Нікулін Сергій Георгійович. Економіко-організаційні засади розвитку нафтоналивного флоту України

Краткое описание

Нікулін Сергій Георгійович. Економіко-організаційні засади розвитку нафтоналивного флоту України : Дис... канд. наук: 08.07.04 2002

Нікулін С.Г.Економіко-організаційні засади розвитку нафтоналивного флоту України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.04 економіка транспорту і зв'язку. Одеський національний морський університет, Одеса 2002.
Дисертація присвячена розробці методичної бази для ефективного розвитку нафтоналивного комплексу України, а також визначенню надійних механізмів фінансування відповідних проектних рішень.
Розроблені пропозиції по залученню інвестицій, удосконаленню державної судноплавної політики з метою подальшого розвитку національного танкерного флоту.
Розглядаються напрямки визначення основних засад та передумов для створення власного танкерного флоту в Україні, досліджені методичні принципи щодо оптимізації схем придбання та використання нафтоналивних суден.
Виконане економіко-математичне моделювання роботи морського нафтоперевантажувального комплексу Південний”, на основі якого запропоновано організувати судноплавну компанію. Знайдені умови стабільності фінансових потоків, породжених діяльністю такого корпоративного транспортного підприємства.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення економіко-організаційних засад розвитку нафтоналивного флоту України і розв’язується завдання створення альтернативного варіанту постачання (морська складова) в країну важливого енергоносія.
Головні наукові і практичні висновки і результати, отримані під час розв’язання цієї наукової задачі, наступні:

Необхідність диверсифікації джерел постачання нафти за рахунок її родовищ у Каспійському морі, країнах Середньої Азії і Перської затоки ставить перед Україною завдання створення власного нафтоналивного флоту, тому що країна зовсім не має транспортних суден для перевезення нафти і нафтопродуктів. Важливість розв’язання цієї задачі зростає у зв’язку з завершенням будівництва нафтопроводу Одеса Броди і нафтоперевантажувального комплексу Південний”, які призначені для постачання сирої нафти не тільки для українських нафтопереробних заводів, але й в країни Центральної і Західної Європи. Доставка нафти до побудованих об’єктів можлива тільки морським нафтоналивним флотом.
Системний аналіз стану виробничих потужностей нафтотранспортного комплексу України, резервів його пропускної спроможності та пошук вузьких місць” у цій системі дозволив визначити перспективи розвитку вантажної бази для українського нафтоналивного флоту, з’ясувати фактори, що перешкоджають його розвитку і виконати їх класифікацію.
Для вибору оптимального розміру суден, яки потрібні українському нафтоналивному флоту, розроблена система обґрунтування транспортування нафти і нафтопродуктів з участю морської складової нафтотранспортного комплексу України та виконані практичні розрахунки по визначенню кількості суден, розроблено методологічну базу для оптимізації варіантів їх придбання.
Для здійснення перевезень нафти в Україну доцільно використовувати новий вид сполучення пряме змішане трубопровідно-водне, що відкриває шляхи для розробки наскрізної транспортно-вантажної документації і відповідних тарифів на перевезення у такому транспортному сполученні. Теоретичне обґрунтування наявності передумов такого виду сполучення наведено в дисертації.
Використання нового виду транспортного сполучення і потреба у власних джерелах фінансування будівництва нафтоналивного флоту вимагають створення нової організаційно-виробничої форми діяльності господарюючого суб’єкта у вигляді комплексного транспортного і нафтоперевантажувального підприємства, яке повинно здійснювати транспортування сирої нафти морем, її перевантаження у порту і транспортування трубопроводами. Доцільність і схема створення такого підприємства обґрунтована у дисертації за допомогою методів управління проектами.
Для створення і розвитку нафтоналивного флоту України в якості важливого джерела фінансування може виступати частина доходів нафтоперевантажувального комплексу. Оптимальний варіант такого фінансування обґрунтований в роботі за допомогою методів прикладного системного аналізу. Для розв’язання цієї ж проблеми розроблений механізм фінансування розвитку нафтоналивного флоту і методичні основи оцінки економічної ефективності різних варіантів такого механізму, які враховують нерівномірність фінансових потоків, що визначається відповідними матеріальними потоками.
Обґрунтованість пропонуємої для використання нової транспортно-складської системи у вигляді корпоративного транспортного підприємства підтверджується розробленою у дисертації на підставі теорії масового обслуговування і теорії запасів математичною моделлю самофінансування морського нафтоперевантажувального комплексу.
З метою створення ефективної системи державної підтримки створення національного нафтоналивного флоту і розвитку морської складової нафтотранспортного комплексу в роботі обґрунтовані пропозиції щодо внесення змін та доповнень до законодавчої бази, а саме до Законів Про лізинг”, Про податок на прибуток”, а також прийняття нового Закону Про другий (Міжнародний) реєстр суден” та Указу Президента Про забезпечення енергетичної незалежності України”.
Наукове узагальнення матеріалів щодо теоретичних, методичних і організаційних засад створення національного нафтоналивного флоту сприятиме не тільки підвищенню рівня економічної ефективності діяльності підприємств народного господарства, але й буде передумовою забезпечення енергетичної безпеки України.