Музика Леся Анатоліївна. Право комунальної власності в Україні

Краткое описание

Музика Леся Анатоліївна. Право комунальної власності в Україні: дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2004

Музика Л.А. Право комунальної власності в Україні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. Національний університет внутрішніх справ, Харків, 2004.
Дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням, яке спеціально присвячено аналізу проблем права комунальної власності в Україні.
Дослідження містить комплекс теоретичних і практичних питань, пов'язаних із правовою природою цієї форми власності. Розглядаються питання про місце права комунальної власності в цивільно-правовому інституті права власності України. Наведена характеристика правовідносин комунальної власності. Обґрунтовано висновок, що ці правовідносини базуються на принципах цивільного права, зокрема, на принципах диспозитивності та рівності сторін. Тому і характеризуються вони як один із видів цивільно-правових відносин. Розкриваються специфічні ознаки суб'єктів права комунальної власності та суб'єктів здійснення цього права, розмежовуються їх повноваження щодо володіння, користування та розпорядження комунальним майном. Дослідженням також охоплено питання про об'єкти, що належать до комунальної власності, їх приватизацію, законодавче врегулювання виникнення, здійснення і припинення права комунальної власності та його захисту. Проаналізовані проблеми реприватизації комунального майна, а також дається визначення цього поняття. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення відповідних положень чинного законодавства, яке регулює відносини у сфері функціонування права комунальної власності в Україні.

Увисновкахсформульовані такі, зокрема, результати дослідження:
1.Право комунальної власності це система норм цивільного (приватного) права та інших галузей права, що регулюють суспільні відносини з приводу володіння, користування та розпорядження майном, яке належить територіальній громаді села, селища, міста, району у місті (в особі місцевих рад відповідного рівня чи інших органів, створених чи уповноважених територіальними громадами).
2.Приватизація це зміна форми власності шляхом відчуження майна, що перебуває у державній чи комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, на користь визначених законом покупців приватних власників (фізичних та юридичних осіб) з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
3.Примусовареприватизація це примусове повернення за рішенням суду майна, набутого фізичними і юридичними особами шляхом приватизації із порушенням приватизаційного законодавства та/або умов, передбачених відповідним актом приватизації, та повернення цього майна у державну або комунальну власність з метою відновлення порушених прав власника.
4. Фактично такого власника комунального майна, як територіальна громада не існує. Тому пропонується передбачити в законодавстві, що суб’єктом права комунальної власності є територіальні громади в особі відповідних місцевих рад, та вилучити із відповідних нормативно-правових актів положення щодо безпосередньої можливості територіальної громади здійснювати права комунального власника.
5. Потребує чіткого визначення статус районної в місті ради та місце її бюджету у бюджетній системі України. Відповідно до Закону „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. (ст. 1 ч. 2 ст. 5) у містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради можуть утворюватися районні в місті ради, які є адміністративно-територіальними одиницями. Отже, районна в місті рада є органом місцевого самоврядування, а тому може мати власний бюджет. У зв’зку з цим запропоновано внести відповідні зміни до частин 2, 3 ст. 5 Бюджетного кодексу України передбачити, що бюджет районної в місті ради належить до бюджетів місцевого самоврядування.
6. На законодавчому рівні функції та повноваження районних і обласних рад ніяк не розмежовані між собою. Наведені законодавчі прогалини створюють значні ускладнення при з’ясуванні питання щодо належності бюджетів районних і обласних рад до комунальної власності. Так, виходячи з положень ч. 2 ст. 143 Конституції України та ч. 4 ст. 60 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні”, на рівні районів та областей комунальна власність не створюється. Таким чином, кошти районних та обласних бюджетів не є комунальною власністю. Водночас їх не можна визнати і державною власністю, оскільки вони формуються із коштів Державного бюджету України та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів (ч. 2 ст. 143 Конституції України). Тому питання стосовно належності коштів зазначених бюджетів до тієї чи іншої форми власності потребує відповідного законодавчого вирішення.