Нескородєва Інна Іванівна. Формування і застосування фондових індексів в Україні

Краткое описание

Нескородєва Інна Іванівна. Формування і застосування фондових індексів в Україні : Дис... канд. наук: 08.00.08 2007

Нескородєва І.І.Формування і застосування фондових індексів в Україні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 гроші, фінанси і кредит. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2006.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню, теоретичному обґрунтуванню й узагальненню, розробці рекомендацій щодо формування й використання фондових індексів в Україні.
У ході дослідження уточнено економічний зміст категорії фондовий ринок”. З’ясовано сутність фондового індексу відносно поняття біржовий індекс” і запропоновано багатомірну класифікацію індексів.Сформульовано визначення терміну інвестиційний процес на фондовому ринку”, виявлено обмежений набір функцій українських фондових індексів порівняно з розвиненими країнами. Обґрунтовано необхідність урахування динаміки провідних світових фондових індексів для об'єктивної оцінки кон'юнктури вітчизняного фондового ринку. Аргументовано необхідність сегментації фондового ринку України за рівнем ліквідності акцій. Розроблено алгоритм фондового індексу на базі акцій з меншою ліквідністю.

Основні наукові й практичні висновки дисертаційної роботи сформульовані у таких положеннях.
1. Поняття фондовий ринок” і ринок цінних паперів” не є синонімами. Фондовий ринок формує економічні відносини, пов’язані з формуванням фондів грошових ресурсів, які опосередковані капітальними цінними паперами. Поняття ринок цінних паперів” відбиває економічні відносини опосередковані будь-яким цінними паперами. Отже термін ринок цінних паперів” є загальним стосовно поняття фондовий ринок”.
2. Біржовий індекс” є складовою поняття фондовий індекс”. Так, індекс фондового ринку відбиває загальні тенденції, які відбуваються на всьому ринку цінних паперів, а біржовий індекс відображає стан і кон’юнктуру певного організованого торговельного майданчику (фондової біржі).
3. Представлення багатокритеріальної класифікації фондових індексів за такими ознаками як: статус країни; склад сукупності досліджуваних суб’єктів і поставлені завдання на індекс; статистична база; номенклатура цінних паперів списку індексу; метод розрахунку; метод усереднення; вид зважування; базове значенням індексу; валюта розрахунку створить теоретичну основу для удосконалення методології формування і застосування фондових індексів.
4. Фондові індекси України значно корелюють з провідними індикаторами розвинених країн, що свідчить про активність України як учасника глобалізації міжнародного ринку капіталів. Тому доцільно враховувати при аналізі поточних тенденцій на вітчизняному фондовому ринку динаміку світових фондових індексів.
5. Недосконала методика розрахунку індикаторів поряд з вузькою їх номенклатурою сприяє тому, що фондові індекси на сьогодні здатні відбивати динаміку лише акцій, які відносяться до категорії блакитні фішки”, більшість із яких представляють енергетичну галузь економіки України і не аналізують стан сектору фондового ринку де котируються акції, які не відносяться до категорії блакитні фішки”.
6. Для підвищення ефективності аналізу кон’юнктури фондового ринку України за допомогою використання фондових індексів доцільно розділити ринок на два сектори за рівнем ліквідності акцій: сектор найліквідніших акцій, так звані блакитні фішки” і сектор менш ліквідних акцій, які не відносяться до категорії блакитні фішки”, але які пройшли лістинг ПФТС. Дані сектори необхідно аналізувати різними фондовими індексами, які різняться за методикою формування вибірки.
7. Фондовий індекс ILLS-60 розроблено для визначення інвестиційної привабливості окремого сектору акцій, які характеризуються на фондовому ринку України меншою ліквідністю порівняно з блакитними фішками”. Впровадження фондового індексу ILLS-60 в українську фінансову практику розширить номенклатуру аналітичного інструментарію для моніторингу вітчизняного фондового ринку та сприятиме ефективності та об’єктивності аналізу стану його ділової активності.