НЕЗАКОННА ПРИВАТИЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО, КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ: ЮРИДИЧНИЙ АНАЛІЗ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КРИХ Тетяна Ярославівна

УДК 343.37 (477)

НЕЗАКОННА ПРИВАТИЗАЦІЯ
ДЕРЖАВНОГО, КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА
ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ:
ЮРИДИЧНИЙ АНАЛІЗ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Грищук Віктор Климович
доктор юридичних наук,
професор

Львів-2010

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………. 3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕЗАКОННОЇ ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО, КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА …………
11
1.1. Стан дослідження проблем незаконної приватизації державного, комунального майна в науці кримінального права ………………………….
11
1.2. Соціальна зумовленість криміналізації незаконної приватизації державного, комунального майна……………………………………………..
20
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………... 51
РОЗДІЛ 2. ОБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИ СКЛАДУ НЕЗАКОННОЇ ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО, КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ………….
54
2.1. Об’єкт і предмет складу незаконної приватизації державного, комунального майна ………………………………………………………...…
54
2.2. Об’єктивна сторона складу незаконної приватизації державного, комунального майна ………………………………………………………..….
83
Висновки до розділу 2 ……... ………………………………………………… 122
РОЗДІЛ 3. СУБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИ СКЛАДУ НЕЗАКОННОЇ ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО, КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ………….
128
3.1. Суб’єкт складу незаконної приватизації державного, комунального майна ……………………………………………………………………………
128
3.2. Суб’єктивна сторона складу незаконної приватизації державного, комунального майна …………………………………………………………..
150
Висновки до розділу 3 ………………………………………………………… 167
РОЗДІЛ 4. КВАЛІФІКОВАНІ СКЛАДИ НЕЗАКОННОЇ ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО, КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ……………………………...
170
Висновки до розділу 4………….……………………………………………… 186
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………… 188
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………... 195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………... 207

ВСТУП

Актуальність теми. Приватизація – важлива справа, яка має вагоме історичне значення. Саме вона стала основою глибоких економічних перетворень, що визначають перспективи соціального, економічного і політичного розвитку. В Україні питання щодо законності приватизації завжди були і на сьогодні залишаються предметом обговорення. Оцінки процесу приватизації досить різні, часто суперечливі. Проте науковці одностайні в тому, що незаконна приватизація державного, комунального майна є одним із злочинів, який загрожує безпеці держави в економічній сфері. Усе це зумовлює необхідність вжиття з боку держави ефективних заходів кримінально-правового характеру, спрямованих на протидію незаконній приватизації.
Cт. 233 включена до КК України з метою забезпечення протидії негативним явищам, що супроводжують процеси економічних реформ в Україні.
На сьогодні проблема незаконної приватизації як кримінально караного явища – актуальна та масштабна, а боротьба зі злочинністю у сфері приватизації – невід’ємна частина боротьби з корумпованістю та тіньовою економікою. Однак подолати це явище досить важко, оскільки законодавча конструкція досліджуваного злочину є складною. Це породжує певні труднощі як щодо її розуміння, так і застосування на практиці; досить суперечливим є приватизаційне законодавство; немає єдиних підходів щодо тлумачення елементів складу незаконної приватизації державного, комунального майна; відсутні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України; аналізований злочин є латентним, а кримінальних справ, порушених за ст. 233 КК України є небагато. Шкода, заподіяна у результаті незаконної приватизації державного, комунального майна, є істотною.
Кримінально-правове дослідження означеного нами складу злочину здебільшого здійснюється у коментарях до КК України та у підручниках і посібниках. Окремі питання кримінально-правової характеристики незаконної приватизації державного, комунального майна знайшли відображення у працях П. П. Андрушка, В. І. Антипова, Ю. В. Бауліна, В. З. Багинського, А. М. Бойка, К. Глоби, В. К. Грищука, О. Г. Кальмана, С. Ковальчука, М. Й. Коржанського, О. В. Кришевича, М. І. Мельника, М. І. Мотрука, В. О. Навроцького, О. М. Неживець, С. Пилипчака, І. Проценка, К. Рубана, В. В. Сташиса, І.В. Стельмаховича, В. Я. Тація, Є. В. Фесенка та інших.
Детальніше деякі аспекти цієї проблеми вивчали Н. О. Гуторова, О. О. Дудоров, П. С. Берзін. Спеціальним дослідженням незаконної приватизації державного, комунального майна є дисертація П. І. Заруби "Кримінальна відповідальність за злочини у сфері приватизації" (2007 рік), яка знайшла своє подальше втілення в монографії з аналогічною назвою.
Проте залишається велика кількість спірних чи взагалі не вирішених питань, а тому дослідження складу незаконної приватизації державного, комунального майна і надалі залишається актуальним для науки кримінального права.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у Львівському державному університеті внутрішніх справ у межах комплексної теми наукових досліджень "Протидія злочинам у сфері економіки: правові, кримінологічні та криміналістичні аспекти" (Державний реєстраційний номер 0109U007851).
Напрям дослідження ґрунтується на положеннях Плану заходів щодо забезпечення прозорості приватизаційних процесів і запобігання фактам зловживань у цій сфері, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 287.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка та внесення науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення ст. 233 КК України на основі комплексного кримінально-правового аналізу змісту ознак складу незаконної приватизації державного, комунального майна.

Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:
– оцінити ступінь розробки проблем незаконної приватизації державного, комунального майна в науці кримінального права;
– з’ясувати соціальну зумовленість криміналізації незаконної приватизації державного, комунального майна;
– визначити родовий та безпосередній об’єкти цього складу злочину;
– дослідити предмет даного складу злочину;
– проаналізувати ознаки об’єктивної сторони означеного складу злочину, визначити момент його закінчення;
– дослідити суб’єкт складу незаконної приватизації державного, комунального майна, виділити його ознаки;
– проаналізувати ознаки суб’єктивної сторони;
– проаналізувати кваліфіковані склади незаконної приватизації державного, комунального майна;
– виявити недоліки норми, що встановлює кримінальну відповідальність за незаконну приватизацію державного, комунального майна, та сформулювати обґрунтовані пропозиції щодо її вдосконалення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі приватизації державного, комунального майна та їх кримінально-правова охорона.
Предметом дослідження є склад незаконної приватизації державного, комунального майна за кримінальним правом України.
Нормативну основу дослідження становлять Конституція України, чинне кримінальне законодавство України та окремих зарубіжних держав (Латвійської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Болгарія, Російської Федерації), приватизаційне, цивільне та господарське законодавство України. Науково-теоретичною базою дисертації є праці вітчизняних та зарубіжних учених присвячені загальним проблемам кримінального права, господарським злочинам, кримінальній відповідальності за злочини в сфері приватизації та інша спеціальна література.
Емпіричну базу дослідження становлять результати опитування, проведені інститутом соціології НАН України, статистичні дані МВС України про кількість кримінальних справ, порушених за ст. 233 КК України за період 2005–2009 рр., матеріали судової практики (35 ухвал, 30 постанов, 9 вироків) судів України різних рівнів Автономної Республіки Крим, Івано-Франківської, Луганської, Кіровоградської та інших областей за 2006–2009 рр.
Методи дослідження обрано з урахуванням поставленої мети, завдань дослідження, його об’єкта і предмета. У роботі було застосовано такі методи пізнання:
- діалектичний метод, який застосовувався для дослідження правового механізму захисту суспільних відносин у сфері приватизації державного, комунального майна через дослідження більш загальних категорій кримінального права;
- метод історичного аналізу – дав змогу з’ясувати причини появи у кримінальному законодавстві норми, яка передбачає відповідальність за незаконну приватизацію державного, комунального майна;
- структурно-функціональний метод – для визначення соціальної зумовленості означеного злочину;
- метод догматичного аналізу – для встановлення ознак складу злочину, визначення змісту деяких юридичних термінів та термінологічних зворотів;
- порівняльно-правовий метод дав змогу співвіднести норму КК України, яка встановлює відповідальність за незаконну приватизацію з нормами кримінального права інших держав;
- метод системного аналізу сприяв встановленню природи незаконної приватизації державного, комунального майна та місця даного складу злочину у системі кримінального права;
- соціологічний метод було використано під час аналізу матеріалів судової практики та звітності правоохоронних органів.

Наукова новизна одержаних результатів.
На основі проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення, які виносяться на захист:
Вперше:
– доведено, що криміналізація незаконної приватизації державного, комунального майна в цілому відповідає принципам криміналізації суспільно небезпечних діянь;
– виділено додатковий обов’язковий безпосередній об’єкт складу незаконної приватизації державного, комунального майна, під яким запропоновано розуміти суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом;
– обґрунтовано, що приватизаційні документи є знаряддям вчинення злочину, передбаченого ст. 233 КК України, а не його предметом;
– на відміну від висловлених в юридичній літературі позицій, обґрунтовано, що злочин, передбачений ст. 233 КК України може здійснюватись у трьох, а не чотирьох альтернативних формах;
– обґрунтовано доцільність заміни безальтернативних відносно-визначених санкцій ст. 233 КК України альтернативними відносно-визначеними санкціями.
Удосконалено:
– поняття основного безпосереднього об’єкта складу незаконної приватизації державного, комунального майна, під яким пропонується розуміти суспільні відносини, що виникають між державою, в особі Фонду державного майна України, Фонду державного майна Автономної Республіки Крим, його регіональних відділень, представництв чи органами місцевого самоврядування та юридичними чи фізичними особами у процесі приватизації державного, комунального майна з приводу забезпечення дотримання учасниками процесу приватизації встановленого законодавством України порядку її проведення;
– визначення понять "приватизація державного, комунального майна шляхом заниження його вартості", "приватизація державного, комунального майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом", "приватизація державного, комунального майна неправомочною особою";
– підходи до встановлення моменту закінчення злочину, передбаченого ст.233 КК України, оскільки однозначно визначити момент закінчення досліджуваного злочину неможливо через неузгодженість приватизаційного законодавства з нормами Цивільного кодексу України в частині моменту набуття права власності на об’єкти приватизації;
Набули подальшого розвитку:
– положення про необхідність виділення злочинів у сфері фінансової діяльності держави в окремий розділ Особливої частини КК України;
– положення про те, що об’єкти земельного і державного житлового фонду можуть бути предметом досліджуваного складу злочину;
– твердження про те, що порушення умов чи порядку приватизації майна, яке може бути приватизоване за відповідних умов чи з дотриманням певного порядку (наприклад, за погодженням з Кабінетом Міністрів України, Антимонопольним комітетом України тощо), не може розглядатись як приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом;
– пропозиція про необхідність включення до диспозиції ст. 233 КК України кваліфікуючої ознаки – вчинення цього злочину службовою особою;
– обґрунтування положення, що суб’єктом незаконної приватизації державного, комунального майна може бути особа, яка досягла 16-річного віку.
У результаті дослідження обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення чинного КК України (запропоновано нову редакцію ст. 233 КК України) (додаток А) та запропоновано проект постанови Пленуму Верховного Суду України (додаток Б).
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані висновки можуть бути використані в наступних сферах:
– в науковій діяльності – для подальшої розробки відповідної проблематики в теорії кримінального права;
– у правотворчості – для вдосконалення КК України. Відповідні пропозиції та законопроект про внесення змін до КК надіслані до профільного Комітету Верховної Ради України, який визнав їх слушними (лист № 04-19/14-1486 від 02 липня 2010 р. ( Додаток В);
– у правозастосовній діяльності – для вироблення роз’яснень практики застосування законодавства про відповідальність за незаконну приватизацію державного, комунального майна Верховним Судом України. Відповідні пропозиції надіслані до Верховного Суду України, який визнав їх актуальними та обґрунтованими (лист №202-2448/0/8-10 від 30 червня 2010 р.(Додаток Д);
– у навчальному процесі – для підготовки відповідних розділів підручників та навчальних посібників, викладання курсу "Кримінальне право України. Особлива частина" тощо (акт впровадження Львівського державного університету внутрішніх справ від 31 березня 2010 р. (Додаток Е); акт впровадження Тернопільського національного економічного університету від 19 березня 2010 р. (Додаток Ж).
Особистий внесок здобувача. Під час виконання дисертації наукові розробки та ідеї, що належать автору у співавторстві з іншими авторами, не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Дисертаційне дослідження обговорювалось на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології, міжкафедральному семінарі Львівського державного університету внутрішніх справ. Основні положення дисертаційного дослідження були оприлюднені на семи наукових форумах, а саме: міжнародній науково-практичній конференції "Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення” (13-15 квітня 2007 р., м. Львів), Всеукраїнській науковій конференції ад’юнктів, аспірантів та здобувачів "Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні" (26 вересня 2008 р., м. Львів), міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Сьомі осінні юридичні читання" (28-29 листопада 2008 р., м. Хмельницький), міжнародній науковій конференції "Восьмі осінні юридичні читання" (13-14 листопада 2009 р., м. Хмельницький), на засіданні круглого столу "Роз’яснення основних норм Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції: правозастосовчі та організаційні аспекти" (10-11 грудня 2009 р., м. Тернопіль), всеукраїнському науково-теоретичному семінарі "Політика української держави в сфері боротьби зі злочинністю" (17 грудня 2009р., м. Івано-Франківськ), всеукраїнській науковій конференції "Актуальні проблеми протидії злочинам у сфері економіки" (26 березня 2010 р., м. Львів).
Публікації автора. Основні положення дисертаційного дослідження виражено у шести наукових статтях, які опубліковані у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, та семи тезах виступів на конференціях, семінарі та засіданні круглого столу.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Аналіз та опрацювання кримінально-правової характеристики незаконної приватизації державного, комунального майна дає підстави зробити висновок, що актуальність визначеної проблеми повністю доведено в процесі проведеного дисертаційного дослідження. Зокрема, встановлено, що у більшості випадків проблеми юридичного аналізу складу незаконної приватизації державного, комунального майна полягають у неоднозначному трактуванні та застосуванні на практиці ст. 233 КК України. Досі ці питання не отримали вирішення, хоча і піддавались дослідженню.
Для досягнення визначеної мети та вирішення поставлених завдань, з урахуванням сучасних підходів у науці кримінального права, досліджено об’єкт та предмет складу незаконної приватизації; на основі опрацювання кримінального і приватизаційного законодавства, юридичної літератури та вивчення судової практики встановлено ознаки об’єктивної та суб’єктивної сторони досліджуваного складу злочину. Це дало змогу отримати низку теоретичних та практичних результатів, які спрямовані на розвиток теорії кримінального права, відкривають шляхи для подальших досліджень, мають практично-прикладне значення для юридичної освіти, подальшого вдосконалення законодавства та практики його застосування.
Положення, висновки і пропозиції, що містяться у дисертаційному дослідженні і стосуються вдосконалення кримінального законодавства, є актуальними, необхідними, спрямованими на те, щоби допомогти суддям та працівникам правоохоронних органів у вирішенні питань кримінально-правової характеристики та кваліфікації незаконної приватизації державного, комунального майна, що сприятиме зміцненню законності загалом. Найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в дисертації, викладені в окремих розділах та підрозділах, зокрема, у висновках щодо кожної структурної частини роботи.
Для розвитку теорії кримінального права, подальших наукових досліджень проблем складу незаконної приватизації державного та комунального майна, для законотворчої діяльності та навчального процесу при вивченні кримінального права України мають значення отримані в ході дисертаційного дослідження положення.
1. У результаті ґрунтовного комплексного аналізу соціальної зумовленості криміналізації незаконної приватизації державного, комунального майна доведено, що криміналізація цього явища є своєчасним, закономірним та соціально обумовленим кроком, який відповідає основним тенденціям соціальної політики суспільства і держави, рівню і характеру суспільної свідомості і стану громадської думки; є необхідним кроком для реалізації положень Конституції України, не суперечить міжнародним зобов'язанням України, відповідає положенням приватизаційного законодавства. Суспільна небезпечність незаконної приватизації державного, комунального майна, характеризується таким рівнем, що є достатнім для злочинів. Це явище набуло значного поширення в Україні і характеризується високою латентністю.
2. Виходячи з юридичної природи означеного злочину, значущості сфери приватизації для розбудови України як незалежної держави, на основі дослідження співвідношення понять "господарська діяльність" та "приватизація" запропоновано родовим об’єктом складу незаконної приватизації державного комунального майна визнавати суспільні відносини, що виникають у сфері фінансової діяльності держави і забезпечують її ефективне функціонування на засадах, визначених законодавством України, та підтримано положення, яке вже висловлювалось науковцями, про необхідність самостійної кримінально-правової охорони державних фінансів, шляхом виділення злочинів у сфері фінансової діяльності держави в окремий розділ Особливої частини КК України.
3. Основним безпосереднім об’єктом складу незаконної приватизації державного та комунального майна запропоновано вважати суспільні відносини, що виникають між державою, в особі Фонду державного майна України, Фонду державного майна Автономної Республіки Крим, його регіональних відділень, представництв, чи органами місцевого самоврядування та юридичними чи фізичними особами в процесі приватизації державного, комунального майна з приводу забезпечення дотримання учасниками процесу приватизації встановленого законодавством України порядку її проведення.
Враховуючи, що основою приватизації є право власності, додатковим обов'язковим безпосереднім об’єктом даного складу злочину визначено суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом.
4. Предметом складу злочину, передбаченого ст. 233 КК України, є державне та комунальне майно. Недоцільним є віднесення підроблених приватизаційних документів до предмета складу незаконної приватизації державного, комунального майна. Адже суб’єкт використовує підроблені приватизаційні документи для досягнення певного результату – незаконно заволодіти наявним державним чи комунальним майном або сприяти незаконному заволодінню іншими особами, при цьому, використання цих документів не пов’язане з метою впливу на них. Диспозиція ст. 233 КК України передбачає використання підроблених приватизаційних документів для незаконної приватизації державного та комунального майна шляхом заниження його вартості, а використовувати саме державне чи комунальне майно можна лише з моменту закінчення злочину, тобто з моменту незаконної приватизації, що свідчить про визнання підроблених приватизаційних документів знаряддям вчинення досліджуваного злочину.
Предметом аналізованого складу злочину можуть виступати об’єкти державного житлового фонду та земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, адже вони, відповідно до чинного законодавства України, що регулює відносини в сфері приватизації, віднесені до об’єктів приватизації.
5. Об’єктивна сторона досліджуваного складу злочину представлена трьома суспільно небезпечними діяннями, що в альтернативі передбачені в диспозиції ч. 1 ст. 233 КК України, одне з яких можливе двома способами.
Під приватизацією державного, комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом слід розуміти умисні, суспільно небезпечні, протиправні дії особи, які полягають у відчуженні державного, комунального майна в процесі приватизації, вартість якого в ході оцінки майна занижена внаслідок застосування таких способів (методів) її визначення, які не передбачені законодавством щодо конкретного об’єкта приватизації.
Під приватизацією державного, комунального майна шляхом заниження його вартості через використання підроблених приватизаційних документів слід розуміти умисні, суспільно небезпечні, протиправні дії особи, які полягають у відчуженні в процесі приватизації державного, комунального майна за заниженою вартістю внаслідок застосування (подання, використання) документів, які містять частково або повністю неправдиві відомості.
Під приватизацією майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, слід розуміти умисні, суспільно небезпечні, протиправні дії особи, які полягають у відчуженні в процесі приватизації державного, комунального майна, яке відповідно до Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", або Закону України "Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" чи іншого закону не підлягає приватизації. В силу цього, порушення умов чи порядку приватизації майна, яке може бути приватизоване за відповідних умов чи з дотриманням певного порядку (наприклад, за погодженням з Кабінетом Міністрів України, Антимонопольним комітетом України тощо) не може розглядатись як приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом.
Під приватизацією державного, комунального майна неправомочною особою слід розуміти умисні, суспільно небезпечні, протиправні дії, що полягають у відчуженні органом приватизації у процесі приватизації на користь фізичних і юридичних осіб державного, комунального майна, без належних повноважень, які призвели до незаконної приватизації майна.
Основні питання, пов’язані із тлумаченням об’єктивної сторони означеного складу злочину, висвітлені у проекті постанови Пленуму Верховного Суду України (додаток Б).
6. Моментом закінчення складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 233 КК України, а відповідно і часом переходу права власності, пропонуємо вважати час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу державного чи комунального майна. Сплата повної вартості об’єкта приватизації не може бути юридичним фактом, з настанням якого можна пов'язувати виникнення права володіння, користування та розпорядження майном.
Тому приватизаційне законодавство в частині набуття права власності на приватизований об’єкт необхідно узгодити з нормами Цивільного кодексу України.
7. Суб’єктом досліджуваного складу злочину виступає фізична, осудна особа, якій до вчинення злочину виповнилось 16 років. Хоча, купівля-продаж державного, комунального майна не належить до числа дрібних побутових угод і неповнолітні особи, внаслідок своєї недієздатності, не можуть її укладати, суб’єктом незаконної приватизації державного, комунального майна, все ж може бути особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, адже Цивільний кодекс України допускає випадки набуття у цьому віці повної цивільної дієздатності.
8. Незаконна приватизація державного, комунального майна може бути вчинена лише з прямим умислом, мотив та мета не є обов’язковими ознаками даного складу злочину, а тому не впливають на кваліфікацію.
9. Незаконна приватизація державного, комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом, або використання підроблених приватизаційних документів, а також сама приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, або приватизація неправомочною особою, що призвела до незаконної приватизації майна державної чи комунальної власності в великих розмірах має місце коли вартість приватизованого майна в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Незаконна приватизація державного, комунального майна вважається вчиненою за попередньою змовою групою осіб, коли її спільно вчинили дві або більше осудні фізичні особи, яким до вчинення діяння, що утворює один і той же злочин і полягає у приватизації державного, комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом, або шляхом використання підроблених приватизаційних документів, чи приватизації майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, а також приватизації державного чи комунального майна неправомочною особою, виповнилось 16 років, і які усвідомлювали суспільно небезпечний характер як своєї власної поведінки, так і співвиконавців, бажали спільно вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 233 КК України, і заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення.
10. Запропоновано ст. 233 КК України викласти в наступній редакції:
Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна.
1. Умисне порушення встановленого законодавством порядку приватизації державного, комунального майна, що призвело до ненадходження коштів до бюджету, –
карається обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, що призвели до ненадходження коштів до бюджету у великих розмірах або вчинені за попередньою змовою групою осіб, –
караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
3. Дії, передбачені ч. 1 чи 2 якщо вони вчинені службовою особою, –
караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна або без такої.
Примітка. Під значним розміром, передбаченим у цій статті, слід розуміти суму, яка в тисячу і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Запропонована редакція опирається на науково обґрунтовані положення щодо основних ознак суспільно небезпечних діянь. У частині конструювання альтернативних санкцій враховано один із напрямів кримінально-правової політики держави, який полягає в гуманізації кримінального законодавства, що сприятиме більш ефективному застосуванню даної норми на практиці та боротьбі з незаконною приватизацією державного, комунального майна.
Пропозиції щодо формулювання статті акумульовано у проекті Закону України "Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України" (додаток А). Водночас, юридичний аналіз складу незаконної приватизації державного, комунального майна може бути предметом для подальших досліджень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрушко П. Злочини у сфері господарської діяльності за чинним Кримінальним кодексом та проектом КК: проблеми систематизації, криміналізації та декриміналізації / П. Андрушко // Предпринимательство, хазяйство и право. – 1998. – № 12. – С. 13-18.
2. Артемьев А. М. Криминализация экономической деятельности : учебное пособие [для слушателей юридических и экономических вузов] / А. М. Артемьев, О. А. Потехина, Е. Г. Яковенко; Московский ун-т МВД России. – М. : Щит-М, 2006. – 376 с.
3. Архів Рубіжанського суду Луганської області. Справа №1-361 за 2004 р.
4. Багинський В. З. Основні питання методики розслідування розкрадань (ст.ст. 84, 861 КК України), які відбуваються в умовах економічних перетворень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 "Кримінальний процес та криміналістика, судова експертиза" / В. З. Багинський ; Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого. – Харків, 1999. – 20 с.
5. Багинський В. З. Особливості методики розслідування злочинів у сфері приватизації / В. З. Багинський // Економічні злочини: попередження і боротьба з ними : [міжвідомчий науковий збірник / за ред. А. І. Комарової, М. О. Потебенька, В. П. Пустовойтенка, В. І. Радченко, М. Я. Азарова та ін.]. – К. : Науково дослідний інститут "Проблеми людини", 2001. – Том 25. – С. 628-631.
6. Бажанов М. И. О различных трактовках некоторых признаков объективной стороны преступления в науке уголовного права / М. И. Бажанов // Проб. законности : [респ. межведом. наук. зб.] / Нац. юрид. акад. Украины. – Х., 1999. – Вып. 40. – С. 145-155.
7. Бажанов М. И. Уголовное право Украины. Общая часть / М. И. Бажанов. – Днепропетровск : Пороги, 1992. – 167 с.
8. Балабанова Д. О. Теорія криміналізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец 12.00.08 "Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право" / Д. О. Балабанова ; Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2007. – 20 с.
9. Бандурка М. О. Бюджетне право України : підручник. / М. О. Бандурка, О. П. Гетьманець. – Харків : Видавництво Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 152 с.
10. Бантишев О. Ф. Злочини у сфері службової діяльності (питання кваліфікації) : навч. посіб. / О. Ф. Бантишев. – К. : МАУП, 2002. – 128 с.
11. Бедь В. В. Юридична психологія : навч. посіб. / В. В. Бедь. – Львів : Новий світ, 2000 ; К. : Каравела, 2002. – 376 с.
12. Беккария Ч. О преступлениях и наказаниях. / Ч. Беккария. – М. : Стеллс, 1995. – 304 с.
13. Белогриць-Котляревский Л. С. Учебник русского уголовного права. / Л. С. Белогриць-Котляревский. – К. ; СПб. ; Х., 1903.
14. Берзін П. С. Наслідки у складах злочинів у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика : навчальний посібник. / П. С. Берзін. – К. : КНТ, 2007. – 392 с.
15. Берзін П. С. Проблеми визначення змісту наслідків у кваліфікованому складі незаконної приватизації державного, комунального майна (ч. 2 ст. 233 Кримінального кодексу України) / П. С. Берзін // Законодавство України : науково-практичні коментарі. – 2006. – № 3. – С. 34-55.
16. Бойко А. М. Про поняття та систематизацію злочинів у сфері господарської діяльності / А. М. Бойко // Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення : матер. міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 жовтня 2001 р. – К.-Х. : Юрінком Інтер, 2002. – С. 131.
17. Борисов В. Щодо родового об’єкта злочинів проти безпеки виробництва/ В. Борисов, О. Пащенко // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 1 (40). – С. 133-141.
18. Брайнин Я. М. Уголовная ответственность и ее основания в советском уголовном праве / Я. М. Брайнин. – М. : Юридическая литература, 1963. – 275с.
19. Брич Л. Ознаки посадової особи та кваліфікація господарських злочинів, вчинених нею / Л. Брич, В. Навроцький // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 1. – С. 58-62.
20. Брич Л. П. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні : монографія. [автор вступ. стат. М. Я. Азаров.] / Л. П. Брич, В. О. Навроцький. – К. : Атіка, 2000. – 288 с.
21. Бурдін В. М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні : монографія / В. М. Бурдін. – К. : Атіка, 2004. – 240 с.
22. Бучко М. Корислива фінансово-економічна злочинність як протидія демократичним перетворення / М. Бучко // Право України. – 2000. – № 3. – С. 37-40.
23. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 131. – С. 5-12.
24. Великий тлумачний словник української мови [Електронний ресурс] ; голов. ред. В. Т. Бусел. – Режим доступу: http://www.slovnyk.net. – К. : ВТФ "Перун", 2005. - 1728 с.
25. Вереша Р. Вина і склад злочину в кримінальному праві України: співвідношення понять / Р. Вереша // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 2. – С. 91-94.
26. Вереша Р. Нормативне визначення поняття вини та перспективи вдосконалення інституту вини в кримінальному праві / Р. Вереша // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 4. – С. 98-103.
27. Вереша Р. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 "Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право" / Р.Вереша – К., 2004. – 277 с.
28. Вереша Р. Суб’єкт злочинного діяння за кримінальним законодавством зарубіжних держав / Р. Вереша // Право України. – 2006. – № 9. – С. 137-143.
29. Видрін Д. Сто днів самотності / Д. Видрін // Дзеркало тижня. – 2006. – № 44 (623). – С.5.
30. Викрито "рибних прихватизаторів" / Прес-реліз Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю станом на 20.04.2006 р. // Офіційний сайт ГУБОЗ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.guboz. gov.ua
31. Вирок Рогатинського районного суду від 10 грудня 2008 р. у кримінальній справі №1-51 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr. court.gov. ua/Review/4754464.
32. Вирок Сімферопольського районного суду Автономної республіки Крим від 23 березня 2009 р. у кримінальній справі №1-28/09 // Єдиний державний реєстр судових рішень. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4091571.
33. Висновок на проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України" (щодо запобігання незаконній приватизації державного та комунального майна) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://209.85. 135.104 /search?q ……
34. Відмивання грошей: кримінально-правова кваліфікація, запобігання злочинності, законодавство та міжнародний досвід: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / М. Я. Азаров, Ф. О. Ярошенко, П. В. Мельник, В. Р. Жвалюк. – Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2004. – 310 с.
35. Владимиров В. А. Субъект преступления по советскому уголовному праву: лекция / В. А. Владимиров, Г. А. Левицкий. – М. : Высшая школа МООП СССР, 1964. – 59 с.
36. Волженкин Б. В. Преступления в сфере экономической деятельности (экономические преступления) / Б. В. Волженкин. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 641 с.
37. Волженкин Б. В. Уголовная ответственность юридических лиц. / Б. В. Волженкин. – СПб. : Пресс, 1998. – 40 с.
38. Волков Б. С. Проблема воли и уголовная ответственность / Б. С. Волков. – Казань, 1982. – 127 с.
39. Волков Б. С. Проблема воли и уголовная ответственность / Б. С. Волков. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1965. – 135 с.
40. Воробей П. А. Кримінальна відповідальність за незаконну торговельну діяльність : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец 12.00.08 "Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право " / П. А. Воробей ; Українська академія внутрішніх справ. – К., 1993. – 22 с.
41. Гавриш С. Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства / С. Б. Гавриш. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2002. – 635 с.
42. Гаврыш С. Б. Теоретические предпосылки исследования объекта преступления / С. Б. Гаврыш // Право и политика. – 2000. – № 11. – С. 4-15.
43. Гаврыш С. Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины. Проблемы теории и развитие законодательства / С. Б. Гаврыш. – Харьков : Основа, 1994. – 640 с.
44. Газдайка-Василишин І. Б. До питання соціальної зумовленості кримінальної відповідальності за некорисливі злочини проти власності / І. Б. Газдайка-Василишин // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ : серія юридична : збірник наукових праць ; головний редактор В. Л. Ортинський. – Львів, 2006. – Вип. 3. – С. 248-258.
45. Газдайка-Василишин І. Б. Окремі питання об’єктів некорисливих злочинів проти власності за кримінальним правом України / І. Б. Газдайка-Василишин // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ : серія юридична : збірник наукових праць ; головний редактор В.Л. Ортинський. – Львів, 2006. – Вип. 2. – С. 202-212.
46. Гайдук В. Стан справ з оцінки майна та шляхи підвищення контролю за її якістю / В. Гайдук // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2006. – № 8. – С. 53-55.
47. Генпрокуратура России подсчитала потери от незаконной приватизации. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bankpress.ru/ archive/ 3914939.html
48. Глистин В. К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений) / В. К. Глистин. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1979. – 126 с.
49. Глоба К. Спеціально-кримінологічне запобігання незаконній приватизації державного та комунального майна / К. Глоба // Право України. – 2006. – № 12. – С. 69-72.
50. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, 19-20, 21-22. – Ст. 144.
51. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – N 6. – Ст. 56.
52. Готін О. М. Випуск або реалізація недоброякісної продукції в умовах ринкової економіки: проблеми кримінальної відповідальності : монографія / О. М. Готін ; МВС України, Луг. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України. – Луганськ, 2004. – 288 с.
53. Готін О. Підстави криміналізації діянь / О. Готін // Право України. – 2005. – № 2. – С. 95-98.
54. Грек Б. М. Щодо суб’єкта злочинів, передбачених статтями 218, 219 Кримінального кодексу України / Б. М. Грек // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 12 (52). – С. 27-32.
55. Грищук В. Глобалізація і проблеми кримінальної відповідальності юридичної особи / В. К. Грищук, А. Цюра // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – 2002. – Вип. 7. – С. 49-58.
56. Грищук В. К. До питання про соціальну зумовленість кримінальної відповідальності за суспільно небезпечні діяння у сфері господарської діяльності / В. К. Грищук // Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності : матеріали науково-практичної конференції, 5-6 жовтня 2005 року. – Харків : ТОВ "Кроссроуд", 2006. – С. 15-18.
57. Грищук В. К. Кримінальне право України : Загальна частина : навч. посіб. [для студентів юрид. фак. вищ. навч. закл.] / В. К. Грищук. – К. : Видавничий Дім "Ін Юре", 2006. – 568 с.
58. Грищук В. К. Поняття криміналізації / В. К. Грищук // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 1994. – Вип. 31. – С. 76-80.
59. Грищук В. К. Проблеми кодифікації кримінального законодавства України / В. К. Грищук. – Львів. : ЛНУ, 1993. – 136 с.
60. Гуторова Н. О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України : монографія / Н. О. Гуторова. – Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. – 384 с.
61. Дагель П.С. Проблемы вины в советском уголовном праве : учебное пособие / П.С. Дагель. – Владивосток : Дальневост. гос. ун-т, 1968. – 187с.
62. Дагель П. С. Субъективная сторона преступления и ее установление / П.С. Дагель, Д.П. Котов. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1974. – 243с.
63. Дагель П. С. Учение о личности преступника в советском уголовном праве / П. С. Дагель. – Владивосток : Дальневосточный гос. ун-т, 1970. – 131 с.
64. Дарнопих Г. Ю. Службова злочинність у сфері економіки як системна внутрішня загроза економічній безпеці держави / Г. Ю. Дарнопих // Проблеми запобігання службовим злочинам у сфері господарської діяльності: матер. науково-практичного семінару, 9 листопада 2004 р. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – С. 29-32.
65. Джужа О. Криміналізація економіки України: сучасний стан, тенденції, напрями протидії / О. Джужа, С. Чернявський // Право України. – 2005. – № 12. – С. 35-40.
66. Дудоров О. О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика : монографія / О. О. Дудоров. – К. : Юридична практика, 2003. – 924 с.
67. Дудоров О. О. Проблема юридичної особи як суб’єкта злочину та її вирішення у проектах Кримінальних Кодексів України / О. О. Дудоров // Вісник Академії Правових Наук України. – 1999. – № 2. – С. 133-141.
68. Дудоров О. Проблеми кримінальної відповідальності за приватизацію, вчинену неправомочною особою / О. Дудоров, Є. Письменський // Юридичний вісник України. – №40 (744). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.yurincom.com/ua/legal_bulletin_of_Ukraine/ archive/ ?aid= 4765&jid=345
69. Дудченко О. С. Кримінальне право України. Загальна частина : навчально-методичний посібник / О. С. Дудченко, В. В. Полулях. – Ніжин : Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя, 2005. – 210 с.
70. Емельянов В. П. Концептуальные аспекты исследования объекта преступления / В. П. Емельянов // Право и политика. – 2002. – № 10. – С. 62-63.
71. Жордания И. Ш. Структура и правовое значение способа совершения преступления / И. Ш. Жордания. – Тбилиси : Сабчота Сакартвело, 1977. – 233 с.
72. За незаконную приватизацию глава "дочки" ГАК "Хлеб Украины" получил 4 года. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.proua.com /news/ 2005/07/22/164955.htm1
73. Загородников Н. И. Понятие объекта преступления в советском уголовном праве / Н. И. Загородников // Труды ВЮА. – 1951. – Вып. 13. – С. 44.
74. Закон України "Про власність" від 14 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 20. – Ст. 249.
75. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" від 3 червня 2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 27-28. – Ст. 253.
76. Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 9, 10-11. – Ст. 96.
77. Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 7-8. – Ст. 66.
78. Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – №5-6, №7-8. – Ст.78.
79. Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 20. – Ст. 269.
80. Закон України "Про Державну програму приватизації" від 12 лютого 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 33. – Ст. 222.
81. Закон України "Про Державну програму приватизації" від 18 травня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 33. – Ст. 272.
82. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
83. Закон України "Про науково-технічну експертизу" від 10 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 9. – Ст. 56.
84. Закон України "Про освіту" в редакції від 23 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 21. – Ст. 84.
85. Закон України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" від 10 липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 41. – Ст. 188.
86. Закон України "Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва" від 14 вересня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 45. – Ст. 375.
87. Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 47. – Ст. 251.
88. Закон України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 34. – Ст. 1454.
89. Закон України "Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" від 23 вересня 2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 8. – Ст. 105.
90. Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 24. – Ст. 272.
91. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 37. – Ст. 308.
92. Закон України "Про приватизаційні папери" від 06 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24. – Ст. 352.
93. Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 5 лютого 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 12. – Ст. 100.
94. Закон України "Про приватизацію державного майна" від 4 березня 1992 р. в редакції від 19 лютого 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 17. – Ст. 123.
95. Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 6 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24. – Ст. 350.
96. Закон України "Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.
97. Закон України "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №27. – Ст. 180.
98. Заруба П. Злочини у сфері приватизації: теоретико-прикладні проблеми протидії / П. Заруба // Прокуратура, людина, держава. – 2005. – № 8 (50). – С. 116-120.
99. Заруба П. І. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері приватизації : монографія / П. І. Заруба. – К. : Атіка, 2007. – 220 с.
100. Заруба П. Кримінально-правовий аналіз суб’єктів злочинів у сфері приватизації / П. Заруба // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 6. – С. 119-122.
101. Заруба П. Кримінально-правова охорона суспільних відносин у сфері приватизації: зарубіжний досвід / П. Заруба // Юридична України. – 2005. – № 7. – С. 71-77.
102. Заруба П. Незаконна приватизація державного, комунального майна: проблеми визначення об’єктивної сторони злочину / П. Заруба // Юридична Україна. – 2006. – № 6. – С. 66-71.
103. Заруба П. Об’єкт злочинів у сфері приватизації: проблеми визначення / П. Заруба // Юридична Україна. – 2005. – № 11. – С. 62-71.
104. Заруба П. Соціальна зумовленість кримінальної відповідальності за злочини у сфері приватизації / П. Заруба // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 9. – С. 83-85.
105. Заруба П. І. Кримінальна відповідальність за злочини в сфері приватизації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец 12.00.08 "Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право" / П. І. Заруба ; Київсьий національний університет внутрішніх справ. – К., 2007. – 19 с.
106. Зелінський А. Ф. Корислива злочинність / А. Ф. Зелінський, М. Й. Коржанський. – К. : Ґенеза, 1998. – 160 с.
107. Зелінський А. Ф. Кримінологія : навчальний посібник / А. Ф. Зелінський. – Х. : Рубікон, 2000. – 240 с.
108. Иванов Н. Умысел в уголовном праве России / Н. Иванов // Рос. Юстиция. – 1995. – № 12. – С. 16.
109. Игнатов А. Н. Курс российского уголовного права : [в 2-х т.] Т.1 Общая часть / А. Н. Игнатов, Ю. А. Красиков. – М. : Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА. М), 2001. – 560 с.
110. Інформація про хід приватизації державного майна в Україні за 2005 рік // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2006. – № 3. – С.5.
111. Іщенко Н. Люстрація економіки / Н. Іщенко // Дзеркало тижня. – 2005. – № 6 (534). – С. 5.
112. Кальман О. Г. Стан і головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні: теоретичні та прикладні проблеми : монографія / О. Г. Кальман. – Харків : Гімназія, 2003. – 352 с.
113. Келина С. Г. Ответственность юридических лиц в проекте нового УК РФ / С. Г. Келина // Уголовное право: новые идеи. – М. : ИГП РАН, 1994. – С. 50-61.
114. Кирись Б. О. Розділ ІV Загальної частини Кримінального кодексу України 2001 року потребує удосконалення / Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали Х регіональної науково-практичної конференції, 5-6 лютого 2004 року / Б. О. Кирись. – Львів : ЛНУ ім. І.Франка, 2004. – С. 358-359.
115. Кистяковский А. Ф. Элементарный учебник общего уголовного права. / А. Ф. Кистяковский. – К., 1891.
116. Ковальчук С. Незаконна приватизація державного та комунального майна: деякі аспекти кримінальної відповідальності / С. Ковальчук // Право України. – 2005. – № 3. – С. 49-53.
117. Козлов А. П. Понятие преступления / А. П. Козлов. – СПб. : Юридический цент Пресс, 2004. – 819 с.
118. Конвенція Ради Європи "Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом" від 8 листопада 1990 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – Ст. 304.
119. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
120. Коржанський М. Група осіб як суб’єкт злочину / М. Коржанський // Право України. – 2005. – № 11 – С. 78-81.
121. Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України. Частина Загальна : курс лекцій / М. Й. Коржанський. – К. : Атіка, 2001. – 544 с.
122. Коржанський М. Й. Кримінальне право України : Частина Особлива / М. Й. Коржанський. – К. : Ґенеза, 1998. – 592 с.
123. Коржанський М. Й. Нариси уголовного права / М. Й. Коржанський. – К. : Юрінком, 1999. – 208 с.
124. Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України / М. Й. Коржанський. – К. : Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001. – 656 с.
125. Коржанський М. Й. Предмет і об’єкт злочину : монографія / М. Й. Коржанський. – Д. : Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ ; Ліра ЛТД, 2005. – 252 с.
126. Коржанський М. Й. Уголовне право України. Частина загальна : курс лекцій / М. Й. Коржанський. – К. : Наукова думка та Українська видавнича група, 1996. – 336 с.
127. Коробеев А. И. Советская уголовно-правовая политика: проблемы криминализации и пенализации / А. И. Коробеев. – Владивосток : Изд-во Дальневост. ун-та, 1987. – 186 с.
128. Короленко М. П. Проблема криміналізації діянь / М. П. Короленко. – К. : Наук. світ, 2000. – 9 с.
129. Корупція як негативне соціальне явище: шляхи її подолання в Україні та міжнародний досвід / [І. М. Різак, Ю. М. Бисага, М. М. Палінчак та ін.]. – Ужгород : Ліра, 2004. – 64 с.
130. Коченов М. М. Теоретические основы судебно-психологической экспертизы : автореф. дис. на здоб. ступ. д-ра юрид. психолог. наук : спец. 19.00.06. / М. М. Коченов ; Академія МВД СССР. – М., 1991. – 46 с.
131. Кривоченко Л. Н. Классификация преступлений / Л. Н. Кривоченко. – Харьков : Выща школа, 1983. – 128 с.
132. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності : навчальний посібник / [Цимбал П. В., Левицька Л. В., Мудряк Т. О., Сіренко О. В.]. – Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2004. – 112 с.
133. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / [Ю. В Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько та ін.] ; за ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – [вид. 3-тє, переробл. та допов.]. – К. : Юридична думка, 2004. – 352 с.
134. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник [для студ. юрид. спец. вищ . закл. освіти] ; за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Київ-Харків : Юрінком, 2001. – 416 с.
135. Кримінальне право України. Особлива частина : підр. [для студ. вищ. навч. закл. освіти] / [ М. І. Бажанов, В. Я. Тацій, В. В.Сташис та ін.] ; за ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Юрінком Інтер ; Х. : Право, 2003. – 496 с.
136. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник / [М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.] ; за ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [2-ге вид., перероб. і доп.] – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 c.
137. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник. / [Ю. В. Александров, О. О. Дудоров, В. А. Клименко та ін.] ; за ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – К. : Юридична думка, 2004. – 656 с.
138. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник / [М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.] ; за ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [2-е вид., перероб. і допов.]. – К. : Юрінком Інтер, 2005.– 480 с.
139. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник [для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти] / [М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін] ; за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Київ : Юрінком Інтер; Харків : Право, 2003. – 480 с.
140. Кримінальне право України: Особлива частина : підручник [для студент