологічного фактора та іншомовних культурних традицій і принципи соціодраматичного підходу, коли розвиток буковинських вокально-хорових та просвітницьких традицій розглядається на прикладі соціокультурного життя індивіда і його смисложиттєвого наповнення в різних за ідеологічним забарвленням сценаріях; біографічний у відтворенні основних етапів музично-просвітницької діяльності А.Кушніренка.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
уперше здійснено цілісне дослідження музично-просвітницького наробку А.Кушніренка в різних його складових: композиторської творчості, диригентсько-хорового виконавства, фольклористики, педагогічної, громадської, організаційної та наукової діяльності, тобто тих здобутків, що сприяли відродженню та розвитку професійно-виконавських і культурно-просвітницьких традицій Буковини;
визначені тенденції, що обумовлювали спрямованість буковинського музично-просвітницького руху на використання професійно-хорового виконавства як засобу збереження етнорегіональних особливостей музичних традицій краю;
відтворена цілісна картина становлення професійно-хорового виконавства на Буковині і доведено, що її історична детермінованість була збережена саме завдяки творчій діяльності А.Кушніренка, який у різних її формах прагнув відродити й розвинути духовні настанови своїх попередників і, перш за все, С.Воробкевича;
висвітлено історичні етапи формування професійно-виконавського мистецтва Буковини: від аматорських до професійних форм та роль у ньому народних і західноєвропейських традицій;
дістали подальший розвиток ідеї щодо вагомості впливу української хорової культури другої половини ХІХ початку ХХ століття на активізацію мистецького життя Буковини та зростання в ньому вагомості національних елементів;
розглянуті у форматах загальних характеристик розвитку культури буковинського краю у ХІХ ХХ століттях особливості концертно-виконавської діяльності Заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю та її значення для української культури;
введено в науковий обіг нові матеріали, історичні факти, які дозволяють відкрити невідомі сторінки розвитку професійно-виконавського мистецтва на Буковині.
Практичне значення дослідження. Матеріали проведеного дослідження можуть бути використані у подальшому розробленні проблем історичного розвитку української музичної культури і стати основою для подальших музикознавчих та культурологічних розвідок у цьому напрямку.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що матеріали, висновки, положення пропонованого дослідження збагачують наукове уявлення про вітчизняну музичну культуру, сприяють збереженню і передачі досвіду сучасних митців, які визначали її долю; вони можуть бути використані при читанні лекцій з історії української музики, хорознавства, історії розвитку української музичної культури на Буковині, на музичних факультетах вищих навчальних закладів культури і мистецтва, курсах підвищення кваліфікації, а також при підготовці підручників, збірників та іншої навчально-методичної літератури з музичного навчання та виховання.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження оприлюднені у виступах на: Всеукраїнській науково-практичній конференції Художня освіта і суспільство ХХІ століття: духовні, культурологічні, мистецькі виміри” (Київ, 2004); VІІ Всеукраїнській історико-краєзнавчій конференції Буковина мій рідний край” (Чернівці, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції Культуротворча парадигма українського націотворення” (Івано-Франківськ, 2005); міжнародній науковій конференції Василь Сімович особистість, науковець, громадянин” (Чернівці, 2005); науково-практичній конференції Мистецька освіта та мистецтво освіти в контексті сталого розвитку суспільства” (Київ, 2005); ІІ міжнародному науковому семінарі Кайндлівські читання” (Чернівці, 2005).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення у монографії та 8 одноосібних статтях, з них 5 у фахових виданнях ВАК України з мистецтвознавства.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (220 найменувань). Загальний обсяг роботи 196 сторінок, з яких 181 сторінка становить основний текст.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи результати дослідження доведено, що:
1. Розвиток музично-просвітницького руху на Буковині відбувався під безпосереднім впливом тих тенденцій, які визначили його спрямованість на західноукраїнських землях. А саме: протистояння проти національного та духовного поневолення, яке мало переважно форму відстоювання права на автономію у релігійних питаннях через мову та збереження культурних традицій у сфері обрядовості, а також інших засобах виявлення незалежності українства в організації духовного життя шляхом надання принципам, на яких воно ґрунтувалося етнонаціональної забарвленості. Всі різновиди громадських об’єднань, що виборювали своєю діяльністю ці прагнення на Галичині, повторюють себе й на Буковині. Водночас, історична доля цього краю, де українство переважно було зосереджено в селах, а у міського населення більше переважала зорієнтованість на західноєвропейські цінності, адаптовані до умов співіснування різномовних культурних традицій, визначила роль цих повторень як рівну, поряд з іншими формами відтворення іншомовного культурного досвіду.
2. Доведено, що хорове виконавство у західноукраїнському регіоні сприймалося як відродження та історичне продовження національних культурних традицій. А тому його уособлювали з самого початку переважно представники духовенства. Вони здійснили значний вплив на становлення і розвиток професійно хорового мистецтва, розкрили ряд нових перспектив в історії культури і, зокрема, професійно виконавського хорового мистецтва на Буковині. Лише згодом, коли зростає у різних формах тогочасного музикування вага професіоналізму та розпочинається під його впливом поступове формування вітчизняної системи музичної освіти, художня еліта суттєво оновлюється на користь світської інтелігенції. У Буковині священництво зберігає своє домінуюче значення в організації хорового руху незважаючи на зміни, які відбуваються в його змісті. Розвиток і релігійних і світських його форм пов'язані з просвітницькою діяльністю, яку веде буковинське духовенство. Яскравий приклад творча біографія С.Воробкевича.
3. Встановлено, що вплив диригентсько-хорової культури Західної України цього періоду на професійно-виконавське мистецтво Буковини відображає ті тенденції та орієнтації, які у процесах становлення української професійної виконавської школи обумовили поетапність переходу від аматорського хорового музикування до професійного. Спираючись на просвітницький досвід Галицьких музичних товариств, перші буковинські хорові колективи поступово включаються в музично-концертне життя краю. На їх розвиток впливали особливості репертуару, заходи, концерти, які проводилися по всій Західній Україні і були спрямовані на підвищення професійного рівня виконавців.
4. Охарактеризоване значення музично-просвітницької діяльності А.Кушніренка як художнього керівника Заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю у відродженні та подальшому розвитку і збереженні співацького хорових традицій краю. Аматорське виконавство він поставив на професійну основу шляхом поступового ускладнення репертуару. Пропагуючи українську пісню та самобутню обрядову культуру буковинців А.Кушніренко не обминає творів українських класиків, збагачуючи таким чином, виконавську палітру колективу. Він звертається також до творів сучасних буковинських композиторів, вивчає і відроджує духовну спадщину тих, хто був незаслужено забутий, а саме: С.Воробкевича. Все це свідчить про глибоке розуміння А.Кушніренком ролі музичного мистецтва у вихованні музично освіченого та національно свідомого молодого покоління.
Наслідуючи приклад свого попередника А.Кушніренко продовжує розвивати освітні традиції Буковини, організовує кафедру музики при Чернівецькому університеті ім. Ю.Федьковича.
5. Узагальнені результати творчої діяльності буковинського митця у таких її складових, як концертно-виконавська, педагогічна, композиторська. Проаналізована роль буковинського фольклору у його мистецькій спадщині та особливості його використання у авторських хорових обробках та інших за жанрами оригінальних творах, визначений внесок А.Кушніренка як фольклориста і громадського діяча-просвітителя у справу збереження і пропаганди буковинської обрядової культури з використанням сучасних технологій.
6. Подальше вивчення процесів розвитку професійно-хорового виконавства на Буковині дає перспективну можливість глибше й об’єктивніше дослідити його принципи порівняно із західноєвропейськими аналогами. Дослідження може мати подальшу перспективу через вивчення професійної диригентсько-хорової творчості інших буковинських митців, їх творчих та культурних здобутків в проекції на загальну картину історичного буття української хорової культури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамович С., Тілло М., Чікарькова М. Культурологія: Навч. посіб. К.: Кондор, 2005. 352 с.
2. Адамович И. Буковинский ансамбль // Гатчинская правда. 1973. 24 марта.
3. Альманах першого крайового конкурсу хорів у Галичині. Львів, 1943. 62 с.
4. Андрієнко О. Пісні й танці буковинського краю // Рідний край. 1983. 29 грудня.
5. Андрусів І.О. Західноукраїнські молодіжні товариства „Сокіл”, „Січ”, „Пласт”, „Луг”. Івано-Франківськ, 1992. 98 с.
6. Антонович Д. Українська музика // Українська культура. К., 1993. 442 с.
7. Архів А.Кушніренка.
8. Бажанський П. Исторія руского церковного пенія // Душпастырь. Львов, 1890. Ч. 12 21. 39 с.
9. Бажанський П. Руско-народна натуралістична музика. Перемишль, 1923. 50 с.
10.Бажанський П. Наші руські музикальні твори // Діло. 1881. Ч. 17. 132 с.
11.Байко М. Буковинські візерунки // Вільна Україна. 1989. 27 березня.
12.Бакай М. Збирач перлин народних // Радянська Буковина. 1965. 17 серпня.
13.Бакай М. Один день на будові дружби // Радянська Буковина. 1966. 20 березня.
14.Бакай М. Незабутні враження // Молодий буковинець. 1969. 13 червня.
15.Бакай М. Пісня єднає серця // Радянська Буковина. 1974. 6 листопада.
16.Бакай М. На землі Радянській // Молодий буковинець. 1975. 3 вересня.
17.Бакай М. У високості слави // Буковинське віче. 1995. 25 січня.
18.Балог К. Дзвінкі мелодії, веселі ритми // Закарпатська правда. 1983. 13 березня.
19.Барвінський В. Огляд історії української музики // Історія української культури. К., 1993. 762 с.
20.Бережницький О. Наші музики // Артистичний вісник. Львів, 1905. Зош. ІХ і Х. 152 с.
21.Бєляков В. Цілісно і якісно // Культура і життя. 1984. 29 квітня.
22.Бібліографія українознавства. Вип. 2. Бібліографія та джерела музикознавства. Львів, 1994. 92 с.
23.Білецький Л.О. Ю.Федькович: // Самостійна думка. Чернівці, 1934. 32 с.
24.Білик Б.І. Етнополітична історія України (860 1900 рр.): Монографія. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. 245 с.
25.Біликовський І. Порфирій Бажанський // Альманах музичний. Львів, 1904. 93 с.
26.Біликовський І. Віктор Матюк // Ілюстрований музичний календар. Львів, 1906. 82 с.
27.Білинська М. Сидір Воробкевич. К., 1962. 46 с.
28.Білоус В. Етнографічні дослідження на західноукраїнських землях у третій чверті ХІХ ст. Львів, 2000. С.33.
29.Бокань В. Культурологія: Навч. посіб. К.: МАУП, 2000. 136 с.
30.Бродавко Р. Щедрий вечер // Вечерняя Одесса. 1984. 4 февраля.
31.Бруджас Ю. Концерт Буковинского ансамбля // Советская Клайпеда. 1972. 12 апреля.
32.Брянский В. Посланцы солнечного края // Коммунар. 1964. 9 сентября.
33.Буковина. Історичний нарис. Чернівці: Зелена Буковина, 1998. 416 с.
34.Букенков В. Буковинський ансамбль // Гатчинская правда. 1973. 24 марта.
35.Булка Ю.П. Музична культура Західної України // Історія української музики (1917 1941). К., 1992. Т. 4. 720 с.
36.Бурба Н. Рада зустрічі з талановитим колективом // Радянська Буковина. 1978. 19 листопада.
37.Валігура К. Пісні оновленого краю // Молодь України. 1979. 14 червня.
38.Валігура К. Окриленість // Радянська Буковина. 1979. 7 липня.
39.Вахнянин А. Спомини з життя. Львів, 1908. 137 с.
40.Вербицький М. О пінію музикальном // Галичанин. Львов, 1863. Кн. 1. Вип. 2. 183 с.
41.Верняков С. Выступают буковинские артисты // Приокская правда. 1979. 9 января.
42.Витвицький В. Століття уродин двох українських музик (Пам’яті П. Бажанського й С. Воробкевича) // Новий час. Львів, 1936. Ч. 103, 105, 107. 45 с.
43.Виткалов В.Г. Українська культура: сторінки історії ХХ століття. Рівне: Ліста, 1997. С.342 343.
44.Воробкевич С. Суд чеха о музиці славяньскій взагалі, а о южнорускій в особливости // Правда. Львів, 1875. Ч. 13. 672 с.
45.Воробкевич С. Хорові твори. К.: Музична Україна, 1996. 143 с.
46.Воробкевич С. Хорові твори. Вип. 2. Чернівці: Прут, 2003. 132 с.
47.Воробкевич С. Буковинський співець // Голос молоді. Вінніпег, 1953. Ч. 9. 17 с.
48.Галичина. Історія // Українська загальна енциклопедія (в 3-х т.). Львів Станиславів Коломия, 1935. Т. 1. 753 с.
49.Гарас М. Ілюстрована історія товариства „Українська Школа”. Чернівці. 1937. 12 с.
50.Герасимчук Д. І пісня радістю стає // Ленінська молодь. 1971. 9 лютого.
51.Гнатишин А. З музичного життя у Відні // Музичні вісти. Львів, 1934. Ч. 4. 16 с.
52.Гнєдаш Р. Віва, Академія! Віва, Професоре! // Буковинське віче. 1995. 18 жовтня.
53.Гнєдаш Р. Свято буковинського жайвора // Буковина. 1996. 18 грудня.
54.Гнєдаш Р. На верховині життя // Буковина. 2003. 17 жовтня. Мистецькі обрії Андрія Кушніренка. Музичне краєзнавство Буковини: Хрестоматія. Вип. 2. Чернівці: Рута, 2003. 112 с.
55.Головащенко М. Мелодії Буковини // Радянська культура. 1965. 18 березня.
56.Головащенко М. Три концерти буковинців // Культура і життя. 1971. 11 лютого.
57.Головащенко М. Квітка Буковини // Культура і життя. 1976. 21 жовтня.
58.Головащенко М. Тобі співаю, Україно // Культура і життя. 2004. 7 липня.
59.Головащенко М. З глибокої кирниці народної // Україна. 1984. № 9.
60.Головащенко М. Чарівні мелодії Буковини // Культура і життя. 1967. 16 липня.
61.Головащенко М. Доля піснею закосичена // Культура і життя. 1984. 22 січня.
62.Головащено М. Гомони „Буковинської весни” // Радянська Буковина. 1968. 22 грудня.
63.Гонта Г. Материна пісня синова доля // Ленінська правда. 1984. 3 березня.
64.Гордійчук Я. Буковинські візерунки. К.: Музика, 1993. № 1. 35 с.
65.Гриневецький І. А.Вахнянин. К., 1961. 120 с.
66.Грінченко М. Історія української музики. К., 1922. 278 с.
67.Грушевський М. Історія України Руси. Т.5. Львів, 1905. С. 242.
68.Гуреєв Ю. Пісня з Буковини // Радянське Поділля. 1970. 5 липня.
69.Демочко К. Мистецька Буковина. Нариси з минулого. К., 1968. 175 с.
70.Демочко К. Музична Буковина. К.: Музична Україна, 1990. 136 с.
71.Dziennik Narodowy. Львів, 1848. Ч. 63. 12 с.
72.Дмитрів Є. Історія просвітнього товариства Руска Бесіда. Чернівці, 1909. 29 с.
73.Добрянський А. Зачарованість піснею // Радянська Буковина. 1983. 26 грудня.
74.Добрянський А. Пісня оновленого краю // Радянська Буковина. 1984. 26 грудня.
75.Добрянський А. У колі друзів / Мистецькі обрії Андрія Кушніренка. Музичне краєзнавство Буковини. Хрестоматія. Вип. 2. Чернівці: Рута, 2003. 112 с.
76.Домет. Русько-українські духовні композитори і їх заслуги коло піднесення церковного співу (Біографічний начерк) // Альманах музичний. Львів, 1904. 65 с.
77.Дунькин П. Праздник братской дружбы // Приокская правда. 1975. 12 августа.
78.Жуковський А. Буковина // Енцикл. українознавства. Загальна частина, ІІ. С.190.
79.Загайкевич М. Музичне життя Західної України другої половини ХІХ ст. К., 1960. 190 с.
80.Залеський О. Погляд на історію української музики // Шляхи. Львів, 1916. Ч. 910. 620 с.
81.Залеський О. Українські музичні видавництва в Галичині // Музика. К., 1927. № 1. 160 с.
82.Залеський О. Короткий нарис історії української музики. Філадельфія, 1951. 20 с.
83.Зарицький Р. Михайло Вербицький // Ілюстрований музичний календар. Львів, 1907. 92 с.
84.Зогаль Л. Перший акорд фестивалю // Радянська Буковина. 1984. 20 травня.
85.Іванова А. Барви Буковини // Чорноморська комуна. 1974. 18 серпня.
86.Ільницький В. Листи артистичні // Зоря. 1880. Ч.5. 73 с.
87.Історія світової культури: Навч. посіб. 4-е вид. Київ: Либідь, 2003. 368 с.
88.Історія української культури. Зб. док. і матеріалів / За ред. С.Клапчука і В.Остафійчука. К., 2000. С.110 111.
89.Квітковський Д., Бриндзан Т., Жуковський А. Буковина її минуле і сучасне / Зелена Буковина. Париж Філадельфія Дітройт, 1956. 965 с.
90. Китайгородська В. З молитвою за Україну // Буковинське віче. 1993. 18 грудня.
91.Климчук О. Почерк Кушніренка // Культура і життя. 1973. 26 липня.
92.Климчук О. Андрій Кушніренко // Молода гвардія. 1974. 12 травня.
93.Кобець О. На ниві рідного мистецтва // Вечірній Київ. 1984. 27 квітня.
94.Когут Лев. Ісидор Воробкевич // Тижневик «Рідний край». Ч.20. Чернівці, 20 травня. 1928. 29 с.
95.Кожолянко Г. Етнографія Буковини. Чернівці, 2001. Т.2. 424 с.
96.Кожолянко Г. Народознавство Буковини: Навч. посіб. Чернівці, 2000. С.9.
97.Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів, 2000. 286 с.
98.Колесса М. Кілька слів про диригентську діяльність С.П.Людкевича / Творчість С. Людкевича. К., 1979. 62 с.
99.Колесса М. Основа техніки диригування. К.: Музична Україна, 1973. 197 с.
100.Концевич О. Концерт Буковинского ансамбля // Советская Клайпеда. 1973. 12 апреля.
101.Концевой И. Гости из Буковины // Приокская правда. 1972. 1 сентября.
102.Кордіані Б. Пісні Буковини лунають у столиці // Радянська Буковина. 1967. 16 липня.
103.Кос-Анатольський А. Гастролі буковинців // Вільна Україна. 1977. 4 грудня.
104.Костащук В. Громадське і культурне життя Буковини від 1848 р. до 1914 р. // Україна. Науковий двомісячник українознавства. Кн. 1. Київ, 1928. 16 с.
105.Костик В. З перемогою, буковинці! // Радянська Буковина. 1967. 13 вересня.
106.Костик В. З концертами по Україні // Радянська Буковина. 1971. 16 лютого.
107.Кривий В. Концерт професіональних артистів // Наддніпрянська правда. 1974. 30 листопада.
108.Кудрик Б. Огляд історії української церковної музики. Львів, 1937. 84 с.
109.Кудрик Б. Участь духовенства в галицько-українській музичній культурі // Богословія. Львів, 1938. Кн. 14. 209 с.
110.Кузик В. Мелодії Буковини // Культура і життя. 1977. 3 лютого. 8 с.
111.Кузьменко М. Буковинські митці в Сучаві // Радянська Буковина. 1974. 14 липня.
112.Кулик Р. Буковинські візерунки // Культура і життя. 1982. 28 березня.
113.Куліш Л. Пісня з полонини // Наддніпрянська правда. 1963. 22 листопада.
114.Куліш Л. Буковина, оновлений край // Наддніпрянська правда. 1967. 5 березня.
115.Куліш Л. Подих зеленої Буковини // Наддніпрянська правда. 1984. 15 лютого.
116.Кукушкин В. Успех буковинских артистов // Приокская правда. 1975. 22 августа.
117.Кушніренко А. Естонські зустрічі // Радянська Буковина. 1974. 12 липня.
118.Кушніренко А. Заслужений Буковинський // Радянська Буковина. 1980. 19 вересня.
119.Кушніренко А. Моя дорога до мистецтва. Чернівці: Прут, 2005. 52 с.
120.Кушніренко А. На землі Молдови // Радянська Буковина. 1970. 21 березня.
121.Кушніренко А. Розвиток української музичної культури на Буковині другої половини ХІХ початку ХХ ст. / П’ятий конгрес Міжнародної асоціації україністів. Соціально-гуманітарні науки. Чернівці: Рута, 2004. 520 с.
122.Кушніренко А. Українські візерунки. К.: Музична Україна. 1988. 32 с.
123.Кушніренко А. Українські народні пісні. К.: Музична Україна, 1974. 42 с.
124.Кушніренко А. Хорові твори. К.: Музична Україна, 1984. 35 с.
125.Кушніренко А. С.Воробкевич і сучасність / Мистецтвознавство України. К.: Кий, 2001. Вип.2. 388 с.
126.Кушніренко А. Деякі ладово-інтонаційні явища в сучасному фольклорі // Народна творчість та етнографія. Львів, 1967. № 1.35 с.
127.Ластівка Д. Гастрольні орбіти ансамблю // Радянська Буковина. 1983. 2 жовтня.
128.Лебедева С. Песни и танцы Буковины // Ульяновская правда. 1972. 12 сентября.
129. Лийдья М. Во имя новых встреч // Вечерний Таллин. 1974. 28 июня.
130.Лоєв М. З чистих народних джерел // Радянська Буковина. 1965. 7, 9 квітня.
131.Літературно-мистецька буковиніана. Методично-бібліографічні матеріали. Чернівці: Букрек, 2003. 104 с.
132.Людкевич С. У сороколіття „Львівського Бояна”. 1891 1931. Львів, 1931. 54 с.
133.Масан О., Чеховський І. Чернівці: 1408 1998 / Нарис історії міста. Чернівці: Місто, 1998. 145 с.
134.Матіос М. Віват, Маестро! // Буковина. 1993. 16 жовтня.
135.Матіос М. Це високий професіоналізм // Буковина. 1974. 4 червня.
136.Мацерук Г. Веселковий самоцвіт // Молодий буковинець. 1979. 15 червня.
137.Микк Л. Солнечно, ярко, наполнено жизнью // Советская Эстония. 1974. 29 июня.
138.Мікуліч А. Музика Буковини до утворення Товариства плекання музичного мистецтва (1775 1862). Музичне краєзнавство Буковини: Хрестоматія. Навч. посіб. Вип. 3. Чернівці: Рута, 2004. 79 с.
139.Мокренко А. У серці рідна Україна. К.: Веселка, 1994. 29 с.
140.Музичне краєзнавство Буковини: Навч. посіб./ Укл.: О.В.Залуцький. Чернівці: ЧНУ, 2003. 88 с.
141.Мюнш М. Я дирижер. М.: Музыка. 1965. 62 с.
142.Напорт П. Народня культура й культура особистости / Пер. з нім. М.Галущинського. Львів: Накл. товар. «Взаємна поміч галицьких і буковинських учителів і учительок», 1921. 52 с.
143.Новосівський І. Нариси історії права Буковини і Бессарабії. Нью-Йорк Париж Сідней Торонто, 1986. С. 8990.
144.Огієнко І.І. Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народа. К.: Абрис, 1991. 272 с.
145.Окунєв Н. Обаяние народного творчества // Советская Латвия. 1978. 17 февраля.
146.Осадчий А. Доля піснею зрина // Вісті з України. 1983. 2 січня.
147.Павленко А. Буковинские мелодии // Советская Латвия. 1975. 10 октября.
148.Павленко А. Рижани аплодують буковинцям // Радянська Буковина. 1975. 1 листопада.
149.Павлюк О.М. Буковина. Визначні постаті: 1774 1918 (Біографічний довідник) / Автор-упор. О.М.Павлюк. Чернівці: Золоті литаври, 2000. 252 с.
150.Пазовский А. Записки дирижера. М.: Музыка. 1966. 35 с.
151.Паламарчук О. Микола Колесса. К.: Музична Україна, 1989. 76 с.
152.Перський С. Популярна історія товариства «Просвіта» у Львові. Львів: Накладом т-ва «Просвіта», 1932. 231 с.
153.Піддубний Г. Буковина, її минуле і сучасне. Харків, 1928. С. 40.
154.Піддубний І. Населення Буковини за даними переписів міжвоєнного періоду та питання збереження національної ідентичності // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. Чернівці: Прут, 2003. Т.2. 84 с.
155.Панас О. Шанувальник буковинської пісні // Життя і слово. Торонто, 1983. 31 січня.
156.Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Культурологія: Навч. посіб. К.: Центр навчальної літератури, 2003. 288 с.
157.Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. Т.1. До середини XVII століття. К.: Либідь, 1992. 640 с.; Т.2. Від середини XVII століття до 1923 р. К.: Либідь, 1992. 608 с.
158.Полянко О. Нарис з історії православної церкви на Буковині. Чернівці: Зелена Буковина, 2001. 56 с.
159.Попик О., Яцків О.В. Роль композиторської спадщини Сидора Воробкевича в музичному вихованню школярів / Українські композитори дітям: Матеріали міжвузівської студентської науково-практичної конференції. Дрогобич: Вимір, 2004. 122 с.
160.Попович М. Нарис історії культури України. К.: Артек, 1999. 532 с.
161.Правдюк О. Майстерність буковинців. К.: Музика, 1989. № 1. Січень лютий.
162.Пулинець О. На крилах пісні // Радянська Буковина. 1965. 17 лютого.
163.Пулинець О. Чверть століття з піснею // Радянська Буковина. 1969. 16 листопада.
164.Пустельник Л. Перша юність Андрія Кушніренка // Молодий буковинець. 1993. № 43. 1723 жовтня.
165.Рибалка І.К. Історія Української РСР: дорадянський період. К.: Вища школа, 1978. 590 с.
166.Роллан Р. Музыкально-историческое исследие. М.: Музика, 1986. Т.І.
167.Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька. К., 2002.270 с.
168.Рудницький А. Українська музика: Історико-критичний огляд. Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1963. 406 с.
169.Руснак І. Хай вічно музика звучить // Університетський вісник. 1993. № 12. Жовтень.
170.Руська бесіда. Чернівці: Буковинськая Русь, 1875. 271 с.
171.Савельев Н. Музикальный ковер Буковины // Вечерний Ленинград. 1969. №151.
172.Савчук Є. Андрію Кушніренку 60 // Українська музична газета. 1994. № 1. Січень березень.
173.Сащук С. Мелодії з осяяних гір // Радянська Україна. 1969. 27 серпня.
174.Селезінка В. Ожили жайвора пісні // Буковина. 1997. 6 березня.
175.Сеньков В. Буковинские мелодии // Советская Башкирия. 1969. № 26. 1 июня.
176.Сінкевич І. Начало нотного пінія в Галицькой Руси. Львів: Бесіда, 1888. Ч.2. 43 с.
177.Смаль-Стоцький Ст. Буковинська Русь. Чернівці, 1897. 238 с.
178.Соловей І. Доля піснею зрина // Вісті з України. 1983. № 2 (1241). Січень.
179.Солтис Я. Буковинські митці на Кубані // Радянська Буковина. 1978. 13 вересня.
180.Сопко М., Мельничук Я.М. Використання музично-теоретичної спадщини С.Воробкевича в сучасній школі / Українські композитори дітям: Матеріали міжвузівської студентської науково-практичної конференції. Дрогобич: Вимір, 2004. 128 с.
181.Субтельний О. Україна: історія. К.: Либідь, 1991. 512 с.
182.Сюта Р. Повернення Сидора Воробкевича // Культура і життя. 1996. 18 грудня.
183.Терзов В. Грецька громада Львова та Острога (XVI XVII ст.) // Записки іст.-філол. т-ва Андрія Білецького. Вип. 1. К., 1997. С.84.
184.Ткач М. Окриленість // Радянська Буковина. 1979. 7 липня.
185.Ткач М. Піснями колисана доля // Культура і життя. 1983. 16 жовтня.
186.Ткач М. Маестро // Культура і життя. 1994. 12 березня.
187.Турченко Ф., Мороко В. Історія України. Кінець XVIII початок ХХ століття. К., 2001. С.12.
188.Устименко О. На Кремлівській сцені // Радянська Буковина. 1972. 17 жовтня.
189.Федорів Ю. Історія церкви в Україні. Львів: Свічадо, 2001. 254 с.
190.Філоненко Л. Все на світі ти мені // Музика. 1993. № 4. Липень серпень.
191.Фурман Г. Песни обновленной земли // Калининградская правда. 1978. 11 февраля.
192.Харченко О. Пісні з полонини // Молода гвардія. 1972. 7 квітня.
193.Холмський І. Історія України. Мюнхен, 1949. С. 128.
194.Хоменко В.Я. Українська і світова культура: Підручник. К.: Україна, 2002. 333 с.
195.Хроніка НТШ. Т.77. Париж, 1954. 48 с.
196.Чашин В. Буковина захоплює // Мінская прауда. 1966. 18 лютого.
197.Черепанова С. Проблема людини в українському мистецтві: Навч. посіб. Львів: Світ, 2001. 296 с.
198.Черепанин М. Музична культура Галичини. К.: Вежа, 1997. 328 с.
199.Черницький Б. Пісня його доля // Молодий буковинець. 1984. 4 березня.
200.Чихалев В. Песни и танцы Буковины // Ульяновская правда. 1972. 12 сентября.
201.Шаповалова А. Песни полонины // Советский Измаил. 1970. 30 мая.
202.Шпорлюк Р. Українське національне відродження в контексті європейської історії кінця XVIII початку XX століття // Україна. Наука і культура. Вип. 25. К., 1991. С.162.
203.Шухевич В. // Діло. 1893. Ч. 212. 320 с.
204.Ющенко В. Володимир Івасюк. Життя як пісня. Спогади та есе. Літературно-публіцистичне видання / Упорядник Парасковія Нечаєва. Чернівці: Букрек, 2003. 216 с.
205.Ярославин С. Визвольна боротьба на Західно-Українських землях у 1918 1923 роках. Філадельфія: Америка, 1956. 182 с.
206.Ярошенко І. Андрій Кушніренко (До 70-річчя від дня народження). Мистецькі обрії 2003. Альманах: Науково-теоретичні праці та публіцистика / Академія мистецтв України / Головн. наук. ред. І.Д.Безгін. К.: КНВМП „СИМВОЛ-Т”, 2004. 500 с.
207.Ярошенко І. Мистецький колектив і національне відродження // Гуманістичний вісник. Львівське міжобласне гуманітарне товариство. Львів, 1999. Ч. 12. 84 с.
208.Ярошенко І. Мистецтвом встелені шляхи. Чернівці: Прут, 2004. 220 с.
209.Ярошенко І. Методичні засади і педагогічний почерк М.Колесси // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 202. Педагогіка та психологія. Чернівці: Рута, 2004. 208 с.
210.Ярошенко І. А.Кушніренко дослідник музичної спадщини Сидора Воробкевича // Буковинський історико-етнографічний вісник. Чернівці: Прут, 2004. Вип. 6. 302 с.
211. Яцьків О. Повернення із забуття // Культура і життя. 1993. 17 квітня.
212.Ящуринська Г., Ярошенко І.В. Виховний потенціал музичної скарбниці буковинського краю: Матеріали студентської наукової конференції, присвяченої 170-річчю з дня народження Юрія Федьковича (12 13 травня 2004 року). Філософсько-педагогічні науки. Чернівці: Рута, 2004. 368 с.
213.Dr. Norst Anton. Der Verein zur Förderung der Tonkunst in der Bukowina (1862-1902). Chernowitz, 1903. 32 s.
214.Die Musikschule des Vereines zur Forderung der Tonkunst in der Bukowina 1862 1902. В кн.: Norst A.Der.Verein zur Forderung der Tonkunst in der Bukowina 1862 1902. Chernowitz, 1903. 16 s.
215.Giurescu C.C. Istoria romanilor. Bucuresti: Alledu catinal, 2003. Vol.II. 527 p.
216.Hrimaly Adalbert. Dreissig Jahre Musik in der Bukowina: Erinneruungen vom Jahre 1874 bis 1904. Chernowitz, 1904. 36 s.
217.Kaindl R. Geschichte der Bukowina. Grevnowitz, 1888. 48 s.
218.Mazilu D.H. Voievodul dincolo de sala tronutui. Scene din viata private. Lasi: Polirom, 2003. 622 p.
219.Mikulicz A. Die Musik in der Bukowina vor der Gundung dts Vereines zur Forderung der Tonkunst. 1775 1862. В кн.: Norst A.Der.Verein zur Forderung der Tonkunst in der Bukowina. 1862 1902. Chernowitz, 1903. 24 s.

220. Nistor I. Istoria Bucovina. Bucuresti: Humanitus, 1991. 454 s.