Накай Анатолій Іванович. Податкові важелі забезпечення сталого економічного розвитку в Україні

Краткое описание

Накай Анатолій Іванович. Податкові важелі забезпечення сталого економічного розвитку в Україні: дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Національна академія держ. податкової служби України. - Ірпінь, 2005

Накай А.І. Податкові важелі забезпечення сталого економічного розвитку в Україні. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 Фінанси, грошовий обіг і кредит. Національна академія державної податкової служби України. - Ірпінь, 2005.
У дисертації досліджуються теоретико-методологічні аспекти формування нової податкової політики в Україні в умовах сталого розвитку. В роботі доведено, щоіснує необхідність подальшого реформування податкової системи України з використанням запропонованих критеріїв адекватності вимогам сталого розвитку. Зроблено висновок, що податкова система України мало відповідає вимогам сталого розвитку. У зв‘язку з цим запропоновано широко застосовувати екологічні податки при створенні нової податкової системи України та формувати новий механізм перерозподілу доходів в економіці, який має враховувати вимоги сталого розвитку, шляхом подальшого реформування податку з доходів фізичних осіб. В роботі запропоновано також створити систему фіскального моніторингу, яка повинна здійснювати дослідження процесів розподілу податкового тягаря між споживачами та виробниками в результаті введення податків, оцінювати ефективність використання коштів бюджету, аналізувати динаміку податкових надходжень від кожного податку залежно від його специфікації.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до вирішення наукової проблеми обґрунтування теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності регулятивного потенціалу податків в Україні в контексті дотримання вимог сталого розвитку.
В результаті дослідження дійшли таких висновків:

Класичні моделі економічній теорії (П. Самуельсон, Дж. Хікс), що застосовується для аналізу ефекту перерозподілу податкового тягаря, описують процес його переміщення між різними секторами (галузями) економіки та між споживачами і виробниками. Однак прояв регулятивної природи податків не обмежується формою перекладення податкового тягаря в зазначених сферах фінансових відносин, а залежить також від фактору часу, коли податковий тягар може переміщатися від нинішніх працюючих поколінь до майбутніх.
В теоретико-методологічному контексті між фіскальною та регулятивною функціями податків існує певний онтологічний антагонізм, сутність якого полягає у тому, що збільшення фіскального потенціалу податкової системи найчастіше відбувається за рахунок зменшення регулятивного потенціалу, і навпаки. В ході дослідження було встановлено, що умови трансформаційного періоду, впродовж якого в економіці України проведені економічні реформи, відображаються на ефективності функціонування системи податків. Така залежність має не специфічний, а універсальний характер, оскільки існує схожість зазначених економічних феноменів у різних країнах, що також відносяться до транзитивного типу.
Запровадження в Україні концепції сталого розвитку в економічній сфері передбачає глибоку структурну перебудову економіки України та її податкової системи. Для врахування вимог сталого розвитку з метою реформування податкової системи необхідно використовувати два критерії екологічний та часової Парето-оптимальності. Cутність екологічного критерію полягає в тому, що держава повинна формувати та перерозподіляти податковий тягар таким чином, щоб екологозберігаючі технології мали підтримку з боку держави. Сутність критерію Парето-оптимальності полягає в тому, що всі рішення про підтримку того чи іншого виду діяльності повинні прийматися з урахуванням майбутніх вигод, витрат і соціально-економічних наслідків.
Аналіз ефективності субсидій та податкових пільг показав, що обидва інструменти мають регулюючий вплив на грошові потоки в системі фінансів. Однак слід враховувати суттєву відмінність їх впливу на стимули до дій та, відповідно, ефективність роботи суб‘єктів господарювання. Більш ефективним є використання субсидій в соціальній сфері. Ця властивість досягається лише за умови, що державні субсидії мають адресний характер. Основна перевага субсидій полягає в тому, що вони дозволяють державі надавати бюджетні фінансові ресурси безпосередньо їх отримувачам та відповідно до розміру державної підтримки змінювати зміст їх діяльності. Податкові пільги, на відміну від субсидій, впливають на стимули та поведінку економічних агентів опосередковано. Крім цього, між процесом надання пільг та очікуваним результатом найчастіше проходить певний проміжок часу. Тому їх часова ефективність значно менша від аналогічних показників ефективності субсидій. Соціальний ефект від застосування субсидій у більшості випадків досягається значно швидше. Проте субсидії частіше призводять до негативних наслідків у цілому в економіці, ніж податкові пільги, оскільки вони не лише дискримінують діяльність одних економічних агентів на користь інших, а також в динаміці більше спотворюють базу оподаткування. Тому використання загальних податкових пільг для стимулювання суб‘єктів господарювання є більш ефективним у порівнянні з субсидіями.
Дослідження структури української економіки вказує на те, що розвиток нових технологій в Україні відбувається достатньо повільно. Упродовж всього перехідного періоду держава підтримувала видобувний сектор економіки, пріоритети ж структурної перебудови - обробна та переробна промисловість, освіта, наука, медицина (останні три напрями можна безпосередньо ототожнити з інвестиціями в людський капітал) - залишалися без належного державного фінансування. В Україні й сьогодні не вдалося повністю змінити систему бюджетних відносин між державою та економічними агентами, що була характерна для командно-адміністративної системи. Досі надається перевага в підтримці суб‘єктам господарювання спорідненим із державою. Якщо бізнес не контролюється прямо чи опосередковано державою, то отримати підтримку, навіть якщо він сприяє розвитку нових технологій, йому дуже складно. Це зумовлює існування певних структурних диспропорцій та неефективність регулятивної політики держави.
Податкова реформа повинна охопити не лише основні податки (податок на прибуток підприємств, податок на доходи громадян, ПДВ), а й другорядні. Оптимізація податкової системи повинна відбуватися не лише через збільшення надходжень до бюджету від рентних платежів, а також через збільшення надходжень від екологічних зборів та платежів. Паралельно повинен відбуватися процес переорієнтації фінансових потоків з добувного сектора економіки України на обробний. Це дозволить ефективно розв‘язати низку структурних макроекономічних проблем, проблему дотримання у процесі діяльності суб‘єктами господарювання вимог сталого розвитку та підвищити ефективність податкової системи країни в цілому. Рентні платежі завдяки своїй специфіці та функціональному змісту здатні вирівнювати умови функціонування секторів різних технологічних укладів.

ПДВ та податок на прибуток підприємств є, за існуючою в теорії класифікацією, прогресивними податками. Нами встановлено, що приріст бази оподаткування податку на прибуток підприємств на 1% призводить до зростання середньої ставки податку на 1,54%. Приріст бази оподаткування ПДВ на 1% призводить до зростання середньої ставки податку на 2,38%. Така ознака зазначених податків не може вважатися позитивною. Податковий тягар в економіці за чинної системи оподаткування зростає, однак бажано, щоб основні податки, принаймні ПДВ та прибуткові, були регресивними або пропорційними. Це дозволить уникнути посилення тиску податкового тягаря із зростанням бази оподаткування.
В процесі реформування податкової системи України необхідно широко застосовувати екологічні податки. Із збільшенням надходжень до державного бюджету виникає можливість формування нового механізму перерозподілу доходів в економіці, який має враховувати вимоги сталого розвитку. Вважаємо, що усунення в результаті проведення реформи податку на доходи громадян принципу прогресивного оподаткування є певним кроком назад. Застосування такої форми цього податку (з єдиною ставкою) може розглядатися тільки як тимчасовий захід. З використанням світового досвіду в роботі обгрунтована пропозиція встановлення в перспективі в Україні прогресивної шкали ставок податку на доходи громадян з врахуванням трудового стажу працюючого для окремих категорій. Цей захід, що доведено в роботі, зумовлюється не лише вимогами сталого розвитку, а також довгостроковими негативними демографічними тенденціями в Україні. У зв‘язку з чим також запропоновано встановлення в механізмі податку на доходи фізичних осіб норми пільгового оподаткування доходів громадян (сімей), що мають не три, а дві дитини.
Удосконалення податкового законодавства викликане потребою та особливостями інтеграції України в Європейський союз. В контексті загальноприйнятої в ЄС концепції податкового регулювання в українській системі повинні відбутися істотні структурні зрушення. Держава повинна управляти податковим тягарем, щоб екологічно-безпечні виробництва знаходили підтримку у вигляді податкових стимулів. До таких виробництв належать, перш за все, ті, що передбачають використання відновлювальних видів природних ресурсів та перехід на споживання альтернативних енергоносіїв (безвідходне виробництво та виробництво без шкідливих для навколишнього середовища викидів), а також повноцінне використання енергії вітру, сонця, геотермальної енергії.